и некоторые результаты. Моделирование и информационные технологии в исследовании социально-экономических систем: теория и практика [Текст]: монография / С. К. Ра-мазанов, А. В. Велигура, М. В. Ивановская, А. В. Сергиенко; под ред. В. С. Пономаренко, Т. С. Клебановой. — Бердянск, 2014. — 604 с.
9. Рамазанов, С. К. Проблема создания интегрированной автоматизированной системы оценки и управления процессами жизненного цикла [Текст] / С. К. Рамазанов, А. В. Велигура, М. В. Ивановская // Збiрник Наукових праць V Мiжнародноi НПК, 31 березня — 07 квггня 2014 р., м. Лондон (Англш). — Луганськ: СНУ iм. В. Даля, 2014. — 132 с.
10. Споаб двостороннього жаршня м'яса i м'ясопродуктсв шд осьовим тиском [Текст]: Патент Украши № 36799, МКВ А 22 С 18/00 / Дорохш В. О., Шеляков О. П., Скрип-ник В. О. — № 2000020729; заявл. 10.02.00; опубл. 15.06.04; Бюл. № 6. — 6 с.
11. Скрипник, В. О. Дослщження процесу та вдосконалення обладнання для двостороннього жаршня м'яса шд осьовим тиском [Текст]: автореф. дис. ... канд. техн. наук.: спец. 05.18.12 / В. О. Скрипник. — Х., 2002. — 18 с.
12. Дорохш, В. О. Теплове обладнання шдприемств харчу-вання [Текст]: шдручник / В. О. Дорохш, Н. В. Герман, О. П. Шеляков. — Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. — 583 с.
МОДЕЛИРОВАНИЕ ДИНАМИКИ ТЕПЛОПРОВОДНОСТИ В ПРОЦЕССЕ ДВУХСТОРОННЕГО ЖАРЕНЬЯ МЯСА НА ОСНОВЕ НЕЛИНЕЙНОЙ ОПТИМИЗАЦИИ
Проведено компьютерное аналитическое исследование динамики распределения температур в мясе свинины во время двухстороннего жаренья в условиях сжатия. Проанализированы возможности общего решения уравнения нестационарной теплопроводности при двухстороннем жаренье мяса в условиях сжатия. Для решения предложено использовать нелинейный метод обобщенного понижающего градиента, который используется для гладких нелинейных задач, с помощью оптимизационной программы, встроенной в MS Excel.
Ключевые слова: двухстороннее жаренье, мясо, модель динамики, нелинейная оптимизация, теплопроводность.
Рамазанов Султан Курбанович, доктор eKOHOMi4Hux наук, доктор техтчних наук, професор, кафедра економiчноï тбернетики, Вищий навчальний заклад Укоопспыки «Полтавський утверси-тет економжи i торгiвлi», Украта, е-mail: SRamazanov@i.ua. Скрипник В'ячеслав Олександрович, кандидат техтчних наук, доцент, кафедра технологiчного обладнання харчових виробництв i торгiвлi, Вищий навчальний заклад Укоопстлки «Полтавський утверситет економжи i торгiвлi», Украта, е-mail: skrypnyk_v_a@ukr.net.
Молчанова Наталiя Юрпвна, кандидат техшчних наук, кафедра технологiчного обладнання харчових виробництв i торгiвлi, Вищий навчальний заклад Укоопстлки «Полтавський утверситет економжи i торгiвлi», Украта, e-mail: nemonn@ukr.net.
Рамазанов Султан Курбанович, доктор экономических наук, доктор технических наук, профессор, кафедра экономической кибернетики, Высшее учебное заведение Укоопсоюза «Полтавский университет экономики и торговли», Украина. Скрыпник Вячеслав Александрович, кандидат технических наук, доцент, кафедра технологического оборудования пищевых производств и торговли, Высшее учебное заведение Укоопсою-за «Полтавский университет экономики и торговли», Украина. Молчанова Наталия Юрьевна, кандидат технических наук, кафедра технологического оборудования пищевых производств и торговли, Высшее учебное заведение Укоопсоюза «Полтавский университет экономики и торговли», Украина.
Ramazanov Sultan, Higher Educational Institution of Ukoop-spilka «Poltava University of Economics and Trade», Ukraine, е-mail: SRamazanov@i.ua.
Skrypnyk Viacheslav, Higher Educational Institution of Ukoop-spilka «Poltava University of Economics and Trade», Ukraine, е-mail: skrypnyk_v_a@ukr.net.
Molchanova Natalyia, Higher Educational Institution of Ukoop-spilka «Poltava University of Economics and Trade», Ukraine, е-mail: nemonn@ukr.net
УДК:619:612.015.636.2.085 001: 10.15587/2312-8372.2015.44170
паска м. з. Д0СЛ1ДЖЕННЯ ХАРЧОВО! Ц1НН0СТ1
М'ЯСА ОТРНМАНОГО В1Д БУГАйЩВ ПОЛ1СЬКО1 МЯСНО! породи Р1ЗННХ ТИП1В внщо! НЕРВОВО! Д1ЯЛЬН0СТ1
Вроботг отриманг дат щодо спгввгдношення та вмгсту основных поживнихречовин, бгологгчног цтностг м'яса, його технологгчних властивостей, як1 вказують на те, що м'ясо бугайцгв ргзних титв вищог нервовог дгяльностг характеризуется оптимальним хгмгчним складом, а також високою повноцгннгстю бглкгв, що повнгстю в1дпов1дае потребам споживачгв.
Ключов1 слова: м'ясо, бугайцг, полгська м'ясна порода, типи вищог нервовог дгяльностг, м'ясна продуктивнгсть.
1. Вступ
Вивчення MexaHÎ3MÎB формування м'ясно'1 продуктив-ност тварин та бюсинтезу складових частин м'яса, вияс-нення ролi рiзних перетворень речовин, яю вщбуваються в органiзмi в цшому, дозволяе виробити на цш основi новi науковi тдходи в селекцп i технологи штенсивного вирощування тварин [1-3]. Дослщженнями встановлено, що продуктивш i племшш якост тварин зумовлюються
piBHeM бiохiмiчних процеав в opraHi3Mi [4, 5]. Одним i3 важливих питань тдвищення m^choï продуктивное^ вели^ poraToï худоби е з'ясування бшоксинтетичних мeхaнiзмiв формування м'язoвoï тканини. Очевидно, генетичний потенщал е найважлившим чинником у пе-релжу багатьох фaктopiв, що впливають на здатшсть молодняку вели^ poгaтoï худоби синтезувати бшьше тканин тша. Синтезуюча здатшсть до нарощування м'яса та його складових (бшку, жиру) з розрахунку на 100 кг
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 3/3(23], 2015, © Паска М. З.
живо! маси тварини пщвищуеться вiд народження до досягнення живо! маси 500-600 кг залежно вщ породи. Тип нервово! системи, визначае стiйкiсть органiзму до впливу зовшшнього середовища, його адаптацiйнi можливост та вiдiграе вирiшальну роль у забезпечен-нi високого рiвня продуктивность Найбiльш детально взаемозв'язок типу нервово! системи з молочною продуктивною були дослiдженi Е. П. Кокоршою, проте на м'ясну продуктивнiсть дослщження проводились лише у коней, тому вивчення даного питання е актуаль-ним [6, 7]. Проте, сьогодш в Укра'iнi основна кшьюсть яловичини виробляеться у молочному скотарствь Молодняк цих порщ мае задовiльну якiсть м'яса при хорошш м'яснiй продуктивностi, тому вирощування i використання м'яса тварин м'ясних порщ е актуальною темою сього-дення. Оскшьки лише м'ясо отримане вщ м'ясних порiд буде мати високу харчову i бiологiчну щнтсть. Викладенi матерiали свщчать про те, що вивчення харчово! цiнностi м'яса отриманого вщ тварин м'ясних порщ е необхщним.
2. Анал1з л1тературних даних та постановка проблеми
Важливою передумовою успiшного ведення сучасного тваринництва е максимальне врахування шдивщуальних особливостей оргашзму тварин з метою забезпечення !х потреб у поживних та бюлопчно активних речовинах. Використання на практищ закономiрностей фiзiоло-гiчних i бiохiмiчних процесiв в органiзмi тварин, !х поведiнки, зумовлено! як спадковютю, так i впливом довкiлля, дае можливють створювати сприятливi умови для реалiзацii генетичного потенцiалу. Захiдний регюн Укра!ни, порiвняно з iншими, характеризуеться дефщи-том окремих мiкроелементiв у Грунп, кормах, водi, тому лише корегувальш добавки у рацiонах можуть оптимь зувати процеси метаболiзму в органiзмi та забезпечити реалiзацiю фiзiологiчного потенцiалу тварин [8, 9].
Дослщження бiохiмiчних процесiв у велико! рогато! худоби полюько! м'ясно! породи залежно вщ типiв вищо! нервово! дiяльностi та вплив згодовування кормово! добавки «Мжролшовгг» на основнi показника штенсивносп приросту маси тiла бугайщв на вiдгодiвлi е надзвичай-но важливими. Впм, як видно з лиературних джерел, успiшний розвиток м'ясного тваринництва можливий лише на основi використання вчення I. П. Павлова про типи вищо! нервово! дiяльностi, що i визначило основний напрямок даних дослщжень [10]. Цим зу-мовлена науково-практична актуальшсть поглибленого дослщження харчово! щнносп м'яса отриманого вщ тварин рiзних типiв вищо! нервово! дiяльностi.
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — показники харчово! щнносп м'яса, отриманого вщ бугайцiв полiсько! м'ясно! породи залежно вщ типiв вищо! нервово! дiяльностi.
Мета роботи — вивчити вплив кормово! добавки «Мжролшови» на окремi показники якостi м'яса та прироспв бугайцiв на вiдгодiвлi полюько! м'ясно! породи залежно вiд титв вищо! нервово! дiяльностi.
Для досягнення поставлено! мети необхщно вико-нати таю задачк
1. Дослiдити функщональний стан органiзму та рь вень метаболiчних процесiв у бугайцiв полшько! м'ясно!
породи залежно вiд титв ВНД на Mi згодовування кормово! добавки.
2. Вивчити продуктивт показники бугайщв по-лшько! м'ясно! породи залежно вщ типологiчних особливостей вищо! нервово! дiяльностi при згодовувант кормово! добавки.
3. Визначити харчову цiннiсть м'яса отриманого вщ тварин полiсько! м'ясно! породи.
4. Матер1али i методи дослщження
Дослiдження проводили в ТОВ «Клен» Жовювсько-го району Львiвсько! областi на молодняку м'ясного напряму продуктивносп рiзних вiкових груп.
Перша група — тварини сильного врiвноваженого рухливого (СВР) типу ВНД. Друга група — тварини сильного неврiвноваженого (СН) типу ВНД. Третя група — тварини сильного врiвноваженого шертного (СВ1) типу ВНД. Четверта група — тварини слабкого (С) типу ВНД. Тварини уах груп отримували основний ра-щон, у якому частину зерново! основи ращону замшяли 5 % рослинно-вiтамiнно-мiнерально! добавки «Мжро-лшовгг».
Для вивчення впливу бюлопчно активних сполук на рют тварин визначали абсолютний, середньодобовий та вщносний прирости [11]. Вивчення хiмiчного складу та бiологiчно! цiнностi м'яса проводили за загально прийнятими методами дослщжень [12]. Отримаш результата опрацьовували у вщповщносп з £-критер1ем Стьюдента [13].
5. Результати дослщження м'ясно! продуктивное^ бугайцiв полiськоi м'ясно! породи рiзних типiв вищо! нервово! дiяльностi
Маса тiла бугайцiв дослiдних груп в кiнцi досль ду характеризувалася аналопчними змiнами (табл. 1). Найвищим було середне значення маси тша у тварин СВ1 типу ВНД — 515,5 ± 3,87 кг, що вiрогiдно бiльше, порiвняно з тваринами СВР, СН та С типу ВНД (1-ша,
2-га та 4-та групи), вiдповiдно, на 4,3 (p < 0,01), 7,6 (p < 0,001) та 6,8 % (p < 0,001).
Середне значення абсолютного та середньодобо-вого прироспв вiрогiдно найвищими були у бугайщв
3-! групи (СВ1 тип ВНД) i становили, вiдповiдно 325,8 ± 2,87 кг та 905,0 ± 7,96 г, що вiрогiдно бшь-ше, порiвняно з тваринами 1-!, 2-! та 4-! дослщних груп, вщповщно, на 5,3 (p < 0,01), 8,3 (p < 0,001) та 7,6 % (p < 0,001). Вiрогiдно! рiзницi вщносного приросту мiж бугайцями дослщних груп на вiдгодiвлi у кшщ дослiду не виявлено.
Для тварин сильних титв вищо! нервово! дiяльностi характерною реакщею на згодовування добавки було бшьш суттеве пiдвищення показниюв, нiж у тварин типу С. Це говорить про бшьшу здатшсть перших при-стосовуватися до змш внутрiшнього середовища, i це узгоджуеться з шшими авторами.
Поряд з аналiзом показникiв м'ясно! продуктивностi автором дано! роботи здшснена оцiнка яюсних показ-никiв м'яса бугайцiв на вiдгодiвлi рiзних типiв ВНД, величини значень наведет в табл. 1.
Аналiзуючи триптофан-оксипролшове спiввiдношен-ня (табл. 2), можна стверджувати, що м'язова тканина
бугайцiв всiх груп мала високу харчову цiннiсть. Проте автором статп вiдзначено, що найвищими показника-ми, щодо вмiсту триптофану, характеризуемся м'ясо, отримане вiд тварин СВ1, вiдповiдно високий бшко-во-якiсний показник, що вказуе на повнощншсть бшюв м'язово! тканини, на вiдмiну вщ м'яса отриманого вiд С типу ВНД, де бшково-яюсний показник е меншим, i бiльше мiститься оксипролшу, що становить основу неповноцiнних бшюв сполучно! тканини.
Таблиця 1
Показники продуктивно™ йугайцiв рiзних типiв ВНД пшпськт м'ясно! породи тсля згодовування кормово! добавки «Мшролшовт, п = 10
Показник продук-тивностi Типи ВНД M ± m Р1 <
СВР ПД 184,8 ± 1,81 —
КД 494,3 ± 4,43 0,01
СН ПД 178,5 ± 2,42 —
Маса тша, кг КД 479,3 ± 6,50 0,001
СВ1 ПД 189,7 ± 3,26 —
КД 515,5 ± 3,87 —
С ПД 180,1 ± 2,84 —
КД 482,9 ± 3,30 0,001
СВР 309,5 ± 4,33 0,01
Абсолютний при- СН 300,8 ± 5,45 0,001
ршт, кг СВ1 325,8 ± 2,87 —
С 302,8 ± 4,00 0,001
СВР 859,7 ± 12,02 0,01
Сарадньодобовий СН 835,6 ± 15,13 0,001
прирiст, г СВ1 905,0 ± 7,960 —
С 841,1 ± 11,12 0,001
СВР 91,1 ± 0,91 —
Вщносний прирiст, СН 91,4 ± 0,98 —
% СВ1 92,5 ± 1,04 —
С 91,4 ± 1,27 —
Примггка: pi — порiвняно з тваринами СВ1 типу ВНД в кшщ дослщу
Таблиця 2
Бшлопчна цштстъ найдовшого м'яза спини, отриманого вщ öугайцiв рiзних титв ВНД
Показник СВ1 СН С СВР
Триптофан, мг % 393,2 ± 3,99 379,1 ± 4,39 371,3 ± 4,13 372,9 ± 4,36
□ксипролш, мг % 67,7 ± 4,03 67,8 ± 3,87 74,4 ± 2,99 65,5 ± 3,21
Бшково-ятс-ний показник 5,7 ± 3,93 5,6 ± 3,73 5,1 ± 3,48 5,5 ± 3,52
Вологоутри-муюча здатшсть, % 56,8 ± 6,59 57,0 ± 5,38 57,9 ± 6,12 58,1 ± 4,34
рН 5,5 ± 0,14 5,7 ± 0,22 5,6 ± 0,19 5,5 ± 0,18
Яловичина цiниться як продукт бокового харчу-вання, а тому для ощнки бiлковоi цiнностi м'яса ко-ристуються бiлковим якiсним показником, який ха-
рактеризуе вiдношення повнощнних i неповноцiнних бiлкiв. Прийнято вважати, що м'ясо високо! цiнностi мае бшковий якiсний показник 5 i вище, середнiй — 4,3 i нижче — м'ясо неповноцiнне. В проведених дослщжен-нях м'ясо бугайщв всiх груп мало високий бшковий якiсний показник, який перевищував 5,5.
Одним iз важливих показникiв, яю характеризують якiсть м'яса бугайцiв, е концентращя в ньому iонiв водню (рН), за яким судять про його товарний вид, а також придатшсть для тих або шших щлей. М'я-зова тканина в перюд життя тварини мае величину рН 7,3-7,5, яка тсля забою тварини знижуеться до 7,0, а в процес дозрiвання м'яса складае 5,5-5,8. М'ясо бугайщв рiзних титв вищо! нервово! дiяльностi мало висою значення (рН) (5,5-5,7), що тдтверджуе висно-вок про добру яюсть отриманого продукту харчування.
Соковитiсть м'яса позв'язана з вологоутримуючою здатнiстю (вологоемюсть) м'яса i вмiстом в ньому внутри-м'язевого жиру. Чим вищу вологоутримуючу здатнiсть мае м'ясо, тим менше воно буде втрачати води (м'ясного соку) при тепловш обробцi i, вiдповiдно, соковитiшим буде готовий продукт. В проведених дослщженнях даний показник був достатньо високим i складав 57,9-58,4 %.
Таким чином, на основi отриманих даних по стввщ-ношенню i вмшту основних поживних речовин, бюло-пчно! цiнностi м'яса, його технологiчних властивостей необхщно зробити висновок, що м'ясо бугайщв рiзних типiв вищо! нервово! дiяльностi характеризуеться опти-мальним хiмiчним складом. Найвищими показниками, щодо вмшту триптофану, характеризуеться м'ясо, отримане вщ тварин СВ1, вiдповiдно високий бшково-якiсний показник, що вказуе на повнощншсть бшюв м'язово! тканини, на вщмшу вiд м'яса, отриманого вщ С типу ВНД, де бшково-яюсний показник е меншим, i бiльше мiститься оксипролiну, що становить основу неповноцiнних бiлкiв сполучно'! тканини.
6. Обговорення результат1в м'ясно! продуктивное^ бугайщв полкько! м'ясно! породи р1зних ТИП1В вищо! нервово! д1яльност1
Вивчення механiзмiв формування м'ясно! продук-тивносп тварин та бiосинтезу складових частин м'яса, вияснення ролi рiзних перетворень речовин, як ввдбу-ваються в органiзмi в цiлому, дозволяе виробити на цш основi новi науковi пiдходи до технологи iнтенсивного вирощування тварин.
Вивчення формування вищо! нервово! дiяльностi у процес iндивiдуального розвитку дозволить з'ясувати мехашзми пристосування органiзму тварин до умов навколишнього середовища та можливост впливу на них. Взаемовiдносини високорозвиненого оргашзму iз навколишнiм середовищем рефлекторно регулюють-ся вищою нервовою дiяльнiстю. Вивчаючи етологiю тварин можна створити необхвдш умови для них iз метою отримання високо! продуктивностi. Одним iз важливих питань пiдвищення м'ясно! продуктивност велико! рогато! худоби е з'ясування бшоксинтетичних механiзмiв формування м'язово! тканини. Очевидно, генетичний потенщал е найважлившим чинником у пе-релшу багатьох факторiв, що впливають на здатшсть молодняку велико! рогато! худоби синтезувати бшьше тканин тiла.
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 3/3(23], 2015
49-J
М'ясна худоба, порiвняно з молочною, мае ряд пере-ваг, а саме:
— здаттсть споживати у великих кшькостях вiдходи зернового та харчового виробництва;
— тварини менш вибагливi до умов утримання, не потребують постiйного нагляду, а в окремi перю-ди (на пасовищах, в загонах) перебувають взагалi без нагляду;
— оброслiсть тварин пухом, що дае змогу утриму-вати !х в примiщеннях полегшеного типу;
— стшюсть до стресiв i добра пристосовашсть до найрiзноманiтнiших умов утримання;
— витривалкть, невибагливiсть, стiйкiсть до захво-рювань;
— забшний вихiд худоби м'ясних порщ — 60-65 %;
— добре розвиненi м'язи на тих частинах тулуба, якi дають м'ясо вищих сортiв;
— бшьша, нiж у молочно!, частина жиру вщкла-даеться у м'язовiй тканиш, в результатi чого така яловичина соковитша, нiжна, краща на смак i бю-логiчно повноцiннiша, порiвняно iз м'ясом молочних та комбшованих порiд;
— в тушi худоби м'ясних порщ на 10-12 % бшьше сухо! речовини i на 11-17 % — бшка, порiвняно з молочними;
— скороспiлiсть м'ясних тварин;
— м'ясна худоба е базою високояюсного шюряного виробництва, дае цiнну сировину для фармацевтично! промисловостi.
Тому дослвдження щодо типiв вищо! нервово! дiяль-ностi у тварин м'ясних порщ е актуальною темою i визначення харчово! цiнностi доводить можливiсть встановлення впливу типологiчних особливостей вищо! нервово! дiяльностi на продуктивнiсть тварин полкько! м'ясно! породи.
7. висновки
В результатi проведених дослщжень:
1. Доведено тип формування високопродуктивних стад з урахуванням титв вищо! нервово! дiяльностi.
2. Пропонуеться корекщя рацiону молодняку на вiдгодiвлi бiологiчно активними речовинами, якi вхо-дять до складу кормово! добавки «Мжролшовгг», що сприяе пiдвищенню м'ясно! продуктивностi та якостi м'яса у бугайщв сильних типiв ВНД, шж у тварин слабкого типу ВНД.
3. Проведеннi автором статт дослiдження дають можливiсть встановити вплив типолопчних особливостей вищо! нервово! дiяльностi на м'ясну продуктившсть тварин полiсько! м'ясно! породи.
Лггература
1. Карповський, В. I. Функщонування системи гемостазу у кор1в р1зних тишв вищо! нервово! д1яльност1 за умов стресу [Текст] / В. I. Карповський // Бюлопя тварин. — Льв1в, 2010. — Т. 12, № 2. — С. 132-138.
2. Baumgartner, W. Klinische Propädeutik der inneren Krankheiten und Hautkrankheiten der Haus-und Heimtiere [Text] / ed: W. Baumgartner. — Hersteller: Parey Verlag, 2005. — P. 220-240.
3. Жукорський, О. М. Ращональний випас i м'ясна продуктившсть ангуських бугайщв [Текст] / О. М. Жукорський // Тваринництво Укра!ни. — 2009. — № 7. — C. 26-28.
4. Дутка, В. Р. Хiмiчний склад i енергетична щншсть м'яса каст-рованих i некастрованих бугайщв [Текст] / В. Р. Дутка // Науковий вюник Львiвського нащонального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С. З. Гжиць-кого. — Львiв, 2008. — Т. 10, № 2, Ч. 5. — С. 56-58.
5. Гузев, I. В. Деяю забшш показники та концентращя нукле!-нових кислот у найдовшому м'язi спини i внутршшх органах бугайцiв рiзних генотишв [Текст]: мiжвiд. темат. наук. зб. / I. В. Гузев, Н. I. Марченко, В. П. Ткачук // Розведення i генетика тварин. — К.: Аграрна наука, 2003. — Вип. 37. — С. 73-78.
6. Вдовиченко, Ю. Полюька м'ясна: формування i перспекти-ви [Текст] / Ю. Вдовиченко, В. Вишневський, С. Спека // Тваринництво Украши. — 2007. — № 2. — С. 58-60.
7. Blaster, K. L. The energy metabolism of ruminants [Text] / K. L. Blaster. — 2-nd ed. — London: Hutchinson scientific and technical, 2007. — P. 456-500.
8. Мельник, Ю. Ф. Хiмiчний склад та кулшарно-технолопчш якост м'яса бугайщв молочних, комбшованих i м'ясних порщ у рiзному вщ [Текст]: матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф., 4-6 вересня, 2008 р. / Ю. Ф. Мельник // Новгтш технологи скотарства. — Микола!в, 2008. — С. 4-20.
9. Паска, М. З. Бшково-якюний показник яловичини збагачено! бюлопчно-активними речовинами [Текст] / М. З. Паска, I. С. Ромашко // Збiрник наукових праць Вшницького нащонального аграрного ушверситету. Серiя «Техшчш науки». — Вшниця, 2012. — Вип. 3. — С. 170-175.
10. Кокорина, Э. П. Роль типа нервной системы в повышении продуктивности коров при интенсификации животноводства [Текст]: тез. докл. / Э. П. Кокорина // VII Всесоюзный симпозиум по физиологии и биохимии лактации. — М., 1986. — Ч. 1. — С. 109-110.
11. Методики дослщжень з фiзюлоriï i бкшмп сшьськогоспо-дарських тварин [Текст]. — Львiв, 1998. — 131 с.
12. Антипова, Л. В. Методы исследования мяса и мясных продуктов [Текст] / Л. В. Антипова, И. А. Глотова, И. А. Рогов. — М.: Колос, 2001. — 376 с.
13. Плохинский, Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников [Текст] / Н. А. Плохинский. — М.: Колос, 1978. — 256 с.
ИССЛЕД0ВАНИЕ ПИЩЕВОЙ ЦЕННОСТИ МЯСА БЫЧКОВ ПОЛЕСКОЙ МЯСНОЙ ПОРОДЫ РАЗНЫХ ТИПОВ ВЫСШЕЙ НЕРВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
В работе получены данные по соотношению и содержанию основных питательных веществ, биологической ценности мяса, его технологических свойств, которые указывают на то, что мясо бычков разных типов высшей нервной деятельности характеризуется оптимальным химическим составом, а также высокой полноценностью белков, полностью соответствует потребностям потребителей.
Ключевые слова: мясо, бычки, полесская мясная порода, типы высшей нервной деятельности, мясная продуктивность.
Паска Марiя Зтовпвна, доктор ветеринарних наук, доцент, завгдувач кафедри технологи м'яса, м'ясних та олшно-жирових eupo6ie, Äheiecbmü нащональний утверситет ветеринарно1 медицини ж. С. З. Гжицького, Украта, e-mail: maria_pas@mail.ru.
Паска Мария Зиновьевна, доктор ветеринарных наук, доцент, заведующий кафедрой технологии мяса, мясных и масложировых производств, Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологии им. С. З. Гжицкого, Украина.
Paska Maria, Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhytskyj, Ukraine, e-mail: maria_pas@mail.ru