CC BY
59
УДК 616.13—005—007.271—073.4—8—089—037—036.8
Допплерограф1чна оцшка церебрального кровотоку у хворих з бшатеральним каротидним стенозом при плануванш х1рурпчного лшування
Щмейко O.A., Глоба МБ.
1нститут нейрох1рург11 iM. акад. A. П. Ромоданова АМН Укра'ни, м.Ки''в, Укра'на
Клw4oei слова: внутршня сонна артерiя, двобiчний стеноз, резерв колатерального кровопостачання, ульт-развукова допплерографiя.
Вступ. Успiхи ангiохiрургii останнiх рошв, досягнутi в лiкуваннi iшемiчних уражень головного мозку завдяки застосуванню мжросу-динноi та ендоваскулярноi технжи, демонст-рують ii перевагу перед консервативними методами. Разом з тим, процент iшемiчних уск-ладнень i летальностi при проведеннi реконст-руктивних операцiй на магiстральних цереб-ральних артерiях залишаеться ще досить ви-соким, хiрургiчний ризик як сукупшсть уск-ладнень i летальностi становить в рiзних хiрур-гiчних клшжах вiд 3% до 12% [3, 10]. Одночас-не ураження обох каротидних басейшв призво-дить до граничного напруження механiзмiв ко-латерально'' компенсацп i збiльшуe ризик церебрально'! шемп. Bибiр тактики хiрургiчного лжування у хворих з ураженням обох сонних артерiй виявляеться складним, особливо при поеднанш оклюзп сонно' артерп iз стенозом кон-тралатерально'' внутрiшньоi сонно' артерii, коли реконструкщя стенозу артерii небезпеч-на внаслщок високого ризику iшемiчних роз-ладiв. За даними лiтератури [2], летальшсть у цш групi хворих складала 13%, а ще 15% хворих мали iшемiчнi ускладнення. У цих умовах важливим завданням е оцiнка розладiв цереб-ральноi гемодинамжи на основi високошфор-мативних нешвазивних методiв обстеження, одним з яких е ультразвукова транскранiальна допплерографiя (ТКУЗДГ).
Застосування цього методу у хворих з бшатеральним каротидним стенозом доцшьно проводите по двох напрямках [4, 5, 6]:
1) дiагностика локальних гемодинамiчних змiн мапстральних церебральних артерiй i стану шляхiв колатеральноi компенсацii;
2) оцшка резерву колатерального кровопостачання басейну внутршньо1 сонно' артерп iз застосуванням функцiональних тестiв.
Мета нашого дослщження полягала в аналiзi виявлених при допплерографп змiн магiстраль-ного кровотоку i резерву колатеральноi ком-пенсацп у хворих з двобiчним ураженням сонних артерм з метою обгрунтування показань до хiрургiчного лжування.
Матераали та методи. Спостереження велось за 66 хворими з двобiчним ураженням внутршшх сонних артерш (ВСА) переважно в екстракранiальних вщдшах, 37 з них мали су-путню патологiю однiei або обох хребтових артерш. Середнш вж хворих становив 53,6±5,4 (вiд 40 до 64) рокв. Bсi пащенти мали ознаки порушення кровообiгу в каротидному басейш у виглядi транзиторних iшемiчних атак або iше-мiчного iнсульту давнiстю в середньому 11,8±1,5 (вiд 1 до 28) мiс. У деяких хворих була супутня недостатнiсть кровообiгу у вертебробазилярно-му басейш. Порiвняльну групу склали 30 хворих з однобiчним ураженням сонно' артерп. Патолопя магiстральних артерш визначалась за допомогою селективно' ангюграфп (ангюг-раф "NEURkSTAR"), морфологiчний дiагноз доповнювався результатами комп'ютерно' то-мографп мозку та у деяких хворих даними од-нофотонно' емiсiйноii комп'ютерно'' томографii i електроенцефалографii.
Гемодинамiчнi змши магiстральних церебральних артергй оцшювались за допомогою уль-тразвуково' допплерiвськоi системи "NEURkVISIkN" (модель "MULTIGkN-500 M"). Дiагностика локальних гемодинамiчних зрушень проводилась за стандартною методикою УЗДГ з визначенням лшшно'' швидкостi кровотоку (ЛШК) i коефiцieнта ii асиметрii (КА ЛШК), iндексу пульсацii та його асиметрп (транс-мiсiйний пульсацгйний шдекс), а також з анал-iзом спектра допплерограми. Обстеження до-повнювалося оцшкою функцiонування каротид-
но-офталышчного анастомозу i сполучених ар-терш.
3 метою визначення резерву колатералы-ного кровопостачання (РКК) басейну ВСА про-водиласы реeстрацiя кровотоку в середнм моз-ковiй артерп (СМА) у станi спокою та щд час проведення функцiоналыного компресшного тесту. Тест "реактивно! гшеремп", запропонова-ний С.А Giller [7] та удосконалений Д.В.Свiсто-вим i В.Е.Парфыоновим [1], проводився iз зас-тосуванням обережно! компресii сонно! артерп на протязi 5 серцевих циклiв. Фiзiологiчний змiст тесту полягае в тому, що пiд час компресп виникае регiонарна гiпотензiя, яка проявляеты-ся частковим зниженням ЛШК в СМА, теля припинення компресii вщбуваетыся тдвищен-ня кровотоку внаслiдок компенсаторно! вазо-дилатацii (реактивна гiперемiя), що вщобра-жае резерв ауторегуляцii церебралыного кро-вообiгу (рис.1). Вимiрювалисы залишкова ЛШК в СМА в % по вщношенню до ЛШК без функ-цiоналыного навантаження, а також коефщент овершуту (КО, норма 1,39±0,11) як спiввiдно-шення середныо! ЛШК гiперемiчноi вiдповiдi до середныо! ЛШК перед компреаею. Рiвены гранично! залишковоi ЛШК, що свiдчив про недо-статнiсты колатералыного кровопостачання у каротидному басейнi, рядом авторiв [8, 9] оць нювався у 40%, за резулытатами паралелыно проведених ТКД, ЕЕГ i монiторингу регюнар-ного кровообцу басейну ВСА. Зниження ЛШК в СМА бшыше н!ж на 60% (залишкова ЛШК — 40%) пщ час виключення ВСА у 98% хворих прогнозувало появу аномалм, що вiзуалiзува-лисы на електроенцефалограмг 3 урахуванням цих даних РКК басейну ВСА характеризувався трыома типами: компенсованим, субкомпенсо-ваним або декомпенсованим (табл. 1). При збе-реженш фiзiологiчних показникiв ЛШК в СМА у сташ спокою та при функцюналыному тестi, а також за нормалыних шдексу пулысацп i кое-
. t JU JÄ dWUee^ti,. Л : Л . ^ Ji mJ .U -U
Рис.1. Тест "реактивно! гiперемii".
Допплерограма середныо! мозково! артерii oiA час компресii сонно! артерп
фщента овершуту РКК вважався компенсованим. У разi реестрацп достатныо! ЛШК в СМА без функцюналыного навантаження, але при не-задовiлыних показниках функцiоналыного тесту (залишкова ЛШК <40%) РКК
вважався субком-пенсованим. Знижеш показники кровотоку в СМА у сташ спокою i пщ час функцюналыного навантаження свщчили про декомпенсацю РКК.
3а ступенем морфологiчних змш внутргш-ныо! сонно! артерii пащенпв розподiлили на двi групи. Першу групу (38 спостережены) скла-дали хворi з гемодинамiчно значущим уражен-ням (стеноз 75%, оклюзiя) одше'! з ВСА у по-еднанш з помiрним (30 спостережены) або також гемодинамiчно значущим (8 спостережены) ураженням iншоi ВСА. Супутня патологiя хреб-тових артерiй мала мюце у 24 хворих. Ступшы неврологiчних порушены, що визначався у балах, у пащентав першо'! групи, за шкалою National Institutes of Health (USA), був пере-важно середнiм: 8,9±0,8 (вiд 3 до 16 балiв). 3а даними АКТ мозку, iшемiчнi вогнища середнiх розмiрiв виявленi у 47% хворих, великих розмiрiв — у 31%.
До друго! групи (28 спостережены) увмшли хворi з гемодинамiчно незначущим ураженням ВСА (стеноз — до 75%, деформаця) з обох бокв. Супутня патологiя хребтових артерiй виявля-ласы у 13 хворих. Ступшы невролопчних порушены у балах складав у середныому 5,1 ± 0,7 (вiд 2 до 12 балiв). 3а резулытатами АКТ, у 53% хворих ще'! групи вогнища шемп були вiдсутнi. У порiвнялынiй групi було 30 хворих з
Таблиця 1. Визначення резерву колатерального кровопостачання басейну внутршньо1 сонно!" артерй", за даними ТКД
Резерв колатерального кровопостачання ЛШКвСМА Трансм1сшний 1ндекс пульсацй Залишкова ЛШК в СМА Коефщент овершуту
Компенсований В межах вжово! норми >0,5 > 40% Нормальний (1,39±0,11)
Субкомпенсований < 40%, але бшьше 20 см/с Нормальний або зменшений
Декомпенсований Зменшена, КА > 15% <0,5 < 40% < 1,1
одноб1чним гемодинам1чно значущим уражен-ням ВСА. Середнш стутнь невролопчних по-рушень у них у балах дор1внював 7,2±0,8, 1шем1чн1 вогнища середн^х розм1р!в були у 46% хворих, великих розм1р!в — у 11%.
Результаты та ix обговорення. Характеристика магктралъпого кровотоку. Анатз доп-плерограф1чних показнишв в обох групах хворих показав, що гемодинам1чш зрушення май-же завжди переважали в одному з двох каро-тидних басейшв. Асиметр1я показнишв ЛШК у сегментах ВСА та (або) в 'i'i галках рееструва-лась у 95%±3,5 випадшв у першш груш пащентш та у 83%±6,1 випадкгв у другой груш пащентгв. Як правило, г1рш1 показники мапст-рального кровотоку спостер1галися на баз1 бшьшого морфолопчного дефекту ВСА, за да-ними ангюграфп, але навиъ у випадках ргвноз-начного стенозу або двоб1чного тромбозу ВСА вдавалось визначити басейн з бшьшим гемоди-нам1чним дефщитом завдяки застосуванню методики ТКУЗДГ.
У першш груш гемодинам1чний дефщит кровотоку рееструвався у вах хворих на бощ грубого морфолопчного дефекту ВСА, кореля-ц1я даних УЗДГ i ангюграфп складала 98%±2,3. Контралатерально, на бощ помiрного стенозу, змiни лiнiйного кровотоку i характеристик доп-плерограми виявлет тiльки у 66%±7,8 пацieнтiв. У хворих друго! групи гемодинамiчнi зрушення, за даними УЗДГ, мали мiсце в основному на бощ переважного морфолопчного ураження ВСА, корелящя даних УЗДГ i ангюграфп складала 82%±7,3. З боку контралатерально! ВСА змiни у хворих ще! групи рееструвались за допомогою допплерографп лише у 35%±9,1 ви-
падшв. Патологiя хребтових артерiй супровод-жувалась змшами , що вiзуалiзувались на ТКУЗД-грамах, у 72%±6,0 хворих.
Басейн клшчних проявiв порушення моз-кового кровооб^у найчастiше вiдповiдав басей-ну переважно гемодинамiчних змш; за даними ТКУЗДГ, така кореляцiя у хворих першо! групи складала 85%±6,5, у хворих друго! групи — 73%±8,4. Це свiдчило про гемодинамiчний механiзм iшемiчних розладiв церебрального кро-вообцу у хворих з грубим ураженням мапст-ральних артерiй голови.
Характеристика резерву колатералъного кровопостачання. Piвень РКК закономiрно в;^знявся у хворих рiзних груп (табл. 2, рис.2). У першш груш пащешге на бощ оклюзп або критичного стенозу ВСА переважав декомпен-сований тип РКК (у 71%±7,4), у контралате-ральному басейнi переважав субкомпенсований тип (у 50%±8,2). Компреая сонно! артерп на боцi оклюзп або критичного стенозу ВСА не призводила до сутгевих змш ЛШК в СМА. Тим-часова компреая протилежно! сонно! артерп, що була менш ураженою, зумовлювала значне зниження ЛШК в СМА з обох бокв (залишкова ЛШК < 40%, у басейн оклюзп ВСА ЛШК < 20 см/с), що свщчило про значний вклад цiei артерп в кровопостачання обох твкуль мозку. Виключення артерп пiд час хiрургiчноi корекцп ii патологп небезпечне, зважаючи на ймовiрне зниження церебрально! перфузп i розвиток iшемiчних ускладнень. При електроенцефалог-рафп, що проводилась 10 хворим першо! групи, фоновi змiни бiоелектричноi активностi мозку рееструвалися у 7, пiд час тимчасово! компресii сонно! артерii спостертались появи
Таблиця 2. Резерв колатерального кровопостачання басейну внутршньо! сонно!" артерй в рiзних групах хворих
1-ша група 2-га група Контрольна група
РКК Басейн переважного ураження, % Контралате-ральний басейн, % Басейн переважного ураження, % Контралате-ральний басейн, % P1 P2 Басейн ураження, % Контралате-ральний басейн, % P3 P4
Компенсований 16±6,0 39±8,0 82±7,4 96±3,7 < 0,01 < 0,01 50±9,3 56±9,2 < 0,05 < 0,05
Субкомпенсований 13±5,5 50±8,2 7±4,9 4±3,7 > 0,05 < 0,01 17±6,9 44±9,2 > 0,05 > 0,05
Декомпенсований 71 ±7,4 11 ±5,1 11 ±6,0 0 < 0,01 > 0,05 33±8,4 0 < 0,05 < 0,05
ПримШки: Р1— РКК для 1-1 i 2-1 груп у басейш переважного ураження, Р2 — РКК для 1-1 i 2-1 груп у контралатеральному басейнi, Р3 — РКК для 1-1 i контрольно! груп у басейш переважного ураження, Р4 — РКК для 2-1 i контрольно1 груп у басейш переважного ураження.
1-ша гру
па 80%п
70%
60%-И"
50%-40%-30%-20%-10%-0%
-1^=1
Сторона А
Сторона Б
2-га група 100%-,
80%'
60%
40%'
20%
0%
Ю
Сторона А
Сторона Б
Контрольна
група>0%-|
50%-' 40%-'' 30%-' 20%-'' 10%-' 0%
Сторона А Сторона Б
| | Компенсований | | Субкомпенсований | | Декомпенсований
Рис.2. Резерв колатерального кровопостачання басей-ну внутршньо! сонно'! артерп в р1зних групах хворих.
Сторона А - басейн переважного ураження ВСА. Сторона Б - контралатеральний басейн
або наростання повшьнохвильово! активност1 в одше! (у 3 хворих) або й в обох (у 5 хворих) твкулях мозку.
У другм грут хворих з ураженням ВСА пом1рного ступеня РКК був переважно ком-пенсований в обох каротидних басейнах (82%±7,4 1 96%±3,7 вщповщно), показники ЛШК в СМА були задовшьними , в тому числ1 при функцюнальному навантаженш. Серед хворих контрольно: групи з одноб1чним ураженням ВСА декомпенсацда РКК виявлено у 33%±8,4, а у
50% хворих колатеральна компенсащя була задов1льною.
Таким чином, стан колатерально! компен-сацп був найпршим у хворих першо! групи, особливо у випадках грубого морфолог1чного ураження обох ВСА 1 поеднано! патологп хреб-тових артерм. Наявнють декомпенсацп крово-постачання в СМА при оклюзуючих ураженнях ВСА в умовах задов1льного кровотоку з басей-ну зовшшньо! сонно! артерп, за даними ТКД, створюе передумови для сприятливого результату реваскуляризуючо! операц1! типу екст-раштракрашальних м1кроанастомоз1в (Е1КМА) [2, 3, 5].
Х1рург1чне л1кування хворих проводилось з метою в1дновлення прох1дност1 артер1! або по-лшшення колатерального кровопостачання у ка-ротидному басейн1. Реконструктивн1 операц1! на ВСА виконувались 1з тимчасовим виключенням 11 з кровообцу на 25—50 хв в умовах фармако-лог1чного захисту мозку. Враховувались попе-редн1 дан1 кл1н1чно! пальцево! компрес1! сонно! артер1! або результати електроенцефалограф1!. Реваскуляризац1я каротидного басейну проводилась шляхом створення Е1КМА, а також при усуненн1 супутньо! патолог1! хребтово! артер1!. В ранн1й п1сляоперац1йний пер1од у хворих першо! групи спостер1гався досить високий процент 1шем1чних ускладнень, як1 проявлялись тимчасовим або ст1йким поглибленням невролог1чного деф1циту в одному з каротид-них басейн1в. Серед 21 хворого першо! групи, яким проводилось 1нтраоперац1йне виключен-ня ВСА, таш ускладнення мали м1сце у 6 (28%). У вс1х цих хворих, за даними ТКД, реестру-вався субкомпенсований або декомпенсований тип РКК. Невролопчний статус полшшився у 57% хворих, неефективним х1рург1чне л1куван-ня виявилось у 43% пащешт
У другм груш частка 1шем1чних ускладнень була значно меншою, з 13 хворих, яким засто-совано 1нтраоперац1йне виключення ВСА, тим-часов1 невролог1чн1 розлади констатовано в 1 випадку (8%). У вс1х хворих 1з задов1льним РКК 1шем1чн1 ускладнення були вщсутш. Пол1пшив-ся невролог1чний статус у 75% хворих, не було ефекту в1д лжування у 25%. У контрольнм груп1 пац1ент1в 1шем1чн1 ускладнення мали м1сце у 2 хворих (11%) з 17, яким проводились реконст-руктивн1 операц1! на ВСА з !! тимчасовим вик-люченням. В обох випадках спостер1галась передня трифуркац1я, РКК в ураженому каро-тидному басейн1 був субкомпенсованим. В1дсутн1сть кл1н1чного ефекту х1рург1чного л1ку-
вання у хворих контролыно! групи зареестро-вана у 23%.
Висновки.
1. Допплерографiчна реeстрацiя порушены магiстралыного кровотоку шдтверджуе гемодинамiчну значущiсты патологii артерп i дозволяе визначити басейн, що характеризуемся переважним дефiцитом кровопостачання, у хворих з двобiчним ураженням ВСА.
2. Стан колатералыного кровопостачання ка-ротидного басейну, за даними ТКД, вiрогiдно вiдрiзняeтыся у групах хворих з рiзним ступе-нем морфолопчного ураження ВСА. Hайгiршi показники одержано у хворих з критичним стенозом або оклюзieю ВСА в умовах множинного ураження магiстралыних церебралыних артерш.
3. 3адовiлыний стан резерву колатералыного кровопостачання у басейнi ВСА, за даними ТКД, дозволяе планувати оперативне втручання з тимчасовим !! виключенням. 3ниження лшмно-го кровотоку в СМА при компресшному тестi бшыше н!ж на 60% становиты високий ризик iшемiчних ускладнены тд час реконструкцii ВСА.
Список лiтератури
1. Гайдар Б.В., Парфенов В.Е., Свистов Д.В. Доп-плерографическая оценка ауторегуляции кровоснабжения головного мозга при нейрохирургической патологии // Вопр. ней-рохирургии.—1998.—№ 3.—С. 31—35.
2. Грозовский Ю. Л., Куперберг Е. Б., Мучник М. С. и соавт. Тактика и показания к хирургическому лечению болыных с сочетанными экстра- и интракраниалыными поражениями сонных артерий.// Журн. невропатол. и психиатрии им С. С. Корсакова.—1991.—Т. 91, вып. 7.— С. 69—75.
3. Куперберг Е. Б., Грозовский Ю. Л., Абрамов И. С. и др. Резулытаты, проблемы и перспективы хирургического лечения брахиоце-фалыных артерий // Актуалын. вопр. кли-нич. Медицины.—1996.— С. 76—91.
4. Лелюк Е. Г., Лелюк С. Э. Цереброваскуляр-ный резерв при атеросклеротическом поражении брахиоцефалыных артерий. Этюды современной улытразвуковой диагностики. Вып. 2.—К.: Укрмед, 2001.—С. 85—111.
5. Никитин Ю. М., Труханов А. И. (ред.) Улыт-развуковая допплеровская диагностика сосудистых заболеваний. — М.: Видар, 1998.— С. 165—186.
6. Свистов Д. В., Бикмуллин В. Н, Руденко В. В. Допплерографическая оценка состояния коллатералыного кровообращения в бассейне внутренней сонной артерии при плани-
ровании вмешательств на сонных артериях // Мат. Междунар. симпоз. по транскраниальной допплерографии и интраоперац. мониторингу (23—26 июня 1993г.). СПб., 1993.—С. 35—36.
7. Giller C. A. A bedside test for cerebral autoregulation using Transcranial Koppler ultrasound // Acta neurochir.—1991.—V. 108, N.1.— P.7—14.
8. Jansen C, Ackerstaff R.. G. A., Vriens E. M. et al. Simultaneous EEG and TCK monitoring during carotid endarterectomy. In: Kka M., von Reuten G. M., Furuhata H., eds.// Recent Advances in Neurosonology, — Amsterdam: Excerpta Medica, 1992:— P. 49—52.
9. Jorgensen L. G., Schroeder T. V. Transcranial Koppler for detection of cerebral ischaemia during carotid endarterectomy // Eur J Vasc Surg.—1992.—V. 6.—P. 142—147.
10. Moore W. S. Current indications for carotid endarterectomy.// Cerebrovascular ischaemia (investigation I management) // Ed. By Caplan L., Shifrin E. G., Nicolaides A. N., Moore W. S. — L., 1996.—P. 655—662.
11. Totaro R., Marini C., Baldassarre M., Carolei A. Cerebrovascular reactivity evaluated by transcranial Koppler: reproducibility of different methods.// Cerebrovasc Kis.— 1999.—V.3. —P. 142—145.
Допплерографическая оценка церебрального кровотока у больных с двусторонним каротидным стенозом при планировании хирургических вмешательств
Цимейко O.A., Глоба M.B. У 66 больных с двусторонним окклюзионно-стено-тическим поражением внутренней сонной артерии проведена оценка изменений магистрального кровотока и состояния коллатеральной компенсации методом ультразвуковой транскраниальной допплерографии. Резерв коллатерального кровоснабжения каротидного бассейна оценивался как компенсированный, субкомпенсирован-ный и декомпенсированный по показателям линейного кровотока в средней мозговой артерии в состоянии покоя и при функциональном тесте с компрессией сонной артерии. Наихудшие показатели отмечены в группе больных с критическим стенозом или окклюзией внутренней сонной артерии в условиях множественного поражения магистральных артерий головы: в обоих каротидных бассейнах преобладала декомпенсация или субкомпенсация кровотока. Компрессия менее пораженной сонной артерии приводила к снижению скорости кровотока в средней мозговой артерии с обеих сторон более чем на 60%. В этой группе больных отмечено наибольшее количество ишемических осложнений (28%) после каротидной эндартерэктомии. Использование данных транскраниальной допплерографии у больных с билатеральным поражением сонных артерий позволяет выделить группу риска ишемических осложнений при планировании реконструктивных операций.
Kopplerographic assessment of cerebral blood flow in patients with bilateral carotid stenosis for planning surgical treatment
Tsimeiko K.A., Globa MV.
In 66 patients with bilateral occlusive-stenotic lesions of carotid arteries we evaluated changes of cerebral blood flow (CBF) patterns and collateral compensation by transcranial dopplerography. Collateral blood flow was accepted as compensated, subcompensated and decompensated according to the figures of linear blood flow in middle cerebral artery (MCA), comparing to the functional test with compression of ipsilateral carotid artery. The worst data
were detected in patients with critical stenosis or occlusion of intern al carotid artery when multi ple stenotic lesions of principal cerebral arteries took place. In that circumstances decompensation or subcompensation of CBF in both carotid territories was dominated. Compression test on less stenotic carotid artery leads to the more than 60 % reduction of blood flow velocity in MCA on both sides. In this patient group the most rate of complications (28%) after carotid endarterectomy was observed. The use of transcranial dopplerography in patients with bilateral occlusive disease of carotid arteries allows to establish risk group for possible ischemic complications in planning reconstructive surgery.
Коментар
до cmammi О. А Ц/'мейка., M. В. Глоби "ДопплерографЧна ощнка церебрального кровотоку у хворих з блатеральним каротидним стенозом при плануванн х1рурячного лкування"
Стаття присвячена актуальнш проблем! судинноТ xipypri'i — лкуванню хворих з двобнним оклюзшно-стено-тичним ураженням сонних артерш. Застосування нешвазивного високошформативного методу дослщження церебрального кровотоку, яким е ультразвукова транскражальна допплерографп, дозволяе проводити ктьюсну оцшку гемодинамнних зрушень у кожного хворого. Особливого значення це набувае в зв'язку з необхщнютю вибору диференцшованоТ тактики лкування даноТ категори хворих: визначення методу i термов оперативного втручання.
Завдяки тому, що автори ч!тко сформулювали завдання дослщження, побрали адекватн методи, Тм вдалося визначити допплерографнш критери порушення мапстрального i колатерального кровотоку, як! важливо врахо-вувати при вибор! хфурпчноТ тактики. Особливу увагу автори придтили визначенню стану резерву колатерального кровопостачання — сумарного показника ктьюсних характеристик кровопостачання басейну внутршньоТ сонноТ артери. Застосування функцюнального тесту, що моделюе граничне напруження колатеральноТ компен-саци та ауторегуляци церебрального кровотоку, сприяло одержанню точних вщомостей, як! мають високу клшнну значущють. Планування оперативних втручань у хворих з двобнним ураженням сонних артерш повинно прово-дитись з урахуванням резерву колатерального кровопостачання, що пщтверджуеться при аналЫ ускладнень хфурпчного лкування. В робот! наведено дан! з!вставлення допплерограф!чних i електроенцефалограф!чних дослщжень, котр!, на наш погляд, доцтьно продовжувати.
Доктор медичних наук Чеботарьова Л. Л.
Ыститут нейрохгрургИ iм.акад.А.П.Ромоданова АМН Украти
