CC BY
17Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.218-223.
УДК 070:81.246.2(05)
ДИСКУСИ ЩОДО ДВОМОВНОСТ1 НА СТОР1НКАХ ПЕР1ОДИКИ ЯК ЖУРНАЛ1СТСЬКИЙ ПРИЙОМ ФОРМУВАННЯ НАЦЮНАЛЬНИХ Ц1ННОСТЕЙ
Варич М. В.
Кивський нац1ональний ун1верситет культури \ мистецтв, м. Кив, Украна
У стaттi до^джуеться мовна ситуащя в сучаснш укратськш перюдищ. Зокрема, розглядаються дискуси навколо мовного питання. В роботi також вивчаеться вплив газетних текстiв на формування нащональних цтностей та мовт уподобання читачiв.
Ключовi слова: бжнгв1зм, двомовна перюдика, матерiали журналiстiв, газети, мовна ситуащя.
Постановка проблеми. Чимало засобiв масово! шформаци в Укра!ш вщчули необхщшсть повернути юторичну правду як найвищу духовну й етичну цшшсть, подати неспотвореш факти минулого i розпочали просв^ницьку роботу. Велика жанрова палiтра використовуеться газетярами-журналiстами задля досягнення поставлених цшей. Важливе мiсце в розмагтп жанрiв посiдають дискуси та обговорення.
Анал1з остантх досл1джень з проблематики роботи. Дискуси навколо того, якою мовою видавати вiтчизняну перюдику точилися ще з перiоду появи перших укра!нських часописiв. Цьому питанню придiляли увагу А. Животко у книзi «Нездiйсненнi пляни видання укра!нських часопишв», Б. Грiнченко у статп «Тяжким шляхом. Про укра!нську пресу», М. Грушевський у працi «До наших чшаив в Роси». Наразi питання двомовностi набуло бiльш широкого звучання. Нинiшнi науковцi обговорюють сшвюнування двох мов не лише у перюдищ, а i в шших сферах буття. До таких обговорень долучаються науковцi Л. Масенко, I. Дзюба, П. Толочко та ш.
Мета. Дослiдити дискусiйнi матерiали на сторшках сучасних якiсних укра!нських видань, в яких обговорюеться мовне питання та перспективи його виршення в незалежнш Укра!ш. Визначити, як щ матерiали впливають на мовнi уподобання читачiв.
Завдання: 1. Проаналiзувати наслщки впливу, який здiйснюють дискусiйнi матерiали на читачiв; 2. Простежити як в процес дискусiй та обговорень народжуеться конкретний шлях вирiшення мовно! проблеми; 3. Розглянути аргументи сторш, що ратують за одномовнiсть та двомовшсть.
Об 'ектом дослiдження е дискусшш матерiали на сторiнках перюдики.
Предметом дослщження е вплив дискусiйних матерiалiв на свщомють читача, внаслiдок якого формуеться ставлення до нацiональних цiнностей.
Актуальшсть. У 1965 рощ громадський дiяч, письменник i публiцист I. Дзюба у працi «Iнтернацiоналiзм чи русифшащя» запропонував свiй вихiд iз непевно! мовно! ситуаци, що склалася в УРСР, - обговорення мовного питання на вшх рiвнях, починаючи вщ спецiалiзованих конференцiй до дискусiй у преш, на телебаченнi та радю. Вiн поставив риторичнi запитання: «Перше й останне - свобода обговорення, дискуси, суперечки. Чому так пашчно бо!ться цього теперiшня нацiональна пол^ика? Звiдки такий переляк перед людським словом i така iнквiзиторська лють на нього? Чому так ганебно тшають офiцiйнi представники з тих вечорiв i дискусiй, де зненацька зринае нацюнальне питання, чому забороняють, затикають рота -замiсть того, щоб прийти i роз'яснити справу, перемогти в чеснш дискуси, переконати в одвертш розмовi?» [8, с. 112]. Вщтсд мовне питання лишилося нерозв'язаним. Наразi суспiльство штучно подшене на росiйськомовних та укра!нськомовних. А заклик письменника лишаеться актуальним, його взяли на озброення провiднi засобами масово! шформаци.
Зауважимо, що особливу актившсть в обговореннi мовного питання широко виявляють двомовнi газети: «Голос Украши», «День», «Дзеркало тижня», «Високий замок». Змiстова палiтра тако! перюдики вiдзначаеться розма!ттям. На шпальтах преси йдеться про культуру мовлення, мову украшсько! естради та штелтенцп, про сшввщношення мiж укра!нськомовною та росшськомовною друкованою продукцiею. Названi видання е часописами ютори, якi вiдстежують i оприлюднюють данi, котрi iгноруються державними установами та громадськими органiзацiями в Укра!ш. До обговорення видання залучають як науковщв, державних i громадських дiячiв, журналiстiв, так i перешчних читачiв.
Варто прислухатися до факпв, якi наводить «Голос Украши»: у 1997 р. на 100 укра!нських громадян припадало 7 укра!нськомовних i 54 росiйськомовних видань [9, с. 4], газета «Известия» 90 % свого накладу готуе у Москв^ де залишаються i кошти. Укра!на нiчого вiд продажу тиражу цього видання не мае; украшсью верси московських газет «Комсомольская правда в Украине» та «Труд-Украина» часто вмщують на сво!х шпальтах антинацiональнi матерiали.
Укра!нське видання «День» перiодично проводить порiвняння становища росiян в Укра!ш та украшщв у Роси. Зокрема, в матерiалi кандидатiв iсторичних наук Ярослава Федорука та Тараса Чухлiба розповщаеться про вiдсутнiсть освiти та засобiв масово1 шформаци укра1нською мовою в Захщному Сибiрi. Укра1нець iз Сибiру С. Меха розповiдае науковцям, що на свое звернення до мюцево! влади вiдкрити украшсью школи отримав вiдповiдь: «Ми не маемо украшських шкiл в Омськiй област з то! причини, що ми дуже близью, рошяни та украшщ». С. Меха також стверджував, що «...башкири, татари, нiмцi мають сво! обласнi нацiональнi радiопередачi (15 хвилин на тиждень!), а украшщ не мають навт цього» [2, с. 8].
До участ в обговореш щодо утвердження украшсько! преси як за мовою, так i за змютом у «Голосi Украши» долучаеться велика плеяда чиновникiв i вчених. Зокрема, журналiст В. Аблiцов друкуе штерв'ю з тодiшнiм мiнiстром шформаци
З. Куликом та науковцем I. Дзюбою [10, с. 4]. Мшютр констатуе, що з кожним роком рееструеться все бшьше росiйськомовних видань i зауважуе: цю тенденщю припинити неможливо, бо не юнуе вщповщно1 законодавчо! бази. Академш I. Дзюба розмiрковуе над мовною ситуащею, що склалась у 1963 р., коли вш писав статтю «Iнтернацiоналiзм чи русифiкацiя?», порiвнюе тодшш часи з нинiшньою кризою, зазначае, що в минулому i тепер на мовне становище в прес не можна вплинути через «неукрашську спрямовашсть мовного законодавства».
Двомовнi видання «День», «Високий замок» та росшськомовна газета «Кiевский телеграф» залучають до дискусш про роль i мюце укра1нсько1 мови в Укра1ш широку громадськiсть. Ус три газети вмщують на сво!х шпальтах рiзнi погляди. В перших двох виданнях матерiали на пiдтримку укра1нсько1 мови займають бшьший обсяг. Редакцiя «Кiевского телеграфа» друкуе велию за обсягом статп (iнколи на цiлу шпальту, формат А-2) на пiдтримку запровадження двомовност в Укра1ш, наводить аргументи на користь такого запровадження. Жодне з аналiзованих видань не виступае за росшську одномовнiсть. Водночас «Киевский телеграф», вщстоюючи офiцiйну двомовнiсть (неофiцiйна i так поширена в Укра1ш) i розширення прав росшсько1 мови, фактично урiзае права укра1нсько1 мови.
«Дзеркало тижня», «Киевский телеграф», «Високий замок» залучають до обговорення мовного питання популярних письменникiв, телеведучих, «зiрок» i пересiчних украшщв, яким небайдужа доля титульно1 мови. Кожне видання мае сво! професiйнi шдходи у подачi матерiалiв зазначеного змюту. Редакцiя газети «День», зокрема запровадила рубрику «Пошта «Дня»», «Киевский телеграф» - «Речь про речь», а «Високий замок» вдаеться до репортажного стилю, завдяки якому автори розповщають про сприйняття украшсько1 мови в рiзних середовищах -у росшськомовних регiонах, емiграцiйному оточеннi, в колi науковцiв тощо. Наприклад, на сторшках «Дня» опублiкованi матерiали про роль мови у житп письменникiв В. Шевчука i Л. Танюка, науковця-журналютикознавця В. Здоровеги. Окрiм того, кореспонденти цього видання висвiтлюють мовне питання у баченш яскравих постатей минулого: поетеси О. Тел^и, мецената-видавця С. Чикаленка, лiтератора I. Багряного.
«Високий замок» намагаеться здшснити свiй внесок у процес популяризацн та вивчення укра1нсько1 мови. У матерiалах цього видання змальовуються конфлштт ситуацн або казуси, яю трапляються з бшшгвами. Наприклад, в однiй публiкацil переказуеться комiчна, але досить типова ситуащя: двое украlнцiв зустрiчаються в Польщi i починають спiлкуватися росiйською, лише довщавшись, що обое з Украши, переходять на рiдну мову (2003. - 9 листоп.).
Матерiали подiбного змiсту зустрiчаються i в газеп «День». Скажiмо, журналiстка К. Гудзик розповщае, як повсюдно в Донецьку спшкувалася укра1нською мовою [2, с. 4].
«Високий замок» умщуе розповщ публiчних росiйськомовних людей про те, як вони вдосконалюють знання украшсько1 мови. Зокрема, про це розповщають телеведуча каналу «1+1» Л. Добровольська, народний депутат В. Шевчук, письменник А. Курков.
До обговорення питання становлення нацюнально! за змютом та мовою перiодики в «Голос Украши» долучаеться професор В. 1ванов. Вiн наводить приклади пiдтримки национально! преси у Норвегп, Швецiя, Фшляндп, зазначае, що досвiд цих кра!н доцiльно застосувати й Укра!ш [11, с. 4].
Власну думку на питання двомовност висловлюе письменник В. Шевчук на шпальтах газети «Високий замок», зазначаючи: «Я ршучий противник того, щоб в Укра!ш було двi державнi мови, щоб видавалися двомовш газети, журнали, були двомовш паспорти, документацiя тощо. Бо двомовшсть - це символ колонiального статусу Укра!ни» [1, с. 2].
Проти двомовносп, хоча з iнших мiркувань, висловлюеться фiлолог Л. Масенко. В публшацп газети «День» дослiдниця мовних питань зауважуе, що «контакт мов», !х постiйна взаемодiя призводить до порушення мовно! чистоти, шкодить нацюнальнш самощентифшацп: «Витворений у надрах iмперi! мовний бар'ер мiж укра!нським мютом i селом перетворив мiськi центри шдросшсько! Укра!ни з Киевом включно на провшщю Москви, викривив почуття нацюнально! iдентичностi, що послабило до критично! межi почуття нацюнально! солщарност в укра!нському соцiумi» [2, с. 4].
1з авторитетними думками В. Шевчука та Л. Масенко не погоджуеться дописувач рубрики «Пошта «Дня» В. Матвеенков. Останнш вважае двомовшсть виходом iз ситуацп у зросшщених регiонах: «На сходi та швдш Укра!ни треба пропагувати i обстоювати не укра!нську одномовнiсть, а реальну двомовнiсть, яка нинi е чинником консолщацп укра!нського суспшьства» [3, с. 12].
Власну думку на питання двомовност мае академш I. Дзюба у передмовi до свое! хрестоматшно! працi «Iнтернацiоналiзм чи русифiкацiя» (видання 2005 р.) Академiк нагадуе опоненттам низку фактiв, починаючи вiд заборон друку укра!нською мовою в царськш Росil до розстрiлiв укра!ськомовних громадян на вулицях Киева у 1919 р. Наголошуе автор i на цшком нормальному становищi росiйськоl мови у нишшнш Украlнi: «Може когось з роботи звшьнили, чи не взяли за знання i вживання росшсько! мови? Може, прикрили якусь газету за те, що вона виходить в Укра1ш росiйською мовою, або й росшсью iнтереси обстоюе? ... Гляньмо на книжковi розкладки - все росшське, на газетш кiоски - майже все. Ушмкшмо телевiзор. Послухаймо по радiо наших державтоворщв з Парламенту» [8, с. 38].
На захист прихильниюв двомовносп стае iсторик П. Толочко у книзi «Що заважае украlнськiй мовi?». Зокрема, авторовi незрозумiло, хто заважае в Укра1ш розмовляти укра!нською мовою та чому порушуються питання щодо негармоншного сшвюнування двох мов. За його словами, «проблеми як тако! немае» [12, с. 34].
Паралельно з двомовшстю в укра!нських ЗМ1 активно обговорюються питання двомовностi у сферi освiти й науки, книговидавничо! справи, масово! комунiкацil. Зокрема, на сторшках газети «День» батьки учшв ки!вських шкiл обурюються вiдсутнiстю шдручниюв для дiтей укра!нською мовою (1997. - 28 серп.).
Тижневик «Дзеркало тижня» вiддае сво! шпальти для обговорення мовних проблем регiональним кореспондентам, учителям, громадським активiстам. Двомовнiсть преси розглядаеться в контекст загально1 освггньох, науково1, побутово1 двомовностi. Газета проводить паралелi з радянським часом: «В советское время из периодических изданий в Донецке выходили «Радуга», «Донбасс». В «Радуге» постоянно печатали украиноязычные произведения, а к «Донбассу» выставляли требования подавать переводы» [5, с. 6]. Ниш у Донецьку важко знайти художш твори украшською мовою не лише в перюдищ, а й узагалi натрапити на украшську книгу [7, с. 6].
«Дзеркало тижня» детально i послщовно вщстежуе мовну ситуащю в украшськш перюдищ i констатуе, що вона постшно складаеться на користь росшськомовно1 продукцп. Зокрема, журналют М. Таран зазначае: «Досить гостро в Укра1ш сто1ть проблема дешево1 книги укра1нською мовою», «факти - незаперечнi. В книжкових виданнях Укра1ни - випуск росiйськомовних книг складае чверть тематичних плашв» [6, с. 4].
Разом iз тим «Дзеркало тижня» не критикуе i не втае двомовнiсть, розглядае це явище обережно, як наслщок юторичного минулого. Загалом складаеться враження, що видання намагаеться вiдстояти позицiю гармоншного спiвiснування двох мов.
Висновки. Отже, з кожним роком обговорення питання двомовносп набувае все бшьших оберив на державному рiвнi, особливо загострюючись у перюд передвиборчих баталiй, що викликае хвилю вщповщних матерiалiв у пресь При цьому кожен учасник дискусп керуеться сво1ми мотивами та мiркуваннями обираючи стиль подачi матерiалiв, однак усi вони мають на мет переконати читачiв у власнш правотi. Проте, як показав аналiз газетних матерiалiв не всi стоять на сторожi нацiональних iнтересiв, головним з яких е державна мова.
Перспективи подальших досл1джень. В найгострших дискушях завжди народжувалася iстина. Тому дослщження аргументiв рiзних сторiн щодо мовного питання наразi е актуальш та своечаснi. З допомогою цих дослiджень вiдкриваеться можливiсть нарештi розв'язати болюче для Украши мовне питання, не порушивши прав жодного громадянина.
Список л1тератури
1. «Високий замок». - 26 жовтня 2006 р.
2. «День». - 4 вересня 2004 р.
3. «День». - 17 грудня 1996 р.
4. «День». - 18 грудня 1996 р.
5. «Дзеркало тижня». - 28 лютого 2004 р.
6. «Дзеркало тижня». - 14 червня 1997 р.
7. «Дзеркало тижня». -16 липня 1996 р.
8. Дзюба I. !нтернацюнал1зм чи русифжащя / I. Дзюба. - К., 2005. - 329 с.
9. «Голос Украши». - 6 травня 1997 р.
10. «Голос Украши». - 23 серпня 1997 р.
11. «Голос Украши». - 30 травня 1997 р.
12. Толочко П. Що заважае украшськш мов1 / П. Толочко. - К., 1997. - 123 с.
Варич М.В. Дискуссии о двуязычии в украинской печати как метод формирования национальных ценностей // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). -№4. Часть 1. - С.218-223.
В статье исследуется языковая ситуация в современной украинской печати. В частности, рассматриваются дискуссии журналистов и публичных деятелей, которые возникли вокруг этого вопроса. В работе также изучается влияние газетных материалов на формирование национальных ценностей и языковых предпочтений читателей.
Ключевые слова: билингвизм, двуязычная периодика, материалы журналистов, газеты, языковая ситуация.
Varich M. Discussions about bilingualism in the Ukrainian newspapers as a method of forming of national values // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P.218-223.
The article describes the language situation in the modern Ukrainian press. In particular, we describe the discussions of journalists and public men about language situation. Influence articles of journalists are studied on forming national values and linguistic preferences of readers.
Ky words: bilingual, bilingual magazines & newspapers, materials of journalists, newspapers, language situation.
Поступила до редакцп 15.08.2011 р.
