CC BY
11Р. Р. Ларна,
доктор економ'чних наук, професор, зав 'дувач кафедри менеджменту I. Ю. Грiшин, кандидат техн1'чних наук, старший науковий сптроб'тник, зав'дувач кафедри iнформатики ! нформацйних технологш, РВНЗ «Кримський гумантарний ун'терситет» (м. Ялта)
УДК 378.141
ДИСТАНЦ1ЙНА ОСВ1ТА: ПРОБЛЕМИ I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
В ПЕДАГОГ1ЧНОМУ ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1
3 астосування шформацшних технологш (1Т) та дистанцшного навчання (ДН) в сучаснш педагогiчнiй практицi базуеться на активному використанш нових прийомiв i технологш навчання i тдви-щення кватфшаци самих педагогiв. Сучаснi 1Т i ДН змiнюють стратегiю навчання, вимагають постшно1 перетд-готовки педагога в цих сферах. Одним з найближчих завдань шформатизацп навчального процесу у вуз^ розробки нових програм тдвищення квалiфiкацil персоналу як активного чинника розвитку унiверситету, мае стати дистанцшне i мережеве навчання.
В УкраМ в 2004 роцi встановленi законодавчi норми, що стосуються про-грами розвитку системи ДН на рiвнях середньо!, професшно-техшчно1, вищо! i шслядипломно! освiти, а також самоосвiти. Проте, на сьогодш, на фонi досить розви-нених вiтчизняних Internet-технологiй, темпи впровадження дистанцiйних форм навчання значно нижч^ нiж у крашах
Свросоюзу, Америки, Росiйськiй Федераций де створюються консорщуми проввд-них ушверситепв, що надають широкий спектр дистанцшних освiтнiх послуг [1; 4; 5; 6]. Незважаючи на невпорядкованiсть нормативно-правово! бази, рядом проввд-них украшських вузiв (Нацiональний технiчний унiверситет Украши «КП1», Харк1вський нацiональний унiверситет радюелектрошки, Нацiональний технiчний унiверситет «ХП1», шш) органiзованi центри ДН, а на базi НТУУ «КП1» створено «Укра1нський центр дистанцшно1 освгти», реорганiзований шзшше в «Украшський iнститут iнформацiйних технологш в освт НТУУ КП1» [3].
Вищезазначене дозволило сформулю-вати мету статтi - проаналiзувати особливостi оргашзацп дистанцiйного навчання педагопчних працiвникiв серед-нiх навчальних заклащв iз метою пiдвищення квалiфiкацil, а також наявну систему подготовку викладачiв педагопч-ного вузу до роботи в умовах широкого впровадження дистанцшних освггшх технологш
Вже т для шкого не мае сумнiву у тш, що одним iз найближчих завдань удоско-налення навчального процесу у вузах мае стати розвиток дистанцшного i мережевого навчання. Нерщко освгтш структури вiдстають ввд своечасного приходу нових технологш в навчальш заклади. Ситуацiя, коли студент володiе сучасними знаннями i технологiями краще за викладача, сьогоднi поширена, тому питання випереджаючого освоення педагогом ресурав знань i термшологп ДН очевидш.
Стратегiя пiдготовки педагога до дистанцшного навчання у вузi сьогоднi неодмшно включае освоення ним методiв i засобiв використання i розвитку шформа-цiйного ресурсу. Усе це дозволяе ввести принциповi нововведення на рiзних етапах як навчання, так i шдвищення кватфжаци викладачiв. 1нновацп в оргашзацп навчаль-ного процесу через активне використання
шформацшного ресурсу, його новгтшх органiзацiйних можливостей можна розгля-дати як базу нових педагопчних методо-логiй. Стратепчним завданням модерш-зацп вищо! i шслядипломно1 освiти е формування парадигми навчання i шдви-щення квалiфiкацii педагога, основу яко! складае використання iнтегрованого шфор-мацiйного середовища. Залучення провщ-них кафедр i найбшьш освiчених спеща-лiстiв до ще1 навчально-методично! дiяль-ностi в перспективi дозволить вводити новi спецiальностi, спещатзацп, предметнi областi, пов'язанi з штенсифшашею використання iнформацiйних технологiй у навчальному процесi. Тому необхвдно перед-бачити вдосконалення навчального процесу у сферi пдвищення квалiфiкацil викладачiв ус1х спецiальностей з шформацшно-комп'ютерного циклу на основi впровад-ження сучасно! концепци шформатизацп вузiв.
Цей процес пов'язаний iз розвитком такого шформацшного ресурсу, як глобальна шформацшна мережа Intenet. У 2001 рош сталися двi поду", що означили початок ново1 епохи: ввдкриття ВЫпедп (www.wikipedia.org) i старт iнiцiативи Ореп Course Ware (0CW) Массачусетського технолопчного iнституту (ocw.mit.edu). 1х об'еднуе загальна мета: створення репози-тарiю втно1 iнформацii, надання доступу до знань усiм бажаючим. У Вiкiпедii на сьогодш мiститься бiльше мiльйону статей, пвдтримуваних сотнями тисяч ентузiастiв, проект невпинно розвиваеться. Його учасник може написати статтю на будь-яку тему i розмiстити на сторiнках вщпо-ввдного Вiкi-видання, внести правки до будь-якого матерiалу, брати участь в дискусгях, отримуючи при цьому документ колективно]-' творчостi. Для пiдтримки проектiв юнуе спецiальний фонд -Wikipedia Foundation Inc (Вiкiмедiа). Серед таких проекттв можна рекомендувати проект Wikibooks, в якому розробляються вiдкритi пiдручники i посiбники, а також
словник Wiktionary й iншi цiкавi ресурси. Використання цих технологш в навчальному процеа дае викладачевi величезну кшьшсть додатково1 iнформацii. По-рiзному лщензуються контент: у Вiкiпедii це GNU FDL, у Open Course Ware(OCW) -некомерцшна верая Creati - ve Commons. Проект Open Course Ware розвиваеться як шформацшний ресурс протягом останнього десятирiччя. З'являються новi матерiали, що мiстять не лише конспекти чи видеозаписи лекцiй, але й штерактивш елементи, - java-аплiти, flash-ролики.
2005 року Ушверситет штату Юта (Utax University) оголосив про створення власного OCW, для пвдтримки якого було розроблено шструментарш - eduCommons (cosl.usu.edu/projects/eduCommons).
Ресурси, про якi йдеться, орiентовано на створення вiльного освггаього контенту. Сьогоднi потрiбне середовище, в якому сполучатимуться викладачi та !хш учнi, що надасть можливiсть штерактивного дiалогу, обговорення матерiалiв, 1'х спшьного доопрацювання, у такий спосiб, як у ствтовариствах Open source об'ед-нуються розробники, автори патчiв, тестери i користувачi. Для органiзацii такого комушкацшного простору в eduCommons включеш функцii social software, ведомого шд назвою Open Learning Support (OLS). OLS дозволяе шукати людей, з якими можна спiлкуватися з проблем навчального матерiалу. Органiзацiя спiвпрацi на базi цього iнформацiйного ресурсу почалася 2004 роцi i на форумах можна знайти продуктивне обговорення багатьох курсiв. Окрiм формування контенту в Мережц iснуе i зворотне явище - останнi технологii Intenet (наприклад, «Веб 2.0») включаю-ться до навчального процесу. Сьогоднi викладачi використовують блоги та вш в навчанш, що змiнюе ставлення до роботи з шформащею. Якщо ранiше основною дгяльшстю учнiв було споживання знань -репродуктивне навчання, то сьогодш центр
змiщуеться на «управлшня знаниями»: пошук, редагування i створення контенту.
В умовах надлишку iнформацii значну роль в ДН вiдiграе тьютор, котрий повинен допомогти збудувати «соцiальну мережу», яка в пот^бний момент надае доступ до пот^бних ресурсiв. При цьому стлку-вання базуеться на активнш спiвпрацi учнiв i викладачiв. Для розвитку таких навичок в ДН використовуються сучасш веб-iнструменти. к1льк1сть «залучених до блогу» ("blogvangelized") викладачiв зростае - цей метод мае серйозш перспективи.
Проблеми стратеги оргашзацп ВЫ-педп пов'язаиi з тим, як використовувати накопичеш спiвтовариством знання для навчання. Основа технологи wiki - це вшьна правка матерiалiв, що допускае вiдсутнiсть гараитiй достовiрностi опубл> кованоi iнформацii. Для викладача, зацiкавленого в щдвищення квалiфiкацii, цей iнструмент допомагае розвинути професiйну навичку критичного мислення i мотивуе використаиия самостiйного анал1зу отримувано1 iнформацii. Навчання таким якостям в подальшому розвитку методологii ДН е одним iз найважливiших принцишв для полiпшения якостей його професiоналiзму. Для розвитку сучасного педагога, Вiкiпедiя - гарний iнструмент активноi роботи з шформащею.
Так, при проведенш курсiв пiдвищения квалiфiкацil в ДН для викладачiв можна рекомендувати використовувати ввдкриту енциклопедiю не лише як джерело шформацп, але й як майданчик для виконання практичних роби\ Внаслiдок цього Вiкiпедiя поповнюеться украшо-мовними i росiйськомовними матерiалами, а у педагопв е можливiсть закршити отримаиi знання, беручи участь в мiжнародних проектах. Як приклад проекту, що поеднуе в собi описаш напрями, можна привести Wikijunior (www.wikijunior.org): за пвдтримки Beck Foundation. Тут на базi Wikibooks
розробляеться серiя брошур для молодших школярiв. Дгяльшсть проходить он-лайн, на виходi мае бути репрезентований не лише набiр веб-сторiнок, але й готовий до друку pdf-файл з шюстращями, сшльними текстами й iнтерактивною частиною, де викладач бере участь в дискуси, отримуе коментарi чи посилання у ВЫпедп.
Для оргаиiзацii монiторингу, ефектив-ного контролю i дiагностики навчального процесу можна ввести систему штрих-кодiв, а також мережi з автоматичним додаванням iнформацii Value Added Networks (VAN), стрiчки аналiзу Intenet-ресурсу i блогiв, де за запитом користувача до вiдповiдi може автоматично видаватися додаткова iнформацiя, визначувана користувачем-педагогом. Викладач, за наявностi таких мережевих технологiй, може коригувати характер i тип занять, встановлювати безпосереднiй зв'язок iз учнями або шшими викладачами. Разом iз електронними бiблiотеками використо-вуеться велика шльшсть мережевих дов^дкових видань, енциклопедiй, яш спецiально орiентованi на навчання.
Стратегия ДН i п^двищення квалiфiкацii педагога, тьютора, модератора повинна передбачати розробку нових оргашзацшно-етичних норм поведшки викладача. Це е безпосередшм наслiдком вступу до навчального процесу дистанцшних iнформацiйно-педагогiчних технологiй. Найважливiшим е питання щодо норм авторського права, застосування 1'х у сучасному педагопчному процесi, поши-рення в мережi педагогiчноi лiтератури та авторських розробок.
При цьому юнуе ряд проблем авторського права: чи мае викладач право знайомити шших учаснишв навчального процесу з шформащею, викладеною у мережi шшим автором; проблеми застосування контрафактних программ; несанкцiоноване використання програм i шдручнишв, як знаходяться у власностi навчального закладу; проблеми написання
колективних навчальних поабнишв. Стра-тепя ДН сьогоднi заснована на залученнi до роботи в мереж1 професорсько-викладацького потенцiалу вузiв, створення за !х допомогою освiтнього контенту й шформацшно-педагопчних ресурсiв, що стимулюе реальний розвиток единого шформацшно-осв^нього середовища. Найорга-нiчнiше можна здiйснити таку роботу i проекти через органiзацiю постш-них курав пвдвищення квалОфжацп для професорсько-викладацького складу вузОв.
Як приклад наведемо варОант дОяльносп таких курав в РВУЗ «Кримський гумаштарний ушверситет» (м. Ялта) [2]. РеалОзацОя ще! дОяльносп потребуе прийняття системи важливих техшчних й оргашзацшних ршень. Ств-робггниками кафедри шформатики та шфор-мацшних технологш, науково-методичного центру дистанцшно1 освгги 1нституту економОки та управлОння, обчислювального центру унОверситету мае бути забезпечене поетапне навчання методам використання новпшх шформацшно-комп'ютерних техно-логОй за допомогою вОдповОдних професОйно-орОентованих навчально-методичних роз-робок. На таких заняттях передбачено забезпечення викладачОв комп'ютерними О навчально-методичними засобами О ресурсами, можливОсть навчання як в комп'ютер-них класах унОверситету протягом декОлькох годин на тиждень, так О виконання домашнОх завдань.
Для забезпечення ефективно1 побудови курсу пОдвищення квалОфОкацО1 у сферО ОнформацОйних технологОй слОд врахову-вати основнО принципи використання розподшеного ресурсу - професшних баз цих ОнформацОйних систем, Оз можливОстю доступу до мережО. У новОй програмО курсОв передбачено можливОсть оптимОзацО1 науково-освишх WEB- проекпв i мере-жевого ресурсу для навчання й пОдвищення квалОфОкацО1 викладачОв унОверситету задля стимулювання росту зацОкавленостО слухачОв курав i розвитку ДН.
Ця стратегiя приваблюватиме слухачiв курав такими перевагами: новi методо-лопчш способи оргашзацп шформацшно1 взаемодп мiж освiтнiми установами, педагогами, вченими i контингентом, що навчаеться, можливiсть швидкого впро-вадження унiкальних авторських методик викладачiв унiверситету до шформацшно-освгтнього середовища Украши. При цьому сшвпраця суб'ектiв цього процесу -викладача i слухача - здiйснюеться як партнерська, з урахуванням унiкального об'ему охоплення аудитори i швидкодп способiв спiлкування через засоби теле-комушкацп.
Створений курс пiдвищення калiфi-каци для викладачiв КГУ сприятиме шдготовщ контингенту квалiфiкованих викладачiв-тьюторiв для забезпечення реалiзацil проектiв по дистанцiйному навчанню й викладання на курсах шдви-щення квалiфiкацil в областi 1Т. З цiею метою залучаються найбшьш активнi педагоги i автори навчальних курав уах iнститутiв. До плашв курсiв пiдвищення квалiфiкацil в обласп шформацшно-комунiкацiйних технологiй (1КТ) включено модулi з використання засобiв мульти-медiа, розробки електронних засобiв навчання, основи ергодизайну, основ дистанцшного навчання. Викладачам нада-ватиметься можливють активного використання потенцiалу шформацшного ресурсу в 1хнш професiйнiй дiяльностi, освоення нових суб'ектних стосунк1в i методiв колективно1 взаемодп для вирь шення практичних завдань навчального процесу або наукового проекту. Принци-пово змiниться також характер мiжосо-бових комунiкацiй за рахунок систем мобшьно1 комушкаци, оснащених системами пбридного iнтелекту.
Для здiйснення тако1 дiяльностi пропонуеться програма пiдвищення кваль фгкаци i перепiдготовки фахiвцiв педа-гогiчних освiтнiх установ у галузi використання iнформацiйних i комушкацшних
технологш в професшнш дiяльностi педагога. У межах ще! програми пропонуються наступнi навчальнi курси: 1) Основи комп'ютерно! грамотностi для педагога; 2) 1КТ для середньо! освiти; 3) 1КТ в початковiй професiйнiй освт; 4) 1КТ в дистанцiйнiй освт; 5) 1КТ в освiтi людей iз особливими потребами; 6) 1нтернет в освiтi; 7) Мультимедiа в освт; 8) Викла-дач дистанцшного навчання.
Переваги запропоновано! програми: формування загального уявлення про сучаснi тенденцп використання 1КТ в освiтi; визначення ролi й мiсця 1КТ в досягненш цiлей сучасно! освiти; узагаль-нення й поширення кращих приклащв м1жнародного досввду застосування 1КТ в освт; формування базових пiдходiв до створення нацiональних i регiональних стратегш i програм використання 1КТ в освт; демонстращя рiзних моделей навчання з використанням 1КТ; визначення найбшьш успiшних напрямiв штеграцп
1КТ i методiв навчання в контекстi свггових тенденцiй розвитку освiти; формування навичок оргашзацп навчаль-ного процесу з використанням 1КТ. Заняття передбачають очну (iнтенсивний тренiнг) i заочну фази (дистанцшне навчання i консультування в системi Шепе! без вiдриву ввд основного мiсця роботи). Слухачi отримують комплект методичних матерiалiв.
Органiзацiя i структура таких курсiв: заняття проводяться протягом 9 тижнiв (перший тиждень - iнтенсивний очний тренiнг (п'ять дшв, 40 годин); 2-8 тижшв -дистанцiйне навчання i консультування в Щепе! без вiдриву вщ основного мiсця роботи (24 години); 9-й тиждень -штенсивний очний треншг i пiдсумкова атестацiя (два дш, 8 годин)) (див. табл. №1). Слухач^ що успiшно пройшли навчання, отримують державний документ про пвдвищення кватфшаци.
Таблиця №1
Змкт основних курсiв
Назва курсу Роздши курсу
Застосування 1КТ в спещальнш (коректувальнш) освiтi Тенденцп розвитку спещально! освпи на сучасному етат; Роль шформацшних i комунгкацгйних технологш в спещальнш освт; Опис, класифiкацiя i основш сфери застосування допомiжних технологiй в спещальнш освт; Дистанцшш технологи спещально! освiти; Шдходи до забезпечення доступност дистанщйно! освiти для учшв з особливими потребами; Формування полижи застосування 1КТ в спецiальнiй освiтi.
Мультимедiа в освт Застосування мультимедiа в освiтi; Концепци i стратеги навчання iз застосуванням мультимедiа; Оцшка знань i умшь методом портфолю; Модель педагогiчних сценарiiв застосування мультимедiа. Використання лiнiйних, нелшшних i штерактивних мультимедiйних освiтнiх ресурсiв; Створення мультимедiа; Ергономжа екранних форм представлення шформацп i зручнiсть використання елеменпв графiчного штерфейсу; Створення мультимедiйних учбових курсш; Етичнi i юридичш аспекти використання мультимедшних засобш; Експертна ощнка i вiдбiр освiтнiх мультимедшних продуктш.
Викладач дистанцгйного навчання Дидактичнi основи дистанцшного навчання (ДН); Психологiчнi основи ДН; Засоби ДН; Технологи ДН; Педагопчний контроль в ДН; Стандартизаци технологiй навчання i освiтнiх ресурсш для ДН; Нормативно-правове забезпечення ДН; Органiзацiйнi основи ДН; Основи управлшня освiтнiми проектами; Основи авторського права в освт.
Таким чином, можна дшти висновку, що у статт доведено необхвдтсть i значущють розвитку дистаицiйноl освiти в Укрш'т за умов забезпечення його високо1 якосп, вщповщно1 нацiональним i мiжнародним стандартам.
Водночас залишаеться актуальною низка проблем, ввд розв'язання яких залежить подальший розвиток дистаицiйноl освпи в Украíнi.
Досить впливовi прошарки академiчного спiвтовариства ще залишаються на позищях упередженостi i консервативност вщносно реалiй загальносвiтового освiтнього процесу i ролi дистанц1йно1 освiти.
Проблеми дистанцшно1 освiти з достат-ньою повнотою не представлет в Державнш програмi шформатизаци Укра1ни та iнших документах державного рiвня. Найважли-вiша проблема стандартизаци дистащшнох освiти в Украш нередко е предметом вузько-ввдомчого розгляду. Це дозволяе зробити висновок про недостаттсть державно! шдфимки процесу розвитку дистанцшно! освiти в Украшт
1сторично вузи, що здiйснюють дистан-цiйний освiтнiй процес, дiяли автономно i до тепершнього часу сформували досить ефективнi системи дистанц1йно1 освпи, що рiзняться технологами, ми оргашзаци, вико-ристання освiтнiх конгенгiв, що створюе труднощi iнтеграцii в загальносвиовий дистанцiйний процес, вже органiзований на основi м1жнародних стандарпв.
Сукупнiсть трьох основних чиннишв -бурхливий розвиток глобальних електронно-мережевих технологш, глобалiзацiя осви-нього ринку, значна перевага заруб1жних дистанцiйних освiтнiх продукпв i технологш, на вщмшу ввд укра1нських, приведених до единих стандарта якосп (IMS i iншi стан-дарти с1мейства ISO) - е джерелом виник-нення м1жнародно1 конкуренци освiтнiх органiзацiй.
Невизначеними залишаються принци-повi юридичш та iншi проблеми, що вима-гають розробки вщповщних закошв (внесения змш до законiв) i нормативних акпв.
Розробка законопроекта i нормативних акта вимагае широкого обговорення i експертизи за участю вузiв, самi нормативнi акти повиннi мютити процедури класифiкацiï технологiй конкретних внз, що передуе власне перевiрцi на вщповщтсть iснуючим нормам.
АНОТАЦ1Я
Обговорюються прикладш проблеми дистаиц1йно1 педагогiчноï освгги. Запропо-нованi базовi подходи оргашзаци дистан-ц1йного навчаиия педагопв, розглянутий змiст основних учбових курсiв для виклада-чiв вуз1в.
Ключовi слова: шдвищення калiфi-каци, дистаицiйне навчання, викладач, iнформацiйнi технологи.
АННОТАЦИЯ
Обсуждаются прикладные проблемы дистанционного педагогического образования. Предложены базовые подходы организации дистанционного обучения педагогов, рассмотрено содержание основных учебных курсов для преподавателей вуза.
Ключевые слова: повышение квалификации, дистанционное обучение, преподаватель, обучаемый, информационные технологии.
SUMMARY
The problems of the methods application distention pedagogical technology in organizations systems education teachers are discussed. Improvement of professional skill of the teachers of tutoring in modern is informational - pedagogical space and perspectives of improvement of professional skill of the workers.
Key words: in-plant training, distance education, professor, taught, information technologies.
Л1ТЕРАТУРА
1. Курейчик В. М. О подготовке учителей информатики в техническом вузе / В. М. Курейчик, В. В. Марков // Открытое образование. - 2005. -№ 1. - С. 4-11.
2. Ларша Р. Р. Простий щдид до застосу-вання дистанцшних освпнк технологш / Р. Р. Ларша, I. Ю. Гршин // Мат^али Х1Х
яо/з//_(Ж
мiжнар. науково-практ. конф. [«Iиформацiйиi технологи: наука, техтка, технолопя, освiта, здоров'я»], (01-03 червня 2011 р.). - Харюв : НТУ «ХГО>. - Ч. IV. - С. 250.
3. Олешко Д. Н. Анализ применения методов и средств дистанционного образования / Д. Н. Олешко, В. А. Крисилов // Електромашино-будування та електрообладнання. - К., 2009. -Вип. 72. - С. 212-217.
4. Полат E. C. Дистанционное обучение: организационный и педагогический аспект / Е. С. Полат // ИНФО. - 1999. - № 3. - С. 87-91.
5. Governors support online learning // The Heller Report Internet Strategies for Education Markets. - 1998. - Vol. 4. - 1 July.
6. Governors support online learning // The Heller Report Internet Strategies for Education Markets. - 1999. - Vol. 4. - 1. July.
HAm BEPHICAW
Олена Катранжк Севастопольська бухта, 2010
