Дослідження частоти злоякісних пухлин серед людей молодого віку у районах Рівненської області та місті рівному за 1997-2004 роки Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»



THE STUDY OF FREQUENCY OF MALIGNANT TUMOURS AMONG THE YOUNG PEOPLE IN THE RIVNE ARIA FOR 1997-2004

Kicera N.I., Hnateyko O.Z., Maxim'yak G.I., Evtushok V.I, Evtushok L.S.

ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЧАСТОТИ ЗЛОЯК1СНИХ ПУХЛИН СЕРЕД ЛЮДЕЙ МОЛОДОГО В1КУ У РАЙОНАХ Р1ВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТ1 ТА М1СТ1

Р1ВНОМУ ЗА 1997-2004 РОКИ

К1ЦЕРА Н.1., ГНАТЕЙКО О.З., МАКСИМ'ЯК Г.1.,

евтушок в.1.

евтушок л.с.

Державна установа "1нститут спадковоТ патологií АМН УкраТни", м. Львiв, Рiвненський обласний онкологiчний диспансер, Рiвненський обласний клiнiчний л^вально-дiагностичний центр iM. В. Полiщука

УДК:616-006.6-036.22:[61:312/313]

сновою розробки протирако-вих заходiв е достовiрна Ыфор-мацiя про поширенють злоякю-них пухлин i якiснi показники спецiалiзованоТ допомоги. Су-часнi успiхи у галузi комп'ютер-них технологiй дозволяють не тУпьки автоматизувати систему облiку i мошторингу хворих, а й обГрунтувати прийняття ри шень на регiональному та державному рiвнях [1, 2]. Висока летальнють при онкологiчнiй патологи, захворюванють дiтей i осiб молодого вку зумовлюе необхiднiсть пошуку ефектив-них засобiв боротьби з цими хворобами [3].

Частота злоякюних пухлин у людей з кожним роком зрос-тае, що зумовлюе актуальнють цiеТ проблеми у сферi охорони здоров'я, проте у багатьох кра-Тнах Заходу смертнiсть вiд злоякюних пухлин знижуеться завдяки усвiдомленню насе-лення необхiдностi ранньоТ ди агностики i пiдвищенню ефек-тивностi лкування [4].

ИССЛЕДОВАНИЕ ЧАСТОТЫ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ ОПУХОЛЕЙ СРЕДИ ЛЮДЕЙ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА В РАЙОНАХ РОВЕНСКОЙ ОБЛАСТИ И ГОРОДЕ РОВНО ЗА 1997-2004 ГОДЫ Кицера Н.И., Гнатейко О.З., Максимяк Г.И., Евтушок В.И.,\ Евтушок Л.С.

Целью работы явилось изучение географических особенностей заболеваний злокачественными опухолями (С00-С95) среди молодых людей в Ровенской области и определение районов с относительно высокими и низкими показателями. Анализировались данные канцер-регистра Ровенской области о случаях рака до 34-х лет у населения 16 районов и города Ровно. Показано, что частота злокачественных опухолей у людей до 34-х лет в Ровенской области за 1997-2004 гг. составила 22,6±1,1 на 100000 населения. За этот восьмилетний период низкие показатели частоты злокачественных опухолей были зарегистрированы в Демидовском районе — 15,1, а высокие показатели — в Сарнинском — 28, хотя достоверной разницы по сравнению с частотой злокачественных опухолей за 1997-2004 гг. не выявлено (Р>0,05). Изучение частоты злокачественных опухолей у молодых людей требует дальнейшего исследования для профилактики, своевременного выявления и ранней диагностики этой патологии.

Ключевые слова: эпидемиология, злокачественные опухоли, молодые люди, Ровенская область.

До числа питань, як Ытенсив-но розробляються сьогодш, на-лежить епщемюлопя злоякюних пухлин у людей молодого в^, вивчення закономiрностей поширення цих хвороб i з'ясу-вання ролi рiзних факторiв у Ух виникненш [3, 5]. Одним з ос-новних мещд^в сучасноУ етде-мюлоги е картографування по-казниюв захворюваност на певшй територи. Даш про поширення злоякюних пухлин серед населення певних репошв мають велике значення для з'ясування причин виникнення пухлин, осюльки на окремих те-риторiях можуть бути виявлеш специфiчнi бластомогенш фак-тори. Разом з тим, при скла-данш карт поки що не можна вщмовитися вщ картографування за адмшютративно-тери-торiальними одиницями, осюльки дан статистики збира-ються у межах цих одиниць [6].

Про актуальнють вивчення проблеми захворюваност на злоякюш пухлини у свт свд чить ктькють публiкацiй щодо епiдемiологiУ цих хвороб у людей молодого в^ [7]. При вив-ченн1 захворюваност й смерт-ностi через злоякюш пухлини у репонах екологiчних катастроф виявлено зв'язок мiж захворюванютю дiтей на гос-трий лейкоз i вiдстанню прожи-вання вщ Семипалатинського ядерного полiгону. Результати епщемюлопчного дослiдження факторiв ризику раку страво-ходу у Каракалпакському ре-гюш, що прилягае до Аральсь-кого моря, дозволили розро-бити рекомендацп щодо його вiтамiнопрофiлактики. Вивчено захворюванють i смертнiсть через злоякюш пухлини серед малих народiв Далекого Сходу, виявлено фактори ризику, роз-роблено заходи щодо профи лактики. Вивчено репональш та етнiчнi особливост поширення злоякiсних пухлин, а та-кож рiзнi параметри забруд-

нення довк1лля, вкраи важлив1 для формування програми проф1лактики раку у Росп [8].

Мета роботи — вивчити гео-граф1чн1 особливост1 захворю-ваност1 на злояк1сн1 пухлини (С00-С95) серед молод1 у Р1в-

стики у Р1вненськ1И област1.

Ми анал1зували дан1 щодо чо-лов1чого I ж1ночого населення в1ком до 34-х роюв, що мешкало у мют1 Р1вне та 16 раИонах Р1вненсько'Т област1 у 19972004 роках [9].

Таблиця 1

Кшьюсть випадкiв злоякiсних пухлин серед населення молодого вiку (до 34-х роюв) у мют Рiвному та районах Рiвненсько'Г областi у динамщ за 1997-2004 роки за даними канцер-реестру

РаИон Р1вненсько1 област1 Р1к доотдження

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 19972004

м. Р1вне 27 43 33 26 27 25 25 47 253

БерезнянськиИ 4 4 9 11 10 12 10 9 69

ВолодимирецькиИ 1 5 9 2 10 10 5 7 49

ГощанськиИ 1 4 4 6 1 5 1 6 28

Демид1вськиИ 0 0 3 2 1 1 0 2 9

Дубн1вськиИ 2 7 9 8 12 10 6 14 68

ДубровицькиИ 2 10 8 10 12 6 3 4 55

Зар1чненськиИ 3 3 5 4 4 8 5 5 37

Здолбун1вськиИ 3 7 7 8 6 2 6 8 47

Костоп1льськиИ 10 12 8 9 5 15 6 8 73

КорецькиИ 0 10 2 4 2 4 2 4 28

Млин1вськиИ 2 4 8 4 4 4 8 6 40

ОстрозькиИ 2 7 5 3 6 4 3 6 36

Радивил1вськиИ 0 3 2 5 11 5 1 6 33

Р1вненськиИ 11 16 3 11 10 14 11 12 88

РокитнянськиИ 7 3 12 4 5 9 8 8 56

СарнинськиИ 13 22 21 16 8 15 17 16 128

м. Кузнецовськ 5 8 7 6 1 5 5 5 42

Разом 93 168 155 139 135 154 122 173 1139

ненськ1И област1 I визначити раИони з вщносно високими I низькими показниками.

Об'ект i методи дослщжен-ня. Досл1дження Грунтуеться на персошфкованих даних канцер-реестру Р1вненськоТ област1 про випадки захворю-вань на злояюсш пухлини мо-лодих людей до 34-р1чного в1ку (код С00-С95) зпдно з МКХ-Х переглядом.

Необхщш дан1 про чисель-н1сть I статево-вковиИ склад населення район1в Р1вненськоТ' област1 та м1ста Р1вне отриман1 у Головному управл1нн1 стати-

Отримаш дан1 оброблено методами вар1ац1ИноТ статистики за допомогою статистичноТ програми '^а^юа 5.0".

Результати та Гх обгово-рення. Проведено узагальне-ниИ анал1з частоти злояк1сних пухлин серед людеИ молодого в1ку (до 34-х рок1в) у м1ст1 Р1в-ному та раИонах Р1вненськоТ' област1 за 1997-2004 рр. За цеИ 8-р1чниИ пер1од (табл. 1) було д1агностовано 1139 ви-падк1в злояк1сних пухлин. НаИ-б1льшу к1льк1сть випадк1в вия-влено 1998 року (168), наИмен-шу — 1997 р. (93 випадки).

У р1зн1 роки спостер1гаеться р1зна к1льк1сть випадк1в злояюсних пухлин серед людеИ молодого вку. НаИменшу юль-к1сть випадюв за цеИ пер1од (9) зареестровано у Демид1всько-му раИон1. У 1997-1998 рр. та

2003 р. там не виявлено жод-ного випадку злояюсних пухлин у молодих людеИ. Кпь-кють населення до 34-х роюв щороку зменшувалася I коли-валася в1д 7972 у 1997 роц1 до 7098 у 2004. За своею чисель-нютю цеИ раИон наИменшиИ у Р1вненськ1И област1.

За ц1 в1с1м роюв понад сто ви-падк1в злояюсних пухлин до 34-р1чного вку д1агностовано у мешканц1в Сарнинського раИо-ну (128) та у мют1 Р1вне (253). У Сарнинському раИон к1льк1сть мешканц1в ц1еТ в1ковоТ групи у 1997 роц1 становила 57131, а у

2004 р. — 56861. У 1997-2004 роках юльюсть

випадюв злояюсних пухлин у людеИ молодого в1ку мала хви-лепод1бниИ характер, у тоИ час як юльюсть населення до 34-х роюв (рис. 1) зменшилася у ц1И вковм груп1 в1д 626357 у 1997 роц1 до 591690 у 2004 . НаИмен-ша юльюсть населення проживала у Демид1вському I Го-

Рисунок 1

Ктьюсть населення молодого в^ (до 34-х роюв) у мют Рiвне та районах РiвненськоГ областi у динамiцi за 1997-2004 роки

39*Е&Н

THE STUDY OF FREQUENCY OF MALIGNANT

TUMOURS AMONG THE YOUNG PEOPLE

IN THE RIVNE ARIA FOR 1997-2004

Kicera N.I., Hnateyko O.Z., Maxim'yak G.I.,

\Evtushok V.I,\ Evtushok L.S.

By the purpose of work was the study of

geographical features of diseases by malignant

tumours (C00-C95) among the young people in

the Rivne area and definition of areas with rather

high and low parameters.

16 areas and city Rivne were analyzed given

cancerregister of the Rivne area about cases of a

cancer till 34 years at the population.

The frequency of malignant tumours at the people

till 34 years in the Rivne area for 1997-2004 was 22,6±1,1 on 100000 population. For this eight-years period the low parameters of frequency of malignant tumours were registered in Demydiv area — 15,1, and high parameters — in Sarny area 28, though authentic difference in comparison with frequency of malignant tumours for 19972004 is not revealed (P>0,05). The study of frequency of malignant tumours at the young people requires the further research with the purpose of preventive maintenance, duly revealing and early diagnostics of this pathology. Key words: epidemiology, malignant tumours, young people, Rivne area.

щанському районах, найбУльша — у Сарнинському i РУвненсько-му районах та мют Рiвне. З 1997 по 2004 рк спостер^алося щорiчне зменшення населення до 34-х роюв практично в уах районах РiвненськоТ област та мют Рiвне, окрiм Сарнинського району, де з 1997 по 2000 рк населення щеТ вковоТ категорУТ збУльшилося вуд 57131 до 57389, проте з 2001 року почало зменшуватися — вуд 57208 до 56861 мешканця 2004 року. ТУльки мюто Острог за цей пе-рюд може похвалитися зро-станням чисельност населення у щй вковм груш — вуд 6687 у 1997 роц до 7955 у 2004 р.

У таблиц 2 наведено порУв-няння частоти злояюсних пу-хлин у людей молодого вУку у мют Рiвне та районах област за 1997-2004 рр. За цей перюд

частота злояюсних пухлин у людей до 34-х роюв становила 22,6±1,2 на 100000 населення. Найнижчу частоту щеУ патологи було зафксовано 1997 року — 11,9±1,9 (93 випадки), а найви-щу — 27,9±1,2 у 2004 рощ (173 випадки), що мало достовiрну рiзницю (Р<0,05), порiвняно з даними по Рiвненськiй областi за 1997-2004 роки.

У районах РiвненськоУ обла-стi найнижчу частоту злояюс-них пухлин у людей молодого вку за 1997-2004 рр. було за-реестровано 2001 року у мют Кузнецовську (4,34) та у Воло-димирецькому районi 1997 року (2,88), а найвищу — у Ко-рецькому районi 1998 р. (53,46) та у Радивилiвському у 2001 р. (58,97).

У 1997 рощ найбшьшу частоту ЗП у людей молодого в^

виявлено у КостопУльському район (28 на 100000 населення — 10 випадюв). У ДемидУв-ському, Корецькому i Радиви-лУвському районах не зафксовано жодного випадку щеТ патологи у молодих людей. У Ро-китнянському район найнижчу частоту зафксовано у 1998 ро-ц — 9,74 (3 випадки). 1999 року найбУльшу частоту ЗП спо-стерУгали у Рокитнянському (12 випадюв) та ДемидУвському (3 випадки) районах — 39,02. Цього ж року найменша частота спостерУгалася у РадивилУв-ському i Корецькому районах — 10,19 та 10,82 (по 2 випадки). У Дубровицькому район у 2000-2001 роках виявлено най-бУльшу частоту ЗП серед людей до 34-х роюв — 38,41 (10 випадюв) та 46,92 (12 випадюв). У 2002 рощ найнижчу частоту ЗП

Таблиця 2

Частота злояюсних пухлин серед людей молодого BiKy у MicTi PiBHOMy та районах PiBHeHCbKOi област у динамщ за 1997-2004 рр. на 100000 населення

за даними канцер-реестру

Район Р1вненськоТ' област1 Рк дослщження

1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 19972004

м. Р1вне 19,86 32,15 25,03 19,98 20,8 19,07 19,28 36,38 24,1±1,2

Березнянський 10,63 10,65 24,08 29,33 28,06 33,86 28,29 25,81 23,8±1,8

Володимирецький 2,88 14,49 26,09 5,76 28,89 29,06 14,58 20,53 17,8±1,2

Гощанський 6,0 24,29 24,67 36,86 6,03 30,31 6,12 37,3 21,5±2,7

Демидтський 0 0 39,02 26,36 13,59 13,79 0 28,18 15,1±3,1

Дубн1вський 4,47 15,77 20,4 18,32 29,18 24,78 15,08 35,52 20,4±1,2

Дубровицький 7,59 38,2 30,66 38,41 46,92 23,71 12,04 16,15 26,7±3,0

Зар1чненський 15,69 15,83 26,5 21,16 21,32 42,93 26,95 27,0 24,7±1,2

Здолбун1вський 10,29 24,15 24,33 28,14 22,49 7,58 22,83 30,64 21,3±1,2

Корецький 0 53,46 10,82 21,84 11,17 22,79 11,66 23,76 19,4±1,2

Костоптьський 28,0 33,95 22,98 26,12 15,57 47,46 19,22 25,75 27,4±2,1

Млин1вський 9,61 19,21 38,41 19,33 20,54 20,63 41,67 31,47 25,1±2,3

Острозький 9,22 31,81 22,7 13,68 26,97 18,11 13,63 27,39 20,4±1,6

Радивил1вський 0 15,13 10,19 25,56 58,97 27,03 5,43 32,84 21,9±3,5

Р1вненський 24,96 36,69 6,89 25,48 23,28 32,67 25,57 27,98 25,4±2,3

Рокитнянський 22,79 9,74 39,02 12,96 16,16 28,86 25,58 25,46 22,6±2,5

Сарнинський 22,75 38,54 36,69 27,88 13,98 26,35 29,88 28,14 28,0±1,6

м. Кузнецовськ 19,98 32,13 28,42 24,71 4,34 21,39 21,5 21,53 21,8±1,7

Разом 11,9±1,9 24,8±2,1 25,4±2,0 23,4±1,7 22,7±2,9 26,1±2,0 18,9±2,2 27,9±1,2 22,6±1,1

дiагностовано у Здолбушв-ському районi — 7,58 (2 випад-ки), а найбiльшу — у Косто-пiльському — 47,46 (15 випад-кiв). У Млинiвському район 2003 року виявлено найбiльшу частоту ЗП — 41,67, а наймен-шу — у Радивилiвському — 5,43 на 100000 населення. У Го-щанському районi найбiльша частота ЗП була 2004 року — 37,3 (6 випадюв).

На рисунку 2 зображено частоту злояюсних пухлин у людей молодого вiку у мют Рiвно-му та районах Рiвненськоí областi за 1997-2004 роки. Найнижчi показники частоти ци е'|' патологií спостерiгалися у Демидiвському (15,1) та Воло-димирецькому (17,8) районах, а найвищi — у Сарнинському (28) та Костоптьському (27,4), що не мало достовiрноí рiзницi (Р>0,05), порiвняно з частотою злоякiсних пухлин у людей до 34-х роюв у мют Рiвне та районах Рiвненськоí областi за 1997-2004 роки.

Водночас у зон посиленого радюлопчного контролю — у Березнянському, Володими-

рецькому, Дубровицькому, За-рiчненському, Рокитнянському, Сарнинському районах та мют Кузнецовську (згiдно з Поста-новою Кабiнету Мiнiстрiв Укра[-ни № 106 вщ 23.07.1991 р. та розпорядженням Кабiнету Ми нiстрiв Укра'ши вiд 12.04.1993 р. № 17-р) — не було виявлено достовiрноí рiзницi (Р>0,05) щодо частоти онколопчних захворювань, порiвняно з частотою злояюсних пухлин у людей до 34-х роюв у Рiвненськiй област за 1997-2004 роки.

Отримаш данi можна по-яснити з позицм мультифакто-рiальноí патологií, до яко'( належать злоякiснi пухлини. Нинi вiдомо, що в (хньому вини-кненнi мають значення три групи факторiв: середовищнi, стохастичнi та генетичш. Кож-ний з цих факторiв мае вплив на формування i перебiг онко-логiчних захворювань.

Осюльки райони Рiвненськоí областi розрiзняються мiж собою за географiчними й ктма-тичними умовами, фiзичними i хiмiчними чинниками проми-слових вищд^в та автотранс-

Рисунок 2

Частота злояюсних пухлин серед людей молодого вiку у мiстi Рiвному та районах РiвненськоY областi у динамiцi за 1997-2004 роки на 100000 населення за даними канцер-реестру

порту, можна припустити, що ц екзогенш фактори довюлля ви дiграють бiльшу роль у людей зртого та лiтнього вiку. Нако-пичення мутацм i зниження ре-парацмно!' здатностi ДНК сприяють канцерогенезу i у спадково обтяжених, i у необ-тяжених осiб. У молодому вщ екзогеннi фактори вiдiграють меншу роль, нiж у старшому, на перший план виходить гене-тична схильнють до онколопч-них захворювань. Тому вивчен-ня частоти злояюсних пухлин у людей молодого в^ дозволяе об'ектившше оцiнити внесок спадкового фактора у розвиток злояюсних пухлин. Для профи лактики, своечасного виявлен-ня та ранньо!' дiагностики патологií необхiдно провадити подiбнi дослщження у рiзних регiонах Украíни.

Проведення подальших дос-лiджень у даному напрямку по-лягае у вивченш ролi генетично!' обтяженостi у виникненн й ро-звитковi злоякiсних пухлин у кожного патента з урахуванням екологiчноí зони проживання та профеайних шкiдливостей.

Саме тому результати етде-мiологiчних дослiджень з вия-влення факторiв, якi збтьшу-ють ризик виникнення раку, та факторiв, яю його знижують, е необхiдною умовою для роз-робки i впровадження методiв профiлактики злоякiсних пухлин [2, 8]

Висновки

1. Частота злояюсних пухлин у людей до 34-х роюв у мют Рiвному та районах Рiвненськоí област за 1997-2004 рр. ста-новила 22,6±1,1 на 100000 населення. У рiзнi роки коливан-ня частоти патологií мало хвилеподiбний характер.

2. Достовiрне зростання (Р<0,05) частоти злояюсних пухлин у людей молодого в^, порiвняно з 1997-2004 рр., за-фiксовано 2004 року, а досто-вiрне зменшення (Р<0,05) ви-падкiв цiеí патологií — 1997 р.

3. Найнижчi показники частоти злояюсних пухлин у людей до 34-х роюв у районах Рiв-ненсько( област за цей перюд спостерiгалися у Демидiвсько-му (15,1 на 100000 населення) та Володимирецькому (17,8) районах, а найвищi — у Сарнинському (28) та Костоптьському (27,4), що не мало досто-вiрноí рiзницi (Р>0,05), порiв-няно з частотою злояюсних пухлин у людей до 34-х роюв у ми

41*Е&Н

CTi PiBHe та районах PiBHeHCbKoi областi за 1997-2004 рр.

4. У Березнянському, Володимирець-кому, Дубровицькому, Зарiчненському, Рокитнянському, Сарнинському районах та мют Кузнецовську Рiвненськоí обла-CTi, якi згiдно з Постановою Кабiнету Mi-нiстрiв Украíни вщ 23.07.1991 р. № 106 належать до зони радюеколопчного контролю, частота злояюсних пухлин у людей до 34-х роюв за 8^чний перюд не мала достовiрноí рiзницi,, порiвняно з ци ею патологieю по областi (P >0,05).

Осюпьки райони Рiвненськоí областi розрiзняються щодо промислових, фи зичних, хiмiчних та екологiчних чинникiв, можна припустити, що екзогенш фактори в^грають меншу роль у молодому ви цi, нiж у старшому, а генетична схиль-нiсть до онкозахворювань у молодому ви цi мае бшьше значення. Тому вивчення частоти злояюсних пухлин у людей молодого в^ вимагае подальших дослщжень для профiлактики, своечасного виявлен-ня та ранньо!' дiагностики цieí патологи.

Л1ТЕРАТУРА

1. Организационные аспекты раннего выявления злокачественных новообразований / В.И. Чиссов, В.В. Старинский, Б.Н. Ковалев и др. // Рос. онкол. журн. — 2002. — № 2. — С. 43-45.

2. Поддубная И.В., Аксель Е.М., Ки-приянова Н.С. Анализ состояния онкологической помощи в Республике Саха (Якутия) за 1991-2001 гг. // Совр. онкол.

— 2003. — Т. 5, № 3. — С. 94-96.

3. Шалимов С.А., Федоренко З.П., Гу-лак Л.О. Структура заболеваемости населения Украины злокачественными новообразованиями // Онкология. — 2001.

— Т. 3, № 2-3. — С. 91-95.

4. Improvements in survival for women with breast cancer in Scotland between 1987 and 1993: impact of earlier diagnosis and changes in treatment / C.S. Thomson, D.H. Brewster, J.A. Dewar et al. // Eur. J. Cancer. — 2004. — V. 40. — P. 743-753.

5. Двадцятирiчний мошторинг захво-рюваност на лейкемп та лiмфоми в 1ва-но-Франювсьюй та Рiвненськiй областях / Я.1. Виговська, О.М. Цяпка, Л.М. Лука-вецький та ш. // Укр. ж-л гематол. i трансфузюл. — 2004. — № 3. — С. 15-19.

6. Яцик M.I. Особливост територiаль-ного поширення хвороб населення на Рiвненщинi // Зб. наук. праць "Укра'шське Полюся: вчора, сьогодш, завтра". — Луцьк: Надстир'я, 1998. — С. 176-178.

7. Паршков Е.М., Соколов В.А., Про-шин А.Д., Степаненко В.Ф. Рак щитовидной железы у детей и взрослого населения Брянской области после аварии на Чернобыльской АЭС // Вопр. онкол. — 2004. — Т. 50, № 5. — С. 533-539.

8. Заридзе Д.Г. Эпидемиология и профилактика рака // Вестн. РАМН. — 2001.

— № 9. — С. 6-14.

9. Природний рух населення у Рiв-ненсьюй област за 2003 рк / Статистич-ний зб. — Рiвне, 2004. — 48 с.

гаиииийн ■■■■■таШгаШ

(к 80-летию со дня рождения и 50-летию научной деятельности)

28 августа исполнилось 80 лет со дня рождения профессора, доктора медицинских наук, Заслуженного деятеля науки Российской Федерации Пинигина Мигма-ра Александровича — авторитетного ученого и ведущего специалиста в области токсикологии и санитарной охраны атмосферного воздуха.

М.А. Пинигин в 1953 году окончил Ленинградский санитарно-гигиенический медицинский институт, а в 1956 г. — аспирантуру при кафедре общей и коммунальной гигиены этого учебного заведения. С 1956 по 1959 годы был научным сотрудником Московского НИИ гигиены им. Ф.Ф. Эрисмана, а с 1959 по 1963 г. — ассистентом и доцентом кафедры гигиены 2-го Московского мединститута. В 1964-1970 годах руководил кафедрой гигиены и организации здравоохранения Университета дружбы народов. Последние 38 лет Мигмар Александрович возглавляет лабораторию гигиены атмосферного воздуха ГУ "НИИ экологии человека и гигиены окружающей среды им. А.Н. Сысина РАМН". С 1976 по 1980 годы был одновременно заместителем директора этого института по научной работе.

В научных трудах профессора М.А. Пинигина представлено новое направление — токсикология атмосферных загрязнений. Он впервые показал, что зависимость "концентрация —

время" выражается в виде степенной функции не только по острым эффектам, но и функциональным изменениям в условиях хронического эксперимента с животными. Указанное выражение зависимости "концентрация — время" было подтверждено в дальнейшем и в эпидемиологических исследованиях, в частности, на примере влияния зерновой пыли на заболеваемость детского населения. На основе изучения зависимостей "концентрация — время" и "концентрация — эффект" М.А. Пинигин разработал новую систему функционально связанных токсикометрических параметров, классификацию опасности атмосферных загрязнений и ускоренные методы обоснования гигиенических нормативов.

М.А. Пинигин является крупным специалистом в области гигиены атмосферного воздуха. При личном участии и под его руководством осуществлена гигиеническая оценка опасности предприятий различных отраслей промышленности (химической, нефтехимической, целлюлозно-бумажной, пищевой), цветной и черной металлургии, энергетики и т.д. как источников загрязнения атмосферного воздуха и влияния этого загрязнения на состояние здоровья населения с обоснованием профилактических и оздоровительных мероприятий; проведена оценка токсичности и опасности разнообраз-