Удосконалення організації епідеміологічного нагляду в стаціонарах акушерського профілю Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАШЗАЦП ЕШДЕМЮЛОГ1ЧНОГО НАГЛЯДУ В СТАЦ1ОНАРАХ АКУШЕРСЬКОГО ПРОФ1ЛЮ

УДК 614.4:618:615.859-022.369

В.1.Моргачова, О.П.Штепа, Т.М.Карасьова, О. В. Кузьменко, Т.М.Пономарьова, М. О. Рудницька, О. В. Чебанова,

B. О.Петрова,

C. О. Чубукова, В.О.Вайнер, Н.М. Смiрнова, Л.Е.Б1рюкова

Дтпропетровська мкька санiтарно-еniдемiологiчна станцiя (гол. лкар - к.мед.н.О.П.Штепа)

санiтарно-епiдемiологiчнi станцИ Бабушктського, Жовтневого, АНДрайотв, MicbKa дезтфекцшна станщя

Ключовi слова: епiдемiологiчний нагляд, внутрiшньолiкарнянi тфекцп, бактерiологiчний мотторинг

Key words: epidemiologic surveillance, nosocomial infections, bacteriologic monitoring

Оргашзащя саштарно-ешдемюлопчного на-гляду за лшувальними установами е одним iз найбшьш важливих напрямюв дiяльностi закла-дiв охорони здоров'я.

Складшсть даного питання полягае в тому, що юнуюча система виявлення та облiку внутр> шньолшарняних iнфекцiй (ВЛ1), а також тдходи до своечасного виявлення факторiв ризику не-досконалi. Вiдсутне чiтке визначення предмету нагляду фахiвцями рiзних шдроздшв санетд-станци. Не вiдпрацьованi схеми аналiзу захворю-ваностi внутрiшньолiкарняними шфекщями i мь кробiологiчного монiторингу.

У той же час запоб^ання виникненню i поши-ренню внутрiшньолiкарняних шфекцш у лшу-вально-профiлактичних закладах (ЛПЗ) е однiею з прiоритетних проблем охорони здоров'я у зв'яз-ку з високим рiвнем захворюваностi i леталь-ностi, а також заподдаваним ними сощально-еко-номiчним i моральним збитком [1, 9, 10].

Зпдно з даними втизняних i зарубiжних до-слiдникiв, внутрiшньолiкарнянi шфекци розви-ваються у 2-30% госпiталiзованих хворих, а ле-тальнiсть при рiзних нозологiчних формах коли-ваеться вщ 3,5 до 80% [5, 7, 16].

Резюме. В работе представлена модель организации мероприятий по обеспечению санэпидблагополучия в родильных домах, разработана система микробиологического мониторинга, сформулированы функции главного врача роддома и главного врача санэпидстанции по организации мероприятий, направленных на профилактику внутрибольничных инфекций.

Summary. In the work a model of measures on organization of proper sanitary-epidemiologic state in the maternity homes is given. A system of microbiological monitoring is elaborated, the functionas of head physician of maternity home and head physician of sanitary - epidemiologic station on organization of measures directed at prophylaxis of nosocomial infections are presented.

Перше мюце у crpyKTypi госттальних ш-фекцш займають гншно-септичш шфекци (ГС1), що уражають переважно хворих xipypri4Horo профшю. На 1х частку припадае близько 85% yciei' внутршньолшарняно1 захворюваносп, а 15% складають традицшш «класичш шфекци» -сальмонельози, вiрyснi гепатити та iH. [8, 9, 13].

Дослщження, проведенi в рiзних лшувально-профiлактичних закладах Росшсько1 Федераци, виявили в 9% обстежених рiзнi ВЛ1, у стрyктyрi яких ведуче мюце займали хiрyргiчнi раневi ш-фекци, шфекци сечостатево! системи i захво-рювання респiраторного тракту.

Н.А.Сьомша, В.Т.Соколовський вважають, що на частку внутршньолшарняних iнфекцiй у хiрyргiчних вщдшеннях припадае близько 60% yсiх випадюв, серед яких домiнyють хiрyргiчнi раневi шфекци.

На думку бiльшостi дослщниюв, для виник-нення ГС1 у стащонарах хiрyргiчного профiлю обов'язкове формування вiрyлентного госш-тального штаму, що можливо тiльки при вщнос-но тривалих пасажах на сприйнятливих людях [2, 4, 5, 8, 14, 16].

В останш роки позначилася тенденщя до зм>

ни етюлопчно! структури i збшьшення кiлькостi збудникiв, що викликають гнiйно-септичнi ш-фекци [2, 4, 7, 14].

Крiм того, багато хворих усе частiше усвь домлюють, що перебування в стацiонарi являе собою ризик, пов'язаний iз внутршньолшарня-ними iнфекцiями та !х серйозними наслщками. Усе вищесказане зумовило появу великого потоку окремих публшацш у перiодичних виданнях медичного i немедичного профiлю, а також ви-дання монографiй з дано! проблеми [1, 6, 3, 15].

Вчеш стверджують, що для проведення цше-спрямовано! роботи з рацiонального планування, здiйснення i коректування заходiв щодо проф> лактики i боротьби з внутршньолшарняними ш-фекцiями необхiдне одержання об'ективно! ш-формацп про саштарно-ешдемюлопчний стан ЛПЗ [10, 11].

Про актуальшсть цього питання свiдчить По-

станова головного державного саштарного лша-ря Укра!ни вiд 01.09.2004р. №26 «Про заходи щодо профшактики внутршньолшарняних ш-фекцш». У цьому документ визначенi конкретнi задачi по полшшенню системи виявлення, облiку i профшактики внутршньолшарняних iнфекцiй у ЛПЗ, у тому чи^ акушерського профiлю.

Велику небезпеку з погляду ризику зараження i захворюваностi госпiтальними iнфекцiями ста-новлять пологовi стацiонари i вiддiлення патологи новонароджених дитячих лшарень, де рiв-ень захворюваностi немовляти складае 40...60, а в рядi випадюв 200...300 i бiльше на 1000 наро-джених [12].

Динамiка захворюваносп на внутршньо-лiкарнянi шфекци серед немовлят i породiль по мюту Днiпропетровську представлена на рисунку 1.

1,6 1,4 1,2 1 0,8 0,6 0,4 0,2

1,2

1,06

0,9

под,

0,7

0,4

1,1

0,7

1,2

0,9

0,73

0,4

1997 р1к 1998 р1к 1999 р1к 2000 р1к 2001 р1к 2002 р1к 2003 р1к 2004 р1к

□ Новонароджен1

□ Породшл1

Рис.1. Динамжа захворюваност1 на внутр1шньолжарняш шфекцп серед новонароджених 1

породшь м.Дншропетровська

Дана робота спрямована на удосконалення Укра!ни i розробки Всесв^ньо! оргашзаци охо-оргашзаци заходiв щодо ешдемюлопчного на- рони здоров'я [17, 18].

гляду в пологових будинках. У нш ми врахували Метою роботи е удосконалення системи ешд-рекомендацп Мiнiстерства охорони здоров'я нагляду в установах родопомочь

1

0

0

Задачами роботи е:

• розробка моделi оргашзаци заходiв щодо забезпечення саштарно-ешдемюлопчного благо-получчя в пологових будинках;

• вщпрацювання системи автоматизованого анатзу захворюваностi внутрiшньолiкарняними iнфекцiями в пологових будинках;

• вщпрацювання системи оргашзаци мшро-бiологiчного монiторингу вiдповiдно до вимог наказу МОЗ Укра!ни вщ 10.02.2003р. №59;

• вiдпрацювання збору й анатзу саштарно-гiгiенiчних факторiв ризику, !х динамiчноl ощн-ки в конкретному пологовому будинку;

• розробка критерив ощнки саштарно-епще-мюлопчного стану акушерського стацiонару;

• розробка техшчного завдання для автоматизованого аналiзу даних динамiки внутршньо-лшарняних захворювань i фактора ризику в уста-новах родопомочi.

У робот використанi епiдемiологiчнi, статис-тичнi, мшробюлопчш методи дослiдження.

Модель оргашзаци заходiв щодо забезпечення саштарно-еmдемюлоriчного благополуччя в пологовому будинку, яка представлена в робот, дозволила систематизувати функци i задачi головного лшаря пологового будинку, головного т-каря санепщстанци, постiйно ддачо1 комюи з профiлактики внутрiшньолiкарняних iнфекцiй у лшувально-профшактичних закладах. У роботi визначеш об'екти санiтарного нагляду, що здш-снюють фахiвцi структурних пiдроздiлiв санепщстанци, а також документи, нагляд за вико-нанням яких повинен оргашзувати головний ль кар санепщстанци.

Запропонована система конкретизувала функци головного лiкаря пологового будинку i порядок ди з питань профшактики ВЛ1, а саме:

• заповнення саштарного паспорту та розробка плану заходiв щодо стащонару, доведення до вимог СанПiНу, ДБН;

• повний облш, реестрацiя й аналiз випадкiв захворюваностi ВЛ1;

• оргашзащя своечасного розслiдування кожного випадку ВЛ1;

• органiзацiя i проведення в повному обсязi внутршньовщомчого лабораторного контролю за об'ектами зовшшнього середовища;

• органiзацiя i проведення мшробюлопчного монiторингу серед немовлят i породiль вщпо-вiдно до вимог наказу №59 вщ 10.02.2003р.;

• облш i аналiз захворюваностi персоналу, проведення своечасного перюдичного медичного обстеження спiвробiтникiв вiдповiдно до вимог наказу МОЗ Укра!ни №280 вiд 23.07.2002р.;

• оргашзащя виконання саштарно-ппешч-ного, протиепiдемiчного, дезiнфекцiйного i сте-рилiзацiйного режимiв в установi;

• оргашзащя навчання персоналу питанням профшактики ВЛ1 з наступним контролем знань;

• контроль за виконанням розпорядження головного лшаря СЕС за результатами виявлених порушень при перевiрцi фахiвцями СЕС, скла-дання плану необхiдних заходiв щодо усунення виявлених порушень, прийняття адекватних за-ходiв.

Модель оргашзаци заходiв щодо забезпечення санiтарно-епiдемiологiчного благополуччя в по-логових будинках представлена на рис. 1, 2, 3.

Система автоматизованого аналiзу захворю-ваностi в пологових будинках розроблена на ос-новi впроваджено! в м.Днiпропетровську автома-тизовано! системи «Ешдшф» за участю програ-мютв ПП «Энiгма» (м.Харкiв). Ця система доз-воляе оцiнити епiдемiчну обстановку, що склада-еться, у конкретному акушерському стацiонарi або групi стацiонарiв мiста, тобто визначити ступiнь !х благополуччя по внутршньолшарня-них шфекщях. Крiм того, оперативний аналiз дозволить визначити повноту i необхiднiсть про-ведених заходiв при епiдемiчнiй ситуаци, що склалась.

Ретроспективний аналiз проводиться по оста-точних дiагнозах за рш з урахуванням багаторiч-но! динамiки внутршньолшарняно! захворюва-ностi, з визначенням тенденци (рiст, зниження, стабшзащя) i розрахункiв темпiв, порiвнюються рiвнi рiчноl, помюячно! i сумарно! захворюва-ностi ВЛ1 у конкретному акушерському стащо-нарi i по мюту в цiлому, по окремих нозолопч-них формах, що дозволить виявити закономiр-нiсть епiдпроцесу з урахуванням джерел i фак-торiв передачi шфекци.

Нами розроблена модель взаемоди установ охорони здоров'я в оргашзаци i проведеннi мш-робiологiчного мошторингу (рис. 4).

Рис. 1.Основш функцп головного лжаря лжувально-профшактичноТ установи

з профшактики ВЛ1

Рис. 2. Основш функци головного лшаря 1 фах1вщв СЕС з профшактики ВЛ1

.а

я

о

в

а

2

о

В

и

а

н

№

Я

«

а

а

с

№

Я

Я

я

Я

о

В

Я

в

СО

Ч

я

Я

я

-

ч

о

&

н

Я

о

И

Рис. 3. Основш задачi постшно дточоТ комю? лжувально-профшактичноТ установи з профилактики ВЛ1

Мкька [ районш санешдстанци здшснюють нагляд за повнотою та своечасшстю мжробюлопчних дослщжень, яю проводяться з метою встановлення д1агнозу та оцшки саштарно-ппешчного стану заклад1в.

Рис. 4. Модель взаемоди заклад1в охорони здоров'я по оргашзаци 1 проведенню м1кроб1олог1чного мошторингу

М1ська санешдстанщя Бактер1олог1чна лаборатор1я

Зд1йснюе контрольно-методичну роботу з оргашзацн 1 проведения м1кроб1олог1чного мон1торингу в акушерських стац1онарах

Акушерськ1 стац1онари

1. Здшснюють:

- заб1р, транспортування б1ома-тер1ал1в у ЦБакЛ в1д породль, иовоиароджеиих груп ризику, в1дпов1дно до наказу МОЗУ №59 в1д 10.02.03;

- в1дб1р проб з об'ект1в зовшш-нього середовища 1 доставку в ЦБакЛ з метою проведення внутршньоввдомчого санбакконт-ролю (1 раз у квартал), стерильн1сть (1 раз на м1сяць);

- ведення ввдповвдно! докумен-таци (журнали по забору матер1алу);

- оперативну 1нформац1ю в районну СЕС про бактер1оло-г1чн1 обстеження коитиигеитiв груп ризику, об'ектiв зовтш-нього середовища, ствроб1т-ник1в на носшство St.aureus — щом1сяця до 30 числа;

- заб1р бiоматерiалу у сшвро-бiтиикiв на носшство мшроор-ган1зм1в сiмейства Е^егоЬа^е-паееае, St.aureus 1 ввдправлення його в ЦБакЛ — у термши ввдповвдно до наказу МОЗУ в1д 23.07.02 №280;

- оформлення направлень на мшробюлопчт досл1джеиия за ф.204/У, на санбакдосл1д-ження (ф.205/У);

- доставку бiоматерiалiв у ЦБакЛ в1дпов1дно до вимог ДСП;

- дотримання умов ! термiиiв збереження живильних середовищ у в1дпов1дност1 з дючою НД;

- дотримання умов збереження проб до в1дправлення в ЦБакЛ ввдповвдно до д1ючо! НД.

2. Щом1сяця проводять анал1з результатов бактер1олог1чних досл1джень.

3. Несуть ввдповвдальтсть за як1сть 1 правильн1сть ведення документацп по даному розд1лу

Районы саиепiдстаицil-баклаборатори

1. Зд1йснюють:

- нагляд за орган1защею 1 виконанням м1кроб1олог1ч-ного мон1торингу в акушерських стащонарах.

2. Проводять:

- саи1тарио-бактер1олог1чиий контроль за об'ектами зовнлпнього середовища по виконанню сан.-пг. заход1в щодо проф1лактики ВЛ1 — не рвдше 1 раза в квартал ввдповвдно до наказу №59 ввд 10.02.2003;

- м1кроб1олог1чний контроль за становленням нормально! м1крофлори здорових немовлят на 3-5 день життя (здшснюеться 1 раз у квартал шляхом одноразового (або протягом 2-3 дтв) обстеження 10-12 д1тей);

- видачу результат1в досл1джень у встановлений термш.

3. Узагальнюють шформац1ю з акушерських стащонар1в про бактер1олог1чн1 обстеження контингеттв групи ризику, об'ектв зовшшнього середовища 1 про обстеження ствроб1тник1в на носшство St.aureus — щом1сяця

4. Зд1йснюють контрольно-методичну роботу по орган1заци 1 проведенню м1кроб1олог1чного мон1торингу в територ1альних акушерських стац1онарах.

Цеитралiзоваиа бактерюлопчна лаборатор1я

1. Проводить:

- м1кроб1олог1чн1 досл1дження б1оматер1ал1в в1д пород1ль, новонароджених груп ризику (з визначенням еп1д. маркер1в) в1дпов1дно до наказу №59 в1д 10.02.2003;

- санбакдосл1дження об'ектв зовшшнього середовища в порядку внутр1шньов1домчого бактер1олог1чного контролю.

2. Зд1йснюе видачу результат1в досл1джень акушерським стац1онарам у встановлений терм1н

3. Направляе видалеш культури для подальшого вивчення в м1ську СЕС.

4. Пов1домляе про вид1лен1 патогенн1 культури в м1ську дезстанц1ю у встановлений терм1н

М1ська дезiифекцiйиа станц1я

1. Проводить:

- контроль якост1 поточно! 1 заключно! дез1нфекци;

- контроль ефективност1 роботи стерил1зацшно! апаратури, визначення контрмiиац1ii дезрозчин1в, х1м1чний контроль деззасоб1в, розчин1в у робоч1й концентрацц.

2. Забезпечуе вивчення чутливост1 м1кроорган1зммм1в до дез1нфектант1в.

3. Зд1йснюе видачу результат1в досл1джень у встановлений терм1н.

Рис. 5. Функщ! установ охорони здоров'я по оргашзащ! 1 проведеиию мшробшлопчного мошторингу

У робот систематизоваш функци установ охорони здоров'я по оргашзаци i проведенню мiкробiологiчного монiторингу (схема 5), роз-робленi показники аналiзу результатiв мшроб-iологiчного монiторингу.

Мiкробiологiчний монiторинг - один з основ-них напрямюв епiднагляду, що дае можливiсть вивчити етюлопчну структуру внутршньолшар-няних шфекцш, простежити появу i циркуляцiю госттального штаму i дати оцiнку стану саш-тарно-протиепiдемiчного режиму.

Мiкробiологiчний мошторинг здiйснюеться установами родопомочi, централiзованою бакла-бораторiею, баклабораторiями мюько! i районних санешдстанцш, мюько! дезшфекцшно! станци i включае проведення:

• санiтарно-бактерiологiчних дослщжень об'ектiв зовнiшнього середовища;

• бактерюлопчних дослiджень бiоматерiалу вiд породiль, немовлят, медичного персоналу;

• контроль ефективносп роботи стерил> зацшно! апаратури, визначення контамшаци дез-засобiв;

• вивчення чутливосп мiкроорганiзмiв до дезiнфектантiв i антибiотикiв.

Вiдпрацьовано систему збору й аналiзу саш-тарно-гiгiенiчних, епiдемiчних факторiв ризику, 1'х динамiчно! оцiнки в конкретному пологовому будинку.

Зазначена система включае впровадження розробленого саштарного паспорта акушерсь-кого стацiонару i системи ощнки вiдповiдностi установи дiючим документам (ДБН В.2.2.-10-2001, СанПiН №5179-90, наказ МОЗ Укра!ни вiд 10.02.2003р. №59).

Розроблено схему аналiзу забезпеченосп ЛПЗ стерилiзацiйним обладнанням i дезшфекцшними засобами. Завдяки цьому можна ощнити якiсть

1. Актуальные вопросы больничной гигиены / Ха-льфин Р.А., Харитонов А.Н., Салимов И.Ф. и др. // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2001. №2. - С.38-39.

2. Андреев В.А. Бактериологическая характеристика хирургических отделений полевых лечебных учреждений: Автореф. дис... канд. мед. наук / Воен. -мед. акад. - СПб., 1986.-20с.

3. Бадинов В.Д. Клинико-микробиологические и микробиологические аспекты госпитальных инфекций в хирургической клинике // Воен.-мед. журн. -2000. - №9. - С.51-56, 96.

4. Бадиков В.Д., Андреев В.А., Шапошникова Е.Б. Эпидемиология раневой инфекции.-Л.: Изд-во. ВМА, 1989.-62с.

5. Больничная гигиена / Пер. с нем. под ред. В.Вой-ффена, Ф.Обердестера, А.Крамера. - Минск: Беларусь, 1984.- 468с.

дезшфекцшного i стерилiзацiйного режимiв у стащонар^ 1'х вiдповiднiсть наявним стандартам, установити саштарно-гшешчш фактори ризику.

Нами розроблене техшчне завдання для авто-матизованого аналiзу внутрiшньолiкарняних зах-ворювань i факторiв ризику в установах родо-помочь З цiею метою розробленi таблищ аналiзу внутрiшньолiкарняних захворювань у немовлят i породiль, таблицi результатiв мшробюлопчного монiторингу, паспорт акушерського стацiонару, таблищ мошторингу за дезiнфекцiйним i стери-лiзацiйним режимом; визначена система автома-тизованого облiку випадкiв захворювання ВЛ1 за даними ушфшовано! карти та акту етдроз-слiдування випадку захворювання; розроблена схема автоматизовано! оцiнки саштарно-техшч-ного стану родопомiчноl установи за даними паспорта; розроблена автоматична оцшка сту-пеня благополуччя стацiонару за заданими кри-терiями.

Створення дано! автоматизовано! програми дозволить:

• проводити динамiчне спостереження за станом родопомiчних установ за будь-який пе-рiод часу, ощнити стушнь 1'х благополуччя;

• оперативно впливати на ешдситуащю, що виникае, i забезпечити усунення факторiв ризику i 1'х провiсникiв;

• розробити план заходiв щодо доведення стацiонару до вiдповiдностi санiтарним нормам i правилам та iншим директивним документам;

• оцiнити результати мшробюлопчного мо-нiторингу i вжити вщповщш заходи по виявлен-ню госттального штаму збудника;

• прийняти управлшське рiшення з реалiзацil комплексного плану заходiв щодо профiлактики внутрiшньолiкарняних шфекцш.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

6. Внутрибольничные инфекции / Пер. с англ. под ред. Р.П. Венцела. - М.: Медицина, 1990, - 656 с.

7. Госпитальная гигиена и медико-социальные проблемы сохранения здоровья человека в лечебных учреждениях / Знаменский А.В., Жалус Б.И., Кошелев Н.Ф. и др. // Воен.-мед. журн.-1995.-№7.- С.55-60.

8. Исхакова Х.И., Влодавец В.В., Колкер И.К. Микробиологические аспекты внутрибольничных инфекций в хирургических стационарах.-Ташкент: Медицина, 1987.-134с.

9. Клинико-микробиологические и эпидемиологические аспекты госпитальных инфекций в хирургической клинике / Бадиков В.Д., Знаменский А.В., Белов А Б. и др. // Воен.-мед. журн. - 2000.- №9.- С.51-56.

10. Ковалева Е.П., Семина Н.А. Профилактика вну-трибольничных инфекций: Руководство для врачей. -М.: ТОО Рароть, 1993. - 228с.

11. Методология эпидемиологического надзора и социально-гигиенического мониторинга / Покровский В.И., Филатов Н.Н., Шаханина И.Л. и др. // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2001. - №2. - С.4-7.

12. Некоторые факторы, влияющие на заболеваемость новорожденных стафилококковыми инфекциями и пути их профилактики / Сохин А.А., Зве-нячкина А.Г., Сотник А.Я. и др. // Актуальные вопросы стафилококковых и кишечных инфекций: Материалы науч. конф. - Алма-Ата, 1980. - С.21-22.

13. Покровский В.И. Проблемы внутрибольничных инфекций // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 1996 - № 2. - С.4-9.

14. Санитарно-бактериологическая характеристика

отделений хирургического профиля / Бадиков В.Д., Андреев В., Ким Н.В. и др. // Актуальные вопросы военно-морской и клинической медицины: Тез. докл.-СПб., 1995- С.38-39.

15. Филатов Н.Н. Состояние лечебно-профилактических учреждений и динамика заболеваемости внутрибольничными инфекциями в 1999 году // Дезинфекционное дело. - 2000. - №2. - С.36-44.

16. Яфаев Р.Х., Зуев Л.П. Эпидемиология внутри-больничной инфекции.-Л.: Медицина, 1989.-168с.

17. M.H.A. USA. Quality Indicator Program. - Phila-deiphia: 1994. - Р.3.

18. WHO-Euro. Quality and Technologies of Care. -Copenhagen: 1989. - Р. 4-6.

♦

УДК 617.75:61:378.6-057.87-084

А.О. Ватченко, Н.Г. Клопоцька, О. В. Дiдик

СТАН ЗОРОВИХ ФУНКЦ1Й У СТУДЕНТ1В СТАРШИХ КУРС1В МЕДИЧНОГО ВУЗУ ТА ЗАХОДИ З ПРОФ1ЛАКТИКИ ЗОРОВОГО СТОМЛЕННЯ

Днтропетровська державна медична академiя

кафедра офтальмологИ'

(зав. - д. мед. н., проф. А.О.Ватченко)

Ключовi слова: sip, стомлення, студенти медичного вузу, профшактика

Key words: vision, fatigue, students of medical establishment, prophylaxis

Резюме. Исследовано состояние основных зрительных функций у 48 студентов (96 глаз) 5 курса медицинского факультета. Средний возраст 23,2 + 0,2 года. Снижение остроты зрения выявлено на 37,5% глаз, гиперметропия слабой степени - на 14%, миопия и миопический астигматизм - на 33%. У 9% нарушения зрения развились во время учёбы в ВУЗе. Астенопические жалобы к концу рабочего дня предъявляют 79% студентов, нарастание явления зрительного утомления к концу недели - 62,5%. Резервы абсолютной аккомодации составили 4,5 + 0,4 дптр, что в 2 раза меньше возрастной нормы. Нарастание числа астенопических жалоб связано с увеличением затрат времени на чтение и письмо в течение дня. Связей между временем, затрачиваемым на работу за компьютером, и астенопией не выявлено. Приводятся рекомендации по рациональной организации зрительной нагрузки для профилактики развития зрительного утомления. Summary. State of the main visual functions in 48 fifth-year students (96 eyes) of medical faculty was researched. The median age was 23,2 + 0,2. Decrease of visual acuity was revealed in 37,5% of eyes, light hypermetropia - in 14%, myopia and myopic astigmatism - in 33%. In 9% visual disorders were being developed in the course of studies at academy. 79% of the students have asthenopic complaints by the end of working day, 62,5% have the increase of visual fatigue by the end of working week. Absolute accommodative reserves were 4,5 + 0,4 D that is twice lower than the age standards. Increase of asthenopic complaints number depends on increase of time while reading and writting during a day. Any dependence between time spent while working with computer and asthenopia was not revealed. Recommendations on rational organization of visual load for prophylaxis of visual fatigue development are given.