CC BY
11
Укра'шський державний лкотехшчний ушверситет
(або) еколопчного ареалу; 3. Широкорозповсюджеш угруповання з типовою асо-цшовашспо пануючих вид1в, стабшьним ареалом, едиф!катори 1 субедиф1катори яких знаходяться у межах природного ареалу. До цга групп напежить 144 асоша-и11"; 4. Похщш, ¡нод1 широкорозповсюджеш, сершнонетривал! або дигресивш угруповання. Група об'еднуе 82 асощаци.
Л1тература
1. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества/Пол общ. ред. Шеляг-Сосонко Ю.Р. - К.: Наук. Думка, 1987. - 216 с.
2. Малиновськнй а.к. Флороценотип широколистяних люв Украшських Карпат// Нау-ковий В1СИИК Укр. ДЛТУ. - 2000, вип. 10.3. - С. 44-53.
3. М1лкша Л.1. Асошацн листяннх Л1ст Украшських Карпат// Укр. ботан. жури. - 1987. -44,№6.-С. 36-38.
4. Мижжа Л.1. Р|дк1сш листяш л1сов1 угруповання швшчно-схиного макросхилу Укршн-ських Карпат// Укр. ботан. журн. - 1990. - 47, №3. - С. 73-75.
5. Продромус растительности Украины/Огв. ред. К.А.Малиновский. - К.: Наук думка, 1991.-272 с.
6. Рослинжсть УРСР. Лки.-К.: Наук, думка, 1971.-460 с.
7. Стойко С.М. Заповшники та пам'ятники природа Украшських Карпат.-Льшв: Вид-во Льв1в. ун-ту, 1966. - 142 с.
8. Стойко С.М. Карпатам зелешти в1чно. - Ужгород: Карпати, 1977. - 175 с.
9. Стойко С.М., Милкииа Л.1., Солодкова Т.1. та ш. Охорона природи Украшських Карпат та прилеглих тереторш. -К.: Наук, думка, 1980. -264 с.
10. Шеляг-Сосонко, Ю.Р., Устименко Г1.М., Вакаренко Л.П., Попович, С.Ю. Ценотак-соном1чна рпномшпттсть лкпв Украши: Метода ошнкн та синфггосозолопчна класифжашя// Укр ботан. журн. - 1999. - 56, № 1. -С. 74-78.
УДК 581.9:582(234.421.) Г.Б. Лукащук - УкрДЛТУ
ФЛОРИСТИЧНЕ Р13НОМАН1ТТЯ ЗРУБ1В ГОРГАН
Наведено результата дослщження флористичного р13номашття Горган. 11а територн зруб!в Горган виростають 63 вили рослин, що належать до 59 род^в та 35 родин. Просте-жеш ocuoBui те идеи nil змши видового складу зруб1в протягом трьох рок1в.
G.B. Lukashchuk - USUFIVT Floral diversity in Gorgany clear feeling territory
In the given article results of investigation of floral diversity in Gorgany are reflected. 63 species of plants from 59 genus and 35 families have been vegetated in clear feeling territory. Basic trends of species structure change in clear felling territory during three years have been retraced.
.Шсовщновш процеси на зрубах тюно пов'язаш з динамкою трав'яного вкриття. Тому вивчення видового складу рослинносп та його змш, наявшеть нау-ково обгрунтованоТ класиф1кацн шдвищуе можливють використання геоботашч-них матер1алш для виршення еколопчних проблем, оцшки резистентности про-гнозування напряммв та швидкостч змши екосистем, а також ресурсних завдань та проблем збереження i вщновлення ф!тоценозт.
JlicH Горган недостатньо вивчеш. Польський л1с1вник Я. М1кляшевський зу-пинився на вивченш соснових л1Ыв Горган [6]. У робот! Т. Волощака |7] анал1зуеть-
78 36ipHiiic науково-техшчннх праць
Науковий вкиик, 2002, вип. 12.2
ся поширення трав'янистих рослин. В. Шафер, А. Сродонь |8, 9| торкаються поши-рення кедрових деревосташв.
Спещальних експериментапьних роб1т \ анашзу змш трав'яного вкриття у л1тератур1 е незначна юлыасть. 1сторичний огляд вивчення цього питания подано у робо-п К.Ф. СтаростшоУ. Це питания розглядали I. Юсипович, О. Лазар |3).
Характер розвитку трав'яного вкриття на зрубах значною м1рою залежить вщ наявносп злак1В пщ наметом л1су до рубання |2|. Ще Г.Ф. Морозов [5] писав про те, що на зруби заноситься насшня бур'яшв.
Запежно вщ типу люу, розм1ру зрубгв, способт рубання, технологш, як1 використовуються при л1сос1чних роботах, подальшого використання зруб1в, змь ни фЬоценозш проходять у р1зних напрямках.
Ми вивчали трав'яне вкриття на зрубах Бистрецького 1 Хрипел1вського л1-сництв Надв1рнянського люокомбшату. За геоботашчним районуванням УкраУни Горгани належать до Прськокарпатського (Вишювсько-Гринявського) геоботаш-чного округу смерекових Л1ст [11. Основними люовими угрупованнями тут е сме-речники (РкееШт). Умовно коршш л1сов1 угруповання, видовий склад яких бли-зький до складу коршних, у Скибових Горганах займають 33 %. До умовно корш-них належить значна частина мнианих люових угруповань, ям тшьки за складом деревного ярусу под1бш до коршних ценоз1в, але мають шш) домшанти. Це сме-речники на мющ букових 1 ялицевих л1с1в, де бук I ялиця утворюють тшьки дом1-шку за рахунок шдросту природного походження. Сюди належать буков1 недору-би, ям виникли на мющ ялицевих 1 м1шаних смерекових лю1в теля вирубування шпилькових порщ.
Бшышсть трансформацш у люових формащях пов'язаш з рубаннями. Основними напрямками антропогенноУ трансформащУ рослинного покриву е: змша просторовоУ структури, знищення природних мшаних л1ст певних титв \ замша Ух монокультурами смереки, а також пов'язане з цим збщнення фло-ристичного складу. Ф1тоценотичш позищУ бука та ялиф особливо ослаблен! суцшьними рубаннями у верхшй частит люовоУзони |4).
Кл1мат у райош дослщжень у щлому холодний, вологий, без р1зких коли-вань температур. Багато опад1в - вщ 800 мм у передпр'У, до 1200 мм - у верхньо-му прському пояск Середня р1чна температура - вщ 4 °С на вершинах до 7 °С у передпр'У. Грунти - темно-бур1, л1сов1, легко-суглинистк Виражена вертикальна поясшсть.
Ф1тоценотичш дан! (приблизно 70 геоботашчних опиав) з1бран! протягом 1995-2000 рр. на зрубах з-шд ялинових насаджень з домшкою бука у тиш умов мюцезростання Сз, Д3 У систематичному склад1 флори зруб1в провщш родини розташоваш за зменшенням юлькосп вкщв у такому порядку (див. таблицю).
Всього у флор1 дослщжених зруб1в виявлено 63 види вищих рослин, що належать до 59 род1в та 35 родин, 20 порядюв, 15 клаав. Видова насичешсть до-слщженоУ флори загалом невелика. Бглышсть родин мае у своему склад! вщ восьми до трьох видт 27 родин по одному виду.
Видовий склад е вщображенням стану еколопчних умов середовища ¡, таким чином, стану люовоУ екосистеми загалом.
У перший р1к шсля сущльного рубання трав'яне вкриття на зрубах слабо розвинуте ! представлене тими ж видами, що 1 пщ наметом л1су: голокучник Ро-
1. Лкове та садово-паркове господарство 79
Украшський державний лкотехшчний унiверcитет
берта (Gymnocarpium roberlianum (Hoffm.)), квасениця звнчайна (Oxalis acetosel-la L.), чорниця (Vaccinium myrtillus L.), папороть букова (Phegopteris conncctilis (Michx.), ситник розлогий (Juncus effusus L.) та in. У перший piK шсля рубки слабо виражене вкриття ¡з зозулиного льону (Polytrichum commune Hedw.). Пщ ki-нець першого року зруби заростають Роа annua L., Galeopsis tetrahit L., Geranium robertianum L., Melandrium dioicum L., Trifolium aureum Poll, та ¡ншими рудераль-ними та лучними видами. На зрубах другого i третього року, де недостатньо ви-ражений CTiK води, яка утворюеться пщ час танення cuiry, велика кшьккть атмо-сферних опадш i висока волопсть повпря, Polytrichum commune швидко займае дом1нуюче положения. 1з флористичного складу 3py6iB 2-го i 3-го poKiB почина-ють випадати види, що запишились шсля вирубування люових насаджень. 1де за-ростання 3py6iß св1тлолюбними видами: Rubus idaeus L., Hypericum perforatum L., Chamerion angustifolia L., Aposcris foetida (L.) Less., Agrostis tenuis Sibth. Ha yiui-льнених Грунтах по дорогах i волоках збшьшуеться частка вид1в, менш вибагли-вих до родючосп rpynTie: мгглиця тонка (Agrostis tenuis Sibth.), куничник назем-ний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth.), як1 формують criHiri ценози.
Табл. ílpoeidiii роди ни зруСнв Горгап
№ п\п Родина KLibKicTb
POflie вид1в
1 Astcraccae 8 8
2 Роасеас 6 7
3 Lamiaccae 5 5
4 Juncaceae 4 5
5 Rosaceae 3 3
6 Onagraceae 3 3
7 Ranunculaceac 2 2
8 Polytrichaccae 1 2
9 Scrophulariaceae 1 2
10 Violaceae 1 1
Пантне становище св!тлолюбних в ид i в продовжуеться доти, поки ïx не заглушать молод1 люов1 культури. У наступш роки йде вщновлення люових вндш: Mercurialis perennis L., Dryopteris filix-mas (L.) Schott., Carex pilosa Scop., Descha-mpsia cacspitosa (L.) Beauv.
Рослинний покрив e найдинам!чшшим компонентом природних екосистем. Разом з тим bíh найчутливший до антропогенних змш. Пщ впливом рубань 3mí-нюеться флористичний склад угруповань. Зникнення одних видш супроводжуеть-ся появою ¡нших, б1льш ст1йких до умов значного антропогенного впливу. 1нтен-сивне використання л1с1в призводить до зм1ни природного ценотичного складу л1-сових екосистем. Зменшуеться чисельн1сть вид1в рослинного св1ту, як1 е основою б1олог1чного рЬномашття.
Л1тература
1. reo6oraH¡4iie районуватм Украшсько'! PCP. - К.: Наук, думка, 1977. - С. 35.
2. Ермолова Л.С. Динамика травяного покрова на вырубках у связи с лесовозобновитель-ньгмн процессами. -М.: Наука, 1981. - 112 с.
3. Лазар О .Д. Формуванпя злаково'( групп титп вирубок та динамжа ïx розвитку в Бески-дах// Науковий bíchiik. - Льтв: УкрДЛТУ, вип. 9.1. - 1995.-С. 35-37.
4. MLiKiiia Л.1. Ainponoreraii змиш сгруюури i складу рослинного покриву// Природа Ка-рпатського нац1оналыюго парку. - К.: Наук, думка, 1993. - С. 46-49.
$0 36ipHiiK науково-техжчинх пряць
Науковий isiciniK, 2002, вип. 12.2
5. Морозов 1 .Ф. Учение о лесс. - М.: I ослссн здат, lyjU. - 2ЬЬ с.
6. Miklaszewzki J. Lasi i lesnictwo w Polsce. - Warszawa: 1928.
7. Woloszczak T. Matenaly do flory gor Lomnickich// Sprawozdania Komisyi Fiziograficzney, T.XX11, 1892.
8. SrodonA. Rozmieszczenie limby w polskich Karpatach i jej ochrona// Ochrona przyrody N16. -Krakow: 1936.
9. Szafer \V. Kozikowski A. Lirnba u zrodel Lomnicy// Sylvan. - Lwow: 1927.
УДК630*15 Acucm. 11.Б. Хоецькчй, к.с.-г.и. - УкрДЛТУ
ДО ОРГАН13АЦП ПРОМИСЛУ КРОТА В УKPAIHI
Проаналповано добуваиня кротш на Укранн. Проведено боштування упдь для кро-rie, на ocuoBi поширення, чиселыюсл, наявност1 кормово! бази. Запропоновано першоче-proBi заходи з оргашзацн промислу крота.
P. Kltojetsky - USUFWT Organization of the (talpa europaea I.) trade in Ukraine
The mining of the (Talpa europaea L.) in Ukraine is analyzed. The estimation of forests for the (Talpa europaea L.) on the basis of the spreading, number, availability of the fodder basis, has been taken. It was point out the top-priority measures about the organization of the (Talpa europaea L.J trade.
KpiT европейський (Talpa europaea L.) поширений у л1совш i nicocTenoBifi 30Hi Свропи, Азп, вщ гпвтчноУ частини Шренейського швострова на заход1 до За-хщного Cn6ipy на сходК ГПвшчна межа поширення крота охоплюе Шотлаящю, швденну Швещю, захщну Ф1нлянд1ю i виходить до Бшого моря. ГПвденна межа проходить через твшчну частину Шренейського nieocTpoBa на схщ по середзем-номорському узбережжю, включае швденну 1тал1ю, Грещю, Болгар1ю.
KpiT характеризуешься наявшетю короткого, м'якого, густого, блискучого, одноколфного, у бшьшосп випадюв чорного або чорно-бурого хутра. Кшчики волосинок блискуч1 i надають хутру оксамитово-чорного блискучого вщтшку. Волосся змшюе вщтшки залежно вщ осв1тлення. 3 неосвш!еного боку загальний тон блискучий cipo-чорнуватий з легким пурпуровим вщблиском; проти евпла волосся здаеться жовто-оксамитового блискучого кольору. Через щнне хутро 3Bip споконв1ку був об'ектом полювання, про це е згадки у давньоримськш лггератур1. В XVII ст. у Бельгн шкурки крота використовувапися для виготовлення дитячих шапок, муфт, покривал. Велико! популярности у хутровш торпвл} вони набули з кнщя XIX ст., досягнувши значних об'ем!в, у зв'язку з цим у деяких краУнах Свропи були прийнят1 заходи, як! обмежували промисел крота. В 1904 р. на лондонсь-кому ринку було продано 1 млн. шкурок, ¡з яких 200 тис. поставила Шмеччина. Промисел збшьшився теля закшчення першоУ свгговоУ вшни, коли кротове хутро стало модним i експортувалося в Америку, у цей час американськ1 шдприемщ за-купляли його на 2-3 млн. долар1в щор1чно. Найкраще промисел зв1рюв в Сврот було налагоджено в ЬПмеччиш, Шотландн, Голландп [9|.
В УкраУш у цей перюд крота добували незначну юльюсть. Його знищували як шкщника i шкурки не викорнстовували. 1нод1 ¡мпортувапися вичинеш шкурки з-за кордону. До середини 20-х poKie добування в УкраУш проводилось у межах
1. JlicoHe та садово-пнркове господа ро во
