CC BY
28
УДК 614.3:616-036.22(092)(477.63)
О. П. Штепа, В.1. Моргачова, В.Д. Касьяненко
ДО 75-Р1ЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ М1СЬКО1 САНЕШДСТАНЦП м. ДН1ПРОПЕТРОВСЬКА
СПРАВА, ЯК1Й ВАРТО ПРИСВЯТИТИ ЖИТТЯ
Днтропетровсъка мкъка санепiдстанцiя
Ключовi слова: акредитацiя, мкъка санiтарно-епiдемiологiчна станцiя, iсторiя санепiдслужби Key words: accreditation, city sanitary-epidemiology station, history of sanitary-epidemiology service
Резюме. Какой бы совершенной не была материально-техническая база санэпидстанции, наибольшее наше достояние - специалисты, которые все свои знания, силы, умение отдают любимому делу, стоят на страже жизни тысяч людей.
Summary. Whatever perfect material-technical basis may be, specialists, which give all their knowledge, strength, skills to beloved occupation - to guard lives of thousand ofpeople - is our best property.
Чем больше человек знает о том, что сделано, Тем больше в его силах понять, Что нужно делать дальше.
Бенджамин Дизраэли
У жовтш саштарно-ешдемюлопчна служба м.Дншропетровська вщзначае 75^ччя засну-вання мюько! саштарно-ешдемюлопчно! станцп. Як ощнити торований шлях, плщну роботу колективу ниш, його устремлшня в майбутне?
Вщповщь можна дати словами нашого ви-датного поета Бориса Олшника:
Ощнюй св^е, на вагах доби УС наш1 долання й перемоги Та пам'ятай: в незвщане дороги Ми клали першими. Собою i в собь
I дшсно, скаж1мо це без сумлшня, мюька санешдстанщя, санепiдслужба м.Дншропет-ровська е безумовним лщером по багатьох по-казниках.
Iсторiя санепiдслужби мiста зберiгае багато
славетних 1мен, ix знають маиже bci,
чи
принаймш бшьшють: О.М.Марзеев, С.О.Томшш, Е.В.Каменська, А.Л.Смщович, Л.В.ПадлевськиИ та багато шших.
G !мена, вщом! бшьш вузькому колу спе-щалют!в. Йдеться про саштарних л1кар1в -лшар!в-профшактиюв, яю впродовж багатьох де-сятатть стояли i продовжують стояти на сторож! здоров'я наших ствгромадян. Саме вони -надшш провщники профшактично! медицини. Саме з таких л!кар!в завжди складалось ядро нашого колективу.
Так було i в 1934 рощ, коли ршенням мюькради «Про оргашзащю оргашв охорони здоров'я по мюту» були оргашзоваш мюька державна саштарна шспекщя i мюька саштарно-
ешдемюлопчна станщя. Головним лшарем був призначений 1лля Осипович Вшаров, саншспек-торами були Каневська, Добровольська, Рибка, Варшавський та Ш1Ш. Це були грамотш, вщдаш саштарнш справ! спещалюти.
Так було шд час тимчасово! окупаци Укра1ни, коли частина саштарних лшар!в кувала Перемогу на полях битв, шш! працювали в тилу. Серед них були Ю.Вшаров, М.1.Пономарьова, Ы.Шпщ, Л.М.Файнберг, С.Л.Петренко, М.Я.Шелюг та багато шших.
У шслявоенш роки фах!вщ санетдслужби чимало зусиль докладали до роботи по зни-женню шфекцшно! захворюваносп, зупинки чисельних випадюв дизентери, сальмонельозу, дифтери та шших захворювань, у реатзащю широкого комплексу державних ! суспшьних заход!в планування ! забудови мюта. В цей перюд (1946-1961рр.) головними лшарями були Федор Кирилович Нюшко, Вера Леонтивна Козлова, Зоя Олександр!вна Дм!тр!ева.
Дуже важливим документом, який вщшрав значну роль у розвитку та удосконаленш санетдслужби, був наказ МОЗ СРСР вщ 15.09.1951 року «Про штатш нормативи медичного персоналу для заклавдв санетдслужби», в якому були передбачеш посади шженер!в та техниюв. Характерним для цього перюду д!яльносп санетдслужби був одноособовий контроль за виконанням заход!в по охорош атмосферного повпря, водоймищ, грунту.
У 60-роки Мшютерство охорони здоров'я в!дм!тило планову систему заход!в по зниженню гострих кишкових захворювань. Мюька санешдстанщя була затверджена школою передового досвщу з цього питання. Головними лшарями в цей перюд (1962-1967рр) були Владислав 1вано-вич Петров (у подальшому - головний лшар Рес-
публшансько! санешдстанци МОЗ Укра!ни), Ми-кола Олександрович Гуляницький.
З 1967 по 1993 рш головним лшарем мюько! санешдстанци був Михайло Данилович Чертков, заслужений лшар Укра!ни, нагороджений По-чесною грамотою Президи Верховно! Ради Укра!нсько! ССР, орденом Трудового Червоного Прапора.
Це був особливий перюд. Розробка заходiв по охоронi навколишнього середовища, оздоров-ленню умов працi роб^ниюв, охоронi здоров'я дiтей, втiлення вперше на Укра!ш АСУ оперативного стеження за шфекцшною захво-рюванютю.
Але це тiлькi частка. Це час системи цен-тралiзацil управлшня i фiнансування, будiв-ництва 4-поверхового лабораторного корпуса мюько! санешдстанци, укрупнення та спещ-алiзацil лабораторiй, це i створення музею санепiдслужби мюта та iнше.
З питань центратзаци управлiння i фшан-сування мюька санепiдстанцiя була союзною школою передового досвщу.
Вiкопомний 1986 рiк. Свгг потрясла Чорно-бильська ядерна катастрофа, дзвш тривоги пронизав серце кожного з нас. З перших дшв авари у вивченнi та ткыдацл И жахливих наслiдкiв майже цiлодобово брали участь фахiвцi мюько! та районних санепiдстанцiй. У вщдшенш радь ащйно! гiгieни мюько! санешдстанци визнача-лися проблеми радiацiйного забруднення тери-тори, розроблялися першочерговi профшактичш заходи. Працювали вш'зш санепiдбригади, у !х складi були: Олександр Пимонович Штепа, Во-лодимир Григорович Лшарь, Лiдiя Андривна Сушко, 1гор Петрович Яровий, 1ван 1ванович Кисiль, Валентина Петрiвна Булатова, Анна Фь липтвна Рудковська, а всього 17 фахiвцiв мюько! та районних санепiдстанцiй.
У 1992 рощ постановою Верховно1 Ради введет в дда Основи законодавства Укра!ни про охорону здоров'я. В цьому законодавсга вперше передбачено багатоукладнють економiки охоро-ни здоров'я i багатоканальнiсть И фiнансування, заохоченням шдприемництва i конкуренци. Таким чином, як кра!на, так i охорона здоров'я вступили в епоху наростаючих ринкових вiд-носин.
За роки незалежностi Укра!ни значнi змiни в органiзацiю державного саштарного нагляду внесли Закони Украши «Про забезпечення саш-тарного та епiдемiчного благополуччя населення», «Про охорону атмосферного пов^ря», «Про захист населення вiд iнфекцiйних захворювань» та шшь
Неможливо не вiдмiтити, що в цей перiод санепiдслужба зробила великий прорив в шфор-мацшному забезпеченнi. Одним з основних напрямюв став курс на комп'ютеризацiю. Сьо-годнi в службi понад 220, а в мюький санешдстанци близько 80 комп'ютерiв. Сумiсно з обласною санепiдстанцieю в 1998 рощ завершено 2^чний проект оргашзаци мюько! ком-п'ютерно-модемно! системи «Електронна пош-та». В 2001 роцi в мюькш санепiдстанцi! завер-шенi роботи по оргашзаци локально! мереж1. На сьогодш проводяться роботи по оргашзаци системи «Електронна пошта» на основi 1нтернет-технологiй, органiзацi! системи шформацшно! безпеки, розробцi та впровадженню сучасних програмних комплексiв, за допомогою яких ефективнiсть держсанепiднагляду буде вщпо-вщати вимогам сьогодення.
Зараз у мюький та районних санешдстанщях функцiонують ряд програмних комплекшв: «Епiдiнф»; «УкрВак»; «Екстренш повщом-лення»; «Повiтря робочо! зони»; «Хiмреактиви»; «Медкадри», «Калiбровочнi графiки» та шшь
З iнiцiативи санепiдслужби, за участю мюьк-виконкому, фахiвцiв мюького управлiння охоро-ни здоров'я, розроблеш 10 мiських програм, направлених на забезпечення саштарно-ешде-мiологiчного благополуччя населення, таю як:
- "Програма щодо профiлактики професiйного раку на 2008-2009 роки", затверджена ршенням виконкому мюько! ради вщ 08.11.07 № 3605, ршенням сесi! мiсько! ради № 8/26 вщ 26.12.07;
- комплексна програма на 2003-2012 роки „Мегаполю Дншропетровськ: стратегiя i тактика здоров'я", затверджена ршенням мюьквикон-кому Дншропетровсько! мiсько! ради, згiдно з Постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 10.01.02 №14 „Про затвердження Мiжгалузево! комплексно! програми „Здоров'я нащ!" на 20022011 роки";
- Комплексна програма основних заходiв профiлактики та боротьби зi сказом на територi! м.Дшпропетровська на 2006-2010рр.;
- Програма боротьби з шфекщями, якi пе-редаються гризунами, у м.Дншропетровську на 2006-2010 рр.;
- „Програма подальшого розвитку i вдос-коналення органiзацi! харчування школярiв загальноосвiтнiх шкiл мiста на 2007-2011 роки", затверджена ршенням сеси Днiпропетровського мiськвиконкому №13/6 вiд 08.11.2006р. та шшь
За останнi роки значно покращена мате-рiальна база лабораторш, яка постiйно вдоскона-люеться. За останнi 5 рокiв у лабораторда прид-бано:
09/ Том XIV/ 3
123
Максихром, Цвет-Аналитик, Визард; 2 газо-вих хроматографи «Цвет-800»; рщинний хроматограф «Милихром-5»; аналiзатор ртут «Юлия»; атомно-абсорбцiйний спектрофотометр Shimadzu AA 6300; ваги аналгтичш KERN, люмшесцент-ний мiкроскоп та iншi.
Лаборатори та оперативнi вiддiли вперше в Укра!ш акредитованi в системi ISO 17025 та сертифшоваш вiдповiдно до вимог стандарту ДСТУ 9001-2001.
Неможливо не згадати 2000 рiк: на порозi нового тисячолiття мiська санешдстанщя ви-пускае буклет про санетдслужбу мiста, а район-нi санешдстанци - про сво! колективи. В 2002 рощ установлена в мюький санешдстанци статуя бопш Г1Г1С1 - символа санешдслужби.
Миха!л Данилович Чертков, Лщя Григорiвна Кондакова, Зша!да Григорiвна Гужва, Лариса Iванiвна Луценко стали авторами книг та брошур з ютори та сьогоденного державного саштарного нагляду. Молодiжним театром разом iз сан-епiдслужбою створений ексклюзивний в Укра!ш спектакль для дiтей «Абетка здоров'я», про гiгiенiчнi аспекти i роль санiтарного лiкаря в охорош здоров'я. У 2004 роцi за авторством В.1. Моргачово! та О.П.Штепи вийшла книга «Державнiй санiтарно-епiдемiологiчнiй службi
мiста Днiпропетровська 125 рокiв». В редак-цiйнiй колегi! нашi ведучi фахiвцi: В.Д.Касья-ненко, М.О.Рудницька, В.В.Сотшков, Т.М.Ка-расьова, 1.В.Шевченко, Т.М.Пономарьова, Г.П.1саева, Л.А.Сушко та багато iнших. Знято ряд фiльмiв про дiяльнiсть служби.
Нам е чим пишатися. Вщдаючи належне попередникам, ми звiтуемо про сучасш вагомi здобутки, дбаемо про майбутш поколiння п-гiенiстiв. Ц здобутки вiдзначенi Почесними грамотами Мшютерства охорони здоров'я СРСР i Президiума ЦК профспiлки медпрацiвникiв (1967, 1986, 1989 роки), Дипломом Колеги МОЗ СРСР та ЦК профспшок медпращвниюв (1983 рiк), грамотами обласного, мюького виконкомiв, Дипломом обласно! державно! адмшютраци в номiнацi! «Краща санiтарно-епiдемiологiчна станщя», Подякою мiського голови, Почесною грамотою обласно! санешдстанци. Сьогодш в санепiдслужбi мiста працюють три кандидати наук, три заслужених лiкаря Укра!ни.
Таким формували колектив нашi вчителi i однодумцi, таким ми бачимо його сьогодш. Ми продовжуемо стрiмко й упевнено рухатися обраною дорогою, творити свою непересiчну творчу бюграфда.
♦
