ДОСЛіДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖі ПОЗАШКіЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДіВ У СТРУКТУРі ТЕРИТОРіАЛЬНИХ ОСВіТНіХ ОКРУГіВ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 711.57

Б01: 10.15587/2313-8416.2017.95628

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖ1 ПОЗАШК1ЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В У СТРУКТУР1 ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ОСВ1ТН1Х ОКРУГ1В

© I. О. Мерилова

У дослiдженнi розглядаються основнi напрями розвитку мережi позашктьних навчальних закладiв. Сформованi пропозицИ удосконалення мережi позашктьних установ в структурi територiальних освiтнiх округiв. Встановлено, що перспективний розвиток мережi закладiв освiти здшснюеться на ос-новi груп архiтектурно-мiстобудiвних принципiв серед яких особливо вагомими для формування мережi закладiв позашюльног освти е доступнiсть, гнучюсть, кооперування та блокування територт закладiв освiти

Ключовi слова: мережа позашктьних закладiв освти, освтнш округ, архiтектурно-мiстобудiвнi прин-ципи

АРХ1ТЕКТУРА

1. Вступ

Актуальшсть реформування юнуючих рашше форм i методiв позашшльно! роботи в яшсно нову систему позашшльно! освгга та виховання дггей та учшвсько! молодi обумовлена рядом обставин. На сьогодшшнш день чинним законодавством перед-бачаеться створення загальноосвiтнiх навчальних установ рiзних типiв i форм власностг Позашшль-ний навчально-виховний заклад може ствпрацюва-ти з шшими навчально-виховними закладами та ор-гашзовувати роботу сво!х творчих об'еднань у при-мiщеннях загальноосвiтнiх шкiл, професшно-технiчних училищ, навчально-виробничих комбша-пв, пiдпри-емств, органiзацiй, вищих навчальних заклащв, наукових установ, за мiсцем проживання дiтей та юнацтва вiдповiдно до укладених угод iз за-значеними закладами [1, 2]. Щ законодавчi поло-ження щодо органiзацii позашшльно! дiяльностi принципово змiнюють пiдходи до формування ме-режi позашкiльних установ.

В дослвдженш запропонована модель формування мережi закладiв позашкiльноi освгга в структу-рi територiальних освишх округiв, як одного з ефек-тивних напрямiв модернiзацii освiтньоi' мереж

2. Лiтературний огляд

1снуе ряд наукових дослщжень, в яких розглядаються питання формування освггаьо1' мережi в структурi територiальних освiтнiх округiв: Коваль-сько1' Г. Л. [3], Осадчого I. Г. [4], Тишкевич О. П. [5].

В дослщженш Ковальсько1' Г. Л. було комплексно розглянуто проблеми оргашзацп мережi дошкь

льних та загальноосвiтнiх навчальних заклащв в структурi територiальних округiв. Автором сформо-ванi науково-методичнi засади та планувальш при-йоми мiстобудiвного розвитку мережi дошкiльних i загальноосвiтнiх шкш. Доктор педагогiчних наук Осадчий I. Г. дослщжував загальну середню освиу з точки зору педагогiчних чиннишв. В роботi зазнача-лося, що вс навчальнi заклади та освиш установи створюють iнституцiйне освiтне середовище для уч-ня. Автором були сформован теоретичнi та практич-т спрямування розвитку системи загальноi середньоi освiти сiльськоi мiсцевостi. В дослвдженш Тишкевич О. П. розглядаеться принцип доцiльностi формування альських шкiл в структурi терито-рiальних освгтшх округiв.

Разом з тим формування мережi установ позашюльно1' освiти в структурi територiальних освгт-нiх окрупв не дослiджквалось. В даному дослщженш представлено теоретичну модель оргашзацп мережi позашкiльних навчальних закладiв.

3. Мета та задачi дослiдження

Метою дослвдження е формуваня моделi мережi заклащв позашкiльноi освiти в структурi територiальних освiтнiх округiв.

Для досягнення мети були поставлен наступнi

задачi:

1. Визначити основi архiтектурно-мiстобудiвнi принципи формування мережi позашкiльноi освiти.

2. Визначити особливосп формування мережi закладiв позашшльно1' освiти для рiзних мюто-будiвних умов.

4. Формування мережi мозашкшьмоТ освiти в структурi територiальмих освiтмiх округiв

Для реалГзацп ново! м!сто6уд!вно! концепцп формування мереж1 позашк1льних установ в структу-рi територiальних освiтнiх округiв, на основi уза-гальнення вiтчизняного та заруб1жного [6] досвiду та аналiзу наукових робiт в дослiдженнi пропонуються наступнi архiтектурно-мiстобудiвнi принципи:

- принцип доступностi потребуе встанов-лення нових радiусiв обслуговування для позашшль-них установ;

- принцип титзаци позашкшьних установ дае можливГсть поеднання традицшних позашшльних установ з новими формами позашкшьно1 освiти;

- принцип кооперування та блокування те-риторiй заклащв позашшльно1 освiти з iншими освгг-нiми установами в структурi громадського обслуго-вування;

- принцип ттеграци позашшльного навчаль-ного закладу в освггне середовище в структурi тери-торiально-освiтнiх округiв;

- принцип гнучкостi припускае можливiсть трансформаци мереж1 згiдно змш в соцiальних, демо-графiчних, економiчних чи педагогiчних чинниках;

- принцип збереження навколишнього сере-довища за допомогою впровадження санггарно-гiгiенiчних умов в закладах позашшльно! освiти, ви-користання альтернативних джерел енерги та будГв-ництва закладiв позашк1льно1 освгга за допомогою сучасних природних матерiалiв.

В мiстобудiвному аспектi освiтнiй округ фор-муеться завдяки кооперацп освгтшх ресурсiв рiзних типiв навчальних закладiв, як1 комплексно взаемодь ють м1ж собою та чiтко пов'язують систему позашш-льно1 освiти зi структурою житлових районiв та сприяють шдвищенню якостi навчального процесу i посилюють роль позашшльних навчальних закладiв у профшьному навчаннi [7].

У мГстах, як свiдчить аналiз, проведення принципу мжрорайонування з формуванням необхвдно1 мереж1 закладiв обслуговування, у тому числ! позаш-к1льних навчальних закладiв, з дотримуванням роз-рахункових показнишв та нормативних радiусiв мо-жливе переважно при забудовi вiльних територш. У зв'язку з тим, що у межах мiст вiльнi територи фак-тично вiдсутнi, формування i розвиток житлового се-редовища проводиться за рахунок ущГльнення забу-дови в межах мжрорайошв. Це принципово змiнюе систему мереж! закладiв позашкшьно1 освiти, а також потребуе блокування та кооперування позашкшьних закладiв, створення освгттх окрупв та кластерiв, бшьш глибоко1 штеграцп у всю систему обслуговування [8, 9].

Округ утворюеться з метою оргашзаци в межах адмiнiстративно-територiальноl одинищ ефективно1 системи освгга; забезпечення рГвного доступу дней вь дповвдного вшу до яшсно! дошк1льно1, загально1 сере-дньо1, позашк1льно1 та профеайно-техшчно1 освгга, допрофесшного навчання незалежно вГд мюця !х про-живання; рацюнального використання навчально-методично1, матер!ально-техн!чно1 бази суб'екпв округу, И змщнення та модертзацл. До складу окрупв можуть входити: дошшльш навчальш заклади; загаль-

ноосвит навчальш заклади (в тому числ навчально-виховш комплекси); позашшльш навчальш заклади; м1жшюльт навчально-виробнич комбшати; профе-сшно-техшчш навчальш заклади; вищ! навчальш заклади; заклади культури (бГблютеки, музе1, будинки культури та шш1); заклади ф!зично1 культури Г спорту; тдприемства; громадськ оргашзаци [3].

Для проектування мереж! закладГв позашшль-но! освгга кожного мюта сл!д враховувати чисель-шсть населення, ступеневу систему обслуговування та мГсцев! умови. Заклади громадського обслуговування стають методичними центрами та вщграють шструктивну роль в процес позашшльного навчання для ввдповщних освгтшх установ.

В дослвдженш запропоновано формування мереж! позашшльних навчальних закладГв в структур! територГальних освишх окрупв, де мережа позашш-льно! освгга формуеться ступенево на рГзних рГвнях м!стобуд!вно1 оргашзаци населеного пункту:

- для малих (менше 20 тис жителГв) Г середшх (20-100 тис жителГв) мГст передбачаються оргашза-цшш ступеш на рГвш багатоквартирного будинку або кварталу, мжрорайону, району;

- для великих (100-250 тис жителГв), бГльших (250-500 тис жителГв) Г найбГльших (понад 500 тис жителГв) мют передбачаеться чотири ступеня: бага-токвартирний будинок або квартал, мжрорайон, район, мГсто;

- для сГльсько1 мюцевосл передбачаються так! рГвш оргашзаци: село без школи, село з! школою, селище мюького типу.

Така ступенева оргашзащя мереж! позашкгль-них установ у мютах пов'язана з необхадшстю формування позашк1льно1 дГяльносп для учшв рГзних вГко-вих груп Г створенням рГвномГрно! мереж1 установ з оптимальними радусами обслуговування (рис. 1).

Заклади позашюльно! освгга слад розмГщувати в найбГльш сприятливих природних умовах з вГдсту-пом вгд дорГг з штенсивним транспортним рухом зп-дно з ДБН 360-92**. Саштарно-ппешчш умови роз-мщення позашшльних навчальних закладГв повинш вадповадати вимогам, що пред'являються до шкгль-них будГвель.

Традицшно для Украши, у альсьшй мюцевосл мережа позашкiльно! освгга, як освггая та соцГальна сфера в цшому, розвинена недостатньо. Тому створення територГальних освГтнГх округГв для сшьсько1 мГсцевост! мае значне обгрунтування. Зараз в Украш проводиться реформа мюцевого самоврядування -створюються територГальн! громади [10]. На !х основ! можуть бути сформован! територГальн! освгтш округи с!льськ1й мГсцевостГ. СлГд зазначити, що склад, розмГри та територГальш меж1 об'еднаних громад мо^ть змГнюватись. Отже Г територГальн! освГтн! округи мають потенцГал до гнучко1 системи формування, що дозволяе швидко реформувати мережу освгтшх закладГв згГдно можливих нових соцГа-льно-економГчних, демографГчних, педагопчних чи архГтектрно-мГстобудГвних чинник1в. НезмГнним ос-новоположним принципом в органГзацГ1 навчально-виховних утворень в с!льськ1й мюцевосп виступае транспортна доступнГсть та рГвень розвитку транспо-ртно1 мереж1.

Рис. 1. Модель формування мережi заклад1в позашкiльноï освiти в crpyKTypi терминальна ocBiTHix OKpyriB

Таким чином, ступенева структура органiзацii мережi заклащв позашшльно1' освiти в сiльскому середовищi базуеться на чисельностi населеного пункту та рiвнi розвитку його освпньш та сощаль-но1' сфери.

В малих селах, де школа вщсутня, формуються заклади I рiвня (прибудинковi позашкiльнi навчальнi заклади), якi оргашзовують позашкiльну дiяльнiсть на базi будiвлi сiльського клубу, що входить до мшмального перелiку об'ектiв соцiальноi сфери майже кожного села.

В селах, де школа е, вона виступае центром позашильнот' гуртковот' дiяльностi та стае базою для

позашшльного освiтнього закладу II рiвня, зблокованого чи штегрованого у шкiльну бу-дiвлю. Зпдно Концепцii реформування мюце-вого самоврядування та територiальноi орга-нiзацii влади, до компетенцп територiальних громад входить питания оргашзацп доступу учнiв до загальноосвиньо1' школи шкiльним автобусом, що дозволяе сформувати можли-вiсть доступу i до позашкiльного навчального закладу.

5. Результати дослвджень.

В результата дослiджения були запро-понованi архiтектурно-мiстобудiвнi принципи побудови мережi закладiв позашкшьно1' освь ти: доступностi, тишзацп, кооперування та блокування, штеграцп, гнучкостi.

Розроблено ступеневу модель форму-вання мережi закладiв позашкiльних навчаль-них заклащв в структурi територiальних освь тнiх округiв мiста та сшьсько1° мiсцевостi.

Результати дослiдження можуть бути використаш при оптимiзацii iснуючоi мережi закладiв позашшльно1' освiти у подальших наукових розробках, а також при коригуванш наявних та створеннi нових нормативних по-ложень стосовно мiстобудiвноi дiяльностi.

6. Висновки

Отже, мережа позашшльно1' освiти в територiальному освиньому окрузi в струк-турi мюта чи сiльський мiсцевостi виступае як компонент сформовано1' мережi закладiв освгти. Цi компоненти органiзацiйно та фун-кцiонально пов'язанi та взаемодiють мiж собою i мають певну спецiалiзацiю у використаннi навчаль-но-матерiальноi бази.

Зпдно дослвдження, у мiському середовищi структура мережi позашкшьно1' освiти виступае у виглядi ступенево1' багаторiвневоi системи квартал - мжрорайон - район - мюто. В свою чергу, головним принципом формування мережi позашкь льних навчальних закладiв в територiальних освп-нiх округах сшьсько1' мiсцевостi е транспортна до-ступшсть. Для сiльськоi мiсцевостi структура ме-режi сформована у виглядi: селище - селище мшь-кого типу - районний центр.

Лiтература

1. Про освгту: Закон Украши ввд 23 травня 1991 р. № 1060-XII 3i змгнами [Текст]: зб. законодав. акт1в. - Законодав-ство Украгни у сфеpi освiти та професшного навчання. - Верховна Рада Украши, Комiтет з питань науки i освiти. - К., 2013. - С. 4-43.

2. Про позашкшьну освгту: Закон Украши вщ 23 червня 2000 р. № 1841 -III 3i змшами [Текст]: зб. законодав. акт!в. -Законодавство Украгни у сфеpi освГти та профес1йного навчання. Верховна Рада Украши, Комлет з питань науки i освгти. -К., 2013. - С. 163-190.

3. Ковальська, Г. Л. М1сто6удГвш основи розвитку меpежi дошк1льних та загальноосвгтшх навчальних закладiв [Текст]: автореф. дис. ._ д-ра арх1тек. / Г. Л. Ковальська; КНУБА. - К., 2016. - 39 с.

4. Осадчий, I. Г. Теорш i практика спрямованого розвитку системи загальнл сеpедньоï освГти сiльськоï мiсцевостi [Текст]: автореф. дис. ... д-ра пед. наук / I. Г. Осадчий; Нацюнальна академ1я педагопчних наук Украши. - К., 2012. - 40 с.

5. Тишкевич, О. П. Архлектурно-планувальна оргашзацш с1льських малокомплектних шкш [Текст]: дис. . канд. архгтек. / О. П. Тишкевич; КНУБА. - К., 2010. - 209 с.

6. Kovalska, G. L. Extracurricular educational establishments formation experience in Ukraine [ТеХ] / G. L. Kovalska, I. O. Me-rylova // Bulletin of Prydneprovs'ka State Academy of Civil Engeneering and Architecture. - 2015. - Vol. 1, Issue 10. - P. 76-81.

7. Положення про освiтнiй округ [Текст]. - Кабшет MiHicTpiB Укра!ни, 2010. - № 777. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/777-2010-%D0%BF

8. Ковальський, Л. М. Мережа 3aK^iB позашкшьно! освiти в CTpyKTypi мгсько! забудови (на прикладi м. Дтпропет-ровська) [Текст]: зб. наук. пр. / Л. М. Ковальський, I. О. Мерилова // Досввд та перспективи розвитку мiст Укра1ни. Пробле-ми реконструкцп в теорп та практищ мiстобудувaння. - К.: КНУБА, 2015. - № 27. - С. 177.

9. Мерилова, И. А. Варианты развития сети внешкольного образования в Украине на основе анализа мировых концепций [Текст]: сб. науч. тр. / И. А. Мерилова // Вестник Приднепровской государственной академии строительства и архитектуры. - 2015. - № 2. - C. 52-63.

10. Концепщя реформування мкцевого самоврядування та терит^ально! оргашзацп влади в Украш [Текст]. - Кабшет Мгтстрш Укра!ни, 2014. - № 333-р. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80

Рекомендовано до публжаци д-р арх. наук, професор Ковальський Л. М.

Дата надходженнярукопису 03.02.2017

Мерилова 1рина Олександрiвна, викладач, кафедра архитектурного проектування i дизайну, Державний вищий навчальний заклад «Придшпровська державна aкaдемiя будiвництвa та архгтектури», вул. Черни-шевського, 24-а, м. Днiпро, Укра!на, 49600 E-mail: irina_merilova@mail.ru

УДК 727.055

Б01: 10.15587/2313-8416.2017.95622

АНАЛ1З ПЕРЕДУМОВ ФОРМУВАННЯ ЛАБОРАТОР1Й В1ДКРИТОГО ТИПУ, ЯК РЕЗУЛЬТАТУ М1ЖДИСЦИПЛ1НАРНОГО П1ДХОДУ ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ

© К. Г. Рижкова

У статтi розглянуто умови створення лабораторт вiдкритого типу на базi науково-до^дних комплекте з метою створення iнструментiв взаемодП мiж до^дженнями р1зних галузей для досягнення максимальноI iнтенсивностi сучасного наукового процесу. Зазначено, що процес формування новоХ гнучкоХ планувальноХ схеми дослiдницькоi лаборатори, яка сприятиме колабораци мiж до^дниками i розши-ренню меж фундаментальних наук, потребуе створення унiверсального лабораторного модуля здатного до швидкоХ реконфiгурацiii

Ключовi слова: науковий процес, мiждисциплiнарний пiдхiд, до^дження, гнучюсть, адаптивнкть, ла-бораторiя, лабораторiя вiдкритого типу

1. Встум

Сучасний освгтнш процес звертае увагу наукового ствтовариства на нов! пГдходи до вивчення на-укових проблем та сучасних методГв дослГджень. Таким чином можна стверджувати, що наукова дГяль-шсть знаходиться в стан! безпрецедентних змш та мГждисциплшарного тдходу до дослГдження, що сприяе зростанню потреби у яшсно нових будГвлях науково-дослщних комплексГв та лабораторш.

МГждисциплшарний щдхвд до наукового дос-лГдження у бюлоги, ф!зищ, х!ми та науках про матери, набув широкого розповсюдження в останш деся-тилпгя. Спшьний характер проблем Г злиття дисцип-лш, переконали бшьшють вчених у важливосп роз-ширення взаемодп м!ж фундаментальними науками Г новпшми шновацшними тенденцГями. Так, напри-клад, Йонг Г Вурд у сво!й книз! шдшмають тему ур-башстики, архггектошки Г техшчного дизайну, уза-гальнюючи результати широкого спектру дослщжень вчених Делфтського техшчного ушверситету !з р!з-них галузей, що надае робот! авторГв мГждисциплша-рний характер [1]. Однак, ГндивГдуальний характер дослщження, як Г рашше е важливим елементом для науково-технГчного прогресу, але ствпраця м!ж де-шлькома талановитими дослщниками, як частина

процесу злиття дисциплш, сприятиме кращим результатам для майбутшх наукових звершень.

Меж таких традицшних наук як бюлоги, хь ми, геологи Г фГзики, наприклад, сьогодн! розмип до точки, де симбюз дисциплш створюе нов! напря-ми, так! як астробюлопя ! геофГзика. Архггектурно-будГвельн та шженерн! науки, завдяки сучасним тенденцГям та технологГям створюють плацдарм для утворення нових субдисциплш, як! б охоплювали вс! можлив! комбшаци [2]. Збшьшення спещальних шструменпв взаемодп, гнучке використання простору ! спшьне споживання ресурав ! обладнання дозволить науковш дГяльност! бути бшьш ефективною ! продуктивною.

2. Лггературний огляд

Багато науковщв з усього свиу дослщжують шляхи розвитку освггаього процесу та архггектурно-функцюнальною орган!зац!ею вищих навчальних за-клад!в. Так, наприклад, автори книги «Шляхи вивчення ! дослщження урбашстики, архггектурного проектування ! техшчного дизайну» Йонг ! Вурд роз-глянули мету, методолопю та реалГзацш поставле-них завдань для глибокого тзнання процесГв проектування. Авторами було видшено в!с!м форм вивчен-