CC BY
18
визначено за необхiдне розроблення Национально!' програми з охорони земель на 1996-2005 рр. [1]. Цим розпорядженням була утворена комк1я з розроблення проекту програми 1 затверджено ц персональний склад та обов'язок забезпе-чити фшансування проекту Национально!' програми охорони земель. Але, на жаль, така програма поки що не затверджена у встановленому порядку.
Для економ1чного стимулювання охорони земель необхщно розвивати на засадах шльгового режиму оподаткування, р1зних видш шльгового кредиту, шших метод1в, як1 дають змогу виконувати роботи без видшення кошт1в з бюджету, тобто завдяки накопиченню сшьськогосподарськими товаровироб-никами власних ресурс1в, що розвинеш. В умовах економ1чно! кризи та низь-ких доходов бюджету це повинно бути проввдним. З полшшенням економ1ч-но! ситуацп в практищ агроеколопчного управлшня буде актившше викорис-товуватись надання субсидш, дотацш, компенсацш на безповоротних засадах, що забезпечуватиме сшьськогосподарським землекористувачам ршень доходов, достатнш не тшьки для оргашзацп наступного виробничого циклу, а й для каштал1зацп певно! 'хньо! частини.
Р1зке загострення еколопчно! проблеми в УкраЫ зумовлено вщсут-нктю цшсно! еколопчно! полггики держави 1 передбачае необх1дшсть переходу до ново! модел1 агроеколопчного розвитку держави, яка певним чином мае стати впровадженням 1 опануванням сталого, еколого-вр1вноваженого господарювання з забезпеченням всеб1чно! охорони земель та з врахуванням балансу взаемоузгоджених еколопчних 1 економ1чних шдходш.
Лiтература
1. Земельний кодекс Украши (коментар)// Харюв. - 2002.
2. Бобылев С. Земельная реформа и экологический кризис// Вопросы экономики, 1993, № 10. - С. 62.
3. Веклич О.О. Як стимулювати природоохоронну д1яльшсть?// Вюник НАН Украши. - 1996. - № 11-12. - С. 43-50.
4. Земельне право// Видав. Дм. - К., 2001. - 200 с.
5. Злобш Ю.А. Основи екологй. - К.: Л1бра, 1998. - С. 184.
6. Пилипенко О.1. Лсоаграрш ландшафти// Науково-виробничий часопис з проблем люогосподарсько! галуз1 та мисливського господарства, 1999 р. - № 4. - С. 26.
7. Яремчук 1.Г. Економжа природокористування. - К.: Просвгга, 2000. - С. 144.
УДК 630 *5 М. О. Поляков, канд. екон. наук - Аубурнський ушверситет,
м. Аубурн, Алабама, США;
О.В. Поляков, канд. с.-г. наук - НАУ, м. Кшв
ДО ОЦ1НКИ ЕКОЛОГ1ЧНОГО СТАНУ Л1С1В
Викладеш основи методики ощнки впливу системи ведения люового господарства на еколопчний стан лю1в з використанням банку даних "Л1совий фонд шд-приемства" без додаткових натурних обстежень. Запропоновано критери еколопчно ор1ентованого ведена люового господарства.
Ключовi слова: Еколопчно ор1штовше ведення люового господарства, вшова структура лю1в, структура люокористування, саштарний стан л1св.
M.O. Polyakov, O. V. Polyakov Toward evaluation of ecological state of the forests
This paper lays out methods for the evaluation of influence of the forest management system on ecological state of the forests. The proposed method utilizes data on forest health contained in the data bank "Forest Fund of the Enterprise" and does not require additional field inspection. The system of criteria was proposed for environmentally friendly forest management.
Key words: Environmentally friendly forest management, age structure of forest, structure of forest utilization, sanitary state forest.
Попршення еколопчного стану довкшля викликало стурбованкть свь тово! сшльноти. Конференщя ООН в Pio-де-Жанейро (1992), конференцц mí-нктр1в лкового господарства в Гельсшю (1993) та у Шссабот в (1998) створили основу для сталого, еколопчно орieнтованого ведения лкового господарства (sustainable forest management) як одше! з умов подальшого розвитку цившзацп.
За 1ндексом еколопчно!' сталосп [2] Í3 122 кра'н, включених до рейтингу у 2001 р., Украша зайняла 110 мкце. Не зайвим буде зауважити, що до свь тових лiдерiв входять Фшляндш, Норвегiя, Канада, Швеция та Швейцарш.
Науковi дослiдження негативних екологiчних явищ стосуються пере-важно окремих аспектав проблеми. Проте жодна з наукових концепцiй не торкаеться комплексно!' оцшки впливу системи ведення лiсового господарства на еколопчний стан лiсiв.
Вивчення проблеми проводиться, в основному, вибiрковими методами, що обмежуе цшнкть розроблюваних рекомендаций для практичних пра-цiвникiв лiсового господарства на локальному рiвнi, хоча систематичнi ви-бiрковi обстеження i дають результат з високою i вщомою точнктю.
Нами зроблена спроба доповнити традицшш методи дослiджения можливостями сучасних шформацшних технологiй, що дозволило подолати названу обмеженiсть, зв'язати результати дослiджень екосистемного р1вня з конкретними деревостанами.
1. Ежова структура лiсiв
За матерiалами Державного лiсового кадастру станом на 1.01.1996 р. [5] площа вкритих лiсовою рослиннiстю земель становить 9400,1 тис. га, з них стиглих i перестшних - 1057,1 тис. га при нормi 1099,3 тис. га [12].
На рис. 1 наводяться даш в розрiзi основних деревних порiд, а на рис. 2 - в регюнальному аспекта.
Наведен данi свiдчать, що за середшми фактичною (11,2%) та оптимальною (11,7%) часткою стиглих i перестшних лкосташв криеться строка-ткть як в розрiзi основних деревних порвд, так i в регюнальному аспект! За-гальний дефiцит стиглих лкосташв становить всього 42,2 тис. га, а наднор-мативш плошд стиглих дубових паросткових, грабових, ясенових, кленових, акацiевих та iнших деревних порвд сягають 325,0 тис. га (3,5% вкритих лко-вою рослиннктю земель). Зауважимо, що норма стиглих лкосташв для названо! групи деревних порвд становить 381,0 тис. га.
Iншi породи (загальна пл
Сосна
Дуб насшневий
Ду
оща кожно! меш
I Ялина I Береза I Вшьха Клен Ялиця Ясен Бук Граб Акащя б паростковий ше 100 тис. га)
-100
-50
Рис. 1. Дефщит (—) та надлишок (+) стиглих i перестшних л^осташв в розрЫ основних деревних порiд, тис. га
Наявшсть значних площ стиглих \, особливо, перестiйних люосташв е ознакою i причиною зниження 1хшх екологiчних функцiй. Особливо це сто-суеться Пiвденного Сходу Укра'ни, де частка стиглих i перестшних лкоста-шв сягае 20-70%.
% стиглих I перестшних | | 0 - 4.9 ¡О] 5 - 9.9 111 10 - 14.9 в 15 - 19.9 !Ш 20 - 70
Рис. 2. Частка стиглих i перестшних л^осташв
2. Структура лкокористування
Детальний аналiз приросту i лiсокористування наведено в [13]. Загаль-ний поточний приргст деревини в лiсах Укра'ши оцшюеться в 48,6 млн. м3. Структура поточного приросту наводиться в табл. 1.
0
Табл. 1. Структура поточного приросту в лках Украти (на 1996 р.)
3 • млн.м за рш %
Змiна середнього запасу 30,1 62
Обсяг лкокористування 15,1 31
Природний вщпад 3,4 7
Загальний приркт 48,6 100
Даш табл. 1 свщчать, що частка лкокористування (головного i про-мiжного) в поточному приростi деревини становить тальки 31%, що в 1,7-2,4 раза нижче порiвняно з розвиненими крашами бвропи.
Iнтенсивнiсть лiсокористування крш ресурсного, економiчного мае ще й лкшниче, екологiчне значения. Особливо це стосуеться промiжного ль сокористування (доглядових рубань за лiсом). В теорп лiсiвництва доведено [4, 9, 11], що рубками догляду необидно вибирати 40-50% поточного приросту. Без рубок догляду природний ввдпад може перевищувати 50% поточного приросту, до того ж насадження будуть фiзiологiчно ослаблюватись i втрача-ти бюлопчну стiйкiсть. Це положення надзвичайно актуальне для штучних соснових деревостанiв жерднякового вiку, тобто вiку прорiджувань. Зазначе-нi обставини дозволили нам сформулювати як одне з головних завдань доглядових рубань за лком - упередження природного вiдпаду [14].
Даш табл. 2 свдаать, що частка приросту, який вилучаеться в порядку доглядових рубань, особливо останшм часом, не забезпечуе i десято! частини науково обгрунтованих лiсiвничих норм.
Табл. 2. Динамта використання поточного приросту доглядовими рубаннями в системi Держкомлкгоспу Украти * (%)
1980 1990 2000
Догляд за молодняками 4,5 2,0 0,2
Прорщження 6,2 6,5 1,7
Прохщт рубання 4,7 4,9 1,3
Разом 15,4 13,4 3,2
Картина буде ще яскравтою, якщо взяти до уваги динамку структу-ри промiжного лкокористування в щлому. В табл. 3 наводяться даш з враху-ванням санiтарних рубань.
Якщо в 1980-1990 рр. саштарними рубаннями вибирався кожний тре-тiй кубiчний метр промiжного користування, то в 2000 р. - три з чотирьох (72%). Зростання частки сашгарних рубань е свiдчениям недосконалостi сис-теми ведення лiсового господарства в цшому i особливо лiсокористувания.
Обумовлюеться це не тiльки економiчними труднощами. В основi заз-начених негараздав - недосконалiсть лiсового законодавства, неузгодженкть та лiсiвнича необгрунтованкть ддачих нормативiв ведення лiсового господарства, вщсутнкть прийнятних з лiсiвничоí, екологiчноí, рекреацшно1 та економiчноí точок зору технологш, а також недостатне техиiчне та кадрове забезпечення.
* Статистика динамiки доглядових рубань в люах шших лгсокористувач1в вiдсутня.
Табл. 3. Динамта структури промiжного лкокористування в cucmeMi Держкомлкгоспу Украти (%)
Види робгГ 1980 1990 2000
Догляд за молодняками 19,2 9,7 2,1
Прорiдження 26,4 31,3 14,7
Прохiднi рубання 20,0 23,8 11,2
Саттарт рубання 34,4 35,3 72,0
Мабуть треба погодитись i3 висновком про те, що "одне з найбшьш вузьких мiсць у лковому господарствi на даний час - ввдсутнкть загально1 стратеги лiсокористування... " [10].
Як зазначаеться в [14], стратегда лiсокористування неможливо змiнити протягом короткого перiоду. Але зволiкання у виртенш окреслених проблем призведе до того, що вже незабаром лкшники опиняться перед фактом зни-ження продуктивност!, якостi i бiологiчноí спйкосп украшських лiсiв.
3. Санмарнпй стан лiсiв
Санiтарними правилами в лках Укра'ни [16] запроваджена шкала ка-тегорiй санiтарного стану дерев. На основi цiеí класифiкацií дерев визнача-ють узагальнений iндекс фiзiологiчного стану насадження [3] як середньо-арифметичну категорда стану дерев. Для визначення iндексу фiзiологiчного стану потрiбно ощнити категорií стану всiх дерев насадження, тобто зробити суцшьний перелiк. Зрозумшо, що цей метод може бути застосований тшьки локально для наукових дослiджень.
Серед наукових працiвникiв та виробничнитв широкого вжитку на-був термш "всихання насаджень". Велика робота по створенню, наповненню i використанню бази даних насаджень Укра'ни, ят всихають, проведена в Украшському НД1ЛГА iм. Г.М. Висоцького [7, 8]. Наповнення цiеí бази здiйснено за матерiалами наукових дослiджень та анкетування, проведеного спецiалiстами пiдприемств лiсового господарства.
Проведену роботу можна оцiнити як суттевий крок у вивченш пробле-ми, однак не можна не зробити декшька критичних зауважень, найголовшше з них - для наповнення бази даних потрiбнi специально оргашзоваш обсте-ження, що вимагае значних витрат.
На европейському рiвнi основним показником, який характеризуе жит-тездатнкть та ступiнь пошкодження лiсiв, визнано дефолiацiю [1]. Цей по-казник регулярно визначаеться на дшянках мошторингу лiсiв за методоло-гiею Мiжнародноí програми ICP Forests спецiалiстами науково-дослвдних ус-танов. Результати монiторингу дефолiацií дають цiнний матерiал для вико-ристання на континентальному, регiональному ршш, але для повсякденно1 да-яльносп практичних працiвникiв лкового господарства на рДвнД пiдприемств i лкництв 1хня щннкть обмежена.
Для дослiдження проблеми нами використана база даних по-видшьно1 таксацiйноí характеристики земельних дшянок лкового фонду (БД ПТХЛ) пiдприемств лкового господарства, яка створена для всДх шдприемств систе-
ми ДержкомлДсгоспу Украши, а для бiльшостi тдприемств проводиться без-перервне лiсовпорядкувания з регулярним 11 оновленням.
Використовуючи обмежену кiлькiсть показникiв БД ПТХЛ, можна по-будувати систему критерiíв для оцшки екологiчного стану як кожного видДлу, так i лiсового масиву в цДлому.
Наявнiсть сухостою е штергальним показником санiтарного (екологДчно-го) стану насадження незалежно вДд того, якими причинами вiн обумовлений.
Виходячи з викладених мiркувань, можна запропонувати такi критерií для оцiнки саштарного стану деревостанiв та лiсових масивiв.
• Питоме всихання [6] - вщношення площi насаджень з наявтстю сухостою до загально! площi вкритих люовою рослиннiстю земель, %;
• 1нтенсивтсть всихання - вiдношення запасу сухостою до запасу деревостану першого ярусу, %.
Запропоноваш критерií можуть бути основою оцшки саштарного (еколопчного) стану лiсiв. На 1хшй основi можна планувати вiдповiднi заходи - вiд звичайних доглядових рубань до суцiльних саштарних рубань.
Для бiльш детального вивчення питання необхДдно залучати данi про пошкодження насаджень - тип пошкодження, рiк пошкодження, шкiдник, хвороба, процент пошкоджених дерев, ступiнь пошкодження, а в разi необ-хiдностi також проводити лiсопатологiчнi обстеження. Фрагмента конкретних прикладiв наведенi далi.
Данi табл. 4 дозволяють зробити висновок, що у найбДльш критичному сташ перебувають насадження сосни i дуба. Цд ж данi дозволяють зробити поргвняльний аналiз санiтарного стану лДсДв.
Табл. 4. Питоме всихання лiсiв Боярськог лковоЧ до^дног станци та
Малинського держл^госпу (дат 1997 р.)
Деревш породи Питоме всихання, %
Боярська ЛДС Малинський ДЛГ
Сосна звичайна 17,6 4,9
Дуб звичайний 14,9 4,0
Iншi породи 2,6 2,1
Разом 16,7 4,4
Даш табл. 5 дають уявлення про розподш насаджень за iигенсивнiстю всихання. На переважнш бшьшостД площ лiсостанiв з наявнiстю сухостою його запас становить 1 -3 % вДд запасу першого ярусу. Максимальш значення цього показника сягають 33 % у Боярськш лДсовДй дослДдшй станцií Д 54 % у Малинському держлкгосш.
Табл. 5. Розподт плош^ лiсiв з наявтстю сухостою за ттенсивмстю
всихання, %
Назва л/г тдприемства !нтенсивтсть всихання, % Разом
<0,5 1 2 3 4 5 6 i >
Боярська ЛДС 3,4 7,2 3,3 2,0 0,3 0,2 0,3 16,7
Малинський ДЛГ 0,0 0,6 1,0 1,1 0,9 0,4 0,4 4,4
Запропонована методика дозволяе з мiнiмальними затратами i дос-татньою детальнiстю ан^зувати санiтарний (екологiчний) стан лiсiв.
4. Висновки
1. Три групи критерйв - вiкова структура лкосташв, структура лкоко-ристування та санiтарний стан - цшком визначають екологiчний стан лiсiв. Важливо, що конкретнi шдикатори до цих критерйв можна от-римати з бази даних по-видально! таксацiйноí характеристики земель-них далянок лiсового фонду без додаткових затрат.
2. Ощнюючи наведенi конкретнi шдикатори, можна зробити висновок, що система ведения лкового господарства поки що не е еколопчно орiентованою. На ввдшну вiд техногенних катастроф миттевого характеру (глобальний сценарiй FROG*) - перший варiаит) негативнi еколо-гiчнi змiни нагромаджуються в лках поступово (другий варiант названого сценарда), але вони неминуче призведуть до екологiчноí катас-трофи, якщо не вжити своечасно вiдповiдних заходш.
Лiтература
1. Букша 1.Ф., Пастернак В.П. Прогноз динашки люовнх ресурсов при антропоген-них змшах довкшля// Науковий вюник НАУ: Л1с1вництво. - К.: НАУ, 2000, вип. 39. -С. 157-162.
2. Вовк В.1. Украшська дшсшсть в контекст еколого-екожмчного вчення та сцена-рйв свгтового розвитку// Науковий вюник УкрДЛТУ: Еколого-економ1чне вчення: витоки, проблеми, перспективы. - Львгв: УкрДЛТУ, 2002, вип. 12.1. - С. 73-82.
3. Гршченко В.В., Рибак В.О. Вплив шднаметових культур листяних порщ на бюло-пчну стшюсть i продуктившсть соснових насаджень Боярсько! ЛДС// Науковий вюник НАУ: Л1с1вництво. - К.: НАУ, 2000, вип. 27. - С. 127-131.
4. Давидов А.В. Рубки ухода за лесом. - М.: Лесн. пром-сть, 1971. - 184 с.
5. Державний люовий кадастр станом на 1 ачня 1996 року. Мшстерство люового господарства Украши. - Iрпiнъ: Украшське державне лiсовпорядне виробниче об'еднання, 1997. - 86 с.
6. Краснов В.П., Мешкова В.Л., Усцький 1.М. Сучасний санiтарний стан лiсiв Ук-рщ'ни// Науковий вiсник НАУ: Лгавництво. - К.: НАУ, 2000, вип. 39. - С. 133-140.
7. Мешкова В.Л. Анализ состояния лесов с помощью ИПС "Лесозащита"// Экология, мониторинг и рациональное природопользование: Научн. труды. - М.: МГУЛеса, 1998, вып. 294(1). - С. 134-139.
8. Мешкова В.Л., Букша 1.Ф. Створення банку даних еколопчного мониторингу rn-ив// Матерiали мiжнародноl ювшейно! наук. - практ. конф., 17-20 жовтня 1995 р. - К.: НАУ, 1997. - С. 75-77.
9. Науменко И.М. Особенности роста и продуктивности сосновых культур на слабогумусовых песках в условиях Воронежской области. - Научные записки ВЛТИ, 1960. Т. XVII. - С. 32-40.
10. Патлай I. М., Медведев Л. О., Ткач В. П. Шляхи збшьшення люистоста та роз-ширення люосировиного потенщалу Украши// Жгавництво i агролiсомелiорацiя: Мiжвiдом-чий тематично-науковий збiрник. - К.: Урожай, 1996, вип. 92. - С. 3-8.
11. Полончук Н.С. Интенсивность рубок ухода в сосновых насаждениях. - Лесн. х-во. - 1984, №2. - С. 13-15.
12. Поляков М.О. До визначення оптимально! шкщ стиглих люосташв// Науковий вкник НАУ: Лсшництво. - К.: НАУ, 1999, вип. 17. - С. 259-264.
13. Поляков М.О., Поляков О.В. Поточний прирiст деревини та люокористування в Укршш// Науковий вiсник НАУ: Лiсiвництво. - К.: НАУ. 2001, вип. 39. - С. 237-245.
* Frog - жаба. «Коли жабу кинули в гарячу воду, вона моментально вистрибнула i врятувалася. Коли холодну воду з жабою повщьно пщ^вали до кипшня, вона зрештою зварилася i загинула» [2].
14. Поляков О.В. Лвдвниче та господарське значення повноти насаджень// Науко-вий вюник НАУ: Лiсiвництво. - К.: НАУ, 1998, вип. 8 - С. 41-49.
15. Полякова Л., Попков М., Кирилюк С., Сторожук В., Савущик М. Стратегiя лiсокористування// Лсовий i мисливський журнал. - К., 2001, №1. - С. 16-17.
16. Саштарш правила в люах Украши. Затв. пост. Кабiнету MiïïicTpiB Украши вiд 27 липня 1995 р. № 555. - 19 с.
УДК330.342.3:330.117"714" Доц. Г.Я. Антовська, канд. екон. наук -ЛКА ГЛОБАЛ1ЗАЦ1Я СВ1ТОВИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕС1В
Аналiзуeться процес формування господарсько'1 глобалiзадiï та вплив на нього основних фактс^в: економiчних, культурологiчних, полггичних. Охарактеризовано основнi вияви сучасного глобалiзму.
Doc. H. Ya. Anilovska - LCA Globalisation of world economic processes
The process of the world globalisation formation and the influence on it of the basic factors (economic, cultural, political) are analysed. The principal manifestation of the modern globalisation is characterised.
Укра1нське входження у мiжнароднi eKOHOMi4Hi структури вщбу-ваеться за надзвичайно складних умов - глобалгзацп свгтових господарських процесгв. Глоб^защя виступае як всеохоплюючий цившзацшний процес, який впливае майже на вс сторони людського буття. Сьогодш окремi сус-пiльнi явища чи стосунки необидно розглядати у загальному контекстi "гло-балiзацiï, що являе собою поступово наростаючий в кторичному масштабi процес взаемодiï та взаемопроникнення рiзних культур i цивiлiзацiй" [1, ст. 5]. Однак основу глобалiзацiï становлять економiчнi процеси. Це - штенсифь кащя торговельних зв'язкiв, формування мiжнародних потоюв капiталiв, становления транснащональних корпораций, економiчних мiждержавних об'еднань, глобалiзацiя iнформацiйного простору, конвергенция нащональних економiчних систем тощо. Головну роль у господарськш глобалiзацiï ввдгра-ють мiжнароднi фiнансовi процеси. Оксфордський тлумачний словник прямо вказуе на те, що глобалiзацiя стала можливою завдяки ^естищям на свгго-вих фшансових ринках [2, ст. 181]. Дж. Сорос визначае навиъ приблизну дату зародження господарсько!' глобалiзацiï - 80-ri роки XX ст. [3, ст. 226]. Во-на майже збклася в часi зi всесвишм утвердженням ринкових вiдносин, яке вщбулося пiсля розвалу соцiалiстичноï системи. Це дае шдставу твердити, що в ïï основi лежить планетарне запровадження ринкових механiзмiв госпо-дарювання та розвитку.
Термiн "глобалiзацiя" виник у 1993 р. i належить Т. Левiтту. Ряд еко-номiстiв використовуе також термiн "мондiалiзацiя". Глобалiзацiя - об'ектив-ний й невщворотний процес. Вона вiдображае умови кнування та розвитку сучасних продуктивних сил. Суб'ективною компонентою господарсько1 гло-балiзацiï е економiчна полiтика, яка здшснюеться промислово розвинутими крашами чи 1х угрупованнями. Йдеться про полиику лiбералiзацiï зовшш-
