CC BY
5
_ТРУДОВА П1ДГОТОВКА УЧН1В ТА СТУДЕНТ1В_
4. Пометун О., Пироженко JI. Сучасний урок. 1нтерактивш технологи навчання: наук.-метод, поабник / За ред. О. I. Пометун, Пироженко J1. - К.: Вид-во A.C.К, 2004 - 192 с.
5. Педагогическая энциклопедия: т. 4 / ред. И. А. Каиров, Ф. Н. Петров. - М.: Советская энциклопедия, 1968. - 911 с.
6. Коберник О. М. 1нтегращя знань учшв у процеа проектно-технолопчно! д1яльност1 учшв / О.М. Коберник // Психолого-педагопчш проблеми сшьсько! школи: наук. зб. вип. 12. - К., 2005. -С. 57-64.
УДК 371:666
Н. В. РОМАНЮК
МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 НАВЧАННЯ УЧН1В ОСНОВАМ ГАВАРЕЦБК01 КЕРАМ1КИ
Розкрито актуальтсть вгдродження традицш народных майстргв-керамктгв в УкраЫ. Гончарство розглядаетъея як носш матер1ально1 та нацюналъног культуры народу. Висвтлено гсторичт аспекты становления та особлывостг технологи чорнолощеног керамжи Гавареччыны (основы етапы: приготування глыняно'1 маси, виготовлення, декорування та лощтня выробгв кременем, випапювання). Вызначено передумови навчання молод/ основам гаварецьког керамжи в закладах середнъоХ та позаштльно1 оевты.
К:ш>чо(п слова: навчання гаварецьког керамжы.
Н. В. РОМАНЮК
МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОБУЧЕНИЯ УЧЕНИКОВ ОСНОВАМ
ГАВАРЕЦКОЙ КЕРАМИКИ
Раскрыто актуальность возрождения традиций народных мастеров-керамистов в Украине. Гончарство рассматривается как носитель материальной и духовной культуры населения. Раскрыто исторические аспекты становления и особенности технологии чорнолощенной керамики Гавареччины (основные этапы: приготовление глиняной массы, изготовление, декорирование и лощение изделий кремнем, отжиг). Определены предусловия обучения молодежи основам гаварецкой керамики в заведениях системы среднего и внешкольного образования.
Ключевые слова: обучение гаварецкой керамике.
N. V. ROMANYUK
PRECONDITIONS OF TEACHING STUDENTS THE BASIS OF HAVARECHYNA POTTERY
In this article the actuality of revival of Ukrainian folk potter traditions is discovered. Pottery is viewed as a bearer of national and material culture of nation. Historical aspects of formation and peculiarities of Havarechyna black glossed pottery techniques are provided (the main stages are the preparation of clay mass, production, decoration and earthenware glossing with the help of flint, baking). Preconditions of teaching students the basis of Havarechyna pottery at the establishments of secondary and nonschool education are defined.
Народне декоративно-ужиткове мистецтво набуло визнання в УкраУш та за кордоном. Незважаючи на це, особливо актуальною в умовах сьогодення е проблема вщродження украшських народних ремесел. Реал1защя цього завдання значною viipofo покладаеться на сучасну шкшьну та позашкшьну оевт .
У матер1алах Всеукрашсьюл науково-практичнен конференцп. яка вщбулася у 2006 р. у
_ТРУДОВА П1ДГОТОВКА УЧН1В ТА СТУДЕНТ1В_
визнаному центр! керамши - с. Ошшно (Полтавська обл.), вщзначено, що у нишшньому свт, коли активно вщбуваються глобатзацшш процеси, яю швелюють особливост! нацюнальних культур, саме через народну культуру, народну творчють, народне мистецтво народи св1ту е щкавими для чужоземщв своею самобутшстю й несхояастю на ¡нших [1].
Низка вид1в декоративно-ужиткового мистецтва зародилися ще у первюному суспшьств!, коли люди здобували при\птивними знаряддями пращ засоби для ¡снування в умовах родового ладу. Розвиток ремесел з тих давшх час ¡в здшснювався за амсйними традищями, секрета майстерност! передавалися в спадок вщ батька до сина, вщ поколшня до поколшня. Поступово осередками конкретного ремесла ставали цЫ населен! пункта - селища, в яких збер1галися, розвивалися 1 продовжувалися в нових майстрах традицн мину лого. Сьогодш щ традицн, надбання попередшх поколшь часто дуже швидко втрачаються.
Постшний попит на ксра\пчш вироби, 1х висою ужитков! та художш якоеп обумовлюють увагу до проблеми гончарства з боку науковщв. Р!зномаштш аспекта подальшого розвитку гончар но!' справи розкрип у дослщженнях пращвниюв шституту ксрамологн - вщдшення шституту народознавства Нацюнально! акадсмн наук Украши (О. Пошивайло, О. Ликова, С. Литвиненко, Л. Метка та ¡н.). Особливостям становления 1 сучасному стану гаварецько! ксрампчи присвячеш публшацп А. Кирпан, М. Мотики, Р. Мотиля, Д. Ткач та ш. Проте психолого-педагопчш основи вщродження керамши Гавареччини не знайшли належного вщображення у матер ¡ал ах дослщжень.
Саме тому метою статт1 е висв1тлення педагопчних аспект ¡в вщродження гаварецького гончарства.
Завдання стагп:
1. Розкрити особливост! гаварецького гончарства.
2. Визначити передумови навчання учшвсько! молод! основам гончарства в закладах оевгга.
Гончарство як один ¡з найбшып поширених сьогодш вид1в декоративно-ужиткового
мистецтва зародилося у У1-Ш тисячол!тп до н.е. За цей тривалий перюд загальна технолопя виготовлення вироб1в мало змшилася. Як \ в давнину, сучасш майстри повинш вм1ти добрати \ шдготувати до робота потр1бний матер1ал, виготовити (зазвичай, на гончарному круз1) та остаточно обробити заготовку, випалити вир1б.
Проте гончарш вироби е не тшьки своер1дним л1тописом матер1ально1 культури, вони е нос ¡ем 1 нацюнально! культури, виражають духовшеть народу, його юторда, традицп. Споконв1чне намагання майстр1в прикрасити нав1ть найпроспып глиняш вироби шляхом удосконалення форм, декорування, розпису поливами та фарбами перетворило ксрамп<\ в об'ект художньо! творчостг Серед рпномашття напрям1в 1 техшк гончарства особливе мюце займае гаварецька керамша.
- Чим же вщр1зняеться керамша Гавареччини? Що робить II неповторною та ушкальною?
- Чорна або димлена ксрамп<а в1дома здавна. II виготовляли в Азн, в Америщ, в Африщ, на територн сучасно! Свропи (саме вироби польських, угорських, чеських майстр1в найбшып схожл з украшськими).
Знайдеш на територн Украши вироби з чорно! керамши датують IV-III тисячол1ттям до н.е. 3 XV ст. гончарство стало розвинутим самобутшм художшм промислом, що призвело до часткового занепаду достатньо дорогого виробництва вироб1в димлено! керамши.
Анал1з джерел евщчить, що протягом стол1ть чорна керамика неодноразово зазнавала розвитку та занепадала [1; 2; 4]. Вщ повного знищення II рятували лише зусилля гончар ¡в окремих населених пункпв, родин народних мaйcтpiв-eнтyзiacтiв. Зокрема, у другш пoлoвинi XX ст. спостср1гався черговий розкв1т гончарства, у тому числ1 й чорно! керамши.
Гаварецька керамика запозичила свою назву вщ традищйного осередку чорно! або димлено! лощено! керамши - ун!кального села гончар!в (заснованого у XVII ст.), яке розташувалося серед л!су недалеко вщ с. Б!лий Кам!нь Золоч!вського району Льв!всько! облает!. I! часто називають чорнолощеною, задимленою чи закуреною, «сивою».
Як не дивно, але виготовляеться чорнолощена керамша з бшо! глини. Чорною вона стае завдяки особливш технолог!! шдготовки та випалювання у спец!альних печах. Можна видшити так! основн! особливост! виготовлення гаварецько! керамши:
_ТРУДОВА П1ДГОТОВКА УЧН1В ТА СТУДЕНТ1В_
• використання та змшування (у пропорцп два до одного) вобрано!' упродовж кшькох стол1ть масно! та шсно! глини;
• нанесення на вироби, виготовлеш на гончарному крузк нескладних традицшних рисунюв, яга складаються з лшш, кружечюв, юптинок (цей процес майстри ще називають лопцнням, гладшням);
• використання для лопиния спещальних ¡нструмстлв. виготовлених и знайденого у иокладах глини камшня - кременю (для цього пшфують край каменя для одержання робочо! кромки);
• нанесення, в окремих вииадках, на дшянки вироб1в «волохато!» фактури («шуби»), иокриваючи майбутню керамису шаром рщко! глини (шлику) та злегка иоплескуючи по шй пальцями;
• випалювання шдсушених вироб1в у спещально сконструйованих печах ¡з дотриманням вщнайдено! майстрами технологн.
Окремо слщ розкрити технолопю випалювання:
• у гпч ¿з заготовками завантажують дрова 1 додають трохи земл1 (для утворення клптяви):
• поступово докладають сух! дрова (лише грабов! або буков!, яга забезпечують нагр1вання до температури 700-1000 0 С), поки вони не займуть увесь прост1р у горш;
• шдсипають земл1 до половини печ1 теля того, як вироби роз1гр1ються до червоного кольору;
• продовжують поступово шдсипати землю;
• повшстю засипають шч землею, перекриваючи доступ кисню, коли вироби розжарилися, почали свейся (саме це шдвищуе штенсившсть вбирания розжареною глиною юптяви - власне, створюе димлену керамжу);
• випалюють вироби упродовж 10-12 годин 1 поступово охолоджують.
Яклсно випалеш зразки гаварецько! ксра\пки на виглажених д1лянках набувають ледь ср1блястого кольору, на ¿нших - стають чорними. Окр1м цього, таю вироби досить м1цш, тони, легки дзвшю, довгов1чш. Вони еколопчно чисп (у процса виготовлення не використовуються спещальш \i\ii4Hi речовини - барвники, поливи тощо), добре регулюють температуру та волопсть (завдяки пористш структур! керам1чш вироби виконують функщю термоса, наприклад, шдтримуючи продукти прохолодними у тспл1 дш, або тривалий час збер1гаючи тепло гарячих напо!в).
Справедливою вщзнакою ксра\пки Гавареччини е здобуття золото1 медат на м1жнародному конкурс! в 1талп (1984 р.) [3]. Роботи гончара Д. Вислинського були удостоеш найвшцо! оцшки м1жнародного жур1, його ваза увшшла до каталогу найкращих керам1чних витвор1в мистецтва Свропи.
Прикро, але сучасш технологи ор1ентоваш, у першу чергу, на комерщйну д1яльшсть 1 не дозволяють виготовляти яюсних вироб1в. Фах1вщ можуть легко в1др1знити справжню гаварецьку ксра\пку вщ шдробок, виготовлених у газових або електричних печах.
Сьогодш Гавареччина продовжуе занепадати. Якщо стол1ття тому у кожшй хат! була шч для випалювання керамши (нал1чувалося понад 100 печей), у 30-т1 роки минулого ст. було 60 родин гончар1в, у 60-т1 - 30, то сьогодш кшька раз ¡в на рж вироби випалюються лише у трьох печах. Поряд ¡з цим, чорну димлену керамшу розвивають майстри в шших населених пунктах 1 регюнах Украши.
Майбутне чорнолощено! керам1ки залежить вщ пропаганди цього виду декоративно ужиткового мистецтва, ознайомлення молод! з основами гончарства, подготовки фах1вщв, яга могли б передавати сво! знания, вмшня ¡ншим. Адже народш майстри стверджують, що засвшти техшку димлено! керашки Гавареччини непросто, це можна зробити щонайменше за рЬс.
Актуальним е перев1рений шлях збереження й творчого розвитку центр ¡в народно! художньо! культури Украши: музей - б1блютека - видання книг - спещашзована школа - творч1 майстерш [2]. У захадному регюш Укра!ни здшснюються окрем1 кроки щодо його реашзацп:
1. Вщщли керамши створеш в музеях м. Львова, в Олеському замку та ш. Гончарш вироби е експонатами багатьох шкшьних музе!в 1 кабшетав народознавства.
2. Перюдично проводяться виставки димлено! керам!ки у художшх галереях м. Львова та ш.
3. У серпш 2009 р. вщбувся Другий м!жнародний еколог!чний фестиваль «Верхобуж» (с. Верхобуж, Золоч!вського району), шд час якого проведено м!жнародний пленер з
_ТРУДОВА П1ДГОТОВКА УЧН1В ТА СТУДЕНТ1В_
Гаварецько! керам!ки «Гавареччина - 2009».
4. У 1984 р. з ¿шщативи Товариства Лева в с. Гавареччина було створено гончарну школу, в якш досвщчеш майстри навчали талановиту молодь мистецтву керамши. Незважаючи на те, що через кшька роюв школу закрили, шдготовлеш фах!вщ сприяють в!дродженню гончарних гаварецьких традицш у м. Львов!, м. Червоноград! та iH.
5. Традищйш вироби гаварецько! керам!ки е актуальними в умовах сьогодення i можуть використовуватися в якосп об'екпв творчо! д!яльност! учшв i студенев. Такими виробами е: миски, глечики-гладущики, маютри, вазони, горщики-«баняки», мисочки, маснички (ступки для збивання масла), дитяч! irpaniKH та предмета декору (собачки, котики та iH.).
6. Одну з гаварецьких печей перенесено до Золоч1всько1 школи юних технтв, де шд кс р i вн ицтво м молодо! майстрин! М. Кшаль д!ти навчаються основам керам!ки.
7. Щдготовка гончар!в здшснюегься в окремих закладах системи профеайно-техшчно! освгги.
8. Продовжуеться шдготовка квал!ф!кованих фах!вщв (художник!в-керам!ст!в) у Льв!вськш нацюнальнш академ!! мистецтв.
9. Вивчають основи керамши майбутн! вчител! трудового навчання у Брод!вському педагог!чному коледж! iM. М. Шашкевича, у Кременецькому обласному гумаштарно-педагопчному шститут1 i\i. Т. Шевченка, у Дрогобицькому державному педагопчному ун1 BcpcHTGTi ¿м. I. Франка та iH.
Проведене дослщження дозволяе зробити висновки, що в навчальних закладах Захщного perioHy Украши фактично не здшснюеться ознайомлення школяр1в ¡з всссв1тньо в ¡до мим напрямком гончарства - гаварецькою кс рам ¡кою. не використовуються можливосп профильного навчання стар ш о к л ас н и к i в. Основними передумовами навчання учшвсько!' молод i основам чорнолощено! ксрампчи е урахування рспональних i амсйних традицш, на ocHoei яких передаються з поколшня в поколшня знания й умшня: максимальне використання досвщу майстр1в Гавареччини; шдготовка майбутшх учитсл1в (у першу чергу - вчител ¡в трудового навчання) до рсал1зацй' навчального процесу в позашклльних навчально-виховних закладах i загальноосв1тшх школах; досл1джсння особливостей виготовлення гаварецько! ксрамн<и та розробка на щй основ! навчально-методичного забезпечення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Кравченко Я. Димлене диво / Я. Кравченко // Пам'ятки Украши. - 1989. - № 1. - С. 96-102.
2. Криза традищйних осередив народного мистецтва Украши: примара традицшносп чи трансгрес1я
мистецтва сутшив?: матер1али Всеукр. наук.-практ. конф., (Ошшно, Полтавська обл., 4—7 травня 2006 р.).
[Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ceramology-inst.narod.rii/conf_5_06.htm
3. Швець С. Мгжнародний еколопчний етнофестиваль Верхобуж / С. Швець - Режим доступу:
http ://zolochiv.ridne. net/uk/node/206
4. Сощалютичш перетворення в культур! та побуп захадних областей Украши (1939-1989):
мoнoгpaфiя / М. С. Глушко, О. М. Голубець, Т.О. Гонтар та ш. - К: Наук, думка, 1989. - 264 с.
УДК 378:007 + 37.035.6
М. В. ПАГУТА
ВИКОРИСТАННЯ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГИЯ В П1ДГОТОВЦ1 МАЙБУТНIX УЧИТЕЛ1В ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО НАВЧААЬНО-КОНСТРУКТОРСЬКО! Д1ЯАЬНОСТ1
Розглянутi та проаналгзованi деяю аспекты застосування тформацшно-комуткацшних технологш у процеа тдготоеки майбутшх учителгв трудового навчання до навчально-конструкторсъког дгяльностг. Визначет pieni тзнавальног caMocmiüHocmi майбутшх nedazozie у процеа навчалъно-конструкторсъког дгяльностг з еикористанням сучасних комп 'ютерних технологш. Розглянуто можливостг застосування комп 'ютерного моделювання та вгртуальних лабораторш у навчальному процеа тдготоеки майбутшх учителгв трудового навчання.
Ключов1 слова: комп 'ютерт технологи, навчально-конструкторська д1яльтсть. 154 HayKOBi записки. Сер1я: Педагопка. —2010. — № 1.
