CC BY
52
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.72:616.71-006.04]-089.168-06
ПРОЦЕНКО В.В., ДУДА Б.С., САЛМАНОВА К.М.
ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ НАМН Укра'ни», м. Ки'/в
РЕЗУЛЫАТИ ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ ВЕЛИКИХ СУГЛОБ1В У ХВОРИХ З ПУХЛИНАМИ КЮТОК ТА ПРИЧИНИ
УСКЛАДНЕНЬ
Резюме. Вивчен результати ендопротезування великих суглоб/в при пухлинах меток у 117 патент. Хворим були iмплантованi втчизнян ндивдуальн онколопчн ендопротези та закордонн/ модел/ модульних ендо-протез/в. У 42 (35,9 %) пац/ент/в у р/зн/ строки псля первинного онколопчного ендопротезування виникли ускладнення, у 28 з них було виконано реендопротезування. Найбльш частими ускладненнями пеля ендопротезування були: нфекцмн — 18 (15,4 %) випадюв, асептичне розхитування нжки ендопротеза — 18 (15,4 %). Рецидиви пухлини виявлено у 10 (8,5 %) хворих. Причинами ускладнень псля операц/й ендопротезування були: попередньо виконане юрурпчне втручання, попередньо проведена променева терап/я, ло-кал/зац/я пухлини, об'ем видалено'i пухлини, довжина резец/йованого фрагмента юстки по вдношенню до довжини кстки в ц/лому, тривалсть операцИ, об'ем крововтрати пд час операцИ, конструкц/я ендопротеза та техн/ка його встановлення.
Ключом слова: пухлини юсток, онколопчн/ ендопротези, ендопротезування суглоб/в, причини ускладнень ендопротезування, рев/з/йне ендопротезування.
Вступ
До 70-х роыв минулого сторiччя при пухлинному ураженш исток кшщвки операщею вибору була ам-путащя або екзартикулящя кшщвки [21]. На даний час свгговий стандарт лшування хворих iз злояыс-ними пухлинами кюток — комбшований або комп-лексний шдхщ, одним з еташв якого е хiрургiчне ль кування. Завдання ортопеда при виконанш операци полягае в радикальност оперативного втручання з подальшим забезпеченням адекватно! якост життя пащента. 1снуе дектька основних методик рекон-струкцш шсля проведення сегментарно! резекци кiстки: алотрансплантацiя, автотрансплантащя та ендопротезування. Аналiз вп-чизняно! та зарубiжно! лiтератури показав, що авто- й алотрансплантащя мають право на юнування й застосовуються рядом клшк [5, 14, 19, 20], але на даний час 90 % пащенпв зi злоякiсними ураженнями довгих исток викону-еться органозберiгаюче хiрургiчне лiкування в обсязi сегментарно! резекци з ендопротезуванням [1, 2]. За-мщення дефектiв кiсток онкологiчними ендопроте-зами стало можливим у другш половинi ХХ сторiччя. Це стало можливим завдяки використанню нових технологш лiкування й застосуванню нових кон-струкцiй ендопротезiв [9, 17].
В онкоортопеди при ендопротезуваннi використо-вуються рiзнi моделi й конструкци ендопротезiв, у тому числi як цементш, так i безцементнi системи, i в бть-шостi випадкiв застосовуються нестандартш ендопротези [5, 13, 15, 18].
Перевагою ендопротезування, на вщмшу вщ iнших методiв реконструкци, е одномоментна компенсацiя iмплантатом масивних ысткових дефектiв при збере-женш опороздатностi та руив у суглоб^ що забезпечуе вiдновлення функцй' кшщвки, покращуе результати органозберiгаючих операцiй та полшшуе ятсть життя пацiента [9, 11]. За даними ряду автс^в, ендопротезування хоча й покращуе функцюнальш, онколопчш та психологiчнi результати протипухлинного лiкування, але не впливае на прогноз захворювання [2, 12].
3i зростанням хiрургiчноi активностi на користь ор-ганозберiгаючих операцiй у виглядi ендопротезування суглобiв зростае й кшьтсть ускладнень, характерних для ендопротезування. Серед них переважають шфек-цшш ускладнення (3—13 %) i рiзнi види нестабiльностi ендопротеза та його вузлiв, що становлять вiд 2 до 10 % [11, 18].
Загальна частота шфекцшних ускладнень ендопротезування великих суглобiв у онколопчних хворих становить 10 %, раншх — 57,6 % та шзшх — 13,6 % [7, 8]. Лшвщувати цi ускладнення консервативними заходами, що включають системне та мюцеве введення антибiотикiв, активне дренування рани, видалення
Адреса для листування з авторами:
Проценко Володимир Вшторович E-mail: [email protected]
© Проценко В.В., Дуда Б.С., Салманова К.М., 2015 © «Травма», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
iмплантатiв та исткового цементу, застосування од-ноетапного реендопротезування, вдаеться лише в 27—30 % хворих [3]. Одним iз протипоказань при ендо-протезуванш е неможливiсть адекватного формування м'язового футляра iмплантата, тому що це збтьшуе ризик iнфекцiйних ускладнень i тим самим погiршуе функцiональнi результати [10].
Мехашчш ускладнення, що виникають пiсля ендо-протезування суглобiв, також мають велике значення: значна травматизащя м'яких тканин, нерiвномiрнiсть розподiлу навантаження на истку, некроз истки вна-слiдок мехашчно'1 обробки, висока температура по-лiмеризацii цементу, реакцiя оргашзму на стороннiй предмет, вузол тертя в штучному суглоб^ мшрорухо-мють ендопротеза та його компонентiв унаслщок не-адекватно'1 фiксацii призводять до асептично'1 неста-бiльностi ендопротезу [4, 6, 16].
Отже, ускладнення тсля ендопротезування су-глобiв е значною проблемою, що веде до порушення функци, а iнодi й до втрати кiнцiвки, значно погiршуе яисть життя хворих, яким виконано ендопротезування суглоба з приводу пухлин довгих трубчастих исток. Дотепер недостатньо визначеш основш фактори, що впливають на виникнення ускладнень. У данш статтi ми наводимо результати ендопротезування великих су-глобiв у хворих з пухлинами кiсток та анатзуемо причини ускладнень.
Матер1али та методи
За перюд з 2009 по 2015 рк: у клiнiчному вiддiлi ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМНУ» виконано 117 органозбериаючих операцш при пухлинах исток в об'емi сегментарно'1 резекци з наступним ендо-або реендопротезуванням великих суглобiв та дiафiзiв кiсток. Середнiй вш хворих становив 40,4 ± 1,5 року (вщ 10 до 79 роив), жшок було 60 (51,3 %), чоловшв — 57 (48,7 %).
Таблиця 1. Морфолопчн! форми пухлин
Хворим були iMttiaHTOBarn pi3Hi види e^pnpoTe3iB. 90 хворим iMttraHTOBarn вiтчизнянi iндивiдуально ви-готовленi онколопчш ендопротези НВО «1нмед», 27 хворим iмплантованi закордоннi модульнi ендопротези (16 — фiрми Stryker (США), 9 — фiрми Valdemar Link (Шмеччина), 1 — «Безноска» (Чехiя), 1 — «1мпланкаст» (Нiмеччина)). У табл. 1 подаш морфологiчнi форми пухлин, що зустрiчалися.
Об'ем хiрургiчного втручання залежав вiд локалiза-ци пухлини: хворим виконувалася резекцiя суглобово-го сегмента або дiафiза кiстки з пухлиною та замщен-ня дефекту ендопротезом або металевим iмплантом. У табл. 2 подана ильисть випадив ендопротезування суглобiв та дiафiзiв исток.
Абластичне видалення пухлини суглобового або дiафiзарного сегмента спонукало виконувати широку резекцiю новоутворення. При ендопротезуваннi исток та суглобiв дотримувалися основних принцитв онкохiрургii — футлярностi та абластичносп, видалення одним блоком зони бюпси, виконували адекватну м'язову пластику, закриваючи ендопротез м'якими тканинами для зниження ризику ускладнень. З метою профилактики металозу та для фшсаци м'язiв ми вико-ристовували полiмернi туби фiрми Mutars (Шмеччина), яи мають пiдвищену тропнють до м'яких тканин, що сприяе швидкому рубцюванню й вiдновленню при-родноi точки прикрiплення м'язiв. Залежно вiд кон-кретних анатомо-функцюнальних змш застосовували-ся спецiальнi конструкцii iмплантiв, iнструментарiй та методичнi прийоми, що доповнювали стандартну тех-нiку операцш. При ендопротезуванш використовували цементний тип фшсацп ендопротеза.
У всiх випадках тд час операцii ендопротезування проводився замiр об'ему видаленого препарату та до-вжини резецiйованого кiсткового фрагмента, врахову-Таблиця 2. Кльксть випадк!в ендопротезування
суглоб'в та д/аф/зв юсток
Морфолопчш форми пухлин Кшькють випадкiв %
Пгантокл^инна пухлина кютки 41 35,04
Остеогенна саркома (центральна, параостальна, перiостальна) 29 24,79
Хондросаркома 18 15,39
Метастатичнi пухлини 13 11,11
Злоякюна гiгантоклiтинна пухлина кiстки 6 5,13
Фiбросаркома 4 3,42
Злоякiсна фiброзна гiстiоцитома кiстки 2 1,7
Саркома Ю'шга 2 1,7
Солiтарна мieлома 1 0,86
Лiмфосаркома кютки 1 0,86
Усього 117 100
Локалiзацiя Кшькють випадюв %
Колоний суглоб (цисталь-ний вщцш стегново! кiстки) 40 34,19
Колоний суглоб (прок-симальний вiддiл великогомтково! кiстки) 25 21,37
Плечовий суглоб 16 13,68
Кульшовий суглоб 15 12,82
Л^ьовий суглоб 8 6,84
Нацступаково-гомiлковий суглоб 4 3,42
Дiафiз великогомiлковоi кiстки 3 2,56
Дiафiз стегново! кютки 3 2,56
Дiафiз плечово! кiстки 2 1,7
Кульшовий та колоний (ме-гапротез) 1 0,86
Усього 117 100
валися тривалiсть наркозу та об'ем крововтрати пiд час операцй', що також впливало на розвиток тсляопера-цшних ускладнень.
Об'ем видаленого препарату у хворих становив: вщ 72 до 150 см3 — 46 випадыв, вщ 150 до 320 см3 — 70, вщ 320 до 480 см3 — 1. Довжина резецшованого ысткового фрагмента з пухлиною була: вiд 90 до 150 мм — 68 випадыв, вщ 150 до 250 мм — 48, вщ 250 до 340 мм — 1. Тривалють наркозу: до 2,5 години — 18 випадюв, 2,53,5 години — 38, понад 3,5 години — 61. Об'ем крововтрати шд час операцй': 300—500 мл — 39 випадыв, 500-1000 мл — 73, понад 1000 мл — 5.
У 23 (19,66 %) хворих до операцй' вщзначався пато-лопчний перелом, що ютотно ускладнювало передопе-рацшне обстеження та створювало додатковi техшчш складност п!д час операцй' та при подальшш реабш-таци'.
У 15 (12,82 %) хворих до операцй' ендопротезування за мюцем проживання були виконаш рiзнi хiрургiчнi втручання, що теж вщгравало роль у виникненнi тс-ляоперацiйних ускладнень, 54 (46,15 %) пащентам у передоперацiйному перiодi проведет курси внутрш-ньовенно!' та внутрiшньоартерiальноï полiхiмiотерa-пй', 21 (17,95 %) хворому в передоперацшному перiодi проведет курси променево'1' терапй' вiд 30 до 40 Грей на пухлину ыстки.
Функцiональний результат прооперовано!' ынщвки визначався за шкалою MSTS (Musculosceletal Tumor Society Staging System). Яысть життя хворих визна-чалась у балах зпдно з питальником EORTC QLQ-30. Виживанють хворих визначалась за методом Kaplan — Meier.
Отриман результати лкування
У результaтi ендопротезування великих суглобiв 117 хворим ортопедичнi ускладнення спостериалися у 42 (35,9 ± 0,26 %) пaцiентiв (р > 0,05), рецидиви пухлини — у 10 (8,5 ± 0,1 %) пащенпв (р > 0,05). Ортопедич-нi ускладнення були роздтеш нами на 2 групи: 1-ша група (iнфекцiйнi) — iнфекцiйнi ускладнення тсля-оперaцiйноï рани, 2-га група (мехашчш) — асептична нестaбiльнiсть ендопротеза, руйнування конструкцй' ендопротеза, а також переломи ысток у мiсцi iмплaн-тацй' нiжок ендопротеза. Окрему групу становили он-кологiчнi ускладнення — рецидиви пухлини.
1нфекцшш ускладнення спостериались у 18 (15,40 ± 0,14 %) пащенпв (р > 0,05) у строки вщ 28 дiб до 5,6 року. Iнфекцiйнi ускладнення вщзначались пiсля ендопротезування колiнного суглоба у 14 ви-падках, кульшового — у 3, лiктьового — в 1. У 8 випад-ках вдалося лiквiдувaти запальний процес та зберегти первинно встановлений ендопротез шляхом дiaлiзу та проведення антибютикотерапй'. У 7 пащентав тс-ля видалення компонентiв ендопротеза та ысткового цементу виконували радикальну хiрургiчну обробку рани з видаленням усiх патолопчно змiнених тканин, промиванням рани розчинами антисептиыв та вста-новленням металоцементного спейсера з наступним реендопротезуванням суглоба через 6-9 мюящв (при
позитивних контрольних пошвах рiдини на мшрофло-ру з мiсця встановлення спейсера), у 3 пащентав, у яких запальний процес не вдалося лшвщувати, виконано ампутацш кiнцiвки.
Мехaнiчнi ускладнення: асептична нестабть-нiсть компонентiв ендопротеза зареестрована у 18 (15,40 ± 0,14 %) пaцiентiв (р > 0,05) у строки вщ 8 мь сяцiв до 5 роыв. Асептична нестабтьнють розвинулась пiсля резекцй' дистального вiддiлу стегново!' кiстки у 8 пащенпв, проксимального вiддiлу великогомтково1 — у 6, проксимального вщдту стегново!' кiстки — у 2, проксимального вщдту плечово!' ыстки — в 1, дистального вщдту плечово!' ыстки — в 1. Кльысть ревiзiй при да-ному типу ускладнень: шсля встановлення шдивщу-ально виготовлених iмплaнтaтiв фiрми «1нмед» — 16 (13,7 %), при використанш модульних ендопротезiв — 2 (1,7 %). У 16 випадках пащентам виконано реендо-протезування iз замшою тiльки одного компонента ендопротеза та у 2 (1,7 %) пащентав — iз зaмiною обох компоненпв ендопротеза. Руйнування конструкцй' ендопротеза спостериалось у 3 (2,60 ± 0,06 %) пaцiентiв (р > 0,05) у строки вщ 3 до 5,4 року через проблеми, пов'язаш iз самою конструкщею ендопротеза. Руйнування ендопротеза фiрми «1нмед» сталося у 2 (1,7 %) випадках, ендопротеза «Безноска» — в одному (0,9 %). Перелом ыстки в мющ iмплaнтaцiï шжки ендопротеза спостериався у 3 (2,60 ± 0,06 %) пaцiентiв (р > 0,05). Цим хворим виконано металоостеосинтез мiсця перелому за допомогою металевих пластин та дротяних сер-кляжiв.
Онкологiчнi результати: рецидиви пухлини виявле-нi в 10 (8,50 ± 0,06 %) хворих (р > 0,05) у строки вщ 19 до 56 мюящв, в 1 хворого виконано видалення рециди-
Рисунок 1. Рентгенограми правого стегна хворо)'Д.: а) перелом конструкцй'ендопротеза, вивих металопластмасово)' чашки у вертлюгов!й западин!; б) стан шсля реендопротезування кульшового суглоба
ву пухлини, 3 пацiентам виконано ампутацш нижньоi' кiнцiвки на рiвнi середньо! третини стегна, 3 хворим виконано екзартикуляцш нижньо! кiнцiвки в куль-шовому суглобi, у 3 хворих на xni рецидиву пухлини з множинними метастазами в легеш проводились курси полiхiмiотерапii та променево! терапii.
Наводимо приклади рентгенограм хворих (рис. 1—3), яким виконано ендопротезування та реен-допротезування з приводу рiзних ускладнень.
Функцюнальний результат кшщвки (за шкалою MSTS) пiсля ендопротезування кульшового сугло-ба становив 80,00 ± 0,07 % (p > 0,05), пiсля ендопротезування дiафiза стегново1 кiстки — 94,00 ± 0,05 % (p > 0,05), пiсля резекци дистального вхддту стегно-во! кустки та ендопротезування колшного суглоба — 90,00 ± 0,05 % (p > 0,05), шсля резекци проксимального вiддiлу великогомтково1 истки та ендопротезування колiнного суглоба — 75,00 ± 0,08 % (p > 0,05), тс-ля ендопротезування дiафiза великогомтково1 кустки — 92,00 ± 0,05 % (p > 0,05), пiсля ендопротезування надступаково-гомiлкового суглоба — 70,00 ± 0,09 % (p > 0,05), пiсля ендопротезування плечового суглоба — 70,00 ± 0,09 % (p > 0,05), пiсля ендопротезування дiафiза плечово1 кiстки — 96,00 ± 0,05 % (p > 0,05), шсля ендопротезування лктьового суглоба — 75,00 ± 0,08 % (p > 0,05).
Якхсть життя хворих за опитувальником EORTC QLQ-30 пiдвищилась з 40—50 балХв до ендопротезування i становила в середньому 75—80 балХв пiсля ендопро-тезування.
Загальна трирiчна виживанiсть пацiентiв становила 82,20 ± 0,14 % (p > 0,05), п'ятирiчна — 65,80 ± 0,26 % (p > 0,05).
Обговорення результалв
АналХз даних переконливо показуе, що якщо до операци ендопротезування хворим вже було виконано хiрургiчне втручання або проводилась променева тера-п1я, то це пiдвищуе ризик виникнення пiсляоперацiй-них ускладнень.
При цьому найвищi показники гншно-запальних ускладнень були в груш хворих, у яких проводилася передоперацшна променева терашя, — 33,3 %.
Локалiзацiя пухлини, з приводу яко! виконувалося ендопротезування, також вщгравала важливу роль у виникненнi ускладнень. Найнебезпечшшою локаль зацiею була проксимальна частина великогомтково1 кiстки — 24 % ускладнень, при ендопротезуванш ще1 зони завжди вiдзначався дефiцит м'яких тканин, що потребувало м'язово1 пластики.
Асептичне розхитування, як правило, обумовлене реактивною перебудовою та резорбцiею истки у вхд-повiдь на змшне навантаження, що врештi-решт при-зводить до асептично1 нестабiльностi ендопротеза. У нашому дослiдженнi дане ускладнення розвинулось у 18 (15,4 %) пащенпв. Цей показник дещо нижче за показники, подаш в лiтературi: А.Л. Баранецький — 27,3—31 % [6]; А.А. Бабалаев зХ спiвавторами — 25 % [4]; E.R. Henderson зХ ствавторами — 19 % [16], але строки спостережень в нашому дослхдженш коротшХ.
Об'ем видалено1 пухлини варХював вХд 72 до 480 см3. Найбшьше випадкХв ускладнень було в гру-пХ хворих з об'емом видалено1 пухлини вхд 150 до 250 см3 — 17 (24,3 %), причому збшьшення кхлькос-тХ ускладнень спостерХгалось при збшьшенш об'ему видалено1 пухлини. Мабуть, у данш ситуацП вхдбу-ваеться критичне видалення м'яких тканин, i !х за-
Рисунок 2. Рентгенограми л'/вого стегна хворо/ П.: а) перелом стегновоi кстки в м!сц! ¡мплантацИ н!жки ендопротеза; б) рентгенограма л!вого стегна, стан шсля реендопротезування кульшового суглоба
Рисунок 3. Рентгенограми правого стегна хвороi Г.: а, б) стан шсля ендопротезування колiнного суглоба, асептичне розхитування нiжки ендопротеза в к!стц1; в) стан шсля реендопротезування
лишкiв недостатньо для адекватних репаративних процешв.
Довжина резецiйованого сегмента истки варшвала вiд 90 до 340 мм. Найбтьше випадкiв ускладнень було в груш хворих з довжиною резецшованого сегменту кiстки вiд 150 до 250 мм — 11 (22,9 %). На нашу думку, число ускладнень залежить не вщ формально! довжи-ни резецшованого сегмента истки, а вщ того, яко! до-вжини сегмент видаляеться щодо довжини вше! истки, адже довжина исток у хворих однакового росту рiзна. Збтьшення вiдсотка ускладнень спостерiгалось при резекци фрагмента понад 30 % вщ загально! довжини кiстки. На нашу думку, це пов'язано з шдвищеним ме-ханiчним навантаженням, що припадае на залишкову частину истки. При такому великому дефект истки губляться мюця прикрiплення багатьох м'язiв, що в нормальних умовах забезпечують стабiльну роботу су-глоба. На решту тканин випадае пiдвищене наванта-ження, що особливо вiдчутне на нижшх кiнцiвках i не завжди компенсуеться. Усе це призводить до остеопо-розу кустки, порушення трофши й виникнення рiзних видiв нестабтьносп ендопротеза та гнiйно-запальних ускладнень.
За нашими даними, при тривалост наркозу до 2,5 години вщсоток гнiйно-запальних ускладнень ста-новив в середньому 10 %. Деяке збтьшення частки гншно-запальних ускладнень до 20 % вщм1чалося при подовженнi операцй до 3,5 години. Це може бути пов'язано з тим, що, як правило, таи випадки спосте-риалися на операщях з рiзними технiчними трудноща-ми й непередбаченими ситуацiями.
Об'ем крововтрати пщ час операцй теж впли-вав на розвиток шсляоперацшних гнiйно-запальних ускладнень. Бiльшiсть операцiй ендопротезування вiдбувалося з крововтратою 300—500 мл. При цьому зi збiльшенням крововтрати вщ незначно!, де частка гншно-запальних ускладнень становила 6 %, втбува-лося пiдвищення гнiйно-запальних ускладнень про-порцiйно до величини втрати кровь Середня частка нагноень в груш хворих з крововтратою понад 500 мл становила 24,5 %.
1нфекцшш ускладнення шсля ендопротезування е найбтьш ^зними. Згiдно з даними лггератури, частота гншно-запальних ускладнень при встановленш онкологiчних конструкцiй ендопротезiв становить вщ 10 до 19,4 % [11], що збиаеться з нашими результатами — 15,4 %.
Отже, ендопротезування суглобiв при пухлинах исток в комплекс з шшими методиками лiкування забезпечуе вiдновлення функци та опороспроможно-стi кiнцiвки та пдвищуе якiсть життя хворого за умови вщсутносп пiсляоперацiйних ускладнень.
Висновки
Головними факторами у виникненнi ускладнень шсля операцш ендопротезування у хворих з пухлина-ми кiсток були: попередньо виконане хiрургiчне втру-чання, попередньо проведена променева терашя, ло-калiзацiя пухлини, об'ем видалено! пухлини, довжина
резецiйованого фрагмента кiстки по втношенню до довжини истки в щлому, тривалiсть операцй' та об'ем крововтрати шд час операцй', конструкщя ендопротеза та технiка його встановлення.
Список л1тератури
1. Алиев М.Д. Эндопротезирование как основа онкоор-топедии // Саркомы костей, мягких тканей и опухоли кожи. — 2010. — № 4. — С. 7-12.
2. Амирасланов А.О. Эндопротезирование крупных костей и суставов у онкологических больных: Автореф. дис... д-ра мед. наук. — М, 2007.
3. Анализ осложнений после эндопротезирования коленного сустава по поводу опухолевых поражений (20-летний опыт) / Ф.Ю. Засульский, Т.А. Куляба, Д.А. Пташников [и др.]// Травматология и ортопедия России. — 2013. — № 4(40). — С. 24-32.
4. Бабалаев А.А., Соколовский В.А. Реэндопротезирова-ние после органосохранных операций у больных опухолями костей // Саркомы костей, мягких тканей и опухоли кожи. — 2011. — № 3. — С. 23-28.
5. Бабоша В.А., Думанский Ю.В., Климовицкий В.Г. [и др.] Хирургия опухолей длинных костей конечностей. — Донецк: ДНМУ: ООО «Крылья», 2008. — 102 с.
6. Баранецкий А.Л. Асептическая нестабильность онкологических эндопротезов тазобедренного и коленного суставов (клинико-экспериментальное исследование): Дис... канд. мед. наук. — М, 2002. — 108с.
7. Мачак Т.Н. Современные возможности и перспективы комбинированного лечения остеосаркомы: Авто-реф. дис... д-ра мед. наук. — М, 2007. — 51 с.
8. Нисиченко Д.В. Инфекционные осложнения у онкологических больных после эндопротезирования крупных суставов. Клиника, диагностика, лечение, профилактика. Автореф. дис... канд. мед. наук. — М., 2010. — 31 с.
9. Опыт использования мегапротезов в хирургическом лечении больных опухолями костей / Алиев М.Д., Нисиченко Д.В., Орехов М.Н. [и др.] // Мат-лы науч.-практ. конф. травматологов-ортопедов России с межд. участием «Актуальные проблемы костной патологии у детей и взрослых». — М., 2008. — С. 16-17.
10. Тепляков В.В., Карпенко В.Ю., Шаталов А.М. Эндопротезирование длинных костей и суставов при дефиците мягких тканей // Саркомы костей, мягких тканей и опухоли кожи. — 2011. — № 3. — С. 16-22.
11. Эндопротезирование при опухолевом поражении длинных костей / В.В. Тепляков, В.Ю. Карпенко, Г.А. Франк [и др.]//Российский педиатрический журнал. — 2009. — № 5. — С. 11-14.
12. Ahlmann E.R.. Intercalary endoprosthetic reconstruction fordiaphyseal bone tumours // J. Bone Jt Surg. Br. — 2006. — Vol. 88 (11). — P. 1487-1491.
13. Alberto Pappo. Pediatric Bone and Soft Tissue Sarcomas. — Berlin; Heidelberg: Springer-Verlag, 2006. — 255 р.
14. Balsamo L.H. Distal tibial osteoarticular allografts / L.H. Balsamo, T.I. Malinin, H.T. Temple//Clin. Orthop. Relat. Res. — 2007. — Vol. 459. — P. 92-95.
15. Cemented distal femoral endoprostheses for musculoskeletal tumor: improved survival of modular versus custom implants/A.J. Schwartz, J.M. Kabo, F.C. Eilber[etal.] // Clin. Orthop. Relat. Res. - 2010. - Vol. 468(8). -P. 2198-2210.
16. Failure mode classification for tumor endoprostheses: retrospective review of five institutions and a literature review / E.R.. Henderson, J.S. Groundland, E. Pala [et al.] // J. Bone Joint Surg. Am. - 2011. - Vol. 93(5). - P. 418-429.
17. Li W.C., Yang R.S., Tsauo J.Y. Knee proprioception in patients with osteosarcoma around the knee after modular endoprosthetic reconstruction // J. Bone Joint Surg. Am. — 2005. - Vol. 87(4). - P. 850-856.
18. Osteosarcoma: A multidisciplinary approach to diagnosis and treatment/J.C. Wittig, J. Bickels, D. Priebat[et al.] //
Am. Fam. Physician. - 2002. - Vol. 65(6). - P. 11231132.
19. Proximal humerus reconstructions for tumors /
B.K. Potter, S.C. Adams, J.D. Pitcher [et al.] // Clin. Orthop. Relat. Res. - 2009. - Vol. 467(4). - P. 10351041.
20. Reconstruction of extremity long bone defects after sarcoma resection with vascularized fibula flaps: a 10-year review /
C.M. Chen, J.J. Disa, H.Y. Lee [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. - 2007. - Vol. 119(3). - P. 915-924.
21. The Classic: amputation and adriamycin in primary osteosarcoma / Cortes E.P., Holland J.F., Wang J.J. [et al.] // Clin. Orthop. Relat. Res. - 2005. -Vol. 438. - P. 5-8.
OmpuMaHO 07.04.15 ■
Проценко В.В., Дуда Б.С., Салманова Е.М. ГУ «Институт травматологи и ортопеди НАМН Украины», г. Киев
РЕЗУЛЬТАТЫ ЭНДОПРОТЕЗИРОВАНИЯ КРУПНЫХ СУСТАВОВ У БОЛЬНЫХ С ОПУХОЛЯМИ КОСТЕЙ И ПРИЧИНЫ ОСЛОЖНЕНИЙ
Резюме. Изучены результаты эндопротезирования крупных суставов при опухолях костей у 117 пациентов. Больным были имплантированы отечественные индивидуальные онкологические эндопротезы и зарубежные модели модульных эндопротезов. У 42 (35,9 %) пациентов в различные сроки после первичного онкологического эндопротезирования возникли осложнения, у 28 из них было выполнено реэндопро-тезирование. Наиболее частыми осложнениями после эндопротезирования были: инфекционные — 18 (15,4 %) случаев, асептическое расшатывание ножки эндопротеза — 18 (15,4 %). Рецидивы опухоли выявлены у 10 (8,5 %) больных. Причинами осложнений после операций эндопротезирования являлись: предварительно выполненное хирургическое вмешательство, предшествующая лучевая терапия, локализация опухоли, объем удаленной опухоли, длина резецированного фрагмента кости по отношению к длине кости в целом, продолжительность операции, объем кровопотери во время операции, конструкция эндопротеза и техника его установки.
Ключевые слова: опухоли костей, онкологические эндопро-тезы, эндопротезирование суставов, причины осложнений эн-допротезирования, ревизионное эндопротезирование.
Protsenko V.V., Duda B.S., Salmanova K.M. State Institution «Institute of Traumatology and Orthopedics of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
OUTCOMES OF LARGE JOINT REPLACEMENT IN PATIENTS WITH BONE TUMORS AND CAUSES OF COMPLICATIONS
Summary. The results of large joint replacement in bone tumors were studied in 117 patients. Patients underwent implantation with the use ofdomestic individual oncological implants and foreign models of modular prostheses. In 42 (35.9 %) patients at different periods after the primary cancer arthroplasty, there were observed complications, 28 of them underwent re-replacement. The most common complications after replacement were: infectious — 18 (15.4 %) cases, aseptic loosening of the prosthesis stem — 18 (15.4 %). Tumor recurrences were detected in 10 (8.5 %) patients. Causes of complications after replacement were: previous surgery, previous radiotherapy, tumor localization, size of the removed tumor, the length of the resected bone fragments relative to the whole length of the bone, the duration of surgery, blood loss during surgery, construction of endoprosthesis and technique of its installation.
Key words: bone tumors, oncological implants, joint replacement, causes of arthroplasty complications, revision arthroplasty.
