CC BY
30
УДК 616.28-008.1-07:616.831-005
ОЦ1НКА СТАНУ СТРУКТУР СЛУХОВОГО АНАЛ1ЗАТОРА ЗА КОРОТКОЛАТЕНТНИМИ СЛУХОВИМИ ВИКЛИКАНИМИ ПОТЕНЦ1АЛАМИ ПРИ КОНТРЛАТЕРАЛЬНШ СТИМУЛЯЦП У ХВОРИХ НА ДИСЦИРКУЛЯТОРНУ ЕНЦЕФАЛОПАТ1Ю
Обстежено 53 хворих з дисциркуляторною енцефалопатieю вiком вщ 31 до 60 рок1в. Контрольну групу склали 40 здорових оаб. Обстеження включало коротколатентнi слухов! викликаш потенцiали з використанням контрлатерально! звуково! стимуляцп. У хворих на дисциркуляторну енцефалопатiю спостерiгаeться достовiрне скорочення латентних перiодiв пiкiв хвиль I, II, III, IV i V КСВП порiвняно з контрольною групою здорових оаб на 0,06 мс, 0,09 мс, 0,22 мс, 0,29 мс i 0,15 мс ввдповщно. З'ясувалось достовiрне скорочення латентних перiодiв мiжпiкових iнтервалiв I-III, III-V i КСВП порiвняно з контрольною групою здорових осiб на 0,09 мс, 0,09 мс i 0,08 мс вщповщно. Реeстрацiя коротколатентних слухових викликаних потенцiалiв за контрлатерально! звуково! стимуляцп у хворих на дисциркуляторну енефалопатш шдтверджуе наявнiсть не тiльки центральних розладiв слухового аналiзатора, але i порушення на рiвнi завитки внутршнього вуха, тобто захворювання сенсоневральну приглухувапсть.
Ключовi слова: дисциркуляторна енцефалопатiя, порушення слуху, слуховi викликанi потенцiали.
Робота виконана в межах науково-дослгдног роботи кафедри оториноларингологи НМУ 1мен1 О.О.Богомольця „ Нов1 технолога д1агностики 7 л1кування захворювань вуха 7 верхмх дихальних шлях1в: гострих та хромчних захворювань вуха, носа, приносових пазух, глотки та гортам", державний реестрацтний номер 0109и000092.
За ствставлення даних суб'ективно! ! об'ективно! аудюметри у значно! кшькосп хворих на дисциркуляторну енцефалопатда виявляеться поеднане порушення функцп центральних в!ддш!в слухового аналiзатора i внутршнього вуха, i частота цих розладш складае 75,0 % [3]. Реестрацш слухових викликаних потенцiалiв е методом, який дае можливють судити про частотну специфинють втрати слуху i в той же час дозволяе бшьш детально оцшити стан структур слухового аналпатора, в тому числ! у хворих на судинну патологда, та пiдтвердити рiвень ураження органу слуху [2, 4, 5, 6]. Тому застосування даного методу дослщження е актуальним для виршення питань дтгностики сенсоневрально! приглухуватостi у хворих на цереброваскулярну патолопю.
Метою роботи було визначення ршня ураження слухового аналпатора у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда i виявлення ознак порушень слухово! функци у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда на основ! результата реестрацп коротколатентних слухових викликаних потенщалш за контрлатерально! звуково! стимуляцп поршняно з контрольною групою здорових ос!6.
Матер1ал та методи дослщження. Було обстежено 53 хворих (106 вух) з дисциркуляторною енцефалопаткю друго! стади, як! знаходились на плановому стацюнарному лшуванш в невролопчному вщдшенш та мали 2 стадда захворювання. В!к хворих був в!д 31 до 60 роюв. Середнш в!к обстежуваних склав 50,4±1,8 роюв. Серед них було 30 (56,6%) жшок та 23 (43,4%) чоловтв. Контрольну групу склали 40 здорових ос!6 (80 вух) в!ком 30-60 роюв, 21 (52,5%) ж!нок ! 19 (47,5%) чоловшв середнш в!ком 49,2±1,0 роюв Вс! обстежуваш хвор! шдлягали загальнокл!н!чному та ендоскотчному обстеженню ЛОР-оргашв. До дослщжувано! групи включались хвор!, у яких не виявлено клшчно значимих патолопчних зм!н ЛОР-оргашв.
Комплексне аудюлопчне обстеження виконувалось в кл!н!ц! кафедри оториноларингологи Нацюнального медичного ушверситету шеш О.О.Богомольця. Воно включало суб'ективш методи дослщження слуху - дослщження слуху мовою, акуметрш, мовна ! тональна порогова аудюметрш; ^д^рогов! тести (визначення поропв слухового дискомфорту, визначення диференцшного порогу сприйняття штенсивносп звуку - дослщ Люшера), високочастотна, ультразвукова аудюметрш, шумометрш, та об'ективш методи дослщження слуху - шпедансометрш з тимпанометркю,
акустичною рефлексометрieю та реестращею декей-тесту. Реeстрацiя коротколатентних (КСВП) слухових викликаних потенцiалiв за допомогою аналiзуючоï системи МК-6 фiрми „Amplaid" (Iталiя) проводилась в лаборатори професiйних порушень голосу та слуху ДУ „1нститут отоларингологiï îm. проф. О С. Коломшченка АМН Украши". Дослщження проводились з усiма вимогами бюетики. Результати дослiдження оброблялись статистично за допомогою програми електронних таблиць Microsoft Excel 2007 i пакету програм Statistica 5.0, 6.0.
Результати дослщження та ïx обговорення. Щц час проведення комплексного аудiологiчного обстеження з'ясувалось, що у 98,1% з 106 обстежених вух хворих на дисциркуляторну енцефалопатда виявлялось зниження звукосприйняття високих частот, i у 100% виявлялась вщсутшсть сприйняття кiстковопроведеного ультразвуку. Дослщження шепiтноï i розмовноï мови демонструвало порушення ïï сприйняття у 77 iз 106 обстежених вух основно].' групи - 72,6%. В контрольнш групi цi показники залишались не змшеними. Згiдно тонально].' порогово].' аудюграми нульовий ступiнь порушення слуху визначався у 24 (22,6%) обстежених вух основно].' групи хворих на дисциркуляторну енцефалопатда та у вшх вухах хворих контрольно!' групи. Перший стутнь зниження слуху був у 41 (38,7%) обстежених вух основно].' групи, другий - у 26 (24,5%), третш у 9 (8,5%), четвертий - у 6 (5,7%). Ступеш зниження слуху наведет за В.Г.Базаров, А.И. Розкладка [1]. У вшх хворих основно].' i контрольно!' груп пщ час iмпедансометрiï визначалась тимпанограма типу А.
Слуховi викликаш потенщали в основнш i контрольнш грут обстежуваних реестрували в екранованiй зву^зольованш камерi в зафiксованому положеннi пащента напiвсидячи. КСВП реестрували у вщповщь на клацання тривалiстю 100 мкс з частотою слщування 21 в 1 с, штенсившстю 80-120 дБ над суб'ективним порогом чутливосн. Аналiзу пiдлягали усередненi крив з застосуванням низькочастотного (200 Гц) i високочастотного (2000 Гц) фшьтрш з епохою аналiзу 10 мс. Аналiз кривих проводили з використанням програми побудови модели запропоновано1' фiрмою „Amplaid". При аналiзi отриманих кривих брались до уваги латентш перюди (ЛП) пiкiв хвиль I, II, III, IV, V та мiжпiкових штерватв I-III, III-V, I-V КСВП за контрлатерально].' стимуляцiï.
Дослiдження КСВП проводилось в залежносп вiд поропв слуху на частоти конвенцiйного дiапазону та було проведене за контрлатерально].' стимуляцiï на iнтенсивностi 80 дБ у 49 обстежуваних вух основно].' групи, на штенсивносп 85 дБ у 14 вухах, на 90 дБ - у 17 вухах, на 95 - у 5, на 100 дБ - у 9, на 110 дБ - у 3, та на 120 дБ - у 3 вухах хворих на дисциркуляторну енцефалопатда У 2 вухах на штенсивносп 120 дБ над порогом чутносп вщповщь не вдалося зарееструвати. В контрольнш груш КСВП було проведене за контрлатерально].' стимуляци на штенсивносп 80 дБ. Середш значення латентних перiодiв птв хвиль КСВП I, II, III, IV, V за контрлатерально].' стимуляци у обстежуваних хворих основно].' i контрольно!' груп наведеш в табл.. 1.
Таблиця 1
Середш значення латентних перюд1в шкчв хвиль I, II, III, IV, V КСВП за контрлатерально'1 стимуляци у обстежуваних хворих на дисциркуляторну енцефалопатда
основно'1 i контрольно'1 груп
Латентт перюди КСВП хворих на дисциркуляторну енцефалопат1ю Шки хвиль та тж тков1 штервали КСВП за контрлатеральноï стимуляцiï, M±m, мс
I II III IV V
Основна група, n=104 вух 1,63±0,02 2,61±0,04 3,58±0,05 4,79±0,06 5,50±0,07
Контрольна група, n=80 вух 1,69±0,02 2,70±0,02 3,80±0,03 5,01±0,05 5,65±0,02
Пщ час пор1вняння середшх значень латентних перiодiв шюв хвиль I, II, III, IV, V КСВП за контрлатерально! стимуляци у обстежуваних хворих на дисциркуляторну енцефалопатда основно! та контрольно! групи виявлено статистично достовiрнi вщмшносп (табл.2). Середнi значення латентних перiодiв мiжпiкових iнтервалiв КСВП I-III, III-V, I-V за контрлатерально! стимуляци у обстежуваних хворих основно! групи наведеш в таблиц 3. Пщ час порiвняння середшх значень латентних перiодiв мiжпiкових iнтервалiв КСВП I-III, III-V, I-V за контрлатерально! стимуляци у обстежуваних хворих на дисциркуляторну енцефалопатда основно! та контрольно! групи виявлено статистично достовiрнi вщмшносп (табл.4). Проведеш дослщження показують, що у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда спостериаеться достовiрне скорочення середнього латентного перюду тку хвилi I КСВП порiвняно з контрольною групою здорових осiб зi 1,69±0,02 мс до 1,63±0,02 мс; рiзниця складае 0,06 мс, ймовiрнiсть рiзницi p<0,001. Спостерiгаeться скорочення середнього латентного перюду тку хвилi II КСВП порiвняно з контрольною групою здорових осiб зi 2,70±0,02 мс до 2,61±0,04 мс; рiзниця складае 0,09 мс, ймовiрнiсть рiзницi p<0,001. Вiдбуваеться скорочення середнього латентного перюду тку хвилi III КСВП порiвняно з контрольною групою здорових ошб зi
3,80±0,03 мс до 3,58±0,05 мс. Рiзниця складае 0,22 мс, ймовiрнiсть рiзницi р<0,001. Також у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда спостертаеться достовiрне скорочення середнього латентного перюду пiку хвилi IV КСВП порiвняно з контрольною групою здорових осiб зi 5,01±0,05 мс до 4,79±0,06 мс; рiзниця складае 0,29 мс, ймовiрнiсть рiзницi р<0,001. Спостертаеться скорочення середнього латентного перiоду тку хвилi V КСВП порiвняно з контрольною групою здорових ошб зi 5,65±0,02 мс до 5,50±0,07 мс. Рiзниця складае 0,15 мс, ймовiрнiсть рiзницi р<0,001.
Таблиця 2
Статистичнi показники пор1вняння середнiх значень латентних пер1од1в п1к1в хвиль I, II, III, IV, V КСВП за контрлатеральноТ стимуляцн у обстежуваних хворих на дисциркуляторну енцефалопатда основнот групи та контрольнот групи здорових осiб
Компонента КСВП Кзниця М1-М2 т1 2 1 Р
I -0,06 0,02 0,02 2,01 <0,05
II -0,09 0,04 0,02 2,10 <0,05
III -0,22 0,05 0,04 3,62 <0,001
IV -0,29 0,06 0,05 3,68 <0,001
V -0,15 0,07 0,02 2,09 <0,05
Примгтка. Тут [ в табл. 4: М1-М2 - р1зниця середшх значень латентних перюд1в СВП хворих на дисциркуляторну енцефалопаПю в основнш та контрольны групах; т1 та т2 - середш похибки середшх величин; t - коефщент достов1рносп р1знищ м1ж значеннями показниюв; р -ймов1ршсть р1знищ.
Таблиця 3
Середнi значення мгжшкових iнтервалiв 1-111, Ш-У, 1-У КСВП за контрлатеральноТ стимуляцн у обстежуваних хворих на дисциркуляторну енцефалопатда основнот групи
Латентт перюди КСВП хворих на дисциркуляторну енцефалопапю Латентт перюди м1жткових штервалш КСВП за контрлатерально! стимуляцп, мс
I-III I-V
Основна група, п=104 вух 1,95±0,03 1,93±0,03 3,86±0,03
Контрольна група, п=80 вух 2,05±0,03 2,02±0,03 3,94±0,02
Таблиця 4
Статистичш показники порiвняння середнiх значень латентних перiодiв мгжшкових iнтервалiв КСВП 1-111, 111-У, 1-У за контрлатеральноТ стимуляцн у обстежуваних хворих на дисциркуляторну енцефалопатда основнот групи та контрольнот групи здорових оаб
Компоненти КСВП Кзниця М1-М2 т1 2 1 Р
I-III -0,09 0,03 0,03 2,27 <0,05
III-V -0,09 0,03 0,03 2,08 <0,05
I-V -0,08 0,03 0,02 2,22 <0,05
Пщ час дослiдження латентних перiодiв мiжпiкових iнтервалiв КСВП з'ясувалось достовiрне скорочення середнього латентного перюду мiжпiкового iнтервалу 1-Ш КСВП порiвняно з контрольною групою здорових осiб зi 2,05±0,03 мс до 1,95±0,03 мс. Рiзниця складае 0,09 мс, ймовiрнiсть рiзницi р<0,001. Також у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда виявлено достовiрне скорочення середнього латентного перюду мiжпiкового штервалу III-V КСВП порiвняно з контрольною групою здорових осiб зi 2,02±0,03 мс до 1,93±0,03 мс. Рiзниця складае 0,09 мс, ймовiрнiсть рiзницi р<0,001. Спостерiгеться достовiрне скорочення середнього латентного перiоду мiжпiкового iнтервалу I-V КСВП порiвняно з контрольною групою здорових осiб зi 3,94±0,02 мс до 3,86±0,03 мс. Рiзниця складае 0,08 мс, ймовiрнiсть рiзницi р<0,001. Скорочення латентного перюду тку хвилi I КСВП порiвняно з контрольною групою здорових ошб у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда означае зниження активносп структур стрального органу та слухового нерву. Скорочення латентного перюду тку хвилi II КСВП порiвняно з контрольною групою здорових ошб у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда означае зниження активносп кохлеарних ядер спинного мозку. Скорочення латентного перюду тку хвилi III КСВП порiвняно з контрольною групою здорових ошб у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда означае зниження активносп структур верхнього оливарного комплексу. Скорочення латентного перюду тку хвилi IV КСВП порiвняно з контрольною групою здорових ошб у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда означае зниження активносп ядер латерально! петт. Скорочення латентного перюду тку хвилi V КСВП порiвняно з контрольною групою здорових ошб у хворих на дисциркуляторну енцефалопатда означае зниження активносп нижшх горбиюв чотиригорбикового тша.
Скорочення латентних перiодiв мiжпiкових iнтервалiв I-III КСВП хворих на дисциркуляторну енцефалопа зниження активносп подразнення структур слухового аналiзатора починаючи вiд його периферичного вiддiлу до ядер верхнього оливарного комплексу, включаючи передачу сигналу через слуховий нерв та кохлеарш ядра. Скорочення латентних перiодiв мiжпiкових iнтервалiв III-V КСВП порiвняно з контрольною групою здорових ошб пiдтверджуе зниження активносп структур верхнього оливарного комплексу, латерально! петлi, нижнiх горбикiв чотиригорбикового тша. Скорочення латентних перiодiв мiжпiкових iнтервалiв I-V КСВП у хворих на дисциркуляторну енцефалопаню свiдчить про порушення роботи периферичного i центрального вщдшв слухового аналiзатора на всьому його протязг
Реeстрацiя коротко латентних слухових викликаних потенцiалiв за контрлатерально! звуково! стимуляци у хворих на дисциркуляторну енефалопаню пiдтверджуe наявнiсть не тшьки центральних розладiв слухового аналiзатора, але i порушення на рiвнi завитки внутрiшнього вуха, тобто захворювання сенсоневральну приглухуватiсть.
Перспектиеи подальших розробок e даному напрямку. Досл1дження функцп внутршнього вуха у хворих на дисциркуляторну енефалопат1ю е перспективними i вимагають подальшого наукового пошуку з метою вдосконалення якостi надання медичног допомоги хворим на цереброваскулярну патологiю.
1. Базаров В.Г., Розкладка А.И. Оценка нарушения слуха при различных формах тугоухости. //Журнал ушных, носовых, горловых болезней. - 1989. - № 3. - С.28-33.
2. Заболотный Д.И., Шидловская Т.В., Шидловская Т.А., Яремчук И.А. Показатели корковых слуховых вызванных потенциалов при сенсоневральной тугоухости сосудистого генеза // Вестник оториноларингологии. -2003.- № 6.- С.4- 7.
3. Мтн Ю.В., Гомза Я.Ю Порушення слуху у хворих на дисциркуляторну енцефалопатш за даними ствставлення результапв об'ективно!' аудюметри та надпорогових теспв. //Журнал вушних, носових i горлових хвороб. - 2010. - №1. - С.2-7.
4. Розкладка А.1., Белякова I.A., Луценко В.1., Лоза Т.П. Стан слухово!' функци у хворих з вестибулярною дисфункщею судинного генезу за даними суб'ективно!' та об'ективно!' аудюметри. //Журнал вушних, носових i горлових хвороб. - 2010. - №1. - С.20-27.
5. Солдаткина Ф.И., Фридман В.Л., Скибина О.Г. К вопросу о диагностике нарушений слуха методом регистрации стационарных слуховых вызванных потенциалов. //Журнал вушних, носових i горлових хвороб. -2010. - №1. - С.28-31.
6. Шидловська Т.В., Заболотний Д.1., Шидловська Т.А. "Сенсоневральна приглухувапсть". - Ки!в. - Логос. -2006. - 752 с.
ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ СТРУКТУР СЛУХОВОГО АНАЛИЗАТОРА У БОЛЬНЫХ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЙ ЭНЦЕФАЛОПАТИЕЙ ПО КОРОТКОЛАТЕНТНЫМ СЛУХОВЫМ ВЫЗВАННЫМ ПОТЕНЦИАЛАМ С КОНТРЛАТЕРАЛЬНОЙ СТИМУЛЯЦИЕЙ Гомза Я.Ю.
Обследовано 53 больных дисциркуляторной энцефалопатией в возрасте от 31 до 60 лет. Контрольную группу составили 40 здоровых лиц. Обследование включало коротколатентные слуховые вызванные потенциалы при контрлатеральной звуковой стимуляции. У больных дисциркуляторной энцефалопатией наблюдается достоверное сокращение латентных периодов пиков волн I, II, III, IV и V КСВП сравнительно с контрольной группой здоровых лиц на 0,06 мс, 0,09 мс, 0,22 мс, 0,29 мс и 0,15 мс соответственно. Отмечалось достоверное сокращение латентных периодов межпиковых интервалов 1-Ш, Ш-У и 1-У КСВП сравнительно с контрольной группой здоровых лиц на 0,09 мс, 0,09 мс и 0,08 мс соответственно. Регистрация коротколатентных слуховых вызванных потенциалов при контрлатеральной звуковой стимуляции у больных
THE HEARING ANALYZER STRUCTURES DIAGNOSTIC IN PATIENTS WITH DYSCIRCULATORY ENCEPHALOPATHY BY SHORT LATENTLY HEARING AVOID POTENTIALS Gomza Ya.Yu. There were examined 53 patients with dyscirculatory encephalopathy at the age from 31 to 60 years, in compare to 40 healthy volunteers. The methods include short latently hearing avoid potentials by contralateral sound stimulation dates. The waves I, II, III, IV and V pikes of the short latently hearing avoid potentials latent periods reliable shortening on 0.06 ms, 0.09 ms, 0.22 ms, 0.29 ms and 0.34 ms accordingly in compare to the control group were revealed. The I-III, III-V and I-V interawkward intervals latent periods reliable shortening on 0.09 ms, 0.09 ms and 0.08 ms accordingly in compare to the control group were revealed. The short latently hearing avoid potentials by contralateral sound stimulation
дисциркуляторной энефалопатией подтверждает наличие не только центральных расстройств слухового анализатора, но и нарушения на уровне улитки внутреннего уха, то есть заболевание сенсоневральную тугоухость.
Ключевые слова: дисциркуляторная энцефалопатия, нарушения слуха, слуховые вызванные потенциалы.
Стаття надшшла 24.04.10
registration in patients with dyscirculatory verifies in them not only the central hearing disturbances presence but cochlear level disturbances also, that is the sensoneural hearing loss.
Key words: dyscirculatory encephalopathy, hearing loss, short latently hearing avoid potentials.
y^K 616.1/.4:616.8
ПОЛ1МОРБ1ДН1СТЬ ЯК М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНА ПРОБЛЕМА
Завданням дослiдження було провести аналiз та оцiнку рiзних поеднань захворювань (полiморбiдних уражень) у хворих невролопчного профiлю з урахуванням вiку та статц оцiнити показник «число хвороб /один хворий». Досить висока частота асощаци поеднано! патологii органiв травлення на фонi негастроентерологiчних полiпатiй, зокрема у невролопчних хворих, е сввдченням того, що проблема асоцiйованих полiморбiдних станiв е мiждисциплiнарною, до розв'язання яко! повиннi бути залученi лiкарi багатьох спецiальностей.
Ключовi слова: полiморбiднiсть, показник «число захворювань/один хворий», невролопчш хворi, мiждисциплiнарнi проблеми, хвороби оргашв травлення
В структур! терапевтично! патологи пол!морб!дн! стани займають провщне м!сце[1-4]. В останн! роки поширен!сть поеднано! соматично! патолог!! у терапевтичн!й практиц! пост!йно зростае. Сьогодн! практично немае хворих, як! б страждали якоюсь одн!ею хворобою, та ще й в й класичному вар!ант! переб!гу. В сучасних умовах л!карю доводиться щодня працювати з пац!ентами, як! одночасно страждають на дек!лька захворювань. Зб!льшення к!лькост! таких хворих значною м!рою залежить не ск!льки i не лише вщ медицини, сюльки в!д соц!альних умов життя та в!дношення само! людини до власного здоров'я з метою попередження розвитку захворювань. Пол!мор6!дн!сть, або мультиморбщнють, коморбщнють, пол!пат!я (в!д грец.: poly - численний, багато; pathos - страждання, хвороба; вщ лат.: multum - багато, ш - разом, morbus - хвороба) - наявн!сть у одного пац!ента двох ! б!льше синхронних захворювань, патогенетично взаемозалежних або таких, що зб!гаються за часом. Пол!морбщн!сть включае як випадкову комб!нац!ю в одного пац!ента р!зних за ет!олог!ею й патогенезом захворювань, так ! нозолог!чну синтроп!ю, тобто розвиток законом!рно зумовлених (детерм!нованих) комб!нац!й хвороб. Синтрошю визначають як ".. .вид пол!пат!й, коли хвороби своер!дно "тягнуться" одна за одною, прагнуть поеднатися або готують грунт одна для одно! "[1]. Ран!ше вважалося, що терм!ни початку захворювань !з формуванням синдром!в пол!морб!дност! та !х хрон!зац!ею припадали на молодий та середн!й в!к, а в л!тньому в!ц! настае пер!од !! яскраво! кл!н!чно! демонстрац!! [2,3]. Сьогодн! ж вщм!чаеться суттеве омолодження загальносоматичних захворювань, оск!льки уже у молодих ос!б знаходять патолог!чн! зм!ни в органах р!зних ф!з!олог!чних систем, як! набувають хрон!чного переб!гу ще з дитячих л!т, що обумовлюе хрон!зац!ю хвороб, !х прогресування та супроводжуеться залученням у патолог!чний процес сус!дн!х орган!в та !нших систем орган!зму[2-4]. Загальна тенденц!я до зростання поеднано! патолог!! у всьому св!т! ! дозволяе в!днести проблему пол!морб!дност! до числа найб!льш актуальних для практично! медицини.
Метою роботи було вивчення частоти наявност! поеднано! соматично! патолог!! у хворих, як! знаходилися на л!куванн! у невролог!чному в!дд!ленн! м!сько! кл!н!чно! л!карн!.
Матер1ал та методи дослщження. Для вир!шення дано! мети було в!д!брано та проведена експертна оц!нка 484 !стор!й хвороб ос!б, як! л!кувалися в невролог!чному в!дд!ленн! МКЛ, основним д!агнозом яких в!дпов!дно була невролог!чна патолог!я. Обстеження включало кл!н!ко-лабораторн! та !нструментальн! методи досл!дження. Вс! хвор! були оглянут! терапевтом, а при необх!дност! проведен! додатков! обстеження. З метою з'ясування к!лькост! хвороб у пац!ент!в були ретельно проанал!зован! !стор!! хвороби, проведено приц!льне опитування та анал!з амбулаторно! медично! документац!!, в результат! чого проведено тдрахунок вериф!кованих нозолог!чних форм у кожного хворого (показник - «число захворювань/один хворий») в р!зних в!кових групах.
