CC BY
19
Г. П. Штапаук,
астрант, м. Луганськ
ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «Б1ЗНЕС-ПРОЦЕС»
Постановка проблеми. 1снуе багато визначень та штерпретацш термшу «б!знес-процес». Це пов'язано, на-самперед, з стр1мким розвитком процесного тдходу до управлшня, швидюсть якого перевишуе можливосп уза-гальнення окремих концепцiй. А вважаючи, шо юлькютъ публiкацiй з ще! проблеми доситъ велика, потреба такого узагальнення стае чимдалi, тим нагалънiше.
Метою ще! стати е дослiдження тдходав до визна-чення понятая «б!знес-процес», виявлення спiльних рис та розбгжностей та виведення визначення, яке б максимально вщповщало семантичному полю цього поняття.
Аналiз публiкацiй. Проблемам управлiння на основi процесного тдходу присвячено велику юльюсть публiкацiй друго! половини 90-х роив та початку нового столптя. Iхнiй сплеск був породжений працею М. Хаммера та Дж. Чамт «Реiнжинiрiнг корпорацш: манiфест революци бiзнесу» [4], шо вийшла у 1993 рощ Проте ще на початку 90-х роив з'явилися публшаци Т. Давенпорта [2], Дж. Харрiнгтона [5] та ш.
Виклад основного матерiалу. Аналiз вгтчизня-них та заруб1жних джерел дозволив виявити принаймнi 15 визначень поняття «б!знес-процесс»:
1. Сукупнiсть рiзних видiв дiяльностi, у рамках яко! «на входi» використаються один або бтьше видiв ре-сур^, i в результат ща даяльносп на «вихода» створюеть-ся продукт, що представляе цiннiстъ для споживача [4].
2. Набiр логiчно взаемозалежних дай, виконуваних для досягнення певного виходу б!знеав-даяльност1 [2].
3. Структурована шнцева безлiч дiй, спроекто-ваних для виробництва специф!чно! послуги (продукту) для конкретного споживача або ринку. Або — спе-цифiчно впорядкована сукупнiстъ робiт, завдань у чаи й у простор!, iз вказiвкою початку й шнця точним ви-значенням входiв i виходiв. Або — структурируемый, вимiрюваний набiр дiй, створений, щоб зробити пев-ний вихiд для конкретного ктента або ринку [1].
4. Сутнютъ, обумовлена через крапки входу й виходу, штерфейси й оргашзацшм устро!, що частково вклю-чають устро! споживача послуг/товар1в, у яюй вщбуваетъ-ся нарошування вартосп вироблено! послуги/товару [7].
5. Безлiч внутршшх кроив (вид!в) д!яльносп, що починаються з одного й бiльше вход!в i заканчивающихся створенням продукци, необхвдно! клiентовi (просто ктент або процес, що протшае в зовшшшм ото-ченнi компани) i задовольняючо! його за варт1стю, дов-гов!чносп, сервiсу i якост! Або — повний потш подай у систем!, що описуе, як ктент починае, веде й за-вершуе використання бiзнесу [15].
6. Лопчш серп взаемозалежних дш, як викори-стають ресурси пiдприемства для створення або одер-жання в доступному для огляду або вишрно передба-чуваному майбутньому корисного для замовника ви-ходу, такого як продукт або послуга [12].
7. Горизонтальна iерархiя внутршшх i залежних м1ж собою функцюнальних дш, концевою метою яких е випуск продукцл або окремих И компонентов [10].
8. Будь-яю види даяльносп в робот оргашзащ! [3].
9. Систематизоване послiдовне виконання функ-цiональних операцiй, як приносять специфiчний результат [8; 9].
10. Сукупнють взаемозалежних ресурсiв i д!яль-носп, що перетворить вх1дш елементи у вихвдш [11].
11. Низка взаемозалежних вид!в д!яльносп, що перетворить входи у виходи [16]. Або — безл!ч взаемозалежних ! взаемодточих операцш, як перетворять входи у виходи [6].
12. Д!я, що переводить вхвд системного об'екта у вихвд [14].
13. Лопчний, послвдовний взаемопов'язаний наб!р заход!в, що споживае ресурси постачальника, утворюе щншсть та видае результат споживачу [17].
14. Об'ективно юнуюча сукупшсть взаемопов'-язаних щльових одиниць управлшсько! д1яльност1 (за-лежно ввд масштаб!в анал!зу — комплекив робгт, задач, робгт), що мае чгтко визначений вх1д та вихвд та протшае в межах шформащйних зв'язшв, закр!пле-них юнуючою оргашзащйною структурою [13].
15. Наб!р видав даяльност (оргашзацл), за допо-могою яких конкретн вихвдш складов! трансформують-ся у виходи в!дповвдно до рашше встановлених спе-цифшацш, щоб створити щншсть для споживача [18].
Таким чином, автори робгт, присвячених процеснш теори та решжишршгу залежно ввд завдань акцентують увагу лише на одному або деюлькох властивостях б!знес-процесу. Наприклад, б!знес-процес як щльова оргатзац-шна даяльмсть (да); одержання продукту (послуги/товару) — одна з основних щлей процесу; б!знес-процес — це система; б!знес-процес—мехашзм одержання додат-ково! вартосп й т.д. Деяю автори ототожнюють поняття «б!знес-процес» ! «проект» [15]. Зазначимо, що багато хто «ключовЬ> властивост б!знес-процесу видаляе без на-лежного обгрунтування. Наприклад, як властивють б!знес-процес шяк не можна задавати ознакою «дая над ресурсами», тому що це властиво будь-якому процесу без винят-ку. Та й саме поняття «дя» апр!ор! мае на утая присутн!сть ресурсу. Так само не е ввдмтними ознаками: формуван-
Економ!чний в!сник Донбасу
ня додатково! вартосп, цiльова спрямованютъ i т.п. Здоровий глузд тдказуе, що ймов1рно найбтьш вив1реними е визначення, що пройшли ретельш процедури погоджень в авторитетних оргашзацях, яким делегована в1дпов1-дальнють за розробку стандарт1в або рекомендацш до них (наприклад, визначення 9 — 11). Проте, авторитет гуру решжишршгу б1знес-процеав, об'ективна консервативнють стандарта i важливютъ порушено! теми для формування загально! мови сгплкування м1ж провщниками решжишр-шгу кершництвом оргашзацп, зовшшшми виконавцями й методологами решжишршгу створюють проблемну ситу-ацю, що настшно вимагае дозволи.
Для усунення виявлених невщповвдностей у виз-наченнях можна було б використати формальш мето-ди теорп визначень. Однак, можна уникнути викорис-тання под1бних гром1здких процедур, якщо покласти-ся на формальну лопку.
Насамперед, необхвдно звернути увагу на прямий переклад англшського слова «business» як «даяльшстъ», а також практично повну лшгвютичну щентичнють цих понять. Поняття «даяльнютъ» е базовою категор1ею, ви-користовувано! для опису форм юнування 1ндив1да. Зв1дси очевидно, що 1нших процес1в, кр1м процес1в «даяльносп» в оргашзащях не юнуе. Тому, припущен-ня наявносп в оргашзашях 1нших процес1в дяльносп кр1м «д1яльносних процеив» (маемо на уваз б1знес-процес), висунуте деякими гуру ре1жишршгу [4], за правилами лшгвютики е некоректним. Природно, юну-ють i шшого роду аргументи проти розподiлу безл1ч1 процеав в оргашзашях на б1знес-процеси i 1нш1 проце-си. Розглянемо деяк з них докладшше.
Найбтьше часто основною ознакою б1знесу-про-цесу р1зними авторами називаеться «поставка продукту зовшшньому (!) споживачевЬ» При цьому, як правило, не даються ввдповщ на так питання:
1. Яю процеси мютить у соб1 б1знес-процес — (1) всю сукупшстъ процеав, що забезпечують виробництво й поставку продукту, або (2) тльки якусь !хню частину?
2. Якщо обрано вар1ант ввдповвд (1), то чи не буде ця повна сукупнють процеав, дотримуючись системного свггогляду, збп-атися з повною безл1ччю про-цес1в оргашзацп, тобто чи не буде оргашзащя бути единим б1знесом-процесом?
3. Якщо обрано вар1ант ввдповвд (2), то як цю повну сукупнють процес1в ввдокремити ввд усього безл1ч1 процес1в оргашзацп, яю ввдповвдно до системного шдходу прямо або поб1чно взаемозалежш? Як адекватш критерп тако! декомпозици?
4. Якщо, не зауважувати перш1 3 питання, то яка, властиво, прагматична мета та/або методолопчна доцщьнють подшу оргашзащйних процеав на б1знес-процеси i 1нш1 процеси? Чи юнуе який-небудь прак-тичний ефект ввд такого «методичного» пошуку?
5. Скшьки насправд1 в оргашзацп провадиться продукпв? Чи обмежена безл1ч вироблених в оргаш-
зацп продуктов продуктами, що поставляють зовшш-ньому стосовно оргашзацп споживачевi? Чи не про-вадяться продукти, споживанi усерединi оргашзацп?
6. Як спiввiднести обговорювана ознака з моделлю оргашзацп, у якй налагоджений строгий облiк послуг поставляють виконавцями один одному, коли поняття «зовшшшй споживач» розмиваеться? Тут мова може йти не тльки про персонал або «внутршньому ринку», але й про органiзацii як виробничо! кооперавд гпдприемств, спря-мовано! на випуск загально! продукцп. 1накше кажучи, чи не мае змiст ця ознака ттьки для найпроспшо! моделi органiзацii зi зрозумiлим зовнiшнiм споживачем?
Основний висновок з цих питань очевидний: всiм процесам оргашзацп властивий економiчний змiст, тобто в кожного процесу е свiй споживач ^ отже, свiй продукт. Оскшьки в кожного процесу е свш викона-вець, то процес е одним з обов'язкових атрибупв дiяль-носп виконавця. Отже, будь-який процес — це процес дiяльностi або бiзнес-процес.
М. Хаммер та Дж. Чампи [4] подшяють усi процеси оргашзацп на зовшшш й внутршш. Зважаючи на вимогу задовольняти потреби споживачiв бiзнес-про-цеси — це зовшшш процеси оргашзацп. Проте принцип ввдкритосп для складних систем робить безглуз-дим подш властивостей оргашзацп на зовнiшнi i внутрiшнi й вимагае включения процеав споживача продукту оргашзацп в бiзнес-процес оргашзацп.
Часто вважаеться, що бiзнес-процес — це такий органiзацiйний процес, без якого бiзнес не може юну-вати. Дiйсно, без бухгалтерп можна обiйтися якийсь час. Ще бiльший час можна обiйтися без маркетинге -вих дослiджень або ... прибирання примiщень. Який час е критичним, щоб процес вiднести або не ввднес-ти до бiзнес-процес? Очевидно, така ознака дуже нестрога. Ми повинш завжди пам'ятати закони бiльших систем. Виключення хоча б одного процесу iз систе-ми процесiв органiзацil тягне змшу вигляду органiзацil.
Iншi нерiдко видшюваш ознаки бiзнес-процесу — формування процесом додано! й/або споживчо! вартост^, а також нарощування вартостi.
Як правило, автори, що видшяють ознаку «додана вартють» не конкретизують, у контекст! яко! теорi! вартостi варто розглядати цю ознаку. Наприклад, за Карлом Марксом (загальновизнаний i найчастше ци-тований автор), додана вартють формуеться за раху-нок споживання виробничим процесом «додаткового часу», що виконавець процесу «даруе» виробництву. Строго кажучи, сам бiзнес-процес не завжди бере участь у формуванш додано! вартосп, а робить це тшьки в «додатковий час». Та й створюе додану варт^сть не бiзнес-процес, а «хазя!н^» або вiдповiдаль-ний виконавець бiзнес-процесy Звiдси висновок — додана вартють — це не ознака бiзнес-процесy
Викликае сумнiв й така ознака бiзнес-процесу, як «споживча вартiсть» продукту. На практицi ми всю-
2008'4
ди зштовхуемося i3 прикладами, що ввдкидають та-кий взаемозв'язок. З урахуванням традицiй, закладе-них фахiвцями з маркетингу, i впливу процесно! ме-тодологл на загальний свiтогляд розумно вважати «споживчу вартють» властивютю не виробничого процесу, а процесу споживання продукту.
I, нарешп, остання ознака — «нарошування вартосп». Собiвартiстъ — це грошове вираження витрат. Вартють як упредметнена у послузi/товарi сусгпльна пра-ця визначаеться юлькютю пращ й вимряеться робочим часом, потрбним для виготовлення послуги/товару. Тоб-то собiвартiсть е невщ'емною властивiстю продукту, а вартютъ продукту виникае лише тода, коли продукт е по-слугою/товаром, тобто продукт призначений для обмшу. В останньому випадку вартютъ дор1внюе соб1вартост1. 1на-кше кажучи, вартютъ народжуетъся в обмiнi послугами/ товарами, змiнюючись стрибком вiд нуля до величини собiвартостi, а тсля здшснення такого стрибка вже не за-лежить ввд корисносп продукту. Осюльки в обмш послу-гами/товарами залученi не т1льки оргашзащя й зовмшнш споживач, але й внутршм стосовно оргашзацп виробни-ки послуг/товарiв (наприклад, асоцiативнi члени, члени ввдкритих товариств, кооператив1в, виробничих об'еднань, персонал), то вартютъ е неввд'емною характеристикою будь-якого процесу й не може бути використана як вiдмiтна ознака бiзнес-процес.
Отже, ми прийшли до наступних заключних вис-новюв щодо вiдмiтних ознак поняття <^знес-процес»:
1. «Поставка продукту зовшшньому спожива-чевЬ>, «формування процесом прибавочно! й/або спо-живчо! вартосп», «нарошування вартосп» не можуть використатися як ознаки бiзнес-процесe.
2. Усi процеси оргашзацл беруть участь в обмш послугами/товарами незалежно вiд ступеня облiку такого обмiну в самiй оргашзацл й, отже, з уам влас-тивим ним економiчним змiстом не мають специфiчнi вiдмiтнi ознаки, якщо контекстом !хнього опису е мо-делювання дш над ресурсами.
Висновки. Таким чином, бiзнес-процес можна визначити як сукупнютъ взаемопов'язаних видав даяльносп, спрямованих на отримання певного продукту шляхом перетворення ресурсiв та змiни само! оргашзацл. 1накше кажучи, бiзнес-процесом можна назва-ти будь-який процес, що протжае в дiловiй оргашзацл.
Подальше формування процесно! оргашзащйно! теорл потребуватиме свiдомого уточнения !! тезаурусу, оскшьки, як свiдчить навгть побiжний огляд дже-рел, конструювання будь-яких методичних матерiалiв в рамках ще! теорi! стикаеться з багатозначними виз-наченнями одних термiнiв та визначенням рiзними тер-мiнами однакових понять.
Лiтература
1. Davenport T. H. Process innovation: reengineering work through information technology /
T. H. Davenport. — Boston, Mass. : Harvard Business School Press, 1993. — 337 p. 2. Davenport T. H. The New Industrial Engineering: Information Technology and Business Process Redesign / T. H. Davenport, J. E. Short // Sloan Management Review. — 1990, (Summer). — P. 11—27. 3. Deming W. E. Quality, productivity, and competitive position / W. E. Deming. — Cambridge, MA: Massachusetts Institute of Technology, Center for Advanced Engineering Study, 1982. — 373 p. 4. Hammer M. Reengineering the corporation: a manifesto for business revolution / M. Hammer, J. Champy. — New York : HarperBusiness, 1993. — 223 p. 5. Harrington J. H. Business process improvement: the breakthrough strategy for total quality, productivity, and competitiveness / J. H. Harrington. — New York : McGraw-Hill, 1991. — 274 p. 6. ISO 9000:2000, Quality management systems — Fundamentals and vocabulary. — 2000. 7. Porter M. E. How Information Gives You Competitive Advantage / M. E. Porter, V. E. Millar // Harvard Business Review, 1985. — V. 85. — (July-August). — P. 149—160. 8. TeleManagement Forum. Telecom Operations Map. Evaluation Version 2.1. — Morristown, NJ : TMForum, 2000. — 82 p. 9. TeleManagement Forum. TOM Application Note. Process Re-engineering, Development and Management Simple Methodology Steps. — Morristown, NJ : TMForum, 2000. — 19 p. 10. Верни-ков Г. Что такое реинжиниринг? / Г. Верников. — Consulting.ru, 1999. 11. ГОСТ Р ИСО 9001-96. Системы качества. Модель обеспечения качества при проектировании, разработке, производстве, монтаже и обслуживании. — ИПК «Издательство стандартов», 1997. 12. Зиндер Е. З. Новое системное проектирование: информационные технологии и бизнес-реинжиниринг / Е. З. Зиндер // Системы управления базами данных. — 1996. — № 1. — С. 55—67. 13. Мазур И. И. Реструктуризация предприятий и компаний / И. И. Мазур, В. Д. Шапиро и др. [под. ред. И. И. Мазура]. — М. : Высш. шк., 2000. — С. 211. 14. Никаноров С. П. Системный анализ: этап развития методологии решения проблем в США // Оптнер Ст. Системный анализ для решения деловых и промышленных проблем. — М. : Сов. радио, 1969. — С. 7—43. 15. Ойхман Е. Г. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и информационные технологии / Е. Г. Ойхман, Э. М. Попов. — М. : Финансы и статистика, 1997. — 333 с. 16. Оценка и аттестация зрелости процессов создания и сопровождения программных средств и информационных систем (ISO/IEC TR 15504-CMM). — М. : Книга и Бизнес, 2001. — 348 с. 17. Харрингтон Дж. Оптимизация бизнес-процессов. Документирование, анализ, управление, оптимизация / Дж. Харрингтон, К. С. Эсселинг, Х. В. Нимвеген. — СПб. : ООО «БМик-ро», «Азбука», 2002. — С. 1. 18. Янсен Ф. Эпоха инноваций / Ф. Янсен. — М. : ИНФРА-М, 2002. — С. 300.
Економiчний вюник Донбасу
