До аналізу популяції козулі європейської в яворівському НПП Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

УДК599:742.1 (4777.64):591.53 Наук. ствроб. С. Стельмах-HsopiscbKuU

нацюнальшй природний парк

ДО АНАЛ1ЗУ ПОПУЛЯЦП КОЗУЛ1 еВРОПЕЙСЬКО1 В

ЯВОР1ВСЬКОМУ НПП

Подасться характеристика чисельностi, щiльностi i статево-вшово! структури популяцп козулi в люових екосистемах Яворiвського нацiонального природного парку.

Ключов1 слова: популяцiя, облш чисельностi, статево-вiкова структура, охорона.

S. Stelmah - Javorivsky national natural park Analysis of a population roe deer in Javorivsky NNP

In article it is induced the characteristic of number, density and sex-age structure of a population roe deer in forest ecosystems of Javorivsky national natural park.

Keywords: population, quantity inventory, sex-age structure.

Вивчення структурно-функцюнальних особливостей популяцп як ць люно! бюлопчно! системи представляе собою одне з важливих завдань сучас-но! бюлогп i тюно пов'язане i3 завданнями охорони, вщтворення i рацюналь-ного використання ресурЫв тваринного свiту (Соколов, Данилкин, 1981). Серед ратичних звiрiв великий штерес представляе козуля европейська (Capre-olus capreolus L.), яка е найбшьш масовим видом ратичних, виступае зручним об'ектом для дослщжень i мае велике мисливсько-господарське значення.

Яворiвський НПП (далi ЯНПП) розташований у регiонi Украшського Розточчя, загальна його площа - 7108 га, 95 % територп представлено люови-ми екосистемами. Лiсотвiрними породами у межах парку виступають: бук ль совий, сосна звичайна, дуб звичайний та вшьха сiра. Найбшьш поширеними типами лiсу е волога сосново-грабова бучина (26,9 %), свiжа сосново-грабова бучина (23,4 %), волога буково-грабова дiброва (19 %), волога сосново-грабо-ва дiброва (10 %), свiжа грабова бучина (8,2 %), свiжа сосново-грабова судiб-рова (7 %). Розподш за вiком насаджень наступний: молодняки 27 %, се-редньовiковi 52 %, пристигаючi 15 %, стигш i перестiйнi 6 %. Середнш клас бонiтету для козулi - 2,4.

Козуля европейська е найчисельшшим видом ратичних у люових екосистемах ЯНПП. Звичайно, що угруповання козулi в ЯНПП не е самос-тiйною, обособленою одиницею зi сво!ми вiдмiнними ознаками, вона яв-ляеться частиною Розточансько! популяцii, але з властивим цш популяцп структурними та функцiональними особливостями.

Найголовшшими ознаками, за якими проводиться оцшка стану популя-цiй мисливських тварин, у тому чи^ козулi европейсько!, е щiльнiсть насе-лення тварин на одиницю площi вщповщних бiотопiв (особин на 1000 га), та статево-вжове спiввiдношення в елементарних поселеннях (структурно-функцюнальних одиницях популяцп). Як правило, оцшка кшьюсного i якiсного стану популяцii у природних умовах основана на вибiрковому метод^ Чисель-нiсть i структура визначаеться на обмеженш територii по абсолютних або вщ-носних показниках, шсля чого проводиться екстраполяцiя на область схожого середовища. Тому дослщження з оцшки стану популяцii на територiях, що охороняються е надзвичайно важливими i можуть бути використанi для прак-тичних цiлей у галузi мисливського господарства та охорони природи.

УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет

Облiк козулi в ЯНПП проводився на усш територи у зимовий i ранньо-весняний перiод методом картування слщв. Основними методами визначення стат^ вжу i iндивiдуальних дiлянок тварин, були вiзуальнi спостереження за тваринами за допомогою бiнокля, стежкування та картування мюць 1хнього проживання (Бондаренко i шш^ 1989; Тимофеева, 1985).

За результатами облжу чисельнiсть виду у 2003 р. становила 209 осо-бин. Середня щшьтсть населення 29,4 особини на 1000 га. Однак показник щшьносл ютотно рiзниться по люництвах. Найвищою вона була у кварталах Майданського л-ва (територiя без вилучення у користувачiв), i становила 38,1 ос./1000 га. Показник щшьносп у кварталах Янiвського i Млинювського лiсництв (територiя надана у постшне користування ЯНПП) виявився на порядок нижчим - 16,8 особин на 1000 га. Найбшьш щшьно заселеш козулею квартали Майданського л-ва, що безпосередньо межують з вшськовим поль гоном. Це пояснюеться наявшстю узлiсся, квартали що межують з пол^оном характеризуються хорошими кормовими i захисними умовами.

Елементарнi поселення козулi (дослщжено 21 поселення) в лiсових екосистемах ЯНПП мають у своему складi вiд 2 до 17 особин, однак чисель-нiсть бiльшостi з них становить 3-4 особини (57 %), поселення з 10-ти i бшь-ше тварин трапляються рщко. Гурт (групу) з 17 козуль зустршуто нами у 12 кварталах Майданського л-ва (урочище '^всяш гори"). Необхщно вщм^и-ти, що 17 тварин в одному гурт нами зустршуто тшьки 1 раз. Ймовiрно, що такий гурт утворився внаслщок об'еднання кiлькох груп i зосередження 1х на схилах пагорбiв твденно! експозицп, де протанув сшг i зростае осока волосиста (Carex pilosa), рослина, що дуже добре по!даеться козулею взимку. В окремих кварталах виявлено також поодинок особини. У бшьшост це старi самцi i в незначнiй кшькост дорослi самки, ймовiрно, яловi.

Проведет дослщження показали, що статево-вiкова структура еле-ментарних поселень козулi в люових екосистемах ЯНПП представлена до-рослими самцями й самками та молодими особинами, чисельшсть старих особин мшмальна. 1з загально! кiлькостi обстежених елементарних поселень домшували самки - 56 %. Самщ складали 24 %, молодi особини вiдповiдно -20 %. Сшввщношення дорослих самщв до самок в окремих елементарних по-селеннях змiнюеться в межах 1:1,5-1:2,7, а у середньому воно дорiвнюе 1:2,1.

Як вiдмiчають ряд дослщниюв (Соколов, Данiлкiн, 1981; Тимофе-ева,1985), серед новонароджених козуленят кшьюсть самцiв i самок бувае майже рiвною, i незначна перевага самок спостер^аеться тiльки через кшька мюящв пiсля народження. Так, за спостереженнями П. Блузли, в Лшш до кш-ця лiта серед телят на одного молодого самця у середньому припадае по 1,2, а серед козуль старше швтори року вже 1,5 самки. У Бшгородськш обл. (РоЫя) серед козуленят у жовтнi-листопадi сшввщношення статей бувае 1:1,4, а серед дорослих тварин у той же час року 1:1,7 на користь самок. Польськ зоологи Б. Фрузинський i Л. Лабудський дослщжували поголiв'я козуль у Познансько-му воеводствь Там у 1978 р. на одного самця припадало у середньому по 1,5 самки. Наступна зима 1978-1979 рр. була багатосшжною морозною. Протя-гом зимового перюду загинула третя частина козуль, шсля чого на одного самця припадало вже по 2,5 самки.

394

Заповвдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волиш

Висновки шших дослiдникiв узгоджуються з нашими спостереження-ми: самки козуль бшьш життездатш, нiж самцi, а сшввщношення статей у природних популяцiях, як вщзначае А. Данiлкiн (1991 р.), iз збiльшенням вь ку неухильно змщуеться пiд дiею природних факторiв на користь самок. Тому твердження деяких мисливствознавщв щодо рiвного спiввiдношення статей чи про перевагу самщв у багаточисельнiй популяци е безпiдставними.

Загалом наведенi дат свщчать, що чисельнiсть та статево-вжова структура популяци козулi в люових екосистемах ЯНПП близькi до опти-мальних (Настанова з упорядкування мисливських упдь, 2002).

Лiтература

1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Солов1й 1.П., Рудишин М.П. Облш диких тварин: практ. рекомендацп. - Льв1в: Вшьна Укра1на, 1989. - 65 с.

2. Данилкин А. Как управлять популяциями косуль// "Охота и охотничье хозяйство. - 1991, № 2. - С. 10-13.

3. Тимофеева Е.К. Косуля. - Л.: Изд-во Ленинград. ун-та. - 1985, вып. 8. - 224 с.

4. Соколов В.Е., Данилкин А. А. Сибирская косуля: экологические аспекты поведения. - М.: Наука, 1981. - 112 с.

5. Лггопис природи Явор1вського НПП. - Смт. 1вано-Франкове. - 2003, т. 3. - С. 70.

6. Настанова з упорядкування мисливських упдь. - К.: Держкомлюгосп Украши, 2002. - 114 с.

УДК 630*15 1нж. В.П. Ходзтський1 - УкрДЛТУ

ПРО ВПЛИВ РЕЖИМУ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ДР1БНИХ ССАВЦ1В У СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ НПП "ЯВОР1ВСЬКИЙ"

Дослщжено особливосп впливу режиму господарювання на видовий склад, по-ширення та чисельшсть дрiбних ссавщв родин Soricidae, Muridae, Arvicolidae у сос-нових насадженнях НПП "Яворiвський".

Ключов1 слова: режим господарювання, дрiбнi ссавцi, видовий склад.

Eng. V.P. Khodzinsky1 - USUFWT

About influence of maintenance regime on fine mammals in pine stands

NNP "Javorivscy"

It is investigated features of influence of maintenance regime on content of species, distribution and number of fine mammals of families Soricidae, Muridae, Arvicolidaе in pine stands NNP "Javorivscy".

Keywords: influence of maintenance, fine mammals, content of species,

На територи НПП "Явор1вський" видшено чотири функцюнальш зони (режими господарювання): заповщна, регульовано! рекреаци, стацюнарно! рекреаци та господарська. Дослщження особливостей видового складу, по-ширення та чисельност др1бних ссавщв (Soricidae, Muridae, Arvicolidae) за-лежно вщ режиму господарювання проведено у соснових насадженнях парку (Яшвське люництво). На основi матерiалiв лiсовпорядкування в насадженнях

1 ЛМГО "Студентське терiологiчне товариство" (LCSO "Student teriological society")