CC BY
85
1з загально! кшькосп дослщжуваних тдприемств жодне тдприемство не мае стшко! тенденцп до збшьшення штегрованого коефщента таксономп, що вказуе на те, що д1яльшсть тдприемств машинобудування е фшансово нестшкою, оск1льки мае м1сце зменшення частки власного катталу й збшьшення частки запозиченого катталу, зростання питомо! ваги поточних зобов'язань на противагу довгостроковим, що, в свою чергу, знижуе фшансову безпеку д1яльносп суб'екпв фшансових вщносин макрор1вню. Зростання р1вня фшансово! безпеки тдприемств машинобудування у 20102012 роках, виняток становлять ПАТ "Харшвський тракторний завод 1м. С. Орджотшдзе" та ПАТ "Харшвський електротехтчний завод
"УКРЕЛЕКТРОМАШ", вщбулося завдяки зростанню величини чистого прибутку тдприемств та тдвищенню ефективносп використання основних та оборотних актив1в. Р1зке зниження показника у 2013 рощ ПАТ "АВТРАМАТ", ПАТ"Електромашина", ПАТ "Харшвський завод штамтв та пресформ", ПАТ "РОСС" та ПАТ "Завод ш. Фрунзе" свщчить про необхщтсть скорочення строк1в погашения дебггорсько! заборгованосп та оптим1заци структури витрат тдприемств як суб'екпв фшансових вщносин.
Висновок. Застосування таксоном1чного анал1зу для оцшки р1вня фшансово! безпеки суб'екпв фшансових вщносин на макрор1вт дала можлив1сть виявити недостатнш р1вень фшансово! безпеки дослщжуваних тдприемств галуз1
машинобудування. Такий пiдхiд сввдчить про коректнiсть та ефективтсть використання багатовимiрного аналiзу в мехатзм оцiнки фшансово! безпеки, що забезпечить своечасну та точну оцшку рiвня фшансово! стiйкостi та незалежтсть пiдприемства у довгостроковому перiодi. Слугуе основою для удосконалення фiнансового менеджменту для тдприемств для оптимiзащ! використання фшансових ресурав, своечасно! щентифжацп зовтштх та внутрiшнiх загроз фiнансовому стану суб'екпв фiнансових вiдносин на макрорiвнi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Саблина Н. В. Использование метода таксономии для анализа внутреннего ресурса предприятия / Н. В. Саблина, В. А. Теличко // Бизнес Информ. - 2009. - № 3. - С. 78 - 82.
2. Литвинова В. А. Повышение корректности сравнительных оценок конкурентоспособности продукции на основе таксономического анализа / В. А. Литвинова // 1нновацшна економжа. - 2012. - № 5 (31). - С. 97 -101.
3. Лекцп - комп'ютерт методи статистичного аналiзу та прогнозування //[Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uadoc.zavantag.com/
4. Янковой А. Г. Многомерный анализв системе STATISTICA / А. Г. Янковой. - Одесса : Оптимум. 2001. - Вып. 1. - 216 с.
Рецензент д.е.н., професорХНЕУ iм..С.Кузнеця Колодгзев О.М. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Уткта Ю.М.
УДК 377.352
ДОСЛ1ДЖЕННЯ В1ТЧИЗНЯНО1 КУСТАРНО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 ТА II ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ НАПРИК1НЦ1 Х1Х СТОЛ1ТТЯ
Лантух 1.В., к.е.н., доцент (ХНАДУ)
У cmammi до^джуються питання, пов'язанi 3i станом розвитку кустарноi npoMucnosocmi наприктщ Х1Х столття. Автор звертае увагу не тшьки на проблеми, як позначилися в цей nеpiод у данш гaлузi npомиcловоcmi й на шляхи ii оптимгзацИ] але й тдтмае питання про mехнiчну оcвimу, яка повинна була наситити кустарну промисловкть фaхiвцями й дозволити ш утворювати артш ргзних mиniв, щоб кустар швидше включився в pинковi вiдноcини.
Ключовi слова: Kycmapi, кустарна промислов^ть, кустарний музей, казент замовлення, техтчна освта.
© Лантух 1.В.
Вк'ник економжи транспорту i промисловост1 № 47, 2014
ИССЛЕДОВАНИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ КУСТАРНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ И ЕЁ ТЕХНИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В КОНЦЕ Х1Х ВЕКА
ЛантухИ.В., к.э.н., доцент (ХНАДУ)
В статье затрагиваются вопросы, связанные с состоянием развития кустарной промышленности в конце Х1Х века. Автор обращает внимание не только на проблемы, которые обозначились в этот период в данной отрасли промышленности и на пути их оптимизации, но и поднимает вопрос о техническом образовании, которое должно насытить кустарную промышленность специалистами и позволить ей образовывать артели различных типов, чтобы кустарь быстрее включился в рыночные отношения.
Ключевые слова: кустари, кустарная промышленность, кустарный музей, казенные заказы, техническое образование.
DOMESTIC HANDICRAFT INDUSTRY RESEARCH BY SOCIETY AND ITS TECHNICAL EDUCATION IN THE LATE 19TH CENTURY
Lantuh I. V., Candidate of Economic Sciences, associate professor (KhNAHU)
The article considers issues related to the state of the handicraft industry development in the late 19th century, which built up a significant sector of the industrial production. The author draws attention not only to the problems that become apparent during this period in this line of industry, but also to the way of their optimization, which were caused by both governmental and the public organizations activities. The article also brings up an issue of technical education, including the initial and higher one, which should fill the handicraft industry with professionals and give it a chance it to form artels of various types in order to help craftsman to join market relations as soon as possible. It was a paramount task, because in this period the modernization of industry was taking place, part of which was the handicraft industry.
Keywords: artisans, cottage industries, handicraft museum, government contracts, technical education.
Постановка проблеми. Актуальшсть наукового вивчення вичизняно! кустарно! промисловосп визначасться тим, що вона належала до найбшьш поширених видiв у промисловому секторi шнця Х1Х ст. Аналопею !! сьогодш е малий бiзнес, що потребуе неаби-яко! уваги з боку держави, громадськосп, бо вш е самим поширеним i багатопроблемним. У цьому процеа необхщно скористатися досвщом попередшх поколшь. Такою спадщиною е дiяльнiстъ вичизняних кустарiв напришнщ Х1Х ст., а саме в перюд модершзацп промисловосп, аналiз яко! допоможе оптимiзувати роботу сучасних шдприемщв малого бiзнесу й дрiбного виробництва: державш замовлення, пшьги, зростання конкурентноспроможносп тощо.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш. Дослщження й публжацп, що стосуються теми, досить значш. 1хнш аналiз сввдчить, що попередниками був зiбраний та узагальнений певний фактичний матерiал з еволюцп кустарного виробництва. Серед робгг, присвячених окремим аспектам проблеми, варто особливо вщзначити роботи М.М. Добровольського, £. Малаховського, В.Ф. Горленко, 1.Д. Бойко, О.С. Куницького, С.М. Боньковсько!, М.П. Маслова [1-5]. Ц роботи дають змогу ощнити мiсце кустарно! промисловостi в народному господарсга Укра!ни в кiнцi XIX-
початку ХХ ст. В роботах попереднишв мiститься чимало фактично! шформацп з розвитку кустарно! промисловостi.
Мета статтi. Проаналiзувати стан розвитку кустарно! промисловосп наприкiнцi Х1Х ст. та !! проблеми, як1 позначилися в цей перюд, а також звернути увагу на рiвень технiчно!' освпи, яка повинна була готувати кадри професюнальних фахiвцiв для подальшого розвитку дабного виробництва.
Виклад основного матерiалу. Розвитку кустарно! промисловосп напришнщ Х1Х ст. придмлася значна увага вiтчизняними дослщниками [6, 7, 8]. I саме щкаве, що iнiцiатива йшла знизу. Як сввдчать джерела, наприкiнцi XIX ст., цш проблемi особливе мюце придiлялося вiтчизняною громадськ1стю, яка тклувалася цим питаниям за допомогою тако! органiзацi!' як вiддiлення кустарно! й ремюничо! промисловостi товариства для сприяння вiтчизняно! промисловостi й торгiвлi.
Так, 6 травня 1889 р. були проведет збори вщдшення кустарно! й ремюничо! промисловостi цього товариства, як були цiлком присвяченi обговоренню складеного особливою комiсiею проекту представлення мастерству державного майна про заходи для тдтримки й розвитку
В1сник економжи транспорту i промисловост1 № 47, 2014
кустарно! промисловостi. Проектом
передбачалося:
1) при збиранш вiдомостей по сшьському господарствi через мiсцевих кореспонденпв збирати статистичнi данi i про кустарiв;
2) органiзувати iнститут особливих кустарних старост, на обов'язку яких було б ознайомлення кустарiв i3 кращими знаряддями й методами, вк^вка, щодо найкращих способiв до придбання сировини, а також мюця збуту. Заняття цього роду повиннi бути розподшеш мiж старостами не по районах, а по групах виробництв;
3) полегшити кустарям придбання сировини вшпусткою з казенних люових дач лiсу самими дрiбними партiями й надати можливiсть в одержанш з казенних заводiв залiза, вугiлля й iнших горючих матерiалiв;
4) сприяти наданню кустарям за посередництвом кустарних старост i земських управ поставок для казенних i громадських установ, для того, щоб вони розподмлися мiж кустарями даного селища нарiвно;
5) у центральних пунктах з найбшьше розвиненою кустарною промисловютю заснувати банки для короткострокового кредиту кустарям;
6) упорядкувати Санкт-петербурзький кустарний музей, поповнити його вичизняними й шоземними зразками кустарних виробiв i знарядь для посилки останнiх у мiсцевi кустарнi музе!, як1 повинш бути вiдкритi у великих центрах кустарно! промисловосп й бути на зв'язку з ремюничими училищами;
7) у початкових школах навчати переважаючим у !хшх районах ремеслам, у найбшьш важливих центрах кустарно! промисловостi заснувати ремiсничi училища, а в тш мiсцевостi, де кустарi живуть поодиноко, посилати в зимовий час досвщчених майст^в для навчання кустарiв, а найбшьш здатних юнашв з родин кустарiв посилати в ремiсничi училища за казенний кошт;
8) тдтримувати iснуючi кустарш артiлi, а iз цieю метою видавати артiлям позичку на обладнання майстернi й покупку машин. Вщдшення товариства для сприяння вiтчизняноï промисловосп й торгiвлi ухвалило представити даш пропозицiï в мiнiстерство державного майна [6].
Питання, що стосувалися розвитку кустарноï промисловостi, були найрiзноманiтнiшi. Одне з таких стосувалося казенних замовлень, яш були архiважливими для останньо].'. У лютому 1890 р. цьому питанню була присвячена доповшь А.Г. Штанзi, прочитана ¡.м у кустарному вщдшенш товариства для сприяння вiтчизняноï промисловостi й торгiвлi [7]. У нш вiдзначалося, що в справi допомоги кустарним промислам казенш замовлення можуть вiдiгравати першорядну роль, слугувати забезпеченням
безпосереднього збуту. Втшно було бачити, що два спещальш вiдомства: вiйськове й морське, в особi своïх головних начальников, висловили повне спiвчуття кустарнiй справi й наголосили на наданнi низки пшьг при передачi казенних замовлень кустарям. Спочатку земство зустршо недовiру з боку заляканих скупниками кустарiв, але воно не зупинилося на щй спробi й продовжувало свою справу. Облаштована була майстерня й через два роки обидва казенш тдряди, незважаючи на ряд невдач, були з устхом виконанi. Тим самим кустарi були звiльненi вш кабали скупник1в, i к заробггок значно збiльшився, що й спонукало 1х звернутися до земства iз вдячшстю й та проханням продовжувати почату справу. Словом, вийшов приклад удалого еднання державноï влади, земсь^' й дворянськоï iнтелiгенцiï й трудящих у справi безпосередньоï допомоги ¡.м.
Наприкiнцi свое!' доповiдi А.Г. ^ffiraroi наводив наступнi положення: надання подальших пiльг кустарям при передачi казенних замовлень. У разi неможливостi безпосередшх вiдносин вiйськового й морського вшомств iз кустарями, необхiднi посередницьш установи, якими могли бути кустарнi комггети й тощо, як1 повиннi мати спещальних довiрених осiб. А мiсцевi скупники повиннi бути зовсiм усунуп вiд участi у виконаннi кустарями казенних замовлень. Перше завдання полягало в правильному розподш замовлення мiж кустарями й, у випадку потреби установи, що посередкуе, повиннi доправити в користування кустарям необхiднi iнструменти, машини й навиъ улаштувати майстернi. Для початку кустарi могли бути простими найманими робпниками, але поступово повиннi були оргашзовувати артiлi, в розпорядженнi яких могли передаватися майстерш зi збереженням фактичного контролю й керiвництва посередницькоï установи. Нарештi, доповiдач звернувся до зборiв iз проханням посприяти тому, щоб казенш замовлення на десятки тисяч карбованщв на рж можливо скорiше направлялися на допомогу населенню, що бiдуе.
Доповiдь викликала жвавий обмiн думок. Зокрема, вiдзначалося, що мiсцевi фабриканти, як органiзатори виробництва, близько знайомi з народом, могли бути корисними посередниками при передачi казенних замовлень кустарям. Необхшно тшьки визначити норму хх винагороди за цю передачу. Але ця думка викликала заперечення. Резюмуючи все сказане, професор О.О. 1саев [7], голова вiддiлення кустарноï й ремiсничоï промисловостi товариства для сприяння вiтчизняноï промисловостi й торпвт, наголосив, що посередництво нiколи не користувалося громадськими симпатiями, i що питання про здешевлення цього посередництва було актуальним для даного часу. Зробити приватних шдприемщв посередниками по передачi казенних
Вкник економ1ки транспорту i промисловост1 № 47, 2014
зшовлень кyстapям, знaчило виявити ш нову системaтичнy пiдтpимкy, яга, по сут1, шчим не вiдpiзнялaся в1д деpжaвноï пiдтpимки велико1' пpомисловостi. Oчiкyвaти в1д тaкоï пiдтpимки великого блaгa для нaселення не було пiдстaв. Hоpмyвaння винaгоpоди зa тaке посеpедництво зaжaдaлa доpогого й, все-гаки, нездшсненного контpолю. Нщо не говоpило пpоти можливосп оpгaнiзaцiï допомоги кyстapям деpжaвними aбо гpомaдськими yстaновaми. В pештi-pешт щ збоpи yхвaлили визгачити piшення пpо те, як ^dapm виpоби могли зaдовольнити кaзенним потpебaм i як1 зaжaдaють змши техшки кyстapного виpобництвa.
Oднaк, не менш вaжливим було питaння пpо pозвиток техн1чно1' освгги для пpaцюючих y кyстapнiй пpомисловостi [8]. Для того, щоб полегшити виклaдaння pyчноï ^a^ в почaткових yчилищaх, необхщно було пiдтpимyвaти й ще бшьш pозбyдовyвaти нaвчaння pyчноï пpaцi y вчительських семiнapiях, iнститyтaх тa шших зaклaдaх, що готyвaли нaвчaльний пеpсонaл. Фaкти, зiбpaнi до з'1'зду по техшчнш освт (189G p.), покaзaли, що в цих зaклaдaх, взaгaлi, охоче зaймaлися оpгaнiзaцieю pyчноï пpaцi. Не тоpкaючись ïï педaгогiчного знaчення для цих зaклaдiв, можнa вiдзнaчити, гасшльки це могло бути вaжливо для кyстapних пpомислiв. Пapyбок, познaйомившись 1з pемеслом y вчительськ1й семiнapiï, м1г стaти вчителем почaтковоï школи, контpолювaти, чи пpaвильно ведеться нaвчaння pемеслy, якщо його виклaдaв y цш школ1 спецiaльний мaйстеp. 1нший же вчитель, полюбивши спpaвy й добpе зaсвоïвши pемесло, i сaм би м1г ïï виклaдaти, що дозволило б обштися без спецiaльного мaйстpa. Ha зaпитaння комитету товapиствa для с^ияняя пpомисловостi й тоpгiвлi ^о зaходи, пpийнятi нa коpисть кyстapних пpомислiв однa 1з земських yпpaв вiдповiлa: «Коли в 1888 p. один 1з учител1в земських шшл виявив бaжaния нaвчaти учшв столяpнiй спpaвi, йому 1з земських кошт видaнa бyлa потpiбнa сyмa га пpидбaния iнстpyментiв» [8]. Але вчительсьш семiнapiï служили тиpaжyвaниям учител1в для цiлоï гyбеpнiï з ïï piзномaнiтними пpомислaми. Тому недостaтньо було вводити в цих зaклaдaх який-небудь один вид pyчноï пpaцi: сл1д було виклaдaти кiлькa вид1в, що вадповдають нaйпошиpенiшим пpомислaм. А молод1 люди могли вибиpaти той пpомисел, який нaйбiльше вiдповiдaв ïхнiм смaкaм. Вивчивши його, вони могли б шугати соб1 м1сце в почaтковiй школ1 того paйонy, де зaймaються дaним пpомислом. Ними б кеpyвaв цшком пpиpоднiй pозpaхyнок, що знaйомство 1з цим видом pyчноï пpaцi до можливосп виклaдaти його могло б збiльшaти ïхнiй piчний стaток y шльга десятк1в кapбовaнцiв.
Але гаселення селa пpед'являло й шший зaпит. Деяк1 кyстapно-пpомисловi окpyги
поступово вросли в знaчнi пpомисловi центpи, що мaли в1д 1GGG до 5GGG жител1в i бшьш, тa служили м1сцем домiнyвaния якого-небудь одного ^омислу. Був пpомисел, хapaктеp якого вимaгaв знaчного под1лу пpaцi (нaпpиклaд, iгpaшкове виpобництво), що пpед'являло зaпит га piзнi спецiaльнi пpомисловi нaвички - столяpa, токapя, слюсapя, живописця. Бшьш1 поселення, що нaближaлися до м1ських, мaли зaпит нa piзних pемiсникiв i об1цяли достaтнiй pинок збуту для виpобiв piзних гaлyзей. Тaкi центpи служили цшком зpyчними, ^^одшми м1сцями для почaткових i гавиъ для сеpеднiх техшчних шк1л з виклaдaниям piзних pемесел. У цих центах pемiсничa школa моглa pозpaховyвaти нa досить велике число слyхaчiв y стapшомy шк1льному вщ1 ввд 13-17 pокiв. Слyхaчi могли веpбyвaтися, чaстинy 1з зaможного нaселення цих цен^в, чaстинy, з бшьш бщних pодин, де бaтьки не були готов1 вiдpивaти син1в в1д нaвчaния пpотягом 15-16 pокiв. Hapештi, з тих pодин, яким було не тд силу yтpимyвaти д1тей до цього в1ку, зд1бн1 учн1 могли бути стипендiaтaми земствa й деpжaвноï' скapбницi.
Але ц1 двa способи нaвчaния pемеслaм не могли зaдовольнити вс1х бaжaючись нaвчaтися «pобочого мисте^та». Пpи в1дносно мaломy числ1 почaткових училищ, досить знaчнa чaстинa селянських д1тей не мaлa доступу до почaтковоï школи; вонa не мaлa доступу й до тieï pyчноï пpaцi, якa бyлa введенa в училища Як потpебa в гpaмотностi, до в1домого ступеня, зaдовольиялaся пеpесyвними школaми гpaмотностi, тaк i потpебa y вивченн1 pемесел для тих, кому недоступш зaзнaченi способи, моглa бути зaдоволенa пеpесyвною нaвчaльною мaйстеpнею.
Пеpесyвнa мaйстеpня стоялa вiч-нa-вiч 1з дуже стpокaтою мaсою учн1в. д1тей, що жили позa шшльним paйоном, вонa моглa pозpaховyвaти й га досить велике число доpослих учшв. Слюсap, столяp, гоичap, TOrap, як1 в дитинств1, не могли одеpжaти пpофесiйнy п1дготовку до свого pемеслa: одним було пеpешкодою те, що бaтьки не вiддaли 1'х в училище, 1нш1 - зa лiнощaми, тpетi - тому, що, тд чaс 1'х шк1льних pокiв, нaйближче училище ще не виклaдaло pyчноï пpaцi й тощо. Тепеp увесь цей контингент, мaючи в1дому пpaктичнy досв1дчен1сть, м1г ознaйомитися з бшьш пpaвильними пpийомaми pоботи й м1г пpидiлити нa це ильта годин нa тиждень. Звичaйно, пеpесyвнa нaвчaльнa мaйстеpия повиннa бyлa ввaжaти i хх своïми учнями. Тaкa мaйстеpия являлa собою досить стшкий тип yстaнови: як виклaдaти, сшльки чaсy зaлишaтися ïh в одному селищ1 - усе це зaлежaло в1д склaдy учн1в: пеpевaгa дней i п1дл1тк1в стaвилa тaкiй мaйстеpнi одн1 вимоги, a доpослих людей - шш1.
У нaсиченостi зганнями кyстap вiдчyвaв потpебy нa кожному ^ощ. Ринок пpед'являв зaпит
Вкник euxinoMiuMi транспoрту i прoмислoвoстi № 47, 2014
на вироби нового виробу, який уже виготовлявся мiськими ремiсниками, але ще не був вщомий; у продаж надходила нова фарба, дешева й мщна; були новi способи поеднання матерiалiв; винаходилися дешевi загальнодоступнi машинки або удосконалювалися знаряддя. Для вах подiбних новинок i повиннi були влаштовуватися музе! в центрах кустарно-промислових округiв. Вони могли розмщатися при волосних правлшнях, iнодi при початкових школах. Для того, щоб отримати корисну шформащю про нескладнi предмети, що виставлялися в подiбних музеях, не потрiбно було довгих роз'яснень. Подiбнi друковаш роз'яснення могли супроводжувати зразки виробiв, матерiалiв i знарядь, що направлялися в музеï, iз пропозицiею вчителевi мiсцевоï школи допомогти всiм бажаючим додатковими поясненнями й вказiвками.
Звернемося до обов'язк1в, як1 лежали на вищих техшчних навчальних закладах, щодо сшьських промислiв i, взагал! щодо дрiбного виробництва. Цi заклади служили, насамперед, iнтересам великоï промисловосп. Студенти цих закладiв вивчали фабричну й заводську технiку й направляли винахщливють свого розуму на полшшення дорогих машин i процесiв, пов'язаних з машинною працею. Знаряддя мюького ремiсника й кустаря та ïх робочi прийоми не привертали до себе уваги вчених техшшв. У цш сферi всi вдосконалення були ввддаш на волю випадку, здоровоï, iнодi могутньоï, але, звичайно, недисциплiнованоï кмiтливостi простоï робочоï людини. Потрiбно було, щоб увага вищих навчальних закладiв була звернена в цей бж, щоб допитливий розум ученого техшка давав дещо й для полшшення дрiбного виробництва. Цьому можна було сприяти двома способами: по-перше, точним вивченням знарядь i процесiв пращ, як панували в кустарних промислах, по-друге, вiдомими заохочувальними заходами, яш могли сприяти рiзним винаходам, доступним, саме, для дрiбних виробник1в.
Справа вивчення була надзвичайно розвинута вже заснуванням ремiсничих училищ у центрах головних кустарних промисл!в. Викладач мiськоï ремiсничоï школи стояв занадто далеко вiд первiсного вiтчизняного промислового життя, щоб мати сенс вивчити його. Викладач технiчноï школи в центр! кустарного виробництва, що стояв в!ч-на-вiч iз усiма потребами сшьського промисловця, добре знав уа його промисловi проблеми, як1 бшьш усього потребували полiпшення. Але й цього було недостатньо: необхщно, щоб у вищих техшчних училищах були засноваш особливi курси вивчення знарядь i прийомiв працi, розповсюджених серед дрiбних виробник1в i, особливо, кустарiв. Тiльки при чiткому знаннi всього цього, технолог, що одержав вищу спещальну освiту, мiг легко й охоче направитися
на полiпшення знарядь i процеав дрiбного виробництва. Пристосування техшчного знання до потреб дрiбного виробництва мало позитивний вплив на утилiзацiю суспшьством технiчно пiдготовлених сил, яш залишалися без застосування. У той же час вичизняне промислове життя виявило таке протирiччя: багато великих промислових закладiв обходилися без тдготовлених технiкiв, а багато осiб, що одержали вищу технiчну освiту, не знаходили собi роботи й залишалися для краши «мертвим катталом». Адже цi сили готувалися для служшня великому виробництву, але воно не «поглинало» ïх сповна. Тому воно могло, i повинне було послужити на користь дрiбноï промисловостi. Досягнення такоï мети полегшувалося залученням ïх викладачами в центральш ремiсничi школи кустарно-промислових окрупв, а також до докладного вивчення техшки дрiбних промислiв i на винахщництво у цiй сферi. Звичайно, це не виршило проблеми, але надто важливо було зробити на цьому шляху навпь першi кроки. Якщо, при сприятливих умовах, на грунп кустарноï промисловостi розбудовувалося артшьне виробництво, то воно знаходило досить великий запас технiкiв, як1 служили йому.
Висновки. Техшчш заходи, окремо взяп, були бiльшою мiрою вигiднi скупникам, бо вони розширили для них ринок збуту й тдтримували висок1 щни. Для рядових кустарiв, прямо не пов'язаних з ринком, щ заходи приносили дуже скромнi зиски тим, що збут виробiв, тдтримував попит на робочi руки. Але техшко-освпш заходи могли бути, i були дуже важливi й для маси вичизняних кустарiв, раз вони спиралися на широк! й мщш засади економiчних заходiв: доступний кредит, тдтримка артiлей, забезпечення др!бних кустарно-промислових закладiв замовленнями вщ урядових i громадських установ.
Таким чином, чим бшьше старань було прикладено до того, щоб виникали артш р!зних титв, щоб кустар злився з ринком кр!м скупника, тим глибше, тим плодотворшше був вплив техшко-освпшх заходiв на все населения села.
Позначен! проблеми - це тшьки та вершина айсберга, яка перебувала на поверхш, i свiдчила про перш! продуктивн! кроки в справi розвитку кустарноï промисловост! i ïï технiчноï осв!ти наприкiнцi Х1Х ст. Прийшов час i нашому др!бному виробництву й малому б!знесу скористатися досвщом кустарноï промисловост! к1нця Х1Х ст., що переживали з вичизняною промислов!стю пер!од своеï модернiзацiï.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Добрыловский Н.М. Кузнечно-слесарный промысел в Киевской губернии / Н.М. Добрыловский // Кустарная промышленность в
BiciiiiK економiки транспорту i промисловосп № 47, 2014
Киевской губернии. - К.: Тип. К. Круглянского, 1912. - С. 76-116.
2. Малаховский Э. Некоторые практические указания об уходе за сельскохозяйственными машинами и орудиями / Э. Малаховский // Справочный листок Подольского общества сельского хозяйства и сельскохозяйственной промышленности. -Винница: Тип. гор. Управления, 1914. - № 5. -С.43-45.
3. Горленко В.Ф. Народна землеробська техшка украшщв / В.Ф. Горленко, 1.Д. Бойко, О.С. Куницький. - К.: Наукова думка, 1971. - 164 с.
4. Боньковська С.М. Ковальство на Укра1ш (Х1Х - початок ХХ ст.) / С.М. Боньковська. - К.: Наукова думка, 1991. - 110 с.
5. Маслов М.П. Кустарне виробництво сшьськогосподарського реманенту в Укра1ш у Х1Х - першш половит ХХ ст. / М.П. Маслов // Збiрник наукових праць. Серiя «Iсторiя та географiя». -Харшв: Майдан, 2007. - Вип. 27. - С. 153-162.
6. О мерах для развития кустарной промышленности // Новости и биржевая газета. -1889. - 8 мая. - № 125. - С. 2.
7. Казенные заказы кустарям // Новости и биржевая газета. - 1890. - 1 марта. - № 59. - С. 5.
8. Техническое образование и кустарные промыслы //Новости и биржевая газета. - 1890. - 6 марта. - № 64. - С. 4.
Рецензент д.е.н., професорХНАДУБабич Д.В. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Зубенко В.О.
УДК 519.246.87:656.6
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДИНАМ1КИ ФРАХТОВОГО РИНКУ МЕТОДАМИ
ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛ1ЗУ
Онищенко С.П., д.е.н, доцент, Шихеева К.Д., астрант (ОНМУ)
В роботi до^джуються фрактальна структура тайм-чартерних ставок в перюд кризи на ринку суховантажного тоннажу; П спектральн властивостi, присутнкть довгостроковоХ ринковоХ nам'ятi. До^дження проводилося за разними тоннажними секцiями фрахтового ринку (панамакси, кейпсайзи), зроблений хх nорiвняльний анализ, визначенi основш причини однаковоХ та протилежно'1 nоведiнки ставок в даних секцiях. Обгрунтовано можливiсть використання методiв фрактального аналiзу для прогнозування динамки фрахтового ринку
Ключовi слова: фрахтовий ринок суховантажного тоннажу, Балтшський фрахтовий шдекс, фрактальний анал1з, довгострокова пам 'ять.
ИССЛЕДОВАНИЕ ДИНАМИКИ ФРАХТОВОГО РЫНКА МЕТОДАМИ ФРАКТАЛЬНОГО АНАЛИЗА
Онищенко С.П., д.э.н., доцент, Шихеева Е.Д., аспирант (ОНМУ)
В работе исследуется фрактальная структура тайм-чартерных ставок в период кризиса на рынке сухогрузного тоннажа, ее спектральные свойства, наличие долговременной рыночной памяти. Исследование проводилось по разным тоннажным секциям фрахтового рынка (панамаксы, кейпсайзы), выполнен их сравнительный анализ, определены основные причины одинакового и противоположного поведения ставок в данных секциях. Обоснована возможность использования методов фрактального анализа для прогнозирования динамики фрахтового рынка.
Ключевые слова: фрахтовый рынок сухогрузного тоннажа, Балтийский фрахтовый индекс, фрактальный анализ, долгосрочная память.
© Онищенко С.П., Шихеева К.Д.
Вкиик економжи транспорту 1 промисловост1 № 47, 2014
