CC BY
24
ON POSSIBLE MECHANISMS OF ATMOSPHERIC FORMALDEHYDE EFFECT ON THE FORMATION OF THE POPULATION THYROID CANCER MORBIDITY
Chernichenko I.O., Balenko N.V., Tsymbaliuk S.N., Ostash O.M.
ПРО МОЖЛИВ1 МЕХАН1ЗМИ ВПЛИВУ АТМОСФЕРНИХ ЗАБРУДНЕНЬ ФОРМАЛЬДЕПДОМ НА ФОРМУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НАСЕЛЕННЯ НА РАК ЩИТОПОД1БНО1 ЗАЛОЗИ
1ЧЕРНИЧЕНКО 1.О., 1 БАЛЕНКО Н.В., ЦИМБАЛЮК С.М., 1ОСТАШ О.М.
1ДУ "1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМНУ", м. КиТв 2Кшвський мюький клiнiчний ендокринологiчний центр
УДК 614.71 : 547.281.1 : 612.44 : 616-006
K^40Bi слова: щитоподiбна залоза, пухлини, формальдегiд, механiзми впливу.
роведений нами аналiз динамiки захворюваностi населення на злоя-KicHi пухлини щитоподiбноï залози (ЩЗ) (за даними Нацюнального канцер-реестру) за 1991-2011 роки по Bcix областях Украïни показав бтьш виcокi рiвнi i щорiчний прирicт цiеï патологiï у промисло-вих регiонах та сшьськогоспо-дарських областях з Ытенсивним використанням пестицидов порiв-няно з ендемiчними щодо йододе-фiциту територiями та зонами пщ-вищеного радiацiйного контролю [1]. В шшому доcлiдженнi нами встановлено наявнють прямого кореляцiйного зв'язку мiж забруд-ненням атмосферного повiтря прюритетними канцерогенними речовинами i захворюванicтю населення на злоякюш пухлини взагалi та рак щитоподiбноï залози (РЩЗ), зокрема [2].
Таю закономiрноcтi, на нашу думку, можуть cвiдчити про те, що у формуваннi онкопатологiï ЩЗ, крiм йододефiциту та радiацiйного чин-ника, певну роль вiдiграють iншi зовнiшнi фактори як хiмiчнi забруд-нювачi довкiлля, у тому чист кан-церогеннi сполуки.
До прюритетних канцерогенiв, що забруднюють атмосферне
повiтря, належить i формальдепд.
До того ж останнiм часом у л^е-ратурi з'явипися дан про пщвище-ний ризик РЩЗ серед жЫок, що працюють у текстильному вироб-ництвi, i його зв'язок з тривалою професiйною експози^ею до фор-мапьдегiду [3].
Мета ще'Т роботи - з'ясувати можливi механiзми впливу формальдегиду на формування захво-рюваностi населення на злояюсы пухлини ЩЗ.
Матерiали та методи. Аналiз власних та л^ературних даних. Використання методу теоретичного аналiзу науково-методичноТ пiтератури (узагальнення, синтез та абстрагування) щодо особливо-стей бюефек^в формапьдегiду на органiзм та закономiрностей Тх-нього прояву [4].
Результати та Тх обговорення. Формальдепд (ФА) - сполука, якiй притаманний широкий спектр бю-ефектiв на оргашзм. Залежно вiд рiвня впливу ФА може спричинити загальнотоксичну, подразнюваль-ну, сенсиб1тзуючу, алергенну дiю, Ыдукувати мутагенний та канцеро-генний ефекти. Ц та iншi питання докладно наведено у низцi публка-цм [5-9].
0 ВОЗМОЖНЫХ МЕХАНИЗМАХ ВЛИЯНИЯ АТМОСФЕРНЫХ ЗАГРЯЗНЕНИЙ ФОРМАЛЬДЕГИДОМ НА ФОРМИРОВАНИЕ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ НАСЕЛЕНИЯ РАКОМ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ 1Черниченко И.А., 1Баленко Н.В., 2Цимбалюк С.Н., 10сташ О.М.
1 ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМНУ», 2Киевский городской клинический эндокринологический центр
Цель работы — выяснить возможные механизмы влияния формальдегида на формирование заболеваемости населения раком щитовидной железы. Материалы и методы. Анализ собственных и литературных данных. Использован метод теоретического анализа научно-методической литературы (обобщение, синтез и абстрагирование), касающийся биоэффектов этого соединения и закономерностей их проявления. Результаты проведенного анализа показали, что формальдегид при ингаляционном поступлении может вызывать генотоксические и токсиче-
ские повреждения в отдаленных от места первичного контакта тканях у людей и лабораторных животных (циркулирующие клетки крови, костный мозг). Кроме того, при совместном поступлении в организм с другими канцерогенами формальдегид активирует канцерогенез, а также усиливает иммуносупрессию. Эти данные позволяют предположить возможность индукции гено-токсических и токсических изменении в щитовидной железе и их накопление при хроническом воздействии формальдегида совместно с другими канцерогенами атмосферных загрязнении, что в сочетании с иммуносупрессией может привести к усилению комбинированного эффекта и будет способствовать увеличению риска развития рака щитовидной железы среди населения. В условиях профессиональной экспозиции формальдегид может стать доминирующим фактором в формировании профессиональной заболеваемости раком щитовидной железы. Ключевые слова: щитовидная железа, опухоли, формальдегид, механизмы влияния.
© Черниченко 1.О., Баленко Н.В., Цимбалюк С.М., Осташ О.М. СТАТТЯ, 2016.
9 Environment & Health №22016
ON POSSIBLE MECHANISMS OF ATMOSPHERIC
FORMALDEHYDE EFFECT ON THE FORMATION OF
THE POPULATION THYROID CANCER MORBIDITY
Chernichenko I.O., Balenko N.V.,
Tsymbaliuk S.N., Ostash O.M.
State Institution "O.M. Marzeiev Institute for Public
Health of the National Academy of Medical
Sciences of Ukraine",
Kyiv City Clinical Endocrinology Centre
Objective. We clarified possible mechanisms of the formaldehyde effect on the formation of the population thyroid cancer morbidity. Materials and methods. We analyzed our own data and literary ones with the help of the method of theoretical analysis (generalization, synthesis and abstraction) of the scientific and methodological literature on the biological effects of this compound and the regularities of their manifestation. Results. Formaldehyde inhalation can induce
genotoxic and toxic damages in the tissues distant from the primary contact in humans and laboratory animals (circulating blood cells, bone marrow respectively). Furthermore, formaldehyde promotes a carcinogenesis and enhances an immuno-supression at the joint administration with other carcinogens. According to these data an induction of genotoxic and toxic changes in thyroid gland and their accumulation at the chronic exposure of formaldehyde with other atmospheric carcinogens may be observed and in conjunction with the immunosupression it may lead to the strengthening of the combined effect and will increase the risk of thyroid cancer among population. Under conditions of the occupational exposure formaldehyde can become a dominant factor in the formation of the professional thyroid cancer morbidity.
Keywords: thyroid gland, tumors, formaldehyde, mechanisms of the effect.
Порiвняно недавно експерти МАВР рекласифкували ФА i перевели з групи 2А до 1 групи, тобто до спопук, канцерогенних для людини. При цьому бупо вказано на достатнють епще-мюлопчних доказiв етюзв'язку раку носоглотки з експози^ею ФА та наявнють обмежених даних для лейкеми [7, 8].
Загалом вщомо, що ФА е дуже реакцмно активною хiмiч-ною сполукою. Завдяки цьому вш одразу тсля вдихання швидко зв'язуеться з бюмоле-кулами i майже повнютю абсор-буеться та метаболiзуеться у верхшх вщдтах рестраторного тракту. У випадках високих кон-центрацм вЫ може сягати бтьш глибоких вщщтв рестраторно-го тракту. Ще глибше проник-нення можливе також у випадках надходження в абсорбова-ному станi на частинках пилу.
У мюцях абсорбци ФА реагуе з протеТнами, нуклеТновими кислотами, утворюючи ДНК-про-теТновi комплекси. Основний шлях знешкодження - це утво-рення кон'югатiв з глютатюном за участi формальдепддепдро-генази, альдепддепдрогенази.
Тому зменшення кiпькостi глютатюну, зумовлене ендоген-ними та екзогенними причинами, знижуе можпивостi захисту слизовоТ оболонки дихального шляху вщ утворення ДНК-про-теТнових комппексiв. У випадках надходження ФА у концент-ра^ях, що перевищують мож-пивостi ендогенних захисних механiзмiв, вщбуваеться утворення численних ДНК-протеТ-нових зшивок, що призводить до мутацй зростання токсич-ностi для кттин з наступною активацiею пропiферацiТ.
У невепикiй кiпькостi ФА утво-рюеться у живих органiзмах, у тому чист в органiзмi людини як продукт метаболiзму амЫо-кислот i ксенобiотикiв. Фа фiзiо-лопчно присутшй у рiдкому середовищ^ кттинах i тканинах органiзму. Ендогенна концент-рацiя у крови людей, прима^в та щурiв становить приблизно 2-3 мг/л (0,1 тМ) [9].
Вщповщно до сучасноТ точки зору, що фунтуеться на чис-ленних експериментальних та епiдемiопогiчних дослщженнях, здатнiсть ФА утворювати ДНК-протеТновi комплекси та шдуку-вати токсичш та генотоксичнi ушкодження лежать в основi виникнення раку рiзних вщд1тв верхнього респiраторного тракту людей i лабораторних тварин (раку носоглотки i носо-вих синусiв у людей, носовоТ порожнини у лабораторних тварин (щурiв, мишей)).
Локапьнi ефекти, генотоксич-нiсть i кпiтинна пропiферацiя — основы детермшанти, що визначають канцерогеннють сполуки за iнгапяцiйного надходження [8, 10].
Прийнято вважати, що ФА, завдяки високм реакцмшй здатност та швидкому метабо-пiзму, не здатний до кумуляцп, а його мутагены та пролiфера-тивно-гiперппастичнi ефекти у рестраторному трактi визна-чаються не сумарною (кумулятивною) дозою за тривалого надходження, а величиною концентраций що вдихаеться у певний час.
Проте юнують дан про бтьш тривалий натвперюд iснування ДНК-адуктiв формапьдегiду в органiзмi порiвняно з iншими адуктами, що дозволяе викори-
стовувати Тх наявнiсть як бю-маркер для оцЫки внутрiшньоТ дози канцерогена [8].
Водночас дослщження остан-нiх роюв показали, що ФА за шгаляцмного надходження до органiзму може викликати шкiдпивi ефекти не лише у мю-цях первинного контакту (рес-пiраторний тракт), а й у вщда-лених органах i тканинах [7, 8]. Це тдтверджують етдемюло-гiчнi данi про генотоксичн та токсичнi змiни у кттинах пери-феричноТ крови професiйно експонованих оаб i Тхн i й зв'язок з розвитком лейкеми, а також аналопчы змЫи у юстко-вому мозку лабораторних тва-рин пiсля iнгаляцiТ ФА.
У зв'язку з цими гiпотезами постало питання, яким чином високореакцшний ФА може сягати кттин крови та тканин, як вщдалеш вiд мюця первин-ного контакту.
Автори, у тому чист експерти МАВР, аргументують таку мож-ливiсть, виходячи з хiмiчних властивостей ФА, тобто здат-ност конвертуватися у присут-ностi води у його дюлову форму — метандюл (СН2(ОН)2.
За припущенням авторiв, ФА легко проникае у кров, а з током крови - у тканини та окремi органи.
Застосування низки бюмар-керiв дозволило встановити, що шгаля^я ФА на рiвнi кон-центрацiй (0,5; 3,0 мг/м3) та тривалостi впливу (8 годин/день, 5 дшв/тиждень), ана-лопчних умовам професiйноТ експозицiТ, спричиняе токсич-ний вплив на тканини юстково-го мозку, що проявляеться ознаками оксидативного стре-су, запалення та апоптозу [11].
№ 2 2016 Environment & Health 10
Ц змiни можпивi, на думку авторiв, за дiТ високих рiвнiв i можуть вести до зростання ризику захворювань гемато-поетичноТ системи, зокрема анапластичноТ анемiТ, мiело-диспластичного синдрому. I навпаки, дiя низьких концент-рацм ФА iндукуе цитопротек-торнi реакци, що можуть ней-трапiзувати ц шкiдпивi ефекти. Дiя високих рiвнiв стикаеться з недостатнiстю захисних меха-нiзмiв в органiзмi, що сприяе розвитку патопогiчних змiн.
При застосуванш методу ток-сикогеномiки було щентифкова-но гени та мопекупярнi сигнальш шляхи, якi визначають чутпивiсть оргашзму до дiТ ФА, беруть участь у проявах токсичности та репараци ДнК-ушкоджень [12].
Численнi експериментальнi та етдемюлопчш дослiдження свiдчать, що формальдегщ е загальновизнаним iмунотокси-кантом та активним алергеном [5-7, 9].
У недавньому повщомленш за матерiалами субхрошчного дослiду при iнгаляцiТ мурчакам ФА у рiзних дозах (0,05±0,003) мг/мЗ; (0,13±0,004) мг/м3) встановлено супресiю Т-кттин-ноТ i гуморальноТ ланок iмунiте-ту, що проявилася, вiдповiдно, зниженням ктькост Т^мфо-цитiв, Т-активних лiмфоцитiв, Т-хелперiв, В-лiмфоцитiв, а також кшькост 1дА та IgG [13].
В епщемюлопчних дослщ-женнях в оаб, експонованих до ФА за професмних умов, встановлено наявнiсть формальде-гiдспецифiчних антитiл 1дЕ та ^ у сироватцi крови дiтей шюльного вiку, якi зазнавали дiТ ФА атмосферного пов^ря.
Як вже було вказано, в остан-не десятирiччя з'явилася ш-формацiя про ексцес раку ЩЗ серед жiнок, як працюють на текстильному виробництвi, i його зв'язок з професмним впливом формальдегщу [3].
Привертае увагу той факт, що з великоТ ктькост експозицй них факторiв хiмiчноТ та фiзич-ноТ природи на цьому вироб-ництвi (близько 20 найменувань окремих факторiв i Тхнiх груп -метали, розчинники, пил рiзно-го складу i структури, оргашчш та неорганiчнi гази, електро-магштш випромiнювання тощо), причинно-наслiдковий зв'язок РЩЗ було встановлено лише з дiею формальдегiду, а також бензолу при робочому стажi 10 i бтьше рокiв.
ФУНДАМЕНТАЛЬН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ =
Враховуючи отриманi резуль-тати, автори припускають мож-ливiсть зростання ризику РЩЗ також серед пра^вниюв Ыших виробництв (взуттевого, дере-вообробного, паперового, це-люлозного тощо) внаслщок професiйноТ експозицiТ до формальдегщу та бензолу, що потребуе подальших дослщ-жень та пщтвердження.
Мехашзми впливу формаль-дегiду на ЩЗ ниш практично не вивчеш.
Поодиною дослiдження у цьому напрямку, на жаль, сто-суються тшьки перорального шляху надходження [15]. При цьому встановлено, що Фа (дози 5; 10; 15 мкг/кг ваги тта) чинить токсичну дiю на ЩЗ. У вах тварин порiвняно з контролем вiдзначено зменшення ваги ЩЗ, максимально - при дозах 10, 15 мкг/кг, що супро-воджувалося регресiею фол^-лiв (епiтелiю), зниженням рiвня тиреогормонiв i пiдвищенням рiвня тиреостимулюючого гормону гiпофiза. На думку авто-рiв, цi змiни пов'язанi з пору-шенням внутрiшнього середо-вища оргашзму.
Наявна ниш Ыформащя щодо бюефект1в ФА дозволяе припу-стити, що за Ыгаляцмного надходження один iз шляхiв його впливу на формування онкоза-хворюваностi населення на злоя-кiснi пухлини ЩЗ може здйсню-ватися опосередковано через рiзнi порушення функцп iмуннот системи, яю призводять до зни-ження ошрност органiзму, у тому числi до канцерогенезу.
Незважаючи на вiдсутнiсть кумуляци ФА в органiзмi постй на присутнють його у середо-вищi певних виробництв та довкiллi створюе умови для небезпечного безперервного та тривалого впливу на орга-нiзм людини.
Ця обставина мае особливо важливе значення з урахуван-ням того факту, що ФА у вироб-
ничому середовищi i за умов шгаляцмного надходження з забрудненим атмосферним повiтрям дiе у складi багато-компонентного комплексу з iншими генотоксичними канцерогенами i може тдсилювати Тхнiй ефект як модифiкатор канцерогенезу.
На користь цього свщчать результати наших експеримен-тальних дослщжень. Експе-римент було проведено на бших безпородних щурах, яких пщдавали хронiчному затру-енню в iнгаляцiйних камерах формальдегiдом у рiзних концентрацiях (0,003; 0,03; 0,3 мг/м3) iзольовано або одночасно з введенням в орга-ни дихання бенз(а)трену (БП) (сумарнi дози 5,0; 0,1; 0,02 мг).
Не зупиняючись на повшй характеристицi експерименту та отриманих результат, якi докладно висв™ено у попе-реднiх публiкацiях [15, 16], важ-ливо навести основш встанов-ленi при цьому закономiрностi.
Передусiм необхiдно вщ-значити, що ФА за одночасного надходження з БП до оргашв дихання спричинив модиф^ю-чий ефект на канцерогенез, який проявився його активаци ею залежно вiд рiвнiв впливу цих сполук.
Так, максимальна актива^я канцерогенезу за показниками, що характеризують штенсив-нiсть його прояву (зростання частоти, у тому чист злояюсних пухлин, полiнеоплазiй (син-хронний розвиток пухлин де-кiлькох локалiзацiй), метастазу-вання, скорочення латентного перюду розвитку), спостер^а-лася за дм найвищих у дослiдi рiвнiв - Фа 0,3 мг/м3, БП 5,0 мг. За Ыгаляци Фа у концентрацiях 0,3 та 0,03 мг/м3 одночасно з БП 0,1 мг та 5,0 мг спостер^а-лася тенден^я до посилення канцерогенезу. До того ж важ-ливо пщкреслити,, що модифи куючi концентраци ФА е значно
11 ёэттошжт & Иеаьти №22016
нижчими, Н1Ж piBHI, що 1нду-кують пухлини у гризуыв (7,2 мг/м3 i вищ1).
По-друге, привертае увагу також вщмЫнють модиф^ю-чого ефекту ФА вщ дií вивчених нами iнших модифiкаторiв (оксидiв азоту, фенолу, орто-крезолу) [15], яка полягала у стимулюванн канцерогенезу не тшьки в органимшеш (леге-нях), айв iнших органах за рахунок розширення спектра локалiзацiй первинних пухлин.
При цьому за сумюно( дií ФА (0,3 мг/м3) та БП (5,0 мг) вста-новлено розвиток пухлин 9 рiз-них локалiзацiй, як у конт-ролi Озольоване введення БП 5,0 мг) виникли пухлини лише 2-х локалiзацiй (молочна зало-за, лiмфолейкемiя).
Серед пухлин позалегеново)' локалiзацií привертае увагу розвиток пухлин ендокринних оргашв, зокрема ЩЗ та частiше - молочно) залози.
Паралельне вивчення iмуно-логiчних змЫ показало, що за комбiнованоí дм БП i Фа мае мюце iмуномодулюючий ефект в окремих ланках iмунноí системи, який залежить вщ рiвня i тривалостi дií. Бтьш нiж адитивний ефект спостерiгався у Т-системi iмунiтету за дií най-вищих рiвнiв i проявився за типом супреси [17].
Згiдно з Ышим повщомлен-ням, модифiкуючий ефект ФА за одночасного з 7,12-диметил-бенз(а)антраценом нанесення на шкiру мишам проявився ско-роченням латентного перюду розвитку пухлин шкiри [8].
Дан останнього десятирiччя стосовно причинного зв'язку лейкеми у людей з профеайним впливом ФА та сучаснi уявлення щодо механiзмiв i шляхiв цього впливу наштовхують на думку про можливi iншi механiзми реалiзацií дм цiеí сполуки на розвиток РЩЗ крiм порушень функцiй iмунноí системи.
Визнаючи можливiсть над-ходження метан дюлу до кров'яного русла, лопчно при-пустити його потрапляння у Щз, де вiн також може перебу-вати у стаж рiвноваги з ФА. Це створюе умови для реакцií ФА з бюмолекулами клiтин цього органу та утворення ДНК-про-теíнових комплексiв, виникнен-ня мутацiй та можливого про-яву канцерогенезу за наявностi Ыших сприятливих ендогенних та екзогенних факторiв (гене-тична чутливiсть, спонтаннi
мутаци, дiя iнших канцерогенiв та наявнють íхнiх ефектiв -генетичних i епiгенетичних ушкоджень, порушень репара-тивних процеав, локальних змiн в органах — запальних, пролiферативних, порушень функцм ендокринноí системи та iмунiтету тощо).
За надходження низьких рiв-шв ФА, якi спостерiгаються у довк1лт, його вплив на розвиток пухлин ЩЗ можна прогнозу-вати як певний внесок у загаль-ний канцерогенний ефект через дю складного комплексу хiмiч-них забруднень атмосферного пов^ря. Таке припущення тдт-верджуе спiльний висновок екс-пер^в ВООЗ i ООН з оцшки хiмiчних руйнiвникiв ендокрин-ноí системи, що фунтуеться на всебiчному аналiзi наукових джерел з цього питання [18].
Експерти наголошують на тому, що таю сполуки, незважаю-чи на вщсутнють ефекту за роз-дiльного впливу на низьких рiв-нях, що визначаються у навко-лишньому середовищi, викли-кають суп^ порушення в ендо-криннiй системi за комбЫовано-го впливу. Ця обставина значною мiрою ускладнюе щентифкацю ендокринних руйнiвникiв i вста-новлення кнього зв'язку з роз-витком порушень та захворю-вань ендокринних оргаыв.
Такий шлях реалiзацií канцерогенного впливу ФА на людей не можна виключити у випадках дм забруднень пов^ряного середовища на робочому мюц у рiзних виробництвах i при забрудненнi повiтря примщень та довкiлля.
Цiлком ймовiрно, що у вироб-ничих умовах, де спостер^гають-ся високi рiвнi експозицп ( 2,56,5 мг/м3), ФА разом з прямими генотоксичними ушкодженнями здатний, як було показано [11], спричинити також оксидатив-ний стрес, що створюе умови для додаткових, опосередкова-них через утворення активних форм кисню, генетичних i ток-сичних ушкоджень.
Накопичування цих змш у комплекс з порушеннями iмун-ного стану за професiйного впливу високих рiвнiв робить ФА домшуючим фактором у формуваннi професiйноí захво-рюваностi на рЩз, прикладом чого е наведет дослщження E. Wong та спiвавторiв [3].
Висновки
Мехаызми впливу формальде-гiду на щитоподiбну залозу i
ендокриннi органи загалом дони-нi залишаються невивченими.
Результати проведеного ана-лiзу свiдчать про те, що ФА за шгаляцмного надходження до оргаызму здатний спричинити токсичы та генотоксичнi змiни (прямо або опосередковано через утворення активних форм кисню) у вщдалених вщ мiсця первинного контакту тканинах у людей i тварин (цирку-люючi клiтини крови, юстковий мозок), що дозволяе припусти-ти можливiсть таких змiн i у ЩЗ.
Експериментально доведено, що ФА у значно нижчих кон-центра^ях (0,03; 0,3 мг/м3), шж канцерогенно ефективнi рiвнi для гризушв (7,2 мг/м3 i вище) за одночасного впливу з Ыши-ми канцерогенами (бенз(а)-трен, iнгаляцiя; 7,12-диметил-бенз(а)антрацен, нашкiрнi апли кацií) спричиняе модифiкуючий ефект на канцерогенез за типом активацп, який про-являеться не тiльки в органах, що е мшенями для супутшх канцерогенiв, а й у вщдалених, у тому числi ЩЗ, що не належать до мшеневих, а також посилюе iмунотоксичний ефект.
Имовiрно, що у реальних умовах тривалого надходження ФА до оргаызму одночасно з iнши-ми канцерогенами атмосферного повпря та за наявностi сприятливих фаю^в може вiдбува-тися накопичення генотоксичних та токсичних змЫ у кл^инах ЩЗ та модифка^я (пiдсилення) сумарного ефекту (мутацií, про-лiферацiя, iмуносупресiя) вiд дií комплексу хiмiчних ендокринних руйнiвникiв, наслiдком чого може бути зростання ризику та прискорення розвитку раку Щз.
В умовах профеайно( експози-цií на рiвнi високих концентрацiй Фа може стати домЫуючим фактором у формуваны професiйноí захворюваностi на рак ЩЗ. Л1ТЕРАТУРА
1. До питання стосовно впли-ву канцерогенонебезпечних фаю^в довюлля на розвиток раку щитоподiбноí залози / М.В. Гульчм, С.М. Цимбалюк, 1.О. Черниченко та iн. // Актуальш питання гiгiени та еко-логiчноí безпеки Украíни : зб. тез доп. наук.-практ. конф. (VIII Марзеевсью читання). — Киíв, 2012. - Вип. 12. - С. 217-218.
2. Хiмiчнi канцерогени i рак щитоподiбноí залози / 1.О. Черниченко, О.М. Литвиченко, С.М. Цимбалюк, М.В. Гульчм // Актуальш питання ппени та еко-
№ 2 2016 Environment & Health 12
лопчно'Т безпекиУкраТни : зб. тез доп. наук.-практ. конф. (XI Марзеевськ читання). - КиТв, 2015. - Вип. 15. - С. 175-176.
3. Reproductive history, occupational exposures and thyroid risk among women textile workers in Shanghai, China /
E.Y Wong, R. Ray, D.L. Gao et al. // Int. Arch. Occup. Environ. Health. - 2006. - Vol. 79. -P. 251-258.
4. Басков А.Я. Методология научного анализа / А.Я. Басков, Н.В. Туленков. - К. : МАУП, 2004. - 215 с.
5. Environmental and occupational medicine / W.N. Rom, ed.
- Philadelfia, New-York, 1998. -1437 p.
6. Concise international chemical assessment № 40. Formaldehyde : IPCS. - Geneva, 2002. - 98 p.
7. IARC. Monograph on the evaluation of the carcinogenic risk to humans. Formaldehyde, 2-butoxyethanol and 1-tert-butoxy-2propanol. - Lyon: IARC, 2006. - Vol. 88.
8. IARC. Monograph on the evaluation of the carcinogenic risk to humans. A review of human carcinogens: chemical agents and related occupations: Formaldehyde. - Lyon: IARC,
2012. - P. 401-431.
9. Formaldehyde exposure and leukemia: a new meta-analysis and potential mechanisms / L. Zhang, C. Steinmaus et al. // Mutat. Res. -2009. - № 681. - P 150-168
10. Formaldehyde : IPCS / S. Costa J. Garcia-Leston,
M. Coelho et al. // J. Toxicol. Environ. Health. - 2013. -Vol. 76, № 4-5. - P. 217-219.
11. Bone Marrow Injury Induced via Oxidative Stress in Mice by Inhalation Exposure to Formaldehyde / Y Zhang, X. Liu, C. McHale et al. // PLoS One. -
2013. - № 8 (9). — e74974.
12. McHale C.M. Application of toxicogenomic profiling to evaluate effects of benzene and formaldehyde: from yeast to human / C.M. McHale, M.T. Smith, L. Zhang // Ann. N.Y Acad. Sci. - 2014. -№ 1310 (1). - P 74-83.
13. Субхроычний шгаляцш-ний вплив формальдегиду на стан дихальних шляхiв та iMy^ ну систему морських свинок / Б.П. КузьмЫов, Ю.В. БюярЫ, Ю.Б. КузьмЫов та Ы. // Медичш перспективи. - 2010.
- Т. XV, № 4. - С. 114-118.
14. Patel K.G. Alteration in Thyroid after Formaldehyde
(HCHO) Treatment in Rats / K.G. Patel, H.V. Bhatt, R. Choud-hury // Industrial Health. - 2003.
- № 41. - P. 295-297.
15. Закономерности модифицирующего влияния химических факторов окружающей среды на канцерогенез / А.М. Сердюк, Н.Я. Янышева, И.А. Черниченко, Н.В. Баленко // Довктля та здоров'я. -1997. - № 2. - С. 18-22.
16. Особенности модифицирующего влияния формаль-дег Янышева, Н.В. Баленко, И.А. Черниченко и др. // Гигиена и санитария. - 1998. -№ 1. - С. 51-54.
17. Винарская Е.И. Влияние комбинированного действия бенз(а)пирена и формальдегида на иммунологическую реактивность организма / Е.И. Винарская, И.В. Кононко, Н.А. Ни-конова // Актуальные вопросы гигиены окружающей среды. -Киев, 1995. - С. 36-38.
18. State of the Science of Endocrine Disrupting ^emicals
- 2012 / WHO ; UNEP. - 2013 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www. who.int/ceh/publications/endocr ine/en/
REFERENCES
1. Hulchii M.V., Tsymba-liuk S.M., Chernychenko I.O., Korzun V.N., Bahlii Ye.A. Do pytannia stosovno vplyvu kan-tserohenonebezpechnykh fak-toriv dovkillia na rozvytok raku shchytopodibnoi zalozy [To the Issue of the Impact of Carcinogenic Safe Environmental Factors on the Development of Thyroid Cancer]. In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolohichnoi bezpeky Ukrainy [Topical Issues of Hygieneand Ecological Safety of Ukraine : Conf. Materials]. Kyiv ; 2012 ; 217-218 (in Ukrainian).
2. Chernychenko I.O., Lyt-vychenko O.M., Tsymbaliuk S.M., HulchiiM.V. Khimichni kantserohe-ny i rak shchytopodibnoi zalozy [Chemical Carcinogens and Thyroid Cancer]. In : Aktualni pytannia hihiieny ta ekolohichnoi bezpeky Ukrainy [Topical Issues of Hygieneand Ecological Safety of Ukraine : Conf. Materials]. Kyiv ; 2015 ; 15 : 175-176 (in Ukrainian).
3. WongE.Y., RayR., GaoD.L., WernliK.J., Li W, FitzgibbonsE.D., FengZ., ThomasD.B., Checkoway H. Int. Arch. Occup. Environ. Health. 2006 ; 79 : 251-258.
4. BaskovA.Ya., TulenkovN.V. Metodologiia nauchnogo analiza [Methodology of Scientific Analysis]. Kiev ; 2004 : 215 p.
5. Rom W.N. (ed.) Environmental and Occupational Medicine. Philadelfia, New-York ; 1998 : 1437 p.
6. Concise International Chemical Assessment № 40. Formaldehyde. Geneva : IPCS ;
2002 : 98p.
7. IARC. Monograph on the Evaluation of the Carcinogenic Risk to Humans. Formaldehyde, 2-butoxyethanol and 1-tert-butoxy-2propanol. Lyon : IARC ; 2006; 88.
8. IARC. Monograph on the Evaluation of the Carcinogenic Risk to Humans. A Review of Human Carcinogens: Chemical Agents and Related Occupations: Formaldehyde. Lyon : IARC ; 2012 : 401-431.
9. Zhang L., Steinmaus C., EastmondD.A., XinX.K., Smith M.T. Mutat. Res. 2009 ; 681 : 150-168.
10. Costa S., GarcHa-Lestyn J., Coelho M., Coelho P., Costa C., Silva S., Porto B., Laffon B., Teixeira J.P. J. Toxicol. Environ. Health. 2013 ; 76 (4-5) : 217-219.
11. Zhang Y., Liu X., McHale C., Li R., Zhang L., Wu Y., Ye X., Yang X. and Ding S. PLoS One. 2013 ; 8 (9):e74974.
12. McHale C.M., Smith M.T., Zhang L. Ann. N.Y. Acad. Sci. 2014 ; 1310 (1) : 74-83.
13. KuzminovB.P., Bisiarin Yu.V., Kuzminov Yu.B., Zazuliak T.S., Hrushka O.I., Zazuliak I.A. Medychni perspektyvy. 2010 ; XV (4) : 114-118 (in Ukrainian).
14. Patel K.G., Bhatt I. A., ChoudhuryR. Industrial Health.
2003 ; 41 : 295-297.
15. SerdiukA.M., Yanyshe-va N.Ya., Chernichenko I.A., Balenko N.V. Dovkillia ta zdorovia.
1997 ; 2 : 18-22 (in Russian).
16. Yanysheva N.Ya., Balenko N.V., Chernichenko I.A., Litvichenko O.N., Sovertkova L.S., Babii V.F. Gigiena i sanitariia.
1998 ; 1 : 51-54 (in Russian).
17. Vinarskaia E.I., Kononko I.V., Nikonova N.A. Vliianie kom-binirovannogo deistviia benz(a) pirena i formaldegida na immuno-logicheskuiu reaktivnost organiz-ma [Impact of the Combined Effect of Benzopyrene and Formaldehyde on the Immunological Reactivity of the Organism]. In : Aktualnye voprosy gigieny okruzhaiushchei sredy [Topical Issues of the Environmental Hygiene]. Kiev ; 1995 : 36-38 (in Russian).
18. WHO / UNEP State of the Science of Endocrine Disrupting Chemicals - 2012. Available at : http://www.who.int/ceh/publica-tions/endocrine/en/
HagiMwna go pega^ii 14.09.2015
13 Environment & Health №22016
