CC BY
75
EXPERIENCE OF THE APPLICATION OF EXISTING EU DIRECTIVES AT THE DETERMINATION OF THE HAZARD CLASS OF THE INDUSTRIAL WASTE
Stankevych V.V., Kostenko A.I., Trakhtengerz G.A.
ДОСВ1Д ЗАСТОСУВАННЯ ВИМОГ ДИРЕКТИВ ЕС ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ НЕБЕЗПЕКИ ПРОМИСЛОВИХ В1ДХОД1В
СТАНКЕВИЧ В.В., КОСТЕНКО А.1., ТРАХТЕНГЕРЦ Г.А.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. КиТв
УДК
614.78/79:628.4.032
Ключовi слова: промислов1 вiдходи, токсичнiсть, клас небезпеки, ризики.
сновною метою уах положень щодо поводження з в1дходами мае бути захист здоров'я людини I довктля вщ шк1дливого впливу, спричиненого Тх збиранням, перевезенням, оброб-кою, збер1ганням та видаленням. Досягнення ц1еТ мети базуеться на встановленн ступеня небезпеки -класу небезпеки в1дход1в для навко-лишнього середовища I здоров'я населення. Анашз результат1в багато-р1чних дослщжень в1дход1в,, що вико-нуються лаборатор1ею, св1дчать, що вагомим критер1ем оц1нки ступеня небезпеки в1дходу е комплексний пд х1д з урахуванням ф1зико-х1м1чних властивостей в1дходу та токсичних характеристик його складових. За цими критер1ями проводилися розра-хунки Ыдешв токсичност1 основних токсичних компонент1в, за сумарними значеннями яких з урахуванням меха-н1зму патогенетичнот дм х1м1чних речо-вин визначалася потенц1йна небезпе-ка вщход1в - встановлення класу небезпеки для довктля I здоров'я населення, яке проводилося за методикою, викладеною у ДСанП1Н 2.2.7.029-99, нараз1 скасован1й [1].
Водночас дослщження р1зних вид1в промислових вщход1в показа-
ли, що супутш чинники потенцмно! небезпеки вiдходiв для довкiлля та здоров'я людини у багатьох випад-ках потребують специфiчних пщхо-дiв та умов щодо поводження. Надзвичайно висока потреба у застосуванш таких пiдходiв була виявлена у тих випадках, коли ток-сичнiсть сумiшi складових вiдходу як така була невисокою. Певний внесок у визначенн небезпеки вд ходiв було здшснено за рахунок речовин, якi не враховувалися при обчисленш коефiцiентiв токсичности але спричиняли негативний антропогенний вплив на оточуюче середовище, змiнюючи його пара-метри та впливаючи на здоров'я людини [2].
Застосування бюлопчних i радю-лопчних критерiТв оцiнки промислових вiдходiв забезпечило пов-ноту визначення ТхньоТ загальноТ санiтарно-епiдемiологiчноТ небезпеки для довктля та здоров'я людини. Додаткова оцшка склад-них хiмiчних утворень промислових вiдходiв з урахуванням супутшх факторiв небезпеки (за бюлопчни-ми та радiологiчними ознаками) при визначенш класу небезпеки
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ ДЕЙСТВУЮЩИХ ДИРЕКТИВ ЕС ПРИ ОПРЕДЕЛЕНИИ КЛАССА ОПАСНОСТИ ПРОМЫШЛЕННЫХ ОТХОДОВ Станкевич В.В., Костенко А.И., Трахтенгерц Г.А.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Цель - обоснование внедрения современных подходов и методик по Директивам ЕС для определения потенциальной опасности отходов. Материалы и методы. Проанализированы подходы к определению класса опасности промышленных отходов; проведено сравнение результатов исследований, получаемых при определении класса опасности с использованием отмененных национальных нормативов, директив и регламентов Европейского Союза. Результаты. Установлено, что использование директив и регламентов Европейского Союза позволяет существенно усовершенствовать методику определения класса опасности промышленных отходов. Такой подход способствует более точному определению потенциальной опасности отходов для здоровья человека, учитывая большее количество факторов и путей воздействия на человеческий организм токсичных, радиоактивных и биологически опасных компо-
нентов промышленных отходов по сравнению с методиками, которые использовались в отмененных национальных нормативных документах. Выводы. Определение категории потенциальной опасности смесей компонентов отходов по оценке ингаляционной острой токсичности (ОТ) позволило определить класс опасности отходов не только по оральной токсичности, но и с учетом ингаляционного пути поступления в организм.
Оценка агрегатного состояния отходов позволила по физико-химическим характеристикам определить категории рисков и безопасности при обращении с ними, что дает возможность обоснованно оценить все возможные проявления потенциальной опасности отходов для окружающей среды и здоровья населения. Реализация системного подхода к определению потенциальной опасности промышленных отходов с применением методик нормативных документов ЕС в целом направлено на усовершенствование регулированного обращения с отходами и улучшения состояния окружающей среды и здоровья населения.
Ключевые слова: промышленные отходы, токсичность, класс опасности, риски.
© Станкевич В.В., Костенко А.1., Трахтенгерц Г.А. СТАТТЯ, 2018.
№ 3 2018 Environment & Health 50
EXPERIENCE OF THE APPLICATION OF EXISTING EU DIRECTIVES AT THE DETERMINATION OF THE HAZARD CLASS OF THE INDUSTRIAL WASTE
Stankevych V.V., KostenkoA.I., TrakhtengerzG.A.
SI «O.M. Marzeyev Institute for Public Health, NAMSU», Kviv
Objective: We substantiated the implementation of modern approaches and techniques on the EU Directives for the determination of the potential hazard of waste.
Materials and methods: We analyzed the approaches to the determination of the industrial waste hazard class, carried out a comparison of the results of the studies obtained at the determination of the hazard class using^ cancelled national standards, directives and regulations of the European Union. Results: The use of directives and regulations of the European Union makes it possible to improve significantly the methodology for the determination of hazard class of the industrial waste. This approach contributes to a more accurate identification of the potential hazard of waste to a human health, taking into account the greater number of factors and ways of the effect of toxic, radioactive
and biologically hazardous components of the industrial waste on the human organism in comparison with techniques used in cancelled national standards.
Conclusions: The determination of the potential hazard category of mixtures of waste components by the assessment of inhalation acute toxicity (RT) made it possible to determine the hazard class of waste not only by oral toxicity but taking into account the inhalation route of ingress into organism. The assessment of the aggregate state of waste made it possible to determine the categories of risk and safety when handling them in terms of physical and chemical characteristics which made it possible to assess reasonably all possible manifestations of the potential hazard of waste for the environment and health of the population. The realization of system approach to the determination of the potential hazard of the industrial waste, using standards (EU), is generally aimed to the improvement of regulated handling the waste and improvement of the state of the environment and health of the population. Keywords: industrial waste, toxicity, hazard class, risk.
сприяла бшьш ч^кому визна-ченню загальноТ потенцмноТ небезпеки вiдходiв та шляхiв поводження з ними. На основ1 цих основних положень було констатовано, що визначення потенцмноТ небезпеки вiдходiв мае проводитися не лише за Тхньою токсичнютю, але й з обов'язковим урахуванням рiв-шв дм радiацiйноТ компоненти та бюлопчних чинниюв антропогенного походження. 1нте-гральна оцшка ступеня небезпеки вiдходiв при визначенн класу небезпеки проводилася за трьома блоками, поданими на рисунку.
Залежно вщ класу небезпеки за кожною складовою компонентою визначалася прюритет-нють показниюв. При цьому бшьш безпечш за токсиколопч-ними характеристиками вдао-ди можуть бути вщнесеш до вищого рiвня небезпеки за радюлопчними або бюлопчни-ми факторами, що вимагае застосування певних пiдходiв до поводження з такими выходами. Такий комплексний пщхщ до встановлення класу небезпеки промислових вiдходiв за показниками, яю формують загальну саытарно-епщемюло-пчну загрозу цих утворень для навколишнього середовища та здоров'я людини, сприятиме ч^кому ранжируванню вщход^в, впорядкуванню питань Тх облiку та належного контролю над поводженням [3, 4].
Впровадження комплексно!' оцшки вiдходiв вносило змiни
до основного документа ДСан^Н 2.2.7.029-99, нараз1 скасованого, за методиками якого проводилися розрахунки складових вiдходiв - хiмiчних речовин за параметрами Т'хньо!' гостроТ пероральноТ токсично-стi [5]. Але водночас не були враховаш iншi агрегаты стани вiдходiв (пилова компонента, пара, гази, аерозолО та основ-ний шший шлях надходження до оргашзму - iнгаляцiйний. Крiм того, недолками дСанПiН 2.2.7.029-99, за яким проводи-лися розрахунки визначення сумарного iндексу токсичност (зазвичай за двома-трьома компонентами), що було по-кладено в основу встановлення класу небезпеки вдаоду, було й те, що не враховувались ус1 складовi - хiмiчнi речовини з високими або низькими зна-ченнями концентрацм, внаош-док чого швелювалася потен-цiйна небезпека цих речовин i вiдходу загалом.
Таю положення щодо оцiнки ступеня небезпеки хiмiчних
речовин, у тому числ1 и складових в1дход1в, визначен у вщпо-в1дних Директивах бвропей-ського Парламенту та Ради бвропейських сп1втовариств «Про в1дходи» (75/442/еЕС вщ 15.07.1975, 2008/98/еС в1д 19.11.2008), «Про небезпечш вщходи» (2006/12/еС в1д 05.04.2006, 91/689/еС в1д 12.12.1991) з подальшими зм1-нами у Директивах Ради 6С, якими встановлено принципов! положення у сфер1 д1яльност1 з вщходами, що визначать по-дальш1 шляхи поводження з вщходами на пщприемствах та об'ектах, як1 е джерелами Тх утворення та зд1йснюють поводження з ними [6, 7].
УкраТною ратиф1ковано «Угоду про асоц1ацю з бвро-пейським Союзом, 16.09.2014 I розроблено план 1мплемента-цп, метою якого е забезпечен-ня наближення законодавства УкраТни до законодавства 6С у частин1 штеграцп еколопчноТ пол1тики та забезпечення м1н1-м1зац1Т впливу негативних чин-
Рисунок
Схема встановлення класу небезпеки вiдходiв
1НТЕГРАЛЬНА ОЦ1НКА В1ДХОДУ
ТОКСИКОЛОПЧНА РАД1ОЛОГ1ЧНА Б1ОЛОГ1ЧНА
КОМПОНЕНТА КОМПОНЕНТА КОМПОНЕНТА
Клас небезпеки Р1вн1 дм Як1сн1 характеристики,
х1м1чноТ токсичност (Аеф ПРН) ступ1нь еп1дем1чноТ
(I, II, III, IV) дозово- загрози
ефективна залежн1сть
КЛАС НЕБЕЗПЕКИ В1ДХОДУ
-Ф-"
никiв на здоров'я населення. На виконання завдань щодо реалiзацiТ плану iмплементацiТ е розроблення проекту нормативно-правового акту на замЫу ДСанПМ 2.2.7.029-99 «Ппешч-нi вимоги щодо поводження з промисловими вщходами та визначення класу Тх небезпеки для здоров'я населення», що передбачае перехiд на евро-пейськi норми визначення небезпечностi вiдходiв.
Мета роботи: обГрунтування впровадження сучасних тдхо-дiв i методик за Директивами 6С для визначення потенцмно'Т небезпеки вiдходiв.
Матерiали та методи до-слiдження. Матерiалами до-слщжень були результати саштарно-етдемюлопчно'Т оцiнки промислових вiдходiв з визначенням класу Тх небезпе-ки за методиками скасованого ДСан^Н 2.2.7.029-99 та Директивами 6С i Регламенту еС 1272/2008 [8-10].
Ниш в Укра'Тш не юнуе жодно-го нормативного документа, за яким може бути встановлено стутнь потенцiйноТ небезпеки вiдходiв для довкiлля i здоров'я населення. Фахiвцями iнститу-ту розроблено проект документа ДСП «Встановлення класу небезпеки вiдходiв». Керую-чись положеннями вщповщних Директив еС та Регламенту еС 1272/2008, ми визначили по-тенцiйну небезпеку рiзних видiв промислових вiдходiв за Ыгаля-цмного надходження до орга-нiзму з урахуванням значень концентрацiй усiх складових вiдходiв та iнших фiзико-хiмiч-них характеристик (агрегатний стан, значення рН, волопсть та iншi властивостi).
Результати досшдження та Ух обговорення. ОцЫку потен-цiйноТ небезпеки рiдких та твердих вiдходiв, утворених у процес виробничоТ дiяльностi пiдприемства ПрАТ «Кримський тИтАн», проведено за результатами до^джень рiдкого вд ходу iз кислотонакопичувача та твердих вiдходiв, в^браних iз фосфогiпсосховища, з визначенням категорп небезпеки -класу небезпеки за розрахун-ками (на пiдставi методики Регламенту еС № 1272/2008 CLP), в основу яких покладено результати визначення кон-центрацм кожного зi шкiдливих компонен^в сумiшi вiдходiв -важких металiв та оцiнка ТхньоТ гостроТ токсичност (ГТ), яка
для сумiшi визначаеться шляхом розрахунку виходячи з показниюв оцЫки ГТ для кожного компонента, що врахову-еться за формулою:
100
= I
A7F
'-mix n
АТЕ
де С| - концентрацiя (масова чи об'емна частка, %) компоненти i; i - номери компонент вщ 1 до n; n - юльюсть компонент; ATEi
- оцшка ГТ компоненти i.
100 - (IC невiдомий, якщо > 10%) АТЕ
mix
З урахуванням фiзичного стану вiдходiв (рiдкi вiдходи iз кислотонакопичувача у виглядi аерозолiв, твердi вщходи iз фосфогiпсосховища у виглядi пилу) та складу компонент вiдходiв з вмютом важких металiв проведено розрахунки визначення ступеня небезпеки
- класу небезпеки вiдходiв за шгаляцшного шляху надходження до оргашзму. Розрахунки за оцЫкою ГТ з урахуван-ня параметрiв гостроТ токсич-ностi компонент вщходу iз кислотонакопичувача за Ыгаляцй
ного надходження до оргашз-му подано у таблиц 1.
Результати розрахунюв кое-фiцiента визначення категорп небезпеки за стввщношенням сумарноТ концентрацм шкщли-вих речовин у складi промислових стокiв iз кислотонакопичувача та оцшки гостроТ ток-сичностi кожноТ компоненти (АТFi) становить (ICi / АТFi = 0,154884% / 1,9469563 = 0,0795518), що вщповщно до шкали оцiнки небезпеки (0,05 < категорiя 2<0,5) характери-с зуе рiдину iз кис-_ = I C| лотонакопичувача
АТЕ1 як вiдхiд II класу 1 небезпеки за шга-ляцiйного надходження до оргашзму у виглядi аерозолiв.
Враховуючи значення пара-метрiв гостроТ токсичностi у разi орального надходження до органiзму хiмiчних речовин (ЛД50) у складi вщходу iз кислотонакопичувача (Pb, Cu, Cd, Zn, Ni, Ti, As), проведено оцшку вiдходу з урахуванням визна-чених концентрацiй у стввщ-ношеннi до оцiнки гостроТ ток-сичностi кожноТ компоненти -(ATEi), за винятком цинку (Zn, титану (Ti) та арсену (As), вмют яких не визначався у деяких
Таблиця 1
Визначення ступеня небезпеки рщкого вщходу i3 кислотонакопичувача за оцшкою ГТ з урахуванням параметрiв гостроУ токсичностi компонент за шгаляцшного надходження до оргашзму
Назва дослщ-жуваного об'екта Концентрацiя важких металiв, %
Pb Cu Cd Zn Ni Ti As
Вщхщ - рщи-на iз кислотонакопичувача 0,000124 0,0361 0,00013 0,0524 0,05332 0,01272 0,00009
Клас токсич-ностi (повiтря робочоТ зони) 1 2 2 1 1 3 2
АТFi 0,005 0,05 0,05 0,005 0,005 0,5 0,05
Сi/АТFi 0,0248 0,722 0,026 0,1048 1,0664 0,0011563 0,0018
Таблиця 2
Визначення ступеня небезпеки вщходу iз кислотонакопичувача за оцшкою ГТ за орального шляху надходження до оргашзму
Назва Концентращя важких метатв, %
об'екта Pb Cu Cd Zn Ni Ti As
Вщхщ -
рщина iз кислотонакопичувача 0,000124 0,0361 0,00013 - 0,05332 - 0,00009
АТFi 100 100 100 - 100 500 100
С/АТ^ 0,00000124 0,000361 0,0000013 - 0,0005332 - 0,0000009
№ 3 2018 Environment & Health 52
пробах (ЛД50>2000 мг/кг). Визначення ступеня небезпеки вдаоду i3 кислотонакопичува-ча за оцiнкою ГТ за орального надходження до оргашзму подано у таблицi 2.
Результати розрахунюв для визначення категорп' небезпеки рiдкого промислового выходу iз кислотонакопичувача за оцшкою гостроТ токсичностi за орального шляху надходження до оргашзму визначилися на рiвнi (ЕС / EATEi) = 0,089683/ 0,00089764 = 99,90976), що за шкалою категорп небезпеки (50<категорiя 3<300) характе-ризуе вiдхiд як помiрно небез-печний - III клас.
Оцiнка ступеня небезпеки твердого промислового вщ-ходу iз фосфоппсосховища проводилася на основi розрахунюв iндексiв токсичностi для кожного з хiмiчних елементiв для встановлення вщповщно-го класу небезпеки за методиками ДСанПiН 2.2.7.029-99 щодо визначення шдекав ток-сичностi, розрахованими за параметрами токсичност за орального надходження до органiзму хiмiчних елементiв (важких металiв) у сум^ вщ-ходу, а також для порiвняння на основi сучасних пiдходiв, зазначених у методиках роз-рахункiв за Регламентом 6С 1272/2008. Результати розра-хункiв iндексiв токсичност хiмiчних елементiв у дослщ-женому вiдходi подано у таблиц 3.
За отриманими результатами дослщжень вiдходу iз вщва-лу фосфоппсосховища з ура-хуванням значень Ыдекав ток-сичностi важких металiв сумар-ний iндекс токсичностi було визначено на рiвнi КЕ 18,3>10, що вiдповiдно до шкали класи-фiкацiТ ступеня небезпеки за ДСан^Н 2.2.7.029-99 характе-ризуе вiдхiд iз вiдвалу фосфо-гiпсосховища як малонебез-печний - IV клас небезпеки. Визначення категорп небезпеки - класу небезпеки вдаоду is вщвалу фосфогiпсосховища проведено за оцiнкою ГТ за орального шляху надходження до оргашзму за методиками Регламенту 6С 1272/2008 -подано у таблиц 4.
Результати розрахунюв кое-фМен^в (табл. 4), за якими визначалася категорiя небезпеки вiдходу iз вiдвалу фосфо-гiпсосховища за оцшкою ГТ за орального шляху надходження
до оргашзму, показали, що коефщент вщношення сумар-ноТ концентрацп шкщпивих речовин у склад1 в1дходу стано-вить (ECj / ЕАТЕ| = 0,005798% / 0,00005798 = 100), що за шкалою оцшки категори небезпеки (50< категор1я 3<300) характе-ризуе його як пом1рно небез-печний - III клас небезпеки за орального шляху надходження до оргашзму. Таким чином, за розрахунками вщповщно до методик Регламенту 6С 1272/2008 вщхщ 1з вщвалу фосфоппсосховища за параметрами гостроТ оральноТ ток-сичност1 класиф1ковано як пом1рно небезпечний - III клас, а за методиками розрахунюв ДСанП1Н 2.2.7.029-99 вщхщ класифковано як малонебез-печний - IV клас. Пор1вняння отриманих результат1в св1д-чить про перевагу застосуван-ня сучасних пщход1в i методик для встановлення потенцмноТ небезпеки вiдходiв.
Зважаючи на те, що дослщ-жений вщхщ за агрегатним станом е твердою субстанцею, який перебувае на вщкритому просторi i за певних умов здат-
нии до пилоутворення, проведено визначення категори Иого потенцмно'Т небезпеки з ураху-ванням шгаляцшного шляху надходження до органiзму. Керуючись положеннями Регламенту еС 1272 /2008, вра-ховуючи склад вдаоду з вмн стом важких металiв, розра-хунки визначення ступеня небезпеки - класу небезпеки за шгаляцмного шляху надходження до оргашзму - подано у таблиц 5.
Результати розрахунюв для визначення категори небезпеки вщходу за шгаляцмного шляху надходження до оргашзму показали, що коефщент вщно-
Таблиця 3
Розрахунки шдекЫв токсичностi хiмiчних елементiв у npo6i вiдходу i3 вiдвалу фосфогiпсосховища
Назва х1м1чного елемента Концентрац1я, мг/кг (Сфакт) Концентрац1я, кг/т (Сфакт) Lg ЛД50 1ндекс токсичност1 (<i)
Проба в1дходу 1з в1двалу фосфог1псосховища
Pb 1,2 0,0012 1,8692 1557,7
Си 4,8 0,0048 2,0345 423,85
Cd - - -
Zn 26,0 0,026 2,978 114,54
Ni 48,98 0,04898 2,066 42,18
Ti 121,54 0,12154 3,778 31,08
As 3,0 0,003 2,079 693
Таблиця 4
Визначення ступеня небезпеки вщходу i3 вiдвалу фосфогiпсосховища за оцшкою ГТ за орального шляху надходження до оргашзму
Назва об'екта Концентрац1я важких метал1в, %
Pb Си Cd Ni As
Проба вщходу 1з вщвалу фосфоппсосховища 0,00012 0,00048 - 0,004898 0,0003
ATEi (за параметрами токсичностО 100 100 100 100 100
Ci/ATEi (проба з в1двалу) 0,0000012 0,0000048 - 0,00004898 0,000003
шення сумарно! концентрацп шк1дливих речовин у склад1 выходу становить (ЕС| / еАТЕ| = 0,020552% / 0,1438649 = 0,14285625), що за шкалою оц1нки категори небезпеки (0,05 < категор1я 2<0,5) характеризуе в1дходи 1з вщвалу фосфоппсо-сховища як в1дходи II класу небезпеки за 1нгаляц1йного над-ходження до орган1зму.
Цей приклад е наочним свщ-ченням того, що зважаючи на сучасш пщходи у визначенш класу небезпеки розрахунки за методиками нормативних до-кумент1в еС проводяться бтьш обГрунтовано, з урахуванням ус1х визначених компонент, а не ттьки тих, як1 мають най-менш1 значення 1ндекс1в ток-сичност1. За оц1нкою ¡нгаляцй ноТ ГТ компонент вщход1в визначено категори ТхньоТ потенцшноТ небезпеки у раз1 надходження до орган1зму не лише оральним, але й ¡нгаля-ц1йним шляхом.
Всеб1чна оц1нка небезпеки в1дход1в була би недостатньою без урахування ризиюв, як1 зумовлен1 ф1зичним станом сум1шей х1м1чних речовин у склад1 в1дход1в. Згщно з Директивою еС № 2001/59 ус1 х1м1чн1 речовини класиф1кують-ся за ризиком I безпекою з перел1ком код1в (буква-номер) конкретних фактор1в ризику або вказ1вок з безпеки. Букви-номери R1-R68 вка-зують перел1к ризик1в, пов'яза-них з речовинами або Тхн1ми сум1шами, як1 можуть характе-ризувати окрем1 властивост речовини та у р1зних сполучен-нях. Наприклад, R1-R19 характеризуют переважно ф1зико-х1м1чн1 властивост1 речовин або сум1шей, таю як вибухонебез-печне у сухому вигляд1, вибухо-небезпечне при контакт! з
пов1трям, вибухонебезпечне при зм1шуванн1 з горючими речовинами, пожежонебезпеч-не, надзвичайно пожежонебез-печне тощо. Перелк ризик1в R20-R49 характеризуе власти-вост1 речовин або сум1шей: токсичн1 для живих орган1зм1в, токсичн1 при вдиханш, небез-печн1 при заковтуванн1, токсич-н1 при контакт! з! шюрою або сполучення ризик!в, наприклад R26/27/28 - надзвичайно ток-сичн! при вдиханш, потраплян-н! на шюру ! проковтуванн!. Також за ц!ею рубрикац!ею в!дображено ризики вщдале-них ефект!в д1Т та небезпека для навколишнього середови-ща. Символи вказ!вок щодо безпеки S1-S64 у р!зних сполу-ченнях характеризують речо-вину щодо правил поводження: зберкати п!д замком, не вдиха-ти пил, збер!гати дал! вщ дже-рел тепла, запоб!гати потрап-лянню в оч!, на шюру, негайно зняти забруднений одяг та ¡нш1 заходи поводження: не злива-ти у канал!зац!ю, використову-вати вщповщш засоби захисту очей, шюри рук, обличчя, не допускати потрапляння у довк!лля, зберкати т!льки в ориг!нальн!й упаковц! тощо. Зпдно з директивами евросоюзу класифка^я категор!й ризику (^), позначення безпеки ! токсичност! (Т) дае повноц!нну характеристику хн м!чних речовин, наприклад Т+ R26, R27, R28, R29 св!дчить про те, що речовина е дуже отруйною - високотоксичною. Небезпека х!м!чноТ речовини за ступенем шюдливост познача-еться Хп, Тдк1 речовини С, наприклад категор!я ризику С R35 R34 вказуе на те, що речо-вина е Тдкою, х!м!чно активною.
Результати досл!джень пев-них в!дход!в показали, що за
Таблиця 5
Визначення ступеня небезпеки вщходу iз вiдвалу фософогiпсосховища за оцшкою ГТ з урахуванням параметрiв гостро'Г токсичностi компонент за шгаляцшного надходження до органiзму
Назва дослщжу-ваного об'екта Концентрац1я важких метал1в, %
РЬ Си Сс1 Zn N1 Т1 Ав
В1дх1д 1з в1двалу фосфоппсо- сховища 0,00012 0,00048 - 0,0026 0,004898 0,012154 0,0003
Клас токсичност! (пов1тря робочоТ зони) 1 2 2 1 1 3 2
АТЕ| 0,005 0,05 0,05 0,005 0,005 0,5 0,05
С|/АТЕ| (проба 1з в1двалу) 0,024 0.0096 - 0,0052 0.09796 0,0011049 0,006
токсиколопчними характеристиками х!м!чних речовин у склад! в!дходу в1н може харак-теризуватись як малонебез-печний ! належати до IV класу, але, наприклад, червоний шлам, що утворюеться на глиноземному виробництв!, мае значення рН>12,0 ! за ф!зич-ним станом «надзвичайно високий ступшь дисперсност пилу», що проявляеться р1з-ким по драз ненням слизових оболонок очей ! верхшх дихальних шлях!в ! потребуе щшьних засоб!в Тх захисту, а рщю в!дходи ¡з кислотонако-пичувача з! значенням рН = 0,00-0,58 свщчать про надзвичайно високий р!вень накопи-чення р!зних кислот у його склад!. Враховуючи екстре-мальш значення рН>12,0, рН = 0,00-0,58 та зважаючи на Тх вщкрите зберкання у шламо-накопичувач! та кислотонако-пичувач!, бачимо, що клас небезпеки, встановлений за параметрами гостроТ токсичност! за орального шляху надходження, не повнютю вщоб-ражае ступшь небезпеки таких вщход!в.
Саме застосування пщходу до визначення класу небезпе-ки з урахуванням ф!зико-х!м!ч-них властивостей вщход!в за методиками розрахунк!в у вщ-пов!дност! до вимог Директив та Регламенту еС 1272/2008 за шгаляцшного та дермаль-ного шлях!в надходження до оргашзму суттево зб!льшуе можливост! для встановлення з б!льшою точнютю категори небезпеки таких в!дход!в. Ознаки ризиюв для червоного шламу позначаються символами ризиюв: R20 - небезпечне при вдиханш, R21 - небезпечне при контакт! з! шюрою, R36, R41 - викликае подразнення очей, ризик серйозного ушкодження очей, R48 -небезпека серйозного ушкод-ження здоров'я за довготрива-лоТ д1Т, R65 - небезпечне, бо може запод!яти шкоду леге-ням. Рщкий в!дх!д ¡з кислото-накопичувача рН = 0,00-0,58 позначаеться тими саме символами ризиюв. Кр!м того, такий вщхщ потребуе особли-вих умов щодо захисту довюл-ля ! населення, позначаеться символом S57 - попереджен-ня забруднення навколишнього середовища.
Досл!дження умов поводження з вщходами одорант!в
№ 3 2018 Еотшошшт & Иеаьти 54
природного газу (етил-, метилмеркаптанами) показали, що Ц речовини та продук-ти Тх розкладання (пропiл-, iзопропiл-, iзобутилмеркапта-ни та шшО присутнi у повiтрi у виглядi пари, яка накопичу-еться у низинних мiсцях, пщ-валах, на робочих мiсцях з недостатньоТ вентиляцiею I герметичнiстю обладнання. ^сля контакту з ними ризики небезпеки для здоров'я мо-жуть бути незворотними. Таю вiдходи, як масла техшчш iндустрiальнi за ступенем небезпеки можуть класифкува-тись як вщходи класу, але при контактах з незахищеною шюрою викликають рiзнi сту-пенi подразнення, утворення виразок, деструктивы змши на шюр^ ураження кiсток. Зазначенi ризики також мають бути врахованими i позначе-ними для вiдходу при визна-ченнi ступеня Иого небезпеки.
Висновки
1. Встановлено, що застосу-вання сучасних пiдходiв до оцшки небезпеки вiдходiв з урахуванням нормативних документ еС дозволило суттево удосконалити методику вста-новлення класу небезпеки про-мислових вiдходiв та точшше визначити Тхню потенцiИну небезпеку для довкiлля i здоров'я населення зурахуванням бшьшо'Т кшькост чинникiв нега-тивноТ дiТ та потенцмних шляхiв Тх надходження до оргашзму людини.
2. Урахування шгаляцмного шляху надходження до оргашз-му сумшей складових вiдходiв дозволяе за оцшкою шгаляцм-ноТ гостроТ токсичност (ГТ) складу вiдходiв визначити кате-горiТ ТхньоТ потенцiИноТ небезпеки у разi надходження до оргашзму не тТпьки оральним, але И шгаляцмним шляхом.
3. АгрегатниИ стан вiдходiв дозволяе за фiзико-хiмiчними властивостями визначити ка-тегорiТ ризикiв i безпечност при поводженнi, що дозволяе обфунтовано оцшити усi мож-ливост ТхньоТ потенцiИноТ' небезпеки для довктля i здоров'я населення.
4. Впровадження системного пiдходу до визначення потен-цiИноТ небезпеки промислових вiдходiв з застосуванням методик нормативних докуменлв европеИського Союзу спрямо-ване на удосконалення систе-ми урегульованого поводжен-
ня з вiдходами, що сприятиме полтшенню стану навко-лишнього середовища i здоров'я населення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гiгiенiчнi вимоги щодо поводження з промисловими вiдходами та визначення Тх класу небезпеки для здоров'я населення : ДСан^Н 2.2.7.029-99 / МОЗ УкраТни. К., 1999. 40 с.
2. Станкевич В.В., Какура 1.В., Костенко А.1. Прюритетнють визначення шдекав токсичностi за параметрами токсикометрп при встановленнi класу небезпеки промислових вiдходiв. КиТв, 2010 (1нформацмний лист про нововведення у системi охо-рони здоров'я / Укрмедпатентшформ, № 352009).
3. Станкевич В.В.,
Какура 1.В., Костенко А.1.
Супутнi фактори потенцмно'Т небезпеки промислових вщхо-дiв. КиТв, 2009. (1нформацй ний лист про нововведення у системi охорони здоров'я / Укрмедпатентшформ, № 1822010).
4. Станкевич В.В., Какура 1.В., Костенко А.1. Комплексний пiдхiд до визначення кпаав небезпеки промислових вiдходiв. КиТв, 2010. (lнформацiйний лист про нововведення у систем! охорони здоров'я / Укрмедпатентшформ,
№ 183-2010).
5. Станкевич В.В., Костенко А.1., Какура 1.В. та ¡н. Обфунтування внесення змш до ДСанПiН 2.2.7.029-99. Роздш 5. Визначення класу небезпеки промислових вщход!в. Актуальнi питання ппени та екологiчноТ безпеки УкраТни (XI марзеевськ читан-ня) : зб. тез доп. наук.-практ. конф. К., 2015. Вип. 15.
С. 62-64.
6. Директива № 91/689/ЕС Совета Европейских Сообществ «Об опасных отходах». URL: http://zakon5. rada.gov.ua/laws/show/994_89.
7. Директива бвропейського Парламенту та Ради 2008/98/6С «Про вщходи та скасування деяких Директив» вщ 19.11.2008. URL: http://base.consultant.ru/cons/ cgi/online.cgi?req=doc;base= INT;n=46745.
8. Регламент 6С
№ 1272/2008 бвропейського
Парламенту та Ради вщ 16.12.2008 (Про класифкацю, маркування та пакування речовин та сумшей, що вносить змши та скасовуе Директиви 67/548/6ЕС i 1999/45/6С та вносить змiни до Регламенту 6С № 1907/2006/.
9. Трахтенгерц Г.Я. Вппив накопичувачiв вiдходiв прничо-збагачувапьного комплексу УкраТни на довктля. Довклля та здоров'я. 2015. № 2 (73).
С. 58-61.
10. Станкевич В.В., Костенко А.1., Трахтенгерц Гя. Впровадження гармошзованих стандар^в у сферi поводження з вщходами. Актуальш питання гiгieни та еколопчноТ безпеки УкраТни (XII марзеевсью читання) : зб. тез доп. наук.-практ. конф. К., 2016. Вип. 16. С. 192-195.
REFERENCES
1. Hihienichni vymohy shchodo povodzhennia z promyslovymy vidkhodamy ta vyznachennia yikh klasu nebezpeky dlia zdorovia naselennia [Hygienic Requirements to Handling the Industrial Waste and Determination of their Hazard Classes for the Health of the Population] : DSаnPiN 2.2.7.029-99. Kyiv ; 1999 : 40 p. (in Ukrainian).
2. Stankevych V.V., Kakura I.V. and Kostenko A.I. Priorytetnist vyznachennia indeksiv toksych-nosti za parametramy toksykometrii pry vstanovlenni klasu nebezpeky promyslovykh vidkhodiv : Informatsiinyi lyst pro novovvedennia v systemi okhorony zdorovia № 35-2009 [Priority of the Determination of Toxicity Indices by the Parameters of Toxicometry at the Determination of Hazard Class of the Industrial Waste : Information Letter on the Innovation in Health Care System № 35-2009]. Kyiv ; 2010. (in Ukrainian).
3. Stankevych V.V., Kakura I.V. and Kostenko A.I. Suputni factory potentsiinoi nebezpeky promyslovykh vidkhodiv : Informatsiinyi lyst pro novovvedennia v systemi okhorony zdorovia
№ 182-2010 [Attendant Factors of the Potential Hazard of the Industrial Waste: Information Letter on the Innovation in Health Care System № 182-2010]. Kyiv ; 2009. (in Ukrainian).
4. Stankevych V.V., Kakura I.V and Kostenko A.I. Kompleksnyi pidkhis do vyznachennia klasiv nebezpeky promyslovykh vidkhodiv: Informatsiinyi lyst pro novovveden-nia v systemi okhorony zdorovia № 183-2010 [Complex Approach to the Determination of Hazard Classes of the Industrial Waste: Information Letter on the Innovation in Health Care System № 183-2010]. Kyiv ; 2010. (in Ukrainian).
5. Stankevych V.V, Kostenko A.I., Kakura I.V et al. Obhruntuvannia vnesennia zmin do DSanPin 2.2.7.029-99. Rozdil 5. Vyznachenniz klasu promyslovykh vidkhodiv [Substantiation of Changes in the State Sanitary Rules and Norms 2.2.7.029-99. Chapter 5. Determination of Hazard Classes of the Industrial Waste]. In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolo-hichnoi bezpeky Ukrainy : tezy konf. [Actual Issues of Hygiene and Ecological Safety of Ukraine : Conf. Theses] Kyiv ; 2015 ; 15 : 62-64 (in Ukrainian).
6. Council Directive
№ 91/689/EEC of 12 December 1991 on Hazardous Waste. Official Journal L 377. 31/12/1991. P. 0020-0027.
7. Directive 2008/98/EC of the EUROPEAN PARLIAMENT and of the COUNCIL of 19.11.2008 on Waste and Repealing Certain Directives.
8. REGULATION (EC)
№ 1272/2008 OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 16.12.2008 on Classification, Labelling and Packaging of Substances and Mixtures, Amending and Repealing Directives 67/548/EEC and 1999/45/EC, and Amending Regulation (EC) № 1907/2006.
9. Trakhtenherz H.Ya. Dovkillia ta zdorovia. 2015; 2 (73) : 58-61(in Ukrainian).
10. Stankevych V.V., Kostenko A.I. and Trakhtenherz H.Ya. Vprovadzhennia harmonizo-vanykh standartiv u sferi povodzhennia z vidkhodamy [Implementation of Harmonized Standards in the Sphere of Handling the Waste]. In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolohichnoi bezpeky Ukrainy : tezy konf. [Actual Issues of Hygiene and Ecological Safety of Ukraine : Conf. Theses]. Kyiv ; 2016 ; 16 : 192-195
(in Ukrainian).
Hagitfwno go pega^iÏ 02.06.2018
ESTIMATION OF THE RADON CONCENTRATIONS IN CHILDREN'S EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF KROPYVNYTSKYI CITY FOR RADON PROTECTIVE ACTIONS
Fryziuk M.A., Aksionov N.V., Fedorenko O.V., Slinchenko V.A., Chuchupal I.I.
ОЦ1НКА Р1ВН1В РАДОНУ У ДИТЯЧИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ м. КРОПИВНИЦЬКИЙ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОТИРАДОНОВИХ ЗАХОД1В
'ФРИЗЮК М.А., 'АКСЬОНОВ М.В, 1ФЕДОРЕНКО О.В, 2СЛ1НЧЕНКО В.А., 2ЧУЧУПАЛ 1.1. 1ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТ'ни», м. КиТ'в, УкраТна 2Управлшня з питань цивТпьного захисту ЮровоградськоТ обласноТ дежавно'Т адмЫютраци, м. Кропивницький, УкраТна УДК 614.876:613.55:546.296 ^^40Bi слова: радон у noBiTpi примщень, протирадоновiзаходи.
Зрадюлопчно! точки зору природний радюактивний газ радон е домшуючим джерелом опромшення населення. Його внесок у сумарну дозу опромЫення ста-новить понад 50%. У багатьох краТнах радон е другою за значущютю причиною раку легешв пюля курЫня. ^м того, вЫ е основною причиною раку легешв в оаб, як школи не палили [1, 2].
Бюлопчна дiя радону на орга-шзм людини виражаеться у тому, що альфа-випромЫюван-ня з великою енерпею, яке супроводжуе розпад, може
ОЦЕНКА УРОВНЕЙ РАДОНА В ДЕТСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХ г. КРО-ПИВНИЦКИЙ ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ ПРОТИВОРАДОНОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ ФризюкМ.А., Аксенов Н.В., Федоренко ЕВ., Слинченко В.А., Чучупал И.И.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Цель работы. Исследование уровней радона в воздухе помещений дошкольных и школьных заведений г. Кропивницкий Кировоградской области для проведения в дальнейшем эффективных противорадо-новых мероприятий.
Материалы и методы. Исследования включали измерения эквивалентной равновесной объемной активности (ЭРОА) радона-222 в воздухе помещений детских учебных заведений. Измерения проводились в отопительный сезон методом пассивной трековой радонометрии с использованием в качестве детектора нитрат-целлюлозной пленки LR-115. Время экспонирования радоновых накопителей составляло не менее 30 суток. Химическая обработка детекторов выполнялась в растворе щелочи NaOH (2,5 М). Подсчет треков осуществлялся с помощью искрового счетчика АИСТ.
Результаты. Исследования проводились в воздухе помещений дошкольных и школьных заведений г. Кропивницкий. Установлено, что диапазон значений ЭРОА радона-222 составлял от 12 Бк-м-3 до 332 Бк-м-3, среднее арифметическое значение - 85 Бк-м-3, среднее геометрическое - 69 Бк-м-3 при стандартном отклонении 59 Бк-м-3. Уровни радона-222 превышали гигиенический норматив для детских заведений (50 Бк-м-3) в 64% обследованных помещений, из них в 8 помещениях превышение норматива составило 4-6 раз. ЭРОА радо-на-222 в помещениях, расположенных на первом этаже, почти в 2 раза больше, чем в помещениях, находящихся выше первого этажа. Во всех зданиях, где зафиксированы уровни радона в воздухе помещений, превышающие гигиенический норматив, необходимо провести противорадоновые мероприятия. Оптимальные защитные меры определяются отдельно для каждого конкретного помещения или здания и основываются на анализе и качественной оценке конструктивных характеристик здания и путей поступления радона в него. Эффективность проведенных защитных мероприятий устанавливается по результатам повторных измерений уровней радона в тех же помещениях.
Ключевые слова: радон в воздухе помещений, противорадоновые мероприятия.
© ФризюкМ.А., Аксьонов М.В, Федоренко О.В, Слнченко В.А., Чучупал 1.1. СТАТТЯ, 2018.
№ 3 2018 Environment & Health 56
