CC BY
11
УДК 82.0 : 821 «18/19»
DOI: 10.15587/2313-8416.2016. 84245
ДОСЛ1ДЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО ХУДОЖНЬОГО СИНТЕЗУ У СУЧАСНОМУ Л1ТЕРАТУРОЗНАВСТВ1
© М. М. Чобанюк
У poöomi вперше в лiтературознавствi у свiтлi единого системного nidxody виявлено ceoepidHocmi концептуального художнього синтезу в лiтературi друго'1 половини ХХ - початку ХХ1 столття (на мате-рiалi творчого доробку Джона Фаулза, Трема Трта, Курта Воннегута, Тюнтера Трасса, Джозефа Хел-лера, Мшана Кундери, ВарТаса Льоси) та уточнено його теоретико-методологiчнi засади. Обтрунтова-но продуктивтсть застосування концептуального художнього синтезу до пiдходу вивчення творiв вище названих письменниюв
Ключовi слова: синтез, художнш синтез, концептуальний художнш синтез, постмодершзм, гумашзм, роман, лтературний процес
Identity of conceptual art synthesis of the literature of the second half of the XX - early XXI century are revealed for the first time in literary criticism in the light of a single system approach (based on creative works of John Fowles, Graham Green, Kurt Vonnegut, Günter Grass, Joseph Heller, Milan Kundera, Mario Vargas Llosa) and its theoretical and methodological principles are specified. Efficiency of conceptual art synthesis to the study approach of the works of above mentioned writers is substantiated
Keywords: synthesis, art synthesis, conceptual art synthesis, postmodernism, humanism, novel, literary process
1. Вступ
ЛГгературна критика останшх десятилпъ стала рiзноманiтною, полемiчною i суперечливою, осшльки твориться у напруженому пошуку естетично! конце-пцп художньо! творчостг Сучасна наука про литературу, переживши радикальш трансформацп друго! половини ХХ стотття, вже не прагне до едино! мета-теорп, розвиваеться багатовекторно, засввдчуючи множиншсть i альтернатившсть пiдходiв до вивчення художнього тексту як норму наукового осмислення слова. Попри те, в нш вгдчутш раз по раз поновлюва-т спроби знайти об'еднавчу основу, ушверсальний концепт дослiдження, домiнантну ознаку, довкола яко! можна було би вибудовувати рiзнi теорп тексту. Ця тенденщя присутня радше на рiвнi актуального тренду, що виражае тяжiння до певного типу моде-лювання наукового шструментарш. Адже повернен-ня до едино!, ушфжовано! моделi сприйняття ттера-тури сьогоднi видаеться навряд чи можливим.
Визначення синтезу як найважлившого дже-рела едностi художнього твору розглядаеться як мета, що поеднуе дисциплiни гуманiтаристики. Одним iз базових змiстових критерив вiчностi лггератури е !! гуманiстичний характер. Людство свiдомо, а то й ш-дсвiдомо ввдчувае духовну потребу у творах з потуж-нiм гуманютичним потенцiалом. Що бiльше у литературному творi Добра, Людинолюбства, Милосердя, Всепрощення, то бiльше шансiв у нього стати твором класичним.
У лиературознавчому процеа останнiх деся-тилiть, на нашу думку, формуеться новий напрям -концептуальний художнш синтез, - характерною ри-сою якого е прагнення до iнтеграцi!, своерiдного си-мбiозу рiзних оповiдних технiк та свггоглядних орГе-нтацiй з метою найбГльш повного i всебiчного вщо-браження дiйсностi й людсько! долг Основною при-кметою творiв концептуального художнього синтезу
е гумашзм, ва вони в центр сво!х роздумiв ставлять одвiчне питання про призначення людини в iсторi!, суспiльствi, Всесвт.
Теоретико-методологiчнi засади концептуального художнього синтезу уможливили розширити i скоригувати уявлення про творчiсть цiло! низки ви-датних письменник1в друго! половини ХХ - початку ХХ1 стотття. 1х успiх та визнання грунтуються не лише на унiкальнiй оповвднш технiцi (що найчастiше й е тдставою до вгднесення !х до постмодершзму), але не меншою мГрою Г гуманiзму, що пронизуе всю творчГсть письменнишв, турбоп про долю людини й людства в епоху прогресуючого технократизму Г де-вальваци духовних цшностей. Важливу роль у цьому вщграе Г глибоке переконання митщв у громадянсь-к1й та професшнш вадповадальносп письменника, !х-ня вГра в мистецтво як порятунок Г цшюще духовне джерело для людей.
Цим обгрунтовуеться актуальшсть проведення даних дослщжень.
2. Лiтературний огляд
Пгд концептуальним художтм синтезом ми розумГемо художню практику видатних письменни-к1в друго! половини ХХ - та початку ХХ1 столитя [1], яких традицшно Г зарубГжною, Г пострадянською, Г впчизняною критикою вГдносять до модершзму або постмодершзму, хоча за своею суттю вони належать до шшо! естетично! парадигми, яка теоретично почала виокремлюватись у працях Л. Андреева, М. Зверева, I. 1ль!на, О. МГх1льова, яку узагальнив саме Л. Андреев у роботах, що належать до рубежу другого Г третього тисячолиъ «ВГд «Занепаду £вропи» до «шнця юторп» (2000) [2] Г «Чим же зашнчилася Гсто-р1я другого тисячолптя? (Художнш синтез Г модер-шзм)» (2001) [3]. Вш звернув увагу на те, що сучас-ною лггературною критикою цих великих письмен-
нишв зараховують до постмодершзму, створюють йому славу, хоча в глибиш свое! суп, як правило, йому не належать. У роботах Л. Андреева, М. Зверева, I. 1ль!на, О. Шхшьова були сформульоваш перш! теоретичш принципи концептуального художнього синтезу, як1 можуть стати основою для подальших наукових дослщжень в аспект! розмежування постмодершзму 1 того, що не е постмодершзмом.
3. Мета та задачi дослщження
Метою проведених дослщжень було виявлен-ня своерщносп концептуального художнього синтезу в лиератур! друго! половини ХХ - початку XXI сто-литя (на матер!ал творчого доробку Джона Фаулза, Грема Грша, Курта Воннегута, Гюнтера Грасса, Джозефа Хеллера, Мшана Кундери, Варгаса Льоси) та уточнення його теоретико-методолопчних засад.
Для досягнення поставлено! мети необх1дно було виршити наступш основт задача
1. Окреслити провщш вектори в науковому вивченш феномену «синтез мистецтв» та синтез у мистецтв!, зокрема у лиератур!, у ход! юторичного розвитку.
2. Дослщити методолопчш аспекти ллерату-рознавчого синтезу в сучаснш наущ про ллературу.
3. З'ясувати специфшу вивчення жанрового синтезу та уточнити пщходи до дослщження жанро-во! парадигми у працях вичизняних та заруб1жних лиературознавщв.
4. Розглянути типолопю сучасного гумашзму.
5. Окреслити розвиток теорп та практики концептуального художнього синтезу.
6. Осмислити поняття «постмодершзм» як ку-льтуролопчного феномену на меж1 тисячолиъ.
7. З'ясувати проблему статусу сакрального та гумашзму в епоху постмодершзму.
8. Здшснити системний анал1з науково-кри-тичних праць, присвячених творчосп Джона Фаулза, Грема Грша, Джона Гарднера, Курта Воннегута, Мь лана Кундери, Джозефа Хеллера, Варгаса Льоси, Гю-нтера Грасса.
9. Обгрунтувати продуктившсть застосування концептуального художнього синтезу до тдходу вивчення твор1в вище названих письменник1в.
10. Охарактеризувати щейно-художш особли-восп романно! творчосл вище названих автор1в 1 ви-явити !х сшввщнесеншсть !з засадами теорп концептуального художнього синтезу.
11. Уточнити та доповнити теоретико-методо-лопчш засади концептуального художнього синтезу з урахуванням здобутих положень та висновшв.
4. Матерiали i методи дослщження
Об'ектом дослщження виступае теор1я 1 практика концептуального художнього синтезу як нового явища в лиератур! друго! половини XX - початку XXI столлтя, а також творчий доробок вище названих автор1в.
Предмет дослщження - щейно-художш особли-восп концептуального художнього синтезу в ллерату-р1 друго! половини XX - початку XXI столитя (на ма-тер1ал1 творчосп Дж. Гарднера, Г. Грша, К. Вон-
негута, Дж. Фаулза, Г. Грасса, Дж. Xеллера, М. Кундери, Варгаса Льоса та шших).
Методи дослщження. Для реал1зацп поставлено! мети 1 завдань у робот! використовуеться системний пщхщ до вивчення поетики, типологп 1 динам1ки жанрових форм у художнш творчосп Джона Фаулза, Грема Грша, Джона Гарднера, Курта Воннегута, Джозефа Xеллера, Мшана Кундери, Варгаса Льоси, Гюнтера Грасса та шших. Комплексний метод дослщжен-ня включае елементи бюграф1чного, штертекстуаль-ного, герменевтичного, аналиико-психолопчного ме-тод1в та рецептивно! естетики. Анал1з щейно-ху-дожньо! своерщносп творчо! спадщини ромашспв та !х жанрово! парадигми спираеться на описово-аналличний метод дослщження. Застосування юто-рико-гносеолопчного, структурно-семютичного та пор1вняльно-1сторичного метод1в дозволило врахува-ти юторико-лпературний 1 культурний контекст творчосп письменник1в, виявити трансформаци жанр1в у спадщиш Дж. Фаулза, Г. Грша, Дж. Гарднера, К. Воннегута, Джозефа Xеллера, Мшана Кундери, Варгаса Льоси, Гюнтера Грасса та шших на тл1 розвитку лие-ратури кшця XX початку XXI столитя.
Теоретико-методолопчною базою дослщження е пращ вичизняних та заруб1жних дослщнишв, що стосуються питань взаемодп лператури з шшими видами мистецтва (А. Авер'янов, М. Алексеев, I. Андронова, Н. Бернадська, В. Божович, М. Каган та шш1) [4]; синтезу, теорп та юторп жанр1в (С. Аверенцев, Л. Андреев, Р. Барт, М. Бахтш, О. Бшецький, Т. Бов-сушвська, М. Васьшв, Б. !ванюк, Н. Копистянська, Н. Лейдерман, I. Мшералова, О. Мхшьов, Т. Орлова, О. Потебня, В. Удалов, Л. Чернец, С. Шар1фова та шш1) [5]; питань постмодершзму у художнш практи-щ (Н. Автономова, Ю Андрухович, Т. Боднарчук, Н. Гашева, Т. Денисова, Д. Затонський, I. ¡лын, Ж. Лю-тар, I. Старовойт, I. Xассан та шш!) [6-9]; художньо! спадщини Дж. Фаулза, Г. Грша, Дж. Гарднера, К. Воннегута, Дж. Xеллера, Г. Грасса, М. Кундери, Варгаса Льоса (О. Алякринський, I. Арнольд, М. Богун, С. Ва-рецька, Н. Владимирова, М. Воропанова, Т. Денисова, Н. Жлуктенко, М. Зверев, В. Гашева, I. Кабанова, Л. Казакова, В. Кальницька, Ю. Юндзерська, О. Ко-зюра, О. Мхшьов, А. Мулярчик, С. Павличко, О. Па-лш, О. Подкоритова, В. Пузш, Н. Смирнова, В. Тимофеев, А. Браш, Т. Девю, Т. Ержсон, В. Олшен, У. Фолкнер, С. Кнап, В. Вест та шш1) [10-19].
5. Результати дослщження
Здшснений у дослщженш анал1з лператури друго! половини XX ст. - початку XXI ст. (Дж. Фа-улз, К. Воннегут, Г. Грш, Дж. Xеллер, М. Кундера, В. Льоса, Г. Грасс) в аспект! методолог!! концептуального художнього синтезу дозволив дати, з одного боку, цшсну картину критичних п1дход!в до штерп-ретац!! творчост! найв!дом!ших письменнишв Свропи та Америки XX стол!ття, яш вплинули ! продовжу-ють значною м!рою впливати на св!товий лиератур-ний процес, а з шшого, розширити уявлення про ху-дожш смисли !х роман!в ! закласти основи нових тд-ход!в (зокрема, методолопчш засади концептуального художнього синтезу) до !х вивчення.
Притаманна людиш здатшсть моделювання образу юторично зм1нюваного свиу стала об'ектив-ною передумовою виникнення синтетичних систем у мистещга. Результат синтезу - нове утворення, влас-тивостями якого е не пльки зовшшня сума властиво-стей компоненпв, а й результат !х взаемопроникнен-ня 1 взаемовпливу, що найбшьше розкриваеться у ца-риш культури та мистецтва. У цьому плаш лперату-ра як один 1з вид1в мистецтва не е винятком.
Естетичш принципи Дж. Фаулза, Г. Грша, М. Кундери, Г. Грасса, К. Воннегута, Дж. Xеллера, В. Льоси, що з'еднали в соб1 установку на реальшсть як принципову основу художнього свиу, орипналь-шсть творчого вимислу, р1зномашття ллературних прийом1в 1 оповщних модус1в (епос, л1ризм, ком1зм) 1з загальнолюдськими цшностями 1 в1рою в людину, 1 вивели !х в ряд найб1льш яскравих представник1в концептуального художнього синтезу.
6. Висновки
У результат проведених дослщжень:
1. Вважаемо, що твори Дж. Фаулза, Г. Грша, К. Воннегута, Дж. Xеллера, В. Льоси, Г. Грасса, М. Кундери, яш традищйно вщносять до постмодершстсь-ких, найчаспше аргументуючи це наявтстю оповщно! техшки, яка формально являеться постмодершстською (црове начало, авторське втручання, 1нтертекстуаль-тсть, реконструювання тощо), насправд не е таким. За сво!м свпобаченням, за естетичними уподобаннями вони утворюють протилежний постмодершзму на-прям. ¡дейно-художтм змютом сво!х твор1в вони за-кликають до змщнення моральности естетичних цш-ностей, без яких год1 уявити будь-яке сусшльство.
2. Гумашзм е основою свггоглядних 1 творчих позицш Дж. Фаулза, Г. Грша, М. Кундери, Г. Грасса, К. Воннегута, Дж. Гарднера, Дж. Xеллера, В. Льоси. Вони вважали, що лггература повинна сприяти духовному вдосконаленню людини, бути серйозною 1 гуманною, та надавали великого значення етичному компонентов1. Ось чому для вс1х твор1в вище названих ромашспв так значим1 проблеми свободи вибо-ру, пошуку «автентичносп», обрання «справжньо! поведшки» та етичного вибору. 1х об'еднуе зосере-джений штерес автора до теми внутршнього св1ту особистосп, до питань самосв1домост1 1 самовизна-чення людини.
3. Гуман1зм стае предметом роздум1в у творах Дж. Фаулза, Г. Грша, К. Вонннегу, Дж. Xеллера, В. Льоси, Г. Грасса, М. Кундери, стверджуючись як нагаль-на потреба сусп1льства 1 його духовно! культури. За-вдання письменника, якщо хтось бере на себе цю не-легку мюш, зг1дно з висловлюванням К. Воннегута, робити все можливе, щоб хоч тршки полегшити життя людей в цьому несприятливому св1т1.
4. Вся творч1сть Дж. Фаулза, Г. Грша, К. Вонннегу, Дж. Xеллера, В. Льоси, Г. Грасса, М. Кундери, безумовно, е моральною - не так через Г! вщдашсть демократичним загальнолюдським цшностям, як за-вдяки тому неск1нченному 1 плщному творчому пошуку, в якому читач разом 1з автором щ ц1нност1 в1д-кривае. У сво!х творах вони ведуть розмову про справжне призначення людини - «самому стати ма-
гом» (Фаулз), тобто усвщомити обмежен1сь власно! свободи, усвщомити власну 1золяц1ю, усв1домити цю вщповщальшсть 1 визначити сво! особист1сн1 здабнос-т1, а згодом за !х допомогою зробити ц1ле людян1шим.
5. Романи Дж. Фаулза, Г. Грша, М. Кундери, Г. Грасса, К. Воннегута, Дж. Гарднера, Дж. Xеллера, В. Льоси вщзначеш прагненням до зображення су-часного життя в динамщ, р1зноман1тт1, складност1 та протир1ччях, до художнього синтезу д1йсност1 на основ! сощального анал1зу. Дослщження естетично! си-стеми письменник1в показуе, що пошук спираеться на чике усв1домлення форми в !! функцюнальносп. Автори створюють синтетичну романну форму, яка в1дпов1дае завданням в1дображення життя у р1знома-н1тност1 1 ц1л1сност1. В цьому позначаеться загальна для мистецтва XX столитя тенденц1я до синтетичного освоения дшсносп.
6. Творчють Дж. Фаулза, Г. Гр1на, М. Кундери, Г. Грасса, К. Воннегута, Дж. Гарднера, Дж. Xеллера, В. Льоси оцшюеться як непереачне явище шсляво-енного пер1оду. 1х р1зножанровий доробок п1дпоряд-кований пров1дн1й проблема показати шляхи досяг-нення самосвщомосп як обов'язково! умови здобуття свободи. Жанрове та стильове розма!ття !хшх творчих надбань (1нтертекстууальн1сть, пародшвання, 1рон1я, алюз1я та 1н..) - це цшсний св1т, у якому р1в-ноправними складовими е естетичне начало та екзис-тенц1йне ф1лософування, в1ддан1сть традицш та пра-гнення експерименту, вигадка та реальн1сть, минуле та сучасне, висока поетичшсть та суворий осуд XX столитя.
7. Тема мистецтва 1 творчо! д1яльност1 пред-ставляе особливий штерес для б1льшост1 вище названих автор1в. Так, наприклад, Дж. Фаулз звертаеться до не! майже в кожн1й з1 сво!х книг. Письменник ставить сво!м завданням виявити природу творчост1, його мехашзми, завдання мистецтва 1 його функци, зм1ст 1 значення для автора 1 читача, для особистосп 1 сусшльства. Його розгляди в цьому аспект1 засв1дчу-ють гумашстичне спрямування його естетики.
8. На щдсташ проведеного досл1дження можна говорити про еволюц1ю зазначених тем в творчосп Дж. Фаулза, Г. Грша, К. Воннегута, Дж. Xеллера, В. Льоси, Г. Грасса, М. Кундери. Автори застосовують особлив1 методи впливу на читацьке сприйняття, фа-ктично ставлячи читача на позицш свого героя, при-мушуючи його пройти кр1зь лаб1ринти власно! св1до-мост1 заради наближення до п1знання свого «Я».
9. Особистосп головних геро!в перебувають у постшному розвитку, проходячи важкий шлях до змши життево! позиц1!. Письменники ставлять сво!х персонаж1в у екстремальш обставини, як1 б розкри-вали !х моральну сутн1сть, змушують робити виб1р м1ж в1рн1стю 1 зрадою. 1х хвилювало, як т1 чи 1нш1 моральн1 категор1! 1 принципи реально переломлю-ються 1 вплюються в конкретних взаеминах м1ж людьми. 1х займала сутн1сть 1 природа добра ( насампе-ред людяшсть, сп1вчуття) 1 зла (догма, черстветь, лицем1рство). Одним 1з ключових для письменник1в було питаиия про право особистосп, у яко! були шляхетш нам1ри, активно втручатися в долю шших людей (Грш).
10. Романи Дж. Фаулза, Г. Грша, К. Воннегута, Дж. Хеллера, В. Льоси, Г. Грасса, М. Кундери демон-струють характерне для концептуального художнього синтезу оргашчне поеднання багатьох жанрових форм (фшософсько-сатиричний роман воли^всько-го типу, фшософсько-штелектуальний роман, сати-ричний роман, меншпея, детективний, психолопч-ний, автобiографiчний та ш.), рiзноманiтних продук-тивних лггературних технiк сучасного художнього досвiду (асощативна манера оповiдi, колаж, монтаж, тертекстуальнють, внутрiшнiй монолог, стильовi варiацiï, використання елементiв фантастики та нау-ково1 фантастики, комiксiв, тощо), сплав «художшх енергш», осяяний неповторним почуттям гумору i проникнутий гуманiстичним пафосом розумшня щ-лiсностi i едностi людства та беззаперечноï цiнностi кожноï окремоï людини.
11. Манерi Дж. Фаулза, Г. Грша, К. Воннегута, Дж. Хеллера, В. Льоси, Г. Грасса, М. Кундери прита-манна багата палира фарб: iронiя, сатира, гротеск, лiризм, витончений психологiзм; 1'х книги пронизу-ють гуманiзм, почуття жалю, прагнення проникнути фiлософськи, психологiчно в складний i загадковий «феномен людини».
12. Сощально-полпична тематика, породжена реалiями сучасного життя, створюе реалiстичне тло у творах письменнишв. ïх творчють невiддiльна вiд на-уково-технiчноï проблематики (Воннегут), що сввд-чить про великий штерес митцiв до усього, що ввдбу-ваеться у цш сферi дiяльностi людини.
13. Дшсшсть та ïï вимiри - проспр i час - пе-ретворюються у Дж. Фаулза, Г. Грша, К. Воннегута, Дж. Хеллера, В. Льоси, Г. Грасса, М. Кундери на за-соби трансформацп романно1' структури та щеальний споаб литературного оформлення гуманiстичноï iдеï перемоги людського в людинi.
Лiтература
1. Чобанюк, М. М. Современные тенденции художественного творчества в аспекте концептуального синтеза [Текст] / М. М. Чобанюк // Актуальные научные исследования. От теории к практике. - Варшава: «Diamond trading tour», 2014. - С. 6-9.
2. Андреев, Л. Г. От «заката Европы» к «концу истории» [Текст] / Л. Г. Андреев; ред. Л. Г. Андреев // «На границах». Зарубежная литература от Средневековья до современности. - М.: «ЭКОН», 2000. - С. 240-255.
3. Андреев, Л. Г. Чем же закончилась история второго тысячелетия? [Текст]: уч. пос. / Л. Г. Андреев; под ред. Л. Г. Андреева // Зарубежная литература второго тысячелетия. - М.: Высшая школа, 2001. - С. 292-334.
4. Чобанюк, М. М. Лггературознавчий синтез: мето-долопчш аспекти [Текст]: мiжнар. наук. конф. / М. М. Чобанюк // Сучасна украшстика: проблеми мови, лггератури та культури. - Оломоуць, 2014. - С. 199-202.
5. Чобанюк, М. М. Жанровий синтез: актуальш тд-ходи впчизняних та зарубiжних лггературознавщв до проблеми вивчення [Текст] / М. М. Чобанюк // Наука сьогодт: теор1я, методолог1я, практика, проблематика. - Варшава: «Diamond trading tour», 2014. - С. 9-14.
6. Чобанюк, М. М. Гумашзм та епоха постмодершзму: критери згшнення [Текст]: зб. наук. пр. / М. М. Чобанюк // Свпова лггература на перехресп культур i цившзацш. -Омферополь: Бизнес-Информ, 2013. - № 7. - С. 225-230.
7. Чобанюк, М. М. Постмодершзм у реалИях украш-ського сьогодення [Текст] / М. М. Чобанюк // 1сторико-фшолопчш доолдження: традицй i сучаснИ тенденцй. - Се-дльце, 2014. - С. 35-47.
8. Чобанюк, М. М. Проблема дефшщп сакрального в епоху постмодершзму [Текст]: наук. пр. / М. М. Чобанюк // Науково-методичний журнал. - 2013. - Т. 217, № 205. - С. 97-100.
9. Hassan, I. What was postmodernism and what will it become? [Text]: intern. conf. proc. / I. Hassan // The 20-th century American literature after mid-century. - Kyiv: «Dovira», 2000. - P. 9-18.
10. Чобанюк, М. М. ГенрИ Грш: моральшсть i лггература [Текст]: мИжнар. наук. конф. / М. М. Чобанюк. - Варшава: «Diamond trading tour», 2014. - С. 5-9.
11. Чобанюк, М. М. Джозеф Хеллер: художественный стиль и эстетическая концепция [Текст]: сб. науч. ст. / М. М. Чобанюк; под ред. Л. И. Богатикова // Теоретические и практические аспекты романо-германской филологии и методики преподавания иностранных языков. - Гомель: ГГУ им. Ф. Скорины, 2015. - С. 238-241.
12. Чобанюк, М. М. Джон Гарднер: моральна лггература i критика [Текст] / М. М. Чобанюк; за ред. М. П. Ткачук // НауковИ записки Тернопшьського национального педагопчного ушверситету Им. Володимира Гнатю-ка. - 2014. - № 39. - С. 483-487.
13. Чобанюк, М. М. Джон Фаулз: гумашзм як фшо-софИя творчого методу [Текст]: зб. наук. пр. / М. М. Чобанюк; за ред. В. А. Гусев // Лггература в контекст! культури. - 2015. - № 26. - С. 332-338.
14. Чобанюк, М. М. Джон Фаулз: дискурс шзшх ромашв [Текст] / М. М. Чобанюк // ФшологИя i культурология: проблематика i перспективи розвитку. - Варшава: «Diamond trading tour», 2014. - С. 43-50.
15. Чобанюк, М. М. 1дейно-художт особливосп творчосп Джона Фаулза у свплИ теорй концептуального художнього синтезу [Текст] / М. М. Чобанюк // ВИсник Ха-ривського национального университету Им. В. Н. Каразша. -2014. - Т. 1107, № 70. - С. 133-137.
16. Чобанюк, М. М. «Кошмари свГту» у творчосп Курта Воннегута [Текст]: зб. наук. пр. / М. М. Чобанюк // Наукова та техшчна шформащя в плануванш i здшсненш наукових дослИджень i реалИзацп проектИв. - Варшава: «Diamond trading tour», 2014. - С. 38-44.
17. Чобанюк, М. М. Особислсть у художньому ур-башзованому та дегумашзованому свт Курта Воннегута [Текст]: зб. наук. пр. / М. М. Чобанюк // Суспшьство знань. - Варшава: «Diamond trading tour», 2014. - С. 21-25.
18. Чобанюк, М. М. Феномен гуманизма: чувство времени [Текст] / М. М. Чобанюк // НауковИ записки Хар-ивського национального педагопчного университету Им. Г. С. Сковороди. - 2013. - Т. 4, № 76. - С. 207-215.
19. Gardner, J. On Moral Fiction [Text] / J. Gardner. -N. Y.: Basic books, 1978. - 110 p.
References
1. Chobanuk, M. M. (2014). Sovremennie tendentsii hudozhestvennogo tvorchestva v aspekte kontseptualnogo sinteza. Aktual'nye nauchnye issledovanija. Ot teorii k praktike. Warshava: "Diamond trading tour", 6-9.
2. Andreev, L. G.; Andreev, L. G. (Ed.) (2000). Ot «zakata Evropy» k «koncu istorii». «Na granicah». Zaru-bezhnaja literatura ot Srednevekov'ja do sovremennosti. Moscow: «JeKON», 240-255.
3. Andreev, L. G. (2001). Chem ze zakonchelas istoria vtorogo tysacheletia? Zarubezhnaa literatura vtorogo tisache-letia. Moscow: Vyshaa hkola, 292-334.
4. Chobanuk, M. M. (2014). Literaturoznavchii sintez: metodologichni aspekty. Suchasna ukrainistika: problemi movi, literaturi ta kul'turi. Olomouci, 199-202.
5. Chobanuk, M. M. (2014). Zhanrovii syntez: aktualni pidhody vitchiznanih ta zarubizhnih literaturoznavtsiv do problemy vivchenna. Nauka s'ogodni: teorija, metodologija, praktika, prob-lematika. Warshava: "Diamond trading tour", 9-14.
6. Chobanuk, M. M. (2013). Gumanizm ta epoha post-modernizmu: kriterii zitknennja. Svitova literatura na perehresti kul'tur i civilizacij, 7, 225-230.
7. Chobanuk, M. M. (2014). Postmodernizm u realiah ukrainskogo sogodenna. Istoriko-filologichni doslidzhennja: tradicii i suchasni tendencii. Siedlce, 35-47.
8. Chobanuk, M. M. (2013). Problema definitsii sakral-nogo v epohu postmodernizmu. Naukovo-metodichnij zhurnal, 217 (205), 97-100.
9. Hassan, I. (2000). What was postmodernism and what will it become? The 20-th century American literature after mid-century. International conference proceedings. Kyiv: Publishing «Dovira», 9-18.
10. Chobanuk, M. M. (2014). Henri Grin: moralnist i literatura. Zbirnik naukovih dopovidej. Warshava: "Diamond trading tour", 5-9.
11. Chobanuk, M. M.; Bogatikov, L. I. (Ed.) (2015). Dzozef Heller: hudozhestvennyi stil i esteticheskff kontseptsia. Teoreticheskie i prakticheskie aspekty romano-germanskoj filologii i metodiki prepodavanija inostrannyh jazykov. Gomel: GGU im. F. Skoriny, 238-241.
12. Chobanuk, M. M.; Tkachuk, M. P. (Ed.) (2014). Dzon Gardner: nravsvennaa literature I kritika. Naukovi zapiski Temopil's'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universitetu im. Volodimira Gnatjuka, 39, 483-487.
13. Chobanuk, M. M.; Gusjev, V. A. (Ed.) (2015). Dzon Faulz: gumanizm ak filosofía tvorchogo metodu. Literatura v konteksti kul'turi, 332-338.
14. Chobanuk, M. M. (2014). Dzon Faulz: diskurs piznih romaniv. Filologija i kul'turologija:problematika i perspektivy razvitija. Warshava: "Diamond trading tour", 43-50.
15. Chobanuk, M. M. (2014). Ideino-hudozhni osoblivosti tvorchosti Dzona Faulza u svitli teorii kontseptualnogo hudozhnogo sintezu. Visnik Harkivskogo natsionalnogo universi-tety im. V. Karazina, 1107 (70), 133-137.
16. Chobanuk, M. M. (2014). „Kohmary svitu" u tvor-chosti Kurta Vonneguta. Naukova ta tehnichna inforcija v planuvanni i zdijsnjuvani tehnichnih naukovih doslidzhen' i realizacii proektiv. Warshava: "Diamond trading tour", 38-44.
17. Chobanuk, M. M. (2014). Osobistist u hudozh-nomu urbanizovanomu ta degumanizovanomu sviti Kurta Vonneguta. Suspil'stvo znan'. Warshava: "Diamond trading tour", 21-25.
18. Chobanuk, M. M. (2013). Fenomen gumanizma: chuvstvo vremeni. Naukovi zapyski Harkivskogo natsionalnogo pedagogichnogo universitetu im. G. S. Skovorody, 4 (76), 207-215.
19. Gardner, J. (1978). On Moral Fiction. New York: Basic books, 110.
Рекомендовано до публгкацИ д-р фтол. наук, професор Мгхшьов О. Д.
Дата надходження рукопису 13.10.2016
Чобанюк Марiя МиколаТвна, кандидат фшолопчних наук, доцент, кафедра мовно! та м1жкультурно! комушкаци, Дрогобицький державний педагопчний ушверситет iM. 1вана Франка, вул. I. Франка, 24, м. Дрогобич, Укра!на, 82100 E-mail: mariya_chobanyuk@rambler.ru
