CC BY
35Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 1). С. 414-422.
УДК 349.4
ДО ПИТАННЯ СОЦ1АЛЬНО1 ФУНКЦП ПРАВА ВЛАСНОСТ1 НА ЗЕМЛЮ ЯК УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РАЦЮНАЛЬНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УКРА1Н1
Костяшкт I. О.
Хмельницький ушверситет управлтня та права м. Хмельницький, Украгна
В статт дослвджено теоретико-правовi тдходи щодо рацюнального використання та охорони земель в контекста забезпечення сощально! функци права власносп на землю в Укра!ш. Запропоновано окремi засади щодо еколопчно та економiчно збалансованого використання земель через поеднання приватних та суспшьних iнтересiв у вщносинах власностi на землю.
Ключов1 слова: сощальна функцш, право власностi на землю, рацюнальне землекористування, охо-рона земель.
Двадцятилiтнiй досвiд земельных реформ в Укра!ш забезпечив перерозподш земель, значно змiстивши акценти у бш гарантування права приватно! власносп. Зокре-ма, Конституцiя Укра!ни визначае, що право власностi е нерушимим, нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi [1]. На доктринальному рiвнi обгрун-товано висновок щодо формування у земельному правi Укра!ни принципу прiоритету права приватно! власносп на землi сшьськогосподарського призначення [2, с. 5].
Дшсно, громадянське суспiльство передбачае iснування автономних, суверенних, вшьних особистостей, якi е рiвними i надiленi приватною власшстю на умови свое! життедiяльностi. Саме приватна власшсть на умови життедiяльностi робить людську особистiсть дiйсно економiчно незалежною i вiльною [3, с. 104; 4, с. 9].
Однак, на превеликий жаль, земельна реформа в Укра!ш, що була спрямована на перерозподш земель з одночасною !х передачею до шших форм власносп, не забез-печила свое! основно! мети щодо рацiонального використання та охорони земель. Так, на законодавчому рiвнi цшком вiдкрито визнаеться, що стан земельних ресурсiв Укра!ни близький до критичного, а проведення земельних реформ не лише не розв'я-зало значну кiлькiсть проблем у сферi земельних вiдносин, а лише загострило !х [5].
На наше переконання, головною проблемою таких наслщюв е вщсутшсть реального власника на земл^ який би був спроможний брати на себе усю повноту вщ-повiдальностi, що пов'язана з використанням землi як умови життедiяльностi особи; та розумшня тiе! соцiально! функцi!, яку мае забезпечити право власносп в процес його здшснення.
Означена ситуацiя вимагае аналiзу концептуальних пiдходiв щодо вироблення пра-вових механiзмiв використання земель з метою забезпечення вщновлення та покра-
щення !х властивостей, забезпечення продовольчо! безпеки, покращення соцiального становища сшьських трударiв - власникiв земель товарного сшьськогосподарського виробництва. Значний вклад у питання правового обгрунтування рацiонального ви-користання та охорони земель в Укра!ш внесли працi В.1. Андрейцева, А.Г. Бобково!,
A.П. Гетьмана, П.Ф. Кулинича, В.В. Носiка, В.1. Семчика, М.В. Шульги, Н.1. Титово! та шших. Однак актуальнiсть цих питань у свгтт становлення нового земельного законодавства та завершення земельно! реформи лише зростае.
Оскшькп реформацiйнi процеси в земельнiй сферi породили значну кiлькiсть при-ватних власникiв, вникае необхiднiсть детального аналiзу змiсту вщповщного правового явища в межах реалiзацi! повноважень, що стосуються безпосереднього використання земельно! дiлянки через призму сощально! функцi! вiдповiдногlо правового явища. Вра-ховуючи значення землi як основного нащонального багатства, !! використання вимагае вщ власникiв вжиття заходiв, спрямованих на збереження та покращення властивостей, якосп та цiнностi такого багатства. Крiм того, право власностi в даних умовах мае вь дображати не лише iнтереси окремого суб'екта вiдповiдного права, але й гарантувати загальнонацiональнi iнтереси, пов'язанi з використанням нацiонального багатства.
Адже, як вщзначаегься в лiтературi, виконання правом власносп на землю со-цiально! функцп мае ще одне правове виявлення - звуження сфери панування волi власника дiлянки в загальних штересах у ходi суспiльного розвитку [6, с. 334 - 336]. П.Ф. Кулинич, у цьому зв'язку, слушно зазначае, що власник, перш шж почати вико-ристовувати належну йому на правi власностi земельну дшянку, мае «звiрити» сво! дi! саме з правовими вимогами, як вщображають iнтереси суспiльства, i таким чином вш змушений пiдпорядкувати сво! штереси iнтересам суспiльства. Отже, з точки зору правового регулювання вщносин земельно! власностi, на думку вченого, скор> ше суспiльство, а не власник земельно! дшянки, здiйснюе панування над нею. Водно-час шдпорядкування iнтересiв приватного власника земельно! дшянки штересам су-спiльства не означае !х повного «поглинання» останнiми. Адже одним iз ключових iнтересiв суспшьства е ефективне функцiонування iнституту приватно! власносп на землю та надання власниковi правових можливостей для реалiзацi! його приватно! iнiцiативи та приватних iнтересiв [7, с. 229 - 230]. Вщповщш пiдходи узгоджуються
з концепщею дворiвнево! моделi права власносп на землю, запропоновано! Носiком
B.В., яка передбачае здшснення рiзних форм права власносп на землю, за умови до-тримання публiчних штерешв права власностi на землю Укра!нського народу.
Конституцiя Укра!ни, фiксуючи право власносп Укра!нського народу на вш землi, при цьому закрiплюе стабшьнють окремих форм власностi (визначае, що право власносп е нерушимим, шхто не може бути протиправно позбавлений права власностi). Крiм того, Конститущя Укра!ни також фiксуе, що власшсть зобов'язуе. Власнiсть не повинна використовуватися на шкоду людиш i суспiльству. У ст. 41 Конституцп Укра!ни закрiплено, що використання власносп не може завдавати шкоди правам та свободам громадян, штересам суспшьства, попршувати еколопчну ситуацiю i при-роднi якостi землi [1]. Отже, суб'ективне право необхiдно розглядати як установлену законом мiру не ильки можливого, але й обов'язкового поводження самого власника.
За таких умов важливо сформулювати ключовi п1дходи до правового мехашзму, який спроможний забезпечити використання землi шляхом досягнення позитивного загально-
сощального ефекту при yMOBi вiдновлення властивостей земель. Зокрема, одним з базо-вих принцитв земельного законодавства е забезпечення рацюнального використання та охорони земель. Вважаемо, що вказаний принцип поеднуе безпосередне використання земель з ïx охороною, а тому потребуе детального аналiзy на сучасному етат поеднання приватних та сyспiльниx iнтересiв при здшснент рiзниx форм власностi на землю. При-чому сама охорона земель вщповщно до положень Закону Украши «Про охорону земель» вiд 19 червня 2003 р. [8] та ст.162 ЗК Украïни [9] спрямована безпосередньо на забезпечення рацюнального використання земель та особливого режиму ïx використання. Так, вщповщно до ст. 1 Закону Украши «Про охорону земель», охорона земель включае систему правових, оргашзацшних, економiчниx технолопчних та iншиx заxодiв, спрямованих на рацiональне використання земель, вщтворення i пщвищення родючостi грyнтiв, пщви-щення продyктивностi земель лiсового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреацiйногlо та юторико-культурного призначення. Таке визначення у поеднант з нормою ст. 164 ЗК Украши, що встановлюе змют охорони земель, до якого, зокрема, включено обгрунтування i забезпечення досяг-нення рацiонального землекористування, дало пщстави окремим вченим для висновку про те, що поняття «охорона земель» включае в себе поняття «ращональне використання земель» [7, с. 57]. Це, на нашу думку, хоч i е досить сшрним, однак не позбавлено об'ек-тивного обгрунтування, разом з тим, виходячи з тих же мiркyвань можна прийти i до зворотного висновку, що до включення в поняття рацюнального використання i поняття охорони земель, яка якраз i спрямована на вщповщне використання.
Характеризуючи ращональне використання та охорону земель, абсолютно обгрун-товано можна говорити про сшвпадання цих понять, але не повшстю, а лише в певнiй частит, коли, наприклад, дотримання сiвозмiн забезпечуе вщновлення земель та отри-мання кращого врожаю. За таких умов досягаеться найбiльша вiддача земель за умови збереження властивостей грyнтiв. Тобто сiвозмiна в даному випадку включае, перш за все, використання, однак побiжно забезпечуе i охорону земель. З шшого боку, вибiр напрямюв використання сiльськогосподарськиx yгiдь, посiвiв сшьськогосподарських культур в межах цiльового призначення е прерогативою власника i не може визнача-тись нормами щодо охорони земель, яю носять, як правило, iмперативний характер. Вживаючи заxодiв охорони земель, пов'язаних з висадкою лiсосмyг, власник одночас-но пщвищуе ефективнiсть використання земель, яю, за таких умов, бшьш стiйкi до ерозп та осушувань. Важливим в даному випадку е дотримання певного балансу охорони земель та ïx використання як засобу виробництва та примноження кашталу, коли через охорону досягаеться i найбшьша ефектившсть, що може бути вiдчyтно не одразу, однак, обов'язково мае переваги впродовж певного промiжкy часу .
Доктринальш пiдxоди в царинi рацюнального землекористування свого часу були висловлеш Красновим М.1. i зводились переважно до економiчного критерiю, що пе-редбачав досягнення максимального ефекту в здшсненш цiлей землекористування. Характеризуючи таке землекористування, вчений також вщзначав необхщшсть вра-хування корисноï взаемодiï землi з iншими природними факторами та забезпечення охорони землi як умови бyдь-якоï дiяльностi та головного засобу виробництва у сшьському господарсти [10, с. 30]. Дещо подiбне трактування щодо рацiонального природокористування висловлював В.Л. Мунтян [11, с. 75].
Детальний aHani3 рацюнального землекористування радянсько! доби, проведений П.Ф. Кулиничем, дозволив вченому пiдiйти до висновку щодо певного ототожнення ра-цiонaльногlо та ефективного використання сiльськогосподaрських земель у доктриш та нормотворчiй прaктицi вщповщного перiоду. При цьому ефективне використання сшь-ськогосподарських земель, за висновком вченого, являло собою систему правових вимог, основними з яких був обов'язок землекористувалв використовувати нaдaнi 1'м сшьсько-господарсью землi та обов'язок отримувати на таких землях урожай вирощуваних сшь-ськогосподарських культур не нижче нормативного рiвня [7, с. 46]. Це знаходило свое висвплення на законодавчому рiвнi, зокрема законодавець передбачав як право, так i, водночас, обов'язок використання земель, при цьому невикористання земель протягом року для сiльськогосподaрських угiдь передбачало припинення права влaсностi [12].
З розвитком ринкових перетворень та розумшням ключового значення землi як умови життедiяльностi змiнюються i пiдходи щодо рацюнального використання земель, яке наповнюеться природоохоронним змiстом [13, с. 65 - 75]. На тюному зв'яз-ку мiж використанням земель та 1'х охороною наголошуе М.В. Шульга, при цьому, на думку вченого, охоронний аспект мае домшувати над експлуатацшним, оскiльки це вщповщае вимогам законодавства про прiоритет еколопчних iнтересiв над економiч-ними [14, с. 148 - 149].
Натомють В.1. Андрейцев розглядае ефективне використання земель, земельних дшянок i земельних ресуршв у самому широкому розумшш, як квiнтесенцiю земельно-правового регулювання та його юридичного гарантування i включае до вказаного поняття нормативно визначене, яюсне, безпечне, рaцiонaльне, продуктивне та ре-зультативне, економiчне, конкурентне, iнновaцiйне землевикористання [15, с. 5 - 58].
На думку В.В. Носша, прaвовi форми i способи реaлiзaцiï суб 'ективних прав i обов 'язюв власника залежать вщ особливостей правового режиму земельноï дшян-ки, функцiонaльного призначення земельноï дшянки, екологiчних вимог до здшс-нення власником господaрськоï та iншоï дiяльностi, встановлених законом заборон
i обмежень щодо використання тако1' дiлянки, волевиявлення власника у здiйсненнi володiння, користування i розпорядження землею та шших чинниюв [16, с. 383].
Слушною, на нашу думку, в даному випадку, е пропозицп С.В. Слькша щодо визна-чення, рaцiонaльного використання земель, тд яким автор розумiе таке використання, при якому досягнуто баланс мiж ефективнiстю використання земель i еколопч-ними вимогами, який характеризуе виважене, науково обгрунтоване, комплексне, iз врахуванням довгострокового балансу приватних i публiчних iнтересiв суспшьства, використання земель, на основi взаемозв'язюв, взaемодiï та взaемозaлежностi усiх елеменпв ландшафту [17, с. 106]. Такий тдхщ розкривае рaцiонaльне землекористування через призму сталого використання земель, що вдало поеднуе економiчнi та еколопчш складники, гарантуючи забезпечення сощально1' функцiï права влaсностi.
На жаль, як свщчить законотворча практика, правове забезпечення вiдповiдних доктринальних доробок залишае бажати кращого, оскiльки зaзнaченi шдходи не в> добрaженi в нормах Земельного кодексу Украши, а принцип рацюнального землекористування, хоч i формально закршлений законодавцем, не знаходить свого повно-цшного юридичного визначення. Нормотворча практика в цiй частит розвивалась досить нерiвномiрно в процес реформування земельних прaвовiдносин, що було
особливо характерно для 90-х роюв минулого столотя, коли фактично вщбувалось лише розширення прав суб'екнв земельних вiдносин на використання земель сшь-ськогосподарського призначення та шших категорiй земель [7, с. 69]. Обмежившись лише розподiлом земель та регламентащею прав землевласникiв, нормотворча практика не забезпечила регламентацп тих особливих умов реалiзацiï права власносп, якi визначенi специфiчним об'ектом, що потребуе збереження та вщтворення на ytix етапах його використання. Як наслщок, страждала не просто охорона земель, але й ефектившсть ïx використання. В Постановi Верховно1' Ради Украши вщ 5 березня 1998 р. № 188/98-ВР, яка визначила основш напрями державно1' пол^ики Украши у галyзi охорони довюлля, використання природних ресyрсiв та забезпечення еколопч-но1' безпеки, основними причинами низько1' вiддачi земельного потенцiалy в Укрш'ш названi: безгосподарне ставлення до земл^ тривала вiдсyтнiсть реального власника, помилкова стратепя максимального залучення земель до оброб^ку, недосконалi тех-шка i теxнологiя обробiткy землi та виробництва сшьськогосподарсько1' продукци, невиважена щнова полiтика, недотримання науково обгрунтованих систем ведення землеробства i, зокрема, повсюдне недотримання ивозмш, внесення недостатньо1' кшькосн органiчниx добрив, низький наyково-теxнiчний рiвень проектування, бущв-ництва та експлуатаци мелiоративниx систем, недосконала система використання i внесення мшеральних добрив та невиконання природоохоронних, комплексно-мелю-ративних, протиерозшних та iншиx заxодiв [18].
В подальшому, законодавство в сферi охорони земель здобуло свш розвиток через прийняття Земельного кодексу Украши, Закошв Украши «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та шших, яю передбачали низку заxодiв стандартизацп i нормування в галyзi охорони земель та вщтворення родючосп грунпв, однак вiдповiднi положення не знайшли реальних правових меxанiзмiв реалiзацiï, як i не було ч^кого формулювання щодо умов та зм> сту рацiонального землекористування. Вiдповiдний стан речей зумовив и критичнi наслiдки реформацшних процесiв у земельнiй сферi, яю були вiдображенi в Законi Украши «Про Основш засади (стратепю) державно1' екологiчноï полiтики Укра1'ни на перюд до 2020 року» вiд 21 грудня 2010 р. № 2818-VI [5].
За таких умов варто переглянути наявш правовi пiдxоди щодо рацюнального використання земель та ïï охорони з метою вироблення загальних засад до здшснення використання земель з врахуванням соцiальноï функци, яку виконуе земля та право власносп на не1' як умова юнування людини. Слiд звернути увагу на той факт, що ращональне землекористування у перекладi з грецько1' е розумне землекористування, тобто таке, яке передбачае не просто одномоментш вигоди чи знищення, а спря-моване на постшне отримання найбiльшоï мiри життево необxiдниx благ за умови пщтримання земельних ресуршв у незмiнномy або покращеному сташ. Правовими критерiями забезпечення рацiонального використання вщповщного природного ресурсу, за переконанням М.М. Бринчука, повинне служити забезпечення його не-виснажливостi та еколопчно1' обгрyнтованостi експлyатацiï природних багатств при одночасному забезпеченш сталого розвитку [19, с. 49 - 50]. Таке використання земельних ресуршв, за нашим переконанням, можливе за умови ряду чинниюв, серед яких ключовими е наступи.
По-перше, особиста защкавлешсть суб'екпв земельних прав у рацюнальному ви-користанш (коли отримання стaбiльного доходу на пряму пов'язано iз вiдновленням земл^ та охороною земель. Така защкавлешсть може мати мюце, в першу чергу, за умови стабшьносп у використанш природного ресурсу, що передбачае необмеже-ний у чaсi перюд володiння таким ресурсом. Вiдтaк, формою використання мае бути саме власшсть на землю як найбшьш стабшьна форма використання землi. Нaтомiсть орендш вiдносини, якi здобули повне домшування серед правових форм використання земель, носять тимчасовий характер та значно знижують защкавлешсть земле-користувача у витрaчaннi часу та кошпв на вiдновлення стану земельних дшянок. В даному випадку важливо зламати сприйняття тимчaсовостi характеру вiдносин земельно!' влaсностi, що зумовленi триваючими реформацшними процесами та об-меженнями у реaлiзaцiï права влaсностi.
Наступним чинником, що зумовлюе особисту защкавлешсть, е можливють отримання стабшьного прибутку з найменшими додатковими платежами, що дозволяе скористатися результатами влaсноï пращ та спрямувати частину коштiв на вщнов-лення властивостей земель, яю породжують вiдповiднi блага. I знову, саме власшсть обумовлюе стабшьнють у здшсненш додаткових витрат, якi обмежуються лише зе-мельним податком. При чому дохд в даному випадку напряму залежатиме вiд витрат понесених на покращення властивостей земель. Не менш важливим чинником, що визначае особисту защкавлешсть, полягае у сприйнятп землi як гарантованого пра-цевлаштування особи, яке цiлковито залежить вщ дiй самого суб'екта? пов'язаних iз збереженням мiсця прaцi. Крiм того, рацюнальне землекористування певною мiрою визначатиме i вартють землi в рaзi ïï продажу як об'екта нерухомосп, а також спри-ятиме задоволенню естетичних та рекреaцiйних потреб у рaзi використання земельних дшянок для сaдiвництвa чи дачного бущвництва та iнше.
По-друге, здiйснення управлшських функцiй, пов'язаних з охороною земель, ма-ють передбачати чiткi критери та нормативи, якi забезпечуватимуть можливють самоконтролю з боку власника за станом та властивостями земель; забезпечення про-зорого, обгрунтованого зонування, районування та паспортизаци земель; наявнють мехaнiзмiв стимулюючого та карального характеру, за умови ефективно функцюну-ючоï служби державного контролю в сферi охорони земель. Такий мехaнiзм мае базу-ватись на вимогах природничих, аграрних наук в сферi використання тих чи шших земель, що дозволить запропонувати дiевi та зрозумш вимоги в сферi використання та, особливо, охорони земель. Дiяльнiсть оргашв держaвноï влади мае носити, в першу чергу, дорадчий змют, та попереджувальний характер, при цьому власник повинен бути широко обiзнaний з приводу вщповщних вимог щодо рацюнального використання та охорони земель, та усвщомлювати, що ix недотримання передбачае негaтивнi нaслiдки аж до припинення права влaсностi, оскiльки йдеться про публiч-нi iнтереси, пов'язаш iз забезпеченням правового режиму основного нацюнального багатства.
По-трете, рaцiонaльне використання та охорона земель в даному випадку забез-печуе суспшьш iнтереси в сферi збереження та вiдтворення земель, яю виступаючи нaцiонaльним надбанням, виконують низку соцiaльниx функцiй, гарантують продо-вольчу та екологiчну безпеку держави, е основним джерелом доxодiв та способом
працевлаштування значно1 частини сшьського населення, забезпечують експорт дер-жави та надходження валютно1 виручки, створюють умови для проживання у сшь-ськiй мiсцевостi, зберiгаючи народш звича1', традицiï, нацiональну самобутнiсть, а, вщтак, дiяльнiсть, що переслiдуe досягнення загальносусшльних iнтересiв у визна-чених випадках мае дотуватися державою у випадках якщо ефективнiсть рацюналь-ного землекористування знаходиться за межею рентабельность
Список лггератури:
1. Конститущя Украши вщ 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Вщомосп Верховна Ради Украши вщ 23.07.1996 р. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
2. Кулинич П. Ф. Правов1 проблеми охорони i використання земель сшьськогосподарського призначення в Украш: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологiчне право; природоресурсне право» / П.Ф. Кулинич. - К., 2012. - 39 с.
3. Гражданское общество: истоки и современность. — СПб., 2006. — 492 с.
4. Кузнецова Н. Власшсть як основа громадянського суспшьства i демократичноï держави / Н. Кузнецова // Право Украши. - 2011. - №5. - С. 4 - 11.
5. Про Основш засади (стратегта) державноï екологiчноï полижи Украши на перюд до 2020 року: Закон Украши вщ 21 грудня 2010 року № 2818-VI // Вщомосп Верховноï Ради Украши вщ 30.06.2011 р. - 2011. - № 26. - С. 1284. - Ст. 218.
6. Земельное законодательство зарубежных стран / [Аксененок Г.А., Иконицкая И.А., Краснов Н.И. и др.]. - М.: Наука, 1982. - 408 с.
7. Кулинич П.Ф. Правовi проблеми охорони i використання земель сшьськогосподарського призначення в Украш монографш / П. Ф. Кулинич. - К.: Логос, 2011. - 688 с.
8. Про охорону земель: Закон Украши вщ 19 червня 2003 року // Вщомосп Верховноï Ради Украши вщ 26.09.2003 р. - 2003. - № 39. - Ст. 349.
9. Земельний кодекс Украши вщ 25 жовтня 2001 року № 2768-III // Вщомосп Верховноï Ради Украь ни вщ 25.01.2002 р. - 2002. - № 3. - Ст. 27.
10. Правовое обеспечение рационального использования земли в СССР / [Башмаков Г.С., Кикоть В.А., Колбасов О.С., Краснов H.H. и др.]; отв. ред. Н.И. Краснов. - М.: Наука, 1969. - 216 с.
11. Мунтян В.Л. Правовi проблеми рацюнального природокористування / В.Л. Мунтян. - К.: Вид-во Кшвського ун-ту, 1973. - 181 с.
12. Земельний кодекс УРСР вщ18 грудня 1990 року № 561-XII // Вщомосп Верховноï Ради УРСР вщ 05.03.1991 р. - 1991. - № 10. - С. 238. - Ст. 98.
13. Титова KI. Особливосп правового режиму земель сшьськогосподарського призначення / Н. I. Титова // Землi сшьськогосподарського призначення: права громадян Украши: наук.-навч. поабник / [за ред. Н. I. ТитовоЦ. - Львiв: ПА1С, 2005. - С. 65 - 75.
14. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях / М.В. Шульга. - X.: Фирма «Консум», 1998. - 224 с.
15. Андрейцев B.I. Земельне право i законодавство суверенноï Украши: Актуальш проблеми прак-тичноï теори / B.I. Андрейцев. - К.: Знання. - 2005. - 445 с.
16. Носж В.В. Право власносп на землю украшського народу. Монографiя. - К.: Юршком 1нтер, 2006. - 544 с.
17. Слькш С.В. Правове регулювання ландшафтного використання та охорони земель в Украш: дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсне право» / С.В. Слькш. - К., 2012. - 247 с.
18. Про Основш напрями державноï полижи Украши у галузi охорони довкшля, використання природних ресурав та забезпечення екологiчноï безпеки: Постанова Верховноï Ради Украши вщ 5 березня 1998 р. № 188/98-ВР // Вщомосп Верховноï Ради Украши вщ 13.10.1998 р. - 1998. - № 38. - Ст. 248.
19. Правовые проблемы рационального использования и охраны сельскохозяйственных земель: материалы «круглого стола» // Государство и право. - 1998. - № 4. - С. 42 - 65.
Костяшкин И. А. К вопросу социальной функции права собственности на землю как условия обеспечения рационального землепользования в Украине / И. А. Костяшкин // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - 2013.
- Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 1. - С. 414-422.
В статье исследованы теоретико-правовые подходы к рациональному использованию и охране земель в контексте обеспечения социальной функции права собственности на землю в Украине. Предложены отдельные критерии экологически и экономически сбалансированного использования земель через сочетание частных и общественных интересов в отношениях собственности на землю.
Ключевые слова: социальная функция, право собственности на землю, рациональное землепользование, охрана земель.
ON THE QUESTION OF THE SOCIAL FUNCTION OF LAND OWNERSHIP AS A CONDITION FOR RATIONAL LAND USE IN UKRAINE
Kostyashkin I. О.
Khmelnitsky University of Management and Law, Khmelnitsky, Ukraine
This article investigates theoretical and legal approaches to the rational use and protection of land in the context of the social function of land ownership in Ukraine. Certain principles concerning environmentally and economically rational land use through a combination of private and public interests in the relations of land ownership are proposed. The author argues that rational land use provides a continuous measure of the most vital benefits provided support land resources in the same or an improved condition. Condition for sustainable land use has a vested interest in subjects such land use rights (when a stable income is directly connected with the restoration of the land) and land protection. This interest is likely to be primarily provided stability in natural resources, which provides only a limited time period of ownership of such resources. Therefore, use the form must be exactly land ownership as the most stable form of land use. In this case, it is important to break the perception of temporality nature of the relationship of land ownership, caused by continuing the reform process and the constraints of ownership.
Implementation of management functions related to the rational use and protection of land, should include clear criteria and standards which will ensure the ability of self-control as the owner of land and properties, ensuring a transparent, reasonable zoning, zoning and certification of the presence of incentive and punitive mechanisms nature, subject to well-functioning services of state control in the sphere of land.
Key words: social function, land ownership, rational land use, land protection.
Spisok literaturi:
1. Konstitutsisya Ukrayini vid 28 chervnya 1996 roku № 254k/96-VR // Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 23.07.1996 r.
2. Kulinich P.F. Pravovi problemi ohoroni i vikoristannya zemel silskogospodarskogo priznachennya v Ukrayini: avtoref. dis. na zdobuttya stupenya kand. yurid. nauk: spets. 12.00.06 «Zemelne pravo; agrarne pravo; ekologlchne pravo; prirodoresursne pravo» / P.F. Kulinich. - 2012. - 39 s.
3. Grazhdanskoe obschestvo: istoki i sovremennost. — SPb., 2006. — 492 s.
4. Kuznetsova N. Vlasnist yak osnova gromadyanskogo suspilstva i demokratichnoyi derzhavi / N. Kuznetsova // Pravo Ukrayini. - 2011. - № 5.
5. Pro Osnovni zasadi (strategiyu) derzhavnoyi ekologichnoyi politiki Ukrayini na period do 2020 roku: Zakon Ukrayini vid 21 grudnya 2010 roku № 2818-VI // Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 30.06.2011 r.
6. Zemelnoe zakonodatelstvo zarubezhnyih stran / [Aksenenok G.A., Ikonitskaya I.A., Krasnov N.I. i dr.].
- M., 1982. - 408 s.
7. Kulinich P.F. Pravovi problemi ohoroni i vikoristannya zemel silskogospodarskogo priznachennya v Ukrayini: monografiya. - 2011. - 688 s.
8. Pro ohoronu zemel: Zakon Ukrayini vid 19 chervnya 2003 roku // Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 26.09.2003 r. - 2003. - № 39. - St. 349.
9. Zemelniy kodeks Ukrayini vid 25 zhovtnya 2001 roku № 2768-III // Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 25.01.2002 r. - 2002. - № 3
10. Pravovoe obespechenie ratsionalnogo ispolzovaniya zemli v SSSR / [Bashmakov G.S., Kikot V.A., Kolbasov O.S., Krasnov H.H. i dr.]; otv. red. N.I. Krasnov. - M., 1969. - 216 s.
KocmñWKin I. O.
11. Muntyan V.L. Pravovi problemi ratsionalnogo prirodokoristuvannya / V.L. Muntyan. - K., 1973. - 181 s.
12. Zemelniy kodeks URSR vid18 grudnya 1990 roku №2 561-XII // Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR vid 05.03.1991 r. - 1991. - № 10. - s. 238. - st. 98
13. Titova N.I. Osoblivosti pravovogo rezhimu zemel silskogospodarskogo priznachennya // Zemli silskogospodarskogo priznachennya: prava gromadyan Ukrayini: nauk.-navch. posibnik / [za red. N. I. Titovoyi]. - Lviv, 2005. - S 65 - 75
14. Shulga M. V. Aktualnyie pravovyie problemyi zemelnyih otnosheniy v sovremennyih usloviyah. - X., 1998. - 224 s.
15. Andreytsev V.I. Zemelne pravo i zakonodavstvo suverennoyi Ukrayini: Aktualni problemi praktichnoyi teoriyi. - K., 2005. - 445 s.
16. Nosik V.V. Pravo vlasnosti na zemlyu ukrayinskogo narodu. - K., 2006. - 544 s.
17. Elkin S.V. Pravove regulyuvannya landshaftnogo vikoristannya ta ohoroni zemel v Ukrayini: dis. na zdobuttya stupenya kand. yurid. nauk: spets. 12.00.06 «Zemelne pravo; agrarne pravo; ekologichne pravo; prirodoresursne pravo» / S.V. Elkin. - K., 2012. - 247 s.
18. Pro Osnovni napryami derzhavnoyi politiki Ukrayini u galuzi ohoroni dovkillya, vikoristannya prirodnih resursiv ta zabezpechennya ekologichnoyi bezpeki: Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 5 bereznya 1998 r. № 188/98-VR // VidomostI Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 13.10.1998 r. - 1998. - № 38. - st. 248
19. Pravovyie problemyi ratsionalnogo ispolzovaniya i ohranyi selskohozyaystvennyih zemel: materialyi «kruglogo stola» // Gosudarstvo i pravo. - 1998. - № 4. - S. 42 - 65.
