CC BY
22ДИСКРИМШАЦШ У ТРУДОВИХ ПРАВОВ1ДНОСИНАХ
Дейнека В. С.
астрант кафедри трудового права Нацiонального юридичного утверситету iMeHi Ярослава Мудрого
DISCRIMINATION IN LABOUR LAW RELATIONS
Deineka V.
postgraduate student of the Department of Labor Law Yaroslaw Mudryi National Law University
Анотащя
Питання дискримшаци виникають як на державному, так i на галузевому piBrax. Пвд дискримшащею, зазвичай, pозумiють утиск прав oci6 (фiзичниx та юридичних), що грунтуеться на певних тдставах (розрь зненнях, умовах), це може бути стать, амейний стан, вж, нацiональнiсть, pелiгiйнi погляди та ш. В сфеpi трудового права питання дискримшаци е особливо актуальним, що спричинено невiдповiднiстю чинного законодавства вимогам сьогодення, а також вiдсутнiстю единого тдходу до даного питання на piзниx за-конодавчих piвняx (Конститущею Украши та Кодексом законiв про працю Украши). Така ситуацiя приз-водить до неможливостi ефективного захисту трудових прав.
Abstract
Issues of discrimination arise at both the state and sectoral levels. Discrimination is usually understood as the oppression of the rights of individuals (individuals and legal entities), which is based on certain grounds (differences, conditions), it can be gender, marital status, age, nationality, religious beliefs, etc. In the field of labor law, the issue of discrimination does not lose its relevance, due to the inconsistency of current legislation with modern conditions, as well as the lack of a single approach to this issue at different legislative levels (Constitution of Ukraine and Labor Code of Ukraine). This situation leads to the impossibility of effective protection of their rights.
Ключов1 слова: дискримшащя, piвнiсть, характер роботи, умови виконання роботи.
Keywords: discrimination, equality, nature of work, working conditions.
Дискримшащя е досить поширеним явищем, яке подекуди мае мюце в повсякденному житп. Якщо перекласти шшомовний термш «discriminate», то з'ясуемо, що вш означае в^^з-няти, pозpiзняти, дискрим^вати, ставитися по-pi-зному.
Питання дискримшаци дослвджувалися такими вченими як С.Ю. Головша, А.Л. Мазш, М.1. Твердовський, О.М. Ярошенко.
У словнику С.1. Ожегова визначено додатково таку ознаку дискримшаци, як позбавлення piвно-пpавностi [1, с.135]. На думку А. Пнарару, дискри-мiнацiя мае мюце, коли до окремо! особи або групи осiб ставляться менш приязно, нiж до iншиx, через чинники, не пов'язанi з !х достошствами, здiбнос-тями чи потенщалом [2, с. 9].
В багатомовному юридичному словнику дис-кpимiнацiю розглядають як умисне обмеження або позбавлення прав певних юридичних оаб (вщбува-еться шляхом прийняття вiдповiдного законодавства, фактично чи приховано) та фiзичниx осiб (здiйснюеться за piзними ознаками - раси, кольору шшри, статi, мови, pелiгii, полiтичниx та шших пе-реконань, нацiонального та сощального похо-дження, майнового стану тощо) [3, с. 119].
Як доцшьно зазначае А.Л. Мазш, що дискримь нащею на ринку пращ е неpiвнi можливостi пращв-нишв, якi мають однакову пpодуктивнiсть, або як piзне до них ставлення з боку роботодавщв, мене-джеpiв, суспiльства чи держави [4, с. 80].
Вищенаведеш дефiнiцii потребують деяких уточнень. Насамперед вiднаходимо, що означення йдуть через термiни «рiвностi» i «рiвноправностi». Рiвнiсть е ширшим поняттям, адже включае в себе рiвнiсть прав, свобод i обов'язкiв (фвноправнють) i рiвнiсть перед законом i судом. Тому доцiльнiше визначати дискримшащю через рiвнiсть, адже в такому випадку можна говорити не лише про рiвнiсть прав i свобод, а й про можливють вiдстоювати (за-хищати) своi права будь яким легальним способом.
Крiм того, визначати дискримiнацiю через вживання категорii «менш приязно», на нашу думку, не варто. Це зумовлено тим, що мае мюце на-громадження дефшщи оцiночним поняттям, яке ускладнюе розумiння.
В загальному, пiд дискримiнацiею в трудовому правi розумiють обмеження або позбавлення прав певних категорш громадян за ознаками раси, нащ-ональноi належностi, полггичних чи релiгiйних пе-реконань.
Вченi трудового права наводять рiзнi визна-чення поняття дискримiнацii. Проаналiзуемо ок-ремi з них.
Так, С.Ю. Головша пропонуе таку дефiнiцiю: «Дискримiнацiею визнаеться будь-яке пряме чи не-пряме обмеження прав, установлення прямих або непрямих переваг чи вiдмiнностей у галузi працi й зайнятостi, заснованих на ознаках стал, вiку, раси, нащональносп, мови, походження, майнового або посадового становища, мiсця проживання, став-
geHHa go pegiril, nepeKoHaHb, Hage®HocTi go rpoMag-CbKHx oö'egHaHb, a TaKo® rnmux oöcTaßHH, He noB'a-3aHHx 3 gigoBHMH aKocTaMH npauiBHHKa» [5, c. 72].
I.M. TBepgoBCbKHH nig gucKpuMrnauiero y c$epi пpaцi po3yMie gii' hh 6e3giagbHicTb, ^o Bupa®aroTb 6ygb-aKe npaMe a6o HenpaMe po3pi3HeHHa, bhhhtok hh npuBigel 3a O3HaKaMH, He noB'a3aHHMH 3 gigoBHMH aKocraMH пpaцiвннкa hh lx rpynu, aK^o bohh cnpa-MOBaHi Ha o6Me®eHHa a6o yHeMo®gHBgeHHa bh-3HaHHa, KopucryBaHHa hh peagi3auiro Ha piBHHx nigc-TaBax TpygoBux npaB, 3giftcHroroTbca CBaBigbHO h Ta-rHyTb 3a co6oro ropuguHHy BignoBigagbHicTb [6, c.3]. TaKe BH3HaHeHHa gae po3yMiHHa gume «HeraTHBHol» gHcKpuMmauil, 3a aKoi' oco6a пpaцiвннкa 3a3Hae neB-
Hux yTHCKiB i He3pyHHOCTeH.
iHmuH nigxig go nuraHHa gucKpuMiHauil HaBO-guTb O.M. -pomeHKo, aKHH BH3HaHae gucKpuMmauiro aK 6ygb-aKi BigMiHHocTi, BHHaTKH, nepeBaru Ta o6Me-®eHHa, He noB'a3aHi 3 gigoBHMH aKocraMH npauiB-HHKa, aK^o bohh He o6yMoBgeHi BgacTHBoMy gaHoMy Bugy пpaцi BHMoraMH a6o Typ6oToro gep®aBH npo oci6, aKi noTpe6yroTb oco6gHBoro сoцiagbнoгo Ta npaBoBoro 3axucTy [7, c.55].
nigTpuMyeMo BH3HaHeHHa O.M. -pomeHKa, ag®e aHagi3yroHH Horo BapTo 3ragaTH npo no3HTHBHy gucKpuMmauiro, aKa o3HaHae HagaHHa nepeBar npu пpaцeвgamтyвaннi, npocyBaHHi no cgy®6i, oTpu-MaHHi ocBiTH, npegcTaBHHKaM rpyn, aKi TpaguuiHHo gucKpuMiHyroTbca 3a o3HaKoro CTaTi, pacu, HauioHagb-HocTi. ToMy gucKpuMmauiro He BapTo po3rgagaTH gume aK HeraTHBHe aBH^e.
He3Ba®aroHH Ha Te, ^o HaBegeHi ge^irnuil garoTb HiTKe po3yMiHHa aBH^a gHcKpuMmauil, BapTo 3ayBa-®hth, ^o BHeHi a6o ® garoTb HeBHHepnHHH nepegiK o3HaK 3a aKHMH Mo®Ha gucKpuMmyBaTH oco6y, a6o ® MicTaTb KaTeropiro «gigoBi aKocTi npauiBHHKa». ,3,oui-gbHo 3'acyBaTH, ^o po3yMiroTb nig gigoBHMH aKoc-TaMH.
Ha gyMKy O. P. CeponaHa, nig gigoBHMH aKoc-TaMH npauiBHHKa cgig po3yMiTH npo^ecifey nigroTo-BKy 3a 3aHMaHoro nocagoro (BHKoHyBaHoro po6oToro), 3HaHHa i BMiHHa, ^o go3BogaroTb BuaBgaTH, nonepe-g®yBaTH i giKBigoByBaTH HeraTHBHi cHTyauil b npo-ueci BHKoHaHHa TpygoBol $yHKuil. Crogu, 3 tohkh 3opy aBTopa, Heo6xigHo BigHecTH TaKo® npaue3gaT-HicTb, BignoBigagbHicTb, gucuHngmoBamcTb, Hec-HicTb, go6pocoBicHicTb, iнiцiaтнвнiстb, caMocrin-HicTb i pimyHicTb [8, c. 7, 18].
—k crBepg®ye ®.A. ^capcbKHH 3MicT KaTeropil «gigoBi aKocTi npauiBHHKa» Mae gBi cKgagoBi: npo$e-tiHHo-KBagi^iKauiHHi (piBeHb ocBiTH, npo^ecia, cne-цiagbнicтb, piBeHb (cTyniHb) KBagi^iKauil, cTa® po-6oth 3a neBHoro npo^eciero, cneцiagbнicтro, nocagoro, gocBig po6oTH y neBHux ragy3ax eKoHoMiKH, npogyKTHBHicTb пpaцi i t. iH.) Ta oco6ucTicm aKocTi (aK npuKgag, HecTaHgapTHicTb MucgeHHa, KoMyHiKa-6egbHicTb, opraHi3aTopcbKi 3gi6HocTi, neBHi 3oBHimHi gaHi, BigcyTHicTb o6Me®eHb (npoTHnoKa3aHb) gga 3gincHeHHa geaKux BugiB giagbHocTi (po6iT) 3a cra-hom 3gopoB'a Ta iH.) [9, c. 148].
BBa®aeMo, ^o BapTo 6ygo 6 3aKpinuTH noHarra «gigoBi aKocTi npauiBHHKa» Ha 3aKoHogaBHoMy piBHi b HacTynHin pegaKuil: «gigoBi aKocTi npauiBHHKa
BKgroHaroTb b ce6e npo^eciÜHy nigroToBKy, oco6Hcri-cHi aKocTi, Ta cneuH^iHHi pucu пpaцiвннкa, aKi bh-3HaHaroTbca po6oтogaвцeм gga BHKoHaHHa po6oTH, o6yMoBgeHol TpygoBHM goroBopoM».
noHarra gнcкpнмiнaцii 3aKpingeHo Ha HaHBH-
^oMy 3aKoHogaBHoMy piBHi. B Кoнcтнтyцii yKpalHH
cTarrero 24 BH3HaHeHo, ^o rpoMagaHH MaroTb piBHi KoHcTHTy^HHi npaBa i cBo6ogu Ta e piBHHMH nepeg 3aKoHoM [10]. KpiM Toro, 3po6geHo aKqeHT Ha ToMy, ^o He Mo®e 6yru npuBigelB hh o6Me®eHb 3a o3Ha-KaMH pacu, Kogbopy mKipu, nogiTHHHux, pegiriHHux Ta iHmux nepeKoHaHb, craTi, eTHiHHoro Ta coцiagb-Horo noxog®eHHa, MaHHoBoro cTaHy, Micua npo®u-BaHHa, 3a mobhhmh a6o iHmuMH o3HaKaMH.
^k^o 3BepHyTuca go ragy3eBoro 3aKoHogaBcTBa, to b KogeKci 3aKoHiB npo npauro yKpalHH cTaTTero 21 3a6opoHeHo 6ygb-aKy gucKpuMiHauiro y c$epi npaui, 3oKpeMa nopymeHHa npuHuu^ piBHocri npaB i Mo®gHBocTen, npaMe a6o HenpaMe o6Me®eHHa npaB npauiBHHKiB 3age®Ho Big pacu, Kogbopy mKipu, nogi-thhhhx, pegirinHux Ta iHmux nepeKoHaHb, craTi, reH-gepHol igeHTHHHocTi, ceKcyagbHol opieHTauil, eTHiHHoro, couiagbHoro Ta iHo3eMHoro noxog®eHHa, BiKy, cTaHy 3gopoB'a, iHBagigHocTi, nigo3pu hh HaaBHocTi 3axBoproBaHHa Ha BIH/CHI^, ciMenHoro Ta MaHHoBoro cTaHy, ciMenHux o6oB'a3KiB, Micua npo®HBaHHa, HgeHcTBa y npo^ecinHin cnigui hh iHmoMy o6'eg-HaHHi rpoMagaH, yHacTi y cTpanKy, 3BepHeHHa a6o Ha-Mipy 3BepHeHHa go cygy hh iHmux opraHiB 3a 3axuc-tom cboix npaB a6o HagaHHa nigTpuMKH iHmuM npaui-BHHKaM y 3axucTi lx npaB, noBigoMgeHHa npo Mo®guBi $aKTH KopynuinHux a6o noB'a3aHHx 3 Kopy-nuiero npaBonopymeHb, a TaKo® cnpuaHHa oco6i y 3gincHeHHi TaKoro noBigoMgeHHa, 3a mobhhmh a6o iH-mHMH o3HaKaMH, He noB'a3aHHMH 3 xapaKTepoM po-6oth a6o yMoBaMH ll BHKoHaHHa [11].
-3k B6aHaeTbca HopMa Mae BigKpuTHH nepegiK ni-gcTaB, 3a aKHMH Mo®e gucKpuMiHyBaTuca oco6a. npoTe nepegiK o6Me®yeTbca noHarraMH «xapaKTep po6oTH» Ta «yMoBH BHKoHaHHa po6oTH». -k^o 3Bep-HyTuca go gucTa MiHicTepcTBa npaui Ta couiagbHol no-giTHKH «KoHTpaKT - oco6gHBa $opMa TpygoBoro go-roBopy» Big 03.02.2003 p. № 06/2-4/13, to BigHaxo-guMo, ^o xapaKTep Maä6yTHbo! po6oth - o3HaHae, ^o po6oTa He BHKoHyeTbca nocTiHHo (HanpuKgag, ce-3oHHi po6oth). Togi aK nig yMoBaMH BHKoHaHHa po-6oth BapTo po3yMiTH po6oTy aK nocriHHy, age y 3B'a3Ky 3 KoHKpeTHHMH yMoBaMH ll BHKoHaHHa Tpy-goBi BigHocuHH He Mo®yTb 6yTH BcTaHoBgeHi Ha He-BH3HaHeHHH TepMiH. nepegyciM ue Mo®e 6yTH noB'a3aHo 3 thm, ^o gga BHKoHaHHa gaHol po6oTH B®e npuHHaTHH Ha po6oTy npauiBHHK, age BiH npoTa-roM neBHoro nepiogy He Mo®e BHKoHyBaTH cboi Tpy-goBi o6oB'a3KH [12].
OKpiM Toro, HacTHHoro 2 cTaTTi 22 KogeKcy 3aKo-HiB npo npauro yKpalHH BH3HaHeHo, ^o BignoBigHo go KoHcTHTyuil yKpalHH 6ygb-aKe npaMe a6o HenpaMe o6Me®eHHa npaB hh BcTaHoBgeHHa npaMHx a6o He-npaMHx nepeBar npu yKgageHHi, 3MiHi Ta npunuHeHHi TpygoBoro goroBopy 3age®Ho Big noxog®eHHa, coui-agbHoro i MaHHoBoro cTaHy, pacoBol Ta HauioHagbHol npuHage®HocTi, cTaTi, mobh, nogiTHHHux norgagiB,
релшйних переконань, членства у професшнш ст-лцi чи шшому об'еднаннi громадян, роду i характеру занять, мюця проживання не допускаеться [11].
Знаходимо невiдповiднiсть мгж Основним законом, статтею 2-1 та статтею 22 Кодексом закошв про працю Украши. Варто згадати, що в Конститу-цii Украни наведено орiентовний перелiк прав, який може розширюватися галузевим законодавст-вом. А в данш суперечностi маемо ситуащю, коли Кодекс законiв про працю наводить вичерпний пе-релш подстав за якими може здшснюватися дискри-мiнацiя. Така ситуацiя потребуе узгодження норм, адже звуження прав пращвнишв е неприпустимим.
Отже, питання щодо дискримшаци не втрача-ють свое1' актуальностi. Незважаючи на дослвджу-ванiсть даного явища, залишаються неточносп в те-рмiнологii, зокрема потребуе закршлення на зако-нодавчому рiвнi визначення «дiлових якостей пращвника». Розмитими видаються термiни «характер роботи» та «умови виконання роботи». Вважа-емо, що пiд умовами роботи варто розумгги не лише «роботу як постшну, але у зв'язку з конкретними умовами Н виконання трудовi вiдносини не можуть бути встановлеш на невизначений термiн», а й об-ставини, що стосуються безпеки виробництва.
Крiм того, необхвдно привести у вiдповiднiсть законодавство, а саме статтю 24 Конституци Украши та частину 2 статт 22 Кодексу законiв про працю. Невщповвдтсть м1ж цими актами породжуе ситуацiю, коли норми права можуть неправильно застосовуватися на практищ, що призводить до дискримiнування працiвника i неможливостi його ефективно вiдстоювати сво1' права.
Список лiтератури
1. Ожегов С. И. Словарь русского языка / под ред. К. И. Шведовой. [20-е изд.]. Москва: Русский язык, 1988. 750 с.
2. Пнарару А. Ввд заборони дискримшаци до сприяння piBHOCTi: поибн. Ки!в. Мiжнар. орга-нiзацiя працi. 2010. 66 с.
3. Багатомовний юридичний словник-довщ-ник / I. О. Голубовська, В. М. Шовковий, О. М. Ле-фтерова та ш. Ки1в: Видавничо-полiграфiчний центр "Кшвський ушверситет", 2012. 543 с.
4. Мазин А.Л. Трудовая дискриминация и управление. Труд. право. 2003. №1. С. 80 - 83.
5. Головина С.Ю. Использование Конвенций МОТ при разработке понятийного аппарата трудового права. Правоведение. 1997. №2. С. 68 - 80.
6. Твердовський I. М. Заборона дискримшаци у сферi пращ: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. Луганськ, 2011. 20 с.
7. Ярошенко О. М. Щодо дискримшаци в ре-алiзацil права на працю. Право Украши. 2000. № 7. С. 53-55.
8. Серопян О. Р. Правовые проблемы оценки деловых качеств работника: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05. Москва. 2010. 28 с.
9. Цесарський Ф.А. Дiловi якосп пращвника i можливосл ix закршлення в трудовому договора Право та шноваци. 2016. №1. С. 146-151.
10. Конституцiя Украши: прийнята 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Дата оновлення: 01.01.2020. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96 -%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 20.09.2020).
11. Кодекс закошв про працю Украши: Закон Ураши ввд 10.12.1971р. № 322-УШ. Дата оновлення: 02.04.2020. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ (дата звернення: 20.09.2020).
12. Контракт - особлива форма трудового договору: лист мшстерства пращ та сощально! поль тики вщ 03.02.2003 р. № 06/2-4/13. Урядовий ку-р'ер. 2003. №50
ПРАВОВАЯ ЗАЩИТА АККАУНТОВ В СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЯХ: ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ
И ВОЗМОЖНОСТИ
Довлатова А.М.
магистрант 1 курса юридического факультета Южный федеральный университет, г. Ростов-на-Дону, Россия
LEGAL PROTECTION OF ACCOUNTS IN SOCIAL MEDIA: MAIN TRENDS AND
OPPORTUNITIES
Dovlatova A.
1st year master's student of the Faculty of Law South Federal University, Rostov-on-Don, Russia
Аннотация
В статье автором рассматриваются правовые аспекты защиты бизнес-аккаунтов в социальных сетях и их уникального содержимого (цифрового контента). Культивация и сосредоточение многих коммерческих процессов в цифровой среде являются настоящей тенденцией сегодняшнего дня. Именно поэтому сами
