CC BY
8До питання формал'зацп ¡нваиронментального вим'ру сталого соц1ально-економ1чного розвитку сусп'тьства
* Тавршський нацюнальний уыверситет iM. В.1. Вернадського **Харювський нацiональний унiверситет iM. В.Н. Каразша
Анотаця. Розглянута i проаналiзована Mo^ueicmb формалiзованого подання iнвайронментального euMipy сталого соцiально-економiчного розвитку суспльства, для чого розглянута i критично проаналiзована сучасна парадигма концепцТ сталого розвитку. Зроблений вiдповiдний огляд деяких пiдходiв i напрямiв в рамках даноТ концепцТ - викладен новi погляди на категорп виробництва i капталу, зокрема, представленi основн положення теорп природного капталу. Розвиненi на сьогоднiшнiй день, в першу чергу, в захiднiй "екологiчнiй економ/'ц" положення про категорiю природного капталу використовуються авторами статтi в Тх оригiнальнiй методологчнй концепцТ щодо формалiзацiТ подання одшеТ з складових сталого розвитку - складовоТ навколишнього природного середовища. Визначен перспективн напрями реалiзацii' запропонованого методологчного пдходу, наприклад, розробка формалзованоТ бази знань для практичноТ iмплементацii' принципiв сталого розвитку з урахуванням його екологчних аспетв. Плануеться, що цею статтею вдкриваеться серя авторських пyблiкацiй в данй предметнй галузi.
Передмова. У в^чизнянш л^ератур^ присвяченш сталому розвитков^ вщчуваеться небажаний крен у бк понятшно-термшолопчно'Т дискуси аж до вщкидання можливост такого розвитку бу^мто через те, що два слова цього складного термшу е такими, що взаемно виключають одне одне. Це призводить до концентрування уваги дослщниш, серед яких е досить вiдомi особистосп, на лшгвютичних аспектах (тобто форм^ замють шзнання сут або (що прше) до шдмши понять(наприклад, «еколопчно збалансованим розвитком» 1) . Це одна з причин, чому проблема сталого розвитку в УкраТ'ш мае дос дещо деформоване й досить поверхове висв^лення.
Автори намагаються здолати цей бар'ер непорозумшня, охопивши (у межах можливого) свiтовi досягнення у сферi Sustainable Development як рацюнально'Т доктрини людського розвитку. На вщмшу вщ дослщжень та узагальнень економю^в, котрi опiкуються пошуками можливостi зберегти прогрес економiки за умови еколопчних обмежень2, автори ^е'Т статтi повертають читача до сут проблеми сталого розвитку, у котрш ключове значення мае екологiчна (точшше, iнвайронментальна) проблема як критична для прогресу сусптьства, натомiсть економiка визначаеться лише як зааб досягнення мети.
^ею статтею автори започатковують цикл узагальнюючих публiкацiй, що мають за. мету ввести украТ'нського читача у рiчище бурхливоТ' науковоТ' дискусiТ' про способи
прогресу сусшльного розвитку шляхом певного замщення штучного капiталу природним, тобто у межах швайронментального вимiру соцiально-економiчного прогресу.
Автори скористались поглибленим знанням проблеми на свпювому рiвнi, набутим у декiлькох захiдних уыверситетах у процесi стажувань i ствпрац з питань Sustainable Development. Квштесен^ею цього циклу мае бути залучення вп"чизняного читача до опанування засобiв досягнення мети сталого розвитку через використання природного капралу й природноТ' ренти як суттевих економiчних важелiв забезпечення iнвайронментальних цiлей.
1 У втизнянм лiтературi е намагання замщення поняття навколишне середовище на поняття екологГТ (переважно соцiальноТ екологГТ). Цей процес «переводить стрiлки» зi шляху прогресивного, сприятливого для розвитку, але складного з науковоТ точки зору залучення ресурав природи на шлях використання досить простих законодавчо-нормативних обмежувальних заходiв у стосунках людини-природи. Природний капрал, природна рента - ключов1 категорп ЫвайронментальноТ економiки - не е категорiями екологiчними, хоча Т'хнм стан i залежить вщ ставлення до них соц^му. - Прим. авт.
2 Доречно згадати пюнерний для нашо'Т освгти навчальний поабник за редакцiею Л.Г.Мельника, О.I.КарiнцевоТ «Основи стшкого розвитку». Практикум. Суми, Уыверситетська книга, 2005.
УДК 911.10+332.132
М.В. Багров*, С.В. Костр^ов**, 1.Г. Черваньов**
Вступ до проблеми. Техногенний шлях свтовоТ цив^заци, який у повному формам розпочався за чаав першоТ промисловоТ революцп (кiнець XVII - початок XIX сторiч), дотепер обумовлюе певну парадигму соцiально-економiчного розвитку переважноТ бiльшостi краТн свiту - об'ективну агресивнiсть по вщношенню до природного довкiлля. Однак, лише приблизно з середини 70-х ромв минулого стол^тя рiзке загострення глобальних еколопчних проблем поставило перед наукою та практичною дiяльнiстю людини питання про необхiднiсть перегляду юнуючих тенденцiй i розробки концепцп комплексного еколого-економiчного розвитку. Пiдставою концепцп комплексного розвитку е та обставина, згщно якоТ з трьох головних факторiв економiчного зростання - трудових ресурав, штучно зроблених засобiв виробництва i природних ресурсiв, лише два перших фактори е со^ально обумовленими, а третш цiлком належить до навколишнього природного середовища життя людини. Привабливим варiантом практично!' реалiзацiТ вказаноТ концепцп вже бiльше 20 рокiв вважаеться сталий розвиток сусптьства, теоретичне пщфунтя якого виходить з необхiдностi забезпечити св^овий баланс мiж рiшенням соцiально-економiчних проблем i збереженням середовища життя для майбутшх поколiнь. Вважаеться, що вперше в сучасному розумiннi категорiя "сталий розвиток" була розвинуто подана в доповд представленiй в 1987 р. Всесв^ньою комiсiею ООН з навколишнього середовища i розвитку пщ керiвництвом Гру Харлем Брунтланд [1]. У цьому документ сталим розвитком (тобто Б^ашаЫе Реуе^ртеП) визначався такий розвиток суспiльства, при якому задоволення життевих потреб прогресу нишшнього поколшня людей досягаеться не за рахунок позбавлення такоТ можливостi майбутнiх поколшь. Пiд цим гаслом вiдбувся вщомий самiт Рiо-де-Жанейро (1992).
У серпш-вересш 2002 р. у Йоханесбурзi св^овий форум "Рю+10" пiдвiв певнi, переважно невтшш пiдсумки зусиль по впровадженню концепцп сталого розвитку i визначив новi необхiднi кроки для полтшення глобальноТ еколопчноТ ситуацiТ. Однiею з високо значимих подш форуму стало схвалення тексту Хартп Землi (попередньо була схвалена 31-ю сеаею ГенеральноТ конференцп ЮНЕСКО у жовтнi 2001 р.), яка тзшше була ратифкована всiма державами - членами ООН. Хар™ визначила прiоритети рiшення проблем сталого розвитку, але не показала, яким практичним шляхом можна реалiзувати його мету i задачу наприклад, для держав з так званою "економкою переходного перюду", до яких, вщомо, вiдноситься УкраТна.
Можна лише припускати, що майбутне вщродження УкраТни на шляху сталого розвитку не е простим поверненням до ТТ "юторично визначеного соборного минулого", про що доа говорять полiтики. УкраТна майбутнього — це европейська краТна, яка мусить не ттьки повною мiрою зберiгати своТ духовнi традицп, натомiсть дотримуючись орiентирiв незворотного процесу глобалiзацiТ, що складають сучасний св^овий цивiлiзацiйний процес. Бо iнакше нам стовбичити на його узбiччi. Ц орiентири на найближче двадцятилiття зв'язан з безумовною реалiзацiею "Порядку денного на 21 стол^тя" [2].
Практичн рекомендацiТ щодо сталостi соцiально-економiчного розвитку нашоТ держави необхiдним чином мають фунтуватися на iвайронментальному вимiрi економки сталостi -можливостях i ресурсах природного довктля як одного з головних серед шших факторiв, що забезпечують (у тому чи^ матерiально) соцiально-економiчний рух суспiльства..
Ця ключова теза тюструеться запровадженням захiдними економютами економiчноТ категорп капiталу до характеристики природного середовища (природний капрал, за [3-7] - як властивосп природних систем, що створюють ренту (додатковий прибуток), на чому автори вже наголошували раыше [див. 12,15,42]. Це, на нашу думку, найбтьш плщна iдея, додана саме економiстами до дискусп про сутнiсть сталого розвитку: виснаження природних ресурав через економiчне зростання доцтьшше описувати через економiчну категорiю капiталу (його вiд'емного руху), анiж через поняття прибутку (який зменшуеться)].
Саме iз вказаноТ щеТ випливають спроби визначення iндикаторiв сталого розвитку i впорядковування нацiональних фшансово-облкових систем i методик так, щоб вони враховували швайронментальний (у деяких роботах - еколопчний) вимiр сталого розвитку на пiдставi теорп природного кашталу. Нажаль, нам невiдомi подiбнi спроби, впровадженi у бiльш-менш закшченому виглядi щодо суспiльно-економiчних реалiй УкраТни, хоча, з шшого боку, юнують окремi цiкавi роботи вiтчизняних фажв^в, де аналiзуються головнi проблеми, як виникають на шляху до сталого розвитку в УкраТш iз врахуванням екологiчних факторiв (наприклад, [8-10]). Така вщсутнють спроб розробки i апробацп практичноТ методологи реалiзацiТ концепцп сталого розвитку в УкраТш певною мiрою
зумовлена фактичною вщсутнютю вщповщноТ предметноТ галузi у в^чизнянш науцi, яка би була обфунтована на сучасному рiвнi, у тому чи^ - через концепцш природного капiталу. Тiльки наявнiсть подiбного теоретичного обфунтування забезпечить можливiсть формалiзацiТ iнвайронментального вимiру сталого розвитку.
Мета статл. Автори спроможнi показати деяк складовi формалiзацiТ iнвайронментального вимiру сталого розвитку сусптьства через запровадження формaлiзовaноТ бази знань та вщповщноТ мови аксюматичного викладу теори природного капралу.
Мiждисциплiнарний формалiзований пiдхiд вже дозволяе впроваджувати моделювання певних аспектiв швайронментального вимiру. Зокрема, е певнi наробки його запровадження, наприклад, через сучасн ПС-технологи, зокрема у навчальному процеа пiдготовки магiстрiв iнвайронментального менеджменту у Харшському унiверситетi [11].
Повна формалiзацiя iнвайронментального вимiру сталого розвитку поки що не виглядае можливою через складнють вiдображення уаеТ сукупностi еколопчних процесiв i явищ. Проте окремi елементи такоТ формалiзацiТ, що дослщжеш у iнвайронментальнiй економiцi, мусять використовуватися практично як певний зааб, шструментарш реалiзацiТ концепцп сталого розвитку.
Досвщ авторiв цiеТ статтi як в галузi аналiзу регiональних проблем сталого розвитку [12], поданн проблемного бачення ^еТ концепцп [13], так i в розробцi певних аспектiв швайронментального вимiру економiки сталостi [14, 15, 42] дозволяють Тм викласти своТ подальшi мiркування щодо можливостi формалiзацiТ вимiру природного довкiлля сталого соцiально-економiчного розвитку на пiдставi його сучасноТ парадигми.
Концептуальн1 рамки сучасно! парадигми сталого розвитку I формал1зована база знань. Загальноприйнятий фокус сучасноТ концепцп сталого розвитку (КСР) спрямований на прийняття постулату, який стверджуе - "сталий розвиток - це такий розвиток, який тривае". Очевидно, що саме така ттьки теза i могла забезпечити консенсус Об'еднаних Нацш у так званий "Пост-Рiо перюд" щодо КСР. Тобто, дана концеп^я розглядаеться як така, що забезпечуе продовження полтшення якостi життя, причому iз iнтенсивнiстю ресурсоспоживання, яка вщносно зменшуеться. Контраверсiйнiсть подiбного пiдходу саме в рамках техногенного шляху цив^зацп, на нашу думку, мае бути очевидною, i не ттьки для фахiвця iз предметноТ галузi КСР. Адекватнють цього пiдходу може бути доведена ттьки через залучення теори природного кашталу, оскiльки саме таким чином можна формалiзовано описати рух основного капралу, який не зменшуеться для майбутшх поколiнь. Таким чином, продуктивн сили, якi iснуватимуть в певний промiжок часу у майбутньому у формi штучного, природного i соцiального капiталу (новий погляд на категори "виробництво" та "капiтал" детально викладався в нашш попереднiй статл [15, С. 129-132]), мають забезпечити покращення стандарт якост життя паралельно iз зменшенням антропогенного навантаження на довктля.
На пiдставi зроблених вище мiркувань, навiть не застосовуючи додатковi посилання через Тх надчисленнiсть, можна прийти до висновку, що сучасна система теоретичних, методолопчних та аксюлопчних установок КСР - и парадигма - складаеться з трьох фундаментальних вимiрiв - iнвайронментального, економiчного i соцiального. Спробуемо дати стислу характеристику кожного iз вимiрiв щодо поняття "природно-антропогенна система". Пiд останньою розумiеться емерджентна сутнiсть будь-якого рангу, яка виокремлюеться на зрiзi взаемоди "природне довкiлля (оточуюче середовище) -сусптьство":
• 1нвайронментальний вимiр: екологiчно стала система пщтримуе стiйку ресурсну базу, запоб^ае надмiрнiй експлуатац^ поновлюваних природних ресурав та функц^ природного довктля як приймача токсичних вiдходiв, передбачае зменшення ресурав, яю не поновлюються, ттьки до обсягу, який повнютю вщшкодовуеться iнвестицiями в Тхнi штучш зaмiнники. Все викладене щодо цього вимiру мае на увaзi пщтримку бiо- рiзномaнiття, стiйкостi складу атмосфери, а також функцш iнших екосистем, яю не завжди розглядаються в якосп природних ресурсiв суспiльствa.
• Економiчний вимiр: економiчно стала система мае бути здатною безперервно виробляти товари та послуги, пщтримувати адекватний рiвень свого управлшня та зовшшнього боргу, зaпобiгaти розвитку нaдмiрного
диcбaлaнcy мiж cвoïми ceктopaми, який мoжe пpизвecти дo зaнeпaдy a6o ciльcькoгocпoдapcькoгo, a6o пpoмиcлoвoгo виpoбництвa.
• Coцiaльний вимip: coцiaльнo cтaлa cиcтeмa пoвиннa зaбeзпeчити cпpaвeдливicть в poзпoдiлi cycпiльниx блaг i нaдaннi piвниx мoжливocтeй. Тaкa cиcтeмa зaпoбiгae пoбyдoвi "cycпiльcтвa coцiaльнoï диcкpимiнaцiï" [15, C. 133134], зaбeзпeчye aдeквaтнe пocтaчaння coцiaльниx пocлyг, включaючи oxopoнy здopoв'я, ocвiтy, тaкoж гeндepнy cпpaвeдливicть i пoлiтичний плюpaлiзм.
Oчeвиднo, щo вci тpи пoдaнi вимipи cтaлocтi cпpичиняють 6araTO пoтeнцiйниx ycклaднeнь в пpocтiй клacичнiй мoдeлi eкoнoмiчнoгo poзвиткy. Oднaк, нa нaшy думку, caмe iнвaйpoнмeнтaльний вимip зaбeзпeчye вiдпoвiднi нaйcклaднiшi "збyджeння" i, як нacлiдoк, вapiaтивнi змiни ц^й зacтocyвaння eкoнoмiчнoï мoдeлi. Caмe чepeз фaктop дoвкiлля тaкi цiлi мaють 6УТИ бaгaтoвимipними, мaють iнiцiювaти питaння пpo бaлaнc iнтepeciв, пpo oб'eктивнi кpитepiï ycпixy a6o нeвдaчi зacтocyвaння пeвнoï eкoнoмiчнoï мoдeлi. Haпpиклaд, щo мycимo poбити, кoли пocтaчaння якicниx пpoдyктiв xapчyвaння тa вoди пoтpeбye кapдинaльниx змiн в зeмлeкopиcтyвaннi, яю, у cвoю чepгy, пpизвoдять дo cyттeвoгo змeншeння бiopiзнoмaнiття? Щo, шли aльтepнaтивнa eнepгeтикa пoтpeбye кoштiв знaчнo бiльшe, aнiж тpaдицiйнa, oднaк ocтaння пpизвoдить дo знaчнoгo зaбpyднeння дoвкiлля? Якi цiлi у тaкиx випaдкax мaють бути пepвинними? Тaким чинoм, xoчa кoжнa iз cклaдoвиx мae cвoï влacнi чинники визнaчeння тa впливи нa iншi вимipи, вимip дoвкiлля мoжнa poзглядaти тaким, щo e дoмiнaнтним згiднo фopмaлiзoвaнiй cxeми вcix тpьox cклaдoвиx cтaлoгo poзвиткy cycпiльcтвa (pиc. 1).
Oднaк, у той caмe чac, нe мoжнa знeвaжaти i бaгaтoвимipнicть цiлeй впpoвaджeння KCP. Haпpиклaд, ввaжaeтьcя i дoвoдитьcя зa дoпoмoгoю piзнopiвнeвиx мoдeлeй, щo caмe глoбaльнi змiни клiмaтy пpизвeдyть дo глoбaльниx змiн у cвiтoвiй eкoнoмiцi [16]. Зpoзyмiлo, щo дoки щo глoбaльнi змiни клiмaтy cпpиймaютьcя нaми як нaдзвичaйнo вaжливi, aлe лишe у дoвгoтpивaлiй пepcпeктивi. Boднoчac, вжe зapaз чac icнyють (ocoбливo для кpaïн "тpeтьoгo cвiтy" i кpaïн з пepexiднoю eкoнoмiкoю) знaчнo бiльш гocтpi пpoблeми, якi вiднocятьcя дo двox iншиx вимipiв ciaioCTi: гoлoд, нeдoïдaння, жeбpaцтвo, cтaн oxopoни здopoв'я, pecypcoeмнe тa eнepгoeмнe виpoбництвo тoщo. Тoбтo, нeзвaжaючи нa визнaчeнy дoмiнaнтнicть iнвaйpoнмeнтaльнoгo вимipy, кoнцeптyaльнi paмки cyчacнoï пapaдигми KCP мaють пepeдбaчaти мiжциcциплiнapний пiдxiд, який мae нa yвaзi пoтpiйнi цiлi - в плoщинi кoжнoгo з вимipiв, a пepший eтaп пpaктичнoгo впpoвaджeння тpиeдинoï кoнцeпцiï cтaлocтi - cтвopeння вiдпoвiднoï фopмaлiзoвaнoï бaзи знaнь (ФБЗ) - pиc. 2.
Caмe нa мiждиcциплiнapнoмy пiдxoдi poбивcя нaгoлoc oдним iз aвтopiв цieï cтaттi, визнaчaючи, щo з фopмaльнoï тoчки зopy а^лий poзвитoк мae poзглядaтиcя як гapмoнiзaцiя cпiввiднoшeнь тpьox пiдcиcтeм cиcтeми цивiлiзaцiï - coцiyмy, eкoнoмiки i дoвкiлля, a вiдпoвiднe iлюcтpaтивнe пoдaння пoяcнювaлo дoмiнaнтнe пoлoжeння coцiaльнoгo вимipy [13, C. 101] нa вiдмiнy вщ pиc. 1, дe йoгo мicцe зaймae ¡нвайронментальний вим1р.
1нвайронментальний аимф
• PÎBHicTb можливостеи р!зних поколжь
Pиc. 1. Тpи вимipи в кoнцeптyaльниx paмкax cyчacнoï пapaдигми cтaлoгo poзвиткy
1нвайронментальний вимip
Рис. 2. Формалiзована база знань для реалiзацiï мiждисциплiнарного пiдходу в рамках КСР
Можна стверджувати, що до цього часу е вщсутым единий визначений унiверсальний пiдхiд або концептуальш рамки, якi спрямованi на обфунтування, аналiз и впровадження сталого розвитку. У цьому вщношенш ФБЗ, яка штегруе три вимiри КСР (рис. 2), вщповщае мiжцисциплiнарному, транзитивному, збалансованому, евристичному пщходу i забезпечуе концептуальш мета-рамки практичного впровадження, як разом дшсно здатнi зробити розвиток бтьш сталим. Повна, всебiчна, так би мовити, енциклопедична формалiзована база знань буде ефективно пщтримувати вс спроби практичного впровадження КСР. Методолопя, що забезпечуе ефективний iнтерфейс мiж трьома цiльовими об'ектами ФБЗ (швайронментальним, економiчним i соцiальним вимiрами) через об'ективш причини уявляеться найбiльш цшною.
У вказаному вiдношеннi в захщнш науцi (перш за все - в англомовнш), починаючи з 70-х рр. минулого сторiччя, юнуе вже кiлька вiдповiдних предметних галузей. Наприклад, швайронментальна економiка (економiка довктля) i економка природних ресурсiв намагаються залучити екологiчнi аспекти в традицшний неокласичний економiчний аналiз [17, 18]. Доцтьно вiдмiтити, що у сучасний час сама, так би мовити, традицшна концеп^я сталого розвитку часто розглядаеться як наукова база державно!' законотворчост в Роси [19]. Однак, в останне десятирiччя вважаеться, що найбтьш динамiчно розвиваеться екологiчна економка, яка поеднуе екологiчнi i економiчнi методи для дослiдження iнвайронментальних проблем сьогодення. Тут, на нашу думку, серед вщповщних численних публкацш окреме мюце займае фундаментальна монографiя класиш ^е'' предметно!' галузi - Р. Констанзи i Г. Далi iз спiвавторами [20]. Певним чином, викладену цими авторами змютовну частину "Вступу до еколопчно' економки" можна стилiзовано подати наведеним нами вище трикутником (див. рис. 1). Подiбне узагальнення допомагае зрозум^и, що домiнантним тут все ж е економiчний вимiр - в екологiчнiй економiцi одшею з ключових концепцiй виступае аналiз функци' рiвня економiчноï активностi iз перебiгом часу. Альтернативний пiдхiд iз перенесенням центру ваги на аспекти довктля (швайронментальний вибiр) демонструе концеп^я визначення i пiдтримки сталостi еколопчних систем, яка фунтуеться на вщомш теори екосистемноï еластичностi (ecosystems resilience - англ.) [21]. Наприкшц минулого с^ччя на Заходi з'явилося ктька цiкавих публiкацiй в соцiологiчних виданнях щодо положень про наявнють об'ективних доцентрових сил, як забезпечують юнування рiзних людських спiльнот i сусптьств як зв'язано' структуровано'' сукупностi. Однак, головним в цих роботах вщносно теми нашо' статл е концеп^я со^ального капiталу i важливiсть со^ально''' шклюзи' в двi iншi пщсистеми цивiлiзацiï - економiчну та швайронментальну (наприклад [22, 23]).
Таким чином, виокремлення трьох предметних складових i створення бази знань для сучасно' парадигми сталого розвитку доцтьно розглядати вступним кроком формалiзацiï
будь-яко'Т з таких складових. Другий крок визначаеться, приймаючи до уваги обраний предмет формалiзацiТ' - один з трьох. Щодо швайронментального вимГру цей крок можна зробити на пiдставi вщповщного тлумачення сучасних уявлень про категори виробництва, капралу i природних ресурав, огляд яких ми зробили в нашш попереднiй статтi [15].
Теорiя природного капiталу. Класики економiчноТ теорГТ (зокрема, Давид Ркардо) отримали титул "песимiстiв розвитку" саме через те, що дохщливо пояснювали, чому економiчне зростання буде невiдворотно вести до деградаци природного довкГлля. Це було достатньо зрозумтим, оскГльки екстенсивнi методи використання природних ресурав на той час переважали. Однак, Гз блискавичним розвитком технологш добування мшерально'Т сировини, коли розташован глибоко в земних надрах корисн копалини могли бути здобутими i обробленими як джерело товарГв або послуг Гз мшГмальною шкодою для навколишнього середовища, головы економГчн проблеми, якГ колись спричинялися саме браком ресурав, були практично виведен економютами 40-х-60-х рр. минулого сторГччя Гз ГнвайронментальноТ площини. ЦГ фахГвцГ майже цГлком сфокусували Т'хню увагу на тих рушГйних силах системи "виробництво - споживання", якГ виключно спричиняються рГвновагою - нерГвновагою ринку, тобто визначаються кориснГстю предметГв ринку для споживачГв та Т'х прибутковГстю для виробникГв i розповсюджувачГв. Протягом вказаних десятирГч минулого столГття в найбГльш значних роботах захщних економГстГв стверджувалося, що безперервне прискорене (експоненто) зростання економГки не ттьки можливе, але й визначае, так би мовити, саму сутнють сучасноТ' (на той перГод) економГчноТ' теорГТ i практики, "головну цГль економГчноТ' полГтики як системи економГчних заходГв, якГ здГйснюе держава" [24, C. 27]. На той час зростання, що мало екстенсивний характер, практично ототожнювалось Гз розвитком (що, за суттю, е штенсивним показником). Фактично до початку 70-х рр. переважала точка зору, зпдно яко'Т економГчний розвиток подавався у виглядГ сталого «вГчного двигуна», джерелом роботи якого е вже згадане вище сшввщношення мГж виробництвом та споживанням, коли виключно ринковГ мехашзми дбають про брак природних ресурав, так саме як i про будь-який шший товар [25]. Малося на увазГ, що зростання ринкових цш на ресурси може утримати Т'х вщ виснаження, i бГльш того - взагалГ пГдтримувати оптимальний рГвень Т'хнього споживання. ФормалГзований через математичнГ методи пщхщ використовувався для доведення того, що навГть за умовами економГки, що переважно базуеться на природних ресурсах, якГ не поновлюються, е можливим стале зростання виробництва на душу населення [26]. I лише перша енергетична криза спричинила драматичш змши у таких поглядах.
РубГж останньо'Т чвертГ двадцятого сторГччя був вщзначений тим, що неокласична економГчна теорГя того часу (Т'й вщповщае термГн "неокласична економГка довкГлля") починае обфунтовувати ГнтерналГзацГю (засвоювання) так званих "швайронментальних вартостей". В цей же час захщна економГка природних ресурав, яка вщрГзняеться своею предметною галуззю як вщ "неокласичноТ економГки довкГлля", так i вГд "екологГчноТ економГки" (двГ останнГ, у свою чергу, рГзняться мГж собою), приймае концепцш сталого видобутку природних ресурсГв (sustainable yield - англ.) в еколопчних системах [27]. Парадоксально, але шщшвання дослщження Гнвайронментального вимГру сталостГ i розробка теорГТ' природного капГталу певним чином мали своТ'м корГнням саме згадане вище, так би мовити, технолопчне нехтування проблеми виснаження природного довкГлля. Так поважний американський фахГвець Р. Солоу, фундаментальна робота якого вже детально аналГзувалася нами рашше [15], стверджував не бГльш-нГ менш, що "....цивтГзацГя може ефективно рухатися вперед без природних ресурсГв, тому Т'хне виснаження е просто явищем, а не катастрофою" [28, C. 11]. Однак, саме в цш статп вказаний автор широко оперуе поняттями i категорГями економГки довкГлля, коли розглядае причини деградаци останнього i те, як ринок регулюе стосунки у системГ "виробництво - довкГлля", та як ринковГ мехашзми вщмовляються тут працювати.
Закладеш в 70-90 рр. минулого сторГччя Р. Солоу i рядом шших авторГв [3-7, 29, 30] методолопчш пщвалини дозволяють зробити висновок, що концепцГя соцГально-економГчноТ' сталостГ переважно мае базуватися на теорГТ' капГталу - економГчнш категори, що виражае сусптьно-виробничГ вГдношення певного способу виробництва (економГчноТ активносп) i такоТ' вартостГ, котра первинно юнуе, створюеться i самозростае у процеа виробництва (економГчноТ активносп). 1з цього визначення випливае дещо шша дефГнГцГя капГталу, зроблена "еколопчними економГстами", яку ми наводимо без додаткових посилань - це юнуюча сукупнють умов, ресурсГв, засобГв i предметГв працГ, яка
розглядаеться у якост джерела, що забезпечуе рух товaрiв та послуг у майбутне. Це визначення е принциповим для поняття сталого розвитку, для якого найбтьш важливим е те, яка саме частина асортиментного складу кругооб^у капралу е штучною, а яка -природною. Можна припустити, що рiзниця мiж ними i обумовлюе рiзницю мiж штучним та природним кашталом, подiбно до того як визначаеться рiзниця за характером обороту мiж основним та оборотним кашталом, або рiзниця у вaртостi мiж постiйним та змiнним капталом. Наприклад, популяцп дерев або риб щорiчно генерують свое вiдновлення, i це забезпечуе рух вказаних популяцш у майбутне, який за певних обставин може бути або сталим або ш.
Була сформульована продуктивна думка: якраз сталий рух популяцш можна розглядати як "природний прибуток", а популяцшш генераци, що за певних обставин мають мюце i забезпечують такий сталий рух, i будуть "природним кашталом". Тобто з точки зору сугубо економiчноТ категорп можна визначити природний каштал як м1ру втшено! в природному довк1лл1 здатност приносити дох1д (економiчний прибуток).
На пiдстaвi робiт, детальний огляд яких був нами зроблений рашше, можна мiркувaти наступним чином. Зрозумiло значення для концепци стaлостi такоТ дефшщи кaпiтaлу як "руху товaрiв та послуг у майбутне", але саме з цим процесом пов'язане ттьки що згадане поняття економiчного прибутку. Окрiм того, за деякими авторами, поняття прибутку мае безумовно включати поняття сталост [31]. Тобто i вказаний "природний прибуток" мае бути сталим. Тому, будь-яке споживання, що сприяе зменшенню природного кашталу (популярною мовою - "проТдання основного кашталу"), буде споживанням, що виходить за межi "природного прибутку". У будь-якому раз^ це вщноситься до поновлюваного або активного природного кашталу (ППК). Осктьки е й пасивний природний каштал, що не поновлюеться (НПК) i зменшуеться, за визначенням, у процес свого використання, единий лопчний шлях до того, щоб збер^ати незмшним "природний прибуток" - це утримувати постшним загальний обсяг обох тишв природного кашталу - так званий сумарний природний каштал (СПК). Себто СПК = ППК + НПК.
Зрозумто, що треба припускати необхщнють решвестицш витраченого НПК в ППК. Введення таких дефшщш - це важливий крок до формaлiзaцiТ вимiру довктля процесу сталого розвитку, осктьки згщно формулюванню класимв еколопчноТ економiки мiнiмaльнa необхiднa умова сталост може бути досягнута засобом збереження природного кашталу [6, 20, 27, 30, 32].
Мають бути впроваджеш два рiзних постулати (така думка близька до положень, ям захищаються представниками "неокласичноТ школи економiчно! науки", хоча останш вважають за краще не оперувати з деф^^ею "природний каштал") - один для ППК, шшш - для НПК. Для тих ресурав, що поновлюються, рiвень споживання мае бути знижений до рiвня Тх природного зростання. Вщносно ресурсiв, якi не поновлюються, треба решвестувати грошовi прибутки вiд Тх експлуатаци у розробку i виробництво таких Тх зaмiнювaчiв, якi за суттю вже е ресурсами, що поновлюються. Ц два постулати забезпечать постшний рух природного кaпiтaлу, тобто юнування основного природного кaпiтaлу. Для шдтримки постiйноТ величини основного природного кашталу на душу населення е необхщним стабтьний рiвень останнього.
Категор1я кап1талу I формал1зац1я 1нвайронментального вим1ру сталост1. Два попереднi методологiчнi кроки - визначення концептуальних рамок сучасноТ парадигми сталого розвитку i aнaлiз теорп природного кaпiтaлу - надають вс пiдстaви для наведення прикладу формaлiзaцiТ вимiру довкiлля в концепци сталостк
На цьому третьому заключному кроц доцiльно повернутися до згаданого вище неокласичного шдходу в економiчнiй нaуцi [17, 18] i для об'ективного тлумачення прийомiв формaлiзaцiТ звернутися до виданоТ на початку 80-х рр. минулого сторiччя книги П. Дасгупти i Дж. Хiлa "Економiчнa теорiя i ресурси, якi не поновлюються" [33]. Цей репрезентативний приклад впровадження неокласичного шдходу на вщмшу вщ багатьох шших, нaвiть бтьш масштабних робiт (наприклад, [17, 18, 34, 35]), окремо дослщжуе потен^ал штучного кaпiтaлу щодо зaмiни останшм природних ресурсiв. Для чого автори використовують вщому фундаментальну мaкроекономiчну залежнють - "функцiю виробництва Коба-Дугласа" (ФВКД), яка подае бaгaтовaрiaтивний зв'язок мiж мaтерiaльно-технiчним забезпеченням виробництва i обсягом товaрiв та послуг, як будуть виробленi на пiдстaвi цього [36]. Через цю залежнють рiвень виробництва можна описувати в деф^^ях категорп кашталу залежним вщ внеску штучного (просто каштал, основний та
змшний) пpиpoднoгo (pecypcи) i людcькoгo (poбoчa cилa) кaпiтaлy i кopeгyвaти кoнcтaнтaми cyчacнoï тexнoлoгiï, якi вiдпoвiдaють пoкaзникaм cтyпeня кoжнoï змiннoï i втьним кoeфiцieнтoм у ФBKД. Пpинципoвa в^цм^ пoдaння ФBKД вкaзaними aвтopaми [35] вщ ïï клacичнoгo виду [36] пoлягae у тoмy, щo в мaкpoeкoнoмiчнy зaлeжнicть ввoдитьcя змiннa пpиpoдниx pecypciв (фaктopи кaпiтaлy у виpaзi (1) пpoпиcaнi нaми):
ОВ = Кшт a ■ ПР ь • РС с , iз a > ь > c > 0 i a + b + c = 1, (1)
дe ОВ - oбcяг виpoбництвa, К шт - ^п^л (фaктop штyчнoгo кaпiтaлy), ПР - пpиpoднi pecypcи (фaктop дoвкiлля aбo фaктop пpиpoднoгo кaпiтaлy), РС - poбoчa cилa (фaктop людcькoгo кaпiтaлy), a, b, c - кoнcтaнти, щo вpaxoвyють фaктop тexнoлoгiï вiдпoвiднo кoжнoï змiннoï. Koнцeптyaльнi пoлoжeння aнaлiзy цими aвтopaми ФBKД нa пiдcтaвi виpaзy (1) пoлягaють у нacтyпнoмy: "....кpитичнe питaння e тaким: чи бyдe вiдпoвiдaти дiйcнocтi cпiввiднoшeння a > b .... ц двa пapaмeтpи пoдaють гнyчкicть виpoбництвa зaлeжнo вiд пoнoвлювaльнoгo кaпiтaлy i ™x пpиpoдниx pecypciв, якi нe пoнoвлюютьcя. Гpyбo кaжyчи, якщo a > b, фaктop кaпiтaлy e нaдзвичaйнo вaжливим для нeзyпиннoгo виpoбництвa, o^^M пocтiйнo зaбeзпeчye йoгo нa нeoбxiднoмy piвнi, нeзвaжaючи нa пocтyпoвe змeншeння нaявнocтi пpиpoдниx pecypciв. Гoлoвнa дея пoлягae в нeoбxiднocтi дocтaтньo швидкoï aкyмyляцiï кaпiтaлy, щoб пoдiбнa зaмiнa зaлишaлacя мoжливoю" [35, P. 200]. Kiнeць кiнцeм пpипycкaeтьcя, щo для aдeквaтнoï зaмiни К шт ^ ПР кoнcтaнтa a мae бути у 4 paзи бiльшим зa b. Kpiм тoгo, пpийдeмo дo виcнoвкy, щo з виpaзy (1) вивeдeний фaктop тexнoлoгiчнoгo пpoгpecy, якщo пopiвняeмo цeй зaпиc iз клacичнoю ФBKД [36].
Тaким чинoм, квiнтeceнцiя нeoклacичнoгo пiдxoдy, який ми взяли в якocтi пiдвaлини фopмaлiзaцiï фaктopiв cтaлocтi, пoлягae у тoмy, щo нaвiть зa yмoв вiдcyтнocтi тexнoлoгiчнoгo пpoгpecy, змeншeння пocтaчaння пpиpoдниx pecypciв нe пoвиннe чинити пpoблeм для cтaлoгo poзвиткy чepeз мoжливicть пiдcтaнoвки: Кшт (штучний кaпiтaл) ^ ПР.
Пpи цьoмy, виpoбництвo мoжe нe ттьки пiдтpимyвaтиcя нa пoпepeдньoмy piвнi, a нaвiть зpocтaти. Зpoзyмiлo, щo чepeз тexнoлoгiчний пpoгpec зaбeзпeчeння cтaлocтi crae вce бiльш iмoвipним, щo фopмaлiзoвaнo i дoвoдитьcя чepeз (1). Oднaк, зaпиc фaктopy дoвкiлля в цьoмy нeoклacичнoмy пpиклaдi щe нe мoжнa ввaжaти пoвнoфopмaтнoю фopмaлiзaцieю iнвaйpoнмeнтaльнoгo вимipy cтaлocтi. Для дocягнeння пoдiбнoï мeти нeoбxiднo зpoбити дoдaткoвi пocилaння i зд^нити пoдaльшi мipкyвaння.
Cпpaвa у тому, щo клacичнa ФBKД [36] нe дoзвoляe aнaлiзyвaти cтyпiнь взaeмoзaмiни мiж фaктopaми-"cпiвмнoжникaми", a фopмyлa П. Дacгyпти i Дж. Xiлa (1) пoвнicтю пpивлacнюe вкaзaнy pиcy ФBKД, нeзвaжaючи нa ввeдeння нoвoï змiннoï - ПР. Тoбтo "гнyчкicть взaeмoзaмiни" зaвжди дopiвнюe oдиницi, a ступшь взaeмoзaмiни e кoнcтaнтoю. Oднaк цe нe тaк caмe чepeз тexнoлoгiчний пpoгpec, нa щo cпpaвeдливo вкaзye П. Biктop [7]. Згiднo цьoгo aвтopy чиcлeннi icтopичнi пpиклaди дoвoдять, щo cyмa тexнoлoгiй нe в пoвнiй мipi кoмпeнcye виcнaжeння pecypciв, якi нe пoнoвлюютьcя [7, C. 196]. П. BkTOp тaкoж вкaзye нa двa iншиx cyттeвиx нeдoлiки нeoклacичнoгo пiдxoдy. Пo-пepшe, pecypcи, як нe пoнoвлюютьcя, cтaють нaйвaжливiшими лишe у випaдкy, кoли ocнoвний кaпiтaл дeвaльвye нa пocтiйнiй ocнoвi, a цe зa "нeoклacикaми" мaйжe нeймoвipний cтaн peчeй. дpyгe, aпoлoгeти цьoгo пiдxoдy фaктичнo нe визнaють, щo кaпiтaл знoшyeтьcя, i гам вiн -пoxiднa вiд pecypciв, якi вci e пpиpoдними. Анaлiз cлaбкиx мicць нeклacичнoгo пiдxoдy, зpoблeний П.Biктopoм, мoжe бути дoпoвнeний poбoтaми iншиx aвтopiв, якi з'явилиcя як дo [37], тaк i пюля зaзнaчeнoï пyблiкaцiï [38]. Гoлoвнa дум^, якa в циx poбoтax впpoвaджyeтьcя, пoлягae у тoмy, щo, пo-пepшe, пiдcтaнoвкa Кшт ^ ПР в (1) нe витpимye кpитики чepeз тe, щo нaвiть нeзмiнний pyx ^п^лу пoтpeбye пepмaнeнтнoгo збiльшeння пocтaчaння пpиpoдниx pecypciв, a, пo-дpyгe, зaбeзпeчeння фyнкцioнyвaння O6OX видiв штyчнoгo ^п^лу (ocнoвнoгo тa змiннoгo) caмo пo CO6Í пoтpeбye дoдaткoвиx pecypciв.
Пiдкpecлeний вжe знaчнo пiзнiшe iншими aвтopaми гoлoвний нeдoлiк нeoклacичнoгo пiдxoдy - нexтyвaння oбcтaвинoю, щo кaпiтaл, зa визнaчeнням, фopмyeтьcя iз пpиpoдниx pecypciв шляxoм ïx пepeтвopeнь [39, 40] - фaктичнo лишe yзaгaльнюe вкaзaнi пoлoжeння П. Biктopa. Ha пiдcтaвi poбiт, нa якi ми пocилaeмocя дaлi, мoжнa зpoбити нacтyпнi пpипyщeння.
Пepш зa вce, дoцiльнo фopмaлiзyвaти нa пiдcтaвi виpaзy (1) pyx ^п^лу зa вкaзaнoю yмoвoю, яга пpaктичнo e звopoтнoю пiдcтaнoвкoю: ПР ^ Кшт. Тoбтo визнaeтьcя, щo кaпiтaл мoжe eдинo бути виpoблeний iз пpиpoдниx pecypciв, a фaктop дoвкiлля тpeбa poзглядaти в будь-якш фyнкцiï виpoбництвa, дe пpиcyтня будь-яга кaтeгopiя кaпiтaлy -
Геополитика и экогеодинамика Раздел I. регионов. 2008. Вып.1-2. С. 5- 15_ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ЭКОГЕОДИНАМИКИ
основний i оборотний, постiйний i змшний, промисловий i продуктивний. Це формалiзовано можна подати як:
Кпромисл = Кшт а' • ПР ь' • РС с' , iз а' > Ь' > с' > 0 i а' + Ь' + с' = 1, (2) де Кпромисл - промисловий каштал, К шт - капiтал (фактор штучного кашталу), ПР -природы ресурси (фактор довктля або фактор природного кашталу), РС - робоча сила (фактор людського капiталу), а', Ь', с' - константи, похщш вiд констант iз (1), як враховують фактор технологй вiдповiдно кожно'Т змшноТ' у виразi (2). Можна стверджувати, що запис (2) е варiантом ФВКД, який демонструе як промисловий каштал створюеться iз штучного, сумарного природного (СПК) i людського кашталу - К людський . Тобто, спрощено, без констант, можна записати:
Кпромисл = Кшт ■ СПК • К людський . (3)
За умовою сталого руху промислового кашталу вираз (3) е першим наближенням формалiзованого подання трьох вимiрiв сталого соцiально-економiчного розвитку (див. рис.1). Для спроби кшцевого формалiзованого запису вимiру довкiлля необхiдно зробити наступш перетворення. Пiдставляючи вираз (2) у вираз (1), отримуемо зрозумтим чином:
ОВ = Кшт аа' ■ ПР (аЬ' + Ь) • РС (ас' +с) . (4)
Вираз (4) е узагальненою функ^ею виробництва i вiдповiдае головним характеристикам ФВКД, де змшна кашталу виступае продуктивним кашталом, тобто засобом виробництва. Вщповщно зроблених нами посилань на П. Вктора [7] i економюлв-"неокласиш" [34, 35] змшний штучний капiтал може на постшному рiвнi замiщати природнi ресурси за умови, якщо виконуеться (або ш) нерiвнiсть а^а' > а^Ь' + Ь, або у рiвнозначному запиа - виконуеться (або нi) нерiвнiсть а(а'-Ь') > Ь. За умовами, параметри а' i Ь' е обидва додатними числами i меншими за "1". Через це а'- Ь'< 1. Згiдно всiх мiркувань, якщо а > Ь , це не означае виконання а(а'- Ь') > Ь. Таким чином, хоча параметри а i Ь i можуть задовольняти процедурi замши Кшт ^ ПР в "неокласичнш формулГ (1), вони ймовiрно не задовольнятимуть подiбнiй дй, коли на пiдставi (2)-(4) йдеться про те, що сам промисловий каштал i штучний, зокрема - похщна природних ресурав. Причому, подальшi продуктивнi операцй з кашталом також потребуватимуть додаткових ресурав. Висновки
Жорсткий нормативний обсяг статп, на жаль, не дае змогу навести ва промiжнi перетворення, тому лише шдкреслимо, що вирiшення формули (2) щодо змшноТ' штучного кашталу i пiдстановка результату у вираз (1) дае новий варiант ФВКД, яка е функ^ею лише вщ змшно'Т природних ресурсiв i змшноТ' робочоТ' сили, тобто вiд факторiв природного капiталу i людського кашталу. На пiдставi цих перетворень з'ясовуеться, що суб'ективна постановка Кшт ^ ПР стае дуже проблематичною, i формалiзовано доводиться, що сталий соцiально-економiчний рух е можливим лише за умовою сталого споживання природних ресурав, як у такому разi виступають сумарним природним кашталом, деф^^я якого пояснювалася вище в статп. Кшцевий формалiзований вираз iнвайронментального вимiру сталого соцiально-економiчного розвитку пiсля всiх промiжних перетворень виглядатиме наступним чином:
СПК = ПР (аЬ'' (1-а')+ Ь = ОВ / РС (ас'/(1-а') +с) . (5)
Вирази (3) i (5), на нашу думку, послiдовно подають, по-перше, загальну формалiзацiю трьох вимiрiв сталостi i, по-друге, предметну формалiзацiю iнвайронментального вимiру. На пiдставi викладеного пiдходу можливi:
• переведення iз теоретично' в практичну площину розробки формалiзованоТ' междисциплiнарноТ' бази знань для впровадження концепцп сталого розвитку (див. рис. 2);
• запровадження апарату формалiзацй вимiру довктля для випадкв "слабкоТ" i "сильно'" сталост окремо (про два види сталост подрiбнiше див. [15, С. 130]);
• формалiзацй вимiрiв довктля окремо для рiзних випадкiв со^ально-економiчного розвитку - "оптимального розвитку", "сталого розвитку" i "розвитку виживання" (про типи розвитку детальнiше див. [14, С. 155-157]);
• застосування апарату формалiзацй вимiру довкiлля для геошформацшного забезпечення сталого розвитку окремих територш i регiонiв (щодо юнуючих прикладiв Г1С-забезпечення, зокрема у Росп див. [41], а в Укра'Тш - [11, 13]).
У майбутньому автори передбачають серш статей, в яких буде зроблена спроба висв^лити кожний з означених пункпв ^еТ' життево важливоТ проблеми.
Л1тература
1. "Наше общее будущее": Доклад Международной комиссии по окружающей среде и развитию (МКОСР)": Пер. с англ. / Под ред. и с послесл. С. А. Евтеева и Р. А. Перелета / - М: Прогресс, 1989.
2. Данилишин Б.М., Дорогунцов С.1. Лiбанова Е.М. УкраГна: проблеми сталого розвитку / Наукова доповiдь. -КиГв: РВПС УкраГни НАН УкраГни, 1997 - 141 с.
3. Victor P. Pollution Economy and Environment. - Toronto, Ont.: University of Toronto Press, 1972.- 247 p.
4. Pearce, D.W., R. Turner. Economics of Natural Resources and the Environment. New York: Johns Hopkins University Press, 2006 - 392 p.
5. El Serafy S. The Environment as Capital. In: Toward Improved Accounting for the Environment: An UNSTAT-World Bank Symposium /ed. E. Lutz. Washington, D.C.:P The World Bank, 1993. - P. 168-175.
6. Constanza R, Daly H. Natural Capital and Sustainable Development // Conservation Biology. - 1992. - Vol. 6. - P. 37-56.
7. Victor, P.A. Indicators for Sustainable Development: Some Lessons from Capital Theory // Ecological Economics. -1991. - Vol. 4. - P. 191-213.
8. Руденко Л.Г. Сталий розвиток: пошуки моделей сталого розвитку УкраГни // УкраГнський географiчний журнал - 1998. - № 1. - С. 5-12.
9. Горленко И.А., Дембицкий А.П., Олещенко В.И., Руденко Л.Г. Украина на пути к экологически сбалансированному развитию // Проблемы экологически сбалансированного развития стран с переходной экономикой. - Москва: ГЕОС, 2000. - С. 27-41.
10. Лсовський С.А. Проблеми сталого розвитку. До десятирччя самiту "планета Земля" // УкраГнський географiчний журнал - 2002. - № 3. - С. 3-10.
11. Кострiков С.В., Воробйов Б.Н. Практична геоiнформатика для менеджменту охорони довклля. Навчально-методичний посбник. - Харкв: Вид-во ХНУ, 2003. - 102 с.
12. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития. - К.: Либiдь, 2002. - 256 с.
13. Багров Н.В. География в информационном мире. - К.: Либiдь, 2005. - 184 с.
14. Кострiков С.В., Немець Л.М., Немець К.А. Основи соцальног екологИ Навчальний посбник. - Харкв: Вид-во ХНУ, 1999. - 184 с.
15. Кострков С.В., Черваньов 1.Г. Про деяк екологчн аспекти соцально-економчно)' концепц)' сталого розвитку суспльства // Социальная экономика - Social Economics. - 2003. - № 1. - С. 126-135.
16. Munasinghe M., Swart R. (editors). Climate Change and its Linkages with Development, Equity and Sustainability. -Geneva: IPCC, 2002. - 475 p.
17. Freeman A.M. The Measurement of Environmental and Resource Values Theory and Methods, Second Edition. -London - NY: RFF Press, 2003. - 496 p.
18. Ecological Economics. Various Issues. - Amsterdam: Elsevier, 1995. - 527 p.
19. Платонов В.М. Актуальные проблемы устойчивого развития России. // Вестник Российского университета дружбы народов. - Cерия: Политология. - 2001. - № 3. - С. 5-9.
20. Costanza, R., J. Cumberland, H. Daly, R. Goodland, R. Norgaard. An Introduction to Ecological Economics. FL: St. Lucia's Press, 1997. - 288 p.
21. Holling C.S. Resilience and stability of ecological systems // Annual Review of Ecology and Systematics -1973. - Vol. 4. - P. 1-23.
22. Azar C., J. Homberg, K. Lindgren. Socio-ecological indicators for sustainability // Ecological Economics. -1996. - Vol. 18. - No. 8. - P. 89-112.
23. McLean S., Schultz D. A.б Steger M. B. Social Capital: Critical Perspectives on Community and "Bowling Alone". NewYork: New York University Press, 2002 - 304 p.
24. Harrod R. Reforming the World's Money. - New York: St. Martin's Press, 1965. - 181 p.
25. Beckerman W. Economists, Scientists, and Environmental Catastrophe // Oxford Economic Papers. - 1972. - Vol. 12. - N. 11. - P. 327-344.
26. Stiglitz J.E. Growth with Exhaustible Natural Resources: the Competitive Economy // Review of Economic Studies: Symposium on the Economics of Exhaustible Resources. - 1974. - P. 139-152.
27. Costanza R. Ecological economic systems analysis: Order and chaos. - In: E. B. Barbier (Ed.). Economics and ecology: New frontiers and sustainable development. - London: Chapman and Hall, 1993. - P. 27-45.
28. Solow R.M. The Economics of Resources or the Resources of Economics // American Economic Review. - 1974. -Vol. 64. - N 2. - P. 1-14.
29. Constanza R. et al. The Value of the World's Ecosystem Services and Natural Capital // Ecological Economics. -1998. - Vol. 25. - No. 1. - P. 3-15.
30. Daly H.E. Globalization versus Internationalization: Some Implications // Ecological Economics. - 1999. - Vol. 31. -No. 1. - P. 31-37.
31. Pezzey, J. Economic analysis of sustainable growth and sustainable development. - In: Environmental Department Working Paper. - No 15. - World Bank, Washington, DC. 1989. - P. 103-108.
32. Costanza R., Daly H. E. Toward an ecological economics//Ecological Modelling. - 1987. - Vol. 38. - No. 9. - P. 17.
33. Dasgupta P.S., Heal G.M. Economic Theory and Exhaustible Resources (Cambridge Economic Handbooks). -Cambridge: Cambridge University Press, 1980. - 516 p.
34. Herfindahl O., Kneese A. Natural Theory of Natural Resources. - Columbus, OH: Charles E. Merill, 1974. - 157 p.
35. Klaassen G., Opschoor J. Economics of sustainability or the sustainability of economics: different paradigms // Ecological Economics - 1991. - N.4. - P. 93-115.
36. Cobb C. W., Douglas P. H. A Theory of Production // American Economic Review. - 1928. - Vol. 18. - P. 139-165.
37. Daly H.E., Cobb J B. For the Common Good: Restructuring the Economy Toward Community. The Environment and a Sustainable Future, Boston: Beacon Press, 1987. - 297 p.
38. Norton B.G. Thoreau's Insect Analogies: Or Why Environmentalists Hate Mainstream Economists // Environmental Ethics. - 1992. - Vol. 13. - No. 3. - P. 235-251.
39. Costanza R, Patten B. Defining and predicting sustainability //Ecological Economics. - 1995. - Vol. 15. - No 3. - P. 193-196.
40. Chichilnisky G, Heal G. Environmental Markets Equity and Efficiency. - NY: Columbia University Press, 2000. -280 p.
41. Тикунов В.С., Цапук Д.А. Устойчивое развитие территорий: картографическо-геоинформационное обеспечение. - Москва-Смоленск, 1999. - 176 c.
42. Черванев И.Г., Боков В.А.
Анотация. Рассмотрена и проанализирована возможность формализованного представления инвайронментального измерения устойчивого социально-экономического развития общества, для чего рассмотрена и критически проанализирована современная парадигма концепции устойчивого развития. Сделан соответствующий обзор некоторых подходов и направлений в рамках данной концепции - изложены новые взгляды на категории производства и капитала, в частности, представлены основные положения теории природного капитала. Развитые на сегодняшний день, в первую очередь, в западной "экологической экономике" положения о категории природного капитала используются авторами статьи в их оригинальной методологической концепции формализации представления одной из составляющих устойчивого развития - составляющей окружающей природной среды. Определены перспективные направления реализации предложенного методологического подхода, например, создание формализованной базы знаний для практической имплементации принципов устойчивого развития с учетом его экологических аспектов. Планируется, что этой статьей открывается серия авторских публикаций в данной предметной области.
Abstract. The possibility of the sustainable development (SD) environmental dimension formalization has been considered and analyzed with the stress on its current paradigm analysis. The review of the existed SD approaches and schools has been accomplished. The natural capital stock has been defined as a minimum necessary condition for sustainability. This paper authors apply the mentioned natural capital definitions to their original concept of the SD environmental dimension formalization. Finally, the authors suggests some principles and directions of their approach practical implementation - elaboration of the formalized knowledge base for sustainable development provision taking into account its ecological aspects. With this one the authors intend to start the series of papers within the SD subject area.
Поступила в редакцию 20.02.2008 г.
