CC BY
196
УДК 641.542.2-932.61:392.8(477.4/6)
DOI: 10.30838/J.BPSACEA.2312.290818.75.95
ТРАДИЦ1ЙНИЙ УКРАÏНСЬКИЙ ПОСУД ТА ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ У ЖИТЛОВОМУ ПРИМ1ЩЕНН1 УКРАШЦ1В
ЕГОРОВА В. С.1, асистент, КОНОГОВА М. А.2, студент
'Кафедра украшознавства, Державний вищий навчальний заклад «Приднгпровська державна академш будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Днгпро, Украша, тел. 0667220400, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0001-7390-4869
2Мехатчний факультет, Державний вищий навчальний заклад «Приднгпровська державна академiя будгвництва та архггектури», вул. Чернишевського, 24-а, 49600, Дншро, Украша
Анотащя. Кожен i3 нас користуеться рiзними повсякденними речами, яш роблять наше життя легшим, а iнодi без них обштися i зовсiм неможливо. До таких речей належить i посуд. В умовах розвитку науково-технiчного прогресу люди прагнуть зробити свое життя бiльш екологiчним, тому спробуемо дiзнатися про посуд iз природних матерiалiв (дерево, глина) та звернемося до витошв його виготовлення. Необхвдно систематизувати та узагальнити вiдомостi про традицшний украшський посуд, зосередити увагу на особливостях його застосування в Придншровському регiонi.
Ключов1 слова: бондарство; глиняний посуд; природю матерiали; культура харчування; yKpaïHCbKm народный посуд Надднтрянщини
ТРАДИЦИОННАЯ УКРАИНСКАЯ ПОСУДА И ЕЁ ПРИМЕНЕНИЕ В ЖИЛОМ ПОМЕЩЕНИИ УКРАИНЦЕВ
ЕГОРОВА В. С.1, ассистент, КОНОГОВА М. А.2, студент
*Кафедра украиноведения, Государственное висшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина, тел. 0667220400, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6246-3268
2Механический факультет, Государственное высшееучебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, 49600, Днипро, Украина
Аннотация. Каждый из нас пользуется различными повседневными вещами, которые делают жизнь легче, а иногда обойтись без них и вовсе н возможно. К таким вещам относится и посуда. В условиях развития научно-технического прогресса люди стремятся сделать свою жизнь более экологичной, поэтому попробуем узнать об изготовлении посуды из природных материалов (дерево, глина) и обратимся к истокам ее изготовления. Необходимо систематизировать и обобщить сведения о традиционной украинской посуде, сосредоточить внимание на особенностях применения посуды в Приднепровском регионе.
Ключевые слова: бондарство; глиняная посуда; природные материалы; культура питания; украинская народная посуда Приднепровья
TRADITIONAL UKRAINIAN CROCKERY AND ITS USING IN UKRAINIAN LIVING QUARTERS
YEGOROVA V. S.1, assistant, KONOGOVA M. A.2, student
1.Department of Ukrainian Studies,State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-A, Chernyshevskogo str., 49600, Dnipro, Ukraine, phone: 0667220400, e-mail: [email protected], ORCID ID: 0000-0002-6246-3268
^Mechanical faculty, State Higher Educational Establishment «Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», 24-а, Chernyshevskogo str., 49600, Dnipro, Ukraine
Annotation. Each of us use different everyday things, which make our life easier, and sometimes it is impossible to live without them, for example crockery.In conditions of thedevelopment of scientific and technical progress, people strive to make their life more eco-friendly. That's why, we will try to learn about the crockery manufacture from the natural materials (wood, clay) and to look at the origin of the crockery manufacture. It's necessary to systemize and sum up the information about traditional Ukrainian crockery to focus attention on peculiar properties using crockery in Prydniprovsk region.
Keywords: bondage; pottery; natural materials; nutritional culture; Ukrainian national crockery of Pridneprovie
Постановка проблеми. Останшм часом 1 в свт, 1 в Укрш'ш дедал1 бшьшу увагу придшяють еколопчно чистим продуктам та здоровому харчуванню. Однак, а6и споживати смачну 1жу - не нашкодити своему здоров'ю, замало вибирати лише корисш продукти. Не менш важливо пвдбрати яюсний посуд, який зробить страви смачшшими та корисшшими.
Вибирати посуд можна за багатьма параметрами 1 кольором, розм1ром чи формою. Проте найважлив1ше правильно пвдбрати матер1ал та покриття, з якого виготовляли кухонний посуд. Сучасний посуд бувае емальований, чавунний, з нержав1ючо! стал1, з литих алюмш1евих сплав1в, з1 жаростшкого скла, керам1чний, а також 1з тефлоновим або титановим покриттям. Попри те, що з роками вподобання украшщв дещо змшюються, у магазинах можна знайти все. А оскшьки люди почали бшьше дбати про здорове харчування, можна впевнено говорити про те, що повертаються традицшш матер1али (дерево, глина) для виготовлення посуду. Дерев'яний та глиняний посуд ыз давшх вшв використовували наш1 предки, а ниш ним усе часпше користуються господиш на сучаснш кухш.
Анал1з публ1кац1й. Питанням вивчення укра1нського народного посуду, його видових особливостей, способу
виготовлення та матер1ал1в присвячена низка наукових праць. До кшця XIX стол1ття посуд у культур1 харчування розглядався поб1жно, лише Варвара Щелоковська 1899 року опубл1кувала статтю з бшьш-менш детальним перел1ком начиння
середньозаможно! родини Куп'янського пов1ту на Харювщиш та згадками про його використання в приготуванш конкретних страв [11].
Дослщження форм, декору та призначення глиняного посуду
Наддншрянщини (у широкому розумшш 11 територ1альних меж) актив1зувалися у другш половиш 1920-х роюв. Цей час пов'язаний 1з розгортанням гончарства загалом 1 народно! культури зокрема в умовах «ново! економ1чно'1 пол1тики» в русл загальносоюзних тенденцш [11]. З тзшших
праць вщзначимо монограф1ю
мистецтвознавця Лес Данченко «Народна керамка середнього Придншров'я» (1974 р.), яка, проанал1зувавши форми горщиюв 1 мисок Середнього Придншров'я першо! половини стол1ття, виокремила локальш вар1анти народного гончарства [2].
Знаковою под1ею керамологп став вихщ монографп етнографа та керамолога Олеся Пошивайла «Етнограф1я укра1нського гончарства: Л1вобережна Укра1на (1993)». У нш дослщник пщсумував вщому на той час шформащю про роль глиняних вироб1в у культур! украшщв Дншровського Л1вобережжя, додавши деяю власн! спостереження та матер1али польових експедицш 687 [6].
Новаторське дослщження дизайну окремих вид1в глиняного посуду (тикви, миски, маютри) з с. Велик! Будища (Полтавщина) та 1х деталей опубл1кував мистецтвознавець Остап Ханко в статп «Великобудищанський осередок
гончарювання» (2002 р.). Дослщник зробив висновок, що кожна деталь, кожна змша форми гончарного виробу призначена для обслуговування одше'1 або кшькох функцш, а загальна форма визначаеться основним призначенням [8]. У 2014 рощ вийшла стаття Г. П. Свсеево! «Глиняний посуд у культур! укра1нського народного житла
Придншровського регюну» [3].
Мета статт1 - дослщження р1зномашття традицшного укра1нського посуду, виготовленого з дерева та глини, з'ясування особливостей його виготовлення та застосування в побут1, зокрема, на територп Придншровського регюну.
Виклад основного матер1алу. Виготовлення посуду розпочалось дуже давно, 1 ця справа вже встигла стати звичайною. Еволющя людини вщбилася на способах виготовлення, обробщ та якосп столового посуду. Прим1тивш миски змшилися витонченим посудом. Його художнш розпис став творами мистецтва. Прагнення сучасних людей зробити свое життя бшьш еколопчним зробило популярним виготовлення посуду з природшх матер1ал1в. Спробуемо
роз1братись у традицшному укра1нському
посуд! та способах його використання в домашньому господарста украшщв.
Почнемо з бондарства. Це вид деревообробного промислу, виготовлення посуду 1 начиння, що призначаються для збершання, транспортування та вим1рювання рщин або сипких продукпв. Дерев'яний посуд - давнш предмет побуту, який створив наш народ ще в епоху докласового суспшьства в умовах прим1тивного натурального господарства [1].
На вах етапах виготовлення посуду бондар мусив сумлшно 1 досконало обробити вс детал1, щоб з його рук вийшов високоякюний вир1б. Кожен майстер мав сво! секрети. Так, бондар Юстин Кузьмович Юр1як, 1921 р. н., ¡з с. Шетт Коавського району, розповщав про свш тдхщ до вибору породи дерева. Посуд для збершання молока: скшщ (дерев'яна цилшдрична посудина з вухом (ручкою для пальщв) 1 р1жком для зливання молока), дшнищ (посуд, у який доять молоко) [7] майстер виготовляв ¡з груш!, сливи, верби, явора. Масничку складав найчаспше з липи. Ц породи дерева надавали доброго смаку молочним продуктам.
1 НИ
Рис. 1. Дерев'яна ступа
Народш умшьщ шляхом видовбування, випалювання виготовляли:
- кадовби (кадоби, кадуби), тобто вели-ю д1жки для збершання зерна та м'яса;
- ступи - пристро! для лущення, подрь бнення зерна, тютюну та ш.
Побутували чи не в кожнш хат виготовлеш з дуба, сосни, верби, берези, липи, груш! ложки, ополоники (велик ложки для наливання страв).
До дерев'яного господарського начиння належали також р1зномаштш макогони (для
товчення маку, масла, сиру), качалки, товкач1, сшьнички.
Бондарш вироби шод1 покривали всередиш емаллю, а зовш - олшними або емалевими фарбами, щоб надати !м бшьшо! вологонепроникносп. Секрети бондарно! майстерносп не втрачеш 1 передаються фах1вцями наступним поколшням. Попит на таю вироби був, е 1 буде, бо все натуральне 1 природне сьогодш досить актуальне [1].
Рис. 2. Дерев'яний посуд
Глиняний посуд з'явився дуже давно. Вш споконвшу використовуеться багатьма народами. Глина - це натуральний та еколопчно чистий матер1ал. Вважаеться, що вона усувае негативы емоцп. До майстр1в гончарно! справи здавна пред'являлися сувор1 вимоги. Вони не повинш були сщати за гончарний круг ¡з поганими думками. Працюючи з глиною, майстер вкладае в не! частинку свое! душь Посуд е матиме низьку якють, якщо у гончара поганий настрш.
Рис. 3. Глиняний посуд
Але масштабне виробництво глиняних горщиюв ! глечиюв почалося тшьки в XIX стол!тп. Сьогодн! старовинний глиняний посуд - це предмет гордосп колекцюнер1в.
Перш! сковорщки були глиняними та глибокими ! вщр1знялись вщ горщика лише тим, що були ширшими. Трохи тзшше !х почали робити ¿з чавуну або зал1за.
Чарки, черпаки, ковш1, ополоники та кухл1 також виготовляли 1з глини або дерева, згодом - 1з метал1в та скла [10].
Традицшний вар1ант глиняного посуду -горщик. Вш був посередником м1ж мискою та каструлею. Достеменно не вщомо, коли вш набув поширення, але однозначно можна сказати, що горщик поширився одночасно 1з мискою. У ньому варили супи або каш1, збер1гали р1зномаштш крупи або зерно та борошно, заткали овоч1 та кип'ятили воду. Зазвичай т горщики, у яких !жу подавали до столу, були «полив'яними», прикрашеш орнаментом, мали бшьш охайний вигляд, на вщмшу вщ тчних горщиюв, закопчених через постшний контакт 1з вогнем та димом.
Рис. 4. Глиняний горщик
Форма горщика виникла не випадково. У давнину вважалося, що тшьки в горщиках продукти можуть прогр1тися р1вном1рно. Це пояснюеться тим, що матер1ал (глина) швидко прогр1ваеться 1 вщмшно накопичуе тепло. При цьому вона його повшьно «вщдае». Виходить, що !жа тушкуеться.
Для закривання горщиюв виготовлялися спещальш кришечки - покришки, накривки, розм1ри яких залежали вщ розм1ру отвору посудини.
Одночасно господиш мали в своему розпорядженш до десятка р1зновеликих горщик1в. Щодня, як правило, використовували два - на рщку й густу страву [9]. Горщики господиш купували переважно на базар1 в гончар1в чи перекупник1в. Господиня уважно оглядала обрану посудину: чи не було трщин, горщик не драний, гарно випалений; стукала по ньому шгтем чи з1гнутим пальцем, шод1 горщиком об горщик, прислухаючись - якщо вш озивався глухо, це значило, що наявна трщина, нехай 1 невидима; якщо звук був
дзвшким, це свщчило про як1сне випалення посудини - така не пропускатиме вологи [3].
Також великою популярнютю користувались миски - дуже зручний вид столового посуду для супу, юшки, каш1.
Особливо для украшсько! кухш, багато! на супи 1 каш1, миска була незам1нним столовим предметом.
Миски виконували роль таршок. Окр1м простих горщиюв 1 мисок, у хат1 шод1 не було н1якого 1ншого посуду. Часто миски були дуже велим, з них !ла уся с1м'я. У старовинних книгах з етикету можна знайти опов1дання, де вважаеться доброю манерою ретельно обтерти ложку, перш шж знову узяти суп 1з загально! миски [10].
Рис. 5. Глинят миски
Маютра - конусопод1бний посуд, виготовлений з випалено! глини, для сходження тста або для перетирання маку макогоном чи подр1бнення 1нших харчових продукт1в. З-пом1ж шших вид1в глиняного посуду мак1тра вир1зняеться своею багатофункц1ональн1стю.
Глинян1 маютри - один 1з найб1льш уживаних вид1в глиняного посуду укра!нц1в.
У господарств1 вони практично незам1нн1, оскшьки мають широку сферу застосування, мщно пов'язан1 з традиц1йною кул1нар1ею. Макггри застосовували для тримання води, сир1вцю, зб1жжя, зол1ння б1лизни, приготування опари, учиняння тюта, складання вареник1в, гречаниюв, пирог1в тощо.
Мак1три можна под1лити на типи, залежно вщ функц1й, яю вони виконували:
• об'емом понад 5 л1тр1в, полив'ян1 й неполив'яш, головне призначення -приготування опари та вим1шування т1ста. До середини XX стол1ття, коли в кожнш
украшськш хат була тч, на вс «свята-празники» та в недшюг осподиш обов'язково вишкали хл1б, пироги, перетчки. Залежно вщ кшькосп члешв с1м'! потр1бш були маютри р1зних розм1р1в. Найбшьш уживаними для цього були маютри мютюстю близько 10-15 л1тр1в;
• менш1 6 л1тр1в, здебшьшого полив'яш, адже таю менше вбирають жир, тому легше миються, використовували для тушкування та зашкання м'яса, овоч1в (картопш, капусти, буряюв, гарбуз1в тощо), готових страв.
Рис. 6. Маютра та макогон
У другш половиш XX стол1ття полив'яш мальоваш маютри, шод1 з покришками, використовували для збер1гання та подач1 до столу варениюв, гречаниюв, млинщв, голубщв тощо.
У маютр1 за допомогою товкача або макогона розтирають мак, зерно на кутю, розминають картоплю. У нш подають вареники, кашу, картоплю, капусту та шгш страви [5].
Найбшьш розвиненими у формах 1 розм1рах вони були на бшьшосп територп Л1вобережно! Укра!ни та центрально! частини Дншровського Правобережжя. Чим дал1 на захщ, тим розм1ри маютер зменшувались 1 звужувалася сфера !х застосування. На Закарпатп маютер не знали взагал1 [2].
Куманець (зрщка куман), керам1чна ф1гурна посудина, що ниш слугуе здебшьшого як прикраса, - це оригшальний р1зновид укра!нського традицшного посуду. Якщо рашше (а подеколи 1 тепер) !х використовували для збер1гання й подання на стш р1зномаштних напо!в, то тепер - це переважно декоративна оздоба штер'еру в нацюнальному стиш.
Рис. 7. Куманц
Куманщ могли мати р1зну форму, однак найвщом1ш1 т1, зазвичай полив'яш та щедро оздоблеш (розписаш, з лшленням), яю використовували для спиртних напо!в, зокрема, у форм1 дисюв або кшець (тобто дисюв без середини), з вигнутою ручкою та носиком, горловиною (нерщко з кришкою) та з шжкою-шдставкою [4].
Висновки. У зв'язку з поширенням моди на еколопчно чист продукти та предмети побуту укра!нська нащя знову повернулась до сво!х витоюв, д1знаючись про стар1 методи виготовлення посуду. Науково-техшчний прогрес не сто!ть на мющ, отож необхщно використовувати нов1 технологи для полшшення життя. Еколопчно чистий посуд вщдае сво! цшющ1 якост продуктам, тому споживання !ж1 стае все бшьш приемним 1 корисним. Дерев'яний та глиняний посуд на сучаснш кухш - це не лише оригинальна прикраса, а 1 вельми доречне еколопчне придбання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Гайдай Л. I. Iсторiя Укра!ни в особах, термшах, назвах i поняттях (ввд найдавшших часiв до Хмельниччини) : навч. поаб.-комент. / Л. I. Гайдай. - Луцьк : РВВ "Вежа" Волинського держ. ун-ту iм. Лей Укра!нки, 2000. - 436 с.
2. Данченко Леся Народна керашка Середнього Придншров'я / Леся Данченко. - Ки!в : Мистецтво, 1974. -190 с.
3. Свсеева Г. П. Глиняний посуд у культурi укра!нського народного житла Придшпровського регiону / Г. П. Свсеева, О. Д. Жак // Вюник Приднiпровськоi' державно! академii' будiвництва та архггектури : зб. наук. пр. - Дншропетровськ, 2016. - № 7. - С. 38-44.
4. Жайворонок В. В. Знаки украшсько! етнокультури : Словник-доввдник / В. В. Жайворонок. - Ки!в : Довiра, 2006. - 703 с.
5. Етимолопчний словник украшсько! мови : у 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (голов. ред.) [та iH.] ; АН Укра!нсько! РСР, 1н-т мовознав. iM. О. О. Потебш. - Ки!в : Наук. думка, 1982-2012.
6. Пошивайло О. М. Етнографш украшського гончарства: Лiвобережна Укра!на / О. М. Пошивайло. - Ки!в : Молодь, 1993. - 408 с. : ш.
7. Словарь укра!нсько! мови = Словарь украинского языка : [у 4 т.] / зiбр. ред. журн. "Киевская Старина" ; упоряд., з дод. влас. матерiалу Б. Гр^енко. - [Репр. ввдтворення вид. 1907-1909 рр.]. - Ки!в : Вид-во АН УРСР, 1958. - Т. 1 : А-Ж . - С. 86.
8. Ханко О. Великобудищанський осередок гончарювання / О. Ханко // Украшська керамолопя : нац. наук. щорiчник. - Отшне : Украшське народознавство, 2002. - Кн. 2 - С. 218-241.
9. Шульпна Л. Ганчарство в с. Бубтвщ на Подшт / Л. Шульгiна // Матерiяли до етнологп. - Ки!в : Всеукра!нська академiя наук, 1929. - Вип. II. - С. 111-200.
10. Щербань О. В. Глиняний посуд в культурi харчування украшщв к1нця 1860-х - початку 1870-х рошв (за матерiалами, зiбраними Павлом Чубинським) / О. В. Щербань // Укра!на в етнокультурному вимiрi стол1ть (До 175-рiччя з дня народження видатного украшського етнографа Павла Чубинського) : зб. наук. пр. / вщп. ред. П. М. Чернега / Нац. пед. ун-т iм. М. П. Драгоманова. - Ки!в, 2014. - Вип. 3. - С. 92-98.
11. Щербань О. Глиняний посуд у традицшнш культурi харчування украшщв через призму дослвдження Варвари Щелоковсько! / О. Щербань // Народна творчють та етнолопя. - 2014. - № 5.- С. 28-34.
REFERENCES
1. Gaidai L.I. Istoriia Ukrainy v osobakh, terminakh, nazvakh i poniattiakh (vid naidavnishykh chasiv do Khmelnychchyny) [Ukrainian History in person, in terms, in names and in notions (from ancient times to Khmelnytskyi)]. Lutsk: RVV "Vezha" Volynskoho derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2000, 436 p. (in Ukrainian).
2. Danchenko L. Narodna keramika Serednoho Prydniprovia [Folk ceramics of Middle Pridneprovie]. Kyiv: Mystetstvo, 1974, 190 p. (in Ukrainian).
3. Yevsieieva H.P. and Zhak O.D. Glynianyi posud u kulturi ukrainskoho narodnoho zhytla Prydniprovskoho rehionu [Pottery in culture of Ukrainian folk housing Pridneprovsk regency]. Visnyk Prydniprovskoi derzhavnoi akademii budivnytstva ta arkhitektury [Bulletin of the Prydniprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture]. Dnipropetrovsk, 2016, no. 7, pp. 38-44. (in Ukrainian).
4. Zhaivoronok V.V. Znaky ukrainskoi etnokultury: Slovnyk-dovidnyk [Signs of Ukrainian ethnoculture]. Kyiv: Dovira, 2006, 703 p. (in Ukrainian).
5. Melnychuk O.S. Etymolohichnyi slovnyk ukrainskoi movy: u 71. [Etymological dictionary of Ukrainian language: in 7 volumes]. AN Ukrainskoi RSR, In-t movoznav. im. O. O. Potebni [Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, Institute of linguistics n. a. O. O. Potebnia]. Kyiv: Nauk. dumka, 1982-2012. (in Ukrainian).
6. Poshyvailo O.M. Etnografiia ukrainskoho honcharstva: Livoberezhna Ukraina [Etnography of Ukrainian pottery: Left Bank Ukraine]. Kyiv: Molod, 1993, 408 p (in Ukrainian).
7. Grinchenko B. Slovar ukrainskoi movy = Slovar' ukrainskogo yazyka [Ukrainian dictionary]. Kievskaya Starina [Kiev's Olden Time]. Kyiv: Vyd-vo AN URSR, 1958, vol 1, p. 86. (in Ukrainian).
8. Khanko O. Velykobudyshhanskyi oseredok gonchariuvannia [Velykobudyshchanskyi center of pottery]. Ukrainska keramolohiia: nats. nauk. Shhorichnyk [Ukrainian keramology: National scientific yearbook]. Opishne: Ukrainske narodoznavstvo, 2002, book 2, pp. 218-241. (in Ukrainian).
9. Shulhina L. Honcharstvo v s. Bubnivtsi na Podilli [Pottery in Bubnivtsi village on Podil]. Materiialy do etnolohii [Meterial of ethnology]. Kyiv: Vseukrainska akademiia nauk, 1929, iss. 2, pp. 111-200. (in Ukrainian).
10. Shherban O.V. Glynianyi posud v kulturi horchuvannia ukraintsiv kintsia 1860-kh - pochatku 1870-kh rokiv (za materialamy, zibranymy Pavlom Chubynskym) [Pottery in the Ukrainian culture at the end of 1860s - the beginning of 1870s (for material, collected by Pavlo Chudynskyi]. Ukraina v etnokulturnomu vymiri stolit (Do 175-richchia z dnia narodzhennia vydatnoho ukrainskoho etnografa Pavla Chubynskoho) [Ukraine in the ethno-cultural dimension of centuries (To 175 anniversary of the birthday of great Ukrainian ethnographer Pavel Chubinskyi)]. Nats. ped. un-t im. M. P. Dragomanova [National Pedagogical University n. a. Drahomanov]. Kyiv, 2014, iss. 3, pp. 92-98. (in Ukrainian).
11. Shherban O. Glynianyi posud u tradytsiinii kulturi horchuvannia ukraintsiv cherez pryzmu doslidzhennia Varvary Shhelokovskoi [Pottery in traditional culture Ukrainian cuisin through the prism of research Varvara Shchelokovska]. Narodna tvorchist ta etnolohiia [Folk art and ethnology]. 2014, no. 5, pp. 28-34. (in Ukrainian).
Рецензент: Свсеева Г. П., д-р наук держ. упр., проф. Надшшла до редколеги: 29.01.2018 р.
