CC BY
17
УДК 004.891.2
Т.М. ВЛАСОВА*, О.е. КОВАЛЕНКО*, В.Л. КОСОЛАПОВ*
ОРГАШЗАЦШНО-ШФОРМАЩЙНИЙ СЕРВ1С ДЛЯ ТЕХНОЛОГИ ПРИЙНЯТТЯ Р1ШЕНЬ У СИТУАЦ1ЙНОМУ ЦЕНТР1 ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ НАРАД
1нститут проблем математичних машин i систем НАН Украши, м. Кшв, Украша
Анотаця. Уpo6omi описуеться програмний cepeic для автоматизацИ тдготовки матер1ал1в, фо-рмування пpотоколiв та оргамзацИ нарад у ситуацтних центрах. Одним i3 ключових етатв ситу-ацтного управлтня е формування упpавлiнcьких ршень, як приймаються iндивiдуально або шляхом колективних обговорень та схвалення вiдповiдно до правил та регламенту прийняття ршень в оргамзацИ Описан принципи оргатзацп процедур колективного обговорення завдань ситуацт-ного управлтня та як це здтснюеться шляхом проведення нарад у ситуацтних центрах. Запропо-нован модель та процедури колективного обговорення завдань ситуацтного управлтня шляхом проведення нарад у ситуацтних центрах. Модель проектног дiяльноcтi дае конкретн рекоменда-цИ' щодо оргамзацИ' процеав ситуацтного управлтня на етапах планування, peалiзацiг, монтори-нгу, управлтня та контролю. Розроблено модeлi та програмн засоби оргатзацтно-тформацтного cepвicу IT «Meeting» тдтримки прийняття ршень щодо ситуацтного управлтня. Cepвic IT «Meeting» використовуеться для забезпечення та обслуговування проведення нарад у ситуацтних центрах i базуеться на стандартних процедурах ситуацтного управлтня. Вiн може бути використаний як для проведення нарад у peжимi повнофунк^ональног конфiгуpацiг ситуацтного центру (FullMode), так i в полегшент конфiгуpацiг ситуацтного центру (LightMode), в залeжноcтi вiд архтектури ситуацтного центру та регламенту прийняття ршень. Оргатза-цтно-тформацтна тeхнологiя тдтримки та прийняття ршень при ситуацтному управлтю шляхом проведення нарад у ситуацтних центрах - це синхротзащя розробки повнофункщональних та полегшених конфiгуpацiй комп 'ютерних систем колективного прийняття ршень для розши-рення гх функцiональноcтi, якоcтi та зpучноcтi у використант.
Ключов1 слова: тформацтн технологи, модeлi ситуацтного управлтня, ситуацтний центр, програмний cepвic, прийняття ршень, нарада.
Аннотация. В работе описывается программный сервис для автоматизации подготовки материалов, формирования протоколов и организации совещаний в ситуационных центрах. Одним из ключевых этапов ситуационного управления является формирование управленческих решений, принимаемых индивидуально или путем коллективных обсуждений и одобрения в соответствии с правилами и регламентом принятия решений в организации. Описаны принципы организации процедур коллективного обсуждения задач ситуационного управления и то, как это осуществляется путем проведения совещаний в ситуационных центрах. Предложены модель и процедуры коллективного обсуждения задач ситуационного управления путем проведения совещаний в ситуационных центрах. Модель проектной деятельности дает конкретные рекомендации по организации процессов ситуационного управления на этапах планирования, реализации, мониторинга, управления и контроля. Разработаны модели и программные средства организационно-информационного сервиса IT «Meeting» поддержки принятия решений при ситуационном управлении. Сервис IT «Meeting» используется для обеспечения и обслуживания совещаний в ситуационных центрах и базируется на стандартных процедурах ситуационного управления. Он может быть использован для проведения совещаний как в режиме полнофункциональной конфигурации ситуационного центра (FullMode), так и в облегченной конфигурации ситуационного центра (LightMode), в зависимости от архитектуры ситуационного центра и регламента принятия решений. Организационно-информационная технология поддержки и принятия решений при ситуационном управлении путем проведения совещаний в ситуационных центрах - это синхронизация разработки полнофункциональных и облегченных конфигураций компьютерных систем коллективного принятия решений для расширения их функциональности, качества и удобства в применении.
Ключевые слова: информационные технологии, модели ситуационного управления, ситуационный центр, программный сервис, принятие решений, совещание.
© Власова Т.М., Коваленко O.G., Косолапов В.Л., 2019 ISSN 1028-9763. Математичш машини i системи, 2019, № 1
Abstract. The paper describes the software service for automating the preparation of materials, the formation ofprotocols and the organization of meetings in situation centers. One of the key stages of situation management is the formation of managerial decisions that are taken individually or by collective discussion and approval in accordance with the rules and regulations of decision-making in the organization. The principles of organizing procedures for collective discussion of situation management tasks are described and how they are carried out through meetings in situation centers. The model and procedures of collective discussion of situation management tasks through holding the meetings in situation centers are proposed. The model ofproject activity gives concrete recommendations for the organization of situation management processes at stages of planning, implementation, monitoring, management and control. There were developed models and software tools of IT «Meeting» organizational information service support decision-making on situation management. IT «Meeting» service is used for providing and maintaining meetings in situational centers and based on standard situation management procedures. It can be used both for holding the meetings in the full-function configuration of the situation center (FullMode), and in the light configuration of the situation center (LightMode), depending on the architecture of the situation center and the rules of decision-making. Organizational information technology support and decision-making in situation management through holding the meetings in situation centers is the synchronization of the development of full-featured and lightweight configurations of collective decision-making computer systems for advancing their functionality, quality and ease of use.
Keywords: information technologies, situation management models, situation center, software service, decision-making, meeting.
1. Вступ
HoBi eKOHOMi4Hi умови, проведення реформ у кршш потребують нових форм оргашзацп наукових дослщжень, як е базою для тдготовки та прийняття складних, мiжгалузевих управлшських ршень, oрiентoваних на систему ринкових господарських вщносин. За таких обставин стало вже складно забезпечувати умови для комплексного аналiзу екoнoмiч-но'1, сощально'1, пол^ично!', вшськово'1 ситуаци у крш'ш традицшними шляхами. На рiзних рiвнях управлшня в адмшютративних, сощальних, виробничих та екoнoмiчних системах юнуе потреба в оперативному прийнятп ршень щодо складових та параметрiв ситуацшно-го управлшня такими комплексними й динамiчними системами та впровадження цих управлшських впливiв в умовах змши стану навколишнього середовища для тдтримки параметрiв системи в межах зазначених обмежень.
Ощнка стану навколишнього середовища та прийняття адекватних ршень стосовно впливу на керовану систему базуеться на концепцп ситуаци. За визначенням Йона Барвiу-са та Джона Перрi [1], ситуащя - е ч^ко усвщомленими (хоча й не точно iндивiдуалiзoва-ними) в загальному розумшш i звичайною мовою частинами св^у, що складаються з пов'язаних мiж собою об'ектсв, якi мають певнi властивост! Поди та епiзoди е ситуащями в часi, сцени е вiзуальнo рoзрiзненими ситуацiями, змiни е послщовностями ситуацiй, а факти е ситуащями, збагаченими (або спотвореними) засобами мови. Сам термш «ситуащя» визначаеться обсягом, сферою та контекстом його використання. Семантика (змют) ситуаци визначаеться його модальшстю, яка виражае зв'язок мiж ситуащею та реальшстю (об'ективною мoдальнiстю), суб'ектом i ситуацiею (суб'ективною мoдальнiстю). Таким чином, ситуацiя повинна розглядатися як усвiдoмлене знання суб'екта про динамшу навколишнього середовища, представленого певними типами шформацшних повщомлень, що е основою для побудови обгрунтовано'1' штерпретацп пoслiдoвнoстi змiни сташв (дина-мiки) свiту (предметно'1' обласп) з певно'1' точки зору [2, 3].
Ситуацшне управлiння - це метод управлшня, заснований на використанш амейст-ва кoнцепцiй, моделей та наявних технологий для рoзпiзнавання, пояснення, впливу та про-гнозування ситуацш, якi виникли або можуть виникнути в динамiчнiй кoмплекснiй системi за визначений час роботи [4]. Таким чином, ситуацшне управлшня являе собою щлеспря-мовану шдивщуальну або колективну дiяльнiсть, пов'язану з розтзнаванням, поясненням i
прогнозуванням ситуацш, яю виникли або можуть виникнути в динамiчних системах, та впливом на них з використанням вщповщних концепцш, моделей i технологий. Така дiяль-нiсть здiйснюeться у системах ситуацшного управлiння - оргашзацшно-техшчних комплексах пiдтримки управлiнських ршень на основi комплексного монiторингу факторiв впливу на процеси, що вщбуваються в середовищi керування, з використанням сучасних шформацшних технологий. Одшею з форм реалiзацiï систем ситуацшного управлшня е ситуа-цшш центри (СЦ). Узгоджене прийняття та впровадження ршень у рiзних сферах та на рiзних рiвнях державного управлшня потребуе створення мережi СЦ державного управлшня.
2. Стан проблеми
Мережа СЦ забезпечить едшсть та сумюшсть рiзноманiтних пiдходiв, моделей, шформа-цiйного забезпечення та великих баз даних, державних реестрiв рiзних галузевих центрiв пiдготовки, пiдтримки та прийняття важливих державних ршень. Вона забезпечуе 1'хню стратегiчну направленiсть, комплексшсть i, одночасно, надае можливостi для оперативного коригування [5]. Створення мереж СЦ для швидкого реагування на змши ситуаци в рь зних сферах та на рiзних рiвнях державного й вiйськового управлшня вимагае створення шформацшно-оргашзацшних сервiсiв для тдтримки дiяльностi таких СЦ. Омейства таких сервiсiв розробляються з урахуванням досвщу побудови органiзацiйних систем. Цей досвщ узагальнено у вiдповiдних стандартах та в теори управлiння оргашзацшними системами з урахуванням класифiкацiй систем у контекст використання СЦ. Вибiр та використання моделей органiзацiйних систем та ïx структур базуеться на моделях знань вщповщно'1' пре-дметно'1' областi.
Формування управлiнськиx рiшень, яю приймаються шляхом колективного обгово-рення i проводяться у формi нарад, е одним iз ключових етатв ситуацiйного управлiння в СЦ. Одним iз основних етапiв ситуацiйного управлшня е формування управлшських рь шень, якi приймаються iндивiдуально або шляхом колективного обговорення та прийняття ршень вщповщно до правил, затверджених в оргашзацп. Колективне обговорення питань ситуацшного управлшня здшснюеться шляхом проведення наради. Тому актуальною задачею е створення програмних сервiсiв тдтримки процедур прийняття ршень у СЦ шляхом проведення нарад.
3. Основш елементи ¡нформацшних технологш для ситуацшних центр1в
СЦ - це автоматизована система ситуацшного управлшня, яка об'еднуе нов^ш шформа-цшш технологи, людськi можливосп та теорiю прийняття рiшень, а також дозволяе прий-мати колективш рiшення, аналiзувати та прогнозувати ïx результати. СЦ функцiонуе як органiзацiйно-теxнiчний комплекс, основою якого е шформацшш технологи, що пщтри-мують управлшсью рiшення на основi комплексного мошторингу факторiв впливу на роз-виток процеав, що вiдбуваються в об'екп управлiння. СЦ е важливим компонентом забезпечення адекватного оперативного управлшня складними системами рiзного масштабу та призначення. Рiзноманiття проблемних областей (домешв) дiяльностi та завдань, пов'язаних з узгодженим ситуацшним управлiнням (СУ) цих домешв, вимагае побудови мереж1 ситуацшних центрiв. Складовими елементами СЦ як оргашзацшно-техшчних ком-плексiв е арх^ектура, теxнологiя, методи оргашзаци та управлшня. На основi аналiзу архь тектурних ршень для системи ситуацiйного управлшня (ССУ) у робот [6] була запропо-нована сервiс-орiентована арxiтектура, яка представлена на рис. 1. Сучасний пщхщ до створення ССУ базуеться на композици вщповщних сервiсiв.
Рдаушк 1 - Cepвic-opieнтoвaнa apхiтeктypa ch^^k cитyaцiйиoгo yпpaвлiиия [б]
Aвтoмaтичнe дoкyмeнтyвaння пpoцecy пpoвeдeння нapaди здiйcнюeтьcя з викopиc-тянням cepвicy пiдтpимки пpoвeдeння нapaд. Оpгaнiзaцiйнo-iнфopмaцiйний cepвic для тeх-нoлoгiï зaбeзпeчeння тя пpийняття prnem щoдo cитyaцiйнoгo yпpaвлiння шляхoм пpoвe-дeння нapaд (IT «Meeting»), який poзpoблeнo в 1ПММС НАН Укpaïни, зaбeзпeчye iнфop-мaцiйнy пiдтpимкy ^ий^тся piшeнь y СЦ тя пepeдaчi цих piшeнь дo opгaнiзaцiйнoï chc-тeми yпpaвлiння для пoдaльшoï пiдтpимки ïx peaлiзaцiï тя кoнтpoлю. Meтoю cтвopeння тя викopиcтaння cepвicy IT «Meeting» e пiдвищeння eфeктивнocтi ^ийн^тся piшeнь шляxoм пpoвeдeння нapaд ня piзниx eтaпax cитyaцiйнoгo yпpaвлiння ня бaзi зacтocyвaння ^orpe-cивниx тя cyчacниx opгaнiзaцiйниx, iнфopмaцiйниx, iнфopмaцiйнo-aнaлiтичниx пiдxoдiв, мoдeлювaння тя тexнiчниx зacoбiв y СЦ. Cepвic IT «Meeting» зaбeзпeчye нaлaштyвaння, oбcлyгoвyвaння тя пpoвeдeння нapaд y СЦ.
Життевий цикл cитyaцiйнoгo yпpaвлiння як цiлecпpямoвaнoï дiяльнocтi peaлiзyeтьcя чepeз пocлiдoвнicть тяких пpoцeciв: ycвiдoмлeння cmya^ï — oцiнкa cmya^ï — визнaчeн-ня цiлeй СУ — poзpoбкa тя вiдбip пляну для дocягнeння цiлeй СУ — opгaнiзaцiя пpoцeдyp пpийняття piшeнь — виш^ння пляну СУ — мoнiтopинг виш^ння пляну СУ — oцiнкa тя збepeжeння peзyльтaтiв викoнaння СУ [7-9]. ^ийн^тся piшeнь пpи peaлiзaцiï cитyaцiйнo-гo yпpaвлiння мoжнa oпиcaти мoдeлями, якi бaзyютьcя ня пpoeктнoмy пiдxoдi тя пpoцecax йoгo peaлiзaцiï. Вяжливим eлeмeнтoм цьoгo пiдxoдy е у^явл^ня життевим циклoм ^oe^ ту. Aнaлiз cyчacнoгo дocвiдy фopмaлiзaцiï пpoцeciв пpoeктнoï дiяльнocтi cвiдчить, щo у cвiтi нaкoпичeнo вeликий oбcяг тeopeтичниx знянь тя пpaктики, poзpoблeнo низку cтaндap-тiв щoдo виpiшeння зявдянь пpoeктнoгo мeнeджмeнтy. Зняння, пpaктикa тя дocвiд у^яв-лiння пpoeктaми piзниx титв пiдcyмoвyютьcя i пoшиpюютьcя вcecвiтньoю нeпpибyткoвoю
оргашзащею професшного управлiння проектами - 1нститутом управлiння проектами у формi публшацп пiд назвою «Керування знаннями у сферi управлiння проектами» (Поаб-ник PMBOK) [10]. Поабник PMBOK також мютить визначення основних концепцiй управлшня проектами та ïx змюту. Еволющя посiбника PMBOK, або просто PMBOK, вь дображаеться у ïï виданнях. Останне, шосте видання PMBOK вийшло в 2017 рощ. Досвщ ефективного виршення проблем рiзного характеру для отримання ново'1' якост продукцп або послуг у процес проектно'1' дiяльностi зосереджений у збiрцi знань PMBOK, пов'язаний зi стандартами та практикою PMBOK. Питання управлiння життевим циклом проектв роз-глядаються у стандарт ISO/IEC/IEEE 16326:2009 - Системи та програмне забезпечення -Процеси життевого циклу - Управлiння проектами [11]. Крiм того, стандарт ISO 21500:2012 - Керiвництво по управлiнню проектами [12] е першим стандартом ряду стан-дартв управлiння проектами i встановлюе принципи та процедури, в яких представлен найкращi практики управлшня проектами, з урахуванням вимог PMBOK та стандартв управлшня якютю.
Практично будь-який вид дiяльностi, пов'язаний iз ситуацiйним управлiння, мае на мет пщтримку параметрiв системи в певних межах або приведення цих параметрiв до но-рми i мае характер проектно'1' дiяльностi. Посiбник PMBOK дае таке визначення проекту: «Проект е тимчасовим пщприемством, метою якого е створення ушкального продукту, по-слуги або результату. Тимчасовий характер проекту вказуе на певний час початку i закш-чення. Закшчення настае тод^ коли цш проекту досягнут або коли проект припиняеться через те, що його цш не будуть або не можуть бути досягнут, або ж коли у проект бшьше немае потреби» [10]. Таким чином, проектний пщхщ з певними обмеженнями та умовами може застосовуватися до ситуацшного управлшня. Аналiз показуе, що структура ситуацшного управлшня та проектно! дiяльностi е подiбними. По сут, ситуацшне управлшня е специфiчним видом проектно'ï дiяльностi. Модель проектно'ï дiяльностi дае конкретш ре-комендацп щодо оргашзацп процеав ситуацiйного управлiння на основних етапах плану-вання, реалiзацiï, мошторингу, управлiння та контролю. Незважаючи на багато спшьних рис у проектнш дiяльностi та ситуацiйному управлiннi, основш вщмшност мiж ними зна-ходяться на початковш та заключнiй стадiяx цих процесiв. Так, iнiцiацiя проекту пов'язана з мотиващею, яка базуеться на отриманш певноï новоï якост в результатi проекту. Початок процеав ситуацiйного управлiння пов'язаний, насамперед, з реалiзацiею ситуацп, яка потребуе певноï реакцй. Заключний етап дiяльностi проекту передбачае отримання нового продукту або послуги. Завершення процесу ситуацшного управлшня полягае у досягненш щльового стану керованоЛ системи. Така послщовнють процесiв життевого циклу та модель СУ, що базуеться на проектному пщход^ реалiзуеться у сервiсi IT «Meeting».
4. Модел1 i засоби сервку п1дтримки проведення нарад у СЦ
Сервю IT «Meeting» для забезпечення та обслуговування проведення нарад у СЦ базуеться на стандартних процедурах СУ. Завершальний документ пщ назвою «Протокол наради» формуеться наприкшщ наради. Цей протокол е джерелом управлшських ршень, яю приймаються в СЦ, i вщображае не тльки прийнят рiшення, але також висвгтлюе xiд наради. Оргашзацшно-шформацшна теxнологiя 1Т «Meeting» забезпечуе прийняття ршень щодо СУ шляхом проведення нарад та пщтримуе автоматичне формування порядку денного наради, його правила, проект ршення наради. Основш характеристики наради та протоколiв створюються на робочш станцп адмiнiстратора СЦ в автоматичному режима
Протокол, сформований у результат наради, мае стандартний формат у вщповщно-ст з затвердженими правилами та регламентами. Оскшьки наради можуть бути дуже рiз-номаштними з точки зору кшькост та важливостi обговорюваних питань, а також з урахуванням рiзноманiтниx регуляторних процедур, основою остаточного документа «Протокол наради» е його загальна метамодель, яка враховуе основш нормативш вимоги щодо офор-
млeння тяких дoкyмeнтiв. У мeтaмoдeлi вpaxoвyeтьcя виpiшeння тяких ocнoвниx зявдянь щoдo пpoвeдeния нapaди [13, 14]:
1) фopмyлювaння мoтивaцiï ня ocнoвi фяктичних cитyaцiй тя тeм для нapaди;
2) вибip кoнфiгypaцiï тexнoлoгiчниx зacoбiв для пpoвeдeння нapaди у СЦ;
3) зaбeзпeчeння пiдгoтoвки нapaди:
а) фopмyвaння пopядкy дeннoгo нapaди;
б) ^лядян™ cпиcкy yчacникiв i3 визнaчeнням ïx poлeй;
в) oтpимaння тя пiдгoтoвкa мaтepiaлiв для звiтiв, eкcпepтниx виcнoвкiв, oкpeмиx дyмoк тя peкoмeндaцiй щoдo пyнктiв пopядкy дeннoгo нapaди;
4) peecтpaцiя yчacникiв, якi цибули ня нapaдy.
4.1. Kлaсифiкaцiя та життевий цикл нарад
Пpиймaючи дo увяги тaкi cклaдoвi тexнoлoгiï СУ, як мeтoд плянувяння, мicцe i фopмy ^o-вeдeння, piвeнь зaбeзпeчeння тexнoлoгiчним oблaднaнням, peглaмeнт пiдвeдeння пдаум-кiв, вiзyaлiзaцiю peзyльтaтiв, лoкaлiзaцiю тя мacштaб нapaд, пpoвeдeнo клacифiкaцiю ня-paд. У cepвici IT «Meeting» ^ийнятя тякя клacифiкaцiя нapaд зя piзними клacифiкaцiйними oзнaкaми.
3a cпocoбoм плянувяння:
1) oпepaтивний (бpифiнг, cпeцiaльний);
2) з пoпepeднiм плянувянням пopядкy дeннoгo тя пpaвил;
3) змшяний.
3a piвнeм вибopy oблaднaння тя пpимiщeнь для пpoвeдeння нapaд:
1) пpиcтocoвaнi (aдaптoвaнi), нaпpиклaд, СЦ, пapлaмeнтcькi зяли, кoнфepeнц-зaли
тoщo;
2) нeпpиcтocoвaнi.
3a лoкaлiзaцieю пpoвeдeння:
1) лoкaлiзoвaнi (cкoнцeнтpoвaнi);
2) poзпoдiлeнi (вiддaлeнi).
3a пiдбopoм yчacникiв нapaди:
1) гpoмaдcькi;
2) кopпopaтивнi;
3) тeмaтичнi (яктуяльш тeми) тя iн.
Життевий цикл нapaди включяе тaкi eтaпи (^o^ch) дiяльнocтi:
1) пiдгoтoвкa;
2) пpoвeдeння;
3) фopмyвaння пpoтoкoлiв;
4) збepeжeння/apxiвyвaння мaтepiaлiв нapaди;
5) oбpoбкa мaтepiaлiв нapaди.
Етяп пiдгoтoвки дo нapaди включяе тaкi o^pa^'i (д^):
1) aвтoмaтичнa кoнфiгypaцiя тexнiчниx зacoбiв для нapaди;
2) aвтoмaтичнa пiдгoтoвкa бяз дяних;
3) aвтoмaтизoвaнa гeнepaцiя/включeння poлeй yчacникiв;
4) пiдгoтoвкa мaтepiaлiв.
Meтoдoлoгiя cитyaцiйнoгo yпpaвлiння в peжимi кoлeктивнoгo пpийняття piшeнь iнoдi вимягяе пpoвeдeння дoдaткoвиx кoнcyльтaцiй мiж зaцiкaвлeними ocoбaми, ocoбливo в xoдi пpoвeдeння вaжливoï нapaди, з мeтoю oбгoвopeння дoдaткoвиx apгyмeнтiв тя вpaxy-вяння нoвиx oбcтaвин для oбгpyнтyвaння aльтepнaтивниx prnern. Toмy, для кpaщoï oбiз-нaнocтi, зaцiкaвлeним ocoбaм тя eкcпepтaм бaжaнo бути oзнaйoмлeними з пpoпoнoвaними вapiaнтaми piшeнь i дoвiдкoвими мaтepiaлaми (пpoтoкoлaми, ayдio- тя вiдeoфaйлaми то-щo). Тяким чинoм, yчacники нapaди мoжyть зaздaлeгiдь пpocлyxaти дoпoвiдi, пepeглянyти
шюстративш матерiали, включити пояснения до них з використанням режиму вщтворення (реалiзуeться компонентом ProtPlay). Матерiали звгту можуть мати рiзний рiвеиь деталiза-ци - вiд стислих аиотацiй та змюту майбутнього звiтy до його детального викладу. Попе-редня пщготовка доповiдi й матерiалiв до не! може бути корисною також самим доповща-чам для узгодження з прийнятими процедурами та правилами наради, пiдготовки записiв вiдтермiиоваиих доповiдей, яю можуть бути використаиi за вщсутносп доповiдача на на-радi.
4.2. Модел1 серв1су п1дтримки проведення нарад у СЦ
1снують рiзиi групи учасниюв з особливими ролями (актори), що беруть участь у процес пiдготовки та прийняття рiшеиь у процес ситyацiйиого yправлiиия. Кожен учасник наради, за участю якого приймаеться рiшеиия, пов'язаний з вщповщним актором на дiаграмi прецедеитiв UML. Модель варiаитiв використання сервiсy IT «Meeting» пщтримки проведения нарад у СЦ наведено на рис. 2.
Запропонований сервю пiдтримки проведення нарад у процес ситyацiйиого управ-лiиия передбачае автоматичну пiдготовкy i формування iмаиеитиих баз даних. Автоматична тдготовка баз даних здшснюеться вщповщно до структурно! моделi наради. Структурна модель наради може бути представлена в рiзних нотащях, щоб задовольнити вимоги платформ для реалiзащi сервiсy IT «Meeting» та легке розумшня розробниками.
Запропонована «квазЬ> формальна структурна метамодель наради в XML-подiбномy форматi представлена на рис. 3. Цей формат використовуеться для бшьш компактного представлення семантичного ядра структурно! моделi наради порiвияио з використанням строгого XML-синтаксису. На основi запропоновано! «квазЬ> формально! структурно! ме-тамоделi можна просто створити строп мовш конструкци для реалiзацii в сервiсi 1Т «Meeting» об'ектiв нарад вщповщно до вимог конкретно! платформи реалiзацii. Таким чином, запропонована модель може бути використана як шаблон для проектування конкрет-них програмних об'ектiв у бажаних иотацiях, зокрема, BPEL, BPEL4WS, JSON тощо.
Administrator
Рисунок 2 - Модель BapiarniB використання IT «Meeting» [8]
<Document type> Protocol <Meeting attributes>
<Stakeholdrers> <Main topic> <Date, Time>
<Location: Address, Title of receiving party, room# > <List of Participants attributes>
<First Name, Last name>
<Affiliation>
<Role>
<Discussion types, Regulations (Fixed | Dynamyc)> Issue Speech, Issue Co-Speech, Questions, Answers, Opinions, Summary
<Meeting issues (Fixed | Dynamyc) > <Meeting Scenario>
<Participant, Discussion Speech, Conditions (Resources, Constraints)> <Decision draft > <Decision voting> <Decision Approval> <Decision documenting >
<Decision statement>
[<Signatures>] [ <Seals>] [<Addendums>]
PncyHOK 3 - «KBa3i» ^opManbHa CTpyKTypHa MeTaMogenb Hapagu
Texmnrn 3aco6H cepBicy IT «Meeting» Mo®yTb BKnronara b eeôe iHTeneKTyanbHi koh-^epeH^TepMmanu i3 B6ygoBaHHMH 3aco6aMH o3BynyBaHHa Ta opraHaMH ynpaBniHHa, aBTOMa-TH3OBaHi po6oni Mic^ (APM) pi3Horo npu3HaneHHa, oKpeMy He3ane®Hy cucTeMy o3BynyBaHHa (HCO), yHiBepcanbHe Ta cne^ani3oBaHe Mepe®eBe o6nagHaHHa, 3aco6u Bigo6pa®eHHa, npo-rpaMHi KoMnoHeHTH to^o. ABToMaTHHHe KoH^irypyBaHHa TexmnHux 3aco6iB Hapag 3giHcHro-eTbca mnaxoM Bu3HaneHHa KoH^irypa^HHux napaMeTpiB СЦ (KiMHaTH Hapag, KoH$epeH^3any to^o) 3 BHKopucTaHHAM APM agMiHicTpaTopa, APM gucnnea, cucTeMH o3BynyBaHHa, eKpaHy gucnnea, APM ronoByronoro Ha Hapagi Ta APMiB ynacHHKiB Hapagu.
5. BiiKopiiCTaHHH cepBicy IT «Meeting»
CepBic IT «Meeting» po3po6neHuH 3 ypaxyBaHHaM 6a3oBoï ^opManbHoï cTpyKTypHoï MeTaMo-geni Hapagu (puc. 3). BiH Mo®e 6yTH BHKopucTaHHH gna npoBegeHHa Hapag y pe®uM noBHo-^yHK^oHanbHoi KoH^irypa^'i CЦ (FullMode) Ta nonermeHoï KoH^irypa^ï CЦ (LightMode), b 3ane®Hocri Big apxiTeKTypu CЦ Ta pernaMeHTy npuMHaTTa pimeHb y HboMy. nporpaMHe 3a6e3-neneHHa cepBicy IT «Meeting» po3po6neHo Ha nnaT^opMi .NET 3 BuKopucTaHHaM cne^ani3o-BaHux gpaHBepiB gna Mepe®eBoro o6nagHaHHa CU,.
5.1. Ocoô^HBOCTi Ta Ha^amTyBaHHH cepBicy IT «Meeting»
CepBic IT «Meeting» Hagae TaKi Mo^nuBocri:
- 3aBgaKu BuKopucTaHHro KoMnoHeHTiB agMiHicTpyBaHHa 3acTocyHKiB IT «Meeting», Ha-paga npoBoguTbca He nume 3a cTporo Bu3HaneHuM c^HapieM Ta pernaMeHToM, a h icHye mo®-nuBicTb BKnroneHHa nogiH Ta BucTyniB, He nepeg6aneHux npaBunaMu 3aTBepg®eHoï пpoцegypн npoBegeHHa Hapagu;
- Mo®nuBicTb BuKopucTaHHa b aBToHoMHoMy pe®uM HCO y 3ani CU, aKa He BuMarae gogaTKoBoro HanamTyBaHHa 3ByKoBux xapaKTepucTuK npuMi^eHb gna Hapag;
- Mo®nuBicTb BuKopucTaHHa anbTepHaTuBHoï (npu Heo6xigHocTi) KoH^irypa^ï o6nag-HaHHa CU;
- Mo^nuBocri gna nepernagy, aygio3anucy Ta TpaHcKpun^ï BucTyniB, ^o HagaroTbca KoMnoHeHToM ProtPlay;
- po3Mi^eHHa npoToKoniB Hapag y TeKcTOBiM $opMi Ha cepBepi gna gocTyny go hux aB-Topu3oBaHux зaцiкaвneннx oci6;
- виб1р р1зних режим1в використаиия сервюу IT «Meeting» як з використанням, так i без використаиия бази даних, у залежноси вщ конкретних потреб.
Адмшютратор наради забезпечуе оргашзацшну тдтримку наради через:
- управлшня мшрофонами yчасиикiв наради;
- управлшня системою голосування;
- yправлiиия системою синхронного перекладу;
- управлшня системою транскрипцп.
За допомогою АРМ адмшстратора (AdminAWP) наради може бути обраний необ-хдний режим роботи сервюу IT «Meeting» - повнофункцюнальний (FullMode) або полег-шений (LifhtMode). На рис. 4 зображена панель управлшня для вибору режиму викорис-тання сервюу IT «Meeting» у СЦ.
5.2. Повнофункцшнальний режим використання сервку IT «Meeting»
Повиофyикцiоиальиий режим використання сервюу IT «Meeting» (FullMode) призначений для використання в адаптованих спещал1зованих примiщеииях СЦ (ситуацшш юмнати, парламентськ зали, конференц-зали тощо) з повним комплектом обладнання для прове-дення нарад (засщань, конференцш). У режим! FullMode сервюу IT «Meeting» забезпечу-еться автоматична транскрипщя вистутв. Конф^уращя FullMode сервюу IT «Meeting» представлена на рис. 5.
Рисунок 4 - Панель управлшня для вибору Рисунок 5 - Повнофункщональна (FullMode) режиму використання сервюу IT «Meeting» конфпуращя сервюу IT «Meeting» для СЦ
У раз1 використання повнофункцюнального режиму сервюу IT «Meeting» (FullMode) вхщш компонента наради формуються з використанням бази даних з поперед-ньо визначеною темою засщання, порядком денним, учасниками, доповiдачами та регламентом. Автоматична тдготовка баз даних здшснюеться вщповщно до запропоновано! формал1зовано! структурно! модел1 наради, представлено! на рис. 3. Щд час проведення наради у цьому режимi ii учасники можуть використовувати вс функцп сво!х арм!в. У режимi FullMode налаштування додаткiв для проведення наради та формування ii протоколу здшснюються за допомогою компонента DataCreation. Панель yправлiиия для компонента DataCreation сервiсy IT «Meeting» представлена на рис. 6. При використанш цього компонента можна визначити р1зш параметри протоколу наради.
Перед початком наради створюеться об'ект iитерфейсy, що забезпечуе зв'язування компоиеитiв програми вщповщно до обрано! коифiгyрацii. Цей об'ект штерфейсу також надае панель штерфейсу вщображення коифiгyрацii та статусу робочих мюць yчасиикiв. На рис. 7 показана панель штерфейсу, яка вщображае стан АРМ1в СЦ та шформацшш потоки тд час проведення наради. Використовуючи панель свого АРМу, адмшстратор надае учаснику наради можлив1сть виступити за його проханням.
Рисунок 6 - Панель управлшня для Рисунок 7 - Панель для воображения стану
компонента DataCreation cepBicy IT «Meeting» APMiB СЦ та шформацшш потоки пiд час наради
У peжимi FullMode cepBicy IT «Meeting» ця панель формуеться на оcновi даних, що отримуються вщ БД нарад. Пicля закiнчeння наради отримаш данi про поточну нараду та-кож запиcyютьcя до ще! БД. Зведений пiдcyмковий документ наради е формою програмно-го об'екта «Протокол наради». Цей об'ект можна умовно роздшити на вхщну шформацш i тeкcт, який вiдобpажае траектор^, пройдену нарадою. 1м'я та розташування аyдiофайла виcтyпy кожного yчаcника автоматично фоpмyютьcя та запиcyютьcя у вщповщнш струк-тypi об'екта «Протокол наради». Об'ект «Протокол наради» пов'язуе вхщш об'екти i типо-вi об'екти, яю називаютьcя «Предметом обговорення». Типовi cтpyктypованi об'екти «Предмет обговорення» викоpиcтовyютьcя для запиcy поcлiдовноcтi обговорення кожного питання наради i прийняття ршення по ньому. Кiлькicть заголовкiв i поcлiдовнicть об'ектiв «Предмет обговорення» в конкретнш модeлi протоколу попередньо визначаютьcя проектом порядку денного кожно! наради i можуть бути cкоpигованi вщповщно до фактичного ходу наради. Розташування об'екпв «Предмет обговорення» здiйcнюетьcя вщповщ-но до регламенту проведення ще! наради та структурно! модeлi наради (pиc. 3). Об'ект «Предмет обговорення» мае таку структуру (деяю компоненти можуть бути нео-бов'язковими):
- назва предмета обговорення, що шформуе про предмет обговорення;
- питання та вщповвд щодо предмета обговорення;
- пропозицп та заяви щодо предмета обговорення;
- голоcyвання за темою обговорення;
- проект ршення.
5.3. Полегшений режим використання сервку IT «Meeting»
Полегшений режим використання cepвicy IT «Meeting» (LightMode) призначений для ви-коpиcтання в нeпpиcтоcованих для проведення нарад примщеннях. У peжимi LightMode cepвicy IT «Meeting» автоматично cтвоpюетьcя програмний об'ект «Протокол наради», але у цьому peжимi cepвic IT «Meeting» працюе без викоpиcтання бази даних. Вхщна шформа-цiя для cтвоpeння «Протоколу наради» при проведенш наради у peжимi LightMode може бути отримана трьома столбами:
- отримана з файшв облшово! шформацп наради;
- завантажена з peеcтpy адмiнicтpатоpа;
- введена вручну.
Протокол наради у peжимi LightMode фоpмyетьcя в реальному маcштабi чаcy за до-помогою icнyючого cпиcкy yчаcникiв наради за принципом «ad hoc». Конф^уращя LightMode cepвicy IT «Meeting» передбачае використання гнучкого пщходу до розташування учаотиюв наради та викоpиcтання НСО. Конф^уращя СЦ у peжимi LightMode може отладат^я з мiнiмального набору обладнання i включати в ceбe тiльки АРМ адмшютрато-
ра (AdminAWP) та НСО. Конф^ращя СЦ для режиму LightMode cepBicy IT «Meeting» представлена на рис. 8. За допомогою НСО цю конф^уращю можна застосовувати у великих конференц-залах та форумах piзних маcштабiв (з piзною кiлькicтю yчаcникiв).
Рисунок 8 - Полегшена (LightMode) конфнуращя сервюу IT «Meeting»
6. Висновки
Ситуацшне yпpавлiння як цiлecпpямована дiяльнicть peалiзyeтьcя через поcлiдовнicть про-цеав життевого циклу з використанням принцитв та cтандаpтiв yпpавлiння проектами. Для ще'1 поcлiдовноcтi розроблено модель прецедешив мовою UML, яка описуе номенклатуру процеав життевого циклу ситуацшного yпpавлiння, а саме: ycвiдомлeння ситуаци — оцiнка ситуаци — визначення цшей СУ — розробка та вiдбip плану для досягнення цшей СУ — оpганiзацiя процедур прийняття piшeнь — виконання плану СУ — мошторинг ви-конання плану СУ — оцшка та збереження результатв виконання СУ. Процеси життевого циклу ситуацшного управлшня peалiзyютьcя при розробщ аpхiтeктypи, налаштyваннi на конкретну ситуащю, cтвоpeннi iнфоpмацiйно-аналiтичних тeхнологiй iз заданими параметрами в середиш СЦ.
У pоботi описуеться сервю для шформацшно'! технологи пiдтpимки проведення на-рад у cитyацiйних центрах на оcновi формально'! структурно'! мeтамодeлi наради в XML-подiбномy формата Розроблений iнфоpмацiйний cepвic пiдтpимки проведення нарад у контекст cитyацiйного управлшня забезпечуе автоматичну тдготовку, пiдтpимкy ведення та формування матepiалiв таких нарад з використанням як реляцшних, так i файлових баз даних з можливостями ручного введення шформаци. Модель оргашзаци iнфоpмацiйних об'ектiв забезпечуе вщповщшсть регламенту проведення нарад i фшсащю фактичних ма-тepiалiв нарад, доступних через кореневий об'ект «Протокол наради».
Представлений у статп сервю може бути розвинутий у напpямi забезпечення мобь льного доступу (зi смартфошв, планшeтiв тощо) для оперативно'!' участ у нарадах шляхом додавання вщповщних iнтepфeйciв платформ без peiнжинipингy ядра розробленого сервюу IT «Meeting». У цьому випадку коpиcтyвачi також зможуть використовувати таю служби обмшу поввдомленнями, як чати, миттевi повiдомлeння, вщеоконференци, данi про мicцeз-находження тощо.
Подальший розвиток оргашзацшно-шформацшних cepвiciв для пiдтpимки прийняття ршень у пpоцeci ситуацшного управлшня полягае в синхрошзаци розробки повнофунк-цiональних або полегшених системних конфiгypацiй таких cepвiciв для розширення функ-цiональноcтi, якоcтi та зручност !'х використання.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Barwise J., Perry J. The Situation Underground, in Stanford Working Papers in Semantics / eds. J. Barwise, I. Sag. Stanford Cognitive Science Group. 1980. Vol. 1. Section D. P. 1-55.
2. Koвaлeнкo O.G. 3acтocyвaння ornmoriM в ^^^ax c^^a^^oro yпpaвлiиия. Сучасш проблeми тформатики в управлтт, eкономiцi, ocerni та подоланш на^дюв Чорнобильськог катастрофи: мaтepiaли XV Miжнap. тук. ceмiиapy (Khíb - oз. Свггязь, 4-8 липня 2016 p.) / зя тук. peA. д.e.и., пpoф. M.M. Gpмoшeикa. Khíb: Haцioиaльиa aкaдeмiя yпpaвлiиия, 201б. С. 84-89.
3. Kovalenko O. Information Taxonomy and Ontology for Situational Management. IEEE 13th International Scientific and Technical Conference on Computer Sciences and Information Technologies, CSIT2018 Proceedings. 2018. Vol. 2, N 852б723. P. 94-97. DOI: 10.1109/STC-CSIT.2018.8526723.
4. Jakobson G., Buford J., Lewis L. Situation Management: Basic Concepts and Approaches / eds. V.V. Popovich, M. Schrenk, K.V. Korolenko. Information Fusion and Geographic Information Systems. LNG&C. Heidelberg: Springer, 2007. Vol. XIV. P. 18-33.
5. ^отлягов В.Л. Дeякi пpoблeми cтвopeння cmya^^^ вдн^в як тexнoлoгiï iифopмaцiйиoï i мoдeльнoï пiдтpимки для зaбeзпeчeння cнтyaцiйиoгo yпpaвлiиия cклaдними oб'eктaми. Сиcтeми тдтримки прийняття рiшeнь. Тeoрiя i практика: зб. дoп. oдинaдцятoï днcтaицiйиoï иayк.-пpaкт. кoиф. з мiжнap. yчacтю (Khíb, 5 чepвия 2017 p.). Khíb: Iиcтнтyт пpoблeм мaтeмaшчниx мяшнн i cнcтeм HAH У^яши, 2017. С. 24-27.
6. Kovalenko T.O., Miroshnychenko A.V. Architectural solutions for situational management. 5th
International Conference on Application of Information and Communication Technology and Statistics in Economy and Education (ICAICTSEE-2015) Proceedings (Sofia, Bulgaria, November 13-14th, 2015). Sofia, Bulgaria: Issued for Publication, 201б. P. 34б-355.
7. Koвaлeнкo O.G. Crnyanrnra yпpaвлiиия як Rpoe^m дiяльиicть. Сиcтeми тдтримки прийняття рiшeнь. Тeoрiя i практика: зб. дoп. oдинaдцятoï днcтaицiйиoï иayк.-пpaкт. тонф. з мiжиap. yчacтю (Km^, 5 чepвня 2017 p.). KmB: ^стнтут пpoблeм мaтeмaтнчинx мяшнн i chot^ HAH Укpaïин, 2017. С. 28-31.
8. Vlasova T., Kovalenko O., Kosolapov V. Organizational-Information Technology for Providing and Decisions Making in Situational Management. 14th International Conference on Advanced Trends in Radioelectronics, Telecommunications and Computer Engineering, TCSET 2018. Proceedings. 2018. Vol. 2018. P. 152-157. DOI: 10.1109/TCSET.2018.8336176.
9. Koвaлeнкo O.G. Cиcтeмнa iижeиepiя тя жнттевнй цикл cиcтeм. Елeктрoннe мoдeлювання. 2018. T. 40, № 6. С. 61-82.
10. A Guide to the Project Management Body of Knowledge (PMBOK Guide). Project Management Institute (sixth edition). 2017. URL: https://www.pmi.org/pmbok-guide-standards/foundational/ pmbok/ sixth-edition.
11. ISO/IEC/IEEE 16326-2009 - Systems and Software Engineering-Life Cycle Processes-Project Management. 2009. December. URL: http://www.iso.org/iso/home/store/catalogue tc/catalogue detail.htm?csnumber=41977.
12. ISO 21500:2012 Guidance on project management. URL: http: //www .iso.org/i so/home/store/catalogue tc/catalogue detail.htm?csnumber=50003.
13. ^отлягов В.Л., ^втун В.O., Cyпepcoн C.I. Дeякi пpoблeмн тя т^ям^ зaпpoвaджeиия cнcтeмн cнтyaцiйинx цeитpiв. Сиcтeми тдтримки прийняття рiшeнь. Тeoрiя i практика: зб. дoп. дecятoï диcтaнцiйнoï иayк.-пpaкт. кoиф. з мiжиap. yчacтю (Kmb, 8 чepвия 2015 p.). Km^: Iиcтнтyт пpoблeм мaтeмaтнчинx мяшин i cнcтeм HAH Укpaïин, 2015. С. 107-110.
14. Koвaлeнкo O.G. Cтaидapтнзaцiя фopмaльиoгo onmcy cнcтeмиoï apxiтeктypи cнтyaцiйинx цeитpiв. Сиcтeми тдтримки прийняття рiшeнь. Тeoрiя i практика: зб. дoп. дecятoï днcтaицiйиoï тук.-Hpa^. кoиф. з мiжиap. yчacтю (Kmb, 8 чepвия 2015 p.). Khíb: Iиcтнтyт пpoблeм мaтeмaтнчинx мяшнн i crnCT^ HAH Укpaïин, 2015. С. 111-114.
Стаття надiйшла до рeдакцiï 14.02.2019
