CC BY
15
Науковий isiciniK, 2002, вип. 12.2
5. Морозов 1 .Ф. Учение о лесе. - М.: I ослсснздат, lyjU. - 2ЬЬ с.
6. Miklaszewzki J. Lasi i lesnictwo w Polsce. - Warszawa: 1928.
7. Woloszczak T. Matenaly do flory gor Lomnickich// Sprawozdania Komisyi Fiziograficzney, T.XXI1, 1892.
8. SrodonA. Rozmieszczenie limby w polskich Karpatach i jej ochrona// Ochrona przyrody N16. -Krakow: 1936.
9. Szafcr \V. Kozikowski A. Lirnba u zrodel Lomnicy// Sylvan. - Lwow: 1927.
УДК630*15 Acucm. 11.Б. Хоецькчй, к.с.-г.и. - УкрДЛТУ
ДО ОРГАН13АЦП ПРОМИСЛУ КРОТА В УKPAIHI
Проаналповано добувания кротш на Укрзд'ш. Проведено боштування упдь для кро-tir, на ocHoei поширення, чиселыюсл, наявносп кормово! бази. Запропоновамо першоче-proBi заходи з оргашзацп промнелу крота.
P. Kltojetsky - USUFWT Organization of the (talpa europaea I.) trade in Ukraine
The mining of the (Talpa europaea L.) in Ukraine is analyzed. The estimation of forests for the (Talpa europaea L.) on the basis of the spreading, number, availability of the fodder basis, has been taken. It was point out the top-priority measures about the organization of the (Talpa europaea L.J trade.
KpiT европейський (Talpa europaea L.) поширений у л1совш i nicocTenoBifi 30Hi Свропи, Азп, вщ гнвтчноУ частини Шренейського швострова на заход1 до За-хщного Cn6ipy на сходК ГПвшчна межа поширення крота охоплюе Шотлаящю, швденну Швещю, захщну Ф1нлянд1ю i виходить до Бшого моря. ГПвденна межа проходить через твшчну частину Шренейського nieocTpoBa на схщ по середзем-номорському узбережжю, включае швденну 1тал1ю, Грещю, Болгар1ю.
KpiT характеризуемся наявшетю короткого, м'якого, густого, блискучого, одноколфного, у бшьшосп випадюв чорного або чорно-бурого хутра. Кшчики волосинок блискуч1 i надають хутру оксамитово-чорного блискучого вщтшку. Волосся змшюе вщтшки залежно вщ осв1тлення. 3 неосвш!еного боку загальний тон блискучий cipo-чорнуватий з легким пурпуровим вщблиском; проти свшт волосся здаеться жовто-оксамитового блискучого кольору. Через щнне хутро 3Bip споконв1ку був об'ектом полювання, про це е згадки у давньоримськш лггератур1. В XVII ст. у Бельги шкурки крота використовувалися для виготовлення дитячих шапок, муфт, покривал. Велико! популярности у хутровш торпвл} вони набули з кшця XIX ст., досягнувши значних об'ем!в, у зв'язку з цим у деяких краУнах Свропи були прийнят1 заходи, як! обмежували промисел крота. В 1904 р. на лондонсь-кому ринку було продано 1 млн. шкурок, ¡з яких 200 тис. поставила Шмеччина. Промисел збшьшився теля закшчення першоУ евгговоУ вшни, коли кротове хутро стало модним i експортувалося в Америку, у цей час американськ1 шдприемщ за-купляли його на 2-3 млн. долар1в щор1чно. Найкраше промисел зв1рюв в Сврот було налагоджено в ЬПмеччиш, Шотландп, Голланди [9|.
В УкраУш у цей перюд крота добували незначну юльюсть. Його знищували як шкщника i шкурки не використовували. 1нод1 ¡мпортувапися вичинеш шкурки з-за кордону. До середини 20-х poKie добування в УкраУш проводилось у межах
1. JlicoHe та садово-пнркове господа ро во
Укра'шський державний лкотехшчний ушверситет
50-60 тисяч шкурок щор1чно |4|. В 1926-1927 рр. заготовлено коло 15 тисяч шкурок, у наступному - 457,4 тис. шт., в 1929 р. - бшьше одного мшьйона, а найбшь-ше в 1934 р. - 2878,9 тис. Промисел крота у рЬних регюнах УкраУни вщбувався нер1вном!рно, внасшдок надм1рного добування, незнания бюлогп виду, зокрема законом ¡рностей розмноження, спостер!гаеться перепромисел зв1ра, шо призвело до зменшення чисельносп добування. Наступний перюд ¡нтенсивного промислу спостер1гаеться з початку 50-х роюв, за перюд з 1950 по 1954 р. в УкраТш було
3 метою вщновлення промислу крота, оргашзаци рацюналыюго 1 ефектив-ного ведения промислу необхщно провести детальш обл1ки, визначити запаси украУнськоУ популящУ, встановити и в1кову 1 статеву структуру, дослщити стац1а-льне поширення виду та запаси корм1в, провести бонпування упдь, встановити бюлопчно обгрунтоваш термши добування. Незважаючи на наявнють л1тератури, дослщницьких матер1ал1в з бюлогм 1 екологи виду, деяк1 питання залишаються недостатньо вивченими, мктять суперечно<гп та неточности
Зокрема, е необхщшсть уточнения ареалу поширення та систематично!' приналежносп зв1рк1в у р1зних репонах УкраУни. У межах УкраУни проживае шд-вид крота европейського - кргг украУнський (Та1ра еигораеа Ьгаипеп БаШти), якин В1др1зняеться вщ ¡нших пщвид1в большими розм1рами. Невстановленою залиша-еться тдвидова приналежшсть та ареал крота, який трапляеться в Карпатах 1 характер и зуеться меншими розмфами. Вимагае з'ясування схщно-швденна межа поширення крота. За матер1алами деяких дослщникт, вона проходить по Днтру на швдень до Херсона |7], за даними ¡нших - у л1вобережшй частит УкраУни шв-денна межа простягасться в1д Днтропетровська на схщ, охоплюючи швшчно-схщну частину ДонецькоУ, швшчно-захщний район ЛуганськоУ областей |1|. Зага-лом, поширення крота приблизно, а деколи точно, сшвпадае з межею випадання 400-500 мм опад1в I не виходить за меж1 цю зони |9|. Нестача грунтовоУ або атмо-сферноУ вологосп викликае р!зку змшу в яюсному I кшьюсному склад1 грунтовоУ фауни безхребетних, ям с основою живлення крота, шо у кшцевому результат!
Кр1т в Укра'нм заселяе рпномаштш ландшафта: бютопи р1внин, передпр"Ув 1 г!р з глинистими, суглинковими, шщаними \ сушщаними Грунтами, де е достатня кшьюсть дощових черв1в, личинок та лялечок комах та ¡нших безхребетних, трапляеться на луках, пасовищах, городах, у садах, полях, люах.
На основ1 лггературних джерел \ польових дослцщень нами проведено по-передне бонггування упдь. До першого боштету вщнесеж упддя з найбшьшою чильшстю заселения виду: узл1сся \ л1сов1 галявини р1внинних 1 передпрських ра-йошв, прсью р!чков1 долини (в Карпатах), низинш райони люовоУ! люостеповоУ зони, дубов1, буковц буково-грабов1, липов1 1 заплавш зм1шаш люи, низинш луки, чагарников1 заросп, заплавини р1чок 1 околищ болгг.
До другого боштету вщнесеш густо заселен! упддя: полонини Карпат, ялицево-смереков1 л1си з домшкою широколистяних пор1д, парки, сади, городи, поля поблизу лЫв та р1чкових долин, заливш луки 1 заплави малих р1чок, випаси,
До третього боштету вщнесеш рщко заселен! упддя: ялицев1 1 смереков1 люи прськоУ зони Карпат, прсью луки, гусл люи, орш земл1 швденних райошв л1-состеповоУ зони 1 заливш луки коло р1чок з рпко мЫливим водним режимом.
Науковий вкиик, 2002, вип. 12.2
До четвертого боштету вщнесеш упддя, непридатш для життед1яльносп крота: шски у суцшьних соснових борах та на сухих грунтах швденних стетв.
Упддя I боштету характеризуються найбагатшою кормовою базою. Так, у лю (1 боштету) видовий склад безхребетних тварин 1 Ух млыисть значно бшьший, шж на городу у пол1 (II боштет). Хоча кр1т загалом надае перевагу дощовим чер-в'якам, апе у л1с1 значно ширший спектр вибору кормив |1|. Вважають [6|, що у тих упддях, де кроти добре живляться, л1тня линька закшчуеться рашше. Питания линьки крота у р1зних упддях 1 районах його ареалу е досить важливим, у зв'язку з визначенням найбшьш доцшьного термшу добування крот1в - перюду, коли вони мають найгуспше хутро. Загалом, крота необхщно добувати восени, теля за-кшчення осшньоУ линьки, коли зв1рки покрилися довгим (до 12 мм) зимовим во-лоссям. Можна, якщо дозволяють погодш умови, вщловлювати зв1рюв зимою ! весною до початку розмноження.
Добування крота необхщно проводити в упддях I \ II боштету, у межах р1-чного приросту. Виходячи ¡з ¡ндивщуапыюУ д1лянки дорослоУ особини - коло 50 га, - \ млькосп приплоду (в1д 3 до 12 мапят), можна розрахувати р1чний прирют поголт'я звфмв у певних упддях. Добування кротт необхщно проводити за ра-хунок у першу чергу молодих особин, чисельшсть яких у популяцп може досяга-ти до 80 %.
На динамжу чисельносгп крота значний вплив мають погодш умови (температура, к1пьк1сть опадт), меншою м1рою - хижаки, хвороби. При несприятли-вих умовах стафями переживания виду е л1сов1 насадження середньоУ I високоУ повноти, де чисельшсть крот!в портняно з вщкритими сташями е бтьш стабгпь-ною, що пояснюеться стабшьшстю кормовоУ бази. До 25-30 % цих упдь необхщно вывести пщ вштворююч! дтянки.
Встановлено, що рослиншсть опосередковано впливае на млькюне поши-рення крота. На вщкритих мюцях або у рщкому молодняку шсля сильних доинв у поверхневих шарах грунту утримуеться багато води, заливаючи кротов1 ходи, а у сонячну погоду фунт висихае пор1вняно швидше, шж у лю середньоУ повноти. Вертикальш перемщення основноУ маси дощових черв1в тут вщбувасться нав1ть з невеликими змшами погоди ¡, вщповщно, живлення крота пщдаеться частим зм1-нам, наявшсть пор1вняно достатньоУ юлькосп корму чергуеться з повною його не-стачею. Вертикальне перем1щення черв1в щлком залежить вщ степеня вологости грунту. В однш 1 тш же стацп, апе у р1зну погоду, черви тримаються на р1зн1й глибиш. При виключно поверхневих ходах, характерних для кротт, необхщна на-явшсть достатньоУ ккпькосп корму у поверхневих шарах грунту, тобто на глибиш 5-15 см. У посушлив1 перюди, коли дощов1 черви йдуть на значну глибину, кргг не прокладае глибинних ход!в, тобто не м1груе вертикально, змушений зджсню-вати горизонтальш м1граци у мюця, де фунт не так сильно висох ! дощов1 черви у поверхневих шарах не е рщмстю.
В насадженнях з високою повнотою волопсть фунту змжюсться не так сильно, тому \ мльюсть крот1в на окремих дшянках е стаШльною.
Лггература
1. Абеленцев В.1, Шлошнчко 1.Г., Попов Б.М. Фауна УкраУми. - Т. 1. - К.: Внд-во АН УРСР, 1956.-448 с.
2. Гурсен А.А. Фауна СССР. Млекопитающие. Насекомоядные. - Т. 4. - Вып. 2. - 1979. -
502 с.
1. Лкове та садоно-паркове господарство 33
Укра'гнський державний лкотехшчний унiверситет
3. Допслычаср Г.Г., Мальчоискни A.C., Новиков Г.Д., Фелькспштсйн K.IÖ. Биология лесных зверей и птиц. - M.: I ослесбумичдат, 1951.
4. Крмшталь А.Ф. К экологии и сельскохозяйственному значению крота у правоберсж-ной Лесостепи и на Полесье Украины// Зоологический журнал. - T. XIII. - Вып. 2. - 1934. - С 292309.
5. Колосов A.M., Лавров H.H., Наумов C.I1. Биология промыслово-охопшчьих зверей СССР. - М.: Высшая школа. 1979. - 414 с.
6. М|гулш О.О. 3eipi УРСР. Marepiarin до фауни. - К : АН УРСР, 1938. - 426 с.
7. Строганов С.У. Систематика кротовых (Talpidae)// Труды зоологического института. -T. VIII.-Вып.2,- 1948.-407с.
8. Tai яри ж>п К.А. 3nipi Захщних областей У крапп i (Maicpiajin до вивчення фауни Украл-HCbKOï PCP). - К : АН УРСР, 1956. - 186 с.
9. Фолнтарек С. Распространение, биология и промысел крота (Talpa europaca brauneri Satunin) на Укра1ше// БМОИП. - 1932. - T. XLI. - Вып. 3-4. - С. 235-302.
УДК 630*27 Acnip. У.Б. Башуцька - УкрДЛТУ
ХАРАКТЕРИСТИКА ФЛОРИ ПОРОДНИХ В1ДВАЛ1В ШАХТ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО Г1РНИЧО-ПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Здшснено систематичннй аналп флори породних вшва!ив шахт Червоноградського гтрничопромислового району. Виявлено под1бшсть спектру провщних родин флори вщва-Л1в до аналогичного спектру природно'г флори.
U.B. Bashutska - USUFWT
Characteristic of the coal-mining dumps flora in Chervonograd industrial-
mining region
Systematic analisys of coal-mining dumps flora in Chervonograd industrial-mining region has been performed. The similarity between leading flora families spectrum of the dumps and analogical natural flora spectrum has been determined.
Червоноградський прничопромисловий район, головний вугледобувний район ЗахщноУ УкраУни, розташований у межах ЛьвтськоУ обласп, у центральны частиж Льв1всько-Волинського кам'яновупльного басейну. Добування вуплля здшснюеться тдземним способом, що призводить до порушення грунтового по-криву i втрати значноУ частини родючих земель внасшдок утворення промислових породних в1двал1в.
Рослинний покрив е одшею з важливих складових техногенноУ екосистеми. Його формування вщбуваеться заново на субстратах, де не було рослин, парапе-льно з утворенням едафотопу. Рашше у сукцесшнш систем! рослинносп репону були вщеутш угруповання, пристосоваш до еколопчних умов вщвал1в |2|.
Необхщною умовою вивчення рослинносгп е знания флори. Найважливь шим як1сним показником будь-якоУ флори е и систематична структура (табл. 1). Загалом на дослщжуваних територ1ях виявлено 174 види вищих судинних рослин ¡з 137 род1в та 49 родин, 36 порядюв, ciM icnacie, п'ять вщдшв.
Характер флори породних вщвал1в визначають провщш за кшынстю видш родини (табл.2). 18 провщних родин включають 143 види, що становить 82% флори досшджуваноТ територп.
84 Збфннк няуково-TeXHÎMiiifx лряць
