CC BY
12_СОРТОВИВЧЕННЯ ТА СОРТОЗНАВСТВО_
Вплив сортових особливостей пшениц1 озимо! [Тпйсит аезйуит) на динамку и пос1вних \ технолопчних властивостей
зерна в процес1 збер1гання
УДК 631.53.02:633.11«324»:63.563.9
(Вплив- сортових особливостей пшепищ о^иМог (ТгШсиш агвШиш) па дипаМщ и поавни?с
¿ерна в процеа ¿бершння
Вивчено динамку технолог'шних I пос1вних показнит зерна пшениц озимо'1 сортов Национальна, Сто-лична, Артемида в процеа тривалого зберкання. Встановлено, що найкращ1 поавт показники протя-гом усього терм'шу зберкання мае сорт Столична, а технолог1чн1 - сорт Национальна. Оптимальний терм'ш зберкання зерна досл1джуваних сортов становить шкть мкящв.
Ключов1 слова:
пшениця озима, сорт, зберкання, термш, клас якосп, поавш показники
Н. О. Ящук,
кандидат
шъсъкогосподарсъких наук Нацюнальний ушверситет бюресурав 1 природокористування УкраТни
Постановка проблеми. Сортов! особливосп - один з найваж-лив1ших факторт, що визначають поавы, технологии \ харчов1 властивосп зерна та отриманих з нього продуктт.
Тому одним з головних резервт збтьшення виробництва зерна озимо! пшениц1 е впровадження нових високопродуктивних сортт у сприятливих для них фунтово-кл1матичних умовах. Для повноТ реалваци потенц1алу сорту, ртня урожайносп та якосп зерна необ-хщно створювати умови вирощу-вання, яю б сприяли ефективному виявленню його генетичних мож-ливостей [1-3].
Виростити великий врожай пшениц ще не означае отрима-ти хороше наання, добрий хл1б на стол1 та повноцнний корм для тварин. Вирощений врожай необ-хщно вчасно з1брати, яюсно провести гмелязбиральну доробку та зберегти зерно з мЫмальними яюсними та ктыасними втратами.
Сезонысть стьськогосподар-ського виробництва зумов-люе необхщысть збереження стьськогосподарсько! продукци на р1зн! потреби впродовж року \ бтьше. Також виникае потреба зберкання зерна протягом три-
валого часу у вигляд| страхового фонду на випадок неврожайного року чи стихмного лиха [2,4].
Мета роботи - вивчення впли-ву сортових особливостей пшени-ц1 озимо! на динамку и поавних \ технолопчних властивостей зерна в процеа зберкання.
Матер ¡ал и I методи досл1-джень. Оцнку якосп сортт пшениц! озимо! проводили впродовж 2009-2011 рр. у лаборатори кафедри технологи зберкання, переробки та стандартизацм продукци рослинництва ¡м. проф. Б. В. Лесика.
Закладали на зберкання три сорти пшениц1 озимо!: Нацюналь-на, Артемща \ Столична (вирощеы у ВП НУЫП Укра!ни «Агрономтна дослщна станцт»). Збер1гали зра-зки в сухому стаы (з волопстю 1314%) у складських примщеннях.
Програма проведения дост-джень передбачала оцнку якосп зерна одразу ж пкля збирання (контроль), дал1 - через один, три, иметь, дев'ять, дванадцять и/нсяцт зберкання зерна пшениц1 озимо!.
Аналви здмснювалися зпдно з методиками державних стандарта: склопод1бносп - ГОСТ 10987-76; бтка - ГОСТ 10846-91; числа падання - ГОСТ 30498-
97; ктькосп та якосп клейко-вини - ГОСТ 13586.1-68; енер-гп проростання та схожосл -ДСТУ 4138-2002.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Збереження поавних властивостей зерна е важ-ливим фактором, який зумовлюе отримання доброго стеблостою та сприяе висоюй харчовм цнносп продукту. Адже умови, що спри-яють збереженню поавних властивостей наання, зумовлюють також \ збереження ним харчових та смакових властивостей [3,4].
Вщразу ж пкля збору врожаю найвищими показниками енерги проростання характеризувався сорт пшениц1 озимо! Столична -82%, найнижч1 були в сорту Нацюнальна - 62% (табл. 1).
У процеа зберкання наання пшениц1 озимо! вщбувалося по-ступове зростання дослщжувано-го показника, \ через 12 мкяцт зберкання енерпя проростання зросла в сорту Нацюнальна на 22%, в сорту Артемща - на 16%, Столична - на 11%. При цьому найвищий показник був уже в сорту Артемща (95%), дещо ниж-чий - в сорту Столична (91%) \ найнижч1 знову ж таки в сорту Нацюнальна (84%).
еортовивчення #2' 2011
та охорона прав на сорти рослин
Вплив сортових особливостей пшениц1 озимо! (Тпйсит аезйуит) на динамку и пос1вних \ технолопчних властивостей
зерна в процес1 збер1гання
Таблиця 1
Змша енергм проростання насшня пшениц1 озимо! р1зних сорлв п1д частривалого збер1гання, %
Сорти Термш зберкання, мкящв
До зберкання (контроль) 1 3 6 9 12
Нацюнальна 62 71 79 80 80 84
Артем ¡да 79 84 89 91 91 95
Столична 82 89 90 91 92 91
700
3?
-о1 §
1
95
90
85
80
75
70
-Нацюнальна --»-■ Артем/да
■ Сталична
До зберяання (контроль)
6 9 12
Термш зберкання, м/сяц/'в
Рис. 1. Змша схожостч насшня пшениц1 озимо! р1зних сорлв шд час тривалого зберкання, %
Схожкть наання пшениц1 озимо! досшджуваних сортт посту-пово пщвищувалася протягом всього термну збер1гання, зокре-ма бтьш ¡нтенсивно - впродовж трьох и/нсяцт \ поступово - за по-дальшого збер1гання (рис. 1).
ГПсля дванадцяти мкяцт збери гання наання пшениц1 показник зр1с у сорту Нацюнальна - на 17%, Артемща - на 15%, Столична -на 11% портняно з початковим. Найвищий показник схожосп в юнц1 збер1гання мало наання сорту Артемща (97%), найнижчий -сорту Нацюнальна (90%).
Склопод1бысть зерна - показник, який характеризуе його консистенц1ю, тобто щтьысть рози/нщення в ендосперм1 крох-мальних зерен \ зцементоваысть !х бтка ми зерна. Структура ен-досперма, його склопод1бысть або борошниспсть залежить в1д ктькосп, складу, властивостей, розмрв, форми \ розташування крохмальних гранул; в1д ктькостЬ властивостей \ розподту бткових речовин; вщ характеру \ мщносп
зв'язку м1ж бтками та крохмалем
У дослщжуваних сортт пшениц! озимо! спостер1галося збть-шення вщсотка склопод1бних зе-
рен до шостого мкяця збер1гання (табл. 2). Найктотыше збтьшення склопод1бносп вщзначали в сортв Нацюнальна-на20%та Артемща-на 19% портняно з контролем та дещо менше в сорту Столична -на 14%. Починаючи з дев'ятого мкяця збер1гання склопод1бысть стала знижуватись.
Слщ зазначити, що найвищу склопод1бысть протягом всього термну збер1гання мало зерно сорту Нацюнальна (54-63%), а найнижчу - сорту Столична (3242%).
Консистенцт ендосперму залежить вщ видових\ сортових ознак \ т1сно пов'язана ¡з вмктом бтка в зерывках пшениц^ Так, за даними ряду вчених, у скловидних зернах м'яко! пшениц1 бткових речовин завжди бтьше, нЬк у борошнис-тих, \ за зростання склопод1бносп спостер1гаеться вищий вм1ст бтка. Проте в л1тератур1 спостер1гають-ся суперечносп щодо цього твер-дження [1, 2].
Вм1ст бтка в зеры пшениц1 за-лежно вщ сорту та умов виро-щування коливаеться в широких
Таблиця 2
Змша склопод1бносп в зерш пшениц1 озимо! п1д частривалого зберкання, %
Сорти Термш зберкання мкящв
До зберкання (контроль) 1 3 6 9 12
Нацюнальна 43 54 62 63 61 60
Артемща 35 42 51 54 54 47
Столична 28 33 39 42 39 32
3?
£ .5
15 -,
14
5 13-
12
11 -
10
-Нацюнальна
- ■ ■ Артем>да - ■ Столична
До збер/гання (контроль)
6 9
Термш збер'чання, м/сяц/в
12
Рис. 2. Динамша вмкту бмка в зерш пшениц1 озимо'Г р1зних сортчв шд час тривалого зберкання
еоРтовнвчення#2' 2011
та охорона прав на сорта рослин
Вплив сортових особливостей пшениц1 озимо! [Тпйсит аезйуит) на динамку и пос1вних \ технолопчних властивостей
зерна в процес1 збер1гання
£ I
э
«о
8 >э
<11
§ оо
33 -| 31 -2927252321 -191715-
□ Нацюнальна П Артем/да и Столична
До збер'чання (контроль)
3 6 9
Тершнзбераання, м/сяц/в
12
Рис. 3. Динамка вмкту клейковини в зерш пшениц1 озимо! р1зних сорлв шд час тривалого зберкання
Змша якосп клейковини в зерш пшениц1 озимо! шд час тривалого збер1гання, од. п. ВДК
Таблиця 3
Сорти Термш зберкання мкящв
До зберкання (контроль) 1 3 6 9 12
Нацюнальна 110 95 92,5 92,5 95 110
Артемща 100 92,5 90 92,5 95 97,5
Столична 97,5 95 90 90 92,5 95
межах - вщ 9,2 до 25,8% (у серед-ньому - 13,5%). Наибольший вм1ст бтка вщзначено в зеры пшениц! озимо! сорту Нацюнальна (14,3-14,9%), найменший в - сор-
ту Столична (10,5-10,9%), серед-н1й вм1ст - в зеры сорту Артемща (13,7-14,1%) (рис. 2). Сорт озимо! пшениц1 Нацюнальна за вмктом бтка належить до 1-го класу якос-
т1, Артемща - до 2-го \ Столична -до б-го класу якосп.
Розглянувши даы вмкту бтка в зеры дослщжуваних сорлв пшениц! озимо!, можна констатувати, що принципового впливу термну збер1гання на змну цього показ-ника не виявлено.
Пшениця — найважлив1ша продовольча культура, яка завдя-
370-,
300-
и 290-
а-*
? 280-
л
о 2/0-
с о 260-
5 Г) 240-
з-
240-
230-
220-
210-
200 \
□ Нацюнальна □ Артвм/'да я Столична
До збвркання (контроль)
3 6 9
Терм'т збераання, м/'сяц/'е
72
Рис. 4. Динамка числа падання в зерш пшениц1 озимо! р1зних сорлв шд час тривалого зберкання
ки вм1сту клеиковини дае мож-ливкть отримувати яюсний хл1б високо! поживносп, приемного смаку, з пориспстю, пружним та еластичним м'якушем. Значения клейковини полягае в тому, що вона формуе лето, утворюючи при набряканы суцтьну пруж-ну атку, що з'еднуе в компактну пружну масу ва речовини бо-рошна [1, 2].
У процеа пклязбирального достигання в перил 30 дыв теля збирання збтьшення ктькосп клейковини становило в серед-ньомудля вах сортт до 1,0% (рис. 3). ГПсля третього мкяця збер1ган-ня спостер1галося зниження вм1с-ту клейковини в зерно Так, теля дванадцяти мкяцт збер1гання вм1ст клейковини в зеры озимо! пшениц1 зменшився в сорту Нацюнальна - на 3,06%, Артемща - на 4,07%, Столична - на 3,10% портняно з першим мкяцем.
Як до, так \ в процеа збер1ган-ня зерно озимо! пшениц1 сорту Нацюнальна за вмктом клейковини (28,12 - 31,82%) належало до 1-го класу якосп, сорту Столична
Проте зерно сорту Артемща до дев'яти м1сяцт збер1гання належало до 1-го класу якосп, а за по-дальшого збер1ганы - до 2-го.
Важливими е яюсть клейковини, и ст1йюсть до замку т1ста, дм комплексу протеолкичних ферментт, продукта лЬоксигеназного окисления лтщт, сульфпдрильних сполук та ¡н. Змни в якост1 клейковини пов'язаы ¡з взаемодкю з жирними кислотами, яю змщню-ють клейковину, покращуючи и фвичы властивосп [1].
Так, за збер1гання зерна впро-довж дванадцяти мкяцт спосте-р1гаеться змщнення клейковини у вах сортах (табл. 3). Зокрема, теля перюду тслязбирального до-зртання змщнення становило в сорту Нацюнальна -15 од. п. ВДК, Артемща - 5 од. п. ВДК, Столична
еортовивчення #2' 2011
та охорона прав на сорта рослин
Вплив сортових особливостей пшениц1 озимо! (Тпйсит аезйуит) на динамку м
зерна в процес1 збер1гання
До збер1гання зерно озимо! пшениц1 сортт Артемща \ Столична за яюстю клейковини належало до 1-го класу якосп, а зерно сорту Нацюнальна -до 4-го класу. Уа дослщжуваы сорти до дев'яти и/нсяцт збер1гання за яюс-тю клейковини належали до 1-го класу якосп. 1стотне зниження якосп клейковини вщбулося гпс-ля дванадцяти м1сяц1в збер1гання, особливо в сорту Нацюнальна.
АвтолЬична активысть зерна \ борошна залежить вщ стану крох-малю в зеры та активное^ а - \ [3 -амтази. Активысть ферментт борошна нормально! якосп незна-чна \ не позначаеться негативно на якосп хл1ба [1, 2].
Найвищ1 показники числа па-дЫня стосувалися зерна озимо! пшениц1 сорту Нацюнальна (260302 с), середы показники були в зеры сорту Артемща (222-275 с) та найнижч1 - сорту Столична
(209-253 с) (рис. 4). Зерно вах дослщжуваних сортт протягом всього термЫу збер1гання за числом падання належало до 1-го класу якосп.
Протягом всього термну збе-р1гання зерна в складських при-и/нщеннях амтолггична активысть його практично не змЫювалась, показники числа падання на два-надцятий мкяць збер1гання зрос-ли у вах дослщжуваних сортах на 10-20 с пороняно з початковими даними.
Висновки. Схожкть наання до-слЮжуваних сорт'1в пшвнищ озимоХ поступово тдвищувалася впро-довж всього термшу збер1гання. Найвищими поавними показника-ми наання до збер1гання характе-ризувався сорт Столична, а пкля дванадцяти мкяц1в зберкання -сорт Артемида.
Склопод1бнкть зерна досл1-джуваних сорт'1в пшениц1 озимоХ
пос1вних \ технолопчних властивостей
зб'тьшувалася до шостого мкяця зберкання. Найвищу склопод1б-нкть протягом всього терм'1-ну збер1гання мало зерно сорту Нацюнальна (54-63%), а найниж-чу - сорту Столична (32-42%).
Сорт пшениц'1 озимоХ Нацюнальна за вмктом б'тка належав до 1-го класу якост'1, Артемида -до 2-го (' Столична - до 6-го класу якост1 Зерно сорту Нацюнальна за вмктом клейковини належало до 1-го класу якост1, сорту Столична - до 3-го, сорту Артем1да до дев'яти мкяц1в збе-р1гання - до 1 -го класу якост1, а за подальшого збер1гання - до 2-го. У перший мкяць зберкання зерна пшенищ озимоХ в1дбувалося зростання вмкту клейковини, за подальшого збер1гання - посту-пове зниження й ктотне - пкля дванадцяти мкяц1в зберкання зерна.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Казаков, Е. Д. Биохимия зерна и хлебопродуктов. /
Е. Д. Казаков, Г. П. Карпиленко. - С.-П. ГИОРД., 2005. -512 с.
2. Трисвятский, Л. А. Товароведение зерна и продуктов его переработки: Учебное пособие [для техникумов]. /
Л. А. Трисвятский, И. С. Шатилов - [4-е изд.]. - М.: Колос, 1992.-431 с.
3. Тумановская, Н. Б. Исследование всхожести как показателя технологических свойств зерна: автореф. на соиск. уч. ст. к. т. н. / Н. Б. Тумановская. - М., 1969. - 33 с.
4. Рибалка, О. I. Сортов! особливосп зерна як фактор стабшьно'Гякосп. /О. I. Рибалка .//Хранение и переработка зерна. - 2006. - № 5 (83). - С. 34-39.
еоРтовивчення#2' 2011
та охорона прав на сорта роелт-ш
