CC BY
7
УДК 341. 48
1рина Жаровська
Навчально-науковий 1нститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор кафедри теори та фшософп права irazhar@ukr. net
Д1ЯЛЬН1СТЬ МКЧХ У ПЕР1ОД ЗБРОЙНИХ КОНФЛ1КТ1В
© Жаровська I., 2018
Розглядаеться питання функцiонування МКЧХ. Вказуеться на принципи функцюнування. Акцентовано увагу саме на дiяльностi МКЧХ пiд час збройного конфлжту.
Ключовi слова: збройний конфлжт; Мiжнародний комiтет Червоного хреста; мiжнародне гуманiтарне право; Мiжнародний рух Червоного Хреста i Червоного Швмкяця; комiтет; мгжнародна федеращя; Женевська конвенщя.
Ирина Жаровская
ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ МККК В ПЕРИОД ВООРУЖЕННЫХ КОНФЛИКТОВ
В статье рассматривается вопрос функционирования МККК. Указывается на принципы функционирования. Акцентировано внимание именно на деятельности МККК во время вооруженного конфликта.
Ключевые слова: вооруженный конфликт; Международный комитет Красного креста; международное гуманитарное право; Международное движение Красного Креста и Красного Полумесяца; комитет; Международная федерация; Женевская конвенция.
Iryna Zharovs'ka
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
Sc. D.
ACTIVITY OF ICRC IN THE PERIOD OF ARMED CONFLICTS
The article deals with the functioning of the ICRC. Indicates the principles of functioning. The focus is on the activities of the ICRC during an armed conflict.
Key words: armed conflict; International Committee of the Red Cross; international humanitarian law; International Movement of the Red Cross and Red Crescent; committee; international federation; Geneva Convention.
Актуальшсть дослщження проблеми. Зпдно 3i статутом вщ 24 червня 1998 р., МКЧХ, заснований у Женевi 1863 р. i офшшно визнаний Женевськими конвенщями i М1жнародними конференщями Червоного Хреста, е незалежною гумаштарною оргашзащею, що володie особливим статусом.
Комггет - одна 3i складових Мiжнародного руху Червоного Хреста i Червоного Ивмюяця. Мiжнародний рух Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця називаеться також Мiжнародним Червоним Хрестом. До цього руху належать: Нащональш товариства Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця (Нащональш товариства), Мiжнародний комiтет Червоного Хреста (Мiжнародний комiтет або МКЧХ) i Мiжнародна федерацiя товариств Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця.
Активна участь МКЧХ у мiжнароднiй гуманiтарнiй дiяльностi в процесi прогресивного розвитку мiжнародного гуманiтарного права, а також висновок угод з державами - все це свщчить про те, що МКЧХ перетворюеться на органiзацiю, що володiе ознаками мiжнародноl мiжурядовоl оргашзацп. Справдi, з волi держав, у договiрних джерелах м1жнародного гуманiтарного права зафшсований ряд повноважень МКЧХ у сферi сприяння реатзаци i поширення м1жнародного гуманiтарного права, контролю за його дотриманням, участi в м1жнароднш гуманiтарнiй дiяльностi, що 1х вш може здiйснювати самостiйно або з доручення держав.
Дiяльнiсть М1жнародно1 оргашзацп Червоного Хреста е дуже вагомою у всiй гуманiтарнiй сферi. Проте неоцшенним е 11 вклад саме в перюд конфлiктiв. Наприклад, за сприяння ще1 оргашзацп тiльки в минулому роцi було звiльнено 306 ошб, якi були затриманi у зв'язку з конфл^ом на Сходi Украши [1].
Аналiз дослiдження проблеми. Питання проблем мiжнародного гуманiтарного права дослщжували багато науковцiв у рiзних напрямах суспiльних знань. У вггчизнянш юридичнiй науцi вказану проблему або сумiжнi з нею аналiзували вчеш Ю. Бисага, В. Ковальчук, М. Козюбра, В. Репецький, С. Сливка та ш. Незважаючи на велику увагу вчених до теорп держави i права, залишаеться велика когорта невиршених питань.
Мета статть Вказане визначае необхщшсть наукового дослiдження питання функцш Мiжна-родного Комiтету Червоного Хреста у перюд збройних конфлш^в, що i буде метою ще! статтi.
Виклад основного мaтерiaлу. Такий особливий статус оргашзацп зумовлений також тим, що МКЧХ в свош дiяльностi неухильно дотримуеться таких гуманютичних принципiв: гуманнiсть, неупередженiсть, нейтральнiсть, незалежнють, добровiльнiсть, еднiсть i унiверсальнiсть. Охарактеризуемо цi принципи.
Гуманшсть. М1жнародний Рух, виникнення якого зумовлене прагненням подавати допомогу вам пораненим на полi бою без винятку або переваги, намагаеться за будь-яких обставин як на м1жнародному, так i на нацюнальному рiвнi запобiгати стражданням людини або полегшувати !х. Рух покликаний захищати життя та здоров'я людей i забезпечувати повагу до людсько1 особистостi. Вiн сприяе досягненню взаеморозумшня, дружбi, спiвробiтництву i мiцному миру мгж народами.
Неупереджетсть. М1жнародний Рух не робить будь-якого розрiзнення за расовою, релiгiйною, статевою ознакою або полггичним переконанням. Вiн лише намагаеться полегшувати страждання людей, передусiм тих, хто найбшьше цього потребуе.
Нейтральшсть. Щоб зберегти загальну довiру, Мiжнародний Рух не може приймати будь-яку сторону у збройних конфлштах i вступати в суперечки полiтичного, расового, релтйного або iдеологiчного характеру.
Незалежшсть. М1жнародний Рух незалежний. Нацiональнi товариства, надаючи допомогу уряду в його гумаштарнш дiяльностi i дотримуючись закошв свое1 кра!ни, повиннi, проте, завжди зберiгати автономiю, щоб мати можливють дiяти в1дпов1дно до принципiв М1жнародного Руху.
ДобровЫьшсть. У сво!й добровшьнш дiяльностi з надання допомоги М1жнародний Рух аж нiяк не керуеться прагненням одержання вигоди.
Сдшсть. У будь-якш краlнi може бути тшьки одне нацiональне Товариство Червоного Хреста або Червоного Ивмюяця, що здшснюе гуманiтарну дiяльнiсть на всiй територп кра!ни.
Утверсальтсть. М1жнародний Рух е всесвггшм. Всi нацiональнi Товариства користуються рiвними правами i зобов'язанi надавати допомогу одне одному.
До найбшьш значимих повноважень МКЧХ, що випливають iз Женевських конвенцiй 1949 р. i Додаткових протоколiв до них 1977 р., варто вщнести можливють:
• здшснювати гумаштарш ди для захисту жертв збройних конфлiктiв, а також надавати !м допомогу за згодою заiнтересованих сторiн, що перебувають у конфлжп. Повноваження випливае з положення, що мютиться в ст. 91 III i ст. 10 IV Женевських конвенцш. Бiльше того, вщповщно до пункту 1 ст. 81 Додаткового протоколу сторони, що перебувають у конфл^^ повинш надавати МКЧХ вс засоби в межах !хнк можливостей, що дозволяють йому виконувати гуманiтарнi функци, покладенi Женевськими конвенцiями i Додатковим протоколом I з метою забезпечення захисту i допомоги жертвам конфлдапв.
Також важливим для реалiзацi! даного повноваження е закршлення права осiб звертатися за допомогою до МКЧХ (ст. 79 III, статп 30, 102 IV Женевських конвенцш);
• дiяти як субститут Держави-покровительки, що випливае зi ст. 10 I—III Женевських конвенцш, пункту 3 ст. 5 Додаткового протоколу I;
• користуватися для захисту вщповщно до ст. 44 I Женевсько! конвенци емблемою Червоного Хреста;
• дiяти на користь вшськовополонених i цившьних ошб, що випливае зi ст. 123 III i ст. 140 i 142 IV Женевських конвенцiй;
• здшснювати дiяльнiсть, що стосуеться завдань Центрального агентства по розшуку. В основi цього повноваження е положення ст. 16 I, ст. 19 II, ст. 70 III, ст. 140 IV Женевських конвенцш, статей 33 i 78 Додаткового протоколу,
• збергати для надання державам списюв спещально пщготовленого персоналу вщповщно до пункту 3 ст. 6 Додаткового протоколу I;
• здшснювати вщповщно до ст. 98 Додаткового протоколу I шщативи щодо скликання наради технiчних експертiв i участь у перегщщ Додатка I до названого м1жнародного договору;
• сприяти процесу надання добрих послуг Державою-покровителькою у разi розбiжностi м1ж сторонами, що перебувають у конфл^^ i з приводу застосування i тлумачення положень Женевських конвенцш вщповщно до ст. 11, стльно! для всх Женевських конвенцш;
• робити послуги для створення санiтарних зон i зон безпеки вiдповiдно до ст. 23 I i ст. 14 IV Женевських конвенцш;
• призначати нейтральних членiв змiшаних медичних комiсiй вщповщно до ст. 2 Додатка II до III Женевсько! конвенци i т. ш
Усього ж про т або iншi функцй' МКЧХ або Центрального агентства з розшуку згадуеться в 60 статтях Женевських конвенцш 1949 р. та у 8 статтях Додаткових протоколiв 1977 р. Особливо варто пщкреслити право МКЧХ, закршлене в пунктi 2 ст. 3, стльно! для вшх Женевських конвенцш, -виступати з гуматтарними iнiцiативами у разi збройного конфл^у нем1жнародного характеру: "безстороння органiзацiя, така як Мiжнародний комiтет Червоного Хреста, може запропонувати сво! послуги сторонам, що перебувають у конфлдап".
МКЧХ володiе активним посольським правом вщповщно до Женевських конвенцш, що випливае з його права посилати делегапв у держави, на територи яких вщбуваеться збройний конфлiкт для сприяння дотриманню мiжнародного гуманiтарного права. Однак, незважаючи на те, що МКЧХ мае сво! мюи (регюнальш i оперативнi делегаци) на територи держав-учасниць мiжнародних договорiв у гумаштарнш сферi, вiн не скрiзь мае дипломатичш привiле! i iмунiтети як представництва держав при мiжнародних оргашзащях або представництва останнiх на територи держав. У цьому випадку все залежить вщ характеру зобов'язань, що мютяться в договорах про умови перебування мiсi! МКЧХ, що укладають м1ж окремими державами i МКЧХ.
Визначальним правилом, яким керуеться МКЧХ у здшсненш diu, що вживають за власною гнщгативою, е, по-перше, те, що вш робить вс необхiднi кроки для того, щоб припинити порушення мiжнародного гуманiтарного права або запобэти !м. Залежно вщ ступеня серйозностi порушень такi ди можуть уживати на рiзних рiвнях (наприклад, починаючи з усного зауваження, зробленого делегатом МКЧХ керiвниковi в'язнищ, i закiнчуючи доповiдною запискою, адресованою Президентом МКЧХ защкавленому уряду). МКЧХ залишае за собою право виступити iз публiчними заявами з питання про порушення м1жнародного гуманiтарного права тшьки в тих випадках, коли:
• порушення е серйозними i повторюються;
• заходи, вжип в конфщенцшному порядку, не призвели до припинення порушень;
• розголос буде в штересах постраждалих або oci6, що перебувають тд загрозою, або населення;
• делегати МКЧХ були безпосередшми свiдками цих порушень або про наявнiсть i масштаб цих порушень стало вщомо з надшних i перевiрених джерел.
По-друге, як правило, МКЧХ не висловлюеться з питань застосування збро'' або методiв ведення военних дш. Однак це не виключае вжиття конкретних заходiв, а за необхщносп i виступу з публiчною заявою, якщо Комiтет вважатиме, що застосування певного виду збро'' або методу ведення вшни або погроза його застосування надзвичайно ускладнюе обстановку.
У здтснент diu, пов 'язаних i3 прийомом i передачею скарг, МКЧХ грунтуеться на положенш тдпункту "в" пункту 2 ст. 5 Статуту Мiжнародного руху Червоного Хреста i Червоного Ивмюяця, що передбачае, що МКЧХ приймае "будь-яю скарги щодо передбачуваних порушень" мiжнародного гуманiтарного права. У сво'й дiяльностi Комiтет дотримуеться ряду умов, заснованих на практищ його дiяльностi в рiзних збройних конфлштах. Так, МКЧХ не передае скарги, що виходять вщ третiх сторш (урядiв, нацiональних товариств Червоного Хреста або Червоного Ивмюяця, урядових i неурядових органiзацiй, приватних осiб), на серйозш порушення мiжнародного гуманiтарного права в ситуацп, коли вiн не може почати безпосередш дiï на захист жертв конфлшту i не в змозi оцiнити правильнiсть застосування мiжнародно-правових норм. Подiбний пiдхiд грунтуеться на ршеннях XX Мiжнародноï конференцп Червоного Хреста i Червоного Ивмюяця 1965 р., у ходi яко'' було заявлено: "МКЧХ надалi не буде передавати таю скарги, за винятком випадюв, коли будуть вщсутш будь-якi iншi способи 'х регулярно'' передачу а обидвi зацiкавленi сторони будуть мати потребу в нейтральному посереднику".
У тому випадку, якщо щодо скарги вже були розпочап ди з боку МКЧХ, вш, у мiру можливостi, iнформуе про це Сторону, вщ яко'' надшшла скарга. У iншому разi МКЧХ може враховувати цю скаргу у сво'х подальших дiях за умови, що порушення було констатовано його делегатами або е загальновщомим, i пею мiрою, якою цього вимагають iнтереси жертв. Авторам таких скарг може бути запропоновано звертатися безпосередньо до Сторш, що перебувають у конфлжп.
Звичайно МКЧХ не розголошуе отриманi скарги. Вiн може привселюдно пiдтвердити одержання скарги у тому випадку, якщо вона стосуеться загальновщомих подiй, i нагадати, якщо вважатиме за доцшьне, про свою позищю з цього питання.
Вщносно прохань про проведення розшдування МКЧХ може брати участь у процедурi розслщування лише в тому випадку, якщо цього вимагають умови договору або спещально'' угоди, укладено'' вшма заштересованими сторонами. Однак члени Комiтету не можуть входити до складу комюп з розслiдування. МКЧХ обмежуеться тим, що тдбирае для тако'' комюп квалiфiкованих фахiвцiв, котрi не входять до складу Комитету. Бiльше того, МКЧХ утримуеться вiд участi в процедурi розслiдування, якщо ця процедура не передбачае необхщних гарантiй неупередженосп i не надае Сторонам можливосп захиститися. Крiм того, МКЧХ наполягае на необхщносп одержання запевнень про те, що шяка iнформацiя щодо прохання про проведення розслщування або самого розслщування не стане гласною без його згоди. Як правило, МКЧХ може брати участь у створенш комюп з розслщування на вищезгаданих умовах тшьки тод^ коли предметом розслщування е порушення Женевських конвенцш 1949 р. i Додаткових протоколiв до них 1977 р. МКЧХ у жодному разi не буде брати учасп у створенш тако'' комiсiï, якщо його участь може утруднювати або унеможливити традицшну дiяльнiсть Комiтету, спрямовану на захист жертв збройних конфлдапв, або поставити пщ погрозу його репутацiю безсторонньо'' i нейтрально'' органiзацiï.
У тих випадках, коли в МКЧХ звертаються i3 проханням направити свогх представниюв для констатацп факту порушення мiжнародного гумантарного права, Комгтет може тти на це, якщо вважатиме, що присутнють його делегата буде сприяти виконанню його гуманп,арно'' мюп, особливо якщо це необхщно для визначення потреб жертв iз метою надання 'м допомоги. Крiм того, МКЧХ може направити сво'х делегатiв до мюця порушення тiльки у випадку одержання гарантш, що 'х присутнють не буде використана в полгтичних цшях.
Сторони, що перебувають у конфлшп, не завжди можуть прийти до взаемоприйнятого ршення за призначенням Держави-покровительки. Тому в ст. 10 1-Ш i ст. 11 IV Женевських конвенцш 1949 р. передбачаеться можливють призначення субститутiв Держав-покровительок. Особливютю статей е те, що вони не пропонують якогось одного ршення за неможливосп призначення Держави-
покровительки, а пропонують цiлий спектр ршень. У CTopiH, що перебувають у конфлжп, icHye можливicть призначення замють Держави-покровительки органiзацiï, якщо вона зможе надати "повну гарантiю безприcтраcноcтi i дieвоcтi". Причому можливicть вибору та^ органiзацiï icнye як у ситуацп, коли спроби знайти Державу-покровительку зайшли в кут, так i за вщсутносп цих обставин.
Крiм того, варто зазначити, що, хоча роль МКЧХ як субститут Держави-покровительки ясно встановлена в Женевських конвенщях i Додатковому протоколi I, вш, виконуючи окремi фyнкцiï субституту, нiколи не дiяв у його якост, побоюючись, що пyблiчне висловлення проти певних порушень мгжиародного гyманiтарного права може, принаймш в очах порушника, похитнути його неупередженють i, отже, зашкодити згодом iншiй потенцiйноï дiяльноcтi МКЧХ у цьому конфлшл [див. докладшше 2].
МКЧХ отримав вiд мiжнародного cпiвтовариcтва мандат на те, щоб дiяти в будь-яких cитyацiях збройного конфлшту i насильства у всьому свт. Тут йому дуже допомагають доcвiд, накопичений нацiональними товариствами, i 1хня пiдтримка. Такi cитyацiï за визначенням e делiкатними i, щоб впоратися зi своею роллю, МКЧХ потрiбно домагатися, щоб його прийняли вс^ хто безпосередньо бере участь у цьому конфлшл або впливае на нього, i спробували зав'язати дiалог з ними, яким би складним не видалось це завдання. Отож МКЧХ повинен бути нейтральним i незалежним, i саме так його необхщно сприймати [3, с. 101].
Мюя Мiжнародного Комггету Червоного Хреста вже здшснювала свою дiяльнicть в Украш i у мирний час була вщкликана. У зв'язку з агрешею Роciйcькоï Федерацiï Мюя Мiжнародного Комiтетy Червоного Хреста вщновила свою дiяльнicть в Украïнi задля захисту жертв збройного конфлшту [4].
Висновки. Захист людського життя й гщносп е однieю з найважливших цiлей мiжнародного гyманiтарного права. Якщо воно застосовуеться належним чином, вщповщно, тодi воно надае необхщний захист життя i гщносп вciм, хто опинився жертвами збройного конфлшту. Його норми мають на метi захистити цившьних ошб, людей, позбавлених свободи, тих, хто зазнав поранення пщ час вшни, i тих, хто перебувае в умовах вiйcьковоï або iноземноï окyпацiï. Сторони в збройному конфлшл зобов'язанi виконувати i поважати щ правовi норми, а мiжнародне cпiвтовариcтво повинно забезпечувати таке дотримання. Тому юнування i ефективне функщонування МКЧХ е вимогою цивiлiзованого суспшьства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. М1жнародний комтет Червоного хреста в Украш. Основм напрямки д1ялъност1 у грудт 2017 року. [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://ua. icrc. org/2018/01/29/2017-3.
2. Жаровська I. М. М1жнародне гумамтарне право : навч. поаб. /1. М. Жаровська. - К. : Атика, 2010. - 280 с. 3. Гогоша О. Участъ М1жнародного Комтету Червоного Хреста у гумамтарних м1с1ях та операщях ООН // В1сник Лъв1всъкого умверситету. Сер. : М1жнародт в1дносини. 2012. -Вип. 31. - С. 95-103. [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VLNU_Mv_2012_31_13. 4. Д1ялътстъ М1жнародного ком1тету Червоного Хреста в Укран // Украгнсъке право. 11.03.2016р.
REFERENCES
1. Mizhnarodnyy komitet Chervonoho khresta v Ukrayini. Osnovni napryamky diyal'nosti u hrudni 2017 roku [International Committee of the Red Cross in Ukraine. Main directions of activity in December 2017]. Available at: http://ua. icrc. org/2018/01/29/2017-3. 2. Zharovs'ka I. M. Mizhnarodne humanitarne pravo: navchal'nyyposibnyk [International Humanitarian Law: Tutorial]. - Kyiv: Atyka Publ., 2010. - 280 p.
3. Hohosha O. Uchast' Mizhnarodnoho Komitetu Chervonoho Khresta u humanitarnykh misiyakh ta operatsiyakh OON [Participation of the International Committee of the Red Cross in humanitarian missions and United Nations operations]. Visnyk L'vivs'koho universytetu. Ser. : Mizhnarodni vidnosyny. 2012. - Vol. 31. -pp. 95-103. Available at: http://nbuv. gov. ua/UJRN/VLNU_Mv_2012_31_13. 4. Diyal'nist' Mizhnarodnoho komitetu Chervonoho Khresta v Ukrayini [Activities of the International Committee of the Red Cross in Ukraine]. Ukrayins'ke pravo. 11.03.2016.
Дата надходження: 23.01.2018р.
