CC BY
94
УДК 614.46:378.018.43:004.77
В. Ф. 3aei3ioH, В. С. Кислицина,
I.M. Бондаренко, O.A. Суховерша,
Д.1. Aeepin, Ю.М. Хворостенко,
M.I. Ходжуж, М.Х. Ельхажж,
Н. О. Давлетова, П.Л. Суздалев,
Н.О. Чередниченко, Т.Ф. Миронюк,
A.B. Прохач, I.M. KixmeHKO,
B.C. Машталер, Ю.В. Грабовський, К. О. Дмитренко, К. В. Смолта, В.В. Логвтенко, I.B. Баранов
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.2.206260
ДИСТАНЦ1ЙНЕ НАВЧАННЯ: МОЖЛИВОСТ1 ТА ПРОБЛЕМЫ В УМОВАХ КАРАНТИНУ
ДЗ «Днтропетровська медична академ1яМОЗ Украти»
кафедра онкологИ та медично'1радюлогп
(зав. - д. мед. н., проф. I.M. Бондаренко)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Oncology and Medical Radiology
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: kafedraradonco@gmail.com
Цитування: Медичт перспективы. 2020. Т. 25, № 2. С. 4-12 Cited: Medicni perspektivi 2020;25(2):4-12
Ключов! слова: пандем1я Koponaeipycy, дистанцшне навчання, навчальт комуткаци, логктика навчання, методолог1я навчання
Ключевые слова: пандемия коронавируса, дистанционное обучение, учебные коммуникации, логистика обучения, методология обучения.
Key words: coronavirus pandemic, distance learning, academic communications, training logistics, training methodology
Реферат. Дистанционное обучение: возможности и проблемы в условиях карантина. Завизион В.Ф., Бондаренко И.Н., Аверин Д.И., Ходжуж М.И., Давлетова H.A., Чередниченко H.A., Прохач A.B., Машталер В.Е., Дмитренко Е.А., Логвиненко В.В., Кислицина B.C., Суховерша A.A., Хворостенко Ю.М., Эльхажж М.Х., Суздалев П.Л., Миронюк Т.Ф., Кихтенко H.H., Грабовский Ю.В., Смолина Е.В., Баранов И.В. Срочное внедрение дистанционного образования в учебный процесс в связи с пандемией COVID-19 превратилось в спонтанный эксперимент, потребовавший принятия экстренных решений, поиска эффективных механизмов реализации учебного процесса и анализа происходящего. Возможности современных цифровых технологий позволили быстро настроить информационную составляющую обучения и контроль знаний студентов. Проведен детальный анализ коммуникаций профессорско-преподавательского состава кафедры между собой и анализ особенностей обучения и самообразования студентов при изучении медицинской радиологии и онкологии на основании ответов и комментариев с использованием платформ Google classroom, Socrative, месенджера Telegram и т.п.. Детально изложены вопросы коммуникативных отношений между преподавателями, между преподавателями и студентами, между студентами, психологические аспекты дистанционных отношений, вопросы языка обучения, логистика дистанционного образования и методологические проблемы. Выдвинуто предположение, что дистанционное образование может быть равноэффективным очному для теоретических предметов, но при изучении клинических дисциплин приоритетными должны быть традиционные методы обучения, предполагающие работу студента у постели больного. С учётом технических возможностей и высокого риска развития экстремальных и чрезвычайных ситуаций, предложено внедрить постоянную готовность к дистанционному образованию, создать украинский дистанционный имитационный сервис курации больных. Указано на важность использования государственного языка в обучении как основы овладения профессиональным украинским языком и английского языка как базы для освоения международного медицинского опыта.
Abstract. Distance learning: opportunities and challenges in quarantine. Zavizion V.F., Bondarenko I.M., Avierin D.I., Hojouj ML, Davlietova N.O., Cherednychenlo N.O., Prokhach A.V., Mashtaler V.E., Dmytrenko K.O., Lohvynenko V.V., Kyslytsyna V.S., Sukhoversha O.A., Khvorostenko Y.M., Elhajj M.H., Suzdalev P.L., Myroniuk T.F., Kichtenko I.N., Hrabovskyi Y.V., Smolina K.V., Baranov I.V. The urgent introduction of distance education into the learning process due to the COVID-19 pandemic has become a spontaneous experiment, requiring
urgent decisions, effective mechanisms to implement into the educational process and analysis of ongoing educational process. The possibilities of modern digital technologies made it possible to quickly set up the information component of education and to controle student's knowledge. A detailed analysis of the communication between the faculty members of the department among themselves and analysis of the features of teaching and self-education of students in the field of medical radiology and oncology based on answers and comments with using Google classroom, Socrative, Messenger Telegram, etc. was made. Issues of communicative interaction between faculty members and students, psychological aspects of distance communication, language of instruction, logistics of distance education and methodological problems are described in details. It has been suggested that distance education may be equally effective for theoretical subjects in full-time study form, but when studying clinical disciplines, the priority should be given to traditional methods of teaching, involving student's bedside training. Taking into account technical possibilities and high risk of development of extreme and emergency situations, it is suggested to introduce permanent readiness for distance education, to create all - Ukrainian distance imitation service of patients ' follow-up. The importance of using the state language in training as the basis for mastering the professional Ukrainian and English language as the basis for mastering international medical experience is indicated.
В умовах карантину, зумовленого пандем1ею коронав1русу СОУЮ-19, чн не единим можли-вим вар1антом здобуття знань стае дистанцшне навчання (ДН) - сукупшсть технологш, що забезпечують доставку студентам основного обсягу навчального матер1алу, штерактивну взаемод1ю студенпв \ викладач1в у процес1 навчання, надання студентам можливосп самостшно! роботи з навчальними матер1алами та в процес1 навчання [5, 6, 7, 8]. ДН передбачае 4 тиии суб'екпв: студент, тьютор (репетитор, наставник, викладач), оргашзатор (плануе та координуе навчальну д1яльшсть) та адм1-шстратор (забезпечуе стабшьне функцюнування системи, виршуе техшчш питания, слщкуе за статистикою роботи системи) [3, 5].
Термшовий перехщ на ДН потребуе перегляду та модифшаци методолопчних категорш: педагопчно! теорн, педагопчно! концепцн, педагопчно! ще!, педагопчно! законом1рносп та педагопчних принцишв [1,3,4,9, 10].
Оскшьки тривалють карантину не може бути прогнозованою, концептуального характеру на-бувае ¿дея посилення самостшносп у ДН студенпв, коли взаемод1я викладача й студента вщбуваеться у в1ртуальному простор^ обое вони перебувають за своши комп'ютерами й спшкуються за допомогою 1нтернету.
Поширення СОУГО-19 спонукало до термшо-вого перегляду можливостей дистанцшних технологш навчання та сприяло впровадженню 1х як основних навчальних технологш для забезпечення безперервносп навчального про-цесу в умовах екстремального стану. Не став виключенням Державний заклад «Дншро-петровська державна медична академ1я МОЗ Украши» (ДМА). Вщповщно до ршення Уряду Украши в1д 11 березня 2020 року №211 «Про запобпання поширенню на територ11 Укра1ни коронав1русу СОУГО-19», наказу МОН Украши вщ 11.03.2020 № 1/9-154 щодо запровадження
карантину для Bcix тип1в заклад1в осв1ти наказом № 49-ОД в1д 11.03.2020 «Щодо готовносп медич-Hoi' академ11 для проведения профшактичних заход1в з недопущения поширення випадюв COVID-19 в MicTi Дшпро» та наказом № 50-ОД вщ 11.03.2020 "Про орган1зац1ю осв1тнього процесу в академн в умовах запобпання поширенню коронав1русу» в академй введено карантинний режим та термшово впроваджене ДН [5, 11].
Мета роботи - проанатзувати досв1д ДН на кафедр1 онколог!! та медично! радюлогп. Ви-значити основн1 проблеми, що виникають при дистанцшному вивченн1 променево! д1агностики, променево! терапй, онкологй, ращацшно! медицини, розглянути можливост1 i'x запобпання та вир1шення.
Проведений детальний анатз комун1кацй професорсько-викладацького складу кафедри м1ж собою з використанням Viber-чату, анатз особливостей навчання та самоосв1ти студенпв 3-6 Kypciß ДМА при вивченш медично! рад1о-norii та онкологи на ochobI в1дпов1дей та коментар1в з використанням платформ Google classroom, Socrative, месенджера Telegram тощо.
Технологи ДН з використанням платформи Google classroom з початку 2019-2020 навчального року в тестовому режим1 застосовувалися кафедрою з метою оргашзаци самостшно! шд-готовки студенпв з онкологи. Платформа Socrative протягом останшх декшькох роюв використовувалася нами в треншговому режим1 з метою шдготовки студент1в до тестування «Крок-2». Сво!м досв1дом ми под1лилися на навчально-методичнш конференц1! академй «Перший досвщ впровадження едино! модел1 проведения практичних занять на кафедрах медико-б1олог1чних дисциплш (результати та перспективи)» 28 с1чня 2020 року та в публшаци «Integration of Electronic Education Methods in the Practice of Higher Medical Education» (Crimson
Publishers) [8]. То ж термшове впровадження ДН не стало для кафедри чимось надзвичайним. Однак довелося докласти чимало зусиль для термшового доповнення занять шформацшним контентом, навчальним вщеоматер1алом, задачами та тестами з ycix дисциплш, що викладаються кафедрою (онколопя, променева д1агностика, променева терашя, ращацшна медицина, ктшчне вивчення лшарських засоб1в) для Bcix факультенв трьома (укра!нською, росшською, англшською) мовами навчання. Зна-добися також додатковий час для навчання сшвроб1тниюв, яю в подальшому взяли на себе роль адмшютратор1в.
Для ДН ми використовуемо платформи Socrative (https://socrative.com/), Google classroom (https://classroom.google.com/), Sitetv (https://www.sitetv.net/), сайт ДЗ «ДМА» (https://www.dsma.dp.ua/), сайт студентського на-кового гуртка кафедри https://onco.school.blog/, конференцсервю Zoom (https://zoom.us/)/ та Telegram. Платформа Youtube застосована для завантаження лекцш, шструкцш, клшчних випадюв тощо. Оперативний зв'язок та коор-динащя дш сшвробпниюв здшснюеться через cepBic Viber та телефоном. Для координаци дш студенпв застосовуеться Telegram Messenger (https://telegram.org/) та телефонний зв'язок.
Поеднання можливостей кожного сервюу дозволяе усшшно в режим1 реального часу про-водити ДН, надавати студентам шформацшну шдтримку, контролювати виконання завдань, роботу з тестами, коментувати в1дповщ1 та направляти дп студенпв. Разом з цим, практика дистанцшних занять висвплила багато взаемо-пов'язаних питань, як1 ми умовно розподшили на комушкативш, лопстичш, методичш.
Комушкацшш питания ми розподшили на навчальш (м1ж викладачами, м1ж викладачами та студентами, м1ж студентами), психолопчш та
MOBHi.
Комушкащя м1ж викладачами демонструе таю особливостг
BiK викладач1в, i'x звичний стиль викладання р1зний, вщповщно р1зний р1вень володшня комп'ютером. Оптишзувати педагопчну д1яль-н1сть дозволяе ч1ткий розподш обов'язюв: шд-готовка матер1атв, перев1рка, дистанцшне ведения журнал1в тощо.
Необхщна постшна комушкащя м1ж сшв-роб1тиками кафедри. Спшкування виходить далеко за меж1 робочого часу, часто погляди на виршення проблем значно р1зняться, ¿нод1 вщчуваеться внутршнш сиротив щодо виконання Tie! чи шшо! роботи (шод1 аж до
¿гнорування доручення), що призводить до вщчуття псиолопчного напруження в колективг Бшьша частина обм1ну думками та шформащею вщбуваеться в Viber-чап, що дозволяе практично документувати конкретш розпорядження, думки, зауваження, диспути тощо. Дотримання етичних норм спшкування, своечасного переводу думок на ¿Hmi теми дае можливють зменшити емоцшну напругу, та, в результат!, знайти правильне ршення проблеми.
Комушкативш питания м1ж викладачами i студентами базуються на повному розумшш того, що студенти теж опинилися в незвичних умовах i 1м необхщно немало зусиль, щоб гармошзувати взаемод1ю з р1зними кафедрами, на яких нова оргашзащя навчального процесу мае сво1 особливосп. Водночас здобуття нових знань - одна з найважчих справ людини, але вивчити, набути знания замють студента неможливо. Саме студент повинен докладати для цього зусилля, функщя викладача - допомогти йому в цьому.
Наш досвщ дистанцшного викладання показуе такий спектр комушкативних питань м1ж викладачами i студентами.
Деяю студенти рееструються на дистанцшних сервюах шд вигаданими ¿менами. Це ускладнюе i'x щентифшащю та потребуе чимало часу викладач1в для переписки з вимогою змшити шкнейм на справжне ¿м'я.
ДН потребуе постшно! комушкацп 3i студентами. Передуем використовуються персо-нальш номери телефошв викладач1в. Питания, що обговорюються, мають передуем лопстич-ний характер, але, досить часто i теоретичний, практичний, рекомендацшний i т. п. Це забирае досить багато часу викладача. Деяю студенти, втрачаючи почуття такту, телефонують у позаробочий час, шод1 шзно ввечер1, а то i вноч1. Платформа Google classroom надае можливють спшкування шляхом листування через меню «Потш». Окр1м суттевого скорочення теле-фонних розмов, таке спшкування е доступним для Bciei аудиторй i тому питания студенпв стають обдуманими, якнайкраще артикульова-ними та зваженими. Викладач мае можливють вщповюти в зручний для себе час. До того ж д1алог зберпаеться, у раз1 необхщносп його можна переглянути будь-коли. М1нусом цього е спам-завантажешсть електронно! пошти.
Ще одним комушкативним ршенням е використання Telegram-каналу для в1дповщ1 на питания студенпв, письмов1 консультацй щодо виконання завдань та пошуку додатково! л1тератури, зворотнього зв'язку. Використання
месенджер1в значно зменшуе завантажешсть на пошту, але вимагае вщ викладача значно бшьше зуснль для пояснень та аргументацн.
Значно зменшуе навантаження на внкладач1в розмщення на осв1тн1х платформах розклад1в занять, календарно-тематнчннх плашв. Це до-зволяе студентам самостшно ор1ентуватися в тема-тищ поточннх, пропущених та майбутшх занять.
Часто виникае необхщнють коментуватн вщповда студенпв. 1ндивщуальш коментар1, зазвнчай, видим1 лише викладачам i студенту. Але студентн дшяться отрнманою шформащею м1ж собою, що часто призводить до дублювання вщповщей. Досв1чений внкладач це пом1чае, i вщповщно, може зннзнтн оцшку. Очевидно, що ¿ндивщуальш коментар1 не завжди е доцшьними, або ж вони мають бути нацшюючого характеру, без конкретно! шдказки або тлумачення, найкраще - звернути увагу студента на те чи шше наукове джерело, опрацювавши яке, вш зможе знайти в1рну вщповщь. Бшьш рацю-нальними е коментар1 через меню «Попк», але лише теля того, коли завдання оцшене й оцшки вщправлеш студентам.
Не потребують коментар1в завдання, що потребують знань лабораторних норм, анато-м1чних структур тощо, завдання, на яю 100 вщсотюв студенпв дали иравильну вщповщь. Чи потребують коментар1в завдання, де лише поодиною студенти вщповши неправильно, мае виршувати викладач, виходячи 3i свого досвщу.
Замють вщповщ шод1 студенти ставлять кошю якогось тексту, що знайшли в штернеп, шод1 навпъ не прибравши з нього рекламну шформащю.
Питания академ1чно! добропорядносп взагал1 е нагальним в умовах ДН. Тому перев1рка текст1в на плаг1ат, особливо якщо мова йде про роботи на кшталт реферату чи курсово!, е необхщною. Так, при виконанш под1бних роб1т у деяких трупах оригшальшсть тексту становить менше 20%, а в деяких випадках 1-2%. При цьому -жодних посилань на джерела шформацн. Не менш важливою е проблема передач! курсових роб1т наступним трупам.
У кожнш академ1чнш rpyni е хоча б один студент, який несвоечасно виконуе або з певною регуляршстю пропускае виконання деяких завдань. Б1льш1сть студенпв попереджають наперед про неможлив1сть вчасного виконання роботи, проте ¿снуе певна група студенпв, як1 не вважають за необхщне ¿нформувати про затримку. Вони, як правило, не вщповщають на листи викладач1в на email, а в деяких трупах, що не вщр1зняються стараншстю, старости нав1ть
часто не в1дпов1дають на дзвшки викладач1в та активуються лише теля втручання деканату.
На Kypci онкологи практикуються вщпов1д1 студент1в лише в друкованому вигляд1, що значно полегшуе перев1рку. Водночас на курсах променево! д1агностики та променево! терапй практикуеться написания вщповщ1 на nanepi з подальшим И фотографуванням та розмщенням фото в Google Knaci. Це вкрай ускладнюе роботу викладач1в, оскшьки фото не завжди як1сне, почерк часто нечитабельний. Фотографн ж займають значно бшьше об'ему пам'ян на Google-диску, що може призвести до необхщ-носн И платного розширення.
При традиц1йному денному навчанн1 м1ж студентом та викладачем установлюються певш в1дносини, як1 проявляються симпат1ями, анти-пат1ями чи нейтральними стосунками. Екран моштора знеособлюе як студента, так i викладача. Стосунки ц1лком формальш, лише на основ1 написаних студентами чи викладачами текст1в. Проте шод1 студент (ут1м, може i викладач?) сво1ми необережними або спец1ально компрометуючими записами може спровокувати конфлшт. 1нод1 студенти таким чином пред'являють претензн до низьких оц1нок, знаючи/розум1ючи при цьому, що ix в1дпов1д1 списаш або неправильн1. Мистецтво викладача мае проявитися в максимум! педагопчно! дипло-матй заради згладжування конфл1кту, бшьше того, щоб студент ще i виню з цього конфлшту корисний для себе висновок.
Одшею з особливостей комушкацп в сту-дентських групах е обм1н в1дпов1дями. Так, протягом карантину ми щодня стикаемося з проблемою, коли 2-3 або бшьше студенпв мають абсолютно однаков1 вщповщ1, ¿нод1 i'x в1др1зняе лише мова викладення (укра!нська та росшська). Причиною е обм1н в1дпов1дями пом1ж студентами. Складаеться враження, шбито студенти просто д1лять питания м1ж собою, кожен з них шукае в1дпов1дь на одне - два питания, а поим обмшюються м1ж собою. Дал1, щоб не було плаг1ату, кожен пише в1дпов1дь сво!ми словами. 1накше складно пояснити, як на достатньо складне питания правильно вщповщае майже вся ауди-тор1я, при цьому нав1ть якщо е якась неточтеть, вона повторюеться з в1дпов1д1 у в1дпов1дь.
Про психолопчш проблеми комун1кацй" в навчальних закладах можна говорити багато, але е проблема, що викристал1зовуеться окремо i на яку не можна не звертати уваги - проблема порушення суб'ект-суб'ектних в1дносин учасни-к1в навчального процесу. Серед таких актуальним е питания дев1антних ексцес1в збоку
студенив. У нашш практищ мали мюце не-коректн1 вщповщ!, що не мали шякого вщ-ношення до иоставленого питания, агресивш коментар1, шод1 вкрай образливого характеру стосовно викладача. Пережити таку поведшку без зайвих емоцш було складно, впм нам вдалося зберегти витримку, студенти ж виба-чилися за свою поведшку.
Мовна проблема - окремий i надзвпчайно актуальннй аспект комушкацп. Не обгово-рюеться необхщшсть вшьиого володшня державною мовою та украшською медичною професш-ною мовою [6]. Професшиа мова формуеться протягом навчання у закладах вищо! ocbIth. Украшсью студенти досить часто як у житп, так i в иавчаиш иадають перевагу росшсьюй мов1. Така закоиом!ршсть спостерпаеться i при дистаицшиому иавчаиш Не заперечуючи важли-в1сть володшня шоземною мовою, ми не знижуемо оцшкп за вщповщ! росшською, але максимально намагаемося вести д1алог украшсь-кою, навпъ коли студенти вщповщають на завдання росшською.
Бшьшють викладач1в кафедри в тш чи шшш Mipi волод1ють аиглшською мовою, але юльюсть викладач1в, що вшьио волод1ють м1жнародною мовою навчання, все ж обмежена. Тому при ДН студенпв з англшською мовою навчання головне навантаження лягае якраз на цю обмежену групу викладач1в.
Анатз показав низку логктичних особли-востей, яю слщ враховувати.
CepBic «Google classroom» потребуе ство-рення окремого акаунту, осюльки функцюну-вання навпъ одного класу супроводжуеться великим обсягом листуваиня через email, заспам-люе всю пошту та створюе проблеми з пошуком лисив, що не стосуються клас1в. Величезний пот1к шформацп швидко заповиюе Google диск, що може в найближчому 4aci поставити питания про кушвлю додаткового м1сця.
Кафедрою до введения карантинного режиму створювався навчальний пос1бник з оиколог11, який був майже готовнй до заключного редагування. Для забезпечення иавчальиого процесу з онкологи власним методпчнпм мате-р1алом роздши пос1биика були терм1иово в1дредаговаи1, переформатоваш з .docx в .pdf та у вигляд1 окремих буклет1в розмщеш в Google класи в1дпов1дио до тем занять. На корисш ресурси, що е у в1льному доступ! в штернет1, створен1 в1дпов1ди1 посилання. Ми маемо також електронн1 шдручники, як1 в1дсути1 у в1льиому доступ! в штернет!, здеб1льшого англомовн!, та яю внкорпстовуються для навчання в провщних
медичиих ун!верситетах св1ту. Аби не пору-шувати авторських прав, ми розмютили !х у телеграм-каиал!, доступом до якого е лише одне посилання, що розмщене на сайт! наукового студентського товариства кафедри.
Технологи ДН р1зняться залежно вщ орга-н!зац1! занять.
Так, у студенпв 3-х курс1в заняття проводиться стр1чками протягом иавчальиого семестру/року, на 4 - 6-х курсах - циклами вщ 3 до 9 навчальних дшв залежно в1д курсу та предмету.
На 3 курс! е необхщшсть постшного швид-кого поповиения иавчальиого та контролюючого контенту украшською, росшською та англ1йсь-кою мовамп протягом усього перюду дистаи-ц1йиого навчання для р1зних факультет1в, як1 вщр!зняються за тематикою («Променева д1агностика» та «Променева терашя», а також «Радюлопя» для стоматолог!чиих факультет!в). Одиочасио на 3 курс! навчаються 33 академ1чш групи, кожне заняття в них вщбуваеться за розкладом 1 раз на 2 тижш Сп!вроб!тиики, яю оц1июють знания студент!в 3-го курсу, одно-часно мають контролювати усшшшсть близько 1000 студеит!в. Це призвело до оди!е! з осиовиих проблем, що постають у режим! карантину -страшенного браку часу при перенавантаженш викладач1в, залучених до ДН.
На старших курсах створен! повноцшш класи, яю з циклу в цикл можуть дублюватися. Проте два послщовш цикли з онкологи показали, що кожей наступний цикл повинен мати хоча б деяю вщмшност! вщ попереднього, осюльки деяк1 студенти кошюють матер1али та можуть передавати !х наступиим трупам. Т1 ж, у свою чергу, використовують отриманий матер1ал в якост! в!дпов!дей. Незначна змша умов кл!н1чних завдаиь (вш, стать хворого, супути! захворю-вання, лши, що використовувались, питания аргументованих вщповщей) ускладиюе обм1и !нформац1ею. Ця практика виправдовуеться вже в деюлькох посп1ль трупах студеит!в, що вивчають онколопю.
Робота ускладнюеться через студенпв, як1 несвоечасно внконують завдання, та тих, хто мав пропуски до карантину ! в попередньому семестр!. У зв'язку з ¿золяцшними обмеженнями отримання дозволу деканату на вщпрацювання стало неможливим, наказом по академй студентам дозволено вщпрацювати пропущен! заняття дистанцшно без документа. Для цього нами створен! окрем! класи. Як альтернатива, студент може приеднатися до поточно! теми в груш, що навчаеться в поточний момент часу. При цьому шдтримка контакту з боржниками,
мошторинг i'x усшшносн, призначення додат-кових завдань додають роботи та забирають час викладача.
Застосування тестовых завдань зменшуе дефщит часу та навантаження на викладач1в, проте ми не можемо вщмовитись вщ задач, яю для виршення потребують лопчних висновюв чн застосування меднчннх знань.
Задля об'ектив1зацн оцшок навчальш сервюи, яю дозволяють контролюватн знания студенпв (Google classroom, Socrative), мають бути вщ-повщно налаштоваш, щоб студенти не бачили правильних вщповщей та не бачили вщповщей один одного. При створенш та програмуванш тестових завдань важливо, окр1м правильно! в1дпов1д1, додавати не менше 4 дистрактор1в, включати режими иеремшування теснв та вщповщей.
Медична осв1та передбачае роботу студенпв, особливо старших курс1в, бшя л1жка хворого, з наступним написаниям icTopii' хвороби або протоколу курацн. Кафедрою створено електрон-ний протокол курацн хворого, максимально адаптований до протоколу курацн, що засто-совуеться на державних юпитах, але з урахуванням онколопчного компоненту. Плануемо створення вщео з демонстращею хворих, збору анамнезу, огляду, д1агностичних процедур. Раптове введения карантину по-збавило нас тако! можливосн, то ж власного вщеоконтенту з куращею хворих нараз1 ми не маемо. Для дистанцшно! ¿м1тацн курацн англо-мовних студенпв ми застосовуемо сервю MedSims платформи MedScape. Иого перевагою е те, що, окр1м клшчно! ситуацп, студент отри-муе i додатков1 матер1али у вигляд1 шструкцш, иояснень тощо. Залишаеться виршити питания з доброиорядшстю англомовних студенпв, оскшь-ки ми часто констатуемо кошювання пояснения та застосування копи в якосп в1диовщ1. На жаль, под1бного украшомовного, чи хоча б росшсь-комовного контенту ми не маемо, англомовний контент для украшських студенпв поки що залишаеться складним для сирийняття.
Для зручносн роботи викладач1в та за-безпечення вчасно! перев1рки великого масиву вщповщей ми рекомендуемо студентам давати вщповщ1 на питания до 16 години поточного дня заняття. Оскшьки студент до вказано! години мае право перев1рити сво! вщповщ1 та вииравити i'x, ми рекомендуемо не ставити оцшки до 16.00, або, принаймш, не шдтверджувати i'x. Розу-м1ючи, що можуть бути поважш причини, з яких студент не встиг вчасно вщповюти на питания, ми залишаемо вщкритими класи, а студентам, яю
мають борг, нагадуемо про необхщшсть скла-дання завдань через коментар1 в меню Попк (студенти при цьому отримують листи з нага-дуванням на email). Для забезпечення можли-BOCTi роботи в класах у зручний для них час ми вщкриваемо i'x заздалепдь.
Вочевидь, у зв'язку з шдвищеним наванта-женням деяю опНпе-сервюи можуть працювати менш стабшьно, шж звичайно. Так, у робой сервюу Socrative часпше, шж paHime, трап-ляються розриви зв'язку при тестуваннА, у зв'язку з чим студенти мають повторно заходити в сервю, рееструватися та проходити тестування.
За иерюд карантину сайт ДМА декшька раз1в зазнавав Ddos-атак, що на деякий час унемож-ливлювало роботу студенпв через меню «Дис-танцшне навчання». Оскшьки для дистанцшного навчання нами обраш бшьш стшю до иод1бних атак сервюи на глобальних платформах (Google), свш сервер i домен для роботи шформацшного сайту студентського онколопчного наукового товариства, ми не мали таких проблем.
При розробщ дистанцшного навчання ми з1ткнулися з низкою методолопчних питань.
Наближення в1тчизняних навчальних ирограм до ировщних св1тових передбачае також i схожу базу шформацшних pecypciß, теснв, завдань, треншгових ирограм, оцшочних шдход1в.
Ми уже говорили про шформацшну частину Google клас1в. Незважаючи на обмежений доступ студенпв до первинно илатних pecypciß, все ж залишаються сумшви щодо абсолютно! законносн такого доступу.
Тести та завдання для студенпв у бшьшосп сво1Й ми взяли з м1жнародних електронних pecypciß IFOM, USMLE, Свропейсько! школи онкологи тощо. Для украшо- та росшськомовних студенпв вони перекладеш вщповщно украшсь-кою чи росшською мовами, для англомовних -викладеш в орипнат. Частина завдань створена нами за зразком шоземних.
Переклади та власноруч створеш матер1али шод1 потребують додаткового редагування, до якого ми намагаемося шдключити весь колектив кафедри. Це приховуе загрозу викривлення cyTi тесту чи завдання, тому до таких дш ми вдаемося лише у вииадку неоднозначносн перекладу чи смислу перекладеного матер1алу.
Чи не найактуальшшою проблемою при створенш клас1в для нас стала складшсть зав-дань. Звичний тдхщ до викладання дисциилш базувався на тез1, що ми готуемо с1мейного л1ка-ря/лшаря загально! практики, який мусить opieH-туватися в загальнш ситуацп', ироводити достатньо стандартш для с1мейно! медицини/загально!
практики обстеження та лшування, скриншг та профшактику, а в раз1 иеобхщиосп застосування високоспещатзоваиих техиологш хвор1 на-правляються в спещатзоваш клшши. Пошук шформацшиих матер1ал1в, завдань та теспв у м1жнародних навчальних базах показав, що обсяг зиаиь, якими студент мае оволодии при вивченш дисциплши, виходпть далеко за меж1 прийнятого в иашш кра!ш. Практика ж роботи з1 студентами та Штернами, подальше спшкування з лшарями загальнолшувально! мереж! показують достатньо низький р1вень виживаносп знань, здобутих шд час навчання в академй. Тож посилеиия вимог до опанування розширеиим обсягом шформацй, на наш погляд, виглядае цшком виправдаиим, а пошук шформацй для виршеиия складного питания залишае вщбитки в пам'яп студента та стане йому в нагод1 в майбутньому.
Значна юльюсть навчальних ресурс1в е доступною англшською мовою, доспть часто у вшьному доступ! або е безкоштовиою, хоча потребуе реестрацй. Позищя кафедри полягае в тому, що студента повинш користуватися цими ресурсами без перекладу на украшську чн росшську мови. До того ж користування англо-мовними першоджерелами паралельно з вивчен-иям предмепв сприяе розвитку аиглшсько! мови професшиого спрямуваиия. 1иод1 ми зустр1чаемо спротив з1 стороии студенпв, яю стверджують, що вони не зобов'язаш навчатися шоземною мовою, осюльки навчаються в Укра!ш та мають бути забезпечеш украшомовиими або росшсь-комовиими джерелами. Слщ зауважити, що у вшьному доступ! е велика кшьюсть шформацшиих джерел росшською мовою, посилаиия на дек! з них е в створених нами класах.
У бшьшосп створених нами клас1в е вщео-лекц!! (як власного виробництва, так ! з штер-нету) або посилаиия на вщеолекцп (в т.ч. на https://www.sitetv.net/). Як показуе аиал!з, середия тривалють перегляду лекц!! не пере-вищуе 6 хв., а утримання аудиторй е досить иизьким (в!д 8 до 20%). Можна додати до класу питания, вщповщь на як! студенти можуть отримати, лише переглянувши лекщю, але такий шдхщ не гарантуе утримання студента, а може спонукати його до пошуку альтернативних та не завжди коректнпх джерел шформацй.
Для прискорення перев!рки завдань мае бути створена база ключ!в до теспв або так званих ¿деальних в!дпов!дей на питания. У той же час викладач, що перев!ряе завдання, мае ор!еи-туватися на правильну в!дпов!дь та адекватно оцшювати лог!ку л!карського мнслення студенпв. Сл!д зазначити, що тестов! питания
IFOM, USMLE дуже складно знайти в мереж!, необхщно використовувати плати! платформи, але вони не дають пояснень до правильних чи неправильних вщповщей, а зазвичай лише указують на правильний дистрактор. Тому так! тести потребують пошуку аргументування до правильно! вщповщ!, а для цього ми вико-ристовуемо найсучасшш! шдручники для п!д-готовки до цих теспв шд редакц!ею Kaplan -medical.
висновки
1. Практика викладання в екстремальних умовах продемонструвала, що ДН може бути р1вноефективним денн1й ocbítí для теоретичних дисциплш. Разом з тим, навчання в медичному вищому навчальному заклад!, i, зокрема, на ктшчнш кафедр!, мае практичну частииу, де студент мусить контактувати з пащентами, оволод!ватн медичними навичками та ман1пу-ляц1ями. Тому дистанцшне вивчеиия кл!н1чних дисципл!и не може замшити осв1ту в !! традиц1йному вигляд!.
2. Анал1з досвщу ДН в умовах високо! ешдемюлопчно! иебезпеки, що тягие за собою значне психоемоцшне иапружения в суспшьств!, показав низку проблем, що потребують урахування та, як правило, швидкого виршення, серед яких комун!кац1я м1ж сп!вроб!тииками кафедри, комуи!кац1я м1ж викладачами i студентами (аж до порушення суб'ект-суб'ектних в!дносин), комун!кац1я студенпв м1ж собою, лог!стичн! та методичш проблеми. Адекватие та пост1йне мошторування проблем, спок1йне, без зайвих емоцш, реагування на 3míhh ситуацй та комушкативш проблеми, що вииикають, е запорукою спок1йиого та як1сиого ДН.
3. Стовщсоткове ДН, як вимушена акщя, може застосовуватнся лише в екстремальних ситуащях. У раз! тривалого застосування такий вид навчання може призвести до зниження иавчальио! мотивацп студент!в, профес1йного вигораиня та втрати штересу до викладацько! д!яльност1 викладач!в. «Живе» сп!лкуваиня, д1алог, можлив1сть працювати в практичних умовах кл!н1ки значно бшьше сприяе виховаиию майбутиього поколшня медичних прац!виик!в. Разом з тим, набутий досвщ стане в!дм1нною шдмогою для позааудиторио! роботи студеи!в.
4. Ситуащя, що потребуе екстреииого застосування ДН, може настати будь-коли, будь-де i з будь-яко! причини. Навчальним закладам необхщно бути готовими до цього в будь-який момент часу. Сучасш техшчш можливост! дозволяють створити повноцшний иавчальиий контент. 3 урахуванням можливого настання
екстрених ситуацш, що можуть потребувати негайного застосування вщдалеиого навчання, программ та технологи ДН мають бути готовими до застосування, незалежно вщ умов, в яких працюе навчальний заклад (мирний чи военний стан, природня чн техногенна безпека тощо).
5. Назрша нагальна иеобхщшсть створити украшський дистаицшиий сервю iMÎTa^i курацй' хворих за прикладом MedSims.
6. Використання украшсько! мови в иавчаиш, украшських шдручииюв, иерекладених украшсь-кою мовою cbîtobhx джерел, власних мето-дичних розробок та лекцш, ктшчиих випадюв i3
власного досвщу, власних вщеоматер1ал1в мають стати педагопчиим принципом, який формуе нацюнальну свщомють, розвивае мовну практику; прнщеплюе шаноблнве ставлення до медичних досягнень Укра1нн. Використання англомовних шдручниюв та шшого англо-мовного навчального контенту сирияе розши-ренню знань як викладач1в, так \ в1тчизняних та шоземиих студенпв, дозволяе оволод1ти надбан-нями св1тово1 меднчно! науки.
Конфлшт штерешв. Автори заявляють про вщсутшсть конфлшту штерешв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гавршова Л.Г, Катасонова Ю.1. Теоретичш аспекти впровадження дистанцшного навчання в Ук-pai'Hi. Oceimonozi4Huu дискурс. 2017. Т. 16-17, № 1-2. С. 168-182.
URL: http://od.kubg.edu.ua/index.phpZjournal/article/vie
w/433/362)
2. ГладушВ.А., ЛисенкоГ.1. Педагопка вищо! школи: теор1я, практика, icTopin: навч. nociö. Дн1пропетровськ: TOB «РоялПринт», 2014. 417 с.
3. Дистанцшна осв1та. Вища осв1та. 1нформа-дшно-анаттичний портал про вищу осв1ту в Укра1ш та за кордоном. URL: http://vnz.org.ua/dystantsijna-osvita/pro (дата звернення: 17.04.2020).
4. Дистанцшна освгга: навчальн1 заклади, як1 надають можлив1сть навчатись вщдалено. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/distancijna-osvita (дата звернення: 17.04.2020).
5. Корбут О. Г. Дистанцшне навчання: модел1, технологй, перспективи. Hoeimni oceimm технологи в контекстi Сероттеграцгг. матер1алиХ м1жнар. наук,-практ. конф. (Ки1в,14 с1чня 2015), Ки!в: КП1. URL http://confesp.fl.kpi.ua/ru/node/1123 (дата звернення: 17.04.2020).
6. Краевська Г. П. Украшська мова як 3aci6 профе^йного сп1лкування медика (актуальн1 пробле-
ми сучасного медичного терм1нознавства). Вшниця, 2016.48 с.
URL: https://dspace.vnmu.edu.ua/bitstream/handle/12345 6789/422/мoвa%20пpoф...pdf?sequence=l&isAlloved=y
7. ЯгуповВ.В. Педагог1ка як наука. Предмет i об'ект педагог1ки. Педагоггчна теоргя i практика. Онлайн-б1блютека осв1тньо1 та науково! л1тератури. URL: https://eduknigi.com/ped_view.php?id=34
8. AvierinD., ZavizionV., Bondarenkol., HojoujM., Prokhach A. Integration of Electronic Education Methods in the Practice of Higher Medical Education. Novel Practices in Medical Study. 2020. Vol. 1, No. 1. NPMS.000501.2020.
9. Five Standards of Effective Pedagogy. URL: https://www.tolerance.org/professional-development/five-standards-of-effective-pedagogy (дата звернення: 17.04.2020).
10. Riahi S., Riahi A. The Pedagogy of Higher Education: How to Evaluate the Quality of Training in Morocco to Improve it. Inter. Journal of Engineering Pedagogy. 2018. Vol. 8, No. 1, P. 92-108. DOI: https://doi.org/10.3991/ijep.v8il.7984
11. URL: https://www.dsma.dp.ua/ (дата звернення 11.04.2020).
REFERENCES
1. HavrilovaLH, KatasonovaYI. [Theoretical aspects of the introduction of distance learning in Ukraine]. Osvitolohichnyi dyskus. 2017;1-2(16-17):168-82. Ukrainian. Available from: http://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/433/362
2. Gladush VA, Lysenko HI. [Higher school pedagogy: theory, practice, history: textbook, way]. Dnepropetrovsk: LLC "Royal Print"; 2014. p. 417. Ukrainian.
3. [Distance education. Higher Education. Information and analytical portal about higher education in Ukraine and abroad]. Ukrainian.
URL: http://vnz.org.ua/dystantsijna-osvita/pro (дата звернення 17.04.2020)
4. 4. Дистанцшна освгга: навчальш заклади, яш надають можлив1сть навчатись вщдалено. Ukrainian. Available from: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/distancijna-osvita
5. KorbutOH. [Distance learning: models, technologies, prospects. The latest educational technologies in the context of European integration: materials X international, scientific-practical conf. Kyiv, January 14, 2015]. Kyiv: KPI; 2015. Ukrainian. Available from: http://confesp.fl.kpi.Ua/ru/node/l 123
6. Kraievska HP. [Ukrainian language as a means of professional communication of physicians (current problems of modern medical terminology)]. Vinnytsia; 2016. p. 48. Ukrainian. Available from: https://dspace.vnmu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/ 422/MOBa%20npo$...pdf?sequence=l&isAlloved=y
7. Yagupov W. [Pedagogy as a science. Subject and object of pedagogy. Pedagogical theory and practice]. Pedahohika: Textbook, manual. [Internet]. Kyiv: Lybid; 2002. p. 560. Ukrainian. Available from: https://eduknigi.com/ped_view.php?id=34
8. Avierin D, Zavizion V, Bondarenko I, Hojouj M, Prokhach A. Integration of Electronic Education
Methods in the Practice of Higher Medical Education. Novel Practices in Medical Study. 2020;1(1). NPMS.000501.2020.
9. Five Standards of Effective Pedagogy. [Internet]. Available from: https://www.tolerance.org/professional-development/five-standards-of-effective-pedagogy
10. Riahi S, Riahi A. The Pedagogy of Higher Education: How to Evaluate the Quality of Training in Morocco to Improve it. International Journal of Engineering Pedagogy. 2018;8(1):92-108. Available from: https://doi.org/10.3991/ijep.v8il.7984
11. [Internet]. Available from: https://www.dsma.dp.ua/.
Crana Haflinm^a ao pe^aKuii' 22.04.2020
♦
УДК 614.253.2:378.046-021.68:616-039.75:364-58 (477.63) https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2020.2.206324
1.Л. Височина1, ФОРМАТ П1ДГОТОВКИ С1МЕЙНИХ Л1КАР1В
C.I. Валъчук2, 1 з ПИТАНЬ ПАЛ1АТИВНО! ДОПОМОГИ
I.B. Василевська ß дНШРОПЕТРОВСЬКОМУ РЕГЮН1
ДЗ «Днтропетровсъка медична академ1яМОЗ Украти» 1
кафедра амейно! медицины ФПО
(зав. - д. мед. н., доц. 1.Л. Височина)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украта
КНП «Мюъка клтчна лгкарня № 2» ДМР 2
(дир. - к. мед. н. C.I. Валъчук)
пр. Серг1я Шгояна, 53, Днтро, 49000, Украта
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» 1
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: simed.dnepr@gmail.com
Municipal non-commercial enterprise "City Clinical Hospital No. 2" DCC 2 Sergiy Nigoyan ave., 53, Dnipro, 49000, Ukraine e-mail: gkb2dnepr@ukr.net
Цитування: Медичт перспективы. 2020. T. 25, № 2. С. 12-18 Cited: Medicni perspektivi 2020;25(2):12-18
Ключов! слова: первинна медична допомога, пал1ативна та хостсна допомога, навчання лжар1в-слухач1в за фахом ЗПСМ
Ключевые слова: первичная медицинская помощь, паллиативная и хосписная помощь, обучение врачей-слушателей по специальности ЗПСМ
Key words: primary medical care, palliative and hospice care, training of medical students in the specialty of GPFM
