CC BY
9УДК 911.52+502.719
ДОСШДЖЕННЯ ЛАНДШАФЛВ У МЕЖАХ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ОВНС ПРОМИСЛОВИХ ОБ'СКПВ
Соромна Л.Ю.
Розглянуто роль ландшафтознавчо-еколопчних дослщжень для оцшки впливу на навколишне природне середовище (ОВНС) промислових об'екпв пщвищено! небезпеки. Представлено деяга результата дослщжень такого змюту. Наголошуеться на необхщност1 включения у програму дослщжень з ОВНС роздтв, присвячених вивченню сучасних ландшафте.
Ключов1 слова: Ландшафтш дослщження, антропогенний вплив, промислов1 об'екти, прогнозування
ВСТУП
Ландшафтш читання, до матер1ал1в яких подана доповщь, присвячеш 90-р1ччю Г.С. Гришанкова - ведомого ландшафтознавця, в чшх роботах поряд з шшими комплексними ф1зико-географ1чними проблемами значну увагу придшено ощнюванню впливу людини на ландшафта, принципам ландшафтознавчо-еколопчних досл1джень. Вважаемо за доцшьне на початку викладення нашого бачення \ наших результапв у довол1 вузыай проблем! - ландшафтознавчих досл1дженнях у межах виконання завдань з оцшки впливу на навколишне середовище (ОВНС) промислових об'екпв - коротко окреслити змют наукових положень, що були сформульоваш в роботах Г.С. Гришанкова у галул досл1дження антропогенно змшених ландшафпв [9-11] I яи е суттевими для обгрунтування завдань та виконання робп ландшафтознавчо-еколопчного змюту.
Сучасш промислов! об'екти е потужним джерелом впливу на ландшафта, що спричинюе не лише порушення властивостей !хшх компонентов та законом1р-ностей 1хнього природного функцюнування - змши ландшафпв у зонах впливу промислових об'екпв настшьки суттев1, що стае можливим обговорювати питания про роль д1яльносп людини у створенш специф1чних антропогешзованих ландшафтних комплекс ¡в р иного таксоно\пчного рангу, у формуванш сучасного ландшафтного р1зномашття [22]. Поняття антропогенно! штеграцп та диференщащ! ландшафтов було сформульоване Г.С. Гришанковим у бшып широкому трактуванш. не лише стосовно рол1 промислових об'екпв. а й щодо впливу господарс ько! д1яльносп в цшому. Анал1зуючи наслщки д!яльносп людини (переважно сшьськогосподарсько!), вш виявив основш штегративш процеси, що призвели до зникнення деяких природних ландшафтних комплскав зонального р1вня, а також прояви антропогенно! диференщащ! ландшафпв [9]. Методолопчного значения при виявленш впливу людини та ощнюванш навантаження на ландшафта набувае поняття антропогенно! енергп як фактора диференщащ! ландшафтов: „нер!вном!ршсть розпод1лу у час! ! простор! енергп, що отримана людським сусшльством, слугуе основою антропогенно! диференщащ! ландшафтов" [9, с. 139]. Така диференщащя в!дбуваеться внаслщок утворення „акультурних" (деструктивних) ландшафпв, а також шд впливом щлеспрямовано
створюваних „культурних комплексов". Саме тому актуальным завданням ландшафтознавства вже кшька десятшпть залишаеться досл1дження насладив антропогенного впливу та нормування таких вплив1в на навколишне природне середовшце. В роботах Г.С. Гришанкова, як I шших ландшафтознавщв, неодноразово наголошено на тому, що люднна повинна встановлювати силу свого впливу на ландшафт, щоб не перевищувати меж1 його спйкосп [9, 11].
3\пни ландшафпв в зонах впливу промислових об'ектш можуть бути прикладом штснсивного. далеко не завжди тсхнолопчно доцшьного, необхщного та науково обгрунтованого навантаження на навколишне природне середовище. У безпосереднш близькосп ввд об'екпв тдвищено! небезпеки найбшып потужним е прояв „антропогенно! енергй"'(за Г.С.Гришанковим). найгостршими е порушення ландшафтних комплеюлв, I тому щ територп еоб'ектом багатьох прикладних природничих досл1джень, спрямованих на виявлення, ощнювання та прогнозування несприятливих змш у навколишньому середовипц. На цих територ1ях динам1чними е природно-антропогенш процеси, яи спричинеш техногенним впливом.
1. М1СЦЕ ДОСЛЩЖЕННЯ ЛАНДШАФТ1В У СУЧАСНИХ
НОРМАТНВНИХ ДОКУМЕНТАХ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ
ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ОВНС
В Укра!ш буд1вництво. робота та допустим! параметри впливу на навколишне середовище промислових об'екпв тдвищено! небезпеки регламентуеться Законами Украши „Про охорону навколишнього природного середовища" (вад 25.06.1991), „Про еколопчну експертизу" (в1д 9.02.1995), „Про об'екти тдвищено! небезпеки" (вад 18.01.2001), Указами Президента Украши „Про Концетцю захисту населения ! територш у рай загрози та виникнення надзвичайних ситуатй"( в1д 26.03.1999), „Про ршення Ради натонально! безпеки ! оборони Украши в1д 11 листопада 2002 року "Про стан техногенно! та природно! безпеки в Украпи" (в1д 4.02.2003), Постановою КМ „Про вдентифшацио та декларування безпеки об'екпв тдвищено! небезпеки" (вад 11.07.2002), Державними буд!вельними нормами (ДБН А.2.2-1-2003), шшими законодавчими та нормативними документами.
Для промислових об'екпв тдвищено! еколопчно! небезпеки оцшка !хнього впливу на навколишне середовище виконуеться на етат передпроектного обгрунтування !хнього буд1вництва або реконструкцп. В1дпов1дно до законодавчих та нормативних документов, що дшть в Украпи, процедура ОВНС е багатоаспектним вивченням потеншйно можливого впливу промислового об'екта на довшлля. Одним ¿з ключових питань ОВНС е анал1з можливих зм1н у природному середовищ1. У зазначених документах, за якими виконуються досл1дження, поки що не зафшеовано, не передбачено зм1стовне вивчення ландшафтов та !хньо! антропогенно! !м1нсност1 у межах зон техногенного впливу. Термш „ландшафт" трапляеться лише дв1ч1 у документацп на виконання ОВНС: передбачено представления загально! характеристики ландшафпв ([8], роздал ,,Геолог1чне середовшце", пункт 2.17), а також ведомостей про ландшафтно-гсохппчш бар'ери (накопичення та м1грашя речовин) - як складова шформацп про грунти ([8], роздал „Грунпт", пункт2.23).
Разом ¿з тим, задекларовано необхщшсть виконання комплексного ощнювання природних умов, [8, 19], яке й мало б забезпечуватися застосуванням принцишв I метод1в ландшафтознавства. Найближчий до ландшафтознавства за змютом, за об'ектом досл1дження ро здЫв ОВНС — це оцшка впливу на трунти, а також рослгттш / тваринний сет. У межах 1х виконання на сьогодш 1 е дощльним застосування ландшафтознавчого шдходу, осшльки для антропогенно змшених ландшафпв повною \прою залишаеться актуальним сформульоване В.В. Докучаевим положения про те, що грунти е „дзеркалом ландшафту": вплив людини на його компонента - вщ бютичного до лпооснови - позначаеться на властивостях грунтов. Анал1з стану грунпв. 1х ф1зико-х1м1чних властивостей у природних територ1альних комплексах, яи зазнали техногенного впливу, у пор1внянш з еталонними грунтами, е шдставою для геоеколопчно! оцшки антропогенно! трансформащ! ландшафпв у цшому [6]. Особливосл сучасного рослинного ! тваринного св!ту, !хш можлив! зм1ни внасл1док зб!льшення антропогенного навантаження також найб1льш комплексно можуть бути висвплеш за умов досл!дження !х як б!окомпоненту ландшафту.
2. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОД1В ЛАНДШАФТОЗНАВСТВА ПРИ
ВНКОНАНН1 ЗАВДАНЬ ОВНС ПРОМИСЛОВИХ ОБ'€КТ1В
У ра й залучення ландшафтознавщв до виконання роздшв ОВНС, комплексне вивчення природного середовища формулюеться у техшчних завданнях за !хньою ¿шщативою. Робота з оцшки впливу на навколишне середовище, в яких обгрунтоваш та використаш ландшафтш методи досл!дження, виконано для ряду промислових об'екпв [13, 16, 18, 21]. Зокрема, результата ландшафтознавчих досл!джень у межах тдготовки роздшв ОВНС атомних електростанщй узагальнено у роботах [14, 26, 27].
Об'ектом ландшафтознавчих досл1джень у межах ОВНС виступають антропогенно змшеш природш територ!альш комплекси зон впливу промислових шдприемств, !х компонента та елементи, а також ощнюваш промислов! шдприемства як фактор впливу на навколишне природне середовище. При цьому Грунти як частинний об'ект дослщження, в!дпов1дно до поставлених завдань, знаходяться у кол1 особливо! уваги. Комплексний анал1з впливу техногенних об'екпв на природне середовище, його зворотних реакцш забезпечуеться застосуванням метод1в: експедищйних ландшафтознавчих та ландшафтознавчо-гсох1м1чних досл!джень, анал!тичних, метод1в картографування ландшафпв ¿з застосуванням засоб1в Г1С для створення базових ландшафтних, а також прикладних та прогнозних карт. Проведения польового вивчення природних територ!альних комплекс ¡в виконуеться за типовими методиками [7, 17], дещо вдосконаленими для подалыпо! комп'ютерно! обробки ¿нформащ!, для створення Г1С на ландшафтшй основ! [12]. Як вщомо, при характеристищ ландшафпв серед ¡нших параметр!в передбачено опис грунтових розр!з1в, визначення грунтово! в!дм!ни. Розташування точок спостереження у фонових та субдом!нантних ландшафтних комплексах забезпечуе зм1стовну характеристику Грунтового покриву, передбачену завданнями ОВНС.
Особливо! уваги заслуговують також сучасш природш та природно-антропогенш процеси, яи можуть бути спостережеш безпосередньо шд час проведения польових досл1джень або виявлеш аналиично. В1домост1 про '!аконо\прност1 !хнього розвитку е основою для прогнозування змш, що виникають у природних тсриторIальних комплексах внаслвдок впливу техногенного об'екта.
3. ПРИКЛАДИ ДОСЛЩЖЕННЯ ЛАНДШАФТ1В У МЕЖАХ
ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ОВНС
Застосування метод1в ландшафтознавства при проведенш геоеколопчних експертиз передбачае вивчення природного середовища як системи рпнорангових генетично единих природних територ1альних комплексе. Це дае можливють охоплювати I розв'язувати бшып широке, нк при покомпонентному гпдходк коло питань, ощнювати потенщйний вплив промислових об екпв на навколишне середовище комплексно - що I передбачаеться завданнями ОВНС. Результата наших роб1т. що були виконаш за шлькома проектами, ¿люструють можливосп застосування ландшафтних метод1в досл1дження при шдготовщ роздш!в ОВНС промислових об'екпв. Идеться про участь в ¡нжснсрно-сколопчних вишукуваннях для розробки роздал1в ОВНС далянки "Богородчани - Ужгород" (1вано-Франк1вська та Закарпатська об л ас л) - першого етапу буд1вництва мапстрального газопроводу (МГ) "Новопсков - Ужгород", а також диянок газопровод1в, що тдлягають реконструкц1!: МГ "Ки!в - Зах1д Украши - (П-га нитка)" (КЗУ-П) та МГ ,Двацевич1 - Комарно" (д1лянки розташоваш у межах Льв1всько! обласл). Досл1дження виконаш автором у склад! творчого колективу, який об'еднуе ДП "Центр еколопчного мошторингу Украши" (ичпг ceimi.kiev.ua). на замовлення установ-проектувальнишв у 2004-2006 роках. Хоча пол1тичш дискус1! навколо буд1вництва МГ "Богородчани - Ужгород", ¡нших проектов, спрямованих на розвиток та модершзащю газотранспортно! системи Укра!ни, тривають дос1 [5, 20, 23, 24 та ¿нпп], виконаш шд час передпроектних вишукувань ландшафтознавчо-еколопчш досл1дження мають наукове та науково-прикладне значения.
Офщшною основою для постановки завдань та виконання цього прикладного досл1дження слугували техшчш завдання просклв. Теоретико-методичш засади вивчення геоеколопчних проблем зон впливу трубопровод1в. опрацьоваш для Карпатського регюну ландшафтознавцями Льв1вського ушверситету, опубл1коваш результата !хнього значного досв1ду виконання таких роб1т [2, 3] було використано для обгрунтування та формулювання доелвдницьких завдань цих проектов.
Траса газопроводу „Богородчани - Ужгород", що починаеться на Передкарпатсыай височиш (д1лянка Богородчани - Перегшськ), перетинае Украшсыа Карпати в !хшй центральшй частиш (Перегшськ - Лохово, що швшчшше Мукачева) I дал1, Закарпатською низовиною - до Ужгорода, мае загальну протяжшеть 234 км. У таблищ 1 наведено перелш ф1зико-географ!чних областей I райошв, якими проходить траса газопроводу. Назви фпико-гсограф1чних одиниць подано за схемою ф!зико-географ1чного районування Укра!ни [25]. Осшльки при шдготовщ до видання Нащонального атласу Украши така схема районування була уточнена [15], у таблиц! подано також нов! назви райошв. Разом п тим, на нашу
думку, назви фпико-гсогра(|нчних райошв за першою з названих схемою районування (1968 року) е бшып шформативними, осшльки мютять, як правило, географ1чш ознаки району, на вщмшу вщ запропонованих нових означень -сформованих на основ1 назв населених пунктов.
Д1лянки трас двох шших газопровод1в, що були обстежеш, приурочеш до зони широколистяних л¡с1в Захщно-Украшського краю I пролягають у межах фпико-1С01раф1чни.\ областей: Розточчя 1 Ошсля (МГ КЗУ-П, диянка Лсвкович! — Лисович1), Розточчя 1 Ошлля, та Малого Полюся (МГ „1вацевич1 - Комарно", д1лянка Борщович1 - Комарно). Загальна протяжшсть досл1джених трас складае близько 120 км.
Таблиця 1.
Фпико-географ1чш области [ райони, через яи проходить траса мапстрального
газопроводу (далянка „Богородчани - Ужгород")
Ктометри Одинтр ф1зико-географ1чного районування (обласпп, райони)
траси (в\д Назва ф1зико-географ1чного Назва ф\зико-географ\чного
м. Богородчани) району за [ 25] району за [15]
Область Передкарпаття
0-35 Прилуквинський Завшсько-Ямницький
Область Зовшшшх Карпат, пвдобласть Скибових Карпат
35^12 Краевого низькопр'я Вигодсько-Битювський
42-80 Скибових (Внутршшх) Горган Верхньосвщько-Верхньобистрицький
Вододшьно-Верховинська область
80-115 Привододшьш (Внутршш) Горгани Торунсько-Лопух1вський
115-122 Воловецко-М1жпрна Верховина Воловецько-Колочавський
Полонинсько-Чорнопрська область,
шдобласть Полонинських Карпат
122-140 район Полонинського хребта Боржавсько-Краснянський
Область Вулкашчних Карпат 1 м1жпрських котловин
140-145 Березна-Липшанське м1жпр'я Турпвсько-Свалявський
145-183 район Вулкашчного (Ужгород-Хустського) хребта Невицько-Чшадпвський
Область Закарпатсько! рттштш
190-234 Притисненська (Чоп-Мукач1вська) низовина Чоп-Мукач1вська
Прокладання траси трубопроводу „Богородчани - Ужгород" заплановано в одному коридор! з диочим газопроводом „Прогрес", що пов'язано п тсхнолопчною та оргашзащйною дощльшстю. Це дало можливють при проведенш експедищйних досл1джень одночасно з основними завданнями щодо характеристики природних умов уздовж траси проектованого газопроводу вщслщковувати прояви негативних природних процес1в, виникнення та розвиток яких спричинеш буд1вництвом тут трубопроводу багато рошв тому. Нагадаемо, що газопровщ „Прогрес" збудовано у 1988 р. У межах ландшафпв. що характеризуются низькою здатшстю до самовщновлення, прояви денудащйних, ерозшних та деяких ¡нших процеав
залишаються й сьогодш актуальною проблемою. Ландшафтна приурочешсть, мехашзми та причини негативних природно-антропогенних процсав. характерних для зон впливу мапстральних трубопровода, а також обгрунтування пропозицш щодо запровадження тут природоохоронних заход1в розглянуто у роботах [1, 4]. Виявлеш на досл1джувашй територй законом1рност1 розвитку та прояви таких процеслв е шдставою для прогнозування аналопчних явищ на ввдгашдних д1лянках буд1вницгва ново! траси, для шдготовки рекомендацш щодо запровадження заход1в, спрямованих на 1х м1шм1защю.
Досл1дження територи здовж траси проектованого газопроводу на д1лянщ Богородчани - Ужгород дали можливютъ ввдслвдкувати та звернути увагу проекту вал ьншав на локальш прояви негативного впливу трубопровод1в на ландшафтш комплекси, законом1рност1 чого були встановлеш рашше для аналопчних ландшафтних умов. Наприклад, виявлено м1сця розвитку процеав лшшно! сро зп безпосередньо над трубопроводом, а також розташування старих осипищ, що виникли в наел ¡до к шдр1зання ехшпв при буд1вництв1 газопроводу „Прогрес". Вони не закршлюються рослиншстю I залишаються джерелом нсстабиьносл ландшафтних комплскав протягом багатьох роив. Перезволоження грунлв в зош прокладеного газопроводу е характерним негативним явищем; таи диянки зафшеовано I у прсыай [ у р1вниннш частиш траси „Богородчани -Ужгород". Насл1дком штучного перезволоження е заболочування, формування угрупувань ¿з др1бнолистяних швидкоростучих пор1д. Прокладання нового трубопроводу збшыпить ширину смуги штучно перезволожених грунпв. Разом п тим, геоф1зичш досл1джсння. виконаш на тестових диянках в зонах трас трубопровод1в. свичать. що волопсть грунтового горизонту (на глибиш 5 см) знижуеться на 15-20 % у пор1внянш з ввдносно непорушеними д1лянками [4].
Основними природно-антропогенними процесами, що спостерйаються у межах зони впливу мапстральних газопровода КЗУ-П та „1вацевич1 - Комарно" на обстежених дшянках, також е перезволоження грунлв. заболочування, шдтоплення; техногенно зумовлеш ерозшш процеси тут майже не спостерйаються. Також досл1джено характер господарського використання земель у зонах майбутнього буд1вництва та реконструкцп. Зокрема, ввдзначено фактичну ввдеутшеть смуги в1дчуження земель вздовж траси функцюнуючих трубопровода.
ЗАКЛЮЧЕНИЯ
Основним результатом ландшафтознавчих досл1джень при виконанш оцшки впливу на навколишне середовище промислових об'екпв е всеб1чна характеристика антропогешзованих ландшафтних комплеюлв у нормативно визначешй зош 1хнього потенщйно впливу. Переваги ландшафтознавчих метод1в досл1дження полягають у можливостях аналпу взаемозв'язку природних компонентов та процес1в, у досл1дженш ландшафтних передумов м1гращйних процес1в, прогноз! просторового псрсро»под1лу забруднювач!в, ¡нших ландшафтно залежних показншав. Аналп причин аваршносл на мапстральних трубопроводах показав, що близько 50 % вих аварш - наслиок недоврахування властивостей природного середовшца [4]. Нсобхиним е внесения до Державних буд1всльних норм Украши
(ДБН А.2:2-1-200% основного документу для виконання О ВИС. до ¡нших нормативних документов, положень щодо виконання в усталеяому порядку доатаджень ландшафтов та ixhix антропогенных змш.
Завдання ландшафтознавчих досл!дженъ у межах виконання завдань О В НС промислорих об'еютв — не лише обгрунтуваиня можгптвдси чи неможливосп буд1вництва певного об'екта. а й визначення як правило неминучих негативних йош бплиб1в на навколишне сс редок ише та шдготовка пропозишй щодо лйтмпацн таких наслздк!в.
Список .штератури
1. ЕнлакС. Зморшками пооране чоло// Зелеш Карпати. 2000. №1-2 (] [-12). - С. 18-21.
2. ЙланюкВ.1 Вплив трас мапстральних трубопроводов на прськокарпатсъдС! лавдшафпн структур«: Автореф. дне. канд. геогр. наук. К., 1999, - 16 с.
3. Йланюк B.I., Ковальчук Б.Г. Прськокарпатськ1 ландшафты структур!! к зон! виливу мапстральних трубопровдшв // Ландшафт як штегрукгча конпепшя XXI стор[ччя: Збгрка наукових п рань. Ю999. -С. 275-279.
4. Быанюк D.I., Гслиу» О.Г. Ландшафтно-екологi ч Hi пщходи до оптиънзацн TepmopiS порушен их мапстральними трубопроводами в Проблеми ландшафтного р1знрмашття Укранш:: 36, наук, праць. К., : 2000. - С. 239-242
3. „Газпром"' и Украина обсудили перспективы газопровода "Богорадчаны —Ужгород" // http:rtiü.iiew^rti.ua finance-'16 apr2008 gazoaon .html (16 апреля 2008 г.)
6. Гайдай С.В, Проблема еталонтцй ландшафта ia шгегральна гращформойансть геосистем // Ф1зичйа география та геоморфологи!. - К.: Oöpii. 2002. - Вип. 42. - С. 21-25.
7. Геренчук K.I., Раковська Е М., Топчкв О.Г. Польов! географ!чш дослщження. - К.: бища щк.., 1975. 248 с.
8. Государственные строительные нормы Украины. Проектирование. Состав и содержание материалов оценки ЙЬздейс!внй на окружающую среду (ОВОС) при проектировании и строительстве предприятий, зданий и сооружений (ДБН А.2.2-1-2003) Издание официальное. Государственный комитет Украины по строительству и архитектуре. К., 2004
9. Цришанков Г.Е. Антропогенная интеграция и дифференциация ландшафтов к условиях Крыма// Вопросы reo графи Влияние человека на ландшафт. Вып. 106., М.: Мысль, 1977, - С. 138-146.
¡0. Гришанков Г.Е., Мильков Ф.Н, Компоненты ландшафта и ландшафтоо£>разуК)щие факторы // Изв. ЕГО,- 1987,- Т. 1 19, вып. 6. - С. 511 -517
11. Гришанков Г.Е,, Позаченюк Е.А, Принципы ландшафтно-'жо логических исследований // Материалы съезда Географического общества СССР - М„ ! 990. — С. 67-70.
¡2. Давидчук B.C., Сорокша Л.Ю., РодшаВ.В. Метод и ландшафтного картографу вання з використанням ПС та ¡нших комп'кугерних технолог®/ Вюник льв!вського ун!верситету. Cepia география. Випуск 31. Льв1в - 2004. - С 263-271,
13. МалишевЙЗ.Л, ЛандшафтHo-reoxiмi'чна ощнка екологi1чnovo стану територШ: Мй1ограф1я-К.: РВЦ "Кшвеький уишерситет", 1997. - 264 с.
14. Малишева Л.Л.. Сорокша Л.Ю., Гайдай C.B. та in. Ландшафтно-е колоп чш дёслздження у 30-нлачоровШ зош PiBHeHCbKoV AEC: 0CH0Biii результата, досвш шкористання Г'Ю // Украшський географ1чний журнал, 2003, №1, - С, 21-32.
15 Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О М., Шнщенко П.Г. Удосконалена схема фйзико-географ1чного районупания УкраГнй Н Укрмноький географ!чний журнал. 2003, №1. С. 16-20.
16. Мирзеханова З.Г. Эколого-географическая экспертиза территории - основа ее экологического планирования и управления ■■' Автор«]), дис... дкгора геогр. наук. Владивосток, 1998. -48 с.
17. Мишер Г.П. Польове ландшафте зшмання прських теригорш: Навч. Пособник. Ввд. друге. К„ 1996.- 168 с
18. Позаченюк Е.А. 13 ведение в геоэкологическую экспертизу: междисциплинарный поход, функциональные типы, объектные ориентации - Симферополь: Таврия. 1999. 413 с.
19. Принципи оцпнси еко.топчного впливу. Marepia.nH для слухач!в// Репоиальиий еко.юпчшш usurp "ИИ1 - K'hiV*. Проект: Сирия ння рошщку методологи го практики застосування ОВНС в Украпи. - К." ББ, 2002, - 54с,
20. Орсект 'Щптородчаыы - Ужгород" будет жить " httpi 7www.ncftegazru'lenta show/79279/ (23.05.2008)
21 Романова JI С. Методический аспекты обоснования минимизации антропогенного воздействия на окружающую среду (на примере проекта "Газоснабжение Камчатской области") // "Труды" КФ ТИГ ДВО РАН. Выпуск V (Проект «Газоснабжение Камчатской области, 1 очередь Газоснабжение г. Петропавловска-Камчатского и г. Близок». ОВОС. Петролавловск-Камчатский-М.: ООО «Прогрессор: аудит и консалтинг», i 999. - 520 с.
22. Сороюна Л.Ю. Роль антропогенних елемент!в у ландшафтному р!зномаштп Проблеми ландшафтного рййомашття Украши // 36. наук, праць, - К. 2000. - С. 49-53.
23. Труба "Еогородчаны-Ужгорйд" увеличит поставки газа в Европу на 20 млрд. кубометров в год 'hill': ua-ixporlcr.com noypsti/32526 (25.06.08)
24. Украина снова предлагает России строить газопровод Богородчани-Ужгород littur. ww\v.oil ru.com/ne1ws/40771 /'oi 1 ru.com '' (16.02,07)
25. Физико-географическое районирование Украинской ССР Мод ред. В.П. Попова, A.M. Маринича, А.И. Ланько. - К.: Изд-во Киевского ун-та. 1968. - 683с.
26. ШищенкоП.Г,, Малишева Л.Л., Сорокина Л.Ю. и др. Использование ГИС для анализа природных условий зон влияния техногенных объектов (на примере Хмельницкой АЭС)// Матертли Г1С-форуму. - К., 2000. - С. 52-56.
27. Malyshcva L., Sorokina L., Galagatl A. etc. Ecosystems Of 30-km zones of Khmclnybky and Rivne NPP: estimation of migration conditions of the radionuclides and other technical pollutants// Eq »¡dosimetry (Edited by F. Brechignac andG. Desmet)/' NATO Security through Science Series - C: Environments Security -Vol. 2 Printed iis the Netherlands., 2005 Springer P. 369-376,
Сорокина Л.Ю. Исследование ландшафтов ь рамках выполнении заданий ОВОС промышленных объектов.
Рассмотрена роль ландшафгно-зкодогических исследований для оценки влияния на окружающую природную среду (ОВОС) промышленных объектов повышенной экологической опасности. Представлены некоторые результаты исследований такого содержании. Обсуждается необходимость включения в программу исследований is рамках ОВОС разделов, посвященных изучению еовременных ландшафтов.
Ключевые ел она: Ландшафтный исследования, антропогенное влияние, промышленные объекты, прогнозирование
jSvrukina L Landscape investigation under the performance EIA-task for the industrial projects.
The article devoted to role of landscape-ecological research for Environmental Impact Assessment (E1A) Document for ecology-dangerous industrial enterprises, Some results of such investigation are cited. The investigations of actual landscapes have being included to the program of the EIA Document. Key unfits: Landscape researches, Environmental Impact Assessment (EIA) Document, plant facilities
Статья поступила e редакцию 25.07.200S г
