CC BY
13
УДК 007
*
0.В. МАЛИШЕВ
ДО СЛОВНИКА СИТУАЦ1ЙНОГО УПРАВЛ1ННЯ
1нститут проблем математичних машин i систем НАН Украни, Кшв, Украша
Анотаця. Огляд стану речей, пов'язаних з ситуацшним управлшням, зокрема, науков1 публтацп, eidoMoemi про практичне застосування тощо, приводить до висновку, що феномен ситуацтного управлтня потребуе чергового систематичного розгляду. Спробу такого розгляду зроблено у дант рoбomi з урахуванням багатьох чинниюв. Результат розгляду оформлений у виглядi сукупнoсmi взаемопов'язаних mермiнiв, що можуть застосовуватися у дант предметнт oбласmi. Ключов1 слова: ситуащя, управлтня, знання, тформащя, експерт, нарада.
Аннотация. Обзор состояния дел, связанных с ситуационным управлением, в частности, научные публикации, сведения о практическом применении и т.д., приводит к выводу, что феномен ситуационного управления требует очередного систематического рассмотрения. Попытку такого рассмотрения сделано в данной работе с учетом многих факторов. Результат рассмотрения оформлен в виде совокупности взаимосвязанных терминов, которые могут применяться в данной предметной области.
Ключевые слова: ситуация, управление, знания, информация, эксперт, совещание.
Abstract. Review of cases of situational management, in particular, scientific publications, information on the practical application, etc., leads to the conclusion that the phenomenon of situational management requires regular systematic review. The attempt of such a review is done in this paper, taking into account many factors. The result of the consideration issued in the form of a set of related terms that may be used in a given subject area.
Keywords: situation, management, knowledge, information, expert, meeting.
Якщо не можеш змгнити ситуацию, змгни свое вгдношення до неЧ
1. Вступ
Останшм часом в Укрш'ш набувае сили рух за створення i впровадження у структури управлтня рiзного рiвня i призначення так званих «ситуацшних цен^в» [1, 2]. Виходячи з прикметника, що входить у назву «центру», такий центр мае займатись не будь-яким, а саме «ситуацшним» управлшням. Але, що це таке ситуацшне управлтня (СУ)? Питання не таке вже несподiване. I пошук вщповвд на нього, ^м усього шшого, призводить до по-яви шших питань, хоч i дещо меншого «калiбру», але, як виявляеться, не менш важких i важливих для усвщомлення та вщповвд.
2. Стислий огляд ситуацн з ситуацшним управлшням
Роль нарiжного каменя в^чизняно:!1 теорп СУ до цього часу ввдгравала робота [3], яка да-туеться 1986 р. i в якш запропонована модель СУ та наведено багато цшних спостережень.
Можна сказати, що з тих тр ця теорiя не набула значного розвитку. Саме поняття СУ залишаеться дещо «туманним», наприклад, зпдно з [4], СУ - це «... (вщ лат situatio -положение) - оперативное управление, осуществляемое в дополнение к стратегическому, перспективному. СУ заключается в принятии управленческих решений по мере возникновения проблем в соответствии со складывающейся экономической ситуацией» 2.
1Автор сподiваеться, що читач з розумшням поставиться до такого визначення теорп, що з'явилась на теренах СРСР.
2Тут i дат цитування здшснюються без перекладу на украшську мову i без редагування.
© Малишев О.В., 2017
ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2017, № 1
Ще одна цитата: «В основе ситуационного управления лежит гипотеза о том, что вся необходимая информация об управлении объектом, которым до создания системы управления плохо или не очень плохо управляли люди, может быть получена из непосредственного наблюдения за их работой или из их словесных объяснений» [5].
До цих «умовиводiв» можна пред'явити певш претензи, пiддати 1'х критицi, але не це е нашим завданням. Для нас важливо встановити стан речей. А вш такий, що, в основному, СУ згадуеться в контекстах, присвячених розгляду проблематики створення i впро-вадження СЦ. Замкнене коло?
А що вщбуваеться «за кордоном»? Якщо взяти за основу пошуку i ствставлення словосполучення «Situation Management», 1нтернет-пошуковик виводить на матерiали, з яких можна зробити висновок, що це - щентифшатор дисциплши, якш вчать i якою по-винш володiти менеджери компанiй.
Aнгломовнi джерела торкаються i багатьох «супутнiх» тем, наприклад, «Situation modeling», з яким асощюються таю технологи, як «Situation Calculus», «Situation Semantics», «Situation Control», «Situation Awareness» та ш. [6]. G ще така дисциплша, як «Situation Analysis». Можливо, перелш можна було б продовжити. Але чи варто?
Крiм того, можна натрапити на зовам дивш поеднання. Наприклад, в [7] фактично ставиться знак рiвняння мiж «Situation Management» i «Управление решениями» (так у заголовку статп). Цшаво, що при цьому мова йде про «решения для законного перехвата коммуникаций для органов правопорядка».
Така «мозшчшсть» джерельно'1 бази i, як наслщок, певна невизначешсть з «основами» теори спонукае зробити спробу визначити об'ем поняття СУ самостшно.
3. Знання та шформащя
Мало хто заперечуватиме необхщнють розрiзняти поняття «знання» та «шформащя», хоча за умовчанням багато хто, навт у наукових працях, де ця необхщнють е беззаперечною, з легюстю вживае ix як синонiми. Але специфiка нашого розгляду така, що цьому питанню треба придiлити окрему увагу. А саме, не тшьки наголосити на тому, що це рiзнi реч^ але й окреслити обсяги цих понять.
На жаль, в силу певних причин термш «шформащя» став валiзою з подвшним дном. Розрiзняються так званi об'ективна i суб'ективна шформащя . Якщо з «суб'ективною» ш-формацieю усе ясно: це все те, що забезпечуе спшкування мiж живими iстотами, тобто, породжуеться, передаеться, сприймаеться, перероблюеться, використовуеться, збер^аеть-ся, знищуеться або гине.
Така шформащя представляеться певною мовою з додержанням певного синтаксису, ш властивi певна семантика i прагматика, вона завжди мае матерiальний носш, у зв'язку з чим у загальному випадку мають бути створеш и використовуватись певш технологи формування i використання шформацшних об'екпв. Така шформащя допускае мож-ливють бути представленою рiзними мовами, на рiзниx носiяx тощо. Вона не може вико-нувати свою функщю без укладання певних домовленостей мiж ïï потенцiйними породжу-вачами i користувачами. Така шформащя може бути достовiрною або недостовiрною, пов-ною або неповною, може бути щнною або не представляти щнносп. Вона може порушува-ти правила синтаксису i проте бути прагматичною. Цю шформащю створюють, викорис-товують i обмшюються нею живi ютоти, що володiють певним рiвнем свщомосп [8].
Навпаки, так званiй об'ективнш iнформацiï не властива жодна з цих ознак. Твер-дження про те, що об'ективна шформащя не просто впливае на розвиток процеав у реальному свт, а навт лежить в ^'х основ^ не мають пiд собою жодного тдгрунтя. Як вважае
3Наприклад, такий подш протягом остаии1х рок1в був представлений у статп «Информация» росш-ськомовноï В1к1иедй'.
сучасна фiзична наука, усе що реально юнуе, пщпорядковуеться д^' певних закошв фiзики i змiнюeться за рахунок реалiзацiï так званих фундаментальних взаемодш. Нiяким шформа-цiйним взаемодiям на цьому рiвнi немае мiсця. Намагання зробити з шформацп основу i межу фiзичного свiту [9] е безпщставними i, зрештою, безперспективними.
Тобто, шформащя - це тшьки те, що пропонують називати суб'ективною шформа-цiею, i нiщо iнше. I немае шякого сенсу використовувати для цього термша якiсь прикмет-ники.
Так що таке знання i як воно стввщноситься з шформащею?
У робот [10] запропонована концепщя втiленого знання, згiдно з якою знання жи-во'1' iстоти - це ïï потенцiал, який змшюеться упродовж ïï життевого циклу i обумовлюе ïï спiввiдносини зi св^ом, зокрема, i з собою, як його частиною. Це знання не розкладаеться без залишку на б^и i байти. Його лише частково можна винести на шформацшний рiвень.
Тобто, знання - це база, основа, фундамент. 1нформащя - зааб, iнструмент.
Звiсно, це входить у протирiччя зi стереотипами мислення i мовними штампами, яю упродовж майже стшття формувались у суспiльствi. Продукт цього формування - «модна» парадигма DIKW (Data, Information, Knowledge, Wisdom), згщно з якою знання е яко-юсь особливою шформащею4 Ця парадигма неодноразово пiддавалась автором критищ [11] i жодного разу не викликала офщшно!' вiдсiчi з боку ïï прихильниюв. До реч^ цi рядки можна розглядати як черговий виклик.
4. Суб'екти, об'екти i ситуацн
Поняття «ситуащя» немае сенсу розглядати у вiдривi вщ поняття «суб'ект». Термiн «суб'ект» ми вживаемо для позначення живо'1' ютоти. Вихiдне твердження (1), на якому бу-дуються всi нашi подальшi мiркування, полягае в тому, що за вщсутносп суб'екта у при-родi нiяких ситуацiй немае i не може бути: природа сама по собi не створюе i не вщпра-цьовуе ситуацп.
Суб'ект може мати рiзний рiвень розвиненосп5. Мiнiмальний (1-й) рiвень розвине-ност характеризуеться наявнiстю у суб'екта таких компонент, як:
органи почуттiв, за допомогою яких суб'ект сприймае i ощнюе себе i навколишне середовище, тобто, об'екти (статичний аспект) i процеси (динамiчний аспект), що вщбу-ваються всерединi нього i зовш, вiдчувае i оцiнюе вплив навколишнього середовища на себе. Зазначимо, що щ органи мають обмежений спектр дп, тобто не всi процеси i ïx характеристики доступнi для суб'екта, зокрема, такi, вщстань до яких перевищуе можливостi суб'екта;
органи впливу на себе i на навколишне середовище. Як i органи почутпв, вони мають обмежений спектр дп;
вбудований у нього мехашзм сприйняття/реагування (МСР) - сприйняття отриму-ваних вiдчуттiв вщ себе або навколишнього середовища; реагування на них iз застосуван-ням оргашв впливу.
Об'ектом, який тим чи шшим чином потрапляе в поле зору суб'екта, е той чи шший процес реальносп, який здатен сприйняти суб'ект, зовшшнш або внутршнш, для нього.
Ключовим компонентом МСР е критерiальна база для ощнки отриманих вiдчуттiв. Якщо значення отриманих ощнок пiдпадае пiд один iз наявних критерпв, це означае, що трапилась знайома ситуащя i мехашзм вщпрацьовуе ïï належним (можливо, не найкращим) чином.
4 На жаль, парадигма не пояснюе, яка саме шформащя е знанням.
5 Розподш по рiвнях, що наводиться дал^ не претендуе на роль ютини в останнiй шстанцл. Автор мае на мет зробити тiльки деяке наближення до не!.
Вже на цьому рiвнi по вщношенню до суб'екта можна розрiзнити ситуацп: внутрь шнi i зовнiшнi, бажаш i небажанi. Ситуацп даних титв можуть комбiнуватись i в залежно-стi вiд цього, у свою чергу, можна розрiзняти типовi реакцп (табл. 1).
Таблиця 1. Типи ситуацш i реакцп на них
Ситуащя Внутршня Зовнiшня
Бажана Код «ВБ». Цю комбшацш ситуацш можна умовно трактувати як задовшьний, добрий або вщмшний стан здоров'я. Важко сказати, у чому може полягати реакщя Код «ЗБ». Можливi таю типи реакцп: шнорування (0-реакцiя); спроба скористатись ситуащею
Небажана Код «ВН». Цю комбшацш ситуацш можна умовно трактувати як незадовшьний, поганий або критичний стан здоров'я, наявшсть поранення, травми. Якщо реакщя i можлива, хоча на цьому рiвнi навряд чи, вона може полягати в усуненш наслщюв травми, самолшуванш тощо Код «ЗН». Можливi такi типи реакцп: iгнорування (0-реакщя); спроба вплинути на процес з метою змши його неприйнятних характеристик (захист, напад); втеча
Насправдi тип реакцп i тип п наслiдкiв може визначатись актуальним станом комбь нацп внутрiшнiх i зовнiшнiх типiв (табл. 2).
Таблиця 2. Типи комбшацш ситуацiй, типи можливих реакцш на них i типи можливих на-слiдкiв
Ситуащя Код «ВБ» Код «ВН»
«ЗБ» Низька ймовiрнiсть шнорування, здатнiсть максимально використа-ти «ЗБ» за рахунок наявно'1' «ВБ» Ймовiрне iгнорування або недостатньо ефективна спроба скористатись «ЗБ», спричинеш нездатнiстю (недостатньою здатшстю) дiяти
«ЗН» Майже нульова ймовiрнiсть шно-рування «ЗН», висока ймовiрнiсть ефективного захисту чи втечi Висока ймовiрнiсть шнорування або не-достатньо'1' ефективностi впливу (захисту, нападу) або втечi
Зрозумшо, що деяка конкретна ситуацiя може стати такою, що мехашзм виявиться нездатним забезпечити прийнятний для суб'екта вихщ iз не'1'. Тодi суб'ект може у певнiй мiрi постраждати або навт загинути.
Сформулюемо таке твердження (2): суб'ект уже з мшмальним рiвнем розвиненостi постiйно вщпрацьовуе ситуацп. Усе його життя - це постшне здiйснення СУ.
Наступний (2-й) рiвень характеризуеться наявнiстю в механiзмi реагування блоку, який забезпечуе здатшсть навчатися. Якщо у результат зiткнення з ситуацiею не стали для суб'екта фатальними i вш не зазнав критично'1' шкоди, цей блок дае змогу запам'ятати за-стосовану реакцш, щоб, якщо вона виявилася прийнятною, при нагодi знову скористатись нею, i у протилежному випадку вiдмовитись вiд цього.
3-й рiвень характеризуеться наявнiстю у суб'екта здатносп прогнозувати виникнен-ня тих чи шших ситуацш у майбутньому6. Такий прогноз може бути, так би мовити, 100-
бо •• • • •• •
З певних причин автор не згадуе тут 1нтущ1ю, проте в юнування якоí в1н в1рить.
вщсотковим, наприклад, на базi знання, що тсля осенi наступить зима (як правило, «ЗН» для суб'екта) або що тсля весни наступить л^о (як правило, «ЗБ» для суб'екта). 4-й рiвень характеризуеться наявнiстю у суб'екта:
знання (до деяко'1 мiри) законiв, за якими розвиваються т чи iншi процеси, з числа критичних для суб'екта, тобто причинно-наслщкових зв'язюв; меxанiзму цiлепокладання.
На деяю критичнi для нього процеси суб'ект вплинути не може ш за яких обставин. Але якщо природа процесу така, що суб'ект може втрутитись у нього у сво'1'х штересах, то щлком iмовiрно, що вш буде це робити з метою досягнення бажаних ситуацiй i уникнення небажаних.
До цих тр мова йшла про суб'екта-шдивщуала, що здшснюе СУ самостiйно i у вла-сних iнтересаx. Для нього (i розглянутого рiвня розвиненостi) можна сформулювати твер-дження (3): дiяльнiсть суб'екта з СУ вiдбуваеться на рiвнi втiленого знання [10], без вихо-ду на iнформацiйний рiвень.
А тепер перейдемо до рiвня (нехай це буде рiвень 5), на якому суб'екти, яких вже не один, спроможш створювати i використовувати шформацшш об'екти (шформащю) - на-рис про те, як знання перетворюються на шформащю [12]. Зрозумшо, що сама ця здатшсть мае рiвнi - вiд мiмiки, жестiв i звукiв до писемносп i комп'ютера. Очевидно, що з можли-вiстю використання шформацп СУ стае, зокрема, колективним.
6-й рiвень - це виникнення оргашзацш: спецiалiзованиx об'еднань людей. Маючи певну мiсiю, органiзацiя так чи iнакше вимушена та/або защкавлена здiйснювати СУ, зокрема, з використанням шформацп.
I нарешт - 7-й рiвень - виникнення спецiалiзованиx органiзацiй, мiсiя яких полягае саме у здшсненш СУ, як ïx тепер називають, ситуацшних центрiв (СЦ).
5. Щодо класифнкацп' ситуацiй
Вище ми вже ввели у розгляд деяю типи ситуацш, що мали просторовий (всерединi, зовш) та прагматичний (бажано, небажано) базиси. Вичерпати усю можливу номенклатуру титв ситуацш на даний момент видаеться неможливим. Але вважаемо за дощльне додати ще кшька титв, заснованих на певних базисах7.
5.1. Час
Якщо t1 - певний момент часу, який переживае суб'ект, а 12,13 - моменти виникнення i зникнення деяко'1 ситуацп, то ïï можна назвати: актуальною, якщо t2 < t\ < t3 ; потенщйною, якщо t\ < t2 ; ретроспективною, якщо t3 < t\.
5.2. Мета
Ситуащю назвемо щльовою, якщо суб'ект защкавлений у ïï досягненш.
5.3. Масштаб
Рiзноманiття характеристик масштабiв ситуацi'ï, якi розрiзняе защкавлений суб'ект, може реалiзовуватись багатьма термшами, наприклад, надзвичайна.
7Ця робота до деяко1' м1ри була розпочата в [13-15]. ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2017, № 1
5.4. Кшьккть защкавлених суб'ект1в з протилежними ц1лями
Процес, у якому задiянi два чи бiльше суб'екпв з протилежними цшями, можна вважати таким, в якому виникла конфлштна ситуащя.
6. Деяк1 зауваження
Рух у напрямку визначення титв ситуацш, розпочатий вище, не претендуе i не може пре-тендувати на вичерпнють. Якщо використовувати для характеризаци ситуацп можливосп природно'1 мови, то можна використовувати з iменником ситyацiя велику кшьюсть прик-метникiв, починаючи з бажана, небажана (що ми вже зробили), i продовжуючи: складна, критична, фатальна, ткантна тощо. I все це працюе на практицi.
Не треба звужувати спроможнють ситyацiйного критерш до оцiнки стану процесу. Це тшьки окремий випадок. Насправдi, критерп можуть бути якi завгодно. Для шюстрацп деяких можливих варiантiв припустимо, що процес, в якому можуть виникати ситуацп, мае певну характеристику, значення яко'1 е функщею часу. Можлив^ як приклад, таю критерп:
f(t) — v - досягнуто певне значення характеристики; vi < f (t) < v2 - значення характеристики потрапило в певний д1апазон; vi < f(t) < v2, де t\<t <t2 - значення характеристики потрапило в певний д1апазон i залишаеться в ньому потягом певного часу;
f (t) = v - значення характеристики змшюеться з певною швидюстю; f (t) = v - значення характеристики змшюеться з певним прискоренням тощо.
Також треба зазначити, що вплив на процес з боку суб'екта це завжди намагання змшити його стан. Але це не означае, що в результат змшиться сама ситуащя. Це тшьки окремий випадок, коли змша стану автоматично змшюе i саму ситуащю. У загальному ви-падку вплив на процес мае на ме^ так змшити його стан, що вш стане причиною, яка за рахунок закономiрностей (тзнаних закономiрностей) розвитку процесу приведе до бажа-ного наслщку - впливу на саму ситуащю.
7. Тишзащя задач ситуацшного управлшня
Проведений вище розгляд дае змогу щентифшувати низку типових задач СУ . 7.1. 1дентифжащя тип1в процес1в, критичних для суб'екта
У загальному випадку номенклатура титв процеав, яю розрiзняе певний суб'ект, може бути досить численною, але з боку цього суб'екта не ва вони стають причетними до здшс-нюваного з боку суб'екта СУ. Частину з них суб'ект може щентифшувати, навт мати i застосовувати до них ситуацшт критерп, але СУ по вщношенню до цих процесiв з рiзних причин не вiдбyваеться.
Можна припустити, що кшькють типiв процесiв, по вщношенню до яких суб'ект-особа може/повинен здшснювати СУ, досить велика. Наприклад, людина просто вимушена здшснювати СУ сво'1'м здоров'ям, у процесах навчання, тренування, у професшнш дiяльно-стi, в сiмейнiй сферi, громадськш дiяльностi, у вихованнi дiтей тощо.
Також можна припустити, що для оргатзацп-суб'екта СУ така кшьюсть вщносно невелика.
8Зазначимо, що у класичн1й робот1 [3] фактично розглядаеться одна модель СУ. 54 ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2017, № 1
7.2. Формування критер1альни\ баз для щентифжацн ситуацiй у процесах
Зрозумiло, що формування критерiальноï бази для того чи шшого типу процесу - це твор-чий процес, результат якого у загальному випадку буде проходити апробащю практикою, i щлком ймовiрно, пiддаватись перегляду.
При цьому е сенс розрiзняти два варiанти ща задачi:
суб'ект-особа вирiшуе дану задачу для себе пщсвщомо на рiвнi втiленого знання; суб'ект-органiзацiя виршуе задачу також для себе, але свщомо з виходом на шфор-мацiйний рiвень.
7.3. Монiторинг процесу з метою виявлення та вщпрацювання актуально!' ситуацп
Для виявлення актуально! ситуацп у процес необхщно оргашзувати спостереження за цим процесом, отримання значень певних його характеристик i ощнку цих характеристик за наявност вщповщних критерив. У разi виявлення актуально1 ситуацп слiд упевнитися, чи дшсно вона мае мiсце. Реагування на актуальну ситуащю залежить вщ того, який у не1 знак. Якщо це бажана ситуащя, слщ подумати, як нею скористатися. Якщо ж це небажана ситуащя, слщ розробити i здшснити заходи щодо ïï усунення ([16], тобто здшснити корек-щю). Крiм того, може виявитися дощльним провести дослiдження з метою визначення причин небажаноï ситуацп i, в разi ïx виявлення, усунути ïx ([16], тобто здшснити коригу-вальну дiю). Нарештi, можна припустити, що щ ж причини призвели до негативних нас-лщюв в iншиx процесах, i дослщжувати й це питання. Виявлення та вщпрацювання актуа-льноï ситуацп повинно документуватися для накопичення шформацп про ретроспективы ситуацп.
7.4. Передбачення (прогнозування) виникнення потенцшноУ ситуацп' i вщпрацювання його результа^в
Стосовно певного процесу можна прогнозувати виникнення у ньому тих чи шших потен-цшних ситуацш як бажаних, так i небажаних, з якою ймовiрнiстю i коли вони можуть ви-никнути.
Для виршення завдання прогнозування потрiбно, мабуть, не тшьки спостерiгати розвиток процесу, але i контекст, в якому вш протшае, i дослщжувати наявш в них при-чинно-наслiдковi зв'язки.
Якщо потенцiйна ситуацiя ощнюеться як бажана, то пiсля визначення ïï причин(и) може виявитися можливим посилити ïx(ïï) дш i прискорити ïï настання.
Якщо потенцiйна ситуащя ощнюеться як небажана, то тсля визначення ïï при-чин(и) слщ розробити i здшснити заходи щодо усунення цих (ще^ причин(и) ([16], тобто здшснити запобiжну д^). При цьому, зрозумшо, повинне бути дослщжене питання впливу запобiжноï дiï на iншi процеси.
Якщо ймовiрнiсть небажаноï ситуацiï велика, то доцiльно, разом з запобiжною дiею, розробити заходи щодо корекци у майбутньому самоï ситуацГх, а також ïï наслщюв. Процеси прогнозування i вiдпрацювання потенцшних ситуацiй повиннГ документуватися аж до фшсаци факту, настали вони чи т.
7.5. Формування цiльовоï ситуацп
Природа задачi такого типу, мабуть, така, що мова повинна йти не про безпосередне при-ведення процесу в «потрГ6ний» стан, а про створення передумов (причин) для переходу в нього процесу.
7.6. Пщтримання актуально!' ситуацп
Завдання пщтримки актуально'1 ситуацп подiбне до завдання формування щльово'1 ситуацп в тому сена, що об'ектом упрaвлiння тут також е причини ситуацп, а не сама ситуащя без-посередньо.
7.7. Д1яльшсть у конфл1ктн1й ситуацп
Суб'ект - одна i3 сторш, що залучена до конфлштно'! ситуацп, переслщуючи сво'1 власнi цiлi i плануючи власну дiяльнiсть, повинен мати уявлення про дшсний склад учасниюв, ïx цiлi, вивчати i прогнозувати 1хню дiяльнiсть.
З розгляду типових задач i опиав того, яким чином вони можуть виршуватись, можна зробити деяю висновки у формi таких тверджень:
(4) фактичний споаб вирiшення задачi СУ формуеться ситуацшно у процесi ïï ви-рiшення в залежностi вiд багатьох факторiв;
(5) формування способу виршення задачi СУ - це творчий процес, який тд силу лише живому штелекту.
8. Суб'екти ситуацшного управл1ння
8.1. Суб'екти СУ - особи
Особа, яка бажае або вимушена здшснювати СУ, повинна волод^и певними якостями [17]: креатившсть - здатшсть вирiшувати творчi задачi, метод виршення яких ïn (особi) повшстю або частково не вiдомий;
еврютичшсть - здатнiсть бачити i усвщомлювати неочевиднi проблеми; шту'1щя - здатшсть робити висновки про дослщжуваний об'ект, навт не усвщом-люючи, яким шляхом його думка прийшла до такого висновку;
предикаторшсть - здатшсть передбачати або передчувати майбутне, стан дослщжу-ваного об'екта;
незалежшсть - здатнiсть протиставити власну думку думщ бiльшостi; всебiчнiсть - здатнiсть бачити проблему з рiзниx точок зору; конструктивнiсть - здатшсть формулювати конкретш практичнi рекомендацп. У процесi розвитку суспiльства з виникненням спецiалiзацiï до цього додався про-фесiоналiзм - здатнiсть ефективно виршувати завдання певних предметних областей.
8.2. Суб'екти СУ - колективи
На практищ у багатьох випадках, коли виникае потреба виршення задач СУ, стихшно або щлеспрямовано формуються об'еднання оаб (колективи), в яких генеращя необxiдниx для СУ ршень протiкае у процесi спiлкування (на шформащйному рiвнi).
У разi, коли процес формування колективу не е стихшним i його члени проходять певний вiдбiр, що означае ощнку експертних якостей кандида^в, можна назвати результат такого вщбору експертною групою.
Чисельшсть колективiв осiб може бути рiзною, але, виходячи з того, що потрiбнi рiшення народжуються у процес спiлкування, i з ростом кшькосп його учасникiв ефекти-внють спiлкування буде мати тенденцiю до деградаци, можна зробити висновок про те, що найбшьш ефективними е колективи з невеликою кшьюстю учасниюв. У разi, коли такий колектив створюеться iз застосуванням цiлеспрямованого вщбору, його називають малою експертною групою (МЕГ). Традицшною i ефективною формою роботи МЕГ е нарада [18].
8.3. Суб'екти СУ - оргашзацй'
Цшком очевидно, що для вир1шення задач СУ великого масштабу на постшнш основ1 мо-жуть створюватись спещал1зоваш оргашзацй, зокрема, так зваш ситуацшш центри. Можна розр1зняти таю вар1анти призначення СЦ:
обслуговування певно! ланки юнуючо! структури управлшня; робота за замовленням (надання послуг кл1ентам).
Осюльки, як було показано, цшшсть суб'екта СУ полягае у його (колективному) ш-телекп, найважлив1шою функщею суб'екта СУ - оргашзацй е формування 1 супроводжен-ня власного пулу експерт1в [19].
9. Ситуацшне управлшня 1 комп'ютер
Важливо зазначити, що сучасш шформацшш технологи, якого б високого р1вня вони не досягли, спроможш бути тшьки допом1жним засобом.
Проте ш в якому раз1 не можна недооцшювати 1х потенщал 1 значення, яю в макси-мальнш м1р1 можуть розкритися тшьки в умовах СЦ.
10. Ситуацшне управлшня 1 планування
Представляеться доцшьним торкнутись питання взаемозв'язюв СУ 1 планування. Вони, на нашу думку, полягають у тому, що при вир1шенш задач СУ юнування тих чи шших плашв е фактор, що впливае на процес 1 результати вир1шення. З шшого боку, одним 1з результа-т1в виршення задач СУ може бути перегляд юнуючих плашв.
11. Документування д1яльност1 щодо ситуац1йного управл1ння
Як уже зазначалось вище, вир1шення багатьох задач СУ, особливо таких, де зад1яш таю суб'екти СУ, як колективи та оргашзацй, здшснюеться з обов'язковим виходом на шфор-мацшний р1вень. Але поява 1 використання шформацшних об'ект1в - це ще не все. У про-цесах вир1шення вщповщальних задач СУ необхщно, щоб використовувана шформащя набувала статус документу.
12. Деяк1 термши та 1'х визначення
Нижче, в табл. 3, на основ1 проведеного розгляду предметно! обласп СУ, наведеш деяю важлив1 термши, що можуть використовуватись у цш сфер1, з вщповщним 1х визначен-ням/роз'ясненням/тлумаченням. Деяю з них е запозиченнями, що вщзначено вщповщними посиланнями на джерело.
Таблиця 3. Деяю термши до словника ситуацшного управлшня
Термш Визначення / роз'яснення/тлумачення
Актуальна ситуащя (АС) Ситуащя, що мае мюце у процеа, який е об'ектом спостережен-ня. Вщносно АС можуть вир1шуватись задач1 виявлення 1 вщпрацю-вання
Анал1тик Умовна (в контекст оргашзацй роботи в ситуацшному центр1) назва рол1 фах1вця, який обслуговуе експерта, виконуючи допо-м1жну роботу з вир1шення проблеми, пов'язану, наприклад, з використанням статистичних даних, моделей, формуванням про-гноз1в тощо. На вщмшу вщ експерта, не мае права голосу
Бажана ситуащя (БС) З точки зору суб'екта ситуацшного управлшня
Вщпрацювання ситуацп Вид вщпрацювання залежить вщ виду ситуацп. 1) Для актуально'1 ситуацп, якщо вона: бажана - використання; небажана - усунення та iншi дп, зокрема, коригувальш. 2) Для потенцшно'1 ситуацп, якщо вона: бажана - стимулювання ïï настання i пщготовка для використан-ня; небажана - виявлення i усунення причин (запобiжнi дп)
Експерт Умовна (в контекст оргашзацп роботи в ситуацiйному центр^ назва ролi фаxiвця, який бере участь у (колективному) виршенш проблеми i мае право голосу. Може користуватись послугами анал^июв
Задача ситуацшного управлшня Рiзновид ситуацiйного управлiння, що визначаеться видом ситуацп i намiром суб'екта ситуацшного управлшня
Запобiжна дiя (ЗД) Дiя, спрямована на усунення причини потенцшно'1 невщповщно-стi або iншоï небажано'1 потенцшно'1 ситуацп [16]
Конфлiктна ситуацiя (КС) Ситуацiя, вiдносно яко! розрiзняються двое або бiльше суб'екпв ситуацiйного управлiння з неспiвпадаючими або прямо протилежними штересами (антагошспв)
Корекщя Дiя, спрямована на усунення виявленох невiдповiдностi [16]
Коригувальна дiя (КР) Дiя, спрямована на усунення причини виявленоï невiдповiдностi або iншоï небажаноï ситуацп [16]
Мала експертна група (МЕГ) Група фаxiвцiв, якi залучаються до колективного виршення пе-вноï проблеми. Кшьюсний i якiсний склад групи обмежуеться (формально або неформально), виходячи з можливостей забез-печення ïx ефективноï роботи (оперативнiсть контактiв, психо-лопчна сумiснiсть, одночасна участь у нарадах тощо)
Небажана ситуащя (НС) З точки зору суб'екта ситуацшного управлшня. Як правило, така ситуащя, яка характеризуеться невщповщшстю вимогам
Невщповщнють Невиконання вимоги [16]. Вщхилення об'екта або процесу вщ вимог
Особа, яка приймае рiшення (ОПР) Суб'ект ршення (менеджер), надшений певними повноважен-нями i який несе вщповщальшсть за наслщки прийнятого i реа-лiзованого управлiнського рiшення
Потенцiйна ситуацiя (ПС) Ситуацiя, вщносно якоï е пiдстави вважати, що вона може мати мюце у процеа в майбутньому
Ретроспективна ситуащя (РС) Ситуацiя, що мала мюце у певному процеа в минулому
Ситуацшна зала (СЗ) Примiщення, пристосоване для ефективноï роботи малих експе-ртних груп щодо пiдготовки та прийняття рiшень
Ситуацшне управлiння (СУ) Управлiння, завданням якого е виявлення i вщпрацюван-ня/використання, а також створення певних ситуацш
Ситуащя Стан або характеристика розвитку процесу, що тдпадають тд щентифшуючу д1ю певного критер1ю
Ситуацшний центр (СЦ) Оргашзащя, що е самостшним суб'ектом ситуацшного управлшня або надае вщповщш послуги шшим суб'ектам ситуацшного управлшня. Для тако! оргашзацп мають бути визначеш обов'язки, права 1 9 вщповщальшсть
Суб'ект ситуацшного управлшня Активний учасник процесу СУ (особа, колектив або оргашзащя), який тим чи шшим чином защкавлений у постановщ та вирь шенш задач СУ
Цшьова ситуащя (ЦС) Ситуащя, яку з тих чи шших причин защкавлений суб'ект ситуацшного управлшня намагаеться досягнути
1З. Висновки
У результат проведеного розгляду СУ можна вказати на таю його особливост :
СУ е найпоширешшим видом управлшня, що реалiзуeться у живш природу як об'ект СУ виступають процеси;
як суб'ект СУ можуть виступати особи, колективи, оргашзацп;
щентифшащя процесiв i ситуацш, що мали, мають чи можуть мати мюце в них, - це «творча»10 дiяльнiсть, здiйснювана суб'ектами СУ;
у загальному випадку управлшська дiя спрямована на формування у процес причини, яка, за рахунок закономiрностей розвитку процесу, приведе до бажаного наслщку; СУ не зводиться до однieï моделi управлшня;
якою б не була задача, що виршуеться у процес СУ, побудова методу ïï вирiшення потребуе творчоï дiяльностi.
Запропонований внесок до словника СУ, за задумом, враховуе зазначеш особливос-
тi.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Морозов А.А. Ситуациоииые центры. Понятия и определения / А.А. Морозов // Математичш машини i системи. - 2016. - № 1. - С. 48 - 54.
2. Ильии И.И. Ситуациоииые центры. Опыт, состояние, тенденции развития / Ильии И.И., Демидов Н.Н., Новикова Е В. - М.: МедиаПресс, 2011. - 336 с.
3. Поспелов Д.А. Ситуационное управление: теория и практика / Поспелов Д.А. - М.: Наука. - Гл. ред. Физ.-мат. лит., 1986. - 288 с.
4. Энциклопедический словарь экономики и права. Статья «Ситуационное управление» [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.vedomosti.ru/glossary/Ситуациоииое управление.
5. Лекция о ситуационном управлении [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.rae.ru/monographs/189-5973.
6. Situation Management: Basic Concepts and Approaches [Електроииий ресурс]. - Режим доступу: http://link.springer.com/chapter/10.1007%2F978-3-540-37629-3_2.
7. Управление решениями (Situation Management) [Электронный ресурс]. - Режим доступа:
9Таке визначення можна вважати «вузькоспрямованим» на вiдмiну вщ такого: «Ситуационный центр - это автоматизированная система ситуационного управления, интегрирующая новые информационные технологии, возможности человека, последние достижения в области принятия решений и позволяющая осуществлять коллективное принятие решений, анализ и прогнозирование их результатов» [1].
10Прикметник «творча» використаний тут для зазначення того, що дiяльнiсть потребуе викорис-тання штелекту.
http://www.nice.com/ru/ situation_management.html.
8. Mалышев O.B. Инфopмация как сoзнательный фенoмен / O.B. Mалышев // Mатематичнl машини i системи. - 2012. - № 3. - С. 166 - 177.
9. Triclot M. Information et entropie. Un double jeu avec les probabilités [Електpoнний ресурс] / M. Triclot // Journ@l Electronique d'Histoire des Probabilités et de la Statistique. - 2007. - Vol. З, N 2. -24 p. - Режим дoстyпy: http://www.jehps.net/Decembre2007/Triclot.pdf.
10. Mалышев O.B. Boплoщеннoе знание / O.B. Mалышев // Mатематичнl машини i системи. - 2009. - № i. - С. 55 - 69.
11. Mалишев O.B. Arnrn-DIKW - Oбчислювальний 1нтелект (результати, пpoблеми, перспективи): / O.B. Mалишев // Mатеpiали I м!жнар. наук.-техн. тонф., (Черкаси, 10-13 травня 2011 р.). - Черкаси: Mаклаyт, 2011. - С. 104 - 105.
12. Mалышев O.B. ^к «знание» станoвится «инфopмацией»? / O.B. Mалышев // Системи шдтрим-ки прийняття р1шень. Tеoplя i практика: зб. дoпoвiдей X дистанцlйнoï наук.-практ. кoнф. з м!жнар. участю, (Kиïв, S червня 2015 р.). - Kиïв: Ыститут пpoблем математичних машин i систем HAH Украши, 2015. - С. 149 - 15З.
13. Mалышев O.B. Задачи ситyациoннoгo управления / O.B. Mалышев // Сyчаснl пpoблеми lнфop-матики в yпpавлlннl, е^шм^! та oсвlтl: матеplали XIII м!жнар. наyкoвoгo семlнаpy / П1д ред. д.е.н., пpoф. M.M. Gpмoшенка. - K.: Hацloнальна академ1я управл1ння, 2014. - С. 27 - ЗЗ.
14. Mалишев O.B. ^зидюнування ситyацiйнoгo центру / O.B. Mалишев // Mатеpiали Bсеyкpаïнсь-кoï наук.-практ. тонф. «B.M. Глyшкoв - пloнеp к1бернетики» / [Уклад. B.B. Hoвlкoв, A.A. Mельни-ченкo, B.Д. Пlxopoвич, I.B. Bиселкo, B.Ю. Прям1цин]. - K.: Bидавництвo «Пoлlтеxнlка», 2014. -С.106 - 108.
15. Malyshev O. Situation Center as a Tool for the Situational Management / O. Malyshev // Proc. of the 4th International Conference on Application of Information and Communication Technology and Statistics in Economy and Education (ICAICTSEE - 2014), (October 24 - 25th, 2014). - Sofia, Bulgaria: University of National and World Economy, 2014. - P. 25З - 259.
16. ISO 9000:2005. Quality management systems - Fundamentals and vocabulary. - International standard. - Third edition 2005-09-15.
17. Mалiцький БА. Mетoдичнl pекoмендацlï щoдo пpoведення пpoгнoзнo-аналiтичнoгo дoслiджен-ня в рамках Державш! пpoгpами пpoгнoзyвання наyкoвo-теxнoлoгlчнoгo та lннoвацlйнoгo poзвиткy Украши / БА. Mалiцький, O.C ^товт, B.n. Сoлoвйoв // Бутове видання Центру дoслlджень наyкoвo-теxнlчнoгo готенщалу та lстoplï науки HAH Украши. - Ешв: Фен1кс, 2004. - 52 с.
18. Mалишев O.B. Mетамoдель наради / O.B. Mалишев // Klбеpсoцlyм - м1ф чи реальшсть?: зб. ма-тер1ал1в IV Bсеyкp. наук.-практ. кoнф. «Глyшкoвськl читання» / [Уклад. Б.B. Hoвlкoв, B^. nixopo-вич]. - Kиïв: Bид-вo «Пoлlтеxнlка», 2015. - С. 97 - 98.
19. Mалышев O.B. Фopмиpoвание и испoльзoвание пула экспертов Ситyациoннoгo центра / O.B. Mалышев, С.B. Симoнoв // Системи тдтримки прийняття р1шень. Tеoplя 1 практика: зб. дo-пoвlдей наук.-практ. тонф. з м1жнар. участю, (Kиïв, S червня 2009 р.). - Krn^: Ыститут пpoблем математичних машин 1 систем HAH Украши, 2009. - С. 117 - 120.
Стаття надтшла до редакцИ' 28.03.2016
