CC BY
21
УДК 619:636.033/2.053:612.8:614.95
Паска М.З., доцент, Личук М.Г., доцент © E-mail: maria_pas@ukr.net Лъв\всъкый нацюналъныйутеерсытет еетерынарногмедыцыны та бютехнологт
¡мет С.З. Гжыцького, Лъвгв, Украгна
МЕТАБОЛ1ЧН1РЕАКЦП ОРГАН13МУ БУГАЙЦ1В П0Л1СБК01 М'ЯСН01 ПОРОДИ ЗАЛЕЖНО В1Д ТИП1В ВИЩ01HEPBOBOIД1ЯЛЬНОСТ1 ПРИ ЗГОДОВУВАНН1KOPMOBOI ДОБАВКИ МЖРОЛ1ПОВГГ
У cmammi наведено результаты вплыву кормовогдобавкы Мшролтовт на функцюналъну адаптацт оргатзму та nepe6is метабол1чных реакцш оргатзму пол\съко1 м 'ясног породы з р1знымы тыполог1чнымы особлывостямы нервовог сыстемы, розроблено i запропоновано схему И застосування бугаыцям на вгдгодгвлг. Проведено сыстемне дослгдження рол1 выщог нервовог дгялъностг залежно eid функцюналъног актывност1 коры велыкых твкулъ головного мозку, шляхом з 'ясування дынамжы ф1зюлог1чных napaMempie оргатзму, прояву поведгнковых реакцш i pieenb метабол1чных процеав у бугаыщв ргзных тытв выщог нервовог дгялъностг полгсъког м'ясног поргды. Встановлено стутнъ г характер зм1н основных адаптацшно-компенсаторных реакцш оргатзму бугаыц1в полгсъког м 'ясног пор1ды та розкрыто концепцт про взаемозв 'язок окремых ланок сыстемы гомеостазу оргатзму гз тыполог1чнымы особлывостямы выщог нервовог дгялъностг (сылою, вр1вноважешстю та рухлывжтю процеав збудження г галъмування в Kopi велыкых пгвкулъ головного мозку) за фгзгологгчных умов. Установлено вгроггдныы взаемозв 'язок сылы та вр1вноваженост1 нервовых процеав гз окремымы показныкамы, якг характерызуютъ фгзгологгчныы стан оргатзму, переб1г метабол1чных реакцш у бугаыц1в полгсъког м'ясног породы. На тл1 згодовування кормовог добавкы Мжролтовт наыбыъш выраженымы значения цых показнык\в выявылысъ у бугаыц1в полгсъког м'ясногпороды гз CBI тыпом ВНД:
Ключое1 слова: тыпы выщог нервовог дгялъностг, бугаыц1, полгсъка м'ясна порода, кров, метабол1чтреакцп
УДК 619:636.033/2.053:612.8:614.95
М.З. Паска, М.Г. Личук
Лъвовсъкыы нацыоналъныыуныверсытет ветерынарноы медыцыны ы быотехнологыы ымены С.З. Гжыцкого, Львов, Украына
МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ РЕАКЦИИ ОРГАНИЗМА БЫЧКОВ ПОЛЕССКОЙ МЯСНОЙ ПОРОДЫ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТИПОВ ВЫСШЕЙ НЕРВНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРИ СКАРМЛИВАНИИ КОРМОВОЙ ДОБАВКИ МИКРОЛИПОВИТ
В статье прыведены результаты влыяныя кормовой добавкы Мыкролыповыт на функцыоналъную адаптацыю органызма ы теченые метаболыческых реакцыы органызма полесской мясной породы с разлычнымы тыпологыческымы особенностямы нервной сыстемы, разработана ы
© Паска М.З., Личук М.Г., 2014
271
предложена схема ее применения для бычков на откорме. Проведено системное исследование роли высшей нервной деятельности в зависимости от функциональной активности коры больших полушарий головного мозга, путем выяснения динамики физиологических параметров организма, проявления поведенческих реакций и уровень метаболических процессов в бычков разных типов высшей нервной деятельности полесской мясной породы. Установлена степень и характер изменений основных адаптационно-компенсаторных реакций организма бычков полесской мясной породы и раскрыто концепцию о взаимосвязи системы гомеостаза организма с типологическими особенностями высшей нервной деятельности (силой, уравновешенностью и подвижностью процессов возбуждения и торможения в коре больших полушарий головного мозга) в физиологических условиях. Установлена достоверная взаимосвязь силы и уравновешенности нервных процессов с отдельными показателями, характеризующими физиологическое состояние организма, течение метаболических реакций в бычков полесской мясной породы. На фоне скармливания кормовой добавки Микролиповит наиболее выраженными значения этих показателей оказались в бычков полесской мясной породы с СУИтипомВНД:
UDC 619:636.033/2.053:612.8:614.95
Paska M.Z., Lychuk M.G.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytsky, Lviv, Ukraine
METABOLIC REACTIONS OF ORGANISM OF BEEF BREED BULL POLISSYA MEAT BRED DEPENDING ON THE TYPES OF HIGHER NERVOUS ACTIVITY WHEN FED SUPPLEMENTS MIKROLIPOVIT
The results of the impact of feed additive Mikrolipovit the functional adaptation of the organism and course of metabolic reactions Polessie Meat breeds with different typological characteristics of the nervous system, and developed the scheme of application of calves for fattening. A systematic study of the role of higher nervous activity, depending on the functional activity of the cerebral cortex of the brain, by clarifying the dynamics of physiological parameters of the body, the manifestation of behavioral responses and the level of metabolic processes in calves of different types of higher nervous activity Polessie meat breeds. Determined the extent and nature of changes in the basic adaptive-compensatory reactions Polessie bulls of meat breeds and discovered the concept of the relationship of individual parts of the body homeostasis of typological characteristics of higher nervous activity (strength, balance and mobility of excitation and inhibition in the cerebral hemispheres of brain) under physiological conditions. Established probable relationship strength and steadiness of nerve processes of some indicators that characterize the physiological condition of the body, the flow of metabolic reactions in calves Polissya Meat breed. Amid feeding feed additive Mikrolipovit most pronounced values of these parameters proved to Polessie Meat bull breed type of higher nervous activity:
Key words: types of higher nervous activity, bull, polissa breed meat, blood, metabolic reactions
Вступ. Важливою передумовою усшшного ведения сучасного тваринництва е максимальне врахування шдивщуальних можливостей
272
оргашзму тварини з метою забезпечення i'x потреби. Використання на практищ законом1рностей ф1з1олог1чних i бюх1м1чних процеав в орган1зм1 тварин, i'x поведшки, зумовлено! як спадковктю, так i впливом дoвкiлля, дае можливкть створювати cпpиятливi умови для peaлiзaцii генетичного пoтeнцiaлy. Вщомо, що у процеа неонатально! адаптацп тварин створюються взаемини opraHi3My з зовшшшм середовнщем, якi коордннуються корою великих швкуль головного мозку i залежать вщ стану вищо! нервово! дiяльнocтi (ВНД) тварин. Ocкiльки кoopдинaцiя роботи Bcix систем opraHi3My i зв'язок з дoвкiллям здiйcнюeтьcя через нервову систему, стае зрозумшим, що ocoбливocтi дiяльнocтi кори головного мозку з й типoлoгiчними характеристиками ввдграють важливу роль у фyнкцioнyвaннi opraHi3My.
Проте питаниям вивчення iндивiдyaльниx особливостей тваринного оргашзму, зокрема пoлicькoi м'ясно! породи, пов'язаних з типoлoгiчними особливостями вищо! нервово! дiяльнocтi у лiтepaтypi недостатньо висвплеш. Дocлiджeнням KpoBi pi3HHx BHfliB сшьськогосподарських тварин тривалий час займалися багато вчених, проте у велико! рогато! худоби м'ясного напряму продуктивное^, зокрема полюько! м'ясно! породи, гeмaтoлoгiчнi показники залежно вщ тишв вищо! нервово! дiяльнocтi BHB4eHi ще недостатньо. Тому метою нашого дocлiджeння було з'ясувати ocoбливocтi фiзioлoгiчниx napaMeTpiß opraHi3My та pieeHb мeтaбoлiчниx процеЫв у бугайщв pi3HHx тишв вищо! нервово! дiяльнocтi пoлicькoi м'ясно!. порщи.
Досягнення n;iei' мети зумовило постановку та розв'язання таких завдань: вивчити особливоси вищо! нервово! дiяльнocтi бугайщв полкько! м'ясно! порщи за параметрами основних показниюв умовно-рефлекторно! дiяльнocтi; вивчити функщональний стан opraHi3My та pieeHb мeтaбoлiчниx реакцш у бугайщв пoлicькoi м'ясно! порщи залежно вщ тишв ВНД на rai згодовування кормово! добавки.
Матер1ал i методи. Дocлiджeння проводили в TOB «Клен» Жовмвського району nbBiBCbKoi' oблacтi на молодняку м'ясного напряму продуктивности Типи ВНД у бугайщв вивчали, застосовуючи позакамерну методику вироблення рухово-харчових умовних peфлeкciв А.С.Макарова (1968) [6].
На 0CH0Bi проведених дocлiджeнь умовно-рефлекторно! дiяльнocтi 80 бугайщв сформовано чотири дocлiднi групи тварин по десять найтиповших представниюв визначених тишв ВНД у кoжнiй.
Перша група - тварини сильного вршноваженого рухливого (СВР) типу ВНД.; друга група - тварини сильного нeвpiвнoвaжeнoгo (СН) типу ВНД; третя група -тварини сильного вршноваженого шертного (CBI) типу ВНД; четверта група -тварини слабкого (С) типу ВНД. Тварини ycix груп отримували основний рацюн, у якому частину зерново! основи рацюну зaмiняли 5% pocлиннo-вiтaмiннo-мiнepaльнoi добавки «Мкровштш». AKTHBHicTb сукцинатдепдрогенази (СДГ, КФ 1.3.99.1), лaктaтдeгiдpoгeнaзнoi (ЛДГ; К.Ф. 1.1.1.27) шруватдепдрогенази (ПД; КФ 1.2.4.1), пipyвaткapбoкcилaзи (ПД; К.Ф. 1.1.1.27)проводили за допомогою HaöopiB Liquik Cor - для aнaлiзaтopa STAT FAX 2100 (Awareness technology Inc., США) згщно 3 шструкщею.
Результати дослщження.
Aнaлiзyючи aKTHBHicTb лактатдегщрогенази (таблиця 1.) вщзначено у бугайщв 3-i групи (CBI тип ВНД) - 3,32±0,13 мкг/г*хв.
273
Таблиця 1
Окрем1 показники активное!! ферментних систем оргашзму бугайцш иолкько1 _м,ясно1 породи залежио вщ тнтв вищо'1 нервово!' д1яльность_
Показники Типи ВНД Перюд дослщу Р
початок шнець
Сукцинат- депдрогеназа, мкг/г*хв СВР 77,9±2,6 80,1±3,1
СН 76,1±2,4 79,4±2,7
СВ1 78,1±2,9 82,4±3,4
с 76,0±2,1 78,8±2,4
Лактат- депдрогеназа, мкг/г*хв СВР 3,11±0,11 3,29±0,12
СН 2,95±0,10 3,02±0,11
СВ1 3,32±0,13 3,50±0,15
р2<0,05 р2<0,05
с 2,87±0,09 2,95±0,10
р3<0,05 р1<0,05 р3<0,01
Шруват- депдрогеназа, мкг/г*хв СВР 5,41±0,13 5,27±0,10
СН 5,52±0,15 5,34±0,12
СВ1 5,16±0,10 4,96±0,08
р1<0,05 р2<0,05
с 5,62±0,16 5,38±0,14
р3<0,05 р3<0,05
Шруват- карбоксилаза, мкг/г*хв СВР 28,1±0,74 31,2±0,82 р<0,05
СН 27,1±0,65 30,5±0,73 р<0,01
СВ1 29,3±0,80 32,4±0,90 р<0,05
р2<0,05
с 26,3±0,64 28,1±0,69
р3<0,01 р1<0,05 р2<0,05 р3<0,01
ПДГ:ПК СВР 0,193±0,007 0,169±0,005 р<0,05
СН 0,204±0,008 0,175±0,007 р<0,05
СВ1 0,176±0,006 0,153±0,005 р<0,01
р2<0,05 р1<0,05 р2<0,05
с 0,214±0,008 0,191±0,007 р<0,05
р3<0,01 р1<0,05 р3<0,001
Примтка. Р1зниця е1рог1дна: р - пор1еняно початок / ктецъ доелгду; р1 - пор1еняно з тваринами 1-1 групи (СВР типу ВИД); р2 - поргвняно з тваринами 2-1 групи (СН типу ВИД); р3 - поргвняно з тваринами 3-1 групи (СВ1 типу ВИД).
Причому, дане значения е в1рогщно бшьшим, пор1вняно з тваринами 2-1 та 4-1 дослщних груи, вщповщно, на 12,5 (p2<0,05) та 15,7 % ф3<0,05) Вщзначеш лише тенденци до пщвищення активное^ ферменту в кшщ дослщу, пор1вняно з початком. Найвище значения активное^ Р1зниця м1ж середшми значениями показниюв 1-1, 2-1 та 4-1 дослщно! груи. В кшщ дослщу вщзначено тенденщю до пщвищення активное^ лактатдегщрогенази у бугайщв уЫх дослщних груп. Проте, дещо змшилося стввщношення активное^ ферменту в дослщних трупах в кшщ дослщу.
274
Найвищою в кшщ дослщу продовжувала залишатися актившсть лактатдегщрогенази в 3-й rpyni - 3,50±0,15 мкг/г*хв , що в1рогщно бшьше, пор1вняно з 2-ю та 4-ю дослщною трупами, вщповщно, на 15,9 (p2<0,05) та 18,6 % (p3<0,01). Дещо нижчою була актившсть ферменту в бугайщв 1-oï дослщно! групи - 3,29±0,12 мкг/г*хв, що в1рогщно на 11,5 % (p1<0,05) бшьше лише пор1вняно з 4-ю групою. BiporiflHOÏ р1знищ значень активное^ ферменту в кшщ експерименту м1ж 2-ю i 4-ю трупами нами не вщзначено.
При анал1з1 активное^ шруватдегщрогенази нами встановлено, що на початку експерименту вона була найвищою у бугайщв 4-ï групи (С тип ВНД) i становила 5,62±0,16 мкг/г*хв, що було в1рогщно бшьше лише пор1вняно з тваринами 3-ï групи (CBI тип ВНД) на 8,9 % (p3<0,05)..
В кшщ експерименту нами вщзначено тенденщю до зниження активное^ ферменту у бугайщв ycix дослщних груп. Нами вщзначено, що найнижчою була актившсть шруватдегщрогенази в бугайщв 3-oï дослщно! групи - 4,96±0,08 мкг/г*хв, що в1рогщно менше, пор1вняно з 1-ою, 2-ою та 4-ою дослщною трупами, вщповщно на 5,9 (p1<0,05), 7,1 (p2<0,05) та 7,8 (p3<0,05) %.
Анал1зуючи актившсть шруваткарбоксилази нами вщзначено, що на початку експерименту найвище значения показника було в бугайщв 3-ï дослщно! групи (CBI тип ВНД) i становило - 29,3±0,80 мкг/г*хв, що в1рогщно бшьше, пор1вняно з дослщними бугайцями 2-oï та 4-oï дослщно! груп, вщповщно, на 8,1 (p2<0,05) та 11,4 (p2<0,01) %. Вщзначено нижчу, пор1вняно з
3-ю групою, актившсть ферменту в тварин 1-ï дослщно! групи (СВР тип ВНД).
В кшщ експерименту нами вщзначено в1рогщне пщвищення, пор1вняно з початком дослщу, активное^ шруваткарбоксилази у бугайщв сильних тишв ВНД: 1-oï (CBI тип ВНД), 2-oï (СН тип ВНД) та 3-oï (СВР тип ВНД) дослщно! груп, вщповщно, на 11,0 (p<0,05), 12,5 (p<0,01) та 10,6 %12,5 (p<0,05). У бугайщв 4-oï дослщно! групи (С тип ВНД) вщзначено лише тенденщю до зростання середнього значения активност1 ферменту, пор1вняно з початком дослщу на 6,8 %
Пор1внюючи середш значения активное^ шруваткарбоксилази в бугайщв дослщних груп в кшщ дослщу нами вщзначено, що в1рогщно найнижче значения показника було у бугайщв слабкого типу ВНД (4-та група) i становило - 28,1±0,69 мкг/г*хв, що в1рогщно нижче, пор1вняно з 1-ю, 2-ю та 3-ю
дослщними трупами, вщповщно, на 9,9 (pi<0,05), 7,9 (p2<0,05) та 13,3 %(p3<0,01).
Анал1зуючи сшввщношення труватдегщрогеназа/труваткарбоксилаза нами вщзначено, що на початку досл1ду найнижчим було значения у бугайщв 3-ï групи (CBI тип ВНД) i становило 0,176±0,006, що в1рогщно менше, пор1вняно з бугайцями 2-ï та 4-ï дослщних груп, вщповщно, на 13,7 (p2<0,05) та 17,8 % (p3<0,01). Р1зниця з тваринами СВР типу ВНД (1-ша дослщна група) була нев1рогщною.
В кшщ дослщу нами вщзначено в1рогщне зниження, пор1вняно з початком дослщу, сшввщношення труватдегщрогеназа/шруваткарбоксилаза у бугайщв Bcix дослщних груп, вщповщно, на 12,4 (p<0,05), 14,2 (p<0,05), 13,1 (p<0,01) та 10,7 % (p<0,05).
Пор1внюючи середне значения показника у бугайщв р1зних дослщних груп нами вщзначено його найнижче значения у бугайщв 3-ï дослщно! групи (CBI тип ВНД) - 0,153±0,005, що в1рогщно менше, пор1вняно з 1-ою, 2-ою та
4-ою трупами, вщповщно, на 9,5 (p1<0,05), 12,6 (p2<0,05) та 19,9 % (p3<0,001).
275
Значения показника у тварин 1-oi групи (СВР тип ВНД) було в1рогщно на 11,5 % (p1<0,05) меншим лише пор1вняно з тваринами 4-oi групи (С тип ВНД).
Висновки: Установлено в1рогщний взаемозв'язок сили та вр1вноваженост1 нервових процеЫв i3 окремими показниками, як1 характеризуют ф1зюлопчний стан оргашзму, nepeöir метабол1чних реакцш у бугайщв полюько! мясно! породи. На rai згодовування кормово! добавки М1кролшов1т найбшьш вираженими значения цих показниюв виявились у бугайщ полюько! мясно! породи i3 CBI типом ВНД:
Подальш1 дослщження будуть спрямоваш на формування м'ясно! продуктивное^ тварин полюько! м'ясно! породи залежно вщ тишв вищо! нервово! д1яльност1.
Л1тература
1. Бондарев Л.С. Влияние некоторых воздействий на осмотическую стойкость эритроцитов / Л.С. Бондарев, H.A. Зайцев, В.Н. Жидких // Лаб. дело. 1990 .№ 7 . С . 29 — 31
2. Ильин Е.П. Изучение свойств нервной системы / Ильин Е.П. -Ярославль: Ярославск. гос. ун-т, 1978.- 68 с.
3. Карповський B.I. Молочна продуктивн1сть Kopie р1зних тип1в вищо! нервово! д1яльност1 теля згодовування !м фосфат1в магн1ю-цинку / B.I. Карповський, Д.1. Криворучко, В.О. Трокоз, В.М. Костенко, В.А. Тщенко, С.П. Коберник // V Мтжнародний Конгрес cneuianicTiß ветеринарно! медицини, 3-5 жовтня 2007 р., м. Ки!в. : Матер1али конгресу. - К.: НАУ, 2007. - С. 78-79.
4. Кавецкий P.E. Реактивность организма и тип нервной системы / [Кавецкий P.E., СолодюкН.Ф., ВовкС.И. идр.]. - К., 1961. - 328 с.
5. Макаров A.C. Методическое пособие по определению наличных типов высшей нервной деятельности у крупного рогатого скота внекамерным методом / Макаров A.C. - Казань, 1968. - 30 с.
6. Паска М.З. Гематологический профиль крови бычков полесской мясной породы в зависимости от типов высшей нервной деятельности / Паска М.З.// Учение записки: Научно-практический журнал учреждения образования «Витебская ордена «Знак Почета» государственная академия ветеринарной медицины». - Витебск: «Витебская ордена «Знак Почета» государственная академия ветеринарной медицины», 2013. - Вып.1, Т. 49, Ч. 1. - С. 129 - 131.
7.Паска М.З. Обмен белков сироватки крови бычков волынской мясной породы разных типов высшей нервной деятельности / Паска М.З.// Международный вестник ветеринарии.- Санк-Петербург, 2013. - № 2. - С.55 -60
8. Паска М.З. Содержание липидных компонентов в организме бычков полесской мясной породы в зависимости от типов высшей нервной деятельности / Паска М.З.// Вестник Саратовского госагроуниверситета имени Н И Вавилова. - 2013. -№ 10. - С. 25 - 28.
9. Паска М.З. Состояние системы еритрона бычков на откорме полесской мясной породы в зависимости от типоув высшей нервной деятельности / Паска М.З.// Известия национальной академии наук Республики Казахстан. - Алма-Ата, 2013. - №6. - С. 10 - 17.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Буцяк B.I.
276
