CC BY
29
УДК: 616.28-008.14-092.9-071
Деева Ю.В., Васильев О.В., Небор 1.Я.
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ КОРОТКОЛАТЕНТНИХ ВИКЛИКАНИХ ПОТЕНЦ1АЛ1В В Д1АГНОСТИЦ1 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 ПРИ ГЛУХУВАТОСТ1 СУДИННОГО ^ЕНЕЗУ
Нацiональний медичний уыверситет iменi О.О. Богомольця
В робот! наведен результати об'ективного досл'дження слуховоУ функцИ тварин (Meriones unguiculatus) в умовах експериментально'У гостро'У сенсоневрально'У приглухуватост¡. У псчанок з змодельованою гострою сенсоневральною приглухуватстю судинного Генезу за даними коротко-латентних слухових викликаних потенцiалiв (КСВП) були визначен достов'рн'! змни слуховоУ функ-цй, в пор!внянн1' з нтактними тваринами контрольноУ групи.
Ключов1 слова: гостра сенсоневральна приглухуватють (СНП), коротколатентн слухов! викликан потенц1али (КСВП), об'ективна аудюметр1я.
Робота е фрагментом науково-дослiдноi' тематики кафедри оториноларингологи' «Розробка нових методiв дiагностики, ль кування та профлактика захворювань вуха та верхнiх дихальних шляхiв», № державноГреестрацп 0113Ш07334.
шсчанок зi змодельованою СНП судинного ^ене-
Вступ
Сенсоневральна приглухуватють (СНП) вщ-носиться до одного з найбтьш розповсюджених захворювань внутршнього вуха, яке може при-звести до частковоТ, а в окремих випадках - до повноТ втрати слуху [1]. Саме тому СНП зали-шаеться актуальною проблемою у сучаснш оториноларингологи, а своечасна дiагностика ^еТ патологи е одыею iз складових усшшного лку-вання. Це захворювання розвиваеться внаслщок ураження волоскових клiтин внутршнього вуха рiзного ^енезу (вiрусний, судинний, токсичний, травматичний) [2].
Коротколатентнi слуховi викликанi потенцiали (КСВП) е загальноприйнятим та досить розпо-всюдженим об'ективним методом дослщження в аудюлоги [3]. Принцип методу полягае у реестрацп викликаноТ електричноТ активностi елемен-тiв слухового аналiзатора вiд периферп до моз-кових структур. КСВП застосовуеться для вияв-лення бтьш конкретно' локалiзацiТ патолопчно-го процесу слуховоТ системи [4]. Саме тому ми обрали цю методику для оцшки змiн слуховоТ функцп у пщдослщних тварин зi змодельованою гострою сенсоневрельною приглухуватiстю (СНП) судинного ^енезу [5].
Мета роботи
Оцiнити змши слуховоТ функцп у монгольсь-ких шсчанок за допомогою методу КСВП в умовах експериментальноТ гостроТ сенсоневральноТ приглухуватостi судинного ^енезу.
Матерiали i методи дослiдження
Для дослiдження було обрано 20 монгольсь-ких шсчанок (самцiв), вiком 6 мюя^в з приблиз-ною масою 70-80г.
Експериментальне дослiдження було проведено згщно 26 статтi Закону УкраТни про захист тварин вiд насильства (N3447-IV, 21.02.2006), i СвропейськоТ конвенцп про захист хребцевих тварин, що використовуються в експеримента-льних дослщженнях (Strasbourg, 1986, N 12-I).
Тварини були роздтеы на двi групи по 10 тварин в кожнш: група А включала пщдослщних
зу, група В складала sham-operated тварин. Пю-чанкам обох груп була проведена реестра^я ко-ротколатентних слухових викликаних потен^а-лiв за допомогою комп'ютерноТ системи «Нейро-аудю» до та шсля експерименту i в подальшому проведена оцiнка отриманих результат. Графiк реестрацiТ КСВП складався з дектькох позитив-них пiкiв, що позначалися римськими цифрами вщ I до VII. Перший шк (I) оцшювали як вiдповiдь слухового нерва, другий шк (II) - кохлеарних ядер, третiй пiк (III) - верхнеолiварного комплексу, четвертий (IV) та п'ятий пiки (V) - вщповщь латеральноТ петлi та нижшх горбкiв чотиригорб-кового тiла, шостий (VI) та сьомий (VII) шки - вщ-повiдь внутрiшнього колшчастого тiла [5]. Ми проводили оцшку хвиль КСВП, а саме: ампл^у-ду пiкiв, латентнiсть пiкiв (промiжок часу вiд початку стимула до верхiвки пiка) та тривалють мiжпiкових iнтервалiв. Вiдсутнiсть пiкiв КСВП (III - V) може вказувати на ретрокохлеарну патоло-пю. Подовження латентност пiка I свiдчить про наявнють патологiчного процесу у внутршньому вусi [6].
Результати дослiдженння та 1х обговорення
Перед дослiдженням вам тваринам була проведена анестезiя шляхом штраперитонеаль-ноТ iн'екцiТ сумiшшю 0,1мл розчину Калтсол (ке-тамiн) та 0,01мл розчину Седазин (ксилазин пд-рохлорид). Розрахунок дози препарату проводи-вся згiдно iнструкцiТ, враховуючи середню вагу шсчанки 70-80г.
Пiсля попередньоТ пiдготовки з метою кращоТ фксаци пiддослiдним тваринам пiдшкiрно були розмщеы електроди [7]. Позитивний рееструю-чий електрод був встановлений по середнш лшп голови пiсчанки, негативний (рееструючий) електрод встановлений на дослщжувану сторону в проекцп соскоподiбного вщростка тварини, тре-тiй (заземлюючий) електрод - на контралатера-льну по вщношенню до дослiджуваноТ сторони дтянку соскоподiбного вiдростка (рис. 1). Пра-вильне розташування електродiв вiдiграе важ-ливе значення для отримання достовiрних ре-
В1СНИКВДНЗУ «Украгнська медична стоматолог1чна академiя»
зульта^в КСВП [8].
Згщно результат, отриманих нами до про-ведення моделювання сенсоневральноТ приглу-хуватостi судинного ^енезу у експериментальних
тварин з групи А та В, було зареестровано вс\ VII
11
тюв коротколатентних слухових викликаних по-тенцiалiв, мiжпiковий iнтервал 1-Ш становив в межах 2,65 мс, штервал 1-У - в межах 4,69 мс (табл. 1). Отриман нами результати засвщчують
наявшсть слуху ^ гпсчанок (рис. 2).
Рис. 1. Розташування електрод'т у п'1ддосл'1дно)'псчанки пд час реестрацп КСВП.
Таблиця 1
Результати КСВП, отриман до початку проведення експерименту
Праве вухо Лiве вухо
Латентност та ампл^уди (Стимул=70дБ) 1 (мс) III V 1-Ш (мс) Ш-У 111-111а/ У-Уа I (мс) III V I-III (мс) Ш-У Ш-Ша/ У-Уа
1,40± 3,15± 5,05± 2,35± 2,20± 0,99± 1,37± 4,12± 6,05± 2,15± 1,93± 0,54±
Група А 0,043 0,012 0,006 0,015 0,078 0,055 0,003 0,099 0,086 0,045 0,011 0,008
1,39± 3,75± 5,01± 2,05± 2,25± 1,01± 1,25± 3,99± 5,79± 2,07± 1,95± 0,85±
Група В 0,027 0,019 0,008 0,011 0,080 0,069 0,013 0,096 0,039 0,087 0,018 0,012
КСВП
1: Сг-М
О 1 2 3 А 5 й 7 3 9 10 11 12
II
Рис. 2. Результати КСВП досл&жуваноУ псчанки до проведення експерименту. I - л '1ве вухо, II - праве вухо.
В подальшому шсчанки були розподiленi на двi групи по 10 тварин в кожнш (групи А та В). В rpyni А було проведено моделювання СНП су-динного ^енезу шляхом лiгування вертебрально''' артерп. Зпдно попереднiх дослiджень лiгування вертебрально''' артерп проводилося за рахунок Тх часткового л^ування ниткою з прiкрiпленими на кшцях грузиками вагою 5 г з обох сторш. Цей споаб був важко контрольований та травматич-ний для дослщжувано''' судини [9].
У нашому експериментi ми модифкували процес лiгування, а саме накладали мiкросудин-нi затискувачi (vascular microclips) на кожну з них протягом 15-20 хвилин. Даного промiжку часу достатньо для виникнення 3míh у внутр1шньому
ксвп
i :• ÍZE-ivi____
Byci, не впливаючи на кровостачання мозкових структур шсчанок [10].
Група В складала sham-operated тварин, яким був проведений доступ до вертебрально''' артерп без IT л^ування, з наступним ушиванням рани.
Пюля вщтворення експериментально''' моделi сенсоневрально''' приглухуватостi реестра^я КСВП проводилась на п'яту (рис. 3) та десяту добу (рис. 4). Зпдно даних л^ератури саме на 5 та 10 добу вщбуваються змши в сруктурi внутрн шнього вуха, якi можна вiзуалiзувати за допомо-гою патоморфологiчного дослщження, яке було проведено в рамках нашого дослiдження.
s ? а -э ia 11 12
I
II
Рис. 3. На даному малюнку представленi результати КСВП досл!джувано( пючанки групи А на 5й день пюля проведення експерименту, на яких наявнi змiни в реестрацп пШ викликаних потенцiалiв. I) - лiве вухо - вiдсутня I-а хвиля; II) - праве вухо - подовження мiжпiкового iнтервалу мiж I та III хвилями.
Таблиця 2
Результати КСВП, отриманi у тварин в груш А на 5 добу пюля проведення лiгування вертебрально)' артерп
Праве вухо Лте вухо
Латентност та ампл^ди (Сти-мул=70дБ) 1 (мс) Ill V I-III (мс) III-V Ш-Ша/ V-Va I (мс) III V I-III (мс) III-V III-III а/ V-Va
Група А 1,98± 0,043 4,85± 0,012 9,05± 0,006 3,86± 0,015 3,30± 0,078 1,79± 0,055 1,79± 0,003 4,65± 0,099 8,08± 0,086 3,75± 0,045 2,94± 0,011 1,04± 0,008
Група В 1,29± 0,027 2,09± 0,019 5,97± 0,008 2,27± 0,011 2,11± 0,080 1,02± 0,069 1,25± 0,013 2,92± 0,096 5,68± 0,039 2,16± 0,087 1,94± 0,018 0,85± 0,012
В1СНИКВДНЗУ «Укратська медична стоматолог1чна академ1я»
КСВП
1: Ш М
I
Вже на 5 добу в груш А було зареестровано змши, що свiдчили про розвиток сенсоневраль-но'Т втрати слуху у шсчанок, у порiвняннi з гру-пою В, де показники КСВП залишалися в межах норми.
За даними отриманих графшв, в груш А було
зареестровано збтьшення латентност пiка III та V та подовження мiжпiкових iнтервалiв 1-111 та I-V (табл. 3). Ц змiни за даними об'ективно'Т аудю-метрп свiдчили про достовiрне зниження слухо-воТ функци у пiддослiдних тварин пiсля проведе-ного експерименту.
Таблиця 3
Результати КСВП в грут А на 10 добу
Праве вухо Лiве вухо
Латентност та амплггуди (Сти-мул=70дБ) I (мс) III V I-Ш (мс) Ш-V Ш-Ша/ V-Va I (мс) III V I-Ш (мс) Ш-Ша/ V-Va
2,11± 4,91± 10,12± 4,01± 3,88± 1,99± 2,47± 4,92± 9,05± 3,98± 3,03± 1,09±
Група А 0,043 0,012 0,006 0,015 0,078 0,055 0,003 0,099 0,086 0,045 0,011 0,008
1,39± 2,03± 5,42± 2,95± 2,35± 1,01± 1,25± 2,99± 5,59± 2,31± 1,85± 0,78±
Група В 0,027 0,019 0,008 0,011 0,080 0,069 0,013 0,096 0,039 0,087 0,018 0,012
Э 1
7 -
4 -
2 -
О +
у j
—fl
Li_,_У
□ Трупа А
□ Групэ В
5 день 10 день
Рис. 5. Пор1вняльний графк груп А та груп В псля проведеного моделювання гостроТ сенсоневральноТ приглухуватостi судинного Генезу.
Висновки
1. Результати КСВП засвщчили достовiрне зниження слухово'Т функцп у дослщжуваних нами монгольських шсчанок з групи А у порiвняннi з sham-operated тваринами групи В (рис. 5).
2. Л^ування вертебральноТ артери, шляхом накладення мiкроклiпси протягом 15 хвилин з подальшим вiдновленням кровотоку, призводить до розвитку гостроТ сенсоневральноТ приглуху-ватостi.
Перспективи подальших дослiджень
Отриманi результати дають можливiсть зро-бити висновок, що КСВП може використовувати-ся, як достовiрний метод дiагностики слухових змш при моделюваннi гостроТ сенсоневральноТ' приглухуватост судинного ^енезу в експеримен-тк
Лiтература
1. Шидловська Т.В. Загальш принципи дiагностики i лiкування хворих з сенсоневральною приглухуватютю / Т.В. Шидловська, Т.А. Шидловська // Журнал вушних, носових i горлових хвороб. - 2005. - № 4. - С. 2-17.
hoT eMiciT / fö.B. MiTiH, fö.B. fleeBa, T.M. r0^y60K-A6n30Ba // Wy-pHa^ BywHMX, hocobmx i rop^oBMX XBopo6. - 2008. - № 3. - C.162.
3. Thirumala P.D. Brainstem Auditory Evoked Potentials' Diagnostic Accuracy for Hearing Loss: Systematic Review and Meta-Analysis / P.D. Thirumala, G. Carnovale, Y. Loke [et al.] // J. Neurol. Surg. B Skull Base. - 2017. - Vol. 78 (1): - P. 43-51.
4. Slugocki C. Simultaneously-evoked auditory potentials (SEAP): A new method for concurrent measurement of cortical and subcortical auditory-evoked activity / C. Slugocki, D. Bosnyak, L.J. Trainor // Hear Res. - 2017. - Vol. 345. - P. 30-42.
5. Van de Heyning P. Electrically evoked compound action potentials are different depending on the site of cochlear stimulation / P. Van de Heyning, S.L. Arauz, M. Atlas [et al.] // Cochlear Implants Int. -2016. - Vol. 17 (6). - P. 251-262.
6. Brill S. Site of cochlear stimulation and its effect on electrically evoked compound action potentials using the MED-EL standard electrode array / S. Brill, J. Müller, R. Hagen [et al.] // BioMedical Engineering OnLine. - 2009. - Vol. 8. - P. 40.
7. Taniguchi M. Apoptotic hair cell death after transient cochlear ischemia in gerbils / M. Taniguchi, N. Hakuba, K. Koga [et al.] // Neuroreport. - 2002. - Vol. 13. - P. 2459-2462.
8. Bohne B.A. Processing and analyzing the mouse temporal bone to identify gross, cellular and subcellular pathology / B.A. Bohne, G.W. Harding // Hear. Res. - 1997. - Vol. 109. - P. 34-45.
9. De Felice C. Non-functioning posterior communicating arteries of circle of Willis in idiopathic sudden hearing loss / C. De Felice, B. De Capua, R. Tassi [et al.] // Lancet. - 2000. - Vol. 356. - P. 12371238.
10. Deeva J. Diagnostical value of otoacoustical emission indicase for evaluation of the results of glicerol test in patients with diabetes II, hearing loss and tinnuitis / J. Deeva, K. Kilbas, K. Vasilenko [et al.] // Abstract-book of 10 European of Audiology Societes (EFAS) Congress. - June, 22-25 2011. - Warsaw, Poland - P. 157.
2. Мтн Ю.В. Визначення стану волоскових кштин внутршнього вуха у хворих на цукровий дiабет II типу за даними отоакустич-
Реферат
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДА КОРОТКОЛАТЕНТНЫХ ВЫЗВАННЫХ ПОТЕНЦИАЛОВ В ДИАГНОСТИКЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ТУГОУХОСТИ СОСУДИСТОГО ГЕНЕЗА Деева Ю.В., Васильев А.В., Небор И.Я.
Ключевые слова: острая сенсоневральная тугоухость (СНТ), коротколатентные слуховые вызванные потенциалы (КСВП), объективная аудиометрия.
В работе приведены результаты объективного исследования слуховой функции животных (Meriones unguiculatus) в условиях экспериментальной острой сенсоневральной тугоухости. У песчанок со смоделированной острой сенсоневральной тугоухостью сосудистого генеза по данным корот-колатентных слуховых вызванных потенциалов (КСВП) были определены достоверные изменения слуховой функции, по сравнению с интактными животными контрольной группы.
Summary
SHORT-LATENT AUDITORY EVOKED POTENTIALS IN DIAGNOSIS OF EXPERIMENTAL HYPOACUSIS Deeva Yu.V., Vasiliev A.V., Nebore I.Ya.
Key words: acute sensorineural hearing loss (SNHL), short-latent auditory evoked potentials, audiometry.
The paper presents the results of the study of the auditory function in animals (Meriones unguiculatus) under conditions of experimental acute sensorineural hearing loss. Gerbils with simulated acute sensorineural hearing loss of vascular genesis according to the data of short-latent auditory evoked potentials demonstrated significant changes in auditory function compared to intact control group animals.
