CC BY
0PHILOLOGY
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МОТИВАЦ1ЙНО-ПОТРЕБОВО1 СФЕРИ ОСОБИСТОСТ1, ЩО ПЕРЕБУВА6 У ПРОЦЕС1 ПОШУКУ РОБОТИ
ЦорожкЫ В. Р., д. психол. н., професор кафедри психологИ, психотерапевт Борець О. А., астрант кафедри психологИ
1нституту тдготовки кадр1в державног служби занятост1 Украгни, Украгна, Кигв DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31032020/6980
ARTICLE INFO ABSTRACT
The article presents the results of the study of the structure of personal activity motivation in the process of finding a job, highlights the main components that influence motivation and allow you to identify the motives that motivate a person to find a job. Using the factor analysis method, it is shown that the motivation of jobseekers in different types of employment has a multidimensional structure, the five most important factors were identified and analyzed, an attempt was made to determine the system of relevant key factors, psychological components and the structure of their relationships, external and internal conditions that promote or interfere with motivational processes.
Citation: Дорожюн В. Р., Борець О. А. (2020) Doslidzhennia Motyvatsiino-Potrebovoi Sfery Osobystosti, shcho Perebuvaie u Protsesi Poshuku Roboty. World Science. 3(55), Vol.4. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31032020/6980
Copyright: © 2020 ^,opo^KiH B. P., Eopeni. O. A. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Received: 21 January 2020 Accepted: 18 March 2020 Published: 31 March 2020
KEYWORDS
motivation of work, motivational factors, motivational-need sphere, personality in the process ofjob search.
Вступ. Мотивацшно-потребова сфера особистосп неоднаково сшввщноситься з рiзними зовшштми явищами, умовами, обставинами життя та дiяльностi людини. Вона е штегральною психолопчною характеристикою системи суб'ективних щнностей, емоцшно забарвлених вщносин до навколишнього свпу, себе, iнших людей. Вона конкретизуетъся через сферу цiннiсно-смислових вщносин i визначае вибiр мотивiв, прийомiв i способiв спiлкування з iншими людьми.
Аналiзуючи рiзнi дослiдження мотивацп, можна помiтити, що вивчення мотиваци трудово! дiяльностi в основному зводиться до пошуку сукупностi мотивiв, а точшше -органiзованоi системи мотивiв, що обумовлюють успiшнiсть працi. Л.Т. Бадоев видшяе такi мотиви у пращвниюв пiдприемства: потреба в реаизацл iндивiдуальних особливостей, органiзацii трудово! дiяльностi, санiтарно-гiгiенiчнi умови, розмiр заробiтноi плати, вщношення адмiнiстрацii до працi, побуту та вщпочинку працiвникiв [1].
В.1. Ковальов серед найбiльш поширених мотивiв працi вказуе на наступнi: робота з близькими по духу колегами; робота шд керiвництвом технiчно висококвашфшованого керiвника, що вмiе керувати людьми; гарна заробгтна плата; нормальне завантаження роботою; ритмiчнiсть роботи; робота в комфортабельних умовах; можливiсть розвивати сво! iдеi, проявляти творчий потенцiал; виконувати роботу значущу для суспiльства; мати можливють кар'ерного росту [3].
Ф. Герцберг, вивчаючи мотивацiю в умовах виробництва, видiлив такi мотиви як: досягнення, визнання, просування, вiдповiдальнiсть, штерес до роботи, заробiтна плата, умови пращ, взаемовщносини мiж працiвниками та iншi [5].
З дослiджень мотиваци пращ видно, що структура мотивацп та змют мотивiв, що входять до не].', мають як подiбнiсть, так i вiдмiннiсть у пращвниюв рiзних професiйних груп.
Ця особливють мотивацшно! сфери обумовлена особливостями взаемоди людини i3 макро- та мшросередовищами. Тому встановити единий набiр мотиваторiв для рiзних видiв трудово! дiяльностi навряд чи можливо.
Мета статт полягае у дослiдженнi особливостей особистюно! структури мотиваци осiб, що шукають роботу та визначеннi системи вщповщних ключових чинникiв, психологiчних компонентiв та структури !х взаемозв'язкiв, зовнiшнiх та внутршшх умов, що сприяють або заважають мотивацiйним процесам, встановлення зв'язку шдивщуальних цiнностей, сощально-психологiчних установок, цшнюних орiентацiй та трудово! спрямованость
Результати дослiдження. Отриманий емпiричний матерiал мiстить кiлькiснi показники оцiнювання психолопчних чинникiв, якi впливають на мотиващю особистостi, що перебувае в пошуку роботи. Цей матерiал вивчався нами передуем за допомогою методу факторного аналiзу. Застосування статистично! процедури факторного анатзу (обчислення здiйснювалося на ЕОМ з використанням прикладно! програми IBM SPSS Statistics 22) дало можливють вимiряти основнi фактори, якi визначають зв'язок психологiчних характеристик мотивацii i завдяки яким можна пояснити можливi ii варiанти в конкретних зв'язках.
Для визначення найбiльш значущих факторiв мотивацii особистостей, що перебувають у пошуку роботи у 122 дослщжуваних ошб (вiком вiд 17 до 65 роюв) було вимiряно 31 психолопчну характеристику оцiнюваного феномена. Для цих характеристик був використаний метод головних компонент з варiмакс-обертанням.
Зпдно алгоритму методу головних компонент достовiрнiсть результатiв дослiдження досягаеться в тому випадку, якщо процент вибiрки суттево мiж собою взаемопов'язаних елементiв складае не менш 60% вiд загально! дисперсii. Пiд час аналiзу дослщження факторно! структури мотивацii особистостi, що перебувае в пошуку роботи було видшено чотири значущих бiполярних фактори, що пояснюють 65,1% дисперсп ощнок.
Адекватнiсть вибiрки для проведення факторного аналiзу було перевiрено за допомогою тесту Кайзера-Майера-Олкша (КМО), вiдомого також як «мiра адекватностi вибiрки». Зпдно з цим критерiем, показник 0,5 е «ледь прийнятним», «середшм» е показник > 0,7, а «вартим уваги» > 0,8 [8]. Результат КМО для проведеного аналiзу становить 0,682, що е прийнятним результатом. Значущим на рiвнi р < 0,001 е тест Бартлетта на сферичшсть [9]. Це дае змогу вважати вихiдний масив даних придатним для проведення факторного аналiзу.
Кшьюсть факторiв, необхiдних i достатнiх для представлення структури мотивацii, визначалася на основi критерiю Кайзера.
З табл. 2.1 бачимо, що методом РСА було одержано 5 компонент iз власним значенням бшьше за 1.
Таблиця 2.1. Загальна пояснена дисперЫя
Компоненти Buxidm власт значення
Значення % дисперси кумулятивш %
1 4,2 15,9 15,9
2 2,4 10,2 26,1
3 2,3 7,9 34,0
4 2,3 7,8 41,8
5 2,0 5,9 47,7
6 1,7 4,5 52,5
7 1,7 4,4 56,9
8 1,7 3,9 60,8
9 1,3 3,4 64,2
1ншим вiдомим методом визначення кшькосп факторiв е графiк власних значень, або графш «каменистого вщсипку», запропонований Р. Кеттеллом [8]. На графшу подано власнi значення кожного компонента. Зпдно з цим тдходом, залишати слiд тi значення, якi доходять
до точки зламу, шсля яко! вщбуваеться вирiвнювання лшп власних значень. Як бачимо на рисунку 1, що показуе значення компонент проведеного дослiдження, злам вiдбуваeться на компонент 1, i вже з компонента 5 починасться вирiвнювання.
График собственных значений
| I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I I
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 2 1 3 1 4 1 5 1 6 1 7 1 8 1 9 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Номер компонента
Рис 1.
Таким чином маемо дилему вибору факторiв: зпдно з критерieм Кайзера !х виходить дев'ять, зпдно з графшом власних значень Кеттелла - два. Ми залишимо середне - п'ять факторiв для аналiзу структури мотивацшних чинниюв, що впливають на особистють шд час пошуку роботи.
У табл. 2.2 подано характеристики видшених факторiв: кшьюсть елеменпв за кожним iз факторiв та розмах значень факторних навантажень за модулем (в абсолютних значеннях). Як бачимо з таблищ, основним е фактор 1, що складаеться iз 9 елемеипв та мае найсильнiшi факторнi навантаження. Розглянемо детальнiше видшеш фактори та 1хш компоненти.
Таблиця 2.2. Характеристика видшених факторiв
Фактори КЫьтсть елементiв Абсолютш значення факторних навантажень
min max
1 9 471 755
2 4 480 764
3 4 664 720
4 2 800 852
5 3 525 701
У результат факторного аналiзу видiлено та проаналiзовано п'ять найбiльш значущих факторiв; ще чотири фактори, якi мали меншi ступенi значущостi у структурi мотиваци особистостi, не враховувалися при штерпретаци даних. Для штерпретаци отриманих значень ми вважали значущими коефщенти кореляци, що е бiльшими за 0,4 по модулю. Значущi за навантаженням коефщенти кореляци за п'ятьма основними факторами подано в табл. 2.3, де вказаш факторш навантаження, знак яких враховувався при штерпретаци чинниюв.
З 31 вимiряних показниюв, що входять до структури мотиваци у результат факторного аналiзу, отримано 22 И психолопчних характеристики (табл. 2.3).
Таблиця 2.3. Результата вишрювання психолоГчних характеристик структури мотивацй'
№ Психолопчш характеристики Фактори i факторнi навантаження
Фактор 1 Фактор 2 Фактор 3 Фактор 4 Фактор 5
1 Устх -0,002 0,059 0,012 -0,203 0,741
2 Спрямовашсть на себе -0,029 0,079 0,002 -0,700 0,025
3 Спрямовашсть на взаемодда 0,050 -0,030 -0,055 0,912 -0,082
4 Установка на результат 0,025 0,480 0,230 0,244 0,336
5 Установка на альтрухзм 0,022 -0,175 0,005 0,333 0,505
6 Установка на его1зм -0,023 0,711 -0,065 -0,155 -0,124
7 Установка на працю 0,079 0,293 -0,117 0,093 0,655
8 Установка на грошi -0,109 0,765 -0,190 0,039 0,254
9 Установка на владу 0,081 0,734 -0,038 -0,026 0,110
10 Доброзичливють -0,202 -0,145 0,667 0,087 0,051
11 Справедливють 0,071 -0,006 0,757 0,143 0,036
12 Образ Я -0,025 0,008 0,664 -0,130 0,037
13 Удача 0,032 -0,136 0,690 -0,140 -0,271
14 Унiверсалiзм 0,568 -0,046 0,242 -0,173 0,202
15 Гедошзм 0,649 0,018 -0,041 -0,032 -0,094
16 Самостшшсть 0,755 0,044 -0,105 -0,177 -0,182
17 Безпека 0,668 -0,195 0,049 0,124 -0,057
18 Стимулящя 0,692 0,198 0,016 -0,019 0,195
19 Конформшсть 0,741 -0,112 0,026 0,257 -0,064
20 Традицii 0,474 -0,011 -0,074 0,093 0,027
21 Досягнення 0,741 0,027 -0,089 -0,007 0,101
22 Доброта 0,720 -0,227 0,134 0,213 0,036
Сумарний вщсоток пояснювальноi дисперсii 15,9% 10,2% 7,9% 7,8% 5,9%
Основним фактором, вклад якого в загальну дисперсiю становив 15,9%, включае в себе 9 значущих за навантаженням показникiв iз 22 отриманих нами. Значения з високим навантаженням мають такi показники: гедошзм (0,649); самостiйнiсть (0,755); безпека (0,668); стимулящя (0,692); конформнiсть (0,741); досягнення (0,741); доброта (0,720). Помiрне навантаження в цьому факторi припадае на тага показники: унiверсалiзм (0,568) та традицп (0,474).
Психологiчний змiст даного фактора полягае в тому, що особи, яю перебувають у пошуку роботи, хотши б жити в стабшьному суспiльствi, вони вiдчувають високу потребу у самоконтроле автономностi та у незалежносп, вiльного прийняття ршень та втiлення !х у житп, що свiдчить про те, що особистють прагне до самостiйних мiркувань, мислення, вибору способу дiй. Високий показник параметру «досягнення» дозволяе зробити висновок, що опиташ прагнуть до особистого усшху через прояв компетентносп вщповщно до соцiальних стандартiв, а прояв соцiальноi компетентностi тягне за собою сощальне схвалення. Цi цшносп для них настiльки важливi, що стали домшантою, що обумовлюе !х поведiнку.
Цiнностi гедонiзму, традицiй, безпеки, не настшьки значущi для опитуваних, як попереднi, що можна пояснити передуем тим, що особи, яю шукають роботу, враховують те, як ощнять !х дii оточуючi, для них важливо шдтримувати зi вшма добрi стосунки, вони стримують ди та спонукання, якi можуть нашкодити шшим, або не вiдповiдають сощальним очiкуванням, але вони не завжди готовi дiяти на догоду шшим, нехтуючи власною думкою та штересами, i не бояться порушити суспшьш норми, якi стають явно необхщними при вступi людей в контакт з будь-ким поза сво'м середовищем, оскшьки, зацiкавленi в тому, щоб !х дiяльнiсть була належно ощнена, в повазi iнших та самоповазь Тобто цю групу людей можна характеризувати як групу, направлену на сощум.
Як вiдомо, у факторному аналiзi фактор називаеться вiдповiдно до змшних, що мають найбiльше навантаження за цим фактором. Тому перший фактор дютав таку умовну назву: «суспшьно корисний».
На другий фактор припало 10,2% значущих за cboïm навантаженням показниюв. За цим фактором найбшьше навантаження мають наступш соцiально-психологiчнi установки: установка на грошi (0,765), установка на владу (0,734), установка на его1'зм (0,711), установка на результат (0,480).
Психолопчний змют даного фактору полягае в тому, що провщними установками е прагнення до збiльшення свого добробуту, орiентацiя, в першу чергу, на власш потреби у створеннi комфортного життя i уникнення можливих неприемностей. Це не обов'язково означае, що штереси зводяться до матерiальноï вигоди, грошi мають цiннiсть самi по соб^ а не тiльки як зашб придбання чого-небудь - просто при прийнятт рiшень людина дуже серйозно враховуе те, як наслщки дiяльностi вiдiб'ються на нiй особисто, тобто, особа зосереджена в основному на своïх власних штересах.
Важливим е сощальний статус, домiнування над людьми i ресурсами, а також особистий устх у вщповщносп до сощальних стандартiв. Такi люди можуть проявляти вщкритий егоïзм, i ми можемо припустити, що це означае, що в певних ситуацiях дослiджуванi надають перевагу бiльш егоïстичним цiнностям, а тому можуть знехтувати шшими факторами, зокрема альтруютичними переконаннями.
Можна припустити, що разом iз високим рiвнем спрямованостi на грошi та рiвнем спрямованостi до влади цим особам бшьш властиве прагнення до реалiзацiï своïх можливостей за рахунок досягнення певного статусу та реалiзацiï власних амбщш. Людина прагне досягати результату у свош дiяльностi всупереч усьому: метушш, перешкодам, невдачам, — i мотивуе ïï до отримання сощально1' цiнностi: влади, а не комфортност життя.
Другий фактор дiстав таку умовну назву: «матерiально-результативний».
На третш фактор припало 7,9% значущих за сво1'м навантаженням показникiв. За цим фактором найбшьше навантаження мають базисш переконання: справедливють (0,757), доброзичливiсть (0,667), удача (0,690), образ Я (0,664). Yd вони е значущими майже в однаковiй мiрi.
Цiннiсний рiвень регулюе поведiнку людини у значущих аспектах сощально1' активностi, зокрема у проблемних, конфлштних чи в ситуащях морального вибору. Ця модель дозволяе ставити запитання на якому саме рiвнi (або рiвнях) вiдбуваеться адаптащя й трансформацiя базисних установок, що супроводжуе критичнi перiоди життя [6].
Базисне переконання про доброзичливють навколишнього свiту вiдображае установку iндивiда щодо безпечно1' можливостi довiряти навколишньому св^у. Базисне переконання про справедливiсть навколишнього св^у характеризуе установку про принципи розподiлу удач та нещасть i мютить двi категорiï: «справедливють» - переконання в тому, що у свт ддать закони справедливостi та «контроль» - переконання про можливють контролювати поди, яю вiдбуваються у житп. Базисне переконання про цшнють i значущiсть власного Я також характеризуется двома показниками: «образ Я» - установка шдивща в тому, що вш хороший та пдний i «удача» - переконання у власнш успiшностi та везiннi [4].
Психолопчний змют даного фактора полягае в тому, що високий рiвень вияву шкали «справедливiсть», «доброзичливiсть», «удача», «образ Я» свщчать про не зовшм адекватну оцiнку навколишнього середовища, але, при цьому, довiряють навколишньому св^у i вмiють адекватно оцшювати «недоброзичливi стимули» та реагувати на них, зберпаючи психiчну рiвновагу. Людина, котра живе в переконаннi, що св^ е гарним мiсцем, люди в ньому добрi й готовi допомогти, а сама вона достатньою мiрою здатна контролювати подiï власного життя, внаслщок зiткнення з життевими труднощами вiдчувае болiсну руйнацiю життевих iлюзiй.
Високий рiвень вияву шкали «образ Я» респондента свiдчить про завищену самооцiнку та вiдсутнiсть достатньо1' критичностi стосовно себе. При цьому, вони покладаються на вдачу i впевнеш, що вони в цшому е везучими людьми. Удачу в досягненш цiлей вони розглядають не як результат виявлено1' активностi, а як зовшшнш показник, незалежний вщ них. Це свiдчить про неготовнють брати на себе вiдповiдальнiсть за сво1' дiï. Дослiджуваним е властиве переконання, що вони «хорошi люди», тому 1'м обов'язково пощастить у життi, а значить, досвiд виршення та переживання проблем формуе ставлення до себе як гарно1' та пдно1' людини, якiй немае чого соромитись. Це призводить до очшування, а не до планування та реалiзацiï власного потенцiалу [4].
Третш фактор дютав умовну назву: «очiкувально-довiрливий».
Четвертий фактор характеризуемся малою кшькютю показниюв. На четвертий фактор припало 7,8% загальноi дисперсii. За цим фактором висок навантаження мають наступи компоненти: спрямованiсть на взаемодда (0,912), та протилежний полюс цього фактора, як спрямовашсть на себе, але з протилежним знаком (- 0,700).
На пiдставi того, що показник «Спрямовашсть на взаемодда» мае найбшьше факторне навантаження у факторi ми доходимо висновку про важливють цього показника для ошб, що перебувають у пошуку роботи.
Психолопчний змют даного фактора полягае в тому, що провщним компонентом е спрямовашсть на взаемодда, що свщчить про те, що опитанi тримають орiентацiю на дiлову спiвпрацю; умшня вiдстоювати в iнтересах справи власну думку, яка корисна для досягнення спшьно! мети, та, разом з тим, передбачае прагнення за будь-яких умов шдтримувати вщносини з людьми; орiентацiю на спiльну дiяльнiсть, що часто шкодить виконанню конкретних завдань; залежшсть вщ групи; потребу в прихильност i емоцiйно-близьких вiдносинах з людьми.
Цшавим виявилося те, що компонент «спрямовашсть на себе» корелюе з фактором з протилежним знаком. Це дозволяе нам припустити, що у опитаних немае орiентацii на пряму винагороду, агресивнють у досягненш статусу, владнiсть, схильнiсть до суперництва, драпвливють, тривожнiсть, iнтровертованiсть. Даний вид спрямованосп е протилежно вираженим у нашш групi дослiджуваних, що характеризуе наявнють позитивно! тенденцii у професшному становленнi.
Через високе факторне навантаження показниюв, якi характеризуються спрямованiстю на взаемодда та спiлкування, пiдтриманням мiжособистiсних стосункiв та вiдсутнiстю орiентацii на отримання особисто! винагороди, цей фактор дютав умовну назву «комунiкативно-орiентований».
П'ятий фактор мае внесок у загальну дисперсда 5,9 %. Цей фактор дютав умовну назву «альтруютично-процесуальний». За цим фактором найбшьше навантаження мають сощально-психолопчш установки: «успiх» (0,741), «праця» (0,655), «альтру!зм» (0,505).
Першочергове значення для дослщжуваних мае сформованють досягнення успiху, глибоке усвiдомлення залежносп свого професiйного успiху вiд самошзнання, самоконтролю й самовдосконалення. Для цього фактору характерна наявшсть сили вол^ самовладання, самоконтролю й вiдповiдальностi за сво! дii, що неодмiнно шдвищуе !хню успiшнiсть пiд час виршення пiзнавальних i професiйних завдань.
Високе навантаження компоненту «праця» свщчить про те, що праця для шукачiв роботи сама по собi приносить !м бiльше радостi й задоволення, нiж iншi заняття. Люди, яю орiентуються на працю, весь час використовують для того, щоб щось зробити, не шкодуючи вихщних дшв, вщпустки i т. д. При цьому для таких людей важливо, наскшьки ця праця схвалюеться суспшьством. Орiентацiя на працю характеризуе спрямовашсть особистост на активно-дiяльне вiдношення до дшсность
Високий показник альтруютичних цшностей може характеризувати достатньо зрiлу особистють. Люди, яю орiентуються на альтруютичш цiнностi, заслуговують на повагу. Альтру!зм - найбiльш цiнна громадська мотиващя, наявнiсть яко! вiдрiзняе зрiлу людину. Це, перш за все, установка на те, щоб дiяти на користь шшим, хоча, деколи альтру!зм надмiрно шкодить i може здаватися нерозумним.
Кожен з 5 видшених факторiв е пов'язаною закономiрним статистичним зв'язком системою показниюв. У сво!й едностi фактори складають чiткий тип структури мотивацшних чинникiв, що спонукають особистiсть до пошуку роботи.
Результати дослщження показали, що у психолопчнш структурi мотивацii особистостi рiзних тишв зайнятостi (безробiтнi, що зареестрованi у службi зайнятостi, студенти останнього року навчання та зайнятi особи, що шукають роботу), що перебувають у процеш пошуку роботи мають мюце особливостi, що зумовлюються високим факторним навантаженням певних показникiв.
Факторний аналiз дав змогу визначити особливостi взаемозв'язку характеристик мотивацшно! сфери особистостi i на цiй пiдставi виокремити и основнi характеристики, якi е ключовими у и формуваннi в процеш пошуку роботи.
Висновки. Факторний аналiз дав змогу виокремити в мотивацшнш сферi особистостi, що шукае роботу з 31 визначених ними показниюв, що входять до мотивацшно! сфери особистосп, 22, що характеризують найбiльшою вираженютю. У результатi дослiдження було
встановлено п'ять факторiв, яю дiстали таю умовш найменування: «суспiльно корисний», «матерiально-результативний», «очiкувально-довiрливий», «комунiкативно-орiентований», «альтру'стично-процесуальний».
Вiдтак, у ошб з рiзним видом зайнятосп, що перебувають у пошуку роботи мотивацшна сфера, що вiдповiдае фактору «суспшьно-корисний», особистiсна мотивацiя ïï формування i розвиток виробляеться тд впливом потреби у самоконтролi та незалежносп, прагнення до самостiйного мислення, вибору способу дш. Для них важливо пiдтримувати зi всiма добрi стосунки, але вони не завжди готовi нехтувати власною думкою та штересами, оскiльки, зацiкавленi в тому, щоб ix дiяльнiсть була належно оцiнена, в повазi iнших та самоповазь
Тип мотивацiйноï сфери, що вщповщае фактору «матерiально-результативний», характеризуе осiб, для яких властивi прагнення до збшьшення свого добробуту, орiентацiя, в першу чергу, на власш потреби у створенш комфортного життя, домшування над людьми i ресурсами. Разом iз високим рiвнем спрямованостi на грошi рiвнем спрямованостi до влади цим особам бшьш властивi прагнення до реалiзацiï своïx можливостей за рахунок досягнення певного статусу та реалiзацiï власних амбщш i мотивуе ïï до цього отримання сощально' цшносп - влади, а не комфортнють життя.
Третiй, «очiкувально-довiрливий» тип мотивацшно' сфери, мiстить у своему складi такi ключовi складовi, як вщсутшсть достатньо' критичностi стосовно себе, здатшсть покладатися на вдачу, яку дослщжуваш розглядають не як результат виявлено' активностi, а як зовнiшнiй показник, незалежний вiд них. Це свщчить про неготовнiсть брати на себе вщповщальшсть за сво' ди i призводить до очшування, а не до планування та реалiзацiï власного потенщалу.
Тип комунiкативноï компетентностi, що вщповщае фактору «комушкативно-орiентований», провщним компонентом якого е спрямованiсть на взаемодда, свiдчить про те, що опиташ тримають орiентацiю на дшову спiвпрацю, спiльну дiяльнiсть та, разом з тим, залежшсть вiд групи, потребу в прихильносп i емоцшно-близьких вiдносинаx з людьми, що часто шкодить виконанню конкретних завдань.
Тип мотивацшно' сфери, що вiдповiдае фактору «альтру'стично-процесуальний» мiстить у своему складi такi ключовi складовi, як наявшсть сили волi, самовладання, самоконтролю й вщповщальносп за сво' ди. Це люди, яю орiентуються на працю, при цьому для таких людей важливо наскшьки ця праця схвалюеться суспiльством. Високий показник альтру'стичних цшностей опитаних свiдчить про те, що вони готовi дiяти на користь шшим.
Отже, дослiдження показало, що мотивацшна сфера ошб з рiзним типом зайнятостi, що перебувають у процес пошуку роботи е складною структурою, сукупнютю i певною послщовшстю ряду причин i спонукань психолопчного характеру, якi пояснюють поведiнку людини, ïï спрямовашсть i активнiсть до яко' входять п'ять факторiв, яю можна iнтерпретувати також як ïï провщш типи. Кожен iз факторiв, як компонент цiлiсноï системи у вщповщносп до назви, мае свое змютовне i фундаментальне значення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бадоев Т. Л. Динамика мотивов трудовой деятельности // Проблемы индустриальной психологии. -Ярославль: 1979. - С. 93 - 100.
2. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф.Б.Березин. - Л.: Наука, 2007. - 270 с
3. Ковалев В.И. Мотивы поведения и деятельности.- М.: Наука, 1988.- 192 с.
4. Лебщь Н. К., Бреус Ю. В. Базисш переконання як шдивщуальний вектор цшеспрямовано' активносп особистосл / Н. Лебщь, Ю. Бреус // Вюник Нацюнально' академп Державно' прикордонно' служби Укра'ни. - 2013. - Вип. 5. - С. 6-12.
5. Херцберг Ф., Моснер Б., Снидерман Б. Мотивация к работе / пер. с англ Д.А. Куликов. Москва : Вершина, 2007. 240 с. ISBN 5-9626-0259-5
6. Ядов В. А. Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности: диспозиционная концепция. 2-е расширенное изд. Москва : ЦСПиМ, 2013. 376 с.
7. Cliff N. Analyzing Multivariate Data / N. Cliff. - N. Y. : Harcourt College Publication, 1987. - 494 p.
8. Kaiser H., Rice J. Little Jiffy Mark IV / H. Kaiser, J. Rice // Educational and Psychological Measurement. -1974. - Vol. 34. - P. 111-117
9. Kass R. A. Factor analysis / R. A. Kass, H. E. A. Tinsley // Journal of Leisure Research. - 1979. - Vol. 11. - No 4. - P. 120-138
