CC BY
22
существовать и, в первую очередь, основная гипотеза заключается в том, что граница между налоговым арбитражем и налогом весьма неоднозначна, и это является основным обоснованием возникновения полемики по этой теме. Цель состоит в том, чтобы как можно более объективно представить деятельность этих офшорных центров и налоговых убежищ, которые являются главными финансовыми центрами, независимо от критики со стороны тех, кто считает их несправедливыми, аморальными или даже злыми, а также опасными. В этой статье основное внимание уделяется налоговому планированию и практике налогового арбитража (напр., "покупка по договору"), а в заключение приводится набор обоснований для сбалансированного взгляда на налоговую конкуренцию.
Ключевые слова: трансграничная сделка, мобильность капитала, оффшорные финансовые центры, налоговые убежища, налоговое планирование, налоговая конкуренция.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 37-46 УДК 330.4
JEL classification: Q01; Q56
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/5
А. Касич, д-р екон. наук, проф. ORCID iD 0000-0001-7019-1541 Кшвський нацюнальний ужверситет технологш та дизайну,
Я. Яковенко, асп. ORCID iD 0000-0001-5042-2701 Кременчуцький нацюнальний ужверситет iM. М. Остроградського
УЗАГАЛЬНЕННЯ ПОЛОЖЕНЬ ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ ЩОДО СТ1ЙКОГО РОЗВИТКУ ПЩПРИСМСТВА
Присвячено до^дженню основних положень теоретичноi науки щодо стшкого розвитку та формуванню в хроно-логiчному порядку його складових. Розглянуто основн цивт/'зацшн/' пiдходи до стшкого розвитку та подано анал'з поглядiв сучасних укра/нських i зарубiжних учених щодо шляхiв його запровадження. Особливе значення надаеться до-слiдженню концепцii стшкого розвитку в розрiзi економ/'чних шкл i понять.
Ключовi слова: стiйкий розвиток тдприемства, пiдходи до запровадження стшкого розвитку.
Постановка проблеми. Розвиток економки протя-гом тривалого часу вщбувався на основi споживацькоТ модели i в теоретичнш науц переважали пошуки шляхiв забезпечення максимально можливоТ ефективност без урахування майбутых потреб. Зi становленням ринкових вщносин у ХХ стол^, динамiчного нарощування обсяпв виробництва матерiальних благ набули актуальности до-слiдження проблем екологiчних наслiдкiв господарськоТ дiяльностi людини, що вплинуло i на розвиток науки. У сучасних умовах теоретична наука звернулася до кон-цепцп стiйкого розвитку, яка визначае необхiднiсть урахування потреб майбутшх поколiнь.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Розвитку теорiй стiйкого розвитку присвячена велика кiлькiсть на-укових праць зарубiжних i украТнських учених. Серед них слiд вщзначити роботи Д. Медоуза [1], Г. Дейлi [2] та П. Кругмана [3], як дослiджували компоненти стшкого розвитку; Г. Гардiна [4], чиТ працi присвяченi шляхам переходу до стшкого розвитку; прихильникiв стацюнарноТ економiки К. Боулдинга [5], Т. Джексона [6] та Е. ^мса [7].
УкраТнськ вченi також займаються вивченням пи-тання сталого розвитку. Досить вщомими в цих наукових сферах е прац О. I. Амошi [8], який дослiджував сталий розвиток промислових репоыв; М. А. Голубця [10], який пiддав крити^ можливiсть переходу до сталого розвитку краТн-забруднювачiв довкiлля, висунувши концепцiю геосоцюсистемологп; О. М. Невелева та Б. М. Данили-шина [11], як дослiджували стратегiчнi напрями та меха-нiзми сталого розвитку регiону; дослщниюв сталого розвитку як науки, близькоТ до бiоекономiки М. Талавирi й О. Талавирi [12]; М. С. Макухи [13], чиТ прац присвяче-нозабезпеченню потреб суспiльства, пщтриманню еко-номiчноТ ефективностi виробництва та пщвищенню яко-стi життя населення; В. М. Гейця, Л. В. Шинкарук та Т. I. АртьомовоТ [15], дослщнигав структурних змiн еконо-мiки у зв'язку з переходом до сталого розвитку; Е. В. Пру-шгавськоТ та Ю. О. Шевченко [16], яга здшснили аналiз концепцiТ "зеленоТ економки", сталого розвитку i зеленого зростання та н
Власне дослiдженнями питань стшкого со^ально-економiчного розвитку пiдприемства займалися:
В. А. Гросул [9], яка дотримувалася розгляду стойкого розвитку як штегрованоТ системи управлшня пщприемст-вом з урахуванням постiйних мшливих зовнiшнiх умов; дослiдники сталого розвитку промисловост Н. В. Шан-дова [17] i Х. Р. Гальчак [18]; Л. Г. Мельник [14], який вва-жае концепцiю сталого розвитку на глобальному рiвнi утотчною, однак вивчае iнструменти еколого-економiч-ноТ полiтики для пiдприемств у контекст забезпечення стшкого розвитку.
Методолопя до^дження базуеться на застосу-ваннi загальнонаукових методiв дослiдження, а саме: та-ксономiчного - для узагальнення пiдходiв до концепцп сталого розвитку; мiждисциплiнарного - для цiлiсного розгляду сталого/стшкого розвитку з вiдображенням усiх його аспектв; хронологiчного - для вивчення еволюцп наукових поглядiв на питання сталого розвитку.
Мета статт полягаев систематизацп iснуючих положень теоретично' науки зi стiйкого розвитку та визна-ченнi напрямiв необхiдних у цьому контекст перетво-рень (змш) дiяльностi пiдприемства.
Результати. Забезпечення стшкого розвитку як питання со^ально-фтософського характеру обговорюва-лося до того, як було ч^ко сформульоване. Так, досль дження деонтичноТ та перформативноТ логiки розпочали I. Кант та Д. Юм, а продовжили фтософи-позитивюти (Р. Хейр, Д. Мур та ш.).Однак поява концепцп сталого/стшкого розвитку е логiчним результатом еволюцп теорш економiчноТ думки, оскiльки вона дае вщповд на глобальнi виклики сучасностi з проекцiею на майбутне.
Основа iдеологiТ сталого розвитку - штегра^я та га-рмонiзацiя економiчноТ, екологiчноТ та соцiальноТ сфер сусптьства. КраТни з розвиненою економiкою активно просуваються на шляху до вттення даних iдей у життя через послщовну реалiзацiю вiдповiдноТ полiтики дер-жави. Достатньо гнучкi та адаптивн економiчнi системи значно легше переорiентувати на шлях сталого розвитку, зовам ^i можливостi для цього у менш розвинених краТнах, де процеси трансформацп ще не завершен^ а розвиток економiки характеризуеться значними супере-чностями та кризовими явищами.
Концеп^я сталого розвитку, яка набула окресленого розвитку з формулюванням "Порядку денного на
© Касич А., Яковенко Я., 2019
XXI стол^тя" [19], мала втiлення у багатьох наукових те-орiях, як хоча йу фрагментарному виглядi, однак розк-ривали природу економiчного розвитку на основi враху-вання дм тих чи iнших чинникiв.
Одними iз перших з-помiж сучасних учених сталий розвиток у розрiзi проблем вичерпност ресурсiв загаль-ного користування почали вивчати представники Римсь-кого клубу, яга наголошували на проблемах виснаження сировинних та енергетичних ресурав, що становить за-грозу економiчному зростанню, а пiзнiше - загрозу краху глобальних природних систем у разi ^норування прин-ципiв сталого розвитку на мiжнародному рiвнi.
Спираючись на базове поняття сталого розвитку як рiвноважного та стабiльного стану довгалля при економь чному зростанн [20], розвиток науковоТ думки щодо еко-логiзацií дiяльностi пiдприeмств i гармонiзацiТ розвитку суспiльства, отримав вщображення в експерименталь-нiй економiцi, шдивщуалютсьш етицi, концепцií со^аль-ноТ справедливости та в багатьох iнших теорiях.
Бiльшiсть сучасних економiстiв [1, 2, 4, 6, 36] вважа-ють самообмеження споживання та перерозподiл дохо-дiв неможливими.
Парадигма стiйкого розвитку виходить з необхщност досягнення рiвноваги мiж обмеженими ресурсами, еко-лопчними наслiдками господарськоТ дiяльностi, що зна-чною мiрою залежить вiд нефiзичних характеристик (те-хнологií та Ыновацп, культури природокористування тощо), та социальною вiдповiдальнiстю [21]. Аналiз поло-жень теоретичноТ науки щодо сталого/стiйкого розвитку дозволив констатувати, що самообмеження споживання та перерозподт доходiв е не завжди можливими. Водно-час саме ресурси виступають довготермiновим обмежу-вальним чинником, продуктивнють якого потрiбно пщви-щувати. Таким чином, пiдвищення ефективност викори-стання ресурсiв без збтьшення ресурсопотоку вважа-еться стiйким розвитком. Зпдно доповщдю"Наше спь льне майбутне" [22] сталий розвиток базуеться на конце-пцií потреб та обмежень, яка зумовлена впливом со^а-льних i технологiчних чинникiв на еколопчну здатнiсть задовольняти потреби нинiшнiх i майбутнiх поколiнь.
Еволюцiя теорií супроводжувалась розвитком поня-тiйного апарату та розумЫням сутностi стiйкого розвитку, яку не можна пояснювати виключно матерiальними чинниками, оскiльки це не лише економiчна, а й культурна система. Аналiзуючи вплив шкт економiчноí думки на формування сучасних теорм стiйкого розвитку, доре-чно виокремити компоненти, погляди стосовно яких змь нювалась, а саме:
• базовi категорií (вiд провiдноí ролi виробництва до акцентування на ньому);
• система категорм (вiд подту на класи до вирiз-нення iндивiдуумiв, iнститутiв та органiзацiй);
• основы принципи (змЫи поглядiв на регулювання ринку);
• середовище (вiд визначеного до невизначеного та складного);
• Ыдивщуум (вщ рацiонального до обмежено рацi-онального);
• фактори змiн (вiд капiталу до особистого вибору Ыдивщуума).
Вiдомий корейський економют Ха-Юн Чан^ [23], дос-лiдивши погляди неокласичних економiстiв, марксистсь-коТ та австрiйськоí шкiл, а також основы положення кей-наанськоТ економiчноí теорií, дiйшов висновку, що вони у своТй бiльшостi трактують те, що отримало в часи су-часностi назву "сталий/стiйкий"розвиток по^зному, оскь льки базуються на рiзних етичних i полiтичних цiнностях, не завжди враховуючи при цьому Ыдивщуалютичний по-гляд на господарство та нерацюнальнють людини.
Дослiдження професора Р. Талера [25], лауреата НобелiвськоТ премп з економiки 2017 року, довели не-справедливiсть економiчного припущення про рацюна-льнiсть та егоíстичнiсть iндивiдуумiв, а його теорiя "мен-тальноТ звiтностi"пояснюе примiтивiзацiю iндивiдумами процесу прийняття фiнансових рiшень.
Узагальнюючи проведене дослщження формування сучасноТ концепцií стiйкого розвитку за компонентами, можемо простежити тага основы особливостт 1) теза про те, що у вах вчинках ми керуемося особистими штере-сами непридатна для пояснення природи людини. Стй кий розвиток вщбивае людську природу у всм ТТ складно-стi; 2) у найзагальнiшому розумЫш успiшний бiзнес - це насамперед не сттьки виробництво, скiльки створення вартостг В основi стiйкого розвитку лежить добровть-ний взаемовигiдний обмн Успiшна економiчна дiяль-нiсть означае ТТ вщповщнють iнтересам зацiкавлених сторн тобто визнаеться ними як вартюна; 3) синтез еко-номiки та засад стшкого розвитку охоплюе не лише ринки та обмш товарiв i послуг, а й систему Ыновацм, створення багатства та сусптьних змiн.
Отже, ранше було зазначено, що з розвитком теорп сталого розвитку акценти з капралу, виробництва та споживання змщувалися у бiк ресурсозбереження, зростання ролi iндивiдуума, бажання та очкування якого варто врахо-вувати особливо в умовах зростання конкуренции
Щоб зрозумiти, як вiдбувалася еволюцiя способiв взаемодií мiж учасниками економiчних вщносин на мк рорiвнi в межах концепцп стiйкого розвитку, варто засто-сувати таксономiчний пiдхiд. Для цього розкладемо на складовi сучасне тлумачення стойкого розвитку як гармо-нмних взаемин економiки, довгалля та сусптьства. Можна видiлити такi основы категорп: економiчна та поль тична безпека, розвиток (економки, суспiльства та окре-моТ людини), навколишне середовище, сусптьство. Та-кий подiл дозволить нам визначити, яга принципи стойкого розвитку пщприемств було сформовано кожною зi шкiл економiчноí думки.
Рiзною мiрою перелiченi таксономiчнi категорп розг-лядалися економiчними школами, починаючи з доЫдус-трiального перiоду (табл. 1).
Дослщження трактування сталого розвитку в розрiзi хронолопчних епох i шкiл економiчноí думки дозволило виявити Тхшй симбiоз. Так, наприклад, слщ констатувати наступнiсть поглядiв представникiв школи економiки розвитку та (нео)шумпетерiанськоí школи: першi розроб-ляли концепцп технолопчного розвитку, другi - займа-лася питаннями практичного впровадження Ыновацй У свою чергу, представники кейнаанськоТ та бiхевiорис-тичноТ шкiл обмЫюються iдеями щодо дií психологiчних факторiв, якi впливають на економiчнi ршення. Мiж представниками рiзних шкiл може вщбуватися й обмiн iдеями, попри вщмЫност поглядiв на економiку та пода-льший розвиток людства, осктьки всi вони подiляють думку, що рацюнальы здiбностi людини, за рахунок яких вона взаемодiе iз свiтом, обмеженi [26].
Загалом хронолопчно можна виявити такi основнi пщходи до вивчення природи сталого розвитку:
- пщхщ, що сприймае "споживання заради процвь тання"(зростання населення, через що зростають i його потреби в природних ресурсах);
- антропоцентризм (фунтуеться на використанн бю-сфери як джерела ресурав, що в поеднанн з досягнен-нями НТП повинно сприяти задоволенню потреб суспь льства, однак не враховуе потреб наступних поколЫь);
- бюцентризм (засновано на щеТ розвитку людства шляхом частковоТ вiдмови вiд благ цивозаци та домЫу-ваннi бiосфери);
- пщхщ, що визнае важливють забезпечення майбу-тнiх поколiнь задовольняти своТ потреби.
Таблиця 1. Трактування сталого розвитку в po3pi3i хронолопчних меж рiзних епох i шкiл eK0H0Mi4H0ï думки
ЦивЫзацшний niдхiд Споживання заради процв^ання | Антропоцентризм | Бiоцетризм i стiйкий розвиток | Стiйкий розвиток
Таксономiя стшкого розвитку Трактування у розрiзi хронологiчних епох i шкiл економiчноï думки
OCHOBHi складовi Категорiальний апарат складових Доiндустрiальний перiод (1500-1820) Перша пром. револющя (1820— 1870), Друга пром. револющя (1871-1896) та Перiод глобально! дезштеграцм (1914-1945) Пiслявоeнний економiчний бум (1945-1973) Третя та четверта пром. революцм (1950 - ниш)
Класична школа / Меркантилiзм Концепцп рiвноважних цiн / Кей-нсiанство / Неокласичний синтез Популяризатори стiйкого розвитку / Неолiбералiзм Сучасж теорiï
EK0H0Mi4Ha та полiтична безпека Мир та стабтьнють за "законом ринкiв" Ж.-Б. Сея ви-ключаеться можливiсть настання економiчних криз / економiчне зростання однiеï кражи можливе лише за рахунок зубожшня Ышо!' ринок потребуе втручання дер-жави; св1това економ1ка штегрува-лася в едину систему виробництва та обмшу (теорп "р1вноважноТ ц1ни", загальноТ р1вноваги) макроекономiчна полiтика орiентована на економiчне зростання; заходи шоково' терапп; моделi ринкового со^аль зму; теорп фЫансових акселераторiв Посилення глобалiзацiï (1. Ансофф i М. Портер)
Розвиток Розвиток еко-номiки полiтика laises faire / полiтика протекцiонiзму в економ1ц1 визнаються буми та спади; спроба ввести закони термодинамки в економ1чну теор1ю (Ф. Содд1) стiйка економка - це економiка, що досягла оптимального розмiру, а за рахунок шновацш вiдбуваеться еко-номiчне зростання (модель Солоу-Свана, гiпотеза фшансово''' нестабь льностi Х. Мiнскi) переорiентацiя на со^альний розвиток (К. БолдуЫг), змiщення iнвестицiй з приватного у сусптьний сектор (П. Вктор та Т. Джейсон)
Розвиток сусптьства рiвновага за рахунок повноТ зай-нятостi/рiст населення для пщт-римки низького рiвня заробiтноï плати ноосферний розвиток (В. Вернад-ський) скорочення темтв росту населення; теорiя творчих руйнувань (Й. Шум-петер) iдеï "буддмськоТ економiки" (Е. Ф. Шумахер та К. Боулдинг), "економка сптьного споживання"
Розвиток людини людське вдосконалення (Дж. С. М1лль) / пояснення загост-рення соц1ально-еколог1чних проблем впливом антропогенноТ д1я-льност1 (С. А. Подолинський) розвиток теорш людського капiталу (Дж. Мiнсер, Г. Беккер) дiючими силами новоï економiки стають iнформацiя та знаня.
Навколишне середовище Пiдтримка довктля обмеження демографiчного та екологiчного характеру/ захоп-лення колонiй для зменшення витрат на сировину принцип "забруднювач платить" дослiдження змш клiмату (Н. Джордже-ску-Реген), еколопчы аспекти мислення (Г. Дейлi), необхщнють зменшення вико-ристання ресурсiв (Е. У. фон Вайцзек-кер, 1. В. Токмакова)
Сусптьство Пiклування про майбуты поколiння Становлення концепцп стшкого розвитку, шдприемництво та сшвпраця роз-глядаються як ключовий фактор змiн
Джерело: складено на ochobî [1-2, 5, 24].
На основi пiдходу "споживання заради процвь тання"стало зрозумiло, що ресурси через Тхню обмеже-нiсть мають споживатися вщповщально, а до наявних треба пщходити рацiонально. Так виникли принципи еко-логiчного напряму стiйкого розвитку: принцип ресурсо-збереження та рацюнального використання ресурсiв, якi сьогоднi широко застосовуеться пщприемствами. Антропоцентризм сприяв появi та закрiпленню принципiв еко-номiчного напряму стiйкого розвитку: принципи взаемоз-в'язку продуктивних сил i виробничих вiдносин, шнова-цiйностi та штегративност економiчного потенцiалу ком-пани. Завдяки бiоцентризму закрiпилися такi принципи еколопчного напряму, як "забруднювач платить", еколо-гiзацiТ виробництва та збереження довктля. Перехiд вiд бiоцентризму до сталого розвитку безпосередньо озна-менувався включенням до принципiв дiяльностi пщпри-
Таким чином, у ходi тривалого розвитку економмчноТ Teopiï було сформовано i^K^Bi положення, що стали тзнше основними принципами концепцiï стiйкого розвитку на мiкрорiвнi.
Стiйкий розвиток - поняття багаторiвневе, яке досль джують, у тому числi на шдивщуальному та локальному, нацiональному та глобальному рiвнях. На шдивщуаль-ному рiвнi його слiд розумiти як спричинен наслiдки дiя-льностi окремого шдивща, на локальному рiвнi - колек-тивного характеру життeдiяльностi. Нацюнальний i гло-бальний рiвнi штегрують наведенi вище аспекти стiйкого розвитку. При цьому взаeмодiя населення, природи та господарства потребуе обов'язково' регламентацп та уп-равлiння [33, с.89].
Дослiдивши основнi положення теори сталого розвитку з позицш макро- та мiкроекономiки, можна побуду-вати адекватну сучасним умовам господарювання стра-тегiю стiйкого розвитку пiдприемства.
Щодо економiчного тлумачення сталого/стiйкого розвитку, то якщо ранше економiку розглядали як зааб пщ-порядкування ресурав навколишнього середовища, то нинi - як метод тзнання допустимих меж антропогенного впливу i механiзмiв гармоншного спiвiснування. Те-хнiчний прогрес сприяе зростанню ефективностi використання ресурав i водночас приросту 'хнього використання i забруднення навколишнього середовища [34].
Розумшня стiйкого розвитку на макрорiвнi вщобра-жае сучасне бачення природи економiчного зростання, мета забезпечення якого е важливим науковим завдан-ням на всiх етапах розвитку економiчноï теори. Так, на-приклад, питання переходу вiд стабтьно''' до зростаючо' економiки розглядалося ще класиком А. Смiтом, який доводив необхщнють регулювання чисельностi населення за умов одночасного техшчного вдосконалення виробництва. ^знше цю щею розвинули екологiчнi економiсти
емств принцитв забезпечення соцiальних аспектiв стш-кого розвитку, а саме: со^ально''' вщповщальносп, гу-манностi та неможливостi дискримшаци.
Разом iз тим, ураховуючи, що вплив на бюсферу пе-реважно антропогенний, пошук оптимально' стратеги со-цiально-економiчного розвитку продовжуеться та е важливим етапом на шляху до забезпечення i пщтримання сталого розвитку, до якого ми прагнемо. Варто зазна-чити, що сутнють поняття сталого розвитку сучасними науковцями трактуеться як поеднання ктькох видiв розвитку - економiчного, еколопчного та со^ального [27]. Крiм того, з'явилися новi складовi стiйкого розвитку: справедливий розподт ресурсiв, глобальнi шматичш змiни, пошук замiнникiв невiдновлювальних ресурав тощо. Фундамент сучасно' теорiï сталого/стшкого розвитку формують три основы школи (табл.2).
Г. Дейлi [2] i Т. Джексон [6]. Неокласична теорiя економь чного зростання наголошуе, що наявнiсть капiталу пщви-щуе продуктивнють працi до певноТ меж^ допоки не пос-тае необхщнють технолопчних змiн, а ключовим фактором економiчного росту виступае прогрес у розвитку науки i технологш. Й. Шумпетер вважав шноваци та меха-нiзми добровiльного обмшу iдеями, якi називав "творчою руйна^ею", рушiйною силою сталого/стiйкого розвитку, коли, на вщмшу вiд традицiйних економiчних теорiй, що базуються на цшовш конкуренцiТ, цiлi пiдприемства ши-ршi за отримання прибутку.
Нова теорiя економiчного росту стала наступним етапом розвитку науковоТ думки, згiдно з якою науково-технiчний прогрес вимагае значних вкладень не лише у вартюному вираженнi, а й у виглядi знань, умiнь i профе-сiйноТ майстерностi iндивiдiв. Оскiльки в шнова^ях заць кавленi рiзнi групи стейкхолдерiв, Тх не можна обмежу-вати однiею областю впливу. Т. Палмер [35] стверджу-вав, що подальший розвиток пiдприемств мае вщбува-тися за рахунок мобiлiзацiТ енерги та винахiдливостi здь бних людей, для яких мають бути вщкрит кар'ерн мож-ливостi. Д. Макклоск [36] основою успiхiв економiки ви-значае людську свiдомiсть i цшност, а не природнi ресурси чи матерiально-технiчну базу. Економiчнi змши в будь-яку епоху бiльшою мiрою залежать вiд мислення людей, ашж прийнято вважати. Змiни матерiальноТ бази е не чинником, а наслщком. При цьому основним чинни-ком росту добробуту е iдеТ.
Щоб виокремити тi параметри функцiонування пщп-риемства, якi потребують найбiльших перетворень (змш) задля iмплементацiТ принципiв стшкого розвитку, нам варто розглянути основы положення теори сталого розвитку та Тхне тлумачення на мiкрорiвнi (табл. 3).
Таблиця 2. Сучасн школи eK0H0Mi4H0ï думки, якi вивчають сталий/стшкий розвиток
Школа Представники Основж ще!
Cтацiонарноï економiки (еко-фу-туристи, еко-каглталюти i екологь чнi економюти) Г. Де1^ [2], Т. Джексон [6] Можливють забезпечення добробуту без постшного зростання споживання. Явища господарського життя можуть бути iнодi бтьш менш еколопчно стмкими i немовби наближатися до статичного стану, але вони нколи не бувають у такому стан
Французька школа де-зростання та група вчених Римського клубу С. Латуш [28], Г. Гардш [4], Д. Медоуз [1] Стратепя "нульового зростання"та припущення щодо реконс-трукцiï ринкових вщносин, коли розвиток е насамперед якюним (технологи, штелект, навички та здiбностi тощо), а не кiлькiсним
Школа про-зростання П. Хоукен [29], Л. Браун [30], П. Кругман [3], А. &ммо i В. Джонсон [7], Р. Коуз [31], А. Ендрес [32] Фюкальне регулювання може бути iнструментом тиску на про-мисловiсть з метою полтшення стану навколишнього середо-вища
Джерело: складено авторами на основi [1-4, 6, 7, 28i-32].
Таблиця З.Напрями перетворень (змiн) дiяльностi пiдприeмства в контекст забезпечення стшкого розвитку
Положення теорп сталого розвитку Положення теорп стшкого розвитку Система управлшня стiйкiстю розвитку на мiкрорiвнi
Напрями перетворень(змiн) дiяльностi пiдприeмства
Економiчний напрям
Досягнення стiйкого розвитку мае вщбува-тися на рiвнi окремих краж та у свтовому масштабi Задоволення попиту на послуги чи продук^ю Виробництво еколопчно чисто1 продукций забезпечення оптимального рiвня витрат i доходiв вщ усiх видiв дiяльностi (економiчноï, екологiчноï та со^аль-но!); облiк економiчних, екологiчних i соцiальних аспектiв господарсько1 дiя-льностi; нацiленiсть дiяльностi пщприемства на соцiалiзацiю економiчних вь дносин; пщвищення фiнансовоï стабiльностi пiдприемства
Розвиток новiтнiх технолопй мае сприяти замiнi бiльш застартих технологiй на малозат-ратнi, ресурсозберга-ючi та бiльш ефективнi Ефективне використання ресурав та вщт-ворення потен^алу пiдприемства Перехщ вiд екстенсивного до iнтенсивного шляху розвитку за умов дотримання якюного зростання та динамiчного розвитку; змша пiдходiв до управлшня ресурсами в частинi ресурсозбереження та оцЫки ефективностi використання ресурав; перегляд полiтики забезпечення економiчноï безпеки пщприемства в контекст ресурсозбереження та ресурсозабезпечення
Пiдвищення ефектив-ност структури проми-словостi Вихщ на ринок високотехнологiчноï продукцiï;заходи, нацiленi на зменшення податкового навантаження на пщприемство; трансформа^я податково1 системи в напрямi зменшення податкового навантаження; дотримання галузе-вих стандартiв охорони навколишнього середовища; перегляд структури процесу виробництва, посилення заходiв економiчноï безпеки
Еколопчний напрям
Першочергова потреба уникнення екологiчноï катастрофи Розробка ресурсо-збе-рiгаючих технологiй Включення ресурсозбертаючих технологiй в iнновацiйну та маркетингову по-лiтику пiдприемствапiдвищення економко-технолопчного потенцiалу; розпо-дiл ресурсiв у розрiзi складових стiйкого розвитку (со^альж, природнi, еконо-мiчнi) та перегляд системи регулювання 1хнього використання; оцЫка юную-чих i потенцiйних ресурсозбертаючих технологiй
Забезпечення рентабе-льностi та економiч-ного зростання без збитку для довктля Удосконалення системи екологiчного можторингу та виробничого процесу з метою забезпечення екологiчноï безпеки пiдприемства; упровадження систем еколопзацп виробничоï дiяльностi; модернiзацiя природоохоронноï ш-фраструктури; упровадження загальноприйнятих еколопчних стандартiв
Попередження кризо-вих явищ Використання природних вщновлюваних ресурсiв у межах можливостей 1х-нього вiдтворення екосистемою та невщновлюваних у кiлькостi, що може бути компенсована; розробка заходiв щодо попередження екологiчноï кризи, розвиток системи превентивних заходiв щодо надзвичайних ситуацш природного та техногенного характеру
Соцiальний напрям
Установлення принци-пiв соцiальноï справед-ливостi Забезпечення рiвно-правностi, турбота про стейкхолдерiв Полтшення умов i середовища життедiяльностi населення; освiтня та шфо-рмацмна пiдтримка фiлософiï стiйкого розвитку; створення умов Ытеграцп соцiальноï сфери з екосистемою
Розвиток суспiльства без нанесення шкоди майбутжм поколiнням Зростання екологiчноï свiдомостi Вивчення шляхiв вибору рацюнальних способiв виробництва матерiальних благ в умовах обмежених природних ресурав, необмежених потреб i неста-бiльних (динамiчних) умов природного життевого довкiлля
Джерело: складено авторами на основi [42-46; 47-63].
Якщо на макрорiвнi триединий характер явища сталого розвитку виявляеться у зм^ структури економки на користь етичносто, побудовi громадянського сусглльства та потужноУ соцiальноï держави [37, с. 7], то на мiкрорiвнi передбачае трансформацю господарськоï дiяльностi й поеднання економiчних, екологiчних i со^альних цiлей.
Поширення та дотримання цтей сталого розвитку вусе бтьшм кiлькостi краж та у свппвому масштабi на мiкрорiвнi визначае необхщнють постiйноï орiентацiï на задоволення попиту на послуги чи продукцю з дотри-манням екологiчних i со^альних принципiв. Ряд вчених, серед яких Л. В. Агаркова [38], Ф. М. Мамбетова [39], Ф. Х. Цхурбаева [40], Т. Джексон [6], О. Г. Бтоцергавець, Т. В. Бурлай та Н. Ю. Гончар [41], убачають пщтвер-дження цього втаких цтях: виробництво еколопчно-чис-toï продукцiï; забезпечення оптимального рiвня витрат i доходiв вiд усiх видiв дiяльностi (економiчноï, екологiчноï та со^альноО; облiк економiчних, екологiчних i со^аль-них аспектiв господарськоï дiяльностi; нацтенють дiяль-ностi пiдприемства на соцiалiзацiю економiчних вщно-син; пiдвищення фЫансово! стабiльностi пiдприемства.
Активнi дискусiï щодо економiчного зростання викли-кала робота Д. Медоуз [1], у ягай автор прогнозуе iмовiр-нiсть настання економiчного занепаду в разi збереження юнуючих тенденцiй зростання споживання природних ресурав i забруднення довкiлля. Ним було запропоно-вано перехiд до сталого розвитку за рахунок стимулю-вання полiтичних змiн та сповтьнення економiчного зро-
стання.Вiдповiдно, екологiчну складову теорiï ста-лого/стiйкого розвитку неможливо розглядати окремо вщ економiчноï, яка визначае необхщнють розвитку нов^ых технолопй та замiну бiльш застарiлих технолопй на ма-лозатратнi, ресурсозберiгаючi та бтьш ефективнi. Тому на рiвнi пiдприемств дослiдники виокремлюють два спо-соби ïï реалiзацiï: 1) ефективне використання ресурсiв i вiдтворення потен^алу пiдприемства; 2) пiдвищення ефективностi структури промисловостк Прихильники першого пiдходу, зокрема А. А. Аскаров [42], Ю. Ю. Ту-ниця [43], А. I. Бородин [44], Е. Ц. Садикова [45], В. А. Гросул [9] та Н. В. Васюк [46], пропонують тага на-прями трансформаци дiяльностi пiдприемств: перехiд вщ екстенсивного до iнтенсивного шляху розвитку за умов дотримання ягасного зростання та динамiчного розвитку; змЫа пiдходiв до управлiння ресурсами в частит ресурсозбереження та оцЫки ефективносл використання ресурсiв; перегляд пол^ики забезпечення еконо-мiчноï безпеки пщприемства в контекстi ресурсозбереження та ресурсозабезпечення. Прихильники другого пщходу, серед яких Ж. Н. Казiева [47], Г. ГардЫ [8], Т. Л. Желюк [48], В. М. Геець, Л. В. Шинкарук та Т. I. Артьомова [15], С. Латуш [28], пропонують тага заходи для виходу на ринок високотехнолопчно! продукций трансформа^я податково! системи в напрямi зменшення податкового навантаження; дотримання галузе-вих стандар^в охорони навколишнього середовища; перегляд структури процесу виробництва, посилення заходiв економiчноï безпеки.
Першочергове завдання уникнення еколопчно''' ката-строфи, як основне положення теори сталого розвитку в контекст збереження довгалля, на мiкрорiвнi вимагае: упровадження ресурсозбер^аючих технолопй; забезпечення рентабельностi та економiчного зростання без шкоди для довктля.
Науковц А. Р. Ахметшина [49], О. В. Мiрошниченко [50], Е. В. Прушгавська та Ю. О. Шевченко [16] пропону-ють тага заходи як прюритетш завдання активiзацiï впро-вадження ресурсозберiгаючих технолопй: пщвищення економiко-технологiчного потенцiалу пiдприемства; роз-подiл ресурсiв у розрiзi складових стiйкого розвитку (со-цiальнi, природы, економiчнi) i перегляд системи регулювання 'хнього використання; оцiнку юнуючих i потен-цiйних ресурсозберiгаючих технологш.
Ряд дослщнигав, якi е прихильниками дружнього до довгалля способу ведення господарсько' дiяльностi, зок-рема Л. А. Мочалова [51], М. Талавиря та О. Талавиря [12], О. А. Шведчиков [52], Л. М. Демиденко [53], вважа-ють за необхщне на макрорiвнi створення умов для еко-лопзаци дiяльностi пщприемств шляхом: удосконалення системи екологiчного мошторингу; упровадження шфор-мацiйних систем еколопзаци виробничо' дiяльностi; мо-дернiзацiï природоохоронно' iнфраструктури; упровадження загальноприйнятих еколопчних стандартiв.
На необхiдностi попередження еколопчних криз ак-центують увагу С. С. Морковина [54], В. В. Кузьме-нко [55], О. М. Невелев та Б. М. Данилишин [11]. На 'хню думку, прюритетними в еколопчнш пол^иц пщп-риемств для досягнення стшкого розвитку мають стати тага заходи: використання природних вщновлюваних ресурав у межах можливостей 'хнього вщтворення еко-системою та невщновлюваних у кiлькостi, що може бути компенсована; розробка заходiв щодо попередження еколопчно' кризи, розвиток системи превенти-вних заходiв щодо надзвичайних ситуацш природного та техногенного характеру.
Прихильники зростання еколопчно''' свщомост, зок-рема В. I. Захарченко [56], Н. В. Барбашова [57], А. Лайт та Е. Катц [58], Ю. Ю. Туниця [43], наголошують на важ-ливост вивчення шляхiв вибору рацiональних способiв виробництва матерiальних благ в умовах обмежених природних ресурав, необмежених потреб i нестабтьних (динамiчних) умов природного середовища.
Синтез економiчноï та соцiальноï складових ста-лого/стiйкого розвитку дае можливють представникам "сусптьно''' економки" Р. А. Масгрейву та Д. М. Б'ю-кенену [62] вщстоювати думку про те, що ринок як ефек-тивний споаб господарювання все ж не е запорукою морального порядку, а економiчний добробут - наслщком полiтичноï свободи. Р. А. Масгрейв запропонував конце-пцiю бажаних благ, за якою роль держави е провщною в забезпеченн сталого/стшкого розвитку. На його думку, саме держава як економiчний агент забезпечуе вико-нання завдань, важливих для сусптьного розвитку. Погляди Д. М. Б'юкенена суттево вiдрiзняються вщ Р. А. Ма-грейва, осгальки вiн порушуе питання встановлення об-межень на ди держави, яка е все ж недосконалим суспь льним шститутом i може нав^ь шкодити суспiльству. Пе-реконливi докази на користь забезпечення сталого/стшкого розвитку саме в умовах ринково' економки наводить Ф. фон Хайек. Водночас ринга^ фундаменталюти П. Кругман [3], П. Хоукен [37] та Л. Браун [38] уточнюють, що в умовах втьного ринку потрiбно дотримуватися правил економiчного обмшу та соцiальноï взаемоди. Бтьш зважений пiдхiд представлено у працях Д. Сороса [61, с. 96], який доводить необхщнють розмежування еконо-мiчноï та полiтичноï сфер, осгальки участь у ринку i зако-
нотворчють - двi рiзнi функци. Д. Фрiдман також досль джував паралельний розвиток засад сталого/стшкого розвитку, моральности та ринково' економки.
Отже, наведенi вище погляди вщомих учених пщтве-рджують важливiсть ствроб^ництва за певно' участi держави на шляху до досягнення сталого розвитку.
Варто зазначити, що дослщники теори сталого розвитку також виокремлюють тага положення ïï со^ально''' складово': установлення принцитв соцiальноï справедливости та розвиток суспiльства без нанесення шкоди майбутшм поколiнням. Наголошують на важливост забезпечення рiвноправностi та турботи про стейкхолдерiв дослiдники М. I. Долшнш [59], П. Сьодербаум [60], М. С. Макуха [13] i Х. Р. Гальчак [18]. При цьому напря-мами трансформування со^ально''' полiтики пщприемств мають бути: полтшення HR-умов i середовища життедiяльностi населення; освiтня та шформацшна пщ-тримка фiлософiï стiйкого розвитку; створення умов ш-теграци со^ально' сфери з екосистемою.
Таким чином, у ходi тривалого розвитку економiчноï теорiï було сформовано ключовi положення, яга стали пь знiше основою для об^рунтування принципiв управлiння стшким розвитком на мiкрорiвнi.
Опрацювавши теори сталого/стшкого розвитку на ос-новi синтезу, окреслено напрями, за якими украшсьга пiдприемства потребують найбiльше змш i перетворень.
Принципи стiйкого розвитку, на нашу думку, стали ва-жливою парадигмою глобального прогресу в XXI ст., од-нак ïï витоки слщ шукати в розмагтп економiчних теорiй, якi розглядають питання стшкого розвитку пщ рiзними ку-тами. Водночас накопиченi знання низки шгал, а не лише дегалькох ключових, дозволяють повнiшеi збалансовано вивчати сутнютьположень економiчноï науки щодо стшкого розвитку пщприемства.
Сучаснi теори розвитку пщприемства як со^ально-економiчноï системи спрямованi на забезпечення ста-бiльного функцiонування на основi використання ресу-рсiв природного, економiчного та со^ального характеру i контролю за впливом господарсько' дiяльностi на довгалля. У кiнцевому результатi дотримання концепцп стшкого розвитку приводить до переходу вщ орiентацiï на продук^ю до орiентацiï на функцiï, а також вщ ресурсно' економки до екологiчного управлiння матерiаль-ними потоками.
Висновки та дискуЫя. Розвиток економки протя-гом тривалого часу вщбувався на основi споживацько'' модели i в теоретичнiй науцi переважали пщходи щодо забезпечення максимально можливо' ефективностi без урахування потреб майбутшх поколiнь. Теорiя стiйкого розвитку стала сучасною вщповщдю науки на т ви-клики, що постають перед сусптьством, економiкою та окремими господарюючими суб'ектами. Основний акцент, як показав синтез економiчних теорш, робиться на дослщженш зростаючого антропогенного впливу на атмосферу та необхщност забезпечення i пщтримання стшкост, а також визначае необхщнють iмплементацiï концепцiï стшкого розвитку в практичну площину. Для розумшня подальших напрямiв розвитку науки було до-слiджено еволюцiю теорш сталого розвитку та визна-чено орiентири на майбутне.
Вивчення теоретичних пiдходiв до розумiння стiйкого розвитку показало необхщнють забезпечення стшкого розвитку з урахуванням уах його складових: економiч-но', екологiчноï та со^альнои Вiдповiдно, iмплементацiя концепцп' сталого розвитку в реальнш економiцi мае вщ-буватися в контекстi поеднання економiчних i соцiальних цiлей без шкоди для довгалля. Бтьшють теорiй тею чи iншою мiрою визначають, що необхщно узгодити про-
цеси навколишнього середовища з економiчними i соць альними процесами та визначають напрями поеднання врахування Ытереав майбyтнiх поколiнь з одночасним нарощенням шдуст^ального потенцiалy. Безпосеред-ньо на рiвнi пiдприeмств важливого значення набувають заходи щодо пщвищення финансово!' стiйкостi, переходу вiд екстенсивного до штенсивного шляху розвитку, забезпечення ресурсозбереження та виробництва високо-технолопчноТ продyкцiï, посилення екологiчноï безпеки та полтшення умов дiяльностi для пра^внигав, со^аль зацiï економiчних вiдносин i налагодження взаемозв'яз-кiв зi стейкхолдерами тощо. У комплексi це дозволить забезпечити стабтьне фyнкцiонyвання пiдприeмств на засадах стойкого розвитку.
Список використаних джерел:
1. Meadows, D. H. The Limits to Growth I D. H. Meadows, J. Randers, W.W. Behrens. - Universe Books, New York, NY. - 1972. - 161 p.
2. Daly, H. E. On Wilfred Beckerman's Critique of Sustainable Development I Herman E. Daly II Environmental Values. - 1995. - № 4. -P. 49-55. D0I:10.3197I096327195776679583
3. Krugman, P. Mon ey can't buy happiness. Er, can it?. The New York Times, June 1, 1999 II [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу: https:IIwww.nytimes.comI1999I06I01lopinionImoney-can-t-buy-happiness-er-can-it.html
4. Hardin, G. Tragedy of the commons. Science, New Series, Vol. 162, No. 3859. (Dec. 13, 1968), pp. 1243-1248.DOI: 10.1126I science.162.3859.1243
5. Boulding, K. United States Congress House (1973), Energy reorganization act of 1973: Hearings, Ninety-third Congress, first session, on H. R. p. 248.
6. Jackson, T. Prosperity without Growth: Economics for a Finite Planet. London and Washington D C. Earthscan, 2011, 276 p. DOI: 10.1016lj.ecolecon.2010.07.019
7. Simms, A., & Johnson, V. Growth Isn't Possible. II [Eлектронний ресурс]. - Режим доступу: http:llwww.neweconomics.orglpublicationslentryl growth -isnt-possible.
8. Огалий розвиток промислового регюну: со^альш аспекти: мо-ногр. I О.Ф. ^вкова, О.!. Амоша, В.П. Антонюк та ш.; HAH Украши, !н-т економки пром-CTi. - Донецьк, 2012. - 534 с.
9. Гросул В. А. Теоретичш пщходи щодо визначення стшкого розвитку пщприемства I В. А. Гросул, Г. C. Mамаeва II ^алий розвиток еко-номши. - 2012. - № 7. - C. 104-107.
10. Голубець M. А. Геосоцюсистемолопя - теоретична основа еко-лого-сyспiльно-економiчного прогресу I MA Голубець II Вюн. HAH УкраТни. - 2014. - № 6. - C. 31-40.
11. ^велев О. M., Данилишин БМ ^алий розвиток регюну: стра-тепчш напрями та мехашзми I О. M. ^велев, Б. M. Данилишин. - К., 2002. - C. 6-9.
12. Talavyria Mykola,Talavyria Oleksandr. From bioeconomics to sustainable development. In: Challenges for the Agricultural Sector in Central and Eastern Europe. Agroinform Kiadó, Budapest, 2014. - 71-83 p.
13. Mакyха Л. C. C™^ розвиток пщприемств: сучасний стан про-блеми I Л. C. Mакyха. II рлектронний ресурс]. - Режим доступу: http:IIwww.nbuv.gov.uaIportalInaturalIUpsalI2008_5l08mlscsp.pdf
14. Mельник, Л. Г. Экономика предприятия I Л. Г. Mельник. - Cyмы : Университет, 2004. - 656 с.
15. Cтрyктyрнi змши та економiчний розвиток УкраТни: моногр. I [Ге-ець В. M., Артьомова Т. i., Шинкарук Л. В. та ш..]; за ред. Л. В. Шинкарук.
- К.: Ы-т економ. та прогнозув., 2011. - 696 с.
16. Шевченко, Ю. О. Розвиток "зелено!' економки": нацюнальний аспект I Ю. О. Шевченко, E. В. Прушювська II Бiзнес Ыформ. - 2013. - № 3.
- C. 186-191.
17. Шандова H. В. Принципи формування умов сталого розвитку промисловост I КВ. Шандова II БЬнес Ыформ. - 2013. - № 6. - C. 176-181.
18. Гальчак XP. Забезпечення сталого розвитку пщприемства як основа формування со^альноТ вщповщальност I X. Р. Гальчак II Вюн. ун-ту "Львiвська полггехшка". Cер. Проблеми економки та управлшня : зб. наук. праць. - 2016. - № 847. - C. 69-74.
19. Програма дш "Порядок денний на XXI столптя'У пер. з англ. -К.: Ытелсфера, 2000. - 360с.
20. Касич А.О. Звп" про стшкий розвиток як аналгтичний шструмент формування корпоративно!' со^альноТ вщповщальност I А. О. Касич, Я. Ю. Яковенко II Eфективна економка. - 2014. - № 10. рлектронний ресурс]. - Режим доступу: httpllwww.economy.nauka.com
21. Kasych, A. Theoretical and methodical foundations of sustainable management in modern companies I A. Kasych, M. Vochozka II Mаркетинг i менеджмент шновацш. - 2017. - №2. - C. 298-305.
22. World Commission on Environment and Development. "Our Common Future, Chapter 2: Towards Sustainable Development". Il ^e^"-ронний ресурс]. - Режим доступу: http:llun-documents.netlocf-02.html
23. Appleby, J. The Relentless Revolution: A History of Capitalism (New York: W. W. Norton & Co., 2011). - 512 p.DOI: https:lldoi.orgl10.1111lj.1747-7093.2010.00261 2.x
24. Чан! Ха-Юн. Економка. 1нструк^я з використання / пер. з англ. Андрш Лапш. - К.. : Наш Формат, 2016. - 400 с.
25. Thaler, Richard H. 2015. Misbehaving: The Making of Behavioral Economics. New York: W. W. Norton & Company. - 415 p. DOI: 10.1007/s11127-015-0276-5
26. Касич А. О. Сучасш науково-теоретичш пщходи до визначення сутност поняття стшкого розвитку / А.О. Касич, Я.Ю. Яковенко // Еконо-мша та держава. - 2016. - №10. - С. 14-20.
27. Касич А. О. 1мплемента^я цшей стшкого розвитку в практику управлшня пщприемствами у сучасних умовах / А.О. Касич, В.А. Бурювська // Наук вюн. Ужгород. ун-ту. Сер. Мiжнар.економ. вщносини та свггове го-сподарство. - 2017. -- Вип. 16, ч. 1. - С. 147-151.
28. Latouche, S. (2004). Degrowth Economics: Why less should be so much more. Le Monde Diplomatique. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mondediplo.com/2004/11/14latouche
29. Hawken, Eg. Ecological Commerce (New York: HarperCollins, 1993) - Р. 11-13.
30. Brown, L., Renner, M. & Flavin C. Vital Signs 2001: The Environmental Trends that are Shaping our Future. New York: W.W. Norton.
- 192 p.
31. Coase, R. The Problem of Social Chois, Jovrnal of Law and Economics. -1960. - Vol. 3,- Р.1-44. DOI: https://doi.org/10.1002/ sres.3850090105
32. Эндрес А. Экономика окружающей среды: Введение / пер. с нем. С.И. Дорогунцова, Б.И. Данилишина. -К.: Либщь, 1995. -С.143.
33. Ashby, W. R. An Introduction to Cybernetics. - 2-nd impression. -London: Chapman & Hall Ltd, 1957. - 296 p. DOI: http://dx.doi.org/ 10.5962/bhl.title.5851
34. Kasych, A. Medothological support of the enterprise sustainable development management / A. Kasych, M. Vochozka // Маркетинг i менеджмент шновацш. - 2018. - №1. - C.371-381.
35. Wicksteed, P.H. The Commonsense of Political Economy, including a Study of a Human Basis of Economic Law. - London: MacMmllan, 1910. Ch V [http:// oli.libertyfund.org/title/1415/38938/104356
36. McCloskey, Deirdre N. Bourgeois Dignity: Why Economics Can't Explain the Modern World. Chicago:University of hicago Press, 2010. - 592 p.
37. Дергачова К.О. Сталий розвиток як предмет мiжнародноT сшв-працк Полтэлопчний аспект : автореф.дис.... канд. полгг.наук/ К.О. Дергачова. - К., 2005. - 21 с.
38. Агаркова Л.В. Формирование механизма устойчивого развития плодоовощного подкоплекса: теория и практика : автореф.дис. ... д-ра экон. наук / Л. В. Агаркова. - М. : Рос. гос социальный ун-т, 2007. - 49 с.
39. Мамбетова Ф. М. Формирование механизма устойчивого развития зернопродуктового подкомлекса (теория, методология и практика): автореф. ... д-ра экон. наук. - Владикавказ : ФГОУ ВПО "Горский гос. аграрный ун-т", 2010. - 43 с.
40. Цхурбаева Ф. Х. Устойчивое развитие аграрной сферы региона: состояние, проблемы, концептуальные подходы: автореф. ... д-ра экон. наук.- Владикавказ : ФГОУ ВПО "Горский гос. аграрный ун-т", 2010. - 50 с.
41. Економка УкраТни: шоковi впливи та шлях до стабшьного розвитку / [О. Г. Бшоцерювець, Т. В. Бурлай, Н. Ю. Гончар та ш.]; за ред. д-ра екон. наук 1.В. КрючковоТ; НАН УкраТни; 1н-т екон. та прогнозув. - К., 2010. - 480 с.
42. Аскаров А. А. Устойчивое развитие экономики сельского хозяйства (на материалах Республики Башкортостан) : автореф.дис. ...д-ра экон. наук. - Оренбург : ФГОУ ВПО "Оренбург.гос. аграрный ун-т", 2008.
- С. 40.
43. Туниця Ю. Ю. Еколопчна Конститу^я Землк 1дея. Концеп^я. Проблеми / Ю. Ю. Туниця. - Л. : Вид. центр ЛНУ iм. 1вана Франка, 2002.
- 298 с.
44. Бородин А. И. Эколого-экономическое управление предприятием: монография / А. И. Бородин. - М. : ТЕИС. - 2006. - 332 с.
45. Садыкова Э.Ц. Региональная экономическая система: индикаторная оценка устойчивого развития : монография [Текст] / Э. Ц. Садыкова - Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2007. - 288 с.
46. Васюк Н. В. Формування мехашзму стшкого розвитку машино-будiвних пщприемств / Н.В. Васюк // 1нновацшна економка. - 2012. -№ 10. - С. 125-128.
47. Казиева Ж. Н. Устойчивое развитие промышленности (теория и методология) : автореф.дис. ... д-ра экон. наук / Ж.Н. Казиева. - Махачкала, 2009. - 47 с.
48. Желюк Т. Л. Структуры трансформаци як джерело формування новоТ якост економiчного зростання // Свп" фшанЫв. - 2010. - № 2. -С. 7-17.
49. Ахметшина А. Р. Регулирование экономико-экологических отношений в рамках устойчивого развития экономической системы : авто-реф.дис.. . д-ра экон. наук / А. Р. Ахметшина. - Казань : ГОУ ВПО "Казанский гос. финансово-экон. ин-т", 2011. - С. 47.
50. Мiрошниченко О. В. Ресурсозбереження серед принцитв забезпечення стшкого розвитку пщприемства / О. В. Мiрошниченко, 1.С. Мура-шко // Економка: реалп часу. Наук. журн. - 2014. - № 2 (12). -С. 58-62.
51. Мочалова Л. А. Теоретико-методологические основы управления экологической деятельностью в условиях устойчивого развития: препринт / Л. А. Мочалова, М. Н. Игнатьева. - Екатеринбург : Изд-во ИЭ УрО РАН, 2005.
52. Шведчиков О. А. Концептуальш засади сталого розвитку промислового пщприемства. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2011_7_2/Schvedchikov.pdf
53. Демиденко Л. М. Концептуальш пщходи до забезпечення стй кого розвитку пщприемства / Л. М. Демиденко // Наук. прац1 Полтавсько'' аграрно'' академп. Сер: Економ. науки. - 2013. - Вип. 2(7), т. 1. - С. 9296.// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pdaa.edu.ua/ sites/default/files/nppdaa/7.1/92.pdf
54. Морковина С.С. Обеспечение устойчивого развития малого предпринимательства в сфере промышленного производства: автореф. дис. ... д-ра экон. наук. - Тамбов, Тамбов.гос. ун-т им. Г. Р. Державина. - 2008. - 44 с.
55. КузьменкоВ.В. Економ1чна безпека та сталий розвиток: регюна-льний аспект: монограф1я / В. В. Кузьменко. - Донецьк, нац. ун-т еконо-мки i торпвл1 1мен1 Михайла Туган-Барановського. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - С. 17-19.
56. Захарченко В. ., Балахонова, О. В. Сталий розвиток економки регюну: дiагностика, методичне забезпечення, полiтика: монографiя / В. I. Захарченко, О. В. Балахонова. ОНУ iменi I. Мечникова. - ВЫниця: Вшницька газета, 2012. - С. 58-59.
57. Барбашова Н.В. Проблеми деволюцп в еколопчному правi Ук-ра'ни / Н. В. Барбашова.- Донецький держ. ун-т управлшня. - Донецьк: АПЕКС, 2007. - С. 64.
58. Light A. Environmental Pragmatism / A. Light, E. Katz - London: Routledge, 1996. - 352 p. D0l:10.1017/S0012217300010040
59. Долшшй М. Ринков1 мехашзми репонального управлшня / М. Дол1шн1й, О. Мошенець // Регюнальна економка. - 2001. - №1. -С. 7-17.
60. Soderbaum, P. Ecological Economics. A Political Economics Approach to Environment and Development / P. Soderbaum // Earthscan, London, 2000. - 152 p. D0l:https://doi.org/10.1086/378011
61. Сорос Д. Лекцп в Центрально-бвропейському Ун1верситет1/ пер. з англ. - К. : ДУХ I Л1ТЕРА, 2011.- 136 с.
62. Б'юкенен Джеймс. Суспшьш ф1нанси i сусп1льний виб1р. Два про-тилежн1 бачення держави / Б'юкенен Джеймс М., Масгрейв Рiчард; пер. з англ. А. 1щенка / наук.ред. С. Слухай. - К. : Видав. дiм "КМ Академiя", 2004. - 178 с.
Received: 23/05/18 1st Revision: 07/07/18 Accepted: 21/02/19
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
А. Касич, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет технологий и дизайна, Киев, Украина, Я. Яковенко, асп.
Кременчугский национальный университет им. М. Остроградского, Кременчуг, Украина
ОБОБЩЕНИЕ ПОЛОЖЕНИЙ ТЕОРЕТИЧЕСКОЙ НАУКИ ПО УСТОЙЧИВОМУ РАЗВИТИЮ ПРЕДПРИЯТИЯ
Посвящено исследованию основных положений теоретической науки по устойчивому развитию и формированию в хронологическом порядке его составляющих. Рассмотрены основные цивилизационные подходы к устойчивому развитию и представлен анализ взглядов современных украинских и зарубежных ученых о способах его введения. Особое значение уделяется исследованию концепции устойчивого развития в разрезе экономических школ и понятий.
Ключевые слова: устойчивое развитие, устойчивость, подходы к внедрению устойчивого развития.
A. Kasych, Doctor of Science (Economics), Professor
Kyiv National University of Technologies and Design, Kyiv, Ukraine,
Ya. Yakovenko, PhD Student
Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Kremenchuk, Ukraine
GENERALIZATION OF THE THEORETICAL SCIENCE CONDITIONS ON THE SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF THE ENTERPRISE
The article is devoted to the main provisions of theoretical science concerning sustainable development and its formation according to the chronological order of its components. The article is considered all the main civilization approaches to the sustainable development and provides an analysis of the views of contemporary Ukrainian and foreign scientists on the ways of its implementation. Particular importance is paid to the study of the concept of sustainable development in the context of economic schools and concepts.
Key words: sustainable development, sustainability, approaches to the introduction of sustainable development.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Meadows, D. H. (1972) The Limits to Growth / D. H. Meadows, J. Randers, and W.W. Behrens. - Universe Books, New York, NY. -1972. - 161 p.
2. Daly, H. E. (1995) On Wilfred Beckerman's Critique of Sustainable Development / Herman E. Daly // Environmental Values. - 1995. - № 4. - P. 49-55.DOI:10.3197/096327195776679583
3. Krugman, P. (1999) Mon ey can't buy happiness. Er, can it?. The New York Times, June 1, 1999. Retrieved from https://www.nytimes.com/1999/06/01/opinion/money-can-t-buy-happiness-er-can-it.html
4. Hardin, G. (1968) Tragedy of the commons. Science, New Series, Vol. 162, No. 3859. (Dec. 13, 1968), pp. 1243-1248.DOI: 10.1126/science.162.3859.1243
5. Boulding, K. (1973) United States Congress House, Energy reorganization act of 1973: Hearings, Ninety-third Congress, first session, on H. R. p. 248.
6. Jackson, T. (2011) Prosperity without Growth: Economics for a Finite Planet. London and Washington DC. Earthscan, 2011, 276 p. DOI: 10.1016/j.ecolecon.2010.07.019
7. Simms, A., & Johnson, V. (2010) Growth Isn't Possible. Retrieved from http://www.neweconomics.org/publications/entry/ growth-isnt-possible.
8. Novikova, O. F., Amosha, O. I. & Antoniuk, V. P. et al. (2012) Stalyi rozvytok promyslovoho rehionu: sotsialni aspekty: monohr. [Sustainable development of the industrial region: social aspects: monograph]. Donetsk: NAN Ukrainy, In-t ekonomiky prom-sti. - 534p.
9. Hrosul, V. (2012) Teoretychni pidkhody shchodo vyznachennia sutnosti stiikoho rozvytku pidpryiemstva [Theoretical approaches to the definition of sustainable development of the enterprise] / V. A. Hrosul, H. S. Mamaieva // Stalyi rozvytok ekonomiky. - 2012. - No. 7. -P. 104-107.
10. Holubets, M. A. (2014) Heosotsiosystemolohiia - teoretychna osnova ekoloho-suspilno-ekonomichnoho prohresu [Geosotsiosistemologiya - the theoretical basis of ecological, socio-economic progress] Visn. NAN Ukrainy. - 2014. - № 6. - pp. 31-40.
11. Nevelyev, O. M. (2002) Stalyy rozvytok rehionu: stratehichni napryamky ta mekhanizmy: monohrafiya [Sustainable development of the region, strategic directions and mechanisms]. Nauk. dumka, Kyiv - pp. 6-9.
12. Talavyria, Mykola and Talavyria, Oleksandr (2014) From bioeconomics to sustainable development. In: Challenges for the Agricultural Sector in Central and Eastern Europe. Agroinform Kiado, Budapest, 2014. - 71 -83 pp.
13. Makukha, L. S. (2008) Stiikyi rozvytok pidpryiemstv: suchasnyi stan problemy [Sustainable development of enterprises: the current state of the problem]. Retrieved from http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Upsal/2008_5/08mlscsp.pdf.
14. Melnyk, L. H. (2004) Ekonomyka predpryiatyia [Economy of the enterprise] Sumy: Unyversytet. - 656 p.
15. Heiets, V. M., Artomova, T. I. & Shynkaruk, L. V et al. (2011) Strukturni zminy ta ekonomichnyi rozvytok Ukrainy: monohr. [Structural changes and economic development of Ukraine: monograph]. Shynkaruk L. V (Ed.). Kyiv: In-t ekonom. ta prohnozuv., 2011. - 696 p.
16. Shevchenko, Y. A. & Prushkovskaya, E. V. (2013) Rozvytok "zelenoi ekonomiky": natsionalnyi aspekt [Development of "Green Economy": National Aspect]. Business Inform, 3, 186-191.
17. Shandova, N. V. (2013). Pryncypy formuvannja umov stalogo rozvytku promyslovosti [Principles of formation the conditions for sustainable development of industry]. Business Inform, 6, 176-181.
18. Gal'chak, H. R. (2016). Zabezpechennja stalogo rozvytku pidpryjemstva jak osnova formuvannja social'noi' vidpovidal'nosti [Ensuring sustainable development of an enterprise as a prerequisite for social responsibility]. Vystnik of Lviv Polytechnic National University. Issues of Economics and Management: scientific research journal, 847, 69-74.
19. Agenda 21: non-binding action plan of the United Nations with regard to sustainable development (2000). Kyiv: Intelsfera. - 360 p.
20. Kasych, A. O & Yakovenko, Ya. Yu. (2014) Zvit pro stiikyi rozvytok yak analitychnyi instrument formuvannia korporatyvnoi sotsialnoi vidpovidalnosti [Sustainab///fy reporting as an analytical tool for corporate social responsibility], Efficient economy, 10. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3400
21. Kasych, A. & Vochozka M. (2017) Theoretical and methodical foundations of sustainable management in modern companies. Marketing and management of innovations, 2, pp. 298-305.
22. World Commission on Environment and Development. "Our Common Future, Chapter 2: Towards Sustainable Development"(1987). Retrieved from: http://un-documents.net/ocf-02.html
23. Appleby, J. (2011 ) The Relentless Revolution: A History of Capitalism (New York: W. W. Norton & Co.). - 512 p. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1747-7093.2010.00261_2.x
24. Chang, Ha-Joon (2018)Economics: the user's guide. [Trans. from English by Andrew Lapin] - K.: Our Format, 2016. - 400 p.
25. Thaler, Richard H. (2015) Misbehaving: The Making of Behavioral Economics. New York: W. W. Norton & Company. - 415 p. DOI: 10.1007/s11127-015-0276-5
26. Kasich, A. O. & Yakovenko, Ya.Yu. (2016), Suchasni naukovo-teoretychni pidkhody do vyznachennia sutnosti poniattia stiikoho rozvytku [Modern scientific and theoretical approaches to defining the essence of the concept of sustainable development] The economy and the state, vol. 10, pp. 14-20.
27. Kasich, A. O. & Burkivska, V. A. (2017) Implementatsiia tsilei stiikoho rozvytku v praktyku upravlinnia pidpryiemstvamy u suchasnykh umovakh [Implementation of sustainable development goals into the practice of enterprise management in modern conditions]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo , No 16 (part 1), P. 147-151.
28. Latouche, S. (2004). Degrowth Economics: Why less should be so much more. Le Monde Diplomatique. Retrieved from https://mondediplo.com/2004/11/14latouche
29. Hawken, Eg. (1993)Ecological Commerce. New York: HarperCollins. - P. 11-13.
30. Brown, L., Renner, M. & Flavin C. (2001) Vital Signs 2001: The Environmental Trends that are Shaping our Future. New York: W.W. Norton. - 192 p.
31. Coase, R. (1960) The Problem of Social Chois, Jovrnal of Law and Economics, vol. 3, 1960 p.1-44.DOI: https://doi.org/10.1002/sres.3850090105
32. Endres, A. (1995) Ekonomyka okruzhaiushchei sredy: Vvedenye [Economics of the environment: Introduction]. Kyiv: Lybid. - p.143.
33. Ashby, W. R. (1957) An Introduction to Cybernetics. - 2-nd impression. - London: Chapman & Hall Ltd. - 296 p. DOI: http://dx.doi.org/10.5962/bhl.title.5851
34. Kasych, A. & Vochozka M. (2018) Medothological support of the enterprise sustainable development management. Marketing and management of innovations, 1, pp. 371-381.
35. Wicksteed, P. H. (1910) The Commonsense of Political Economy, including a Study of a Human Basis of Economic Law. London: MacMmllan, 1910. Ch V. Retrieved from http:// oli.libertyfund.org/title/1415/38938/104356
36. McCloskey, Deirdre N. (2010) Bourgeois Dignity: Why Economics Can't Explain the Modern World. Chicago:University of Chicago Press. - 592 p.
37. Derhachova, K. O.(2005) Stalyi rozvytok yak predmet mizhnarodnoi spivpratsi. Politolohichnyi aspekt [Sustainable development as an object of international cooperation. Political aspect]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv. - 21p.
38. Aharkova, L. V. (2007) Formyrovanye mekhanyzma ustoichyvoho razvytyia plodoovoshchnoho podkopleksa: teoryia y praktyka [Formation of the mechanism of sustainable development of fruit and vegetable subcomplex: theory and practice]. Extended abstract of Doctor's thesis. Moscow. - 49 p.
39. Mambetova, F. M. (2010) Formyrovanye mekhanyzma ustoichyvoho razvytyia zernoproduktovoho podkomleksa (teoryia, metodolohyia y praktyka) [Formation of the mechanism of sustainable development of grain products subcomplex (theory, methodology and practice)]. Extended abstract of Doctor's thesis. Vladykavkaz. - 43 p.
40. Tskhurbaeva, F. Kh. (2010) Ustoichyvoe razvytye ahrarnoi sfery rehyona: sostoianye, problemy, kontseptualnye podkhody [Sustainable development of the agrarian sphere of the region: state, problems, conceptual approaches]. Extended abstract of Doctor's thesis. Vladykavkaz. - 50 p.
41. Bilotserkivets, O. H., Burlai, T. V., Honchar, N. Yu. et al. (2010) Ekonomika Ukrainy: shokovi vplyvy ta shliakh do stabilnoho rozvytku [Ukraine's economy: shocks and the path to sustainable development]. Kyiv: NAN Ukrainy, In-t ekonomiky ta prognozuvanya. Kryuchkova I.V. (Ed.). - 480p.
42. Askarov, A.A. (2008) Ustoichyvoe razvytye ekonomyky selskoho khoziaistva (na materyalakh Respublyky Bashkortostan) [Sustainable development of the economy of agriculture (on the materials of the Republic of Bashkortostan)]. Extended abstract of Doctor's thesis. Orenburg. - 40p.
43. Tunycja Ju. Ju. (2002) Ekologichna konstytucija Zemli. Idei', koncepcii', problemy. [Ecological Earth Constitution. Ideas, concepts, problems] Lviv: Vydavnyctvo LNU im. Ivana Franka. - 298 p.
44. Borodyn, A. Y. (2006) Ekoloho-ekonomycheskoe upravlenye predpryiatyem: monohrafyia. [Ecological Economic management of the enterprise: monograph]. Moscow: TEIS. - 332 p.
45. Sadykova, E. Ts. (2007) Rehyonalnaia эkonomycheskaia systema: yndykatornaia otsenka ustoichyvoho razvytyia: monohrafyia [Regional Economic System: Indicative Assessment of Sustainable Development: monograph]. Ulan-Ude: VSGTU. - 288p.
46. Vasiuk, N. V. (2012). Formuvannia mekhanizmu stiikoho rozvytku mashynobudivnykh pidpryiemstv [The formation of mechanism of sustainable development of engineering companies]. Innovatsiina ekonomika - Innovative Economy, 10, pp. 125-128.
47. Kazyeva, Zh. N. (2009) Ustoichyvoe razvytye promyshlennosty (teoryia y metodolohyia) [Sustainable development of industry (theory and methodology)]. Extended abstract of Doctor's thesis. Mahachkala. - 47 p.
48. Zheliuk, T. L. (2010) Strukturni transformatsii yak dzherelo formuvannia novoi yakosti ekonomichnoho zrostannia [Structural transformations as a source for the formation of a new quality economic]. Svit finansiv, 2, pp. 7-17.
49. Akhmetshyna, A. R. (2011) Rehulyrovanye ekonomyko-ekolohycheskykh otnoshenyi v ramkakh ustoichyvoho razvytyia эkonomycheskoi systemy [Regulation of economic and ecological relations within the framework of sustainable development of the economic system]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kazan. - 47p.
50. Miroshnychenko, O.V. & Murashko, I.S. (2014). Resursozberezhennja sered pryncypiv zabezpechennja stijkogo rozvytku pidpryjemstva [Resourse-saving among principles of providing of sustainable development of enterprise]. Economics: time realities. Scientific journal, 2 (12), pp. 58-62.
51. Mochalova, L. A. & Yhnateva, M. N. (2005) Teoretyko-metodolohycheskye osnovu upravlenyia эkolohycheskoi deiatelnostiu v uslovyiakh ustoichyvoho razvytyia: preprynt [Theoretical methods of environmental management in conditions of sustainable development: preprint]. Ekaterynburh: YЭ UrO RAN.
52. Shvedchykov, O. A. (2011). Konceptual'ni zasady stalogo rozvytku promyslovogo pidpryjemstva [Conceptual bases of the sustainable development of an industrial enterprise]. Retrieved from http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vsunu/2011_7_2/Schvedchikov.pdf
53. Demydenko, L. M. (2013). Konceptual'ni pidhody do zabezpechennja stijkogo rozvytku pidpryjemstva [Conceptual approaches to implementation of sustainable development of enterprise]. Research papers of Poltava State Agrarian Academy. Economic sciences, 2(7), 1, 92-96. Retrieved from http://www.pdaa.edu.ua/sites/default/files/nppdaa/7.1/92.pdf
54. Morkovyna, S. S. (2008) Obespechenye ustoichyvoho razvytyia maloho predprynymatelstva v sfere promyshlennoho proyzvodstva [Ensuring sustainable development of small business in the sphere of industrial production]. Extended abstract of Doctor's thesis. Tambov. - 44p.
55. Kuzmenko, V. V. (2008) Ekonomichna bezpeka ta stalyi rozvytok: rehionalnyi aspekt: monohrafiia [Economic Security and Sustainable Development: Regional Aspect: monograph]. Donetsk: DonNUET. - pp. 17-19.
56. Zakharchenko, V. I. & Balakhonova, O. V. (2012) Stalyi rozvytok ekonomiky rehionu: diahnostyka, metodychne zabezpechennia, polityka: Monohrafiia [Sustainable development of the region's economy: diagnostics, methodological support, policy: Monograph]. -Vinnytsia: Vinnytska hazeta. - pp. 58-59.
57. Barbashova, N. V. (2007) Problemy devoliutsii v ekolohichnomu pravi Ukrainy [Problems of Devotion in the Environmental Law of Ukraine]. - Donetsk: APEKS. - p.64.
58. Light A. & Katz, E. (1996) Environmental Pragmatism / A. Light, E. Katz - London: Routledge, 1996. - 352 p. DOI: 10.1017/ S0012217300010040
59. Dolishnii, M. & Moshenets, O. Rynkovi mekhanizmy rehionalnoho upravlinnia [Market mechanisms of regional governance]. Rehionalna ekonomika, vol. 1, pp. 7-17.
60. Soderbaum, P. (2000) Ecological Economics. A Political Economics Approach to Environment and Development / P. Soderbaum // Earthscan, London. - 152 p. DOI: https://doi.org/10.1086/378011
61. Soros, D. (2011) Lektsii v Tsentralno-Ievropeiskomu Universyteti [Lectures at the Central European University]. Kyiv: DUKh I LITERA. - 136 p.
62. Buchanan J. M. & Musgrave R. A. (2004). Public Finance and Public Choice: Two Opposite Visions of State. Kyiv: Academy. - 178 p.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 46-53
УДК 378.4:001.89
JEL classification: I 23
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/6
Т. Корольова, канд. екон. наук, старш. наук. сшвроб.
ORCID iD 0000-0002-0262-690X Одеський нацюнальний економiчний ужверситет, Одеса, Укра'Гна
ОРГАШЗАЦт НАУКОВИХ ДОСЛЩЖЕНЬ В УЖВЕРСИТЕТАХ: СТАН I РОЗВИТОК
До^джено сучасний стан розвитку науковоïсфери економки УкраУни. Основну увагу придтено аналiзу змн науковоï дiяльностi у сферi вищоï освти. Розкрито причини негативних явищ у науц - недостатне фнансування, скорочення обсягiв наукових робт, науково-технчного потенцалу. На цй т'дстав/' сформульовано основн напрями подолання кризових явищ у науковй сферi УкраУни.
Ключовi слова: наука, фiнансування, науковi кадри, органзаця наукових до^джень, конкурентоспроможнсть.
Постановка проблеми. 1нновацшний розвиток еко-номки кра'ни, пщвищення ïï конкурентоспроможност, стабоза^я та послщовне подолання кризових явищ, з якими Укра'на стикаеться протягом останшх рогав, обу-мовлюють, що держава в ршенш цих питань у першу чергу буде спиратися на досягнення науки.
Свппвий досвщ свщчить, що ушверситети е не ттьки джерелом створення, генераци та передачi наукових знань, а й центрами наукових дослщжень i формування Ыновацшно' полiтики держави.
Система вищо'' освп"и поряд iз забезпеченням основное складово' Ыновацшно' економки - кадрово', служить тею сполучною ланкою, яка поеднуе освпу, науку i виро-бництво в едине цте. Поряд з пщвищенням рiвня освiти та професшно' квалiфiкацiï, необхщнютю посшного нав-чання протягом усього профеайного життя, яга стали об'-ективними вимогами часу, забезпечення в ушверситетах кра'ни високого рiвня наукових дослщжень виступае най-важлившою умовою включення вп"чизняно' системи вищо'' освiти до европейського освтанського простору.
Адже ттьки за допомогою науки, як безпосередньо' продуктивно' сили сусптьства, можливi коршш перет-ворення в економiчному базис держави i вщповщш адекватш прогресивш змЫи й в надбудовi сусптьства. Це визначило актуальнють поставленого завдання -дослщити роль i розвиток науки в Укра'ш на сучасному етат, придтивши основну увагу стану оргашзаци науки в ушверситетах.
Анал1з останшх дослщжень i публкацш. Еконо-мка Укра'ни сьогоднi як нiколи потребуе збтьшення
об'емiв, розширення тематики та пщвищення якост наукових дослщжень, адже ттьки за умови розвитку науки та впровадження сучасних наукових досягнень у практи-чну дiяльнiсть можливий прогрес сусптьства, розвиток економки, пщвищення добробуту населення i його духо-вне та Ытелектуальне зростання. Про визначальну роль науки для розвитку сусптьства у сво'х працях говорили вчен ще починаючи з класично' школи. Загальновiдомi висловлювання В. Петп, А. Смiтта, Д. Ркардо про зна-чення науки для пщготовки квалiфiкованоï робочо' сили.
Значний внесок у вивчення впливу науки на розвиток економки зробили тага вiдомi вчеш, як Д. Белл, М. Портер, Р. Солоу, Л. Балабанова, Б. Гриньов, В. Геец, Б. Малщький, Т. Петрушина [1-8]. У сво'х наукових працях вони розкрили суть впливу науки на еко-номiчне зростання, розробили алгоритм його оцшки, визначили умови та чинники цього впливу, серед яких найважлившими е необхщнють реформування сфери науки, вивчення шновацшних процеав, використання кращого зарубiжного досвщу, створення на державному рiвнi необхщних умов для впровадження економь чних i науково-техшчних шновацш.
Так, Т. О. Петрушина вважае, що "модершза^я су-часного суспiльства без розвитку науки просто немож-лива, осгальки саме наука та освп"а формують сусптьс-тво, забезпечують його змши зi знаком "плюс". Саме наука, виробляючи та поширюючи наугад знання, дае сус-птьству новi технологiï, новi джерела енергп, новi мож-ливостi для пщвищення рiвня життя i переходу на ягасно новий рiвень iснування" [7, о. 73].
© Корольова Т., 2019
