CC BY
69
passions etc. Considering leading directivity operatic creative activity in XXI century, note particularly herone with mystery, find clear unity of operas with ritualism -consideringleadinging directivity in creative activity broadlyof recognized operatic master Tan Dun and IsangYoung, which have put into europeanopera(for the first time in histories this genre!) east accumulations straightening the plot and the most scenic behaviour, manners singing with sign of ceremony-ritual bases. The bright certificate of ritualisation in european opera house emerges the rebirths an falsetio singing, which came from depths church-palace ritualism, but in chinese theatre has formed essence expressive quality of souding to voice.
Key words: ritual, mystery, passion, opera, music dramaturgy, style in music, music
genre.
УДК 392.8:008
М. В. Кобзар
ДОРОБОК В1ТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ В ГАЛУЗ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ ГАСТРОНОМ1ЧНО1 КУЛЬТУРИ В КОНТЕКСТЕ КУЛЬТУРОЛОГИ
Стаття присвячена вивченню досл1днщьких традицт в сфертобутовог культурита харчування украгнського народу в культуролог1чному контекст1. Нам1чен1 основн етапи розвитку уявлень про гастрономгчну культуру укра'гнщв протягом останнх двох столть. Показано, що анал1з сучасног украгнськог 1сторюграфисв1дчить про зростаючий науковий iнтерес до тематики повсякдення, зокрема до традицт харчування укра'гнщв, до вивчення соцюкультурних змщ що вiдбувaютьcя в култарних практиках cучacноcтi.
Клю^о^^ слова: нацюнальна кухня, гжа, култарш традицп, гacтрономiчнa культура, повсякденна культура, култарт практики, народний побут.
DOI 10.34079/2226-2849-2019-9-17-22-30
Дослщження та штерпретащя практик повсякдення е одними з найперспектившших галузей сучасного гумаштарного знання. В межах багатьох дисциплш формуються pi3rn пщходи до вивчення повсякденно'^' культури, покликаш осмислити 11 феномен, розкрити юторичний аспект повсякдення як динамiчноi системи, виявити закономiрностi ii функщонування. Культуролопчш дослщження повсякдення, з одного боку, дають прирют нового знання про цю сферу, а з шшого - змушують по-новому поглянути на стввщношення традицшного та шновацшного в культурогенез^ на процеси самощентифшацп, що виявляеться важливим для прояснення загальних питань теорп та юторп культури. Кулшарш практики е невщ'емною складовою простору повсякдення. Тому вивчення дослщницьких традицш в сферi опису 1ж1 та ii репрезентацп в ix культурнш, сощальнш, етшчнш зумовленосп е надзвичайно актуальним та надасть змогу зробити аналiз виникнення, функщонування та подальшого поширення гастрономiчниx норм в рiзниx культурно-юторичних умовах.
Тема вивчення концептосфери повсякденно! культури та концепту !ж1 як ii структурного елемента досить широко представлена в публшащях зарубiжниx дослiдникiв, таких як Р. Барт, М. Капкан, К. ЛевьСтрос, В. Лелеко, М. Монтанар^ Ж-Ф. Ревельта шших. В розвiдкаx вггчизняних науковцiв проблематика кулiнарниx традицiй розглянута, в основному, в контекст юторп, етнографп, фольклористики,
антропологи. Виокремлення основних напрямiв у дослщженш культурологiчного контексту гастрономiчноi культури в працях укра'нських вчених ieметою дано'1' статтi. Наукова новизна полягае у систематизации виокремленнi та вивченш основних напрямiв у дослщженш культуролопчного контексту гастрономiчноi культури в працях укра'нських вчених.
Раннi згадки про повсякденну культуру укра'шського народу з'являються наприкiнцi XV - на початку XIX столт та мають фрагментарний, описовий характер. Цей перюд можна вважати етапом накопичення фактографiчних даних про побут та кулшарш традици укра'нщв.
У другiй половиш XIX столiття починаеться формування дослщницького iнтересу до народного побуту та 1'ж1. В цi часи територiя Укра'ни була подiлена мiж Росшською та Австрiйською iмперiями, урядова пол^ика яких була спрямована на культурну ушфшащю та не сприяла розвитку нацюнальних культур. Укра'нська культура того часу була простором, де перехрещувалися рiзноспрямованi тенденци i впливи росшсько", шмецько'1, польсько'1' та iнших культур, яю вiдзначали життя дворянства та мюького населення, а в селянсга зберiгалися традицiйнi основи буття. Вщповщдю на полiтику ушфшаци стало зростання рiвня самосвiдомостi укра'нщв, консолiдацiя нащонально свiдомих сил штел^енци для виршення проблеми збереження самобутностi нацюнально' культури. Пщ впливом iдей романтизму розгортався рух, який був орiентований, зокрема, на дослщження i пiзнання ютори, традицiй, фольклору, побутусвого народу з метою усвщомлення його специфiки, сутност та сенсу iснування.
З шшого боку, уряди обох iмперiй не допускали укра'нських дiячiв проявити себе в галузi полiтики, економiки, осв^и, в державних установах тощо. I тому науковщ намагалися активiзуватися в культурi минулого. Внаслiдок цих процеав у 50-70-х роках XIX столбя з'являються першi науковi публшаци, в яких узагальнюеться народознавчий опис побуту укра'нщв. Тому i проблеми повсякденно' культури у вiтчизнянiй науцi тюно пов'язанi з дослiдженнями традищйно'1 нацюнально' культури, народного фольклору, епосу й етнографп. Саме в цьому напрямi описанi повсякдення i кухня як 11 частина I. Забелiним, Д. Зеленшим, С. Максимовим, П. Чубинським, I. Шмельовим та iншими вченими друго'1 половини XIX - початку XX столбя.
Величезний внесок у дослщницью традици кулшарно' культури зробили дiячi Росiйського географiчного товариства, створеного ще ранiше, у 1845 р., дiяльнiсть якого поширювалася також i на укра'шсью землi. Дослiдники товариства склали першу етнографiчну програму, що охоплювала всi важливi елементи побутово'1 культури народiв Росшсько' iмперii. Пращ в межах ще'1 програми мютяты цiннi данi стосовно традицшно' культури харчування укра'нщв. Крiм того, вщомосп про народну 1'жу почали публшуватися у лiтературно-iсторичних журналах та газетах, у спещальних журналах з етнографп, у статистичних збiрках на Кшвщиш, Чернiгiвщинi, Харкiвщинi.
Народознавчi дослiдження проводилися в цей перюд в етнографiчних розвщках видатними укра'нськими вченими - публщистом, педагогом, вiдомим суспiльним дiячем М. Костомаровим; археологом, етнографом, одним iз засновникiв укра'нсько' юторюграфп В. Антоновичем. Дослщник Федiр (Хведор) Вовк вивчав антрополопю й етнографiю укра'нщв i слов'янзагалом. У написаних ним «Студiях з укра'нсько' етнографп та антропологи» [7] мютиться цiкавий в контекст теми цього дослiдження роздш 7 «Пожива», в якому укра'нський вчений детально зупинився на оглядi вживання населенням Укра'ни рiзних страв (м'ясних, рибних, мучних тощо), сол^ диких трав, тютюну та напо'1'в, крiм того, ним розглянутi особливосп кулiнарних традицiй в окремих регюнах - на Полтавщинi, Чернiгiвщинi, Волиш, Кшвщиш,
Херсонщиш, Катеринославщинi, Закарпаттi. Автор доходить висновку, що в «Укрш'ш, як i взагалi в уах краях схожих з нею фiзичними умовами, страва була в старовину переважно м'ясна, i тiльки вже потсм, потрохи, вона стала головним чином рослинна» [7, c. 82], пояснюючи це розвитком мисливства у давш часи, а в подальшому - перевагою хлiборобства, та, як наслщок, рослинно' поживи у вах суспiльних класах. «В теперiшнiй час укра'нсью селяни, - та й козаки, - '1'дять м'ясо, власне кажучи, тшьки на рiздвянi та великодш свята (коли колять свиней та поросят), та ще в якьнебудь виключно урочистi днi i зовсiм не завше в недiлю» [7, с. 83]. Також Ф. Вовк написав роздш до 2-го тому двотомно'1 енциклопедп «Укра'нський народ в його минулому та сучасному» [25], теж присвячений антрополопчним та етнографiчним особливостям укра'нщв. Вiн зупиняеться на нарисах матерiальноi культури народу Укра'ни, описуе народну '1'жу, вказуе на регюнальш вiдмiнностi кухнi, робить спробу аналiзу харчування з точки зору типологл.
Таким чином, кухня в цей час розглядаеться як елемент матерiальноi культури укра'нського народу, причому акцент робився на регюнальних кулшарних вiдмiнностях. Так, в 1860 рощ вийшла публiкацiя етнографа М. Маркевича «Звича'1, повiр'я, кухня й напо'1 «малоросiян» [15]. Великий за обсягом кулшарний роздiл ще'1 книги вважаеться першим систематизованим джерелом про народну '1'жу. Тут подано близько сотш рецешив страв та напо'1'в укра'нщв, якi були типовими для населення в той iсторичний перюд. Автор показав також особливостi вживання пiд час рiзних календарних свят та обрядiв.
М. Сумцов, видатний етнограф, зробив величезний внесок у проблематику дослiдження харчування укра'нщв, зiбравши й видавши сво'1' працi з етнографп й ютори культури Слобщсько' Укра'ни (кiнець XIX - початок XX стшть) [22; 23]. Його колеги по Харювському ушверситету - Д. Мiллер (краезнавець, бiблiотекар, iсторик Слобiдського краю) та Д. Багалш (iсторик, суспiльний i полiтичний дiяч, професор i ректор 1мператорського Харкiвського унiверситету) - займалися близькою проблематикою, видавши кшька фундаментальних праць з юторп, народних звича'в i побуту Слобожанщини [3].
У 1855 рощ у «Полтавських губернських вщомостях» вийшла стаття Акима Кашевського «Народна '1'жа в Золотонiському повт», де показанi особливостi столу селян Укра'ни. Автором наголошено, що 1жа украiнцiв вiддзеркалюе прояви соцiальноi нерiвностi у тогочасному суспiльствi. Ця праця визнаеться як одна з раншх спроб висв^лення специфiки харчування укра'нського народу.
Степан Ню, етнограф та лшар, зiбрав багатий етнографiчний матерiал про повсякденне життя украiнцiв, про традищйне харчування населення Полтавщини та твдня Чернiгiвщини. Вiдомостi вiн систематизував у збiрцi «Поварство Укра'1'нське» (1854 р.) [16]. Праця вмщуе перелш рiзноманiтних пiсних та скоромних, гарячих та холодних страв, багатьох видiв напо'1'в та меду, а також технологш 1'х приготування та репрезентацп.
Про харчування гуцулiв йдеться у статтях Б. Заклинського «Народна пожива у Коавсьюм повiтi» [9], А. Онищука «Народна пожива в Наддвiрнянськiм повiтi» [19] та iнших дослщниюв. Також iнформацiя про побут та '1'жу гуцулiв, лемкiв та бойюв мiститься у працях В. Пашницького, Я. Фальковського, I. Франка, у дослщженнях польських етнографiв та юториюв.
На початку ХХ ст. вийшли у свiт статтi В. Гнатюка «Народна пожива i спосiб п приправи у Схiднiй Галичинi» (1899 р.), «Народна пожива в Галичиш», «Народна пожива на Бойкiвщинi» (1906 р.) [17], в яких автор розглядае рiзнi види страв, зокрема страви святково'1 кухнi, а також класифшуе 1жу за характером харчових продукпв.
Кулшарш традицп центрально! Украши в цей перiод вивчалися, в основному, в археолопчному й етнографiчному контекстi, тому фундаментальних культурологiчних праць з проблематищ написано не було. Збереглися усш й письмовi збiрки кулiнарних рецептiв, якi дотепер вивчаються й широко використовуються у побутовш сферi, в ресторанних i туристичних практиках.
Пол^ичш, економiчнi й сощальш процеси, що вiдбувалися на територп Украши в першi роки Радянсько! влади, не сприяли розвитку науково! думки, у тому числi й в галузi культури повсякдення й побуту. Вщродження iнтересу до нащонально! культурно! спадщини й до кухш в тому числi починаеться приблизно в 50-т роки минулого сторiччя. Саме в цей час наступае перюд хрущовсько! «вщлиги», десталшзацп та деяко! лiбералiзацii духовного життя в Укрш'ш, починаеться нова хвиля «укршшзацп». Так, Л. Артюх були опублшовано кiлька робiт юторико-етнографiчного плану (70-т роки). У свош монографп «Украшська народна кулiнарiя» [1] авторка зробила акцент на традицшш украшсью страви, що подаються в рiзнi перiоди життя народу (обрядова, церемошальна, щоденна, святкова трапеза). 1нша праця за назвою «Звича! украшщв у народному календаре» [2] повiдомляе читачам детальш рецепти народних страв вщповщно до календарних свят рiчного циклу. У 1979 рощ Т. Гонтар була видана монографiя «Народне харчування украшщв Карпат» [8], в якш розглядаеться проблема харчування гiрського населення Карпатського репону, подаеться опис видiв продуктiв, страв та напо'1'в. Цшний етнографiчний матерiал про харчування буковинщв мiстять працi iсторика та етнографа Г. Кожолянка [10].
Наприкiнцi 80-х роюв вiдбуваються змiнi в полгтичному, духовному, культурному життi украшщв. Украшська iнтелiгенцiя в роки «гласносп» на перший план висувала питання захисту нащонально! культури, повернення юторично-культурно! спадщини в 1! повному обсязь Згодом, в 90-х роках, тсля набуття незалежностi в Укрш'ш знову активiзувались дослiдження нащонально! культури, зокрема п повсякденного типу. Пожвавлення штересу до побуту, звичшв, кухнi украшського народу знайшло вiдображення в низщкулшарних книг, довiдникiв та пiдручникiв. Видаш великими тиражами, вони вiддзеркалюють наявну тенденщю зацiкавлення читачiв таким культурним явищем, як гастрономiя. В них нащональна кухня постае не тшьки як зведення даних по обробщ продуктiв харчування та приготуванню страв, а й розглядаеться в юторичному та репональному контекстi. Окремо можна видшити видання, присвяченi кулiнарним практикам украшських козакiв-унiкального соцiального прошарку, який мав славетну юторш, насичену подвигами, гумором, звичаями. Козацький побут та кухня стали об'ектами багатьох дослщжень. Зокрема, упорядники Я. Мельничук та Б. Карабш надрукували у 1994 рощ об'емну збiрку «Козацью страви» [11], де йдеться не тшьки про кулшарш традицп украшських козаюв, а й про 1х побутовi звича!, традицп тощо. Збiрки рецептур з приготування страв нащонально! кухш е своерщними художнiми текстами, яю трактуються як культурна подiя. Отже, кроттка праця вчених по збиранню, переробцi та виданню рецептiв страв украшсько! кухнi становить за мету не тшьки висвгтлення та збереження культурно! пам'ятi народу Украши, але й визначення його нащонально! щентичносп через унiкальнiсть такого важливого контексту повсякденно! культури, як кулiнарнi традицп.
В цей же час на пострадянському просторi з'явився цший ряд книг в популярнш серп «Кулшарне мистецтво народiв св^у». Цi друковаш видання мiстять опис рецептiв, кулшарних прийомiв, технологiй готування культури харчування окремих народiв, включаючи украшську, росiйську, польську кухню.
Сучаснi украшсью дослiдники розглядають феномен кухнi як невщ'емну
частину повсякденно'1' культури, розвиваючи на нацюнальному матерiалi теоретичнi засади закордонних дослщниюв. Адже з середиш ХХ столiття в свiтовiй гумаштаристищ з'являеться багато праць, присвячених такому поняттю, як «культура повсякдення». Зарубiжнi вченi (Ж. Бодрiяр, Ф. Бродель, Н. Елiас, В. Лелеко,
A. Лефеврта шш^ в сво'1'х фундаментальних дослщженнях здiйснюють аналiз структурних частин концептосфери повсякдення в культуролопчному ракура. Отже, концепт «1'жа» як елемент простору повсякденно'1' культури став предметом дослщжень i укра'нських науковцiв (М. Борисенко [5], О. Кравець [12], О. Кувеньова [13],
B. Маланчук [14], В. Наулко [17], В. Панченко [20] та шш^.
Увага частини в^чизняних авторiв присвячена гастрономiчнiй культурi укра'нщв у минулий, радянський перюд. Так, М. Борисенко у статт «Побут мiських мешканцiв Укра'ни в 30-х роках ХХ ст.» [5] детально зупиняеться на головних сторонах народного побуту укра'нщв -мешканщв крупних мiст, а також розповщае про культуру в цей перюд. Наголошено, що основний рацюн харчування робгтниюв в цей юторичний перiод «складався з обiдiв у '1'дальнях, а домашне приготування ''ж обмежувалося лише перекусками» [5, с. 13].
В роботi О. Брайченко дослщжуеться iсторiя кулiнарних традицiй укра'нського народу в перюд 20-30-тих рокiв XX стшття [6]. Висвiтлюються проблеми харчування мюького та сiльського населення в складних тогочасних полiтичних i економiчних умовах. Так, «для селян звичними лишалися страви з давньоюiсторiею з особливим значенням хлiба та молочних продуктв» [6, с. 112], а для мютян великого значення набувають заклади громадського харчування.
За останне десятирiччя укра'нськими iсториками, етнографами, соцюлогами, культурологами накопичений величезний фактографiчний матерiал з юторп та теори повсякдення, що вщбилося у низцi спещальних публiкацiй, кiлькох монографiях, у випуску сершних видань («Структури повсякденностi», «З юторп повсякденного життя в Укрш'ш»), у матерiалах науково-практичних конференцiйтощо. «Виокремилися певш тематичнi прiоритети у загальнш проблематицi повсякдення: матерiальнi структури (житло, одяг, харчування); сощально-культурний простiр буденносп (дозвiлля, вiдпочинок, святковi звича''); питання девiантноi поведiнки i аномалiй суспшьного життя» [24, с. 8]. Фшолог Л. Борис простежуе в динамщ лексику 1'ж1 та напо'1'в в говiрках певного регiону Укра'1'ни, стверджуючи, що «культуролопчний аспект дослiдження лексично'1' системи говiрок наразi е прюритетним, оскiльки вiдповiдае проблемi «мова - мислення - культура»» [4, с. 8]. Соцюлог В. Иколенко вивчае соцюлопчш аспекти харчування, виявляе специфшу укра'нсько'' кухнi, зумовлену глобалiзацiйними змшами [18].
Але треба зауважити, що за останш роки були написаш нечисленнi науковi статт1, захищенi всього кшька дисертацiй з проблематики вивчення кулшарних традицiй та 1'х культуролопчних iнтерпретацiй. Зокрема культуролог О. Плюта предметом свого дослщження зробила нацюнальну кухню та тi чинники, яю зумовили 11 трансформацiю в сучасному свт. Дослiдниця дiйшла висновку, мiж iншим, що «нацiональна кухня, кулiнарiя <_> формуються протягом тривалого культурно-цивiлiзацiйного перiоду, а тому досить стшко втримують столiттями сформований багатий матерiал, який е пiдставою для виокремлення аксюлопчно-смислових, мiфологiчних, релiгiйних <.. ,>перспектив i преференцiй нацiональноi культури. Харчовий код культури може стати одним iз базових, а '1'жа - набувати цшнюно-символiчних конотацiй, стаючи номшатором традицiйних культурних цiнностей та навт джерелом метафорично'1 iнтерпретацii рiзних соцiокультурних явищ» [21, с. 169-170]. Г. Вишневська, фахiвець з культурологи, вивчае гастрономiю у контекстi
гостинносп та розвитку втизняного та мiжнародного туризму.
Таким чином, кулшарш традицп, !х походження, класифшащя, iдентифiкацiя розглядаються вченими в контекст iсторичниx, етнографiчниx i сощолопчних практик. Добутки в цих галузях знань сприяли розвитку культуролопчного напряму дослщження теми нащонально! куxнi.
Виявлено, що проблеми культури повсякдення у втизнянш науцi тiсно пов'язанi з народознавчими розвщками. За пiдсумками проведено! роботи з'ясовано, що в украшськш науковш традици у вивченнi нащонально! гастрономiчноi культури спостерiгаеться кiлька перiодiв.
Перiод формування дослiдницького iнтересу до побуту та !ж1 як частини народно!' культури припадае на другу половину XIX-початок XX столт та характеризуеться дослщженням зазначеного предмета в нерозривному зв'язку з описом народних традицш загалом. Значний внесок в опис народного побуту та кухш зробили украшщ - дiячi Росшського географiчного товариства; заслуговують на увагу пращ слобожанських вчених та науковщв, якi вивчали культуру населення на захщноукрашських землях. Хоча переважнiй бшьшосп робiт властива описовiсть, увага до рецептурно! та обрядово! сторони кулшарп, але вони мають величезне значення як фшсащя емпiричного та юторичного аспект1в культури укра!нського народу через призму його кулшарних звичок.
50-80-т роки минулого столiття - це наступний етап наукових розвiдок, коли тсля тривало! перерви вiдновився штерес науковцiв до народного побуту i куxнi.
Третiй перiод охоплюе складш часи кiнця XX столiття. Вщбуваеться розбудова ново! держави, ускладнюються сощальш, дуxовнi, культурнi процесi, тому дослщження в сферi культурологiчниx iнтерпретацiй нащонально! куxнi проводилися в незначнiй мiрi. Увага придiляеться складанню збiрок гастрономiчниx рецептiв та куховарських книг, яю виступають як культурне явище, покликане висв^лити та зберегти традицiйнi кулшарш практики.
На сучасному етат науковi пошуки стосуються, головним чином, вивчення побутово! сторони життя украшщв, зокрема харчування в певш iсторичнi перюди, а також фiлологiчниx, соцiологiчниx, антрополопчних, iсторичниx та iншиx аспектiв розвщок у кулiнарнiй сферi. Iснуючi науковi працi дослiджують розвиток народного харчування, сучасний стан нащонально! кухш та ii трансформащю, використання гастрономii в туризмi тощо, але саме культуролопчних дослiджень гастрономiчного коду украiнцiв небагато. Вивчення культурно-символiчного змiсту !ж1 сприяе бшьш глибокому розумiнню нацiональноi щентичносп i впливу кулiнарниx традицiй на поетику укра!нсько! культури. Перспектива розвщок полягае у подальшому аналiзi добутку укра!нських науковцiв та дослiдженнi культуролопчного аспекту гастрономiчниx норм культури.
Список використано1 л1тератури
1. Артюх Л. Ф. Укра!нська народна кулiнарiя: iсторико-етнографiчне дослiдження / Л. Ф. Артюх. - Ки!в : Наукова думка, 1977. - 160 с. ; Artiukh L. F. Ukrainska narodna kulinariia: istoryko-etnohrafichne doslidzhennia / L. F. Artiukh. - Kyiv : Naukova dumka, 1977. -160 s.
2. Артюх Л. Ф. Звича! украшщв у народному календарi / Л. Ф. Артюх. - Ки!в : Балтя-Друк, 2012. - 223 с. ; Artiukh L. F. Zvychai ukraintsiv u narodnomu kalendari / L. F. Artiukh. - Kyiv : Baltiia-Druk, 2012. - 223 s.
3. Багалей Д. И. История города Харькова за 250 лет его существования (с 1655-го по 1905-й год) : историческая монография / Д. И. Багалей, Д. П. Миллер. - Харьков, 1905. - Т. 1 : XVII-XVIII века. - 569 с. ; Bagaley D. I. Istoriya goroda Kharkova za 250 let
ego sushchestvovaniya (s 1655-go po 1905-y god) : istoricheskaya monografiya / D. I. Bagaley, D. P. Miller. - Kharkov, 1905. - T. 1 : XVII-XVIII veka. - 569 s.
4. Борис Л. М. Динамша тематично'1 групи лексики 1ж та напо1в у буковинських roBÍpKax : дис. ... канд. фiлол. наук : 10.02.01 / Людмила Миколшвна Борис; Чершвецький нац. ун-т ím. Ю. Федьковича. - Чернiвцi, 2015. - 330 с. ; Borys L. M. Dynamika tematychnoi hrupy leksyky yizhi ta napoiv u bukovynskykh hovirkakh : dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.01 / Liudmyla Mykolaivna Borys; Chernivetskyi nats. un-t im. Yu. Fedkovycha. - Chernivtsi, 2015. - 330 s. ;
5. Борисенко М. В. Побут мюьких мешканцiв Украши в 30-х роках ХХ ст. / М. В. Борисенко // Етшчна iсторiя народiв Свропи. - 2008. - Вип. 24. - С. 12-18 ; Borysenko M. V. Pobut miskykh meshkantsiv Ukrainy v 30-kh rokakh ХХ st. / M. V. Borysenko // Etnichna istoriia narodiv Yevropy. - 2008. - Vyp. 24. - S. 12-18
6. Брайченко О. Культура харчування украшщв у 1920-1930-х рр. : тенденцп та змши / О. Брайченко // Етшчна iсторiя народiв Свропи. - 2017. - Вип. 53. - С. 107-114 ; Braichenko O. Kultura kharchuvannia ukraintsiv u 1920-1930-kh rr. : tendentsii ta zminy / O. Braichenko // Etnichna istoriia narodiv Yevropy. - 2017. - Vyp. 53. - S. 107-114
7. Вовк Хв. Студп з украшсько! етнографп та антропологи / Хв. Вовк. - Прага : Украшський громадський видавничий фонд, 1928. - 354 с. ; Vovk Khv. Studii z ukrainskoi etnohrafii ta antropolohii / Khv. Vovk. - Praha : Ukrainskyi hromadskyi vydavnychyi fond, 1928. - 354 s
8. Гонтар Т. О. Народне харчування украшщв Карпат / Т. О. Гонтар. - Кшв : Наукова думка, 1979. -138 с. ; Hontar T. O. Narodne kharchuvannia ukraintsiv Karpat / T. O. Hontar. - Kyiv : Naukova dumka, 1979. -138 s.
9. Заклинський I. Народна пожива у Коавсьюм повт / I. Заклинський // Матерiали до украшсько! етнологи. - Львiв, 1918. - Т. ХVШ. - С. 41-48 ; Zaklynskyi I. Narodna pozhyva u Kosivskim poviti / I. Zaklynskyi // Materialy do ukrainskoi etnolohii. -Lviv, 1918. - Т. ХVШ. - S. 41-48.
10. Кожолянко Г. К. Духовна культура украшщв Буковини / Г. К. Кожолянко. -Чершвщ : Прут, 2007. - 404 с. ; Kozholianko H. K. Dukhovna kultura ukraintsiv Bukovyny / H. K. Kozholianko. -Chernivtsi : Prut, 2007. - 404 s.
11. Козацью страви / упоряд. Я. Мельничук, Б. Карабш. - Львiв : Край, 1994. -102 с. ; Kozatski stravy / uporiad. Ya. Melnychuk, B. Karabin. - Lviv : Krai, 1994. -102 s.
12. Кравець О. М. Омейний побут i звича! украшського народ : ют.-етногр. нарис / О. М. Кравець. - Кшв : Наук. думка, 1966. - 198 с. ; Kravets O. M. Simeinyi pobut i zvychai ukrainskoho narod : ist.-etnohr. narys / O. M. Kravets. - Kyiv : Nauk. dumka, 1966.
- 198 s.
13. Кувеньова О. Ф. Громадський побут укра1нського селянства / О. Ф. Кувеньова. - Кшв : Наук. думка, 1966. - 135 с. ; Kuvenova O. F. Hromadskyi pobut ukrainskoho selianstva / O. F. Kuvenova. - Kyiv : Nauk. dumka, 1966. - 135 s.
14. Маланчук В. А. Побут украшщв у дослщженнях Володимира Гнатюка / В. А. Маланчук // Народна творчють та етнографiя. - 1973. - № 2. - С. 28-34 ; Malanchuk V. A. Pobut ukraintsiv u doslidzhenniakh Volodymyra Hnatiuka / V. A. Malanchuk // Narodna tvorchist ta etnohrafiia. - 1973. - № 2. - S. 28-34
15. Маркевич Н. А. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян: извлечено из нынешнего народного быта / Н. А.Маркевич. - Киев : Тип. И. и А. Давиденко, 1860.
- 171 с. ; Markevich N. A. Obychai, poverya, kukhnya i napitki malorossiyan: izvlecheno iz nyneshnego narodnogo byta / N. A.Markevich. - Kiev : Tip. I. i A. Davidenko, 1860. - 171 s.
16. Науковi арxiвнi фонди рукописних матерiалiв 1нституту мистецтвознавства, фольклористики та етнологл ím. М.Рильського НАН Украши. - Ф. 2. - Од. зб. 11. -
95 Арк. ; Naukovi arkhivni fondy rukopysnykh materialiv Instytutu mystetstvoznavstva, folklorystyky ta etnolohii im. M.Rylskoho NAN Ukrainy. - F. 2. - Od. zb. 11. - 95 Ark.
17. Наулко В. I. Культура i побут населення Украши / В. I. Наулко, Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко. - Кшв : Либщь, 1993. - 255 с. ; Naulko V. I. Kultura i pobut naselennia Ukrainy / V. I. Naulko, L. F. Artiukh, V. F. Horlenko. - Kyiv : Lybid, 1993. - 255 s.
18. Иколенко В. В. Гастрономiчнi детермшанти суспшьного життя: соцюлопчний вимiр : автореф. дис. ... докт. соцюл. наук : спец. 22.00.01 / Вадим Вшторович Ншоленко ; Харкiв. нац. ун-т ím. В. Н. Каразiна. - Харюв, 2015. - 33 с. ; Nikolenko V. V. Hastronomichni determinanty suspilnoho zhyttia: sotsiolohichnyi vymir : avtoref. dys. ... dokt. sotsiol. nauk : spets. 22.00.01 / Vadym Viktorovych Nikolenko ; Kharkiv. nats. un-t im. V. N. Karazina. - Kharkiv, 2015. - 33 s.
19. Онищук А. Народна пожива в Наддвiрнянськiм повт / А. Онищук // Матерiали до украшсько! етнологи. - Львiв, 1918. - Т. XVIII. - С. 37 - 41 ; Onyshchuk A. Narodna pozhyva v Naddvirnianskim poviti / A. Onyshchuk // Materialy do ukrainskoi etnolohii. - Lviv, 1918. - T. XVIII. - S. 37 - 41
20. Панченко В. Г. Украшське нацюнальне харчування: минуле i майбутне. Уроки здоров'я / В. Г. Панченко.- Дншропетровськ : Герда, 2009. - 234 с. ; Panchenko V. H. Ukrainske natsionalne kharchuvannia: mynule i maibutnie. Uroky zdorovia / V. H. Panchenko.- Dnipropetrovsk : Herda, 2009. - 234 s.
21. Плюта О. П. Трансформащя нацюнально! кухш в умовах соцюкультурних змш : дис. ... канд. культурологи : 26.00.01 / Олена Павлiвна Плюта; Кшвський нац. унт культури i мистецтв. - Кшв, 2018. - 207 с. ; Pliuta O. P. Transformatsiia natsionalnoi kukhni v umovakh sotsiokulturnykh zmin : dys. ... kand. kulturolohii : 26.00.01 / Olena Pavlivna Pliuta; Kyivskyi nats. un-t kultury i mystetstv. - Kyiv, 2018. - 207 s.
22. Сумцов Н. Ф. Культурные переживания. [Исследование о южно-русском фольклоре с привлечением фольклорного материала всех славянских, а также арийских народов] / Н. Ф. Сумцов. -Киев : Изд. редакции журн. «Киевская старина», 1890. -406 с. ; Sumtsov N. F. Kulturnye perezhivaniya. [Issledovanie o yuzhno-russkom folklore s privlecheniem folklornogo materiala vsekh slavyanskikh, a takzhe ariyskikh narodov] / N. F. Sumtsov. -Kiev : Izd. redaktsii zhurn. «Kievskaya starina», 1890. - 406 s.
23. Сумцов Н. Ф. Хлеб в обрядах и песнях / Н. Ф. Сумцов. - Харков : Тип. М. Ф. Зильберберга, 1885. - 140 с. ; Sumtsov N. F. Khleb v obryadakh i pesnyakh / N. F. Sumtsov. - Kharkov : Tip. M. F. Zilberberga, 1885. - 140 s.
24. Удод О. Iсторiя повсякденносп як провщний напрям украшсько! юторюграфп / О. Удод // Краезнавство. - 2010. - № 3. - С. 6-9 ; Udod O. Istoriia povsiakdennosti yak providnyi napriam ukrainskoi istoriohrafii / O. Udod // Kraieznavstvo. -2010. - № 3. - S. 6-9.
25. Украинский народ в его прошлом и настоящем : [в 2-х т.] / под ред. Ф. К. Волкова и др. -Санкт-Петербург : Тип. т-ва «Общественная Польза», 1916. - Т. 2. - 404 с. ; Ukrainskiy narod v ego proshlom i nastoyashchem : [v 2-kh t.] / pod red. F. K. Volkova i dr. -Sankt-Peterburg : Tip. t-va «Obshchestvennaya Polza», 1916. - T. 2. -404 s.
Стаття надшшла до редакцп 16.03.2019
M. Kobzar
THE WORKS OF NATIONAL SCIENTISTS IN THE FIELD OF GASTRONOMIC CULTURE RESEARCH TO DEAL WITH CULTUROLOGYCONTEXT
The article is devoted to study research traditions in the sphere of everyday culture and the Ukrainian people food in a culturological context. The research methodology is based on historical-comparative, biographical, logical-analytical, diachronic methods which made it possible to clarify the features of the formation and development of ideas about the gastronomic culture of Ukrainians throughout the last two centuries. The first attempts of complex studying of everyday culture and food as its constituent part coincide with early works of ethnographers and historians, to be researchers of the Ukrainian life style and cuisine in different regions of the country. The next stage is characterized by revival of scientific search in the field national life after a long break. The analysis of a modern Ukrainian historiography confirms the growing scientific interest to everyday subject, in particular to food traditions of Ukrainians, to studying the sociocultural changes taking place in the modern culinary practices.
Much attention is paid to the compilation of collections of gastronomic recipes and cookbooks. It is shown that the goal of collecting recipes of national cuisine is not only highlighting and maintaining of the Ukrainian people s cultural memory, but also determination of its national identity through the uniqueness of such an important context of everyday culture as culinary traditions. The cookery acts as a cultural component in which realities of culture of the people are reflected; it acts as a factor of determination of nation identity.The analysis of Ukrainian scientists' works showed that problems of everyday culture occurrence in native science are closely connected with ethnological researches, with studying of folk life in general and food in particular. Culinary traditions, their origin, classification, identification are considered by researchers in the context of historical, ethnographic and sociological the sociological practices.Achievements in these fields of knowledge contributed to the development of the culturological direction in nationalcuisine research.
It is revealed that the existing scientific works explore the development of national food, the current state of the ethnic cuisine and its transformation, the use of gastronomy in tourism and so on, but it is a few culturological researches of the gastronomic code of Ukrainians. The study of the food cultural and symbolical content contributes deeper understanding of national identity and the influence of culinary traditions on the poetics of the Ukrainian culture.
Key words: nationalcuisine, food, culinarytraditions, gastronomicculture, everydayculture, culinarypractices, folklife.
