CC BY
87
10. Фотохимическое получение наночастиц Ag в водно-спиртовых растворах и на поверхности мезопористого кремнезема / Г В. Крылова,
A.М. Еременко, Н.П. Смирнова [и др.] // Теорет. и эксперим. химия.— 2005. — Т. 41, № 2. — C. 100-104.
11. EN 13727 : 2003 Chemical disinfectants and antiseptics — Quantitative suspension test for the evaluation of bactericidal activity of chemical disinfectants for instruments used in the medical area — Test method and requirements (phase 2, step 1). — Brussels: European Committee for Standardization, 2003. — 36 p.
12. EN 13624 : 2003 Chemical disinfectants and antiseptics. Quantitative suspension test for the evaluation of fungi-cidal activity for instruments used in medical area. Test method and requirements (phase 2, step 1). — Brussels: European Committee for Standardization, 2003. — 36p.
13. Некоторые особенности воздействия кластерного серебра на дрожжевые клетки Candida utilis / А.А. Ревина, Е.К. Баранова, А.Л. Мулюкин [и др.] // Электронный научный журнал «Исследовано в России». — 2005. — С. 14031409. — Режим доступа: http: // www.zhurnal.ape.relarn.ru /articles/2005/139.pdf.
14. Efficacy of topical silver against fungal burn wound pathogens / J.B. Wright, K. Lam, D. Hansen [et al.] // American Journal of Infection Control. — 1999. — Vol. 27, № 4. — Р. 344-349.
15. Mechanism of irreversible inactivation of phosphomanno-se isomerases by silver ions and flamazine / T.N. Wells, P. Scully, G. Paravicini [et al.] // Biochemistry. — 1995. — Vol. 34, № 24. — Р. 7896-7903.
16. Медицинская микробиология / Байчурина А.З., Гильманова Г.Х., Григорьев В.Е. и др.; Под ред.
B.И. Покровского и О.К. Поз-деева. — М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. — 217 с.
17. Bactericidal properties of silica particles with silver islands located on the surface / G. Bu-gla-Ploskonska, A. Leszkiewicz, B. Borak [et al.] // Int. J. Antimicrobial Agents. — 2007. — Vol. 29, № 6. — P. 746-748. Надйшла до редакцп 16.03.2010.
PROBLEM OF SAFETY IN THE USE OF NANOTECHNOLOGIES
Demetska O.V.
ПРОБЛЕМА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 НАНОТЕХНОЛОГ1Й
ДЕМЕЦЬКА О.В.
ДУ «1нститут медицини пращ АМН УкраТни», м. КиТв УДК: 613.63 : 544.023.5
K^40Bi слова: нанотехнолопя, нанобезпека, ультрадисперсш частинки, наноматерiали.
ин1 достдження впливу частинок наноди апазону на оргаызм людини е одним з найпрюритетшших напрямюв сучасноТ науки. Як вщомо, наночастинки юнували ще до появи людини та й зараз юнують у космосу атмосферу пдросфер^ прських породах i магмах. Можливо, цшком дореч-но було б визнати «батьком» нанотехноло-пТ Демокрита, який казав, що атом — це свт Але сьогодш людство цкавлять на-самперед так зван синтетична або жду-стрiальнi наночастинки. У бшьшост краТн св^у наноматерiали, особливо наночастинки, перебувають на самому гребет «нанотехнолопчноТ хвилi». Власне, термЫ «нанотехнологiя» був введений 1974 року професором-матерiалознавцем Токшсь-кого ушверситету Норiо Танiгучи, який виз-начив його як «технолопя виробництва, що дозволяе досягти надвисокоТ точностi та ультрамалих розмiрiв порядку 1 нм».
За аналiтичними прогнозами, iновацiйний розвиток i рiвень економiки у XXI столiттi визначатимуть саме нанотехнологiТ, що, у свою чергу, призведе до ютотних змiн в усiх сферах дiяльностi. Наприклад, якщо вщпо-вщно до 6-Т РамковоТ програми 60 (20022006 рр.) на фЫансування дослiджень i роз-робок у галузi нанотехнологiй та вигото-влення нових наноматерiалiв було витраче-но 1,3 млрд. евро, то вже у 7-й Рамковм програмi 60 (2007-2013 рр.) на фЫансу-вання цього напрямку передбачено 3,5 млрд. евро. У свою чергу, у Роайсьюй Фе-дерацiТ для сприяння реатзаци державноТ
ПРОБЛЕМА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ
НАНОТЕХНОЛОГИЙ
Демецкая А.В.
Стремительное развитие нанотехнологий способствует прогрессу науки и техники, но, с другой стороны, ведущие специалисты мира называют наночастицы «Двуликим Янусом». Механизм воздействия на организм веществ, которые находятся в ультрадисперсном состоянии, существенно отличается от существующих научных представлений, что обусловливет необходимость разработки вопросов мониторинга экспозиции наночастиц, поиска биомаркеров для оценки функционального состояния организма работающих в сфере нанотехнологий, анализа потенциальных рисков и усовершенствования средств индивидуальной защиты.
Ключевые слова: нанотехнология, нанобезопасность, ультрадисперсные частицы, наноматериалы.
© Демецька О.В.
СТАТТЯ, 2010.
№ 4 2010 Environment & Health 8
PROBLEM OF SAFETY IN THE USE OF NANOTECHNOLOGIES Demetska O.V.
On one side, a rapid development of nanotech-nologies promotesa a science and technology progress. On the other, leading world specialists name nanoparticles «Two-faced Janus». The mechanism of the effect of substances in ultradispersive state differs significantly from the available scientific conceptions. It stipulates the
necessity of the elaboration of the issues of the monitoring of nanoparticles exposure, search of the biomarkers for the assessment of the functional state of the organism of workers involved in the sphere of nanotecnologies, analysis of potential risks and improvement of the individual protective facilities.
Keywords: nanotechnology, nanosafety, ultrafine particles, nanomaterials.
пол^ики у цм сферi було створено корпорацю нанотехнолопй «Роснанотех», яка у 2007 р. отримала з федерального бюджету близько 1 млрд. дола-рiв США. Слщ зазначити, що основна частина Ыформаци, яка накопичуеться пщ час виконан-ня цих програм, е комерцмною таемницею, i лише деякi дан та загальнi вiдомостi про таю до-слiдження вiдкритi для широкого кола громадськостк
Щодо УкраТни, то Кабiнетом Мiнiстрiв УкраТни затверджено Постанову вiд 28.10.2009 р. № 1231 «Про затвердження науково-техшчно'Т програми «Нанотехнологп та наноматери али» на 2010-2014 роки».
Основними завданнями Про-грами е
□ формування шфраструкту-ри для проведення ефективних фундаментальних достджень у галузi нанотехнолопй;
□ координацiя роб^ зi ство-рення i застосування нанотехнолопй та наноматерiалiв;
□ розробка нових пiдходiв до подготовки квалiфiкованих спе-цiалiстiв з питань розв'язання наукових, технолопчних i ви-робничих проблем розвитку нанотехнолопй i виготовлення нових наноматерiалiв шляхом лiбералiзацiТ податковоТ полiти-ки, оптимiзацiТ фiнансовоТ поли тики i системи захисту прав н телектуальноТ власностк
Отже, у найближчi десять ро-кiв саме розвиток нанотехнолопй та виготовлення нових нано-матерiалiв стануть одними з ос-новних рушив стимулювання ю-тотних змЫ у таких галузях про-мисловост^ як машинобуду-вання, оптоелектронiка, мiкро-електронiка, автомобiльна про-мисловiсть, стьське господар-ство та медицина [3, 20, 21].
Доцшьнють використання на-номатерiалiв, якi виготовля-ються з застосуванням нано-технологiй, зумовлена тим, що у таких розмiрах об'ек^в речо-
вина мае властивост, якi не притаманнi ТТ «макроюлькостЬ>. Фахiвцi з нанотоксикологiТ та експерти провщних мiжнарод-них органiзацiй наполягають на тому, що, характеризуючи нанотехнологп як «звичайний бiз-нес», ми iгноруемо уроки мину-лого та наражаемося на по-двмний ризик. Так, з одного боку, це ризик штенсивного впливу iндустрiальних наноча-стинок на здоров'я людей та довюлля. З iншого боку, у разi вiдмови вiд нанотехнолопй ми вщмовляемося вiд одержання нових знань та потенцмно ко-рисних розробок у рiзних сферах життедiяльностi. Отже, по-ява нових забруднювачiв дов-кiлля зумовлюе необхщнють поглибленого вивчення фiзи-ко-хiмiчних та бюлопчних вла-стивостей наночастинок [13].
Слiд зазначити, що частинки нанодiапазону умовно подтя-ють на двi групи: ультратон-кi/ультрадисперснi/ультрамалi (аеродинамiчний дiаметр <100 нм) (до реч^ саме до них прикута пильна увага дослщ-никiв) та тонкi/малi (аеродина-мiчний дiаметр >100 нм).
1нтерес вчених до наночасти-нок насамперед обумовлений тим фактом, що вони посщають промiжне положення мiж атом-но-молекулярним та конденсо-ваним станом речовини. Навiть прост нанооб'екти (наприклад наночастинки металiв) мають фiзичнi i хiмiчнi властивостi, вд мiннi вiд властивостей бiльших об'ектв з того ж матерiалу, а та-кож вiд властивостей окремих атомiв [8, 15, 17]. Одна з голов-них вiдмiнних рис наночастинок полягае у велиюй площi питомоТ поверхнi. Розмiр i форма нано-об'екта може iстотно впливати на його оптичш, електричнi, теплофiзичнi, магнiтнi власти-востi та нав^ь на колiр. Крiм того, наночастинкам притаманн виразнi каталiтичнi властивостк Групи наночастинок можуть ма-
ти нов1 якост1, що виникають у результат! ТхньоТ взаемоди одна з одною. Так, у малих концен-трац1ях значно зростають магнат i парамагн1тн1 властивост1, i наночастинки речовини виявля-ють унiкальну властивють — «самозбирання кристалiчноТ структури». Також наночастинки не завжди тдпорядковують-ся вiдомим законам фiзики та хiмiТ. Наприклад, адсорбованi атоми платЫи мiгрують поверх-нею гранi монокристалу плавни, не пiдпорядковуючись закону Фка. Вони утворюють островки нового шару з рiзнома-штною просторовою структурою залежно вiд температури поверхнi та швидкост подачi атомiв.
Необхiдно зазначити, що у нанотехнологп видтяють сфе-ри, пов'язаш з промiжними продуктами:
□ наноматерiали (Nanomaterials),
□ наноструктури (Nanostruc-tures),
□ нанопристроТ (нанороботи) (Nanodevices).
Це також сфери, пов'язаш з виробництвом зазначених продукт:
□ нанотехнологiчне обладнан-ня (Nanotechnology Facilities),
□ шструменти нанотехноло-гiй (Nanotechnology Instruments).
Окремо видтяють сферу на-нонауки (Nanoscience, Nano-research), до якоТ може бути вщнесено нанотоксикологiю (Nanotoxicology), сферу нано-освiти (Nanoeducation) та сферу нанобезпеки, тобто вплив нанотехнологiй на довюлля та безпеку життедiяльностi (Nanosafety and Nanosecurity) [13].
Отже, чому саме виник такий тдроздт, така субкатегорiя, як «нанобезпека»? Справа у тому, що фундатори нанотоксикологи та провщш свiтовi фахiвцi нав^ь називають наночастинки «Янусом з двома обличчями» [12].
9 Environment & Health № 4 2010
Дiйсно, беззаперечним e факт, що cy4acHi нанотехнологiï зумовлюють значний прорив у медицин та фармацп, бютех-нологiï та рiзномaнiтних галу-зях промисловостi. Однак як-що нaномaтерiaли для медици-ни пщлягають дуже суворому тестуванню на предмет ств-вiдношення користi та ризиюв, то так звaнi iндустрiaльнi наночастинки — зовам Ыша справа. Наприклад, вiдкритi близь-ко двох десятирiчь тому карбо-новi нанотрубки вважалися цш-ком безпечними (до реч^ сфера ïx використання e дуже широкою: бюмедицина, мiкро-електронiкa). Однак нещодав-но дослiдники з Кембриджсь-кого ушверситету (Велика Бри-тaнiя) представили роботу, в який дослщили поведшку на-нотрубок у клiтинax людини. Було показано, що нанотрубки проникають через мембрану кттини, накопичуються у цито-плaзмi та ядрi i тим самим ви-кликають загибель клiтин. Нинi кaрбоновi нанотрубки e одним з трьох об'ек^в, нaйбiльш до-слiджениx нанотоксикологами (разом з дюксидом титану та кремню дюксидом). Зокрема встановлено, що вони можуть викликати тaкi захворювання, як мезотелiомa плеври [14].
Таким чином, виходячи з да-них щодо фiзико-xiмiчниx вла-стивостей наночастинок, мож-на зробити припущення, що ïx-ня бюлопчна дiя мае особливо-стi, як суттево вiдрiзняються вiд меxaнiзмiв впливу на орга-нiзм речовин, розмiри яких ви-ходять за межi нaнодiaпaзону.
Вважаеться, що iснують три основы шляхи потрапляння на-номaтерiaлiв до оргaнiзму людини: Ыгаляцмний, трансдер-мальний та пероральний. Ниш вiдомо, що високi рiвнi впливу рестрабельних частинок з ае-родинaмiчним дiaметром, мен-шим за 100 нм, можуть стати причиною збтьшення захворю-вaностi та смертностi внаслщок пaтологiï дихальноТ i серцево-судинноТ систем [4, 5, 22, 23].
1снують переконливi дaнi про те, що, потрапляючи до оргашз-му, ультрадисперсш частинки можуть дифундувати у рiзнi вд дiли респiрaторного тракту, транспортуватися через еттели aльнi та ендотелiaльнi клiтини до кровоносноТ i лiмфaтичноï систем i накопичуватись у кютко-вому мозку, лiмфaтичниx вуз-лах, селезiнцi та серц [11, 23].
Дцсорбцiя наночастинок на поверхш еритроцитiв може призводити до дестабгшзацп мембрани та гемолiзу. ^м того, ультрaдисперснi частинки можуть здмснювати транзит метaлiв та оргашчних токси-кaнтiв до клiтин-мiшеней. Ультрадисперсш частинки можуть шдукувати пошкодження ДНК, а також iнгiбувaти процеси ре-пaрaцiï. Крiм того, ультрадисперсш частинки атмосферного пов^ря та пов^ря робочоТ зони можуть шпбувати фагоцитоз мiкрооргaнiзмiв альвеолярни-ми макрофагами, що, у свою чергу, сприяе пщвищенню сприйнятливост до шфекцш-них аген^в, а також виникнен-ню хрошчних обструктивних захворювань оргaнiв рестра-торного тракту [2, 6, 18].
Незважаючи на те, що токси-кологiчнi меxaнiзми таких ефек-^в дослiдженi недостатньо, вн домо, що порiвняно з бiльш великими частинками, ультрадис-персш частинки мають бiльшу бiологiчну активнють i можуть н дукувати Ытенсивш зaпaльнi ре-aкцiï, що знайшло тдтверджен-ня у порiвняльному дослщженш бiологiчниx ефектiв наночасти-нок аморфного високодиспер-сного кремнезему з аеродина-мiчним дiaметром 6-7 нм та 5455 нм, а також Люберецького кварцу [1]. Зокрема, було встановлено, що бюлопчна активнють нав^ь ультрадисперсних частинок суттево варюе залеж-но вщ розмiру — частинки кремню дюксиду з aеродинaмiчним дiaметром 6-7 нм зумовлюють бiльш виразш пaтологiчнi змiни в оргaнiзмi лабораторних тва-рин (щурiв), нiж частинки щеТ ж речовини з aеродинaмiчним дia-метром 54-55 нм.
У свою чергу, з цього приводу треба згадати дослщження ш-мецьких фaxiвцiв щодо наночастинок дюксиду кремню [19]. Ультрадисперсш частинки майже за юлька секунд можуть проникати до цитоплазми. Щоб дютатися ядра, Ум потрiб-но трохи бтьше часу — близь-ко двох годин. Як така поведш-ка може вiдбитися на житте-дiяльностi всього оргaнiзму? Зрозумшо, що наночастинки, якi мають високу реакцшну здaтнiсть та можуть зруйнувати майже будь-яку молекулу, з якою стикаються, завдадуть живм кштиш колосальноТ шко-ди. Наприклад, нaвiть наночастинки дюксиду кремню, нако-
пичуючись всередиш кттинно-го ядра, призводять до утво-рення у ньому бткових агрега-тiв. Останне мае кaтaстрофiчнi нaслiдки: клiтинa впадае у своерщний стан спокою, перестае функцюнувати та рости. Нaйголовнiшим е те, що цей стан е незворотшм.
^м того, утворення внут-рiшньоклiтинниx бiлковиx агре-гaтiв е симптомом, типовим для таких захворювань, як хорея Хантшгтона та хвороба Парюнсона. 1ншими словами, наночастинки у кттинах викли-кають патолопчш змiни, якi чт ко вщповщають таким, що асо-цiюються з нейродегенератив-ними захворюваннями. Цi даш дуже добре кореспондують з сучасними уявленнями про ш-галяцмний шлях надходження наночастинок — не ттьки до оргaнiв респiрaторного тракту, а й про транслокацю наночастинок до головного мозку через нюховий нерв (Nervus о1-factorius).
Також слщ зазначити, що без-пека щодо використання нано-теxнологiй стосуеться не тiльки виключно нових теxнологiчниx процесiв та мaтерiaлiв. Нинi е всi пiдстaви розглядати з пози-цiй нaнотоксикологiï нав^ь тaкi добре дослiдженi процеси, як зварювання [10, 16].
Незважаючи на те, що дослщження ушкальних власти-востей наночастинок вже роз-почато у лaборaторiяx багатьох краТн свiту, й досi бракуе даних щодо покaзникiв гостроТ та хрошчноТ токсичностi, трансло-кaцiï, бюдеградацп та елiмiнaцiï ïx з оргашзму людини. Також залишаеться невирiшеним до-сить широке коло питань, зо-крема, поведшка частинок на-нодiaпaзону у бiологiчниx системах та мехашзми взaeмодiï наночастинок з бюлопчними об'ектами [3, 7, 20].
Загалом, коло проблем бю-безпеки при використанш на-нотеxнологiй можна окреслити таким чином: професмна без-пека, здоров'я споживaчiв та захист довкшля. Зокрема, на семiнaрi з нанотехнолопй та нaномaтерiaлiв, який вiдбувся тд егiдою UNITAR (United Nation Institute for Training and Research) 11 грудня 2009 р. у м. Лодзь (Польща), було види лено таю аспекти у гaлузi за-безпечення безпеки засто-сування нанотехнолопй та на-номaтерiaлiв:
№ 4 2010 Environment & Health 10
□ медико-бiологiчнi (дослщ-ження особливостей бюлопч-hoï дiï наночастинок, параме-TpiB токсичностi, впливу на здоров'я та довюлля);
□ юридичш (державне зако-нодавство щодо нанотехнолопй);
□ етичш (поiнформованiсть виробниюв щодо потенцiйноï небезпеки наноматерiалiв, по-iнформованiсть працiвникiв та населення).
Щодо медико-бюлопчних аспектiв, то йдеться про про-довження дослiдження впливу на оргашзм людини наночастинок та наноматерiалiв за-для запобiгання потенцшно!' шкоди для здоров'я. У свою чергу, це зумовлюе необхщ-нють визначення токсичних властивостей наночастинок та наноматерiалiв, створення альтернативних токсиколопч-них моделей для щентифкацп шкiдливих впливiв, пов'язаних з наночастинками рiзноманiт-них речовин, проведення мо-нiторингу впливу на здоров'я пра^вниюв наночастинок i на-номатерiалiв та розробку за-собiв вимiрювання вмiсту наночастинок у довюлл^ зокре-ма у повiтрi робочо!' зони, та методiв визначення експози-Ц|| [21].
Токсичнiсть наночастинок не може бути виведеною пор1вня-но з аналогами у макро-дисперсшй форм1 або у вигляд1 суцшьних фаз, тому що ïхнi токсиколопчш властивостi е результатом не тшьки х1м1чно-го складу, але й таких особливостей, як поверхнев! характеристики, розм!р, форма, маса тощо [9].
кр1м того, наукова спшьнота (зокрема фундатори наноток-сикологiï) наполягае на негай-них дослiдженнях потенцiйних ризик1в для здоров'я людей, довюлля та професмних ризи-к1в. Зокрема, у стратепчному планi NIOSH (National Institute Of Occupational Safety & Health) щодо нанотехнолопй прюритетними е питання оцш-ки токсичност нових матерiа-л1в, оцiнка експозицiï на робо-чому мющ тих, хто працюе у сферi нанотехнологiй, та оцш-ка ризиюв.
Отже, нин1 прiоритетними е таю питання щодо нанобезпеки:
□ дослщження токсичност наночастинок та нових матери алiв;
□ мон1торинг професшних
впливiв;
□ аналiз потенцiйних ризиюв для здоров'я людей, оточуючо-го середовища та професмних ризикiв;
□ зменшення негативних впливiв та поширення Ыфор-мацiТ про потенцiйнi ризики.
Також слщ враховувати, що розвиток нанотехнолопй, бе-зумовно, сприяе прогресу науки та технки. Тому треба зробити все можливе, щоб медико-бюлопчш дослщження задля нанобезпеки були об'ективними та незаангажо-ваними.
Таким чином, можна зробити деюлька загальних висновюв.
1. Мехашзм впливу на оргашзм речовин, яю перебувають в ультрадисперсному сташ, ю-тотно в^^зняеться вiд юную-чих наукових уявлень, що зумовлюе необхiднiсть розробки питань з мошторингу експози-цп впливу аерозолiв високо-дисперсних матерiалiв, пошуку бiомаркерiв для оцiнки функ-цiонального стану тих, хто працюе у сферi нанотехноло-гiй, удосконалення засобiв н дивiдуального захисту.
2. Порiвняно з частинками, розмiри яких виходять за межi нанодiапазону, ультрадисперс-нi частинки мають бiльшу бю-логiчну активнiсть i спроможнi Ыдукувати iнтенсивнi запальнi реакцiТ. Крiм того, бюлопчна активнiсть навiть ультрадис-персних частинок суттево вари юе залежно вщ розмiру.
3. Навiть короткостроковi впливи ультрадисперсних ча-стинок, якi присутнi в атмосферному пов^ та повiтрi ро-бочоТ зони, можуть спричиняти рiзноманiтнi реакцiТ з боку сер-цево-судинноТ та дихальноТ систем, тому до груп пщвищено-го професмного ризику можуть бути вщнесеш працiвники, якi зайнятi у вщкритих вироб-ничих процесах зi створенням та використанням аерозолiв високодисперсних матерiалiв.
4. Необхiдне проведення по-глиблених експериментальних дослщжень особливостей бю-лопчно'Т дiТ наночастинок та оцiнки експозицп з метою iдентифiкацiТ та скорочення ризиюв для здоров'я людей та довюлля.
Л1ТЕРАТУРА
1. Особливост бюлопчно'Т дiТ частинок нанодiапазону залежно вщ Тхнього розмiру / Ю.1. Кундiев, О.В. Демецька,
Т.К. Кучерук та iн. // Экспериментальная онкология. — 2008.
— Т. 10, № 2. — С. 217-220.
2. Asgharian B. Deposition of ultrafine (nano) particles in the human lung / B. Asgharian // Inhal. Toxicol. — 2007 — V. 19, № 13. — P. 1045-1054.
3. Balbus J.M. Meeting Report: Hazard assessment for nanopar-ticles: Report from an interdisciplinary workshop / J.M. Balbus, A.D. Maynard, V.L. Colvin // Environ. Health Persp. — 2007. — V. 115, № 11. — P. 1664-1669.
4. Metal nanoparticle pollutants interfere with pulmonary surfactant function in vitro / M.S. Bakshi, L. Zhao, R. Smith, F. Possmayer, N. Petersen // Biophys. J. — 2008. — V. 94, № 3. — P. 855-868.
5. Berger A. Runs of ventricular and supraventricular tachicardia triggered by air pollution in patients with coronary heart disease / A. Berger, W. Zareba, A. Schneider // J. Occup. Environ. Med. — 2006. — V. 48, № 11. — P. 1149-1158.
6. Exposure to ultrafine particles from ambient air and oxidati-ve stress-induced DNA damage / E.V. Brauner, L. Forchhammer, P. Moller et al. // Environ. Health Perspect. — 2007. — V. 115, № 8. — P. 1177-1182.
7. Brouwer D.H. Personal exposure in the workplace: exploring sampling techniques and strategies / D.H. Brouwer, J.H. Gijsberg, M.W. Lurvink // Ann. Occup. Hyg. — 2004. — V. 48, № 5. — P. 439-453.
8. Chaumet P.C. Optical trapping and manipulation of nano-objects with an apertureless probe / P.C. Chaumet // Phys. Rev. Lett. — 2002. — V. 88, № 12. — P. 123-601.
9. Cheng YH. Measurements of ultrafine particle concentrations and size distribution in an iron foundry / YH. Cheng // J. Hazard Mater. — 2008. — V. 158, № 1. — P. 124-130.
10. Dasch J. Physical and chemical characterization of airborne particles from welding operations in automotive plants /J. Dasch, J. D'Arcy // J. Occup. Environ. Hyg. — 2008. — V. 5, № 7. — P. 444-454.
11. Delfino R.J. Potential role of ultrafine particles in assotiations between airborn particles mass and cardiovascular health / R.J. Delfino, C. Sioutas, S. Malik // Environ. Health Perspect. — 2005.
— V. 113, № 8. — P. 934-946.
11 Environment & Health № 4 2010
12. Donaldson K. The Janus faces of nanoparticles / K. Donaldson, A. Seaton // J. Nanosci. Nanotechnol. — 2007. — V. 7, № 12. — P. 4607-4611.
13. Donaldson K. Nanotoxico-logy // Occup. Environ. Med. — 2004. — V. 61. — P. 727-728.
14. Oxidatively damage DNA in rats exposed by oral gavage to C60 fullerenes and single-walled carbon nanotubes / J. Folkmann, L. Risom, N.R. Jacobsen et al. // Environ. Health Perspect. — 2009.
— V. 117, № 5. — P. 703-709.
15. Fukumori Y Structure and function of nano-size biomag-netic particle / Y. Fukumori // Sei-kagaku. — 2000. — V. 72, № 9.
— P. 1165-1168.
16. Hovde C.A. Effects of voltage and wire feed speed on weld fume characteristics / C.A. Hovde, P.C. Raynor // J. Occup. Environ. Hyg. — 2007. — V. 4, № 12. — P. 903-912.
17. Haboub A. Thermal volatilization properties of atmospheric nanoparticles / A. Haboub, J. Hallett, D. Lowenthal // Environ. Monit. Assess. — 2007. — V. 134, № 1-3. — P. 191-197.
18. Karoly E.D. Up-regulation of tissue factor in human pulmonary artery endothelial cells after ultrafine particle exposure / E.D. Karoly, Z. Li, L.A. Dailey et al. // Environ. Health Perspect. — 2007.
— V. 115, № 4. — P. 535-540.
19. Min C. Nanoparticle-indu-ced cell culture models for degenerative protein aggregation diseases / C. Min, A. von Mie-kecz // Inhal. Toxicol. — 2009. — V. 21, № 1. — P. 110-114.
20. Nasterlack M. Considerations on occupational medical surveillance in employees handling nanoparticles / M. Naster-lack // Int. Arch. Occup. Environ. Health. — 2008. — V. 81, № 6. — P. 721-726.
21. Sharpening the focus on occupational safety and health in nanotechnology / P. Schulte, C. Geraci, R. Zumwalde // Scand. J. Work. Environ. Health. — 2008.
— V. 34, № 6. — P. 471-478.
22. Simeonova P.P. Engineered nanoparticle respiratory exposure and potential risks for cardiovascular toxicity: predictive tests and biomarkers // Inhal. Toxicol. — 2009. — V. 21, № 1. — P. 68-73.
23. Shulz H. Fine particulate matter — a health hazard for lungs and other organs? / H. Schulz // Pneumologie. — 2006. — V. 60, № 10. — P. 611-615. HagiMwna go pega^ii 24.02.2010.
ASSESSMENT OF IMMUNOTOXIC ACTION OF SURFACTANTS AND ENZYMES - COMPONENTS OF NEW SYNTHETIC DETERGENTS
Voloshchenko O.I., Raietska Ye.V., Vinarska Ye.I., Maistrenko Z.U.
OI|IHKA IMVHOTOKCHMHOi flll nOBEPXHEBO-AKTHBHHK PE1OBHH TA EH3HMIB - CKBAflOBHK HOBHX CHHTETH1HHK MHHHHK 3ACOEIB
aтерiaли натурних доотджень останшх десятирiч свщчать про невпинно зростаючу алерпза-цю населення в усьому свт [13] та ризик виникнення мно-жинноТ xiмiчноï чутливост [4], яку деяк дослщники розгляда-ють як компонент алергп. Серед екзогенних аген^в, як сaмi по собi е етюлопчними факторами або ж створюють сприят-ливий фон для виникнення алерпчних реакцм та захворю-вань, синтетичш мийн засоби (СМЗ) посщають важливе мю-це. Вщомо, що СМЗ (зокрема, як мютять поверхнево-активш речовини (ПАР) та ферменти) з певною бюлопчною активнютю можуть негативно впливати на здоров'я людини. Експеримен-тальними дослщженнями вста-новлено, що деякi ПАР тдви-щують у кровi вмiст метгемо-глобiну, порушують клiтинний метaболiзм, що призводить до Ыцювання перекисного оки-слення лтщв, пригнiчення ан-тиоксидантноТ системи та сти-муляцiï вшьнорадикальних процесiв [5-6]. Незалежно вiд шляxiв надходження до орга-нiзму ПАР можуть впливати на обмш лтщв, бiлкiв та вуглево-дiв, порушуючи його. Пщтвер-джено здaтнiсть ПАР викликати iмунологiчнi ефекти, якi про-являються у дисбaлaнсi ктьюс-
ОЦЕНКА ИММУНОТОКСИЧЕСКОГО ДЕЙСТВИЯ ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫХ ВЕЩЕСТВ И ЭНЗИМОВ — СОСТАВНЫХ НОВЫХ СИНТЕТИЧЕСКИХ МОЮЩИХ СРЕДСТВ Волощенко О.И., Раецкая Е.В., Винарская Е.И., Майстренко З.Ю.
Результаты экспериментальных исследований влияния на иммунную систему организма лабораторных животных поверхностно-активных веществ и энзимов при перкутанном пути поступления свидетельствуют о том, что изучаемые вещества оказывают иммунотоксическое действие, основным проявлением которого является развитие аутосенсибилизации. Изменения клеточного состава лейкоцитарной формулы крови, содержания основных иммунокомпетентных клеток зависят от вида вещества и дозы действующих соединений.
© Волощенко О.1., Раецька О.В., Винарська О.1., Майстренко З.Ю. СТАТТЯ, 2010.
ВОЛОЩЕНКО О.1., РАЕЦЬКА О.В., ВИНАРСЬКА О.1., МАЙСТРЕНКО З.Ю.
ДУ «1нститут ппени та медичноТ екологи iм. О.М. Марзеева АМН УкраТни», м. КиТв
УДК 543.395 : 612.017
№ 4 2010 Environment & Health 12
