CC BY
22
УДК 616.12-008.331.1:616-092.41-085:615.225.2:615:036.6
Нагорна О.О., Белен'чев 1.Ф., Горчакова Н.О., Мазур I.A., Кучеренко Л.1., Чекман 1.С. ВПЛИВ АНГ1ОЛ1НУ НА ПОКАЗНИКИ Т1ОЛ-ДИСУЛЬФ1ДНО1 СИСТЕМИ В М1ОКАРД1 ЩУР1В З ХРОН1ЧНОЮ СЕРЦЕВОЮ НЕДОСТАТН1СТЮ
Нацiональний медичний уыверситет iMeHi О.О. Богомольця, м. КиТв Запорiзький державний медичний уыверситет
Вазодилята^я взаемопов'язана як з показниками системи оксиду азоту, так i тiол-дисульфiдноУ системи. Тому важливим було визначення впливу прямого ендотелопротектору ангiолiну та непрямого млдронату на показники тiол-дисульфiдноУ системи в мокардi щур'в з хронiчною серцевою недостатнстю. Досл1'дн1' групи включали нтактних щур'в, щур'в з хронiчною серцевою недостат-нстю, щур'в з хронiчною серцевою недостатн'ютю, яким вводили ангiолiн в дозi 100 мг/кг внутрш-ньошлунково, щур'в з хронiчною серцевою недостатнстю, яким вводили внутрiшньошлунково мл-дронат в дозi 250 мг/кг. Доксорубцинову кардомопатю моделювали за загальноприйнятим методом - шляхом внутршньоочеревинного введення доксорубцину протягом 14 днв через день в дозi 15 мг/кг. В мокардi щур'в на 35 день визначали показники тiол-дисульфiдноУ системи, а саме вмст метонну, цистеУну, загальних в'дновлених суфгiдрильних груп, глутатону в'дновленого, глутатi-ону окисненого та активностi глутатонредуктази. Встановлено, шо при хронiчнiй серцевш недо-статност'1 в мокардi щур'в ангiолiн пдвищуе р'вень цистеУну, метонну, загальних в'дновлених су-фгiдрильних груп, глутатону в'дновленого, активностi глутатонредуктази на фон падiння вмс-ту глутатону окисненого. У млдронату не визначено достов 'рного впливу на вищезазначен пока-зники.
Ключов1 слова: анполш, мтдронат, хрожчна серцева недостатнють, показники тюл-дисульфщноТ системи.
Дана робота е фрагментом НДР «Експериментальне обфунтування комбнованого застосування кардiотропних препара-
тiв», № держ. реестрацп 0111U009417.
Вступ
Широка розповсюдженють серцевоТ недоста-тност та iшемiчного пошкодження мюкарду ви-магають впровадження в медичну практику за-собiв метаболiчноТ терапи, у яких виражен як цитопротекторш, так i ендотелюпротекторш вла-стивост [3,6,7]. Видтяема ендотелieм N0 грае важливу роль в регуляци багатьох функцш сер-цево-судинноТ системи, включаючи вазорелак-сацш, мiграцiю и пролiферацiю кл^ин гладеньких м^в, а також агрегацш тромбоци^в [12]. При патологiчних станах порушення утворення оксиду азоту вiдбуваеться паралельно зi змн щенням показникiв тюл-дисульфщноТ системи [1]. Iнтермедiати тiол-дисульфiдноТ системи ма-ють транспортнi властивостi вщносно N0, пщ-вищуючи його бюдоступнють [8]. Саме ендотелн опротектори прямоТ дiТ (ангiолiн [2]) та непрямоТ дiТ (мельдонiй [5]), завдяки впливу на показники тюл-дисульфщноТ системи, можуть реалiзувати свiй кардiопротекторний вплив при хрошчнш се-рцевiй недостатностi (ХСН).
Мета дослщження
встановити вплив ангюлшу на показники ть ол-дисульфiноТ системи в мiокардi щурiв з хро-нiчною серцевою недостатнiстю (ХСН).
Об'ект та методи дослiдження
Експерименти виконанi на 70 безпородних щурах-самцях масою 180-220 г вiдповiдно до положень СвропейськоТ конвенцiТ про захист безхребетних тварин, як використовуються для експеримен^в та iнших наукових цiлей (2005) та «Загальних етичних принцитв експеримен^в на тваринах» (2013). Хронiчну серцеву недостатнють у щурiв моделювали загальноприйнятим
методом завдяки внутршньоочеревинному введению доксорубщину в дозi 1,5 мг/кг 1 раз на 2 доби протягом 14 дшв. Ангюлш вводили внутрн шньошлунково в дозi 100 мг/кг, а мiлдронат в дозi 250 мг/кг паралельно з доксорубщином [4]. Щурiв декапiтували пщ тiопенталовим наркозом (40 мг/кг) на 35 добу. Щурiв подiлили на 4 групи: 1) 10 штактних щурiв, 2) 20 щурам моделювали хроычну серцеву недостатнiсть, 3) 20 щурам з патолопею вводили анполш, 4) 20 щурам з па-толопею вводили мiлдронат. В мiокардi щурiв визначали вмiст вiдновленого i окисненого глу-татiону - принцип методу базуеться на взаемодп орто-фтолiевого ангiдриду з вiдновленим глута-тюном, внаслiдок чого утворюеться флуоресце-нтний комплекс. При визначенш окисненого глу-татiону в пробiрку, що мютить 2 мл 0,5 М фосфатного буфера (РН 8), додають 0,1 мл гомоге-нату мюкарду i 0,5 мл 1% орто-фтолiевого ангщ-риту. При визначеннi вщновленого глутатiону в пробiрку з 2 мл 0,5М фосфатного буфера (РН 12,0) додають 0,1 мл гомогенату мюкарду. Ре-еструють окиснений та вщновлений глутатюн, флуорометрично при Ех/Ет 340-420 нм прово-дять розрахунки за калiбровочною кривою [9]. Визначення активност глутатiонредуктази базуеться на вимiрюваннi швидкостi окиснення НАДФН, як рееструються спектрофотометрично за зменшенням оптичноТ щiльностi при довжинi хвилi 340 нм [9]. Вмют сумарних SH-груп визначали спектрофотометрично за реак^ею з 5,5-дитiобiс-7-нiтробензойною кислотою [9]. Дослн дження вмiсту метiонiну i цистеТну проводять методом тонкошаровоТ хроматографп, наносячи на лiнiю старту 0,1г гомогенату мiокарду та ста-ндарти 10,5М цистеТну та 10,5М метюншу, спек-трофотометрують при довжинi хвилi 530 нм [13].
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
BiporiqHiCTb результат оцшювали за допомо-гою t-критерiю Стьюдента, застосовуючи стан-дартний пакет програм статистичного оцшюван-ня результатiв версiï Microsoft Office Excel 2003.
Результати дослщження та ïx обговорення
Попередньо були пщтверджеш порушення системи оксиду азоту. На пiдставi того, що ште-рмедiати тiол-дисульфiдноï системи грають ва-жливу роль в транспортi i бюдоступносп оксиду азоту при хронiчнiй серцевш недостатностi, ви-значали саме ц показники. Так, в цитозолi мю-карду щурiв з ХСН встановлено пониження рiвня тiолвмiщуючих амiнокислот - цистешу на 74,8%, метiонiну на 58,4%, а також сумарноТ кшькосп вiдновлених тiолiв бiлкових молекул на 47,1%. В цитозолi клiтин мюкарду ^еТ групи щурiв визна-чено порушення показниш глутатiоновоï ланки тюл-дисульфщноТ системи - пониження актив-ност глутатiонпероксидази (ГР) на 64%, змен-шення концентрацiï вiдновленого глутатiону на 73,9% на фон пiдвищення рiвня його окисненоТ форми (табл.) на 19%.
В зв'язку з тим, що оксид азоту е нестабть-
Вплив aнгiолiну та млдронату на показники тiол-дисyльфд
ним короткоюнуючим радикалом, для його ста-б^зацп та транспорту передумовлен такi меха-шзми, як утворення з тiолвмiщуючими низькомо-лекулярними сполуками (цистеш, метiонiн, глу-татiон) стiйких S-нiтрозильних комплексiв [2]. В умовах дефщиту тiольних сполук (оксидативний стрес, iшемiя, iнтоксикацiя та ш.) порушуеться транспорт NO, тому що при надмiрнiй кiлькостi активних форм кисню можливо утворення перо-ксинiтриту [10,13].
При курсовому введены анполшу спостер^а-еться вiдновлення показниш тiол-дисульфiдноï системи. Встановлено, що ангюлш у тварин з ХСН пщвищуе вмiст вiдновлених тiольних груп на 66,3%, метюншу на 43%, цистешу на 85%. Найбiльш виражений вплив анполшу проявля-еться по вщношенню до глутатiоновоï ланки тн ол-дисульфщноТ системи - пiдвищуеться активнють глутатiонредуктази на 97,7%. Зростае кон-центрацiя вiдновленого глутатiону на 118,7% та зменшуеться вмiст його окисненоТ форми на 46,7% в цитозолi мiокарду експериментальних тварин.
Таблиця
i)' системи в MioKapdi w,ypie при xpoHi4Hiü cep^eiü недостатно-
cmi на 35 добу експерименту
Дослiджуванi показники 1нтактш тварини ХСН (контроль) ХСН+ангiолiн, 100 мг/кг ХСН+мiлдронат, 250 мг/кг
Метюнш, мкмоль/г тканини 7,2±0,21 3,0±0,11* 4,3±0,21** 3,0±0,15
ЦистеТн, мкмоль/г тканини 3,7±0,16 0,93±0,05* 1,72±0,14** 0,91±0,08
Загальш вiдновленi SH-групи, мкмоль/г тканини 167,8±11,4 88,7±7,2* 147,5±11,2** 81,2±6,1
ГР, мкмоль/мг/хв 24,7±3,43 8,9±0,77* 17,6±1,1** 8,2±0,02
Глутатюн вiдновлений, мкмоль/г тканини 3,7±0,21 0,97±0,08* 2,8±0,11 ** 0,94±0,09
Глутатюн окиснений, мкмоль/г тканини 0,11 ±0,02 0,32±0,01* 0,17±0,02** 0,31±0,01
Примiтка: *Р< 0,05 щодо контролю, **Р< щодо ХСН.
Найбтьш максимальне сшввщношення встановлено в глутатюновш ланц тюл-дисульфщноТ системи пщ дiею анполшу, так пщвищуеться ак-тивнiсть глутатiонредуктази на 97,7%, зростае концентра^я вiдновленого глутатiону на 118,7% та зменшуеться вмют його окисненоТ форми на 46,7% в цитозолi мiокарду експериментальних тварин. Встановлено, що пщ дiею ангiолiну спо-стерiгаеться найбiльш оптимальне сшввщно-шення мiж рiвнями вiдновлених i окиснених тн ольних груп, а також глутатюну свiдчить про ак-тивну моб^зацш тiол-дисульфiдноï системи в нейтралiзацiï продуктiв нiтрозуючого стресу. ni-двищення функцюнальносп тiол-дисульфiдноï системи мiокарду пщ впливом ангiолiну сприяе пiдвищенню бюдоступносп оксиду азота, а також зменшуе цитотоксичнiсть NO i його дерива-тiв. Ангiолiн може бути переносником NO, утво-рюючи з ним стабтьы S-нiтрозильнi комплекси, попереджаючи перетворення NO в пероксишт-рит, збер^аючи його ендотелiопротекторнi влас-тивосп, що вигiдно вiдрiзняе його вщ мтдрона-ту, який в застосованш дозi не мае подiбних властивостей.
Висновки
1. При хроычнш серцевш недостатност в мн окардi щурiв порушуеться вмiст показникiв тюл-дисульфщноТ системи, а саме понижуеться вмют метюншу на 58,4%, цистешу на 74,8%, загаль-них вщновлених сульфгiдрильних груп на 47,1%. При цьому також падае активнють глутатюнре-дуктази на 64%, вмiст глутатюну вщновленого на 73,8% на фош пщйому вмiсту окисненого глутатюну на 191%.
2. Курсове введення анполшу щурам в дозi 100 мг/кг внутршньошлунково при хронiчнiй серцевш недостатност протягом 35 дiб пiдвищуе рiвень тiолвмiщуючих амiнокислот - цистеТну на 85% та метюншу на 43% на фон зростання за-гальних вiдновлених сульфгiдрильних груп на 66,3%. Також пщвищуеться активнють глутатюн-редуктази на 97,7%, вмюту глутатюну вщновленого на 188,7% при падшн рiвня глутатiону окисненого на 46,7%.
Перспективи подальших дослщжень
Представляеться доцiльним визначити вплив ангiолiну на морфо-функцiональнi характеристики ендотелюцтчв.
Лiтература
Чекман И.С. Тиол-дисульфидное равновесие - определяющий фактор резистентности нейронов к нитрозирующему стрессу в условиях ишемии мозга / И.С. Чекман, Ю.М. Колесник, И.Ф. Бе-леничев, Л.И. Кучеренко // Журн. НАМН УкраТни. - 2013. - Т. 19, № 1. - С. 3-11.
Докшшчне вивчення специфiчноТ активност потенцшних лкар-ських засобiв первинноТ та вторинноТ нейропротекцп. Методичнi рекомендацп / [1.С. Чекман, 1.Ф. Бeленiчев, О.О. Нагорна та ш.]. - КиТв, 2016. - 92 с.
Aviram M. Review of human studies on oxidative damage and antioxidant protection related to cardiovascular disease / M. Aviram // Free Radic. Res. - 2012. - Vol. 33. - P. 85-95. Belenichev I.F. The thiol-disulfide balance and the nitric oxide system in the brain tissue of rats subjected to experimental acute impraiment of cerebral blood flow: the therapeutic effects of nootropic drugs / I.F. Belenichev, S.V. Gorbacheva, N.V. Bukhtiyarova // Neurochemical Journal. - 2014. - Vol. 8, № 1. - P. 24-27.
Torregrossa A.C. Nitric oxide and geriatrics: implicators in diagnostics and treatment of the elderly / A.C. Torregrossa, M. Aranke, N.S. Bryan // Journal of Geriatric Cardiology. - 2011. - Vol. 8. - P. 230-242.
Warner T.D. Relationships between the endothelium and nitric oxide pathways / T.D. Warner // Clin. Exp. Pharmacol. Physiol. -2009. - Vol. 26, № 3. - Р. 247-252.
1. Беленичев И.Ф. Рациональная нейропротекция / И.Ф. Белени-чев, В.И. Черний, Ю.М. Колесник. - Донецк : изд. дом Заславский, 2009. - 261 с.
2. Колесник Ю.М. Мехашзми розвитку ендотелiальноТ дисфункцп 9. та пошук ендотелюпротектс^в / Ю.М. Колесник, 1.С. Чекман, 1.А. Мазур [та ш.] // Журнал НАМН УкраТни. - 2014. - Т. 20, № 3.
- С. 289-299.
3. Михин В.П. Цитопротекция в кардиологии: достигнутые успехи 10. и перспективы / В.П. Михин // Кардиология. - 2015. - Т. 55, № 10. - С. 90-95.
4. Нагорна О.О. Вплив ангюлшу на показники енергетичного об- 11. мшу в мiокардi щурiв з експериментальною хрошчною серцевою недостатнютю / О.О. Нагорна, 1.Ф. Белешчев, Н.О. Горчакова [та ш.] // Актуальш проблеми сучасноТ медицини. Вюник ВДНЗ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя». - 2016. -Т.16, Вип. 4, ч.1. - С. 273-276.
5. Нечаева Г.М. Эффекты мельдония в раннем постинфарктном 12. периоде / Г.М. Нечаева, Е.Н. Желтикова // Кардиология. - 2015.
- Т. 55, № 8. - С. 35-42.
6. Резван В.В. Роль метаболической терапии в современной кардиологии / В.В. Резван, И.С. Васильева // Кардиология. - 2016. 13.
- Т. 56, № 5. - С. 78-80.
7. Савина Н.М. Возможности применения миокардиального цито-протектора тиотриазолина в кардиологической практике / Н.М. Савина // Кардиология. - 2016. - Т. 56, № 1. - С. 86-92.
Реферат
ДЕЙСТВИЕ АНГИОЛИНА НА ПОКАЗАТЕЛИ ТИОЛ-ДИСУЛЬФИДНОЙ СИСТЕМЫ В МИОКАРДЕ КРЫС С ХРОНИЧЕСКОЙ СЕРДЕЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ
Нагорная Е.А., Беленичев И.Ф., Горчакова Н.А., Кучеренко Л.И., Мазур И.А., Чекман И.С.
Ключевые слова: ангиолин, милдронат, хроническая сердечная недостаточность, показатели тиол-дисульфидной системы.
Вазодилатация взаимосвязана как с показателями системы оксида азота, так и тиол-дисульфидной системы. Поэтому важным было установление влияния прямого эндотелиопротектора ангиолина и непрямого милдроната на показатели тиол-дисульфидной системы в миокарде крыс с хронической сердечной недостаточностью. Исследуемые группы включали интактных крыс, крыс с хронической сердечной недостаточностью, крыс с хронической сердечной недостаточностью, которым вводили ангиолин в дозе 100 мг/кг внутрижелудочно, крыс с хронической сердечной недостаточностью, которым вводили внутрижелудочно милдронат в дозе 250 мг/кг. Доксорубициновую кардио-миопатию моделировали общепринятым методом - путём внутрибрюшинного введения доксорубици-на на протяжении 14 дней через день в дозе 15 мг/кг. В миокарде крыс на 35 день определяли показатели тиол-дисульфидной системы, а именно содержание метионина, цистеина, восстановленных су-фгидрильных групп, глутатиона восстановленного, глутатиона окисленного и активность глутатионре-дуктазы. Установлено, что при хронической сердечной недостаточности в миокарде крыс ангиолин повышает уровень цистеина, метионина, общин восстановленых суфгидрильных групп, глутатиона восстановленного, активность глутатионредуктазы на фоне падения содержания глутатиона окисленного. У милдроната не определено достоверное влияние на вышеуказанные показатели.
Summary
ANGIOLIN ACTION ON MARKERS OF THIOL-DISULFIDE SYSTEM IN MYOCARDIUM RATS WITH CHRONIC IMPAIRED CARDIAL FUNCTION
Nagornaya E.A., Belenichev I.F., Gorchakova N.A., Kucherenko L.I., Mazur I.A., Chekman I.S. Key words: angiolin, mildronat, chronic impaired cardial function, markers of thiol-disulfide system.
Nitric oxide system plays the important role in regulating many functions of cardio-vascular system including vasorelaxation, inhibition of leukocyte adhesion to the endothelium, migration and proliferation of the smooth muscles, thrombocytes aggregation. Pathologically, the disturbances of nitric oxide formation are associated with the changes of thiol-disulfide system markers. Mediators of the thiol-disulfide system have the transport properties connected with the nitric oxide and increase its bioavailability. The direct endotheliopro-tector angiolin and indirect endothelioprotector mildronat may have cardioprotective influence due to its action on the markers of thiol-disulfide system in the myocardium under chronic cardiac insufficiency. The aim of this study is to investigate the angiolin action on the markers of thiol-disulfide system in the myocardium of rats with chronic heart insufficiency. The experiments were conducted on the 70 white rats weighed 180-220 g. The test animals were divided into several groups: 10 normotensive rats, 20 rats with doxorubicine cardiac insufficiency, 20 rats with doxorubicin cardiac insufficiency treated by angiolin, 20 rats with doxorubicin cardiac insufficiency treated by mildronat. Angiolin was injected intragastrically in the dose 100 mg/kg with doxorubicin (in the dose 15 mg/kg intraperitoneally). Mildronat was injected intragastrically in the dose 250 mg by the same scheme. The animals were decapitated under thiopental injection. In the myocardium of the rats we identified the following markers of the thiol-disulfide system: cysteine, methionine, glutathione reduced, glutathione oxidative, as well as the general reestablishment of sulphydril groups, the activity of glutathione reductase. We also found out the decrease of methionine, cysteine, and re-establish thiol groups, the activity of glutathione reductase and increase in the glutathione oxidative content. Angiolin normalized
8
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматол.ог%чна академя»
the content of the markers of thiol-disulfide system and the activity of glutathione reductase in the myocardium of rats with chronic heart insufficiency. Angiolin normalized all markers of the thiol-disulfide system, while mildronat had no reliable influence on the markers of the myocardium of the test animals.
УДК 616.28-008.14-092.4
Науменко О.М., Деева Ю.В., Васильев О.В., Небор 1.Я.
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПАТОМОРФОЛОГ1ЧИХ ЗМ1Н В СТРУКТУР1 СП1РАЛЬНОГО ОРГАНА В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 СЕНСОНЕВРАЛЬНО1 ПРИ ГЛУХУВАТОСТ1 СУДИННОГО ^ЕНЕЗУ
Нацiональний медичний ушверситет iMeHi О.О.Богомольця, м. Кшв
В роботi досл'джено патоморфологiчнi змни в структур'1 спiрального органа тварин (пючанки) в умовах експериментальноч сенсоневральноч приглухуватостi судинного Генеза. У пючанок 3i змоде-льованою сенсоневральною приглухуватстю, за даними патоморфологiчних досл'джень, визнача-ються достов'рнi змни в структур'1 спiрального органа, в пор!внянн!' з нтактними тваринами контрольноч групи. Розвиток СНП судинного Генезу у пючанок може бути досягнено шляхом лiгування вертебральноУ артерй, що пдтверджено результатами патоморфологи. В результатi досл'джень виявлено, що перфузiйна фiксацiя е недорогим, швидким та контрольованим способом збереження досл'джувальних тканин. Свтлова м1'кроскоп1'я пдтвердила розвиток деструктивних процесв в спiральному органi у експериментальних тварин.
Ключов1 слова: гостра сенсоневральна приглухуватють (СНП), сглральний орган, перфузмна ф1ксац1я, патоморфолопя. Робота е фрагментом науково-дослiдноi' тематики кафедри оториноларингологи' «Розробка нових методiв дiагностики, л-кування та профлактика захворювань вуха та верхнiх дихальних шляхiв», № державноГреестрацп 0198U003083.
ласт мембрани текторiя.
Вступ
Лкування сенсоневральноУ приглухуватост (СНП) е одшею з найбтьш актуальних проблем сучасноУ оториноларингологи [3]. Дане захворю-вання розвиваеться внаслщок ураження волос-кових кл^ин внутршнього вуха, етюлопя цього процесу е дуже рiзноманiтна: вiрусна, судинна, токсична i травматична. Судинш порушення е одшею з найбтьш поширених причин виникнен-ня даноУ патологи ^ не дивлячись на устхи су-часноУ медицини, не можуть бути повноцiнно усуненi н консервативним, нi хiрургiчним шляхом. Отже, актуальним залишаеться розробка нових методiв лiкування СНП саме судинного Генезу [1,3,9]. Кожен новий метод лкування перед проведенням шшчних дослiджень, повинен пройти апробацiю в експеримент на тваринах. Тому моделювання уражень внутрiшнього вуха, видiлення стрального органу без пошкодження i, у тому числ^ визначення його ч^ких патомор-фологiчних змiн е актуальними i не до кiнця ви-вченим питанням сучасноУ науки [2,5]. Склад-нiсть цiеУ проблеми, в першу чергу, пов'язана з особливостями анатомiчноУ будови внутршньо-го вуха у людини, i у тварин. Сенсоневральш клiтини спiрального органу у пючанки розташо-ванi в кютковш буллi, що визначае особливостi пiдходiв до приготування препаратiв для дослн дження внутрiшнього вуха [5,7]. Звичайш пато-морфологiчнi пiдходи до приготування препарату в разi препарування внутршнього вуха е над-мiрно травматичними, оскiльки перетинчаста частина сшрального органа надто вразлива i при декальцинаци фрагментуеться, особливо в об-
В пергу чергу, це не дае можливостi в^зни-ти змши, зумовленi тим чи iншим патолопчним процесом, вiд порушень, якi виникли пщ час приготування препарату. Саме тому метою нашого дослщження було розробити нову модель ураження стрального органа у експериментальних тварин - пючанок.
Мета дослщження
Оцшити змши внутршнього вуха у експериментальних тварин зi змодельованою сенсоневральною приглухуватютю (СНП) судинного ^ене-зу за допомогою патоморфолопчних дослн джень.
Матерiали та методи дослщження
В нашому дослiдженнi були використаш 20 пiсчанок монгольських. Ми моделювали СНП судинного Генезу за допомогою часткового л^у-вання вертебральноУ артерiУ. Пiсля чого проводили перфузшну фiксацiю та видiлення сшрального органу. Патоморфологiчна картина оцшю-валася за допомогою свiтловоУ мiкроскопiУ.
Експериментальне дослiдження було проведено згщно 26 статтi Закону УкраУни про захист тварин вiд насильства (N 3447-IV, 21.02.2006), i европейськоУ конвенцiУ про захист хребцевих тварин, що використовуються в експериментальних дослщженнях (Strasbourg, 1986, N 12-I).
Тварини були роздтеш на двi групи по 10 тварин в кожнш: група А включала пщдослщних, яким було проведене лiгування вертебральноУ артерй, група В складала sham-operated. Пючан-кам обох груп була проведена транскардiальна
