CC BY
26
Практична медицина
БОЛЬ. СУСТАВЫ
позвоночник
КОРЖМ.О., Ф1Л1ПЕНКО В.А., ТАНЬКУТ В.О.
ДУ«1нститут патологи хребта та суглоб'в 'т. проф. М.1. Ситенка НАМН Украни», м. Харкв
СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ СУГЛОБ1В В УКРА1Н1
Минуло понад 40 рошв шсля впровадження профе-сором К.М. Овашом методу тотального ендопроте-зування кульшового суглоба в Укра!ш в Харшвсько-му НД1 ортопед!! i травматологи iM. проф. М.1. Ситенка в 1968 рощ. Надалi щ операц!! почали виконуватись в ортопедичних центрах Киева, Дншропетровська, За-порiжжя, Сiмферополя, Одеси та iнших мют. Перевагою цього методу лшування е те, що за вщносно короткий термiн (3—4 мю.) у 96—98 % хiрургу вдаеться вщновити втрачену функцiю суглоба та полшшити якiсть життя багатьом тисячам хворих.
Вагомий внесок у розвиток цього напрямку ме-дицини зробили видатш укра!'нсьш вченi-хiрурги О.О. Корж, М.1. Кулiш, Ю.Ю. Колонтай, О.П. Ско-блiн, В.1. 1ванов, 1.Г. Герцен, 1.В. Шумада, В.М. Леве-нець та iн. Тiльки в 1нститут iм. проф. М.1. Ситенка за перюд 1968—1978 рр. було виконано близько 1000 опе-рацш ендопротезування кульшового суглоба протезами К.М. Оваша, а в подальшому — О.1. Герчева (Бол-гарiя), якi в 96 % давали хорошi найближчi результа-ти лшування.
Слiд пiдкреслити, що забезпечення лшувальних за-кладiв ендопротезами та необхщним iнструментарiем здiйснювалося постiйно й безкоштовно Мшютерст-вом охорони здоров'я Укра!'ни.
У той самий час перший досвщ ендопротезування кульшового суглоба показав, що через 7—10 роив шсля операцп в 12—25 % випадшв виникали тяж-ш ускладнення, що були пов'язанi з рiзними факторами, у тому чи^ недолiками самих конструкцiй ен-допротезiв. Це вимагало повторних складних хiрур-гiчних втручань, видалення або замши ендопротезiв, що в рядi випадкiв призводило до тяжко! швалщиза-цп хворих.
Тому в пертд з кiнця 70-х i до середини 80-х рошв минулого сторiччя багато вiтчизняних ортопедiв почали стримашше ставитися до ендопротезування й шир-
ше застосовувати р1зн1 реконструктивно-вщновш операцп на суглобах (О.О. Корж, М.1. Култ, В.М. Леве-нець, Е.Т. Скляренко та шш1).
Надал! продовжувалися науков! розробки з удоско-налення конструкцш штучних суглоб1в 1 вдоскона-лення технологи операцп'. Це було викликано пом!г-ним зростанням частоти суглобово!' патолог!!, мабуть, за рахунок полшшення д1агностики. За останш 25 рошв (1987—2011 рр.) питома вага тяжких форм патологи кульшового суглоба постшно зростала — з 12 до 64 %. Кр1м того, був досягнутий значний прогрес у створен-ш нових бтлопчно шертних матер1ал1в для ¿мпланта-цшно!' х1рургИ, розробщ сучасних ендопротез1в та нових лшарських засоб1в.
В Укра!ш в 90-х роках XX ст. сформувалися чотири основш центри ендопротезування суглоб1в — у мютах Харков1, Киев!, Дншропетровську та Донецьку. Фор-муеться нове поколшня в!гчизняних х1рурпв-ендопро-тезислв та створюеться бшьш досконала конструкц1я в!гчизняного ендопротеза кульшового суглоба системи «Ортен» (м. Дншропетровськ). Останшми роками метод ендопротезування активно розвиваеться в клшках мют Одеси, Львова, Луганська, Луцька, Житомира, Вшнищ, Запор!жжя, Полтави, Омферополя, Херсона та ш.
З середини 90-х рошв ряд провщних х1рурпв-ендо-протезиспв Шмеччини, Великобритании США та ш-ших кра!'н пертдично при!'здять до Укра!'ни й прово-дять показов! операцй. Багато в!гчизняних молодих фах1вщв пройшли навчання в клш1ках бвропи 1 Америки, що дало можливють швидко осво!'ти сучасш технологи та значно пщняти професшний р1вень провщ-них укра!'нських х1рурпв ¿з питань ендопротезування суглоб1в. У цей самий час створюеться Асощац1я ен-допротезиспв Укра!'ни та Украшсько-шмецька спшка ортопед!в-травматолопв. Все це дозволило шдвищити яшсть виконання операцш ендопротезування суглоб1в 1 до певно!' м1ри полшшити пщготовку кадр1в.
Останшми роками, що слгд зазначити як позитив-ний факт, завдяки централiзованим закупiвлям Mirn-стерством охорони здоров'я i Нацiональною акаде-мieю медичних наук Укра'ни високояшсних ендо-протезiв фiрм Zimmer, Biomet, Stryker, De Puy та ш., а також широкому використанню впчизняних ендо-протезiв систем «Ортен» (м. Дншропетровськ), «Мо-тор-сГч» (м. Запорiжжя) почався новий етап розвит-ку ендопротезування в Укра'ш, оскiльки добре шдго-товленi фахiвцi хiрурги-ендопротезисти дютали мож-ливiсть бiльш широкого використання у сво'й клшч-нiй практищ сучасних конструкцiй ендопротезiв та ш-струментарiю. Це дало можливiсть значно покращати результати операцiй ендопротезування.
СлГд зазначити, що за статистичними даними за-рубiжних авторiв щорiчно ендопротезування потре-буе 1 пацieнт на 1000 населення. В Украiнi потреба де-що нижче — 1 особа на 3 тис., тобто щорiчно близько 15 тис. людей потребують цього виду операцй. Реально сьогодш в Украiнi виконуеться близько 4,5—5 тис. операцш на рш, що в 3 рази менше вiд потреби. Зда-валося б, що ршення лежить на поверхш — необхiдно тiльки забезпечити достатньою кiлькiстю ендопротезiв iснуючi центри ендопротезування. На жаль, не все так просто. Навпъ при достатньому забезпеченш ендопро-тезами проблема не буде виршена повнiстю, оскiльки можливють виконання операцiй в iснуючих центрах не перевищуе 5—7 тис. операцш на рш. Для вирiшення ще'' проблеми необхiдно або розширювати мережу центрГв ендопротезування в краiнi, або збшьшувати потужнiсть тих, що юнують, за рахунок пiдвищення рiвня 'х спе-цiалiзацii i матерiального забезпечення. Проте сьогоднi це навряд чи можливо, оскшьки виконання операцiй, шсляоперацшне ведення та пiсляоперацiйна реабшта-цiя цих хворих — достатньо дороп заходи.
Досить актуальним залишаеться таке важливе пи-тання, як зниження витрат на ендопротезування. Його виршення вбачаемо у створеннi виробництва вггчизняних ендопротезiв при пiдвищеннi вимог до 'х якост на рГвнях европейських та свггових стандартiв.
Зараз також гостро сто'ть питання створення державно'' програми науково-техшчних i медичних розро-бок Гз проблеми ендопротезування суглобГв за участю провгдних фахГвщв ортопедГв, бюлопв, фГзишв, мате-матиюв, шженерГв. ПершГ так дослГдження вже проведет нашим шститутом у рамках МГжнародно'' програми УНТЦ (2002—2005 роки) i в рамках Державно'' науково-техшчно' програми (2003—2006 роки) за активною участю Мшстерства освгти i науки, а також НДР по НАМН Укра'ни у 2009-2011 рр.
Нами сумюно з обласними ортопедами-травматологами Укра'ни проведено аналГз стану ендопротезування в рГзних репонах. Сшд зазначити, що в Укра'ш вже юнують достатньо професшш та добре оснащеш медичш центри (мюта Ки'в, Харюв, Дншропетровськ, Донецьк, Одеса, Вшниця та ш.), де хГрурги-ендопро-
тезисти мають значний досвiд iз застосування рiзних типiв ендопротезiв.
У той самий час у рядi областей в ортопедичних вщ-дiленнях ще мало виконуеться подiбних операцiй, що пов'язано з недостатньою квалiфiкацiею хiрургiв, вщ-сутнiстю повноцiнних операцiйних та шструментарш для операцiй ендопротезування. Ця проблема також потребуе свого вирiшення в найближчий пертд.
Особливо важливою у цей час проблемою в ендопро-тезуванш суглобiв як у крашах бвропи, Америки, так i в Укра!ш е щорiчне зростання повторних операцш ендопротезування (замш штучних суглобiв) — ревiзiй-них ендопротезувань. Так, у крашах Захщно! бвропи за 2011 рш спiввiдношення ревiзiйного та первинного ендопротезування кульшового суглоба становило вщ-повiдно 1 : 4, в 1нституп iм. проф. М.1. Ситенка, за даними наших дослщжень, — вiдповiдно 1 : 6. Що сто-суеться Украши в цiлому, то це питання не виртено через вiдсутнiсть шформацп про кiлькiсть хворих, якi потребують ревiзiйного ендопротезування. Для вирь шення цього важливого питання пiд керiвництвом на-шого iнституту з шчня 2011 року працюе iнтерактивна система облшу (банк даних) виконаних операцш ендопротезування кульшового та колшного суглобiв, яка дае можливiсть оцшити результати операцiй та мож-ливi ускладнення, що, у свою чергу, дозволяе щорiчно прогнозувати кiлькiсть ревiзiйних операцiй в Украiнi. Цю шформацш повиннi надавати всi мiськi, обласш та республiканськi спецiалiсти з ендопротезування сугло-бiв, але, на жаль, аналiз 2011 року показав iх недостат-ню активнiсть у цьому напрямку, що значно ускладнюе аналiз результатiв. У той самий час вщомо, що ревiзiй-не ендопротезування належить до дорогих та склад-них оперативних втручань, що потребують спещальних конструкцiй ендопротезiв, високоi квалiфiкацii та до-свiду хiрургiв i вiдповiдного медичного та матерiально-го забезпечення.
Актуальною залишаеться також важлива проблема ендопротезування при онколопчних захворюваннях кiсток i суглобiв. Згiдно з прогнозом ВООЗ, кiлькiсть первинних злоякiсних пухлин исток за останш 20 роив збiльшилась у два рази. Рiвень захворюваностi на рак в Укра'1Ш постiйно зростае i досягае понад 155 тис. нових випадюв щорiчно.
В Украiнi питанням хiрургiчного лшування шстко-вих пухлин займаються понад 50 роив. 1снують велик центри в Киевi, Харковi, Донецьку, Одес та iн.
В 1нституп iм. проф. М.1. Ситенка протягом 5 роив працюе вщдш кютково'1' онкологи (керiвник — кандидат медичних наук О.6. Вирва), де розробляються операцй з замщення шсткових дефектiв iз використання сучасних ендопротезiв, являють особливий штерес новi розробки iнституту з використанням модульно'1' пухлинно'1' системи ендопротезiв.
Важливим i до кiнця не вирiшеним питанням в ен-допротезуваннi е проблема реабштаци, диспансер-
№ 1(5), 2012
www.pain.mif-ua.com
49
ного облшу хворих з ендопротезами cyraoôiB. На сьогодш в кра'1'ш досить мало таких цен^в, а також не-мае точних даних про загальну кшькють таких пащен-тiв, про результати ix лiкування, ускладнення тощо. За приблизними пщрахунками, ix близько 10 000—15 000 ошб (тiльки за останш 15 рокiв). У той самий час щ па-щенти потребують планово! медично'1 реабiлiтацiï, що повинна проводитись у спещально оргашзованих або спецiально навчених реабiлiтацiйниx центрах. Це дозволить на багато роюв подовжити «життя» ендопро-теза в органiзмi людини й вщкласти складну повтор-ну операцiю ревiзiйного ендопротезування. Все це мае важливе соцiально-економiчне значення для нашо'1 держави.
На основi всього вищесказаного слiд пщкреслити, що ця важлива ортопедична й соцiально-економiчна проблема потребуе свого подальшого вирiшення, i це, сподiваемося, найближче завдання i Мiнiстерства охо-рони здоров'я, i Навдонально! академи' медичних наук Украши. Велика надiя покладаеться також на Асоща-цiю ендопротезиспв Украши та провiднi центри ендопротезування Киева, Харкова, Донецька, Дншропе-тровська, Одеси, а також на вс профшьш кафедри медичних ушверситепв Украши.
Таким чином, першочерговими завданнями в планi розвитку методу ендопротезування суглобiв в Украïнi е:
1. Щорiчна реестрацiя виконаних операцш за единою формою для проведення детального аналiзу та створення банку даних по Украïнi.
2. Сертифшащя з ендопротезування фаxiвцiв та операцшних блокiв iз метою визначення можливостi проведення таких операцiй.
3. Постшне змiцнення матерiально-теxнiчноï бази ортопедо-травматолопчних стацiонарiв, що здшсню-ють ендопротезування суглобiв.
4. Органiзацiя та проведення постшних циклiв пщго-товки й удосконалення фаxiвцiв на базi юнуючих цен-трiв з ендопротезування з подальшого ïx атестацiею.
5. Подальший розвиток i удосконалення мережi ре-гiональниx центрiв з ендопротезування суглобiв з ïx достатнiм теxнiчним i матерiальним забезпеченням i перспективою включення в мiжнародну систему теле-медицини.
6. Активiзацiя та поглиблення наукових дослщжень iз проблеми ендопротезування суглобiв, у тому чит щодо ортопедично'1 онкологи', з метою удосконалення вироб-ництва й клшчного застосування новiтнix високояысних i конкурентоспроможних вiтчизняниx ендопротезiв.
7. Створення у кра'1Ш мережi постшних реабштацш-них центрiв для пащентав з ендопротезами суглобiв iз метою ïx диспансеризацй' та перiодичного лшування.
Отримано 22.03.12 ■
