CC BY
114
CANCER RISK ASSESSMENT FOR THE POPULATION OF THE INDUSTRIAL CITIES OF UKRAINE
Chernychenko I.O., Lytvychenko O.M., Sovertkova L.S., Tsymbaliuk S.M.
ОЦ1НКА КАНЦЕРОГЕННОГО РИЗИКУ ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ М1СТ УКРА1НИ
C
ЧЕРНИЧЕНКО 1.О., ЛИТВИЧЕНКО О.М., СОВЕРТКОВА Л.С,. ЦИМБАЛЮК С.М.
ДУ „1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни", ЖиТ'вський мiський ендокринолопчний центр МОЗ УкраТни
УДК 616.006:614.7:615.277.4
^^40Bi слова: канцерогени, атмосферне пов^ря, канцерогенний ризик, неканцерогенний ризик, онкологiчна захворюванiсть.
учасн1 наш1 уявлення щодо рол1 х1м1чних фактор1в (зокрема х1м1ч-них канцероген1в) у формуванн1 онкопатологи людини складали-ся протягом останых 50 рок1в, в1дколи М1жнародне агентство з вивчення раку (МАВР) вперше дало таку оц1нку: за висновками експерт1в, близько 3/4 пухлин зумовлене Тхн1м впливом. В1дтод1 ця оц1нка, незважаючи на численн1 дан1 про канцерогени, Тх поширен1сть у навколишньому середовищ1, ступ1нь небезпеки тощо, змЫилася мало: ймов1р-ний внесок Тх у формування онкозахворювань сягав понад 75% у 70-т1 роки минулого сто-л1ття, до 80% - протягом останнього десятир1ччя [1].
Тобто особливост1 р1вн1в, структури та динамки захворю-ваност1 населення в1дбивають багатокомпонентний вплив р1з-номан1тного спектра етюлопч-них фактор1в. Це особливо акту-альне для промислових м1ст з
високим р1внем антропогенного забруднення середовища пере-бування людини та ТТ життед1яль-ност1. При цьому критер1ями еколог1чного благополуччя е яюсть життя людини i р1вень ТТ здоров'я. Проте екологiчна дiаг-ностика згаданоТ онкопатологiТ серед населення певного регю-ну являе значн труднощi через унiверсальнiсть механiзму роз-витку i характеру реакцiй вщпо-вiдi органiзму на вплив рiзних шкiдливих факторiв. Однак шляхом застосування методологи оцнки ризику можна виявити юльюсний внесок забруднення атмосферного пов^ря канцеро-генними речовинами у рiвень захворюваностi населення на онколопчы хвороби.
Метою роботи була порiв-няльна оцiнка ролi забруднення канцерогенними сполуками атмосферного пов^ря ряду промислових мют УкраТни у розвит-ку онкологiчних захворювань населення.
Матер1али та методи досл1джень. При виборi мют для проведення дослщжень i аналiзу стану хiмiчного забруднення пов^ряного середовища виходили з передумов того, що рiвень забруднення атмосфери цими сполуками i характер поширення Тх територiею насе-лених мiсць може залежати вщ багатьох факторiв: особливо-стей планування i забудови, профТпю промислового вироб-ництва, ступеня теплофкаци,
ОЦЕНКА КАНЦЕРОГЕННОГО РИСКА ДЛЯ НАСЕЛЕНИЯ ПРОМЫШЛЕННЫХ ГОРОДОВ УКРАИНЫ Черниченко И.А., Литвиченко О.Н., Соверткова Л.С., *Цимбалюк С.Н.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев *Киевский городской эндокринологический центр МОЗ Украины
Целью работы была сравнительная оценка роли загрязнения канцерогенными соединениями атмосферного воздуха ряда промышленных городов Украины в развитии онкологических заболеваний населения.
Материалы и методы исследований. Исследования проведены в 3-х городах Украины с различными уровнями промышленного развития - Киеве, Черкассах, Кременчуге. В атмосферном воздухе исследовали 8 канцерогенных соединений: бенз/а/пирен, летучие N-нитрозамины (N-нитро-зодиметиламин и N-нитрозодиэтиламин), формальдегид и тяжелые металлы (кадмий, никель, свинец, хром VI). Для оценки опасности влияния этих веществ и их вклада в формирование онкологической заболеваемости населения городов использовали методологию оценки риска. Информационную базу данных формировали с помощью компьютерной программы Microsoft Excel и пакета прикладных программ. Результаты и их обсуждение. Анализ данных мониторинга воздушной среды городов (за почти 20-летний период) показал стабильное ее загрязнение исследуемыми веществами и вариабельность. Оценка качества воздуха городов по сум-
марным показателям загрязнения показала, что за исследуемый период они незначительно превышали допустимый уровень суммарного загрязнения этими соединениями.
В то же время индексы опасности (неканцерогенный риск) свидетельствуют, что даже такое превышение представляет угрозу для здоровья населения. По величине этих показателей выделен ряд соединений, оказывающих наиболее негативное влияние. Установлено, что суммарный канцерогенный риск влияния этих веществ на население городов, согласно классификации US ЕРА, оценивается как высокий (>10-3).
Рассчитанный на этой основе популяционный риск показал, что влияние этих 8 канцерогенов может обусловить появление 2-3 новых случаев рака ежегодно.
Выводы. Результаты многолетних мониторинговых исследований показали стабильное загрязнение атмосферы ряда городов Украины канцерогенными соединениями (8 веществ). Рассчитан неканцерогенный риск выявленного загрязнения. По величине этого показателя выделен ряд соединений, наиболее негативно влияющих на здоровье населения исследуемых городов. Суммарный канцерогенный риск загрязненного этими веществами атмосферного воздуха городов классифицируется как высокий, обусловливающий появление 2-3 новых случаев онкологических заболеваний ежегодно. Ключевые слова: канцерогенные вещества, атмосферный воздух, канцерогенный риск, неканцерогенный риск, онкологическая заболеваемость.
© Черниченко 1.О., Литвиченко О.М., Соверткова Л.С., Цимбалюк С.М. СТАТТЯ, 2017.
17 Environment & Health №2 2017
автомобiлiзацií тощо. Це зумо-вило вибiр для дослiджень населених пунктiв з максимально вираженим градieнтом забруднення пов^ряного сере-довища цими речовинами: мюто Кив та промисловi центри з переважно специфiчними галузями промисловостi -Кременчук i Черкаси.
В атмосферному пов^ мiст дослiджували 8 канцерогенних сполук: бенз/а/трен, леткi N ытрозамни ^-ытрозодимети-ламiн i N-нiтрозодiетиламiн) - за результатами власних моыто-
рингових спостережень, а також формальдегщ та важкi метали (кадмiй, нкель, свинець, хром VI) - за даними Центрально!' геофн зичноí обсерватори Мiнiстерства з надзвичайних ситуацiй Укра-íни. Для оцiнки небезпеки впливу цих сполук i íхнього внеску у формування онкозахворювано-стi населення мют застосовува-ли методологiю ошнки ризику [2].
lнформацiйну базу даних фор-мували за допомогою комп'ю-терноí програми Microsoft Ехсе1 та пакета прикладних програм.
Таблиця 1 (початок) Середньорiчнi концентрацп канцерогенних сполук в атмосферному повiтрi мiст
Рiк спостережень Концентращя канцерогеыв
Ф-д., мг/м3 БП , мкг/м3 НДМА, мкг/м3 НДЕА, мкг/м3 Кадмм, мкг/м3 Нкель, мкг/м3 Свинець мкг/м3 Хром VI мкг/м3
м. Кшв
1997 0,0033 0,0034 0,0402 0,012 0,137 0,233 0,270 0,021
1998 0,0040 0,0029 0,0483 0,014 0,165 0,280 0,334 0,025
1999 0,0034 0,0025 0,0416 0,012 0,142 0,241 0,287 0,017
2000 0,0039 0,0028 0,0469 0,013 0,160 0,272 0,324 0,024
2001 0,0034 0,0024 0,0411 0,012 0,140 0,238 0,284 0,018
2002 0,0038 0,0032 0,0501 0,015 0,168 0,260 0,310 0,026
2003 0,0044 0,0033 0,0445 0,016 0,167 0,316 0,367 0,030
2004 0,0033 0,0024 0,0387 0,011 0,136 0,230 0,274 0,020
2005 0,0031 0,0023 0,0378 0,011 0,129 0,219 0,261 0,019
2006 0,0029 0,0020 0,0349 0,010 0,119 0,202 0,241 0,017
2007 0,0036 0,0026 0,0430 0,012 0,147 0,250 0,298 0,018
2008 0,0041 0,0030 0,0497 0,014 0,170 0,289 0,344 0,029
2009 0,0032 0,0026 0,0415 0,011 0,140 0,225 0,250 0,014
2010 0,0034 0,0025 0,0370 0,012 0,142 0,241 0,288 0,020
2011 0,0037 0,0027 0,0445 0,013 0,152 0,258 0,298 0,023
2012 0,0033 0,0024 0,0406 0,012 0,139 0,236 0,281 0,021
2013 0,0039 0,0032 0,0440 0,013 0,172 0,310 0,290 0,024
м.Черкаси
1997 0,010 0,0011 0,0480 0,0132 0,02 0,04 0,07 0,05
1998 0,012 0,0013 0,0424 0,0192 0,03 0,05 0,09 0,07
1999 0,009 0,0014 0,0240 0,0153 0,01 0,02 0,04 0,04
2000 0,012 0,0012 0,0440 0,0140 0,03 0,05 0,07 0,04
2001 0,011 0,0013 0,0439 0,0121 0,02 0,05 0,05 0,04
2002 0,011 0,0016 0,0525 0,0144 0,02 0,04 0,05 0,05
2003 0,011 0,0017 0,0533 0,0124 0,02 0,06 0,04 0,04
2004 0,011 0,0018 0,0499 0,0123 0,03 0,02 0,05 0,05
2005 0,009 0,0020 0,0442 0,0122 0,02 0,03 0,04 0,03
2006 0,008 0,0015 0,0529 0,0139 0,03 0,05 0,03 0,03
2007 0,010 0,0014 0,0550 0,0132 0,03 0,07 0,02 0,05
2008 0,009 0,0023 0,0530 0,0141 0,02 0,04 0,05 0,05
2009 0,009 0,0022 0,0501 0,0135 0,02 0,05 0,04 0,04
2010 0,011 0,0019 0,0441 0,0140 0,02 0,04 0,04 0,04
2011 0,012 0,0018 0,0500 0,0151 0,03 0,06 0,06 0,05
2012 0,011 0,0022 0,0480 0,0160 0,03 0,07 0,05 0,04
2013 0,012 0,0023 0,0515 0,0165 0,02 0,07 0,04 0,04
Результати та Гх обговорен-
ня. Аналiз даних монiторингу повiтряного середовища мют (за майже 20-рiчний перiод) свщ-чить про стабiльне його забруднення дослщжуваними канцерогенами та його варiабельнiсть (табл. 1)
Якщо оцiнити рiвнi забруднення атмосфери м. Киева протягом усього перюду дослщжень, можна вiдзначити, що концентрацií окре-мих сполук (НА, ВМ, за винятком свинцю) не перевищували вста-новлених гiгiенiчних нормативiв; концентрацií БП у 100% проб перевищували ГДК у 2,3-3,3 рази, формальдегщу - майже у 100% проб в 1,1-1,5 рази, свинцю - у 30% проб в 1,1 рази.
Щодо мюта Черкаси, то рiвень забруднення атмосфери цими сполуками там дещо Ыший: концентрацп БП та формальдегiду у 100% проб перевищували гранично допустимi рiвнi в 1,1-2,3 та 3,0-4,0 рази вщповщно, концентрацп НА (НДМА та НДЕА) виявлялися практично на рiвнi ГДК, рiвнi вмiсту ВМ не перевищували допустимих за весь перюд спостережень.
У Кременчуг також спостерi-гаеться перевищення гранично допустимих концентрацм таких речовин, як БП та формальдегщ у 100% проб (в 1,1-2,7 та 2,7-4 рази вщповщно); концентрацп НА (НДМА та НДЕА) визначалися майже на рiвнi ГДК, рiвнi вмiсту ВМ не перевищували допусти-мих за увесь перюд спостере-жень.
Якщо оцЫювати якiсть атмосферного повiтря мют за сумар-ними показниками забруднення (стввщношення реальних кон-центрацiй сполук та (хых ГДК з урахуванням класу небезпеки речовини) [3], можна вщзначити, що вони також вiдрiзняються, i це дае змогу за показником забруднення виявити сполуки, як роблять найбтьший внесок у загальне забруднення пов^ря-ного середовища мюта.
Розрахован величини показ-никiв порiвнювали з сумарним показником забруднення, отри-маним за умов дотримання ппе-нiчних нормативiв для уах сполук, за якими велося спостере-ження. У наших дослщженнях обрано 8 речовин. Зважаючи на вiдповiднi санiтарнi правила [3], цей критерiальний показник мае дорiвнювати 9,9.
Аналiз за цим критерием реаль-ноí ситуацií за дослщжуваний перiод показав, що, за винятком деюлькох рокiв, забруднення повiтряного середовища дослщ-жуваних мiст практично не пере-вищувало допустимий рiвень сумарного забруднення цими
№ 2 2017 ёэттошжт & Иеаьти 18
сполуками.
Однак цi показники характеризуют саме ступiнь хiмiчного забруднення повiтряного сере-довища мют, i за величинами показникiв неможливо оцшити небезпеку такого забруднення для здоров'я населення цих мют. Для оцнки небезпеки розрахо-вували неканцерогенний та кан-церогенний ризики, як дають змогу кiлькiсно оцiнити шкщли-вий вплив, що створюеться цими сполуками, виявити, як з них найбтьш негативно впливають на здоров'я мешкан^в мiст i визначають напрямок епщемю-логiчних дослiджень.
Кiлькiсну оцнку неканцерогенного ризику для здоров'я населення дослщжуваних мiст вщ забруднення атмосферного повiтря хiмiчними сполуками проводили шляхом розрахунку коефщен^в неканцерогенноУ небезпеки окремо для усiх хiмiч-них речовин для кожного мюта i кожного року спостережень та розрахунку сумарних iндексiв неканцерогенноУ небезпеки для сукупностi речовин [2].
Аналiз розрахункiв дозволив видiлити т з дослiджуваних спо-лук, як справляють на здоров'я населення мют найбтьший негативний вплив як токсиканти. Для мюта КиУв - це кадмм, нiкель, БП, для Черкас - фор-мальдегiд, БП, для Кременчука — формальдегщ, БП та бензол. Пщ шкiдливий вплив цих канце-рогенiв насамперед пiдпадають, як вщомо, органи дихання, iмун-на система та гормональний статус людини [2]. Це призво-дить до пошкодження нормального Ух функцюнування i пщви-щення рiвня первинноУ захворю-ваностi цих органiв i систем. Це було показано нами раыше при аналiзi показникiв захворювано-стi населення [4, 5].
Слщ зазначити, що критерп оцiнки неканцерогенного ризику менш iнформативнi, нiж канцерогенного, вони дають змогу лише порiвнювати i за коефiцiентом небезпеки ранжувати сполуки для обфунтування профiлактичних заходiв щодо зменшення викиду Ух у пов^ряне середовище.
Насправдi ризик неканцерогенного ефекту не вщповщае традицiйному поняттю про ризик як ймовiрнiсть появи шкiдливого ефекту, тобто коефщент та iндекс небезпеки не можуть бути iнтерпретованими з точки зору ктькост можливих захворювань, i це не дае змоги отримати уяву щодо величини захворюваност за рiзних рiвнiв впливу сполуки.
Щодо канцерогенних ефек^в, то в експериментах та кл^чно-епiдемiологiчних дослщженнях,
ФАКТОРИ ДОВК1ЛЛЯ I ЗДОРОВ'Я =
результати яких застосовуються у методологи оцнок ризику, вони встановлюються за даними наявностi чи вщсутност вщпо-вiдних порушень у здоров'У кож-ноУ окремоУ людини у дослщжуваних групах, i це дозволяе визначати частку iндивiдуумiв з даними порушеннями i таким чином оцнювати Ухню ймовiр-нiсть. Водночас неканцерогенн ефекти при нелiтальних рiвнях впливу встановлюються за змi-нами середньогрупових, а не ндивщуальних значень показни-кiв стану оргаыв та систем орга-нiзму.
US EPA [6]запропоновано кла-сифiкацiю рiвнiв ризику для здоров'я людини, яка бтьш конкретно вщображае систему гра-дацiй неканцерогенного (за показниками коефщента та ндексу небезпеки) i канцерогенного ризику, зменшуе неви-значеностi при оцнц сумарного неканцерогенного ризикусполук
односпрямованоУ дiУ (табл. 2).
За рекоменда^ями US ЕРА [6], за високого рiвня ризику необхiдне проведення термЫо-вих оздоровчих та iнших заходiв щодо його зниження. За насто-рожуючого рiвня ризику необхiдний постмний контроль, розробка i проведення планових оздоровчих заходiв. За допустимого рiвня ризику здiйснюеться постiйний контроль над цими сполуками, передбачаеться планування i проведення додат-кових заходiв щодо його зниження. М^мальний (цiльовий) рiвень ризику не потребуе захо-дiв з його зниження. Цi рiвнi пщ-лягають перiодичному контролю з метою пщтримання якостi даного об'екта середовища проживання людини на спри-ятливому рiвнi.
Аналiз за цими критерiями кое-фiцiентiв та ндешв небезпеки показав наступне. У Киевi рiвнi неканцерогенного ризику вiд
Таблиця 1 (заюнчення) Середньорiчнi концентрацГГ канцерогенних сполук в атмосферному noBiTpi мют
Рiк спо-стере-жень Концентра^я канцерогеыв
Ф-д., мг/м3 БП , мкг/м3 НДМА, мкг/м3 НДЕА, мкг/м3 Кадмм мкг/м3 Нкель, мкг/м3 Свинець мкг/м3 Хром VI мкг/м3
м.Кременчук
1997 0,012 0,0027 0,0491 0,0153 0,03 0,04 0,07 0,05
1998 0,010 0,0019 0,0478 0,0172 0,02 0,05 0,08 0,07
1999 0,010 0,0014 0,0441 0,0162 0,02 0,05 0,07 0,05
2000 0,010 0,0015 0,0489 0,0147 0,03 0,03 0,06 0,05
2001 0,009 0,0011 0,0531 0,0158 0,02 0,04 0,06 0,04
2002 0,010 0,0013 0,0518 0,0149 0,01 0,05 0,08 0,05
2003 0,011 0,0014 0,0544 0,0153 0,02 0,04 0,07 0,05
2004 0,010 0,0016 0,0528 0,0158 0,01 0,05 0,08 0,06
2005 0,009 0,0014 0,0539 0,0146 0,01 0,03 0,08 0,04
2006 0,008 0,0012 0,0558 0,0151 0,02 0,03 0,06 0,04
2007 0,009 0,0016 0,0571 0,0148 0,01 0,04 0,06 0,05
2008 0,008 0,0015 0,0569 0,0152 0,03 0,06 0,07 0,05
2009 0,009 0,0017 0,0558 0,0159 0,02 0,05 0,07 0,04
2010 0,010 0,0019 0,0566 0,0152 0,03 0,06 0,08 0,05
2011 0,011 0,0018 0,0559 0,0161 0,02 0,04 0,07 0,05
2012 0,012 0,0020 0,0571 0,0165 0,03 0,07 0,09 0,06
2013 0,010 0,0019 0,0584 0,0167 0,02 0,06 0,07 0,06
19 Environment & Health № 2 2017
02-17 а:02-16 а^ 31.05.2017 13:04 Раде 20
-Ф"-
важких металiв (кадмiю та нке-лю) можна оцЫити як високi, вiд БП, формальдегиду - насторо-жуючi, вщ НДМА, НДЕА, свинцю та хрому - допустимг Рiвнi неканцерогенного ризику для сполук односпрямованоС дií оцн нюються як високi для важких металiв, насторожуючi - для сполук НДМА+НДЕА.
У м. Черкаси рiвень неканцерогенного ризику формальдеп-ду класифкуеться як високий, БП та кадмю - насторожуючий, для решти сполук - допустимий; для сполук односпрямованоС дм рiвнi неканцерогенного ризику оцЫюються як насторожуючi.
Для Кременчука за увесь перюд спостережень рiвнi неканцерогенного ризику визна-чаються як насторожуюч^ за винятком формальдегiду (високий), свинцю i хрому шестивалентного (допустимий).
Така града^я рiвнiв неканцерогенного ризику дае змогу обГрунтувати проведення вщпо-вiдних заходiв з його мiнiмiзацií як для окремих сполук, так i
забруднення пов^ряного сере-довища мiста загалом.
З наведених вище даних видно, що хоча показники забруднення пов^ряного сере-довища мiст за дослщжуваний перiод незначно перевищують критерiальний показник, сумарнi iндекси небезпеки (показники неканцерогенного ризику) вка-зують, що нав^ь таке не дуже велике перевищення становить загрозу для здоров'я мешканщв цих мют.
Оскiльки дослiджуванi сполуки е канцерогенами, було розрахо-вано канцерогенний ризик (х-нього впливу для юльюсноС оцiн-ки небезпеки для населення, що створюеться забрудненням по-в^ряного середовища мiст цими речовинами. Розрахунки проводили за тим же алгоритмом, що i при визначенн неканцерогенного ризику. Оцнку отриманих величин канцерогенного ризику для здоров'я населення проводили з огляду на систему критерий рiвня ризику, рекомендовану US ЕРА [6] (табл. 2).
Таблиця 2
Класифшащя рiвнiв ризику
Рiвень ризику Коефiцiент небезпеки розвитку некан-церогенних ефектiв (HQ) для окремих сполук 1ндекс небезпеки розвитку неканцерогенних ефекпв (Н1) для групи сполук одно-спрямовано! дм 1ндивщуальний канцерогенний ризик протягом життя
Високий >3 >6 > 10-3
Насторожуючий 1,1 - 3 3,1 - 6 1,1 х10-4 -1,0 х10-3
Допустимий 0,11 - 1,0 1,1 - 3,0 1,1 х10-6 -1,0 х10-4
Мiнiмальний (цiльовий) 0,1 i менше 1,0 i менше 10-6 i менше
Аналiз результатiв (табл. 2) показав, що канцерогенний ризик нгаляцмного впливу лише однеС з дослiджуваних сполук - свинцю практично можна класифкувати як мшн мальний. Для нкелю, БП та фор-мальдегiду (у м. Кив) канцерогенний ризик оцнюеться як допустимий; для хрому VI, ытро-замiнiв (НДМА та НДЕА), кадмiю, формальдегiду (у м. Черкаси та м. Кременчук) - як насторожуючий. Ц матерiали дозволяють за величиною показника канцерогенного ризику сполук, присут-ых у пов^ряному середовищi мiст, провести [х ранжування, встановити найбiльш небезпечн у канцерогенному вщношеннг Визначення джерел íх надход-ження у пов^ря дае змогу з огляду на показник ризику обГрунтувати заходи щодо зменшення íхнього шкiдливого навантаження на оргаызм.
Щодо сумарного канцерогенного ризику для здоров'я населення, що створюеться дослщ-жуваними сполуками у пов^ря-ному середовищi мют, вЫ коли-вався протягом усього перюду монiторування у межах 1,5-1,9х10-з у Киевi, 1,6-2,1х10-з та 2,0-2,4х10-3 у Черкасах та Кре-менчуцi вiдповiдно (рис.). Такi рiвнi, згiдно з класифiкацiею US ЕРА [6], розглядаються як висою (>10-3), i це потребуе заходiв з його зниження. Тобто юнуючий рiвень забруднення повiтряного середовища мiст канцерогенни-ми сполуками не може вважати-ся безпечним для здоров'я його мешканщв (i це тiльки за вюьмо-ма канцерогенами).
Канцерогенний ризик повiтряного середовища дослщжуваних мiст
Рисунок
2,5
0
X
со
и
р
80 60 40 20
н н е г
о р
е ц
н а К
1,5'
1
0,5
-¿ч
-----£1- -
■ - -И---- гй.-
- - -г---
. -Д- - - - -Д^ . *---*
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2009 2009 2010 2011 2012 2013
Кшв Черкаси-- -Кременчук 1х10-3
№ 2 2017 ёэттошжг & Иеаьти 20
-ф--
3
2
CANCER RISK ASSESSMENT FOR THE POPULATION OF THE INDUSTRIAL CITIES OF UKRAINE Chеrnychenko I.O., Lytvychenko O.M., Sovertkova L.S., Tsymbaliuk S.M.
SI "O.M. Marzeyev Institute for Public Health, National Academy of Medical Science of Ukraine"
Objective. We performed a comparative assessment of the role of ambient air pollution with carcinogenic compounds in the number of the industrial cities of Ukraine in the development of oncological diseases of the population.
Materials and methods. The research was carried out in 3 cities with different levels of the industrial development — Kyiv, Cherkasy, Kremenchuh. 8 carcinogenic compounds: benz/a/pyrene, volatile N-nitrosamines (N-nitrozodimethylamine and N-nitro-zodiethylamine), formaldehyde and heavy metals (cadmium, nickel, lead, chromium VI) were studied in ambient air. For the assessment of the risk of these substances and their contribution to the formation of population cancer incidence in the cities we used a methodology of risk assessment. The information database was formed with the help of the Microsoft Excel computer program and software package. Results and discussion: Analysis of air monitoring data of the cities (for almost 20-years' period) showed a stable pollution with these substances and its variability.
The air quality assessment in the cities by the total
pollution indicators showed their slightly excess of the permissible level of total pollution with those compounds.
At the same time, risk indices (non-carcinogenic risk) indicate that even such an excess poses a threat to public health; by the value of these indicators a number of the compounds, having the most negative influence, were identified.
The total carcinogenic risk of the influence of these substances on the population of the cities was established to be high (>10-3) according to the US EPA classification.
The population risk, calculated on this basis, demonstrated that the influence of these 8 carcinogens could cause 2-3 new cancer cases every year. Conclusions. The results of long-term monitoring studies have shown the stable pollution of the atmosphere with carcinogenic compounds (8 substances) in some Ukrainian cities. The non-carcinogenic risk of the identified pollution was calculated according to the value of this index, a number of the compounds, affecting the most negatively the health of the population of studied cities, was detected. The total carcinogenic risk of the ambient air of the cities, polluted with these substances, is classified as a high one that causes 2-3 new cancer cases every year.
Keywords: carcinogenic substances, ambient air, carcinogenic risk, non-carcinogenic risk, oncological morbidity.
Щоб оцнити небезпеку для населення мют таких piBHiB канцерогенного ризику, розрахову-вали популяцшний канцероген-ний ризик, який характеризуе верхню межу можливого канцерогенного ризику протягом перюду, що вщповщае середнш тривалост життя людини - 70 роюв [2]. Цей показник розрахо-вували зважаючи на усереднен дан за увесь перюд спостере-жень (1997-2013) щодо населення дослщжуваних мют [7] та показниюв сумарного канцерогенного ризику. За показниками популяцшного ризику розраху-вали очкуваний середнш piчний прирют онколопчноУ захворюва-ност населення за впливу цих сполук (табл. 3).
Як видно з таблицу дослщжува-н сполуки зумовлюють ризик появи 2-3 нових випадюв захво-рювань на рак щоpiчно. Якщо вра-хувати, що на сьогодн експерта-ми МАВР 119 хiмiчних сполук кла-сиф^ються як доведен канцеро-гени для людини, розширення спектра дослщжуваних сполук могло б значно збтьшити внесок еколопчних фактоpiв як причин розвитку онколопчноУ захворюва-ностк На користь цього свщчать результати проведених нами дослщжень бензолу в атмосферному пов^ м. Кременчука протягом тривалого перюду. Попередн результати доа^джень можливого впливу його на здо-ров'я мешканщв мюта показали, що виявлен концентраци сполуки зумовлюють ризик появи 1-2 випадюв онкозахворювань на рк
21 Environment & Health №2 2017
на 100 тисяч населення.
Розрахований нами канцеро-генний ризик у доопщжуваних мютах на рiвнях, значно вищих за допустимий, пщтверджуеться даними щодо онколопчноУ захворюваност населення цих мют. За даними Национального Канцер-реестру УкраУни [8], за перюд моыторування прирют первинноУ захворюваност на злояюсы новоутворення склав майже 20%.
Таким чином, результати монн торингу якост атмосферного пов^ря в умовах великих проми-слових мют показали, що населення протягом тривалого перюду пщдаеться високому ризику розвитку онколопчних захворю-вань, що пщтверджуеться i фак-тичними показниками захворю-вань на цю патолопю населення, що проживае на територп цих населених пунк™. Це зумовлюе необхщнють розробки i впровад-ження у мютах спе^альних про-грам щодо зниження ризику розвитку онкопатологп населення.
Л1ТЕРАТУРА
1. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans. Available at: http://www.monograph.iarc.fr
2. ОцЫка ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного пов^ря: метод. рек. МР 2.2.12-142-2007. КиУв : МОЗ УкраУни, 2007. 28 с.
3. Державы саытары правила охорони атмосферного пов^ря населених мюць вщ забруднення хiмiчними i бюлопчними речовинами : ДСП-201-97. КиУв : МОЗ УкраУни, 1997. 57 с.
4. Малоног К.П., Литвиченко О.М., Бондаренко Ю.Г. Вивчення впливу забpуднювачiв атмосферного пов^ря на стан здоров'я населення. Ппена населених мсць: зб. наук. праць. КиУв, 2006. Вип. 47. С.58-63.
5. Черниченко 1.О., Литвиченко О.М., Цимбалюк С.М., Шва-гер О.В., Соверткова Л.С., Бален-ко Н.В. Хiмiчнi канцерогени атмосферного пов^ря : вплив на захворюванють населення на
Таблиця 3
Популяцшний ризик онколопчних захворювань населення MicT за впливу дослщжуваних канцерогенних сполук
Мюто Чисельнють населення (середня за увесь перюд спостережень), тис. чол. Сумарний канцерогенний ризик(середнм за увесь перюд спостережень), х10-з Популяцшний ризик, чол. Рiчний прирют (на 100 тис. нас.)
КиУв 2703,375 1,7 4596 2,5
Черкаси 287,749 1,9 542 2,7
Кременчук 228,419 2,1 479 2,9
рак щитоподiбноí залози. Ппена населених м1сць: зб. наук. праць. Киíв, 2015 . Вип. 66. С. 104-110.
6. Supplementary Guidance for Conducting Health Risk Assessment of Chemical Mixtures. Washington, 2000:194 p.
7. Населення мют Укра'|'ни. Режим доступу: http://www.ukrmap.org. ua/Naselenie.htm
8. Нацюнальний канцер-реестр. Режим доступу: http://www.ncru.inf.ua
REFERENCES
1. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans. Available at: http://www.monograph.iarc.fr
2. Otsinka ryzyku dlia zdorovia naselennia vid zabrudnennia atmos-fernoho povitria: metodychni rekomendatsii MR 2.2.12-142-2007 [Assessment of the Risk for the Health of the Population from the Ambient Air Pollution: Methodical Recommendations MR 2.2.12-1422007]. Kyiv : MOZ Ukraini; 2007 : 28 p. (in Ukrainian).
3. Derzhavni sanitarni pravyla okhorony atmosfernoho povitria naselenykh mists vid zabrudnennia khimichnymy i biolohichnymy rechovynamy : DSP-201-97 [State Sanitary Norms on the Protection of Ambient Air of the Settlements from the Contamination of Chemical and Biological Substances : SSR-201-97]. Kyiv : MOZ Ukrainy; 1997 : 57 p. (in Ukrainian).
4. Malonoh K.P, Lytvychenko O.M. and Bondarenko Yu.H. Vyvchennia vplyvu zabrudniuvachiv atmosfernoho povitria na stan zdorovia naselennia [Study of the Impact of Ambient Air Pollutants on the Health State of the Population]. In : Hihiena naselenykh mists: zb. nauk. prats [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2006 ; 47 : 58-63 (in Ukrainian).
5. Chernychenko I.O., Lytvychenko O.M., Tsymbaliuk S.M., Shvaher O.V., Sovertkova L. S. and Balenko N.V. Khimichni kantseroheny atmosfernoho povitria : vplyv na zakhvoriuvanist naselennia na rak shchytopodib-noi zalozy [Chemical Carcinogens of Ambient Air : Impact on the Population's Morbidity of Thyroid Gland Cancer]. In : Hihiena naselenykh mists: zb. nauk. prats [Hygiene of Settlements]. Kyiv ; 2015 ; 66 : 104-110 (in Ukrainian).
6. Supplementary Guidance for Conducting Health Risk Assessment of Chemical Mixtures. Washington, 2000 : 194 p.
7. Naselennia mist Ukrainy [Population of the Cities of Ukraine]. Available at: http://www.ukrmap. org.ua/Naselenie.htm
8. Natsionalnyi kantser-reiestr [National Cancer Register]. Available at: http://www.ncru.inf.ua
Надiйшла до редакцИ 17.12.2016
ПОЛЬКА О.О., ОМЕЛЬЧЕНКО Е.М., КАЧКО Г.О., ПЕДАН Л.Р.
ДУ «1ГЗ ím. О.М. Марзеева НАМНУ», м. Кив
УДК 613.2:577.164.1
^^40Bi слова: первинна профшактика, фолieва кислота, вроджеш вади.
FOLIC ACID IN THE PROPHYLACTIC MEDICINE
Polka O.O., Omelchenko E.M., Kachko H.O., Pedan L.R.
ФОЛ1ЕВА КИСЛОТА У ПРОФ1ЛАКТИЧН1Н МЕДИЦИН!
Останжм часом в Укра'|'ш знову постало питання щодо необхщност фортифкаци борошна фолiевою кислотою (втамш В9). Лабораторiя епщемюлопчних дослщжень i медично'| шформатики мае багаторiчнi напрацювання у цм сфер^ тому вважае-мо за доцтьне представити бачення про-бпеми, фунтуючись на результатах влас-них дослщжень та л^ературних джере-лах.
Вперше фолiеву кислоту видшили iз листя (folium) шпинату i встановили хiмiч-ний склад П. М^челл i ствавтори (19411944). До оргашзму втамш В9 надходить переважно у складi таких продукт харчу-вання, як боби, спаржа, брокколи шпинат, гриби, дрiжджi, петрушка, печшка, м'ясо (табл. 1).
Однак через нестмкють пiд час кут-нарно1 обробки та погане всмоктування у шлунково-кишковому трактi навiть зба-лансований рацiон харчування забезпе-чуе лише 2/3 добово'| потреби у фолiевiй киспотi, 1/3 синтезуе кишкова мкро-флора.
В органiзмi запаси фо^ево'|' кислоти сконцентрованi у нирках i печшц (5-20 г), ФОЛИЕВАЯ КИСЛОТА В ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ МЕДИЦИНЕ Полька Е.А., Омельченко Э.М., Качко Г.А., ПеданЛ.Р.
ГУ «ИОЗ НАМНУ им. А.Н. Марзеева»
Цель. Оценить фолирование муки как возможный способ массовой профилактики врожденной патологии. Материалы и методы: аналитический, библиографический. Результаты. Существуют свидетельства снижения риска возникновения врожденных пороков нервной трубки у детей, рожденных женщинами, которые принимали 800 мкг фолиевой кислоты в пре-концепционный период. К развитию недостаточности этого витамина может привести низкое содержание его в пище, дисбактери-оз различной этиологии (например, длительный прием сульфаниламидов) и нарушения метаболизма фолиевой кислоты, который меняется при носительстве С677Т и А1298С полиморфизмов гена метилентетрагидрофолатредуктазы (MTHFR). Частота носитель-ства MTHFR со сниженной активностью в Украине достаточно высока. На популяционном уровне это приводит к неэффективности ее применения и токсичности, поскольку накопление метаболитов фолиевой кислоты ведет к развитию диспептических явлений, аллергических реакций и дефицита витамина В12. Следовательно, ее применение с профилактической целью требует индивидуального подхода к каждому пациенту, особенно при учете возможного носительства аллельных вариантов гена mthfr. Их распространенность на территории Украины и клиническое значение на сегодня остаются недостаточно исследованными. Вывод. Считаем целесообразным проведение в Украине масштабных исследований относительно содержания фолатов в пищевом рационе, усвояемости и содержания в плазме крови в различных возрастных группах. Полученные результаты могут быть доказательной базой для решения вопроса о фортификации.
Ключевые слова: первичная профилактика, фолиевая кислота, врожденные пороки.
© Полька О.О., Омельченко Е.М., Качко Г.О., Педан Л.Р. СТАТТЯ, 2017.
№ 2 2017 Environment & Health 22
