CC BY
11
FOR THE QUESTION OF XENOBIOTICS BIOLOGICAL MONITORING
Kudria M.Ya., Lalymenko O.S., Karachentsev Y.I., Zavhorodny I.V.
ДО ПИТАННЯ ПРОВЕДЕНИЯ Б1ОЛОПЧНОГО МОН1ТОРИНГУ КСЕНОБ1ОТИК1В
1КУДРЯ М.Я., 1ЛАЛИМЕНКО О.С., 'КАРАЧЕНЦЕВ Ю.1., 2ЗАВГОРОДН1Й 1.В.
1ДУ «1нститут проблем ендокринноТ патологií iм. В.Я. Данилевського НАМН УкраТни», м. Харкiв 2Харювський нацiональний медичний унiверситет
УДК 613.63 : 615.9 : 615.252.349.7
Ключовi слова: бюмошторинг, оцiнка ризику хiмiчно'l' дм, бiомаркери.
умовах iнтенсифiкацií проми-словоТ дiяльностi проблема хiмiчноí небезпеки набувае все бiльшого значення i безпосе-редньо стосуеться виробничоТ дiяльностi людини та довкiлля. Визначальним фактором зро-стаючого ризику для здоров'я населення та пра^вниюв е збiльшення масштабiв викори-стання хiмiчних речовин, у тому чист лiкарських засобiв, якi щорiчно надходять в обiг та несприятливо впливають на органiзм [1-2]. Залишаеться актуальною проблема оцшки ризику хiмiчного впливу на стан здоров'я персоналу тд-приемств та населення, якi зазнають пiдвищеного техногенного навантаження [3].
Прюритетним напрямком профiлактичноí медицини е встановлення безпечних рiвнiв вмiсту хiмiчних сполук у рiзних середовищах на етат Тх синтезу та подальшого промислово-го використання з метою Тх гiгiенiчного регламентування у пов^ робочоТ зони та атмосферному повiтрi з урахуван-ням принципiв безпечностi для пра^вниюв та iндиферентностi для населення [4].
К ВОПРОСУ ПРОВЕДЕНИЯ БИОЛОГИЧЕСКОГО МОНИТОРИНГА КСЕНОБИОТИКОВ
1Кудря М.Я., 1Лалыменко О.С., 1Караченцев Ю.И., 2Завгородний И.В.
1ГУ «Институт проблем эндокринной патологии им. В.Я. Данилевского НАМН Украины», г. Харьков 2Харьковский национальний медицинский универсиситет
В статье приведена информация и размышления авторов по проблеме биологического мониторинга опасных химических веществ и внедрения его в практику гигиены труда и охраны окружающей среды. Проведен анализ научных данных международных нормативно-правовых документов, касающихся оценки риска влияния экзогенных химических соединений на состояние здоровья работающих и населения с использованием комплексных подходов методологии биомониторинга.
Авторы приглашают обсудить в широком кругу ученых по гигиене труда дефиницию «биологическая предельно допустимая концентрация био ПДК» в контексте гигиенического регламента. Обосновывается актуальность и практическая необходимость внедрения биологического мониторинга в систему оценки риска воздействия опасных химических факторов на здоровье работающих и населения.
Ключевые слова: биомониторинг, оценка риска химического воздействия, биомаркеры.
В умовах виробництва контроль пов^ряного середовища проводиться шляхом вимiрю-вання концентрацш хiмiчних сполук у пов^ робочоТ зони з дотриманням величини гранично допустимо!' концентраци (ГДКр.з.). Однак визначення хiмiчних сполук у пов^ робочоТ зони дозволяе оцшювати Тх концентрацю лише у конкрет-ний час i на визначеному мющ [5]. Сшд зазначити, що контроль над вмютом хiмiчних сполук у пов^ робочоТ зони та атмосферному пов^, нав^ь за умови дотримання величин ГДК, не надае вичерпного уявлення про кшькють фактич-но поглиненого токсиканта, особливо у випадках Тх комплексного надходження до оргашзму [6].
Останшм часом для встановлення причинно-наслщкових зв'язюв забруднення довктля або виникнення професмноТ патологи внаслщок дм ксено-бютиюв широко застосову-еться методолопя бюлопчного мошторингу [7-8].
Бюмошторинг передбачае встановлення зв'язюв мiж рiв-нем токсиканта у пов^ робочоТ зони/атмосферному повт р та вмютом щеТ речовини (або ТТ метаболтв) у бюсубстратах у пра^вниюв / населення, тобто використання тес^в (бюмар-керiв) експозици [9]. Тест експозици (бiомаркер експозицií) - це вмют токсиканта або його метаболтв у бюлопчному суб-стратi (плазмi крови, сечi тощо), що залежить вщ рiвня екзогенноТ дози речовини, яка потрапила до оргаызму людини. Бюлопчний контроль дозволяе оцЫити iнтегральну дозу шкiдливоí сполуки в органiзмi незалежно вiд шляхiв надходження з визначенням реального ризику для людини, виявити оаб з тдвищеною шдивщуаль-ною чутливiстю та раннiми ознаками штоксикаци. Засто-сування цього пiдходу у сферi медицини працi передбачае регулярне проведення тестiв
Кудря М.Я., Лалименко О.С., Караченцев Ю.1., Завгороднй 1.В. © СТАТТЯ, 2017.
65 Environment & Health №1 2017
експозицií на окремих особах та групах працiвникiв, сформо-ваних з урахуванням професií, стажу, виробничого процесу та Ыших конкретних умов [10].
Одними з перших науков^в, як вiдстоювали прийняття бю-логiчного монiторингу в якостi необхщного елемента ппешч-них дослiджень на виробництв^ вважаються Н.В. Е!к1пз, J. Те1-з1пдег, якi проводили досшд-ження з встановлення кореля-цмних зв'язкiв мiж рiвнями дií промислових хiмiчних сполук та íх вмютом у бiологiчних рщи-нах оргашзму людини [11-12]. Суттевий вклад у досшдження кiнетичних аспектiв тестiв екс-позицií та особливостей токси-кокшетики хiмiчних сполук в органiзмi зробили прац Е. Пи отровскi, 1.Д. Гадаскiноí та Н.В. Лазарева [13-15].
Ниш багатьма авторами пщ-креслюеться необхiднiсть по-глибленого вивчення та роз-робки методичних пiдходiв бю-логiчного монiторингу у прак-тиц гiгieни працi та охорони довкшля [16-19].
Проведення бiологiчного монiторингу як обов'язково!' складовоí гiгieни працi та охорони здоров'я пра^вниюв у бшьшост промислово розвине-них кра'ш бвропейського Союзу, Великобританií, США, регламентовано рядом мiжна-родних нормативно-правових документiв [20-22]. Вщповщно до постанов ВООЗ бюмошто-ринг дае змогу визначити наявнють токсичного наванта-ження i сприяе бтьш повному оцiнюванню ризику впливу екзогенних хiмiчних агентiв на здоров'я пра^вниюв та насе-лення.
У Програмi ВООЗ ч^ко визначено основнi завдання та напрямки з проведення бюло-пчного монiторингу хiмiчних сполук:
□ формування бази даних прюритетних забруднювачiв
виробничого середовища та довкiлля з ранжуванням оч^-ваних ризикiв залежно вщ шля-хiв експозицií;
□ встановлення значущих взаeмозв'язкiв мiж екзогенною дозою небезпечно!' хiмiчноí сполуки (незалежно вщ шляху надходження до органiзму) з концентращею токсиканта у бiологiчному субстрату а також виникненням та частотою поширення захворювань у пра-щвниюв або населення у данiй популяцп (оцiнка популяцмно-го ризику);
□ вибiр груп ризику, визна-чення Ыдивщуально!' чутливо-стi щодо конкретного токсиканта;
□ вибiр найбiльш оптималь-них бiологiчних субстратiв (кров, плазма/сироватка крови, сеча, волосся, грудне молоко, мокротиння, слина, по-в^ря, що видихаеться, та шгтО, якi б були стабiльними пщ час зберiгання та транспортуван-ня, шформативш (забезпечу-вали рiвномiрний розподш токсиканта), характеризувалися високою дiагностичною/аналi-тичною чутливiстю з урахуванням специфiчностi вмiсту токсиканта та можливютю встановлення його референтних та фонових значень у бюпробах;
□ удосконалення методiв вiдбору бюлопчних проб, на-даючи перевагу малоЫвазив-ним, репрезентативним та тим способам, що забезпечують тривалу стабiльнiсть токсиканта у бiопробi ;
□ удосконалення юнуючих та розробка нових бiоаналiтичних методик для юльюсного визна-чення токсикан^в у бюсубстра-тах з широкими можливостями у планi чутливостi, меж точност та прецизiйностi визначень;
□ визначення критерiально значущих показникiв (бюмар-керiв експозицií, ефекту, чутли-востО, якi вiдображають дос-татньо специфiчну взаeмодiю (кiлькiсну, якiсну) бiологiчноí системи оргашзму за дм конкретного токсиканта та е висо-кочутливими щодо цього впливу з доказаною валщнютю;
□ визначення особливостей токсикоюнетики,, токсикодина-мiки та шляхiв бютрансформа-цií токсиканта з проведенням оцшювання варiабельностi об-раних показниюв на шдивщу-альному та мiжiндивiдуальному рiвнях у групi працiвникiв або популяцп порiвняно з групою,
що не пщдаеться впливу дано-го токсиканта;
□ проведення оцшки та про-гнозування х1м1чного ризику для здоров'я населення i прац1вни-юв з встановленням граничного рiвня вмюту потенцiйно небез-печноТ сполуки або и метаболи тiв у бiосубстратi, за якого пiд час безпосереднього контакту з токсикантом або у вщдалеш термши життя не виникае вщхи-лень у станi здоров'я;
□ удосконалення та розробка мiжнародних нормативно-правових унiфiкованих прото-колiв щодо проведення бюмо-шторингу, розширення науко-во-методичноТ бази та формування комплексних пiдходiв методологи бюмошторування у системi оцiнки ризику для здоров'я людини [23].
У перюд iнтеграцií краТн в европейську економiчну систему актуальним стае питання щодо гармошзацп критерпв гiгiенiчного регламентування небезпечних виробничих фак-торiв та мещд^в Тх хiмiчного i бiологiчного контролю вщпо-вiдно до концепцií ВООЗ, МОП та 6С [24-26], а також розроб-ки додаткових, науково обфун-тованих пiдходiв до бюлопчно-го монiторування стану здоров'я пра^вниюв з метою роз-ширення комплексу превен-тивних заходiв [27].
З 1980 року Асощащею вчених США, що спецiалiзуються у галузi промисловоТ гiгiени (American Conference of Governmental Industrial Hygienists - ACGIN), була Уцмована розробка критерий, якi можна застосовувати для кшьюсноТ характеристики бюмошторингу, першими з яких стали бюлопчш iндекси експо-зици [28].
Ниш кшькюними виразами результатiв бiологiчного мош-торингу, якi призначенi для оцшки потенцiйноí небезпеки хiмiчних речовин для здоров'я пра^вниюв, е бiологiчнi шдекси експозицií (Biological Exposure Indices - BEl), бiологiчно толе-рантнi величини (Biologischer Arbeitstoff - Toleranz - Wert -BAT), бюлопчш граничш зна-чення (Biological Limit Value -BLV), бюлопчна гранично допустима концентра^я (БГДК).
Бюлопчш шдекси експозицп за термшолопею АмериканськоТ асощацп державних промислових гiгiенiстiв (American Conference of Governmental Industrial Hygienists - ACGIN) представ-
FOR THE QUESTION OFXENOBIOTICS BIOLOGICAL MONITORING Kudria M.Ya., Lalymenko O.S., Karachentsev Y.I., Zavhorodny I.V.
SI "V.Ya. Danylevsky Institute of Endocrinological Pathology Problems, NAMSU", Kharkiv Kharkiv National Medical University
This article provides information and contemplations of the authors about the problem of biological monitoring of hazardous chemicals and its introduction into the practice of occupational hygiene and environmental protection. We have analyzed the scientific findings of international normative and legal documents concerning the risk assessment of
the exogenic chemical compounds effect on the state of health of the employees and the population using the comprehensive approaches of biomonitoring methodology. The authors invite to discuss a definition of "biological maximum allowable concentration - bio MAC" in the context of the hygienic regulations among the researchers in the occupational hygiene. We substantiate the urgency and the practical necessity of the introduction of biological monitoring in risk assessment of the effect of hazardous chemical factors on the health of the employees and the population.
Keywords: biological monitoring, risk assessment of chemical exposure, biomarkers.
ляють собою piBHi вмюту вихд них хiмiчних сполук та / або Т'хшх метаболтв у бюлопчному суб-CTpaTi, а також значення деяких бiохiмiчних показниюв, яю визначено у практично здоро-вих людей, що мають професй ний контакт з хiмiчною сполукою за Ii гранично допустимих piB^B у пов^ робочоТ зон [29-30].
Бюлопчно толерантш величи-ни рекомендовано Ымецьким науково-дослщним суспТпь-ством (Deutsche Forschungsgemeinschaft - DFg) i пред-ставляють максимально допу-стимi piвнi вмюту хiмiчних сполук або Т'хшх метаболтв у бю-субстратах або максимально допустимi piвнi вщхилення вщ норми деяких бiохiмiчних пара-метpiв, що зумовленi дieю токсиканта на оpгaнiзм людини i не викликають захворювань або порушень у стaнi здоров'я пра^вниюв за пеpiодичноТ та тривалоТ експозицп хiмiчною сполукою [31].
Бiологiчнi граничш значення запропоновано Науковим комi-тетом з граничних значень бвропейського комiтету (Scientific Committee on Occupational Exposure Limit Values is a committee of the European Commission) i характеризують кон-центрацю небезпечноТ хiмiчноТ сполуки або продук^в ТТ бю-трансформацп у бiологiчному субстpaтi, яка не викликае вд хилень у стаж здоров'я за регу-лярних, щодня повторюваних впливiв ксенобiотикa на орга-нiзм людини [9, 32].
Бюлопчна гранично допустима концентpaцiя (БГДК, БюГДК) рекомендована органами державного саштарного нагляду РосiТ та характеризуе piвень хiмiчноТ сполуки або ТТ метаболтв у бюсубстратах або вщхи-лення нaйбiльш чутливих бюхи мiчних покaзникiв у пра^вни-
KiB, 3a akoto nig nac 6e3noce-pegHbOrO KOHTaKTy 3 TOKCMKaH-tom a6o y Bigga.eHi TepMiHM xmtta He BMHMKae BigxuneHb y cTaHi 3gopoB'A [33].
BcecBiTHA opraHi3a^A oxopo-hm 3gopoB'A nigTpMMa.na цi KpM-Tepii nig ge^o iHwora Ha3Bora -
6iOMOHiTOpMHrOBi piBHi Bn.MBy
«biomonitoring action levels» (BALs) [34].
3a gaHora TepMiHO.oriera, HawiMOBipHime, CKnagoBa «biological» y TepMiHi Bigo6paxae CTaB.eHHA go .ragMHM, TT TKa-hmh, 6iocy6cTpaTiB to^o. flani y TepMiHi po3WM^poByeTbca eKC-no3M^A (BHyTpimHA nomMHyTa go3a, Mipa giT TOKCMKaHTa, iHTer-pa.bHa BHyTpimHA flO3a) go Kce-Ho6ioTMKa y KOHTeKCTi tmx rpa-hmhhmx piBHiB, AKi nig.nAraraTb HopMyBaHHra. TaK, 3HaneHHA BLVs per.aMeHTye rpaHMHHi (cepegHi, y geAKMx BMnagKax MaKCMMa^bHi) piBHi TOKCMKaHTiB y 6io.omHMx cy6cTpaTax .ragM-hm a6o BigxuneHHA 6ioxiMiHHMx noKa3HMKiB Big hopmm, noKa3HM-km BEI Ta BAT per.aMeHTyraTb MaKCMMa^bHi 3HaneHHA, a Hop-MaTMB 6iorflK - MiHiMa^bHi [36], a.e o6ob'a3kobo 3 ypaxyBaHHAM nacy giT TOKCMKaHTa Ha opraHi3M .ragMHM.
B yKpaTHi CMCTeMa o6fpyHTy-BaHHA ririeHiHHMx HopMaTMBiB mKig^MBMx cno.yK y noBiTpi po6ohoT 3ohm Ta b iHWMx cepe-goBM^ax no6ygoBaHa Ha npMH-UMnax noporoBOCTi tokcmhhoT giT xiMiHHMx cno.yK, AKi nepeg6a-naraTb BCTaHOB^eHHA MiHiMa.b-hmx gоз/концeнтpaцm giranoT cno.yKM, AKa BMK^MKae 6io.om-
Hi e^eKTM, ^o BMxogATb 3a Mexi $i3io.omHMx KO^MBaHb [6]. 3BaxaraHM Ha BM^eo3HaneHe, aBTopM цbого MaTepia.y giwm^M BMCHOBKy, ^o npM BnpoBagxeH-Hi MeTogo.onT 6io.nomHoro
MOHiTopMHry y CMCTeMy flep-xaBHoro caHiTapHO-enigeMio.o-
ri4Horo нагляду в УкраТ'ш, сто-совно до наших умов, доцтьш-ше проводити встановлення м^мальних значень кiлькiсних показникiв бiомонiторингу не-безпечних хiмiчних сполук, виходячи з порогу шкщливо'Т дiï з подальшим визначенням ïx як гiгieнiчний регламент.
Найбтьший розвиток бюло-гiчний мошторинг у системi оцiнки ризику дм небезпечних xiмiчниx факторiв на здоров'я людини набув у краïнаx бвро-пейського Союзу та США. Офи цiйний перелiк BEI, який вида-еться ACGIN, нинi нараховуе понад 50 значень для бiльш шж 80 небезпечних xiмiчниx сполук [16]. У Роси розроблено та за-тверджено у законодавчому порядку БГДК для багатьох потенцмно небезпечних сполук [35].
Одшею з найважпивiшиx умов устшного оцiнювання реальноï небезпеки xiмiчного фактора i бiльш повноï характеристики ппеычно'Т ситуацiï на виробництвi е максимально ефективне використання xiмiч-ного i бiологiчного монiторингу, осктьки лише при визначеннi токсиканта у бiосубстратi у працiвникiв дiагноз професм-ного отруення вважаеться вiрогiдним та остаточним [3]. Зпдно з державними протоколами ACGlN списки значень BEI е суттевим доповненням до xiмiчного контролю пов^ряно-го середовища виробничих примiщень [30].
Бюмошторинг може забез-печити прямий вимiр iндивiду-альних рiвнiв та оцЫку iнтегро-ваного впливу рiзниx чинникiв за надходження кiлькома шляхами, але не дае можливост диференцювати i оцiнити вiд-носний внесок кожного з них. Тому бюмошторинг не виклю-чае, а доповнюе саштарно-
х1м1чний контроль виробничого середовища [36].
Завдання, як1 мають виршу-ватися силами та засобами пщроздТшв державного саш-тарного нагляду при контрол1 пов1тря робочоТ зони та проведены бюлопчного мошторингу виробничого впливу шк1дливих х1м1чних сполук на стан здо-ров'я прац1вниюв, перерахова-н1 у Деклараци CDC (Centers for Disease Control and Prevention -Центру контролю i запобтання захворюванням у США) [37]. Щодо охорони здоров'я пра-щвниюв хiмiчних та хiмiко-фар-мацевтичних пщприемств, не-обхiдне вирiшення таких завдань:
□ щентифка^я небезпечноТ хiмiчноí сполуки, визначення ^е'Т концентрацií у бюсубстрат^ яка здатна несприятливо впли-вати на стан здоров'я обстежу-ваних оаб;
□ видiлення пiдгрупи пра^в-никiв, якi пщдавалися впливу, що перевищуе встановленi рiвнi токсичноТ дм;
□ встановлення граничних рiвнiв впливу токсиканта;
□ проведення ранжування груп роб^ниюв за ступенем дií токсиканта;
□ розробка плану профтак-тичних заходiв зi зниження шкiдливого впливу хiмiчного чинника на здоров'я робiтникiв.
Слщ зазначити, що розробка алгоритму бюмошторингу та iнтерпретацiя отриманих результат з наступним обГрун-туванням i впровадженням профiлактичних заходiв для пра^вниюв можуть бути про-веденi тТпьки з урахуванням даних, отриманих при здм-сненнi хiмiчного контролю пов^ря робочоТ зони.
Нинi фахiвцями з медицини та охорони прац проведено ранжування небезпечних ток-сикантiв та сформовано пере-лiк прiоритетних промислових небезпечних хiмiчних сполук для розробки бюлопчних iндексiв експозицií. Проведення бюмошторингу необхщ-не, по-перше, для небезпечних хiмiчних сполук, що мютяться у повiтрi робочоТ зони у виглядi аерозолiв зi змшною дисперс-нiстю; по-друге, для сполук, що проникають через шкiру, для яких оцшка шкiдливого впливу, що заснована на хiмiчному ана-лiзi повiтря робочоТ зони, не е достатньою. Наступною гру-пою токсиканлв, для яких
показана розробка бюлопчних шдекав експозицií, е сполуки, що мають виразний специфiч-ний ефект на оргашзм: гемо-токсичний, канцерогенний, тератогенний, ембрютоксич-ний, алергенний ефекти тощо
[38]. Останшм часом науковця-ми-гiгieнiстами дедалi частiше обговорюеться питання щодо необхщност встановлення бю-логiчних iндексiв експозицп для монiторингу професiйного впливу лкарських засобiв (ЛЗ) та íхнiх компонен^в, зважаючи на íхнiй плейотропний профТпь бiологiчноí/токсичноí дií на органiзм, нав^ь у малих дозах
[39].
Бшьшють ЛЗ е бiологiчно активними речовинами, яким притаманна специфiчна актив-нють [40]. Велика увага в останш роки придiляeться ендокриномодулюючим сполу-кам, як пiд час виробництва Т'х здатнi впливати на основнi ланки нормально функцюную-чоí ендокринноí системи пра-цiвникiв: синтез, секрецiю, транспорт, зв'язування, дю або елiмiнацiю природних гормо-нiв. Тому актуальним е встановлення залежност мiж вми стом лiкарських засобiв у пов^ виробничих примiщень та рiвнем само'|' сполуки (або íí метаболiтiв) у бюлопчних субстратах пра^вниюв [41].
Для оцшки ризику хiмiчного впливу токсикан^в на стан здоров'я людини при прове-деннi бюмошторування широко використовують критерií, так зваш бiологiчнi маркери, серед яких розрiзняють бю-маркери експозицií, ефекту та чутливостi. Бiомаркери експозицп за змiстом наближенi до поняття бюлопчного шдексу експозицií, оскiльки засноваш на кiлькiсному визначеннi самого токсиканта i його мета-болiтiв у бюсубстрат з урахуванням його юнетичних характеристик та особливостей спе-цифiчноí дií на оргашзм. Бюмаркери ефекту являють собою рiзнi кiлькiснi показники (бiохiмiчнi, фiзiологiчнi, iмуно-логiчнi тощо), змiни яких вщоб-ражають неспецифiчну вщпо-вiдь оргашзму на шкiдливу дiю хiмiчного чинника залежно вщ його екзогенного рiвня впливу. Бiомаркери чутливостi вщ-дзеркалюють шдивщуальну генетичну або набуту схиль-нiсть до пiдвищеноí вiдповiдноí реакцп органiзму на дiю кон-
кретного ксенобютика [42].
Проведення бiологiчного мошторингу стало можливим завдяки розвитку сучасних методiв аналiтичноí хiмií, а саме: розробцi високочутливих та селективних методик юль-кiсного визначення токсикан^в або íхнiх метаболiтiв, наявнють яких у бiосубстратах пра^вни-юв е найбiльш характерною ознакою дм конкретного хiмiч-ного фактора. Ниш в анал™ч-нiй хiмií широко використовують специфiчнi «пбридш» методи, що поеднують в единому процес юлькюне визначення з одночасною щентифи кацieю токсиканта. Серед них вагоме мюце посiдають методи парофазно'1' екстракцií, рiдинноí, газово|' хроматогра-фií у комбiнацií з мас-спектро-метрieю [43].
Важливою умовою проведення бюмошторингу е правиль-ний вибiр бюсубстра^в для дослщження. Слiд враховува-ти, що не вс бiосубстрати однаково достатньо шформа-тивнi для виявлення органiчних i неорганiчних речовин. За-гальноприйнятими бюсубстра-тами для визначення бюлопч-них шдекав експозицií е кров (плазма, сироватка крови) та сеча. Кров (плазма, сироватка крови) е сферою швидкого обмшу, концентра^я вихiдних токсичних сполук та/або |'хшх метаболiтiв у крови сягае максимально можливих рiвнiв, перебувае у динамiчнiй рiвно-вазi з концентрацieю в органах та тканинах, регулюючи акуму-ляцю íх або мобiлiзацiю з них. Разом з цим концентра^я токсичних сполук у крови мае вищу ступшь кореля^йно'!' залежностi вщ абсорбованоí дози токсиканта порiвняно з шшими бiологiчними субстратами (сечею, волоссям, груд-ним молоком тощо) i таким чином дозволяе найбшьш адекватно оцiнювати дiю конкретного ксенобютика у вщпо-вiднiй популяцп або групi [3б].
Як вщомо, сеча - бiологiчний субстрат, що утворюеться у результатi ультрафшьтрацп плазми крови та не мютить протеíни. Цей бiосубстрат дозволяе оцшити концентрацiю хiмiчних токсикантiв у перюд елiмiнацií протягом доби, але не вщображае максимальну концентрацiю, не мютить токсичних сполук, яю переносять-ся протеíнами та не дае мож-
ливост1 оц1нити поточний вплив ксеноб1отика [33].
Пщфунтям вибору бюлопч-них субстрат1в для визначення тест1в експозицií та ефекту е визначення основних токсико-кiнетичних характеристик ре-човини. Дослiдження особли-востей токсикокшетики конкретного токсиканта сприяе бiльш точному аналiзу швидко-стi та iнтенсивностi процеав всмоктування, закономiрно-стей розподiлу в органах i тканинах, спрямованост та кшь-кiсноí оцiнки процеав бю-трансформацií, шляхiв та швидкост елiмiнацií екзогенноí хiмiчноí сполуки iз органiзму за конкретний часовий штервал [20]. Цi дослiдження дають змогу встановити можливi кiнетичнi вiдмiнностi поведшки ксенобiотика за одноразового впливу вщ регулярних, щодня повторюваних впливiв на орга-нiзм, якi найбiльш наближеш до промислових. Отриманi данi дозволяють встановлювати рiвнi ксенобiотикiв у бюсуб-стратах пiсля досягнення ними рiвноважноТ концентрацií, що неможливо у разi одноразового введення, коли не врахову-еться залежнiсть токсикокше-тичних параметрiв вiд часу i дози. ^м того, токсикокше-тичнi параметри дають змогу вщстежити можливий додатко-вий прирiст концентрацií токсиканта у тзш строки фази ели мшацп, здатнiсть його до куму-ляцií та швидкостi метаболiч-ного перетворення [44]. Тести експозицп, що розроблеш з урахуванням особливостей кiнетичноí поведiнки ксенобю-тика, забезпечують бiльш точ-ний, рацюнальний та об'ектив-ний пщхщ насамперед до кшь-кiсноí оцшки ризику хiмiчного впливу на стан здоров'я люди-ни, вщдзеркалюючи шдивщу-альнi рiвнi токсикантiв, íхнi ефекти, чутливють та частоту виникнення токсичних реакцм в органiзмi людини у вщповщь на íхню дiю.
Усе вищесказане свщчить про актуальнiсть та практичну необхщнють впровадження методологií бюмошторингу у систему державного саштар-но-епщемюлопчного нагляду в Украíнi для оцшки ризику хiмiч-ного впливу.
Автори цього матерiалу, спи-раючись на доступну норма-тивно-правову базу, результа-ти експериментальних дослщ-
жень з проведення бюлопчно-го контролю впливу небезпеч-них х1м1чних сполук, термшоло-г1ю щодо критери'в к1льк1сного виразу результат1в бюмошто-рингу, вважають, що найбтьш точним за сутн1стю та звичним для в1тчизняних умов е терм1н «бюлопчна гранично допустима концентращя». На нашу думку, саме цей термш з ппе-шчно'Т точки зору найбiльш зми стовний по сут та повнiстю вщ-повiдаe принциповим пiдходам загальноприйнятоТ методологи встановлення гранично допу-стимих концентрацм шкщли-вих речовин в Укра'Тш. Вра-ховуючи вищезазначене, автори пропонують ввести термiн «бюлопчна гранично допустима концентра^я» для характеристики результа^в бюмошто-рингу.
Таким чином, застосування методологи та принцитв бюмошторингу дае можливють встановлювати шдивщуальш рiвнi дiТ небезпечноТ хiмiчноТ сполуки, визначати характер та напрямок зв'язкiв мiж ступе-нем впливу токсиканта, його внутршньою дозою в органiзмi та порушеннями стану здоров'я. Застосування методiв бюмошторингу дозволить вия-вити реальну небезпеку хiмiч-ноТ дiТ, проводити бтьш якiсне оцшювання токсиколого-ппе-нiчноТ ситуаци на виробництвах та суттево полтшити рiвень дiагностики та лiкування про-фесмних iнтоксикацiй.
Л1ТЕРАТУРА
1. Трахтенберг 1.М., Коваленко В.М., Кокшарева Н.В. Аль-тернативнi методи i тест-сис-теми. Лiкарська токсикологiя. КиТв : Авiценна, 2008. 272 с.
2. Corrao C.R., Mazzotta A., La G. Torre, De Giusti M. Biological risk and occupational health. Ind. Health. 2012. 50 (4). 326 -337.
3. Луковникова Л.В., Сидо-рин Г.И. Биомониторинг в системе оценки риска химического воздействия. Матер. IV съезда токсикологов России. Москва, 2013. С. 299-301.
4. Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М. Химическая безопасность в Украине и меры по ее предупреждению. Журнал АМН Украины. 2004. № 10 (2). 259-267.
5. Трахтенберг И.М., Красно-куцкая Л.М., Короленко Т.В. Принципы и методы определения допустимого содержания химических веществ в
воздухе химико-фармацевтических предприятий. Вюник фармакологи та фармаци. 2007. № 10. 50-55.
6. Кундиев Ю.И., Нагорная А.М. Профессиональное здоровье в Украине. Эпидемиологический анализ. КиТв : Авиценна, 2007. 396 с.
7. Орлова О.И., Савельева Е.И., Радилов А.С. Применение биомониторинга для оценки характера и тяжести воздействия химического фактора. Мед. труда и пром. экол. 2010. № 12. 28 29.
8. Луковникова Л.В. Химический и биологический мониторинг - современный подход к оценке риска для здоровья работающих. Химическая безопасность России: медицинские и эколо-го-гигиенические аспекты: матер. науч.-практ. конф. Волгоград, 2011. 56 59.
9. Council Directive 98/24/EC. On the protection of the health and safety of workers from the risk related to chemical agents at work. 1998. 23 р.
10. Viau C. Biomonitoring in occupational health: scientific, socioethical, and regulatory issues. Toxicol. Appl. Pharmacol. 2005. Vol. 207 (2). S347-S353.
11. Elkins H.B. Analyses of biological materials as indices of exposure to organic solvents. Arch. Ind. Hyg. Occup. Med. 1954. № 9. 212-221.
12. Teisinger J., .Ъkramovskа S., Srbov J. Chemical methods for the evaluation of biological material in industrial toxicology. Prague : SZdN, 1956. 128 р.
13. Гадаскина И.Д., Филов В.А. Превращения и определение промышленных органических ядов в организме. Ленинград : Медицина, 1971. 303 с.
14. Пиотровски E. Использование кинетики
метаболизма и выведения токсических веществ в решении проблем промышленной токсикологии. Москва : Медицина, 1976. 196 с.
15. Сидорин Г.И., Фролова А.Д., Луковникова Л.В. Теоретические основы современного биомониторинга в трудах Н.В. Лазарева и его школы. Токсикологический вестник. 2006. № 1. 2-5.
16. Jakubowski M., Trzcinka-Ochocka M. Biological monitoring of exposure: trends and key developments. Occup. Health.
2005. № 47. 22-48.
17. Barr D.B., Thomas K., Curwin B. et al. Biomonitoring of exposure in farmworkers studies. Environ. Health Perspect.
2006. Vol. 114. 936-942.
18. Miyakoshi Y, Shimizu H. Occupational poisoning and biological exposure monitoring.
J. Rinsho Byori. 2008. Vol. 141. 19-26.
19. Drexler H. Biomonitoring for occupational medicine. Dtsch. Med. Wochenschr. 2013. Bd. 138 (10). 484-487.
20. Human Biomonitoring for Environmental Chemicals. Committee on Human Biomonitoring for Environmental Toxicants. Washington : National Academies Press, 2006. 291 p.
21. SCOEL (Scientific Committee on Occupational Exposure Limits). Methodology for the Derivation of Occupational Exposure Limits: Key Documentation. 2009. 39 р.
22. WHO (World Health Organization). Environmental Health Criteria 222. Biomarkers in Risk Assessment: Validity and Validation : 2001 update. Geneva : WHO, 2001. 238 p.
23. WHO (World Health Organization). Environmental Health Criteria 234: Elemental speciation in Human Health Risk Assessment. Geneva : WHO/IPCS; 2006 : 236 p.
24. Сидоров К.К. О возможности гармонизации отечественных и зарубежных гигиенических нормативов содержания химических соединений в воздухе рабочей зоны. Токсикологический вестник. 2008. № 6. 32-35.
25. Головкова Н.П., Чеботарев А.Г, Лескина А.М. и др. Отраслевая медицина труда как основа сохранения здоровья работающих. Медицина труда и промышленная экология. 2013. № 6. С. 25-29.
26. Денисов Э.И., Прокопенко Л.В., Чесалин П.В. Медицина труда за рубежом. Международные и национальные документы и практика / под ред. Н.Ф. Измерова. Москва : Реинфор, 2010. 144 с.
27. Зеркалов Д.В. Безопасность труда. Хрестоматия. Киев : Основа, 2009. 602 с.
28. Morgan M.S. The Biological Exposure Indices:
A Key Component in Protecting Workers from Toxic Chemicals. Environ Health Perspect. 1997. Vol. 105 (1). 105-115.
29. ACGIH (American Conference of Governmental Industrial Hygienists). TLVs and BEIs. Based on the Documentations for Threshold Limit Values for Chemical Substances and Physical Agents Biological Exposure Indices, 1999. ACGIH, 1999. 184 p.
30. ACGIH (American Conference of Governmental Industrial Hygienists). Based on the Documentations of the Threshold Limit Values for Chemical Substances and Physical Agents and Biological Exposure Indices, 2005. Cincinnati : ACGIH, 2005. 64 p.
31. DFG (Deutsche Forschungsgemeinschaft). MAK- and BAT-Values. Commission for the Investigation of Health Hazards of Chemical Compounds in the Work Area, 2005. Weinheim : VCH Publications, 2005. 165 p.
32. SCOEL (Scientific Committee on Occupational Exposure Limits). Methodology for the Derivation of Occupational Exposure Limits: Key Documentation version 7, 2013. ЕС , 2013. 38 p.
33. Саноцкий И.В., Кацнель-сон Б.А., Трахтенберг И.М. и др. Биологический контроль производственного воздействия вредных веществ: метод. рек. № 5205-90. М., 1990. 30 с.
34. WHO (World Health Organization). Biological Monitoring of Chemical Exposure in the Workplace. Guidelines. Geneva: WHO, 2005. 89 p.
35. Онищенко Г. Г, Зайцева Н.В., Землянова М.А. Гигиеническая индикация последствий для здоровья при внешнесредовой экспозиции химических факторов. Пермь : Книжный формат, 2011. 532 с.
36. Орлова О.И., Савельева Е.И., Радилов А.С. и др.
Применение биомониторинга для оценки характера и тяжести воздействия химического фактора. Медицина труда и промышленная экология. 2010. № 12. С. 28-33.
37. US Department of Health and Human Services. Centers for Disease Control and Prevention. Third National Report on Human Exposure to Environmental Chemicals : 2005 update. Atlanta : CDC, 2005. 205 р. URL : www.Alc.gov./ exposurereport/3rd/pdf/thir-dreport.pdf.
38. Луковникова Л.В., Сидорин Г.И., Аликбаева Л.А., Фомин М.В. Биомониторинг -способ объективной диагностики острых и хронических интоксикаций химической этиологии. Вестник Санкт-Петербургской гос. мед. академии им. И.И. Мечникова. 2009. № 3 (32). 61-65.
39. Sargent E.V., Faria E., Pfister T., Sussman R.G. Guidance on the establishment of acceptable daily exposure limits (ADE) to support risk-based manufacture of pharmaceutical products. Regul. Toxicol. Pharmacol. 2013. Vol. 65 (2). 242-250.
40. Бардик Ю.В., Бобильова О.О., Повякель Л.1. Еколого-ппеычш та токсико-лопчш проблеми життедiяль-ност людини. Лки як полютан-ти довктля. Соврем. пробл. токсикол. 2005. № 4. 20-26.
41. Calhoun D.M., Coler A.B., Nieusma J.L. Strategies for preventing occupational exposure to potent compounds. Toxicol Mech Methods. 2011. Vol. 21 (2). 93-96.
42. ВОЗ. Гигиенические критерии состояния окружающей среды 155. Биомаркеры и оценка риска: концепции и принципы. Женева : вОз, 1996. 96 с.
43. Калетина Н.И. Токсикологическая химия. Метаболизм и анализ токсикантов. Учебное пособие. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2008. 1016 с.
44. Кукес В.Г, Стародубцев А.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2012. 840 с.
REFERENCES
1. Trakhtenberg I.M., Kova-lenko V.M. & Kokshareva N.V. Alternatyvni metody i test-syste-my. Likarska toksykolohiia [Alternative Methods and Test-
Systems. Medical Toxicology]. Kyiv : Avitsenna ; 2008 : 272 p. (in Ukrainian).
2. Corrao C.R., Mazzotta A., La G. Torre & De Giusti M. Ind. Health. 2012 ; 50 (4) : 326-337.
3. Lukovnikova L.V. & Sido-rin G.I. Biomonitoring v sisteme otsenki riska khimicheskogo vozdeistviia [Biomonitoring in the System of the Assessment of the Risk of Chemical Exposure]. In : Materialy 4-go siezda tok-sikologov Rossii [Materials of the 4-th Congress of the Toxicologists of Russia]. Moscow ; 2013: 299-301
(in Russian).
4. Kundiev Yu.I. & Trakhten-berg I.M. Zhurnal AMN Ukrainy. 2004; 10(2):259-267
(in Russian).
5. Trakhtenberg I.M., Krasnokutskaia L.M. & Korolenko T. V. Visnyk far-makolohii ta farmatsii. 2007 ; 10 : 50-55 (in Russian).
6. Kundiev Yu.I. & Nagorna-
ia A.M. Professionalnoe zdorovie v Ukraine. Epidemiologicheskii analiz [Occupational Health in Ukraine. Epidemiological Analysis]. Kiev : Avitsenna; 2007 : 396 p. (in Russian).
7. Orlova O.I., Savelieva E.I. & RadilovA.S. Meditsina truda i promyshlennaia ekologiia. 2010 ; 12 : 28 29 (in Russian).
8. Lukovnikova L.V. Khimi-cheskii i biologicheskii monitoring - sovremennyi podkhod k otsenke riska dlia zdorovia rabo-taiushchikh [Chemical and Biological Monitoring - Modern Approach to the Assessment of the Risk for the Health of the Employees]. In : Khimicheskaia bezopasnost Rossii: meditsin-skie i ekologo-gigienicheskie aspekty: mater. konf. [Chemical Safety of Russia: Medical and Eco-Hygienic Aspects: Mater. Conf.]. Volgograd; 2011: 56 59 (in Russian).
9. Council Directive 98/24/EC. On the Protection of the Health and Safety of Workers from the Risk Related to Chemical Agents at Work, 1998 : 23 p.
10. Viau C. Toxicol. Appl. Pharmacol. 2005 ; 207 (2) : S347-S353.
11. Elkins'H.B. Arch. Ind. Hyg. Occup. Med. 1954 ; 9 : 212-221.
12. Teisinger J., fbkramov-ska S. & Srbov J. Chemical methods for the evaluation of biological material in industrial toxicology. Prague : SZdN ;1956 :128 p.
13. Gadaskina I.D. & Filov V.A. Prevrashcheniia i opredelenie promyshlennykh organicheskikh yadov v organizme [Transformation and Determination of the Industrial Organic Poisons in the Organism]. Leningrad : Meditsina; 1971 : 303 p.
(in Russian).
14. Piotrovski E. Ispolzovanie kinetiki metabolizma i vyvedeniia toksicheskikh veshchestv v resh-enii problem promyshlennoi tok-sikologii [Use of the Metabolism Kinetics and the Extraction of the Toxic Substances in the Solution of the Problems of the Industrial Toxicology]. Moscow : Meditsina ; 1976 : 196 p.
(in Russian).
15. Sidorin G.I., Frolova A.D. & Lukovnikova L.V. Toksikologi-cheskii vestnik. 2006 ; 1 : 2-5 (in Russian).
16. JakubowskiM. & Trzcinka-Ochocka M. Occup. Health. 2005 ; 47 : 22-48.
17. Barr D.B., Thomas K., Curwin B., Landsittel D., Raymer J., Lu C., Donnelly K.C. & Acquavella J. Environ. Health Perspect. 2006 ;114 : 936-942.
18. Miyakoshi Y. & Shimizu H. J. Rinsho Byori. 2008 ; 141 : 1926.
19. DrexlerH. Dtsch. Med. Wochenschr. 2013 ; 138 (10) : 484 487.
20. Human Biomonitoring for Environmental Chemi-cals.Committee on Human Biomonitoring for Environmental Toxicants. Washington : National Academies Press ; 2006: 291 p.
21. SCOEL (Scientific Committee on Occupational Exposure Limits). Methodology for the Derivation of Occupational Exposure Limits: Key Documentation, 2009. : 39 p.
22. WHO (World Health Organization). Environmental Health Criteria 222. Biomarkers in Risk Assessment: Validity and Validation : 2001 update. Geneva : WHO; 2001: 238 p.
23. WHO (World Health Organization). Environmental Health Criteria 234: Elemental Speciation in Human Health Risk Assessment. Geneva : WHO/IPCS; 2006 : 236 p.
24. Sidorov K.K. Toksikologi-cheskii vestnik. 2008 ; 6 : 32-35 (in Russian).
25. Golovkova N.P., Chebo-tarevA.G., Leskina A.M., Khelkovskii-Sergeev N.A., Ershov V.P., Kotova N.I. et al. Meditsina truda i promyshlenna-
ia ekologiia. 2013 ; 6: 25 29 (in Russian).
26. Denisov E.I., Prokopen-ko L.V. & Chesalin P.V. Meditsina truda za rubezhom. Mezhdunarodnye i natsionalnye dokumenty i praktika [Labor Medicine Abroad. International and National Documents and Practice]. Moscow : Reinfor ; 2010 : 144 p. (in Russian).
27. Zerkalov D.V. Bezopasnost truda. Khrestomatiia [Labor Safety. Reading-Book]. Kiev : Osnova ; 2009 : 602 p.
(in Russian).
28. Morgan M.S. Environ Health Perspect. 1997 ; 105 (1) : 105-115.
29. ACGIH (American Conference of Governmental Industrial Hygienists). TLVs and BEIs. Based on the Documentations for Threshold Limit Values for Chemical Substances and Physical Agents Biological Exposure Indices : 1999. ACGIH ; 1999 : 184 p.
30. ACGIH (American Conference of Governmental Industrial Hygienists). Based on the Documentations of the Threshold Limit Values for Chemical Substances and Physical Agents and Biological Exposure Indices : 2005. Cincinnati : ACGIH ; 2005: 64 p.
31. DFG (Deutsche Forschungsgemeinschaft). MAK- and BAT-Values. Commission for the Investigation of Health Hazards of Chemical Compounds in the Work Area : 2005. Weinheim : VCH Publications ; 2005 : 165 p.
32. SCOEL (Scientific Committee on Occupational Exposure Limits). Methodology for the Derivation of Occupational Exposure Limits: Key Documentation version 7 : 2013. EC ; 2013 : 38 p.
33. SanotskiiI.V., Katsnelson B.A., Trakhtenberg I.M. et al. Biologicheskii kontrol proizvodstvennogo vozdeistviia vrednykh veshchestv: metodich-eskie rekomendatsii № 5205-90 [Biological Control of the Industrial Effect of the Hazardous Substances: Methodical Recommendations № 5205-90]. Moscow ; 1990 : 30 p. (in Russian).
34. WHO (World Health Organization). Biological Monitoring of Chemical Exposure in the Workplace. Guidelines. Geneva: WHO ; 2005 : 89 p.
35. Onishchenko G.G., Zaitseva N.V. & Zemliano-va M.A. Gigienicheskaia indikatsiia posledstvii dlia zdorovia pri vneshnesredovoi ekspozitsii khimicheskikh fak-torov [Hygienic Indication of the Consequences for the Health under Chemical Factor Environmental Exposure]. Perm : Knizhnyi format; 2011 : 532 p. (in Russian).
36. Orlova O.I., Saveleva E.I., RadilovA.S., Babakov V.N. & Voitenko N.G. Meditsina truda i promyshlennaia ekologiia. 2010 ; 12 : 28 33 (in Russian).
37. US Department of Health and Human Services. Centers for Disease Control and Prevention. Third National Report on Human Exposure to Environmental Chemicals : 2005 update. Atlanta : CDC ; 2005 : 205 p. Available at : www. Alc.gov./exposurere-port/3rd/pdf/thirdreport.pdf.
38. Lukovnikova L.V., Sido-rin G.I., Alikbaeva L.A. & Fomin M.V. Vestnik Sankt-Peterburgskoi gosudarstvennoi meditsinskoi akademii im. I.I. Mechnikova. 2009 ; 3 (32) : 6165 (in Russian).
39. SargentE.V., Faria E., Pfister T. & Sussman R.G. Regul. Toxicol. Pharmacol. 2013 ; 65 (2) : 242-250.
40. Bardik Yu.V., Bobylo-va O.O. & Poviakel L. I. Sovremennyie problemy tok-sikologii. 2005 ; 4 : 20-26 (in Russian).
41. Calhoun D.M., Coler A.B.& Nieusma J.L. Toxicol Mech Methods. 2011 ; 21 (2) : 93-96.
42. WHO. Environmental Health Criteria 155. Biomarkers and Risk Assessment: Concepts and Principles : 1996. Geneva : WHO; 1996 : 96 p. (in Russian).
43. Kaletina N. I. Toksiko-logicheskaia khimiia. Metabolizm i analiz toksikantov. Uchebnoe posobie [Toxicological Chemistry. Metabolism and Toxicants'Analysis. Manual]. Moscow : GEOTAR Media ; 2008 : 1016 p. (in Russian).
44. Kukes V.G., Starodub-tsevA.K. Klinicheskaia far-makologiia i farmakoterapiia [Clinical Pharmacology and Pharmacotherapy]. Moscow : GEOTAR Media ; 2012 : 840 p. (in Russian).
HagiMwna go pega^ii 12.11.2016
В1ЛЕНСЬКИЙ Ю.Г.
SYNTHETIC PORTRAIT OF OUTSTANDING SCIENTIST
Vilensky Yu.G.
СИНТЕТИЧНИЙ ПОРТРЕТ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО
юторичн дати, як стають символом намагань та звершень науковця, який був надшений даром наукового та соць ального передбачення. Тому XII нaуковi читання, що вщбулися 26 кв^ня 2016 року у 30-т роковини ЧорнобильськоТ авари, були не випадково обран для презентацп глибокоТ, багатоплановоТ розвщки члена-кореспондента НАМН УкраТни Олександра Яворовського «Академк евген Гнатович Гончарук. Нaуковi прюритети у профшактичшй медицин^. Адже саме стратепчн роз-робки цього новатора-дослщника на теренах профшактично'Т медицини вщ постулалв ппешчного нормування екзогенних хiмiчних речовин у Грунт до вивчення комбЫовано'Т дм носив юшзую-чоТ paдiaцiТ у комплексi з пестицидами та штратами виявилися необхщним попереджувальним щитом, який знач-ною мipою зменшив шкiдливий вплив ще'Т paдiaцiйноТ катастрофи.
Чеpговi нaуковi читання, присвячеш пaм'ятi е.Г. Гончарука, вдруге вщкри-ла ректор НМУ iменi О.О. Богомольця, член-кореспондент НАМН УкраТни К.М. Амосова.
У читаннях взяли участь провщш вчеш-ппенюти, aкaдемiки Ю.1. Кундь ев, 1.М.Трахтенберг, А.М. Сердюк, президент НАМН УкраТни B.I. Цимбалюк.
З доповiддю стосовно роб^ школи е.Г. Гончарука у контекст пpотидiТ нaслiдкaм aвapiТ на ЧАЕС виступив один з учшв евгена Гнатовича, лауреат ДержавноТ пpемiТ УкраТни у гaлузi науки i технки Сеpгiй Омельчук, який брав активну участь у науковому обГрунтуванн профшактичних зaходiв.
В aнотaцiТ до монографп пщкрес-люеться, що разом з науковими прюри-тетами видатного вченого i педагога подано мaтеpiaли 10 щоpiчних Гон-чapукiвських читань, а також документи iз apхiвiв м. Киева та НМУ, особистого apхiву вченого.
Над виданням працювали Г.О. Гончарук, Я.В. Цехмютер, 1.М. Фшатова, Р.В. Горбачевський, Р.П. Брухно.
Книгу видано до 85^ччя вщ дня народ-ження е.Г. Гончарука (1930-2004), який протягом майже двох десятил^ь очолю-вав пpовiдний медичний навчальний заклад УкраТни, тому лопчно, що видання книги присвячене 175^ччю альма-
СТАТТЯ, 2017.
За книгою «Академк бвген Гнатович Гончарук. Науков! прюритети у профлактичн1й медицинi». О. Яворовський - Ки/в: ВД «Авiценна», 2015 - 232 с.
© Вленський Ю.Г.
