CC BY
16СОРТОВИВЧЕННЯ ТА С0РТ03НАВСТВ0
Н. О. Ящук,
кандидат сльськогосподарських наук Нацюнальний уыверситет бiоресурсiв i природокористування УкраТни
УДК 633.14«324»:631.563.9
Довговгчшсть насшня рцшт^ сортхв жита о%иМого №еса(е сгтгаСг Ь.)3а умов охолодження
Вивчено зм'ни здатност1 до проростання / схожост1 насння жита озимого сорт1в 1нтенсив-не 95,1нтенсивне 99 та Сверське пд час збергання за умов охолодження. Встановлено, що господарську та технолог'чну довгов1чнсть зерно жита збер1гае протягом 1-2 рокв, а б'юло-г1чну - 5 рокв. Найвищ1 показники здатност1 до проростання / схожост1 за всх стан1в зерна визначено у сорту жита озимого Сверське, а найнижч1 - 1нтенсивне 99.
Ключовi слова:
насшня (зерно), жито озиме, сорт, довгс^чысть, збер^ання, строк, здашсть до проростання, схожiсть
Постановка проблеми. У
процес збер^ання зерновоТ маси можуть вщбуватися таю явища - попршення товарних i поавних якостей насшня, втра-та маси сухоТ речовини, види лення тепла. Щоб зберегти зерно i його якiснi характеристики якнайдовше необхiдно не до-пускати розвиток небажаних й шюдливих для зерна явищ, регу-лювати процеси жип^яльност органiзмiв у зерновiй мас [1, 3, 5, 6].
У практик зберiгання i рацю-нального використання кожноТ партiТ зерна й наання iстотну роль в^грае ступнь довго-вiчностi та допустимий термн зберiгaння зернових мас рiзних культур. Пщ довговiчнiстю ро-зумiють перюд, протягом якого зберiгaються споживчi власти-востi зерна та нaсiння. Довговiч-нiсть зерна бувае бiологiчнa -промiжок часу, протягом якого збер^ають здaтнiсть до проростання хоча б одиничн наанини; господарська - перюд збер^ан-ня нaсiння, протягом якого вони залишаються кондицiйними за схожiстю та вiдповiдaють вимо-гам державних стандар^в; тех-нологiчнa - це строк збер^ання товарних партм зерна, протягом
якого зберiгaються Тхн власти-востi для використання на хар-човi, фурaжнi або техычы цiлi [3-5, 8].
Бiльшiсть наання альськогос-подарських рослин вщносить-ся до групи мезобютиюв, якi за сприятливих умов збер^ають схожiсть протягом 5-10 роюв. До щеТ групи взноситься i нaсiння жита, хоча мае дещо меншу бю-лопчну довговiчнiсть - 3-6 рокiв (залежно вщ умов зберiгaння), порiвняно з ншими представ-никами даноТ групи [1, 3, 5, 7].
Анaлiз зразюв продовольчо-го зерна жита, що збер^алося в звичайних виробничих умовах, показав значну втрату схожос-т (69%) та енергп проростання (62%) вже пiсля першого року зберiгaння. Пiсля 10 роюв схо-жiсть становила 12,5%, енерпя проростання - 8%, а пкля 12 -вiдповiдно 2 та 1% [1, 5]. За да-ними Л. О. Трисвятського та Б. £. Мельника [6] пщ час збе-рiгaння сухого наання в умовах понижених температур Тхня бю-логiчнa довговiчнiсть звичайно бувае бшьшою, однак за низь-кого вщсотку схожостi господар-ського значення вона не мае.
Зниження схожост зерна е результатом його старння, що
вщбуваеться за тривалого збери гання або ж за не сприятливих умов збер^ання внaслiдок по-рушення процесу обмiну речо-вин. П^вищена вологiсть рiзко прискорюе процес старння: стрибкоподiбно посилюються процеси обмну речовин, вугле-води витрачаються на дихання, знижуеться вмiст iнших мета-болiтiв. За тривалого зберiгaння наання внасшдок його старн-ня спостер^аеться послаблення дихання. Це вiдбувaеться одно-часно зi зниженням схожостi та е результатом зменшення актив-ност окисно-вiдновних систем, що виявляеться у послаблены дм дегiдрогенaз у зародку наа-нини [2].
Довговiчнiсть зерна жита озимого залежить як вщ умов збери гання, так i вiд початковоТ якостi продукцп, на яку, в свою чергу, виявляють вплив сортовi осо-бливостЬ фунтово-^матичш умови, технологiя вирощування та пклязбиральна доробка [1, 3, 4, 7].
Мета дослщжень - вивчити змни здaтностi до проростання та схожост нaсiння рiзних сортiв жита озимого тд час зберiгaння за умов охолодження та встано-вити Тхню довговiчнiсть.
сортовивчення та сортознавство
Довговiчнiсть наання рiзних сортiв жита озимого (Sеса1е сегеа1е 1_.) за умов охолодження
Таблиця 1
Змша здатностi до проростання наання жита озимого рiзних сортiв у процесi зберiгання (врожай 2007 року)
Стан (волопсть) зерна До зберкання Строк зберкання, роки
(контроль) 1 2 3 4 5
1нтенсивне 95
Сухий стан (13,0-13,5%) 89 88 81 58 19 6
Стан середньо''' сухосл (15,0-15,5%) 89 77 72 24 8 2
1нтенсивне 99
Сухий стан (13,0-13,5%) 93 90 81 46 1 1
Стан середньо''' сухосл (15,0-15,5%) 93 82 79 31 1 0
Оверське
Сухий стан (13,0-13,5%) 92 90 90 61 8 3
Стан середньо''' сухосл (15,0-15,5%) 92 88 86 38 0 0
Допустимн вщхилення (похибка дослщу) пiд час ан^зування здатносп до проростання та схожостi наання (згiдно ДСТУ 4138-2002): 5% за серед-ньоарифметичного показника 90% i бтьше; 7% - за менше нiж 90%.
Матерiали та методи до^-джень. Досл1дження проводили впродовж 2007-2012 рр. у лабо-раторп кафедри технологи збе-р1гання, переробки та стандар-тизацп продукцп рослинництва 1м. проф. Б. В. Лесика Нацюналь-ного ун1верситету б1оресурс1в I природокористування Укра'ни.
Для анал1з1в выбирали зразки зерна трьох сорт1в жита озимого: 1нтенсивне 95, 1нтенсивне 99 та йверське, вирощених в ДП «Дослщному господарств1» «Ча-бани» ННЦ «1нститут землероб-ства УААН» у 2007-2008 рр. Взят1 для досшджень сорти займають близько 35% площ пос1ву жита в УкраТы та 90% - у Ки'всьюй об-ласт1, а сорт жита озимого 1нтен-сивне 95 виступав нацюналь-ним стандартом при державному сортовипробуваннк Вс1 сорти жита низькоросш, ранньостигл1, посухост1йк1, високозимост1йк1, стмю проти проростання зерна в колоа, вилягання, ураження основними хворобами.
Зерно збер1гали у лляних м1ш-ках за умов охолодження в хо-лодильних камерах КХС-2-6М (температура +5-+10°С) в сухому стан1 (початкова волопсть зерна 13,0-13,5% I вщносноТ вологост1 пов1тря 55-60%) та в стан1 середньо''' сухост1 (початкова волопсть зерна 15,0-15,5% I вщносноТ вологост1 пов1тря 65-70%).
Програмою проведення до-сл1джень передбачалась оц1нка якост1 до збер1гання (контроль), через один, два, три, чотири та п'ять роюв збер1гання зерна жита озимого.
Визначення вологост1 проводили зпдно ГОСТ 13586.5-93, а здатност1 до проростання та схожост - ДСТУ 4138-2002.
Результати дослiджень та Тх обговорення. Сорти жита озимого вирощувалися в не-типових температурних умовах 2007 року - за додатых темпе-
ратур у зимовий перюд та спеки протягом л1та, тод1 як 2008 р1к за температурою пов1тря мож-на вщнести до типових для дано''' зони. За умов 2007 року випадання опад1в було р1вно-м1рним, але спостер1гався 'х де-ф1цит, особливо в кв1тн1-травн1, що виявилося в 2 рази менше вщносно багатор1чних даних. У 2008 роц1 пос1ви жита озимого знаходилися в умовах надлиш-кового зволоження у кв1тн1 (над-ходження були в 2 рази б1льш1 пор1вняно 1з середньобагатор1ч-ними) та дуже вщчутного деф1-циту вологи у перюд формуван-ня зерна, коли юльюсть опад1в у травн1 становила 38 мм за 72 мм середньобагатор1чних. Нер1вно-м1рний розпод1л опад1в за роками з дефщитом I надлишком 'х надходження в окрем1 пер1оди росту й розвитку жита вплинув на юльюсть та яюсть врожаю.
Вагомим пос1вним та техноло-г1чним показником е здатысть до проростання, яка за стандартом мае становити не менше 92%. Технолопчний характер показник набувае п1д час оц1нки зерна жита як сировини для виготовлен-ня солоду, крохмалю та спирту. Саме тому досить важливо знати про зм1ну здатност1 до проростання п1д час збер1гання нас1ння
жита озимого як рослинникам-нас1нневодам, так I технологам-переробникам [4, 7, 8].
Здатысть до проростання врожаю 2007 року наання жита сорту 1нтенсивне 95 до збер1ган-ня становила 89%, сорту 1нтен-сивне 99-93 та йверське - 92%. За початковими показниками лише наання сорт1в 1нтенсивне 99 та йверське було придатне для переробки на солод. У про-цес1 збер1гання в1дбувалося по-ступове зменшення цього показника (табл. 1). Пкля одного року збер1гання, за сухого стану наання, зниження здатносп до проростання становило 1-3%, а за стану середньо''' сухосл -4-12%, якщо в першому випадку зм1ни не1стотн1 (в межах похибки дослщу), то в другому досить зна-чн1. Двор1чне збер1гання за сухого стану призвело до подальшо-го зниження показника в сорт1в 1нтенсивне 95 й 1нтенсивне 99 на 7-9% пор1вняно з першим роком збер1гання та без зм1н залишився в1дсоток пророслих зерен в сорту йверське. За вологосп нас1ння 15,0-15,5% здатн1сть до проростання знизилася на 3-5% у вах досшджуваних сорт1в.
За вологост1 13,0-13,5% п1сля трьох рок1в збер1гання спостер1-гали зниження здатност1 до про-
сортовивчення та сортознавство
Довговiчнiсть насiння рiзних сортiв жита озимого ^еса1е сегеа1е 1_.) за умов охолодження
Таблиця 2
Змша здатност1 до проростання насшня жита озимого р1зних сорт1в у процес1 збер1гання (врожай 2008 року)
Стан (волог1сть) зерна До зберкання (контроль) Строк зберкання, роки
1 2 3 4
1нтенсивне 95
Сухий стан (13,0-13,5%) 96 92 85 76 69
Стан середньоТ сухосп (15,0-15,5%) 96 90 82 31 20
1нтенсивне 99
Сухий стан (13,0-13,5%) 94 95 90 66 58
Стан середньоТ сухосл (15,0-15,5%) 94 92 85 54 40
Оверське
Сухий стан (13,0-13,5%) 95 96 91 69 60
Стан середньоТ сухосл (15,0-15,5%) 95 93 89 49 46
Допустим] в1дхилення (похибка достду) п1д час анал1зування здатност1 до проростання та схожост нас1ння (зпдно ДСТУ 4138-2002): 5% за серед-ньоарифметичного показника 90% I бтьше; 7% - за менше ыж 90%
ростання на 23-35% (залежно вщ сорту) порiвняно з другим роком, з найнижчим показни-ком пкля трьохрiчного збери гання в сорту 1нтенсивне 99-46% пророслих наанин. За вологостi 15,0-15,5% показник зменшив-ся на 48% у вах дослiджувaних сортiв.
Пiсля чотирьох роюв збери гання нaсiння сорту йверське за стану середньоТ сухостi повнк-тю втратило здaтнiсть пророс-тати, проте за сухого стану 8% наанин лишилося пророслими. У сорту жита 1нтенсивне 99 за обох стаыв наання пророслими лишилися тiльки 1%. Найви-щий вщсоток пророслих зерен визначено в сорту 1нтенсивне 95-19% за сухого стану та 8% за стану середньоТ сухостi.
Повнктю втратило здaтнiсть до проростання зерно сорту 1нтенсивне 99 пiсля п'яти роюв зберкання за вологостi 15,015,5% i лишився 1% пророслих наанин за вологост 13,0-13,5%. Нaйвищi показники здaтностi до проростання пкля п'яти рокiв зберiгaння нaсiння врожаю 2007 року зaфiксовaнi в сорту 1нтен-сивне 95 за сухого стану зерна -6%.
Дещо вищi почaтковi показники здaтностi до проростання
були в зерна жита озимого 2008 року врожаю - 94-96%, що давало можливiсть використовувати вс дослiджувaннi вaрiaнти для переробки на солод (табл. 2).
Пкля одного року зберкання зерно жита сор^в 1нтенсивне 99 та йверське зберегло техно-логiчну довговiчнiсть за уах до-слiджувaних вологостей, а сорту 1нтенсивне 95 лише за вологост 13,0-13,5%. Упродовж двох роюв зберкання зниження здaтностi до проростання в середньому по вах досшджуваних вaрiaнтaх становило 5-7%.
Пiсля трьох роюв зберкання за сухого стану зерна показник знизився на 20-28%, за середньоТ сухост - на 40-65% порiвня-но з початковими даними. Варто зазначити, що пкля чотирьох роюв зберкання врожаю жита 2008 року нaйвищi показники здатност до проростання зали-шилися в сорту 1нтенсивне 95 за сухого стану зерна (69%) i най-нижчi знову ж у цього сорту, але за стану середньоТ сухосп (20%). Порiвняно високими вщсотками здaтностi до проростання вщ-значилося зерно сорту Сiверське (46-60%), яке найменшою мiрою вiдрiзнялося вщ покaзникiв пiсля трьох рокiв зберкання.
Математично-статистична об-
робка (методом дисперайного aнaлiзу) змiни здaтностi до проростання зерна жита в процес його зберкання показала ста-тистично значущий вплив на да-ний показник строку зберкання, сорту та стану зерна. Розрахун-кове значення критер^ Фше-ра (F) було вищим за критичне (Ркрит). Так, за динамки здатнос-тi до проростання зерна жита 2007 року врожаю F = 241,41 (строк зберкання) > Fкрит = 2,60; F = 3,40 (сорт, стан зерна) > Fкрит = 2,60; 2008 року врожаю F = 38,38 (строк зберкання) >Fкрит = 2,87; F = 3,41 (сорт, стан зерна) > Fкрит = 2,71. 1стотыший вплив на досшджуваний показник мав строк зберiгaння, особливо на зерно 2007 року врожаю.
Важливим показником якос-^ зерна жита вважають його схожкть, яка е визначальною у цикл1 вщтворення, а також важ-ливою характеристикою для використання зерна на вироб-ництво солоду та ростюв. Вона часто виступае показником його стану пщ час зберкання i викли-кае увагу з точки зору бiохiмiТ i фiзiологiТ рослин. Схожкть - це юльюсть нaсiння, яке проросло у встановлений для певноТ куль-тури строк (7 дыв для жита) i ха-рактеризуе здатнкть утворювати нормально розвинутi проростки за оптимальних умов пророщу-вання [3, 4, 7].
Почaтковi показники схожос-тi зерна жита врожаю 2007 року уах дослщжуваних сор^в вiд-повiдaли вимогам стандарту до поавних якостей (схожiсть мае становити 90%) (рис. 1). Сорт 1нтенсивне 95 уже на початку зберкання мав дещо нижчу тех-нолопчну та господарську дов-говiчнiсть.
Технолопчну та господарську придaтнiсть зерно жита сорту йверське за наявних стаыв збе-рiгaло протягом двох роюв, сорту 1нтенсивне 99 - одного року,
_сортовивчення та сортознавство_
Довговiчнiсть наання рюних copTiB жита озимого [Secale cereale L.) за умов охолодження
а сорту 1нтенсивне 95 лише за сухого стану зерна протягом одного року.
1стотне зниження схожосл було вiдмiчено тсля трьох рокiв зберiгання. За сухого стану зерна показник зменшився на 22-23%, у сорлв Сiверське й 1нтенсивне 95 та на 44% в сорту 1нтенсив-не 99, порiвняно з початковими показниками схожосл. За стану середньо!' сухостi зниження схо-жостi було ще бшьшим на 4260%, порiвняно з початковими показниками у вах дослщжува-них сортiв.
Пiсля чотирьох роюв збе-рiгання навiть за сухого стану зерна схожкть знизилася до показника 21-26% в сорлв 1н-тенсивне 95 й Сiверське та до 7% в сорту 1нтенсивне 99. Кн-цевий перiод зберкання ха-рактеризувався за сухого стану 10-14% схожих наанин у сорлв 1нтенсивне 95 й Сiверське та 4% в сорту 1нтенсивне 99. За стану середньо!' сухосл схожими лишилися 1-3 наанини залеж-но вiд сорту. Тобто зерно тсля п'яти рокiв зберiгання характе-ризувалося бiологiчною довго-вiчнiстю, однак господарсько-го та технологiчного значення воно не мало.
На рисунку 2 видно, що знову ж вищi початковi показники, але уже схожосл мало наання жита озимого врожаю 2008 року (9698%), порiвняно з врожаем 2007 року (90-94%).
Пiсля одного року збер^ання схожiсть лише на 1% знизилася в сорту йверське за обох стаыв зерна, на 2% зросла в сорту 1н-тенсивне 99 за сухого стану i 3% знизилася за стану середньо!' сухосл та на 5 i 7% знизила в сорту 1нтенсивне 95 в^повщно за сухого стану i стану середньо!' сухосл порiвняно з початковими показниками. При цьому наання вах сорлв було придатне на поавы цшк
100 95 90 85 80 75 70 65 60 55 50
е 45
1 40 Ö 35 30 25 20 15 -10 5
о -I-1—
До 1
збер1гання (контроль)
1нтенсивне 1нтенсивне 95, сухий 95, стан стан зерна середньо!'
cyxocri зерна
2 3
Строк збер1гання, piK
1нтенсивне 99, сухий стан зерна
- -X -
1нтенсивне 99, стан середньо!' cyxocri зерна
□верське, сухий стан зерна
□верське, стан
середньо'1 cyxocri зерна
Рис. 1. Динамка схожост наання жита озимого рiзних copTiB у процес зберкання
(врожай 2007 року)
100 95 90 85 80 75 70 65 60 55 50 45 40 35 30 25
До збер1гання (контроль)
1нтенсивне 95, сухий стан зерна
Строк збер1гання, piK
1нтенсивне 95, стан середньо!' cyxocri зерна
1нтенсивне 99, сухий стан зерна
1нтенсивне 99, стан середньо!' cyxocTi зерна
□верське, сухий стан зерна
□верське, стан
середньо!' cyxocri зерна
Рис. 2. Динамка схожост насшня жита озимого piзних сорлв у процес зберкання
(врожай 2008 року)
сортовивчення та сортознавство
Довговiчнiсть наЫння рюних copTiB жита озимого (Secale cereale L.) за умов охолодження
Пкля двох роюв зберiгання на HaciHHeBi цiлi було придатне тшьки зерно сорту CiBepcbKe за Bcix дослiджуваних вологостей та зерно сорту 1нтенсивне 99 за вологостi 13,0-13,5%.
Трьоxрiчне зберiгання заюн-чилося iстотною втратою схо-жостi у вах сортiв та варiантiв. Залежно вщ сорту на 10-23% зменшився показник за сухого стану зерна та на 31-51% за стану середньоТ сухост вiдносно двох рокiв зберiгання.
Пкля чотирьох рокiв збери гання сxожiсть насiння ще дещо знизилася - на 1-7%, порiвняно з тре^м роком. На кiнець зберкан-ня зерна жита врожаю 2008 року на одному рiвнi були показники схожост в сортiв 1нтенсивне 99 та йверське: 63-64% за сухого стану та 50-51% за стану серед-ньоТ суxостi. А сxожiсть наання сорту 1нтенсивне 95 за вологост 13,0-13,5% становила 71% (вища ыж в iншиx сортiв) та за воло-гостi 15,0-15,5%-32% (значно нижче ыж в iншиx дослщжува-них сор^в).
Дисперсiйний аналiз динами ки схожост зерна жита в про-
цесi його зберiгання показав статистично значущий вплив на даний показник строку збери гання, сорту та стану зерна. За динамки схожост зерна жита 2007 року врожаю F = 214,38 (строк зберкання) > F^ = 2,60; F = 3,37 (сорт, стан зерна) > F^ = 2,60; 2008 року врожаю F = 39,93 (строк зберкання) ^крит = 2,87; F = 3,76 (сорт, стан зерна) > Ркрит = 2,71. 1стотнший вплив на дослщжуваний показник знову ж мав строк зберкання.
Бiльший вплив на динам^ здатностi до проростання строку зберкання сорту та стану зерна було вiдмiчено у зерна 2007 року врожаю, i навпаки, iстотнi-ший вплив на динам^ схожос-тi дослiджуванi фактори мали у зерна 2008 року врожаю.
Також варто вiдмiтити значно вищi показники здатност до проростання та схожост насiння жита озимого врожаю 2008 року протягом усього термну збери гання i особливо тсля чотирьох рокiв зберiгання (на 40-50%), порiвняно з 2007 роком, що можна пояснити дещо пршими погодними умовами саме 2007
року (спекотне лто з дефицiтом опадiв).
Висновки. Нашими досл^-женнями тдтверджено данi Л. Г. ЗахаровоТ, Л. А. Трисвятсько-го та н. про недовговiчнiсть на-сiння жита озимого. При цьому господарською та технолопч-ною довговiчнiсть зерна жита, яке зберкалося за умов охолодження, характеризувалося протягом 1-2 роюв зберкання, а бiологiчною - 5 роюв.
За дворiчними даними най-тривалiшим перiодом довговiч-ност й найвищими показника-ми здатност до проростання та сxожостi за вах стаыв зерна ха-рактеризувався сорт жита озимого йверське, а найнижчими -1нтенсивне 99.
Вщзначено значний вплив на довговiчнiсть насiння жита по-годних умов у рк вирощування. У нашому випадку, вищi показники здатност до проростання та сxожостi на юнець зберiгання були в зерна врожаю 2008 року (в середньому на 40%) порiвня-но з 2007 роком.
ВИКОРИСТАНА ШЕРАТУРА
1. Захарова, Л. Г. Состояние жизнеспособности семян ржи после пятилетнего хранения в контролируемых условиях / Л. Г. Захарова // Научно-технический бюллетень. -Ленинград, 1989. - В. 189 - С. 52-55.
2. Казаков, Е. Д. Биохимия зерна и хлебопродуктов /
Е. Д. Казаков, Г. П. Карпиленко- С.-П.: ГИОРД., 2005. -512с.
3. Кирпа, Н. Я. Хранение зерна и факторы его долговечности / Н. Я. Кирпа // Хранение и переработка зерна. -2008. - № 3 (105). - С. 31-32.
4. Подпрятов, Г. I. Довгс^чысть зерна озимого жита за рiзниx режимiв збер^ання / Г. I. Подпрятов, Н. О. Ящук // Науковий вкник НУБ^ УкраТни № 145, 2010 р. - С. 263 -274
5. Трисвятский, Л. А. Основы хранения зерна, муки и крупы / Л. А. Трисвятский - М.: Государственное издательство технической и экономической литературы по вопросам заготовок, 1950. - 246 с.
6. Трисвятский, Л. А. Технология приема, обработки, хранения зерна и продуктов его переработки / Л. А. Трисвятский, Б. Е. Мельник. - М.: Колос, 1983. - 351 с.
7. Тумановская, Н. Б. Исследование всхожести как показателя технологических свойств зерна: автореф. на соиск. уч. ст. канд. техн. наук / Н. Б. Тумановская. - Москва, 1969. -33 с.
8. Barton V. J. Seed preservation and longevity / Barton V. J. -London: Leonard Hill limited, 1961. - 245 р.
