CC BY
18
90рччя ДДМА
но-економiчних заходiв у масштабi регiону чи краши.
Доречно вщм^ити, що створений у 2000 рощ в Украш Нацiональний план дш по гiгieнi навколишнього середовища (НПДГНС) поклика-ний об'еднувати ресурси i зусилля для виконання мiсцевих плашв дiй у галузi гiгieни навколишнього середовища, шдвищувати за рахунок координаци коефiцieнт корисно! ди ресурав, що залучаються на заходи в галузi охорони довкiлля i здоров'я. Це яюсно новий пiдхiд у полчищ еколопчно! безпеки.
Важливо, що план наголошуе на необхiдностi змши особистого становлення людини до свого здоров'я та нормативно-правового забезпечення взаемовщносин у системi "людина - навколишне середовище".
Етика життя, вивчаючи проблеми морат вiдносно людини i всього живого, визначае, яю дп по вщношенню до живого з морально! точки зору допустим^ якi - ш [4]. Вона мае мiждисцип-лiнарний характер, але найбшьше свое визна-чення й призначення знаходить у медициш, медичнiй наущ.
Профiлактична медицина, гiгiенiчна та меди-ко-екологiчна наука, пiдгрунтям яких завжди були деонтологiчнi та етичнi тдходи, повиннi зайняти провiдне мiсце у широкому впроваджен-нi етичних та бюетичних принципiв у сучасну медичну та екологiчну дiяльнiсть.
Ми повинш наповнити етичним змiстом проблему взаемостосунюв людини i довкiлля. Квш-тесенцiею таких взаемовiдносин мае стати не пристосування людини цiною свого здоров'я до постшних змiн в оточуючому середовищi, а забезпечення людини здоровими умовами життя.
Здоров'я людини i еколопчна безпека мають стати основою державного будiвництва в Украшу Саме тому гшена, як профiлактична дисцип-лiна, та медична екологiя, яка тiсно з нею ств-працюе i знаходиться на стику медицини та еко-логи, мають стати iнтеграцiйними науками, а ппешчне та екологiчне нормування - вщ-повiдати сьогоденним реалiям, новим страте-гiчним питанням наукового пошуку, сучасному медико-екологiчному свiтогляду.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гаврилов В.Л. Модель обязательного страхования // Страховое дело.- 1998.- №8.- С.21-28.
2. Горшков В.Г., Кондратьев К.Я., Лосев К.С. Глобальная экодинамика и устойчивое развитие: естественно-научные аспекты и «человеческое измерение» // Экология. - 1998.- №3.- С.163-170.
3. Дорогунцов С.1., Ральчук О.В. Сталий розви-ток: траектор1я можливостей та обмежень // Вюн. НАН Украни.- 2000.- №8.- С.3-14.
4. Кундиев Ю.И. Биоэтика - веление времени// Лшування та д1агностика.- 2001.- №1.- С.8-11.
5. Сердюк А.М., Тимченко О.1. Перспективи роз-
витку ппени в Укрш'ш // Медичш перспективи.-1998.- Т.Ш, №2.- С.3-5.
6. Сидоренко Г.И., Сутокская И.В. О фундамен-тальних исследованиях в гигиене // Довшлля та здоров'я. - 1996. - №1. - С.22-25.
7. Трахтенберг 1.М. Медична еколопя як наукова дисциплша // Гигиена населённых мест.- К., 2001.-Вып.38.- С.27-35.
8. Черниченко 1.О., Литвиченко О.М., Бабш В.Ф. До проблеми визначення ризику при ппешчному рег-ламентуванш // Гигиена населённых мест.- К., 2001.-Вып. 38.- С.36-44.
♦
УДК: 616. 728.1-089.843:725.513(477.63)
О. €. Лоскутов, О.€. Олшник, Д.А. Синегубов
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра травматологи та ортопеда (зав. - д. мед. н., проф. О. С. Лоскутов)
ДО 15-Р1ЧЧЯ КЛ1Н1КИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ СУГЛОБ1В
Ключовi слова: органгзацгя ортопедично'1 допомоги, ендопротезування Key words: organization of orthopedic aid, joint replacement
Резюме. Открытие в 1991 году на базе Днепропетровской ОКБ им. И.И. Мечникова первого специализированного отделения эндопротезирования крупных суставов позволило осуществить разработку и внедрение в клиническую практику модульных отечественных имплантатов тазобедренного сустава. Днепропетровская клиника эндопротезирования сегодня служит базой для проведения международных симпозиумов по ведущим проблемам ортопедии, является центром для обучения эндо-
протезированию суставов специалистов из других регионов Украины, центром научных разработок по совершенствованию существующих отечественных имплантатов и созданию новых. Благодаря деятельности клиники, граждане Украины могут получать квалифицированную медицинскую помощь, соответствующую стандартам европейской ортопедии.
Summary. Opening in 1991 on the basis of Dnepropetrovsk regional clinical hospital named after I.I. Mechnikov of the first specialized department ofjoint replacement allowed to realize development and introduction of domestic hip implants into clinical practice. Today Dnepropetrovsk clinic of joint replacement is the basis for holding of international symposiums dedicated to the main problems of orthopedic surgery, also a center for training of specialists in joint replacement from different regions of Ukraine, a center of scientific elaborations on improvement of the existing domestic implants and creation of the new ones. Thanks to the work of this clinic, citizens of Ukraine may receive qualified medical aid according to standards of European orthopedic surgery.
Бурхливий розвиток науково-техшчного по-тенщалу наприкшщ ХХ CTopi44H nproBiB до значного прогресу в розвитку медицини. З'яви-лись i стрiмко вдосконалювались roBi методи шструментально1 дiагностики захворювань (ком-п'ютерна томографiя, стральна томографiя, ядерно-магштний резонанс, денситометрiя юст-ково! тканини, теледiагностика та ш.). Техшчне вдосконалення клшчно! медицини торкнулося хiрургiчних спещальностей, що дозволило вико-нувати складш операци в кардiохiрургil, нейро-х1рурги, офтальмологи, судиннiй хiрургil та ш.
Особливий розвиток отримав такий напрямок х1рурги, як трансплантологiя. Найбшьш яскраво та динамiчно цей напрямок розвивався в галузi ортопеди й травматологи. Зараз у свт викону-еться близько одного мiльйона iмплантацiй штучних суглобiв на рiк. У крашах Захщно1 Свропи й Ившчно! Америки у середньому на один мшьйон населення припадае понад 1000 ендопротезувань кульшового й колiнного сугло-бiв. Так, у США щорiчно виконуеться 250 тис., у Имеччиш - 180 тис., у Великобританп - 100 тис., у Польщi - 12 тис., в Украш - лише 1,5-2 тис. ендопротезувань кульшового суглоба на рш при реальнш потребi не менш 35 тисяч.
Ось як характеризуе проблему ендопро-тезування в Украш академк НАН професор О.О. Корж: "Ендопротезування мiцно ввiйшло в практику сучасно! ортопеди, та е всi тдстави припустити, що ХХ1 столiття вщзначиться бурх-ливим його розвитком... Наприкшщ ХХ сторiччя нарештi здiйснився прорив в Украш в галузi ендопротезування суглобiв... Однак перелом у ендопротезуванш настав, перш за все, завдяки дiяльностi O.G. Лоскутова (Днiпропетровськ), який змш на базi вiдповiдних шдприемств мiста створити свiй укра1нський ендопротез "ОРТЕН" i спецiальну клiнiку з ендопротезування".
Зважаючи на те, що в Украш потреба в ендопротезуванш суглобiв вiдповiдае свiтовим вимогам, для надання ортопедично1 допомоги населенню на рiвнi сучасних европейських стан-дар™ у 1991 роцi у Дшпропетровськш обласнiй клiнiчнiй лiкарнi iменi I.I. Мечникова (ОКЛМ) з iнiцiативи професора O.G. Лоскутова вiдкрите перше в Украш спецiалiзоване вiддiлення ендопротезування великих суглобiв, яке стало ло-гiчним продовженням наукових розробок зi створення вiтчизняних ендопротезiв рiзноl локатзацл, що вiдповiдають сучасним вимогам [1].
На момент вщкриття вiддiлення були роз-початi клiнiчнi випробування перших вгтчизня-них ендопротезiв системи ОРТЕН.
У вщповщност до традицiйних тенденцш розвитку ендопротезування суглобiв першими конструкщями, що широко застосовувалися, стали модифшоваш однополюснi ендопротези Мура-Ц1ТО-ОРТЕН. Етап клшчного станов-лення вiддiлення ендопротезування вщбувався в тяжких соцiально-економiчних умовах початку 90-х рр. (1991-1995). Однак у цей перюд були закладеш базовi напрямки, пов'язанi з особли-востями ендопротезування кульшового суглоба, зокрема:
■ розробка та вдосконалення конструкцш ен-допротезiв кульшового суглоба й матерiалiв для 1'х виготовлення;
■ розробка технолопчного iнструментарiю для проведення операцiй ендопротезування;
■ передоперацiйна тдготовка хворих до ен-допротезування;
■ техшка виконання операци iмплантацil штучних суглобiв;
■ пiсляоперацiйне ведення хворих;
■ рання реабштащя хворих;
■ система динамiчного контролю за хворими у вщдалеш термiни пiсля операци.
06 / Том XI/ 3
33
90^ччя ДДМА
Кожен i3 цих напрямюв вимагав особливого пiдходу, що враховував особливосп системи в^чизняно! охорони здоров'я, вщсутшсть попе-реднього досвiду в ендопротезуванш у Дншро-петровському регюш, iнформацiйний вакуум у вiтчизнянiй ортопедичнш лiтературi того часу.
У зв'язку з цим головним принципом роботи вщдшення ендопротезування як у перюд його становлення, так i на подальших етапах розвитку став метод систематичного постшного клшч-ного навчання лiкарiв-спецiалiстiв i середнього медичного персоналу.
Численнi контакти проф. O.G. Лоскутова й сшвпращвниюв кафедри з провщними спеща-лютами-ортопедами Захiдно! Gвропи стали тд-грунтям для проведення на базi вщдшення конференцiй з мiжнародною участю, тематика яких присвячена сучасним напрямкам ендопро-тезування великих суглобiв.
У 1994 рощ вщбувся перший вiзит зару-бiжних колег до дншроштровсько! клшки ендо-протезування.
Починаючи з 1996 року, вщдшення е базою Украшсько-шмецького товариства ортопедiв-травматологiв, у рамках якого двiчi на рiк проводяться спшьш симпозiуми з сучасних пи-тань ендопротезування суглобiв i малоiнвазивно! ортопедично! х1рургй. Цього ж року для шд-готовки спецiалiстiв з ендопротезування суглобiв був органiзований майстер-клас проф. O.G. Лоскутова з ендопротезування суглобiв. На цей час його опанували бшьш нiж 220 спещалю^в з 14 регiонiв Укра1ни.
У 1993 рощ у вщдшенш в клшчну практику впроваджена технологiя тотального ендопро-
тезування кульшового суглоба втизняною системою ОРТЕН. З плином часу конструкци ендо-протезiв i технiка !х iмплантащ! постiйно вдос-коналюються. Сьогоднi конструкцiя модульного ендопротеза кульшового суглоба ОРТЕН нарахо-вуе понад 10 модифiкацiй.
Проведення тривалих i методичних клiнiчних спостережень за пащентами пiсля ендопротезування кульшових суглобiв, накопичення науко-вих i практичних знань про поведiнку iмпланта-тiв дозволило розробити й запровадити у вщ-дiленнi концепци раннього шсляоперацшного навантаження, що значно покращило результати медично! реабштацп ще! категори хворих [2].
Широкий дiапазон конструкцiй модульних ендопротезiв ОРТЕН дозволив розпочати вико-нання iндивiдуального ендопротезування з ура-хуванням конкретно! клшчно! ситуаци, зокрема у випадках, складних для iмплантащ! ендо-протезiв (пухлини й дефекти проксимального вiддiлу стегна, протрузiя дна вертлюжно! запа-дини, значна втрата юстково! маси в дшянщ кульшового суглобу i т. ш.).
Починаючи з 1996 року, у вщдшенш вико-нуеться ендопротезування колшних суглобiв. Вiдсутнiсть вiтчизняних конструкцш ендопро-тезiв колiнного суглоба, висока вартють зару-бiжних iмплантатiв були стримуючими факторами для цього напрямку ортопедi! в Дншро-петровському регюш. Схож операцi! викону-валися, але щорiчна кiлькiсть !х була малою. У 2005 рощ спшьно з тдприемством «Мотор-Оч» були розроблеш та сертифiкованi вiтчизнянi ендопротези колшного суглоба мМотор-Сiчм (рис.1).
45
45 п 40 35 30 25 20 15 10 5 0
30
У
9
2 4 5 3 , 5 у— 1
' 1 <=а га 1 _ (^0 ^=г> J
1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Рис. 1. Динамша виконання операцш ендопротезування колшного суглоба у вщдшенш ендопротезування великих суглобiв з 1996 по 2005 рр.
Однак, незважаючи на велик економiчнi труднощ^ тривало вдосконалення методики ендопротезування суглобiв при тяжкiй ортопедичнш патологи. Кшьюсть прооперованих па-
щеш!в з ортопедичною патолопею щороку зро-стае. Деякi ктшчш випадки заслуговують на особливу увагу ортопедiв-спецiалiстiв. Наприк-лад, у 2000 рощ нами спшьно з шмецькими
колегами: приват-доцентом Томасом Зiбелем i доктором Мiхаелем Габелем - вперше в Укра!ш було виконано ендопротезування обох колшних суглобiв у пацieнтки з тяжкою формою ревма-то!дного артриту, якш до цього було виконане двобiчне ендопротезування кульшових суглобiв [3]. Подiбний досвiд був передовим i унiкальним для ортопедiв-травматологiв Укра!ни.
З 2005 року у вщдшенш розпочате устшне застосування перших украшських ендопротезiв колiнного суглоба мМотор-сiчм. Поява та ктшч-не упровадження цих iмплантатiв викликають оптимiстичнi сподiвання щодо розвитку цього напрямку ендопротезування в Укра!ш.
Немае сумнiвiв, що активна науково-прак-
тична д1яльн1сть, повязана з низкою кл1н1чних дослщжень, реал1зувалась у наукових працях колективу кафедри травматологи та ортопедн Дшпропетровсько! державно! медично! академн. На баз1 вщдшення тд кер1вництвом професора O.G. Лоскутова були виконаш й захищеш 7 кан-дидатських дисертацш, заплановаш й викону-ються докторська та 4 кандидатських дисертацн, тематика яких пов'язана з р1зномаштними аспектами ендопротезування суглоб1в.
Постшне вдосконалення методик операцш, штенсивний розвиток питань шсляоперацшно! реабштацп пащенпв дозволили збшьшити кшь-юсть виконуваних операцш ендопротезування кульшового суглоба бшьш шж у 10 раз1в (рис.2).
300 250 200 150 100
50 "h"2* 0
276
1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Рис. 2. Динамжа виконання операцш ендопротезування кульшового суглоба у вщдшенш ендопротезування великих суглобiв ОКЛМ з 1991 по 2005 рр.
Сьогодш техшкою операцн ендопротезування в клшщ володдать 7 лiкарiв-спецiалiстiв.
Узагальнюючи 15-рiчний досвiд роботи вщ-дiлення, можна сказати, що на сьогодшшнш день тут на високому рiвнi може бути надана xipyp-гiчна допомога пацieнтам, що мають патологiю кульшового й колiнного сyглобiв будь-якого ступеня складностi, зокрема з ортопедичною патологieю, що зазвичай викликае трyднощi при виконаннi операцiй: ендопротезування при пух-линах проксимального вщдшу стегново! кiстки, наслiдках тяжких травм, шсляоперацшних i
уроджених деформацiях кульшового суглоба, ре-вiзiйне ендопротезування i т. ш
Тривають наyковi дослщження в галyзi ендопротезування плечового, лштьового й першого плеснофалангового сyглобiв.
Останнiми роками почала yспiшно реатзову-ватися програма впровадження технологiй ендопротезування пащенпв лiтнього вiкy з медiаль-ними переломами шийки стегново! юстки в малих мiстах, що дозволить зберегти життя й сощальну активнiсть багатьом хворим.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Корж А.А. Ортопедия на рубеже столетий // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2001. -№1. - С. 5-10.
2. Лоскутов А.Е., Синегубов Д.А. Концепция ранней нагрузки нижней конечности после эндопро-тезирования тазобедренного сустава при медицинской реабилитации больных с двусторонним коксартрозом // !нновацшш д1агностичш технологи в медико-
сощальнш експертизi i реабштацп iнвалiдiв // Тези наук.-практ. конф. з мiжнар. участю Укр. НД1 медико-соцiальних проблем швалщносп. - Днепропетровск: Пороги, 2005. - С. 236-238.
3. Эндопротезирование при тяжелом проявлении ревматоидного артрита / Лоскутов А.Е., Siebel T., Олейник А.Е., Синегубов Д.А. // Ортопедия, травматология и протезирование.- 2002. - №4.-С. 114-117.
06 / Том XI/ 3
♦
35
