CC BY
31
Перспективи подальших розробок у даному напрямку. Досл1дження патогенезу стреандукованих ушкоджень тдшлунковог залози в залежност1 eid стресостткост1 организму дозволить обхрунтувати патогенетичну експериментальну корекцЮ цих порушень за умов гострого стресу.
1. Габриэлян Н.И. Опыт использования показателя средних молекул в крови для диагностики нефрологических заболеваний у детей / Н.И. Габриэлян, В.И. Липатова // Лаб. дело - 1984. - №3. - С.138-140.
2. Губергриц Н. Б. Место фамотидина в лечении хронического панкреатита / Н.Б. Губергриц, К. Н. Слесарева // Сучасна гастроентеролопя. - 2009. - № 2. - С. 72-80.
3. Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения / Дегтярева И.И. - К.: Демос, 1999. - 312 с.
4. Лабораторные методы исследования в клинике / В.В. Меньшиков, Л.Н. Делекторская, Р.П. Золотницкая, З.М. Андреева [и др]; Под ред. В.В. Меньшикова. - М.: Медицина, 1987. - 368 с.
5. Майоров О.Ю. Нейродинамическая структура системных механизмов устойчивости к эмоциональному стрессу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук / О.Ю. Майоров - М., 1988. - 45 с.
6. Меерсон Ф.З. Общий механизм адаптации и роль в нем стресс-реакции. Основные стадии процесса / Физиология адаптационных процессов. - М., 1986. - С. 77-123.
7. Мешалкин Е.Н. Трипсинемия в реакциях организма на повреждения / Е.Н. Мешалкин, В.С. Сергиевский, А.В. Суворов. - Новосибирск: Наука, 1982. - 81 с.
8. Селье Г. Очерки об адаптационном синдроме / Г. Селье. - М.: Медицина, 1960. - 254 с.
9. Стальная И.Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты / И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили // Современные методы в биохимии. - М.: Медицина, 1977. - С.66-68.
10. Судаков К.В. Устойчивость к психоэмоциональному стрессу как проблема биобезопасности / К. В. Судаков // Вестник Рос. АМН. - 2002. - № 11. - С. 15-17.
11. Пшенникова М.Г. Феномен стреса. Эмоциональный стресс и его роль в патологи / М.Г. Пшенникова // Патологическая физиология и экспериментальная терапия - 2001. - № 4. - С. 28-40.
12. Фшпов Ю.О. Сучасш уявлення про патогенетичш аспекти хрошчного панкреатиту (огляд лггератури) / Ю.О. Фшпов, О.О. Крилова // Журн. АМН Укра!ни. - 2008. - Т. 14, № 4. - С. 651-664.
ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ PECULIARITIES OF DEVELOPMENT OF
СТРЕССИНДУЦИРОВАННЫХ ПОВРЕЖЕНИЙ PANCREAS RATS STRESS - INDUCED
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ КРЫС В INJURIES IN DEPENDENCE ON STRESS -
ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТРЕССОУСТОЙЧИВОСТИ RESISTANCE
Слободяник Н. Н., Непорада К. С. Slobodyanyk N. M., Neporada K. S.
На основании изучения содержания ТБК- On the base of studying ThBA -
реактантов, молекул средней массы и активности амилазы, reactants, middle mass molecules, amylase and
липазы в гомогенате поджелудочной железы крыс доказана lipase activities in homogenate of rats pancreas
особенность ее стрессоустойчивости. peculiarities of its stress-resistance is proved.
Ключевые слова: поджелудочная железа, стрессустойчивость. Key words: pancreas, stress-resistance.
Стаття надшшла 29.04.10
УДК 611.778.018
ДИНАМ1КА ЗМ1Н ШК1РИ П1СЛЯ ПРОВЕДЕННЯ В1ДКРИТОГО ТА ЕНДОСКОП1ЧНОГО ФЕЙСЛ1ФТИНГУ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЕРФТОРАНУ У ПАЦ1€НТ1В З СУПУТНЬОЮ
патологИЮ
У робот визначена динамша апаратних дiагностичних критерпв стану шшри протягом 1 року шсля вщкритого та ендоскотчного фей^фтингу у залежносп вщ вихщного ступеня шволютивних змш, наявносп супутньо! патологи та за умов штраоперацшного використання перфторану. У пащенпв загально! ктшчно! групи з шволютивними змшами шшри I ступеня проведення фей^фтингу за ендоскошчною технолопею запобпае розвитку патолопчних змiн, як1 спостерпаються пiсля традицiйного лiфтингу за вщкритою технологiею через 1 i 3 мюящ пiсля втручання. У загальнш клiнiчнiй групi пацiентiв з шволютивними змшами шшри II i III ступенiв пiсляоперацiйна динамiка стану шшри не мае суттевих розбiжностей у залежносп вiд способу виконано! операци. У пацiентiв групи ризику з iнволютивними змiнами шк1ри I-III ступешв пiсля
проведення фейсл1фтингу вщбуваеться pi3Ke порушення апаратних napaMeTpiB шири починаючи з найближчого пiсляоперaцiйного перюду, проте iнтрaоперaцiйне введения перфторану в дозi 5 мл/кг пiд час проведення ендоскотчного втручання дозволяе попередити розвиток негативно! динам1ки апаратних критерпв. Ключовi слова: фейслiфтинг, шк1ра, апаратна дiaгностикa, перфторан.
Розширення можливостей естетично! х1рургИ обличчя обумовило збшьшення кшькост операцш та суттеве розширення контингенту пащенпв, що обумовило зростання частки пащенпв з р1зноман1тною супутньою патолопею. У свою чергу це викликае х1рург1в до пошуку нових п1дход1в до оперативних технологш i до особливо! уваги у тсляоперацшному перюду У пащенпв даного контингенту саме високий ризик штраоперацшних i тсляоперацшних ускладнень суттево обмежуе дiaпaзон показань [1, 16, 17]. Тому попередження таких ускладнень е важливим питанням при плануванш операцш в естетичнш хiрургi! обличчя. Одним з перспективних нaпрямкiв у розробцi даного питання виявилось застосування ушкальних властивостей перфторвуглецевих сполук, зокрема, в щелепно-лицевш хiрургi! [12] та при черепно-лицевiй трaвмi [2]. Також у даному аспект заслуговують на увагу результати експериментальних дослщжень, якi свiдчaть про суттевий нормaлiзуючий вплив перфторану на загоювання ран [10], вiдновлення aрхiтектонiки мшроциркуляторного русла, пiдвищення рiвня кaпiлярного кровообну з посиленням перфузи паравазально! тканини та норматзащею реологiчних властивостей кровi [3, 5]. Увагу дослiдникiв також привернула здатшсть перфторану при внутршньовенному введеннi стимулювати не лише системний, а й мюцевий кровообiг на фот зниження периферичного судинного опору [11]. Отже, зважаючи на вiдомi зaгaльнi влaстивостi перфторану в анестезюлопчному зaбезпеченнi [8, 9, 14], стае актуальним питання про можливють та доцшьнють його використання для профшактики iнтрaоперaцiйних та пiсляоперaцiйних ускладнень при проведенш масштабних оперативних втручань з приводу корекцп iнволютивних змiн шюри обличчя.
Метою роботи було визначення динaмiки апаратних дiaгностичних критерi!в стану шюри протягом 1 року тсля вiдкритого та ендоскопiчного фейслiфтингу у залежносл вiд вихiдного ступеня шволютивних змiн, нaявностi супутньо! пaтологi! та за умов штраоперацшного використання перфторану.
Матер1ал та методи дослщження. У робой здшснювали апаратну дiaгностику («Light Check-up», RBV, Iтaлiя) шкiри 105 жшок вiком вiд 20 до 75 роюв при проведеннi традицшних та ендоскопiчних хiрургiчних втручань для корекци iнволютивних дефектiв шкiри середньо! зони обличчя. Розподiлення контингенту пащенпв за ступенем iнволютивних змiн шюри проводили за процедурою, розробленою нами рашше [6]. Дослiдження проводили диференцшовано у пaцiентiв загально! клiнiчно! групи та групи ризику [7]. Розподшення контингенту пащенпв за видами операцш та ступенем шволютивних змш шюри наведено в тaблицi. У 62 пащенпв загально! клiнiчно! групи тд час проведення вiдкритого та ендоскотчного фейслiфтингу застосовували стандартне aнестезiологiчне забезпечення. У 27 пащенпв з 43 хворих групи ризику тд час операцш додатково здiйснювaли iнтрaоперaцiйне внутршньовенне введення плaзмозaмiнникa з функцiею переносу кисню перфторану (Росiя) у дозi 5 мл/кг. За допомогою апаратно! дiaгностики перед оперaцiею та у тсляоперацшному перiодi (через 1, 3, 6 i 12 мiсяцiв тсля втручання) визначали таю параметри: гщратащю етдермюу; рН епiдермiсу; стан кислотно! пдролшщно! плiвки; загальну, внутрiшньоклiтинну та мiжклiтинну гiдрaтaцiю шкiри; рiвень стресово! напруги шкiри; бiологiчний вiк шюри; вiдносний вмiст колагену; вiдносний вмют еластину.
Таблиця
Розпод1лення пац1ент1в за видом оперативного втручання в залежносп вщ ступеня
1нволютивних зм1н
Вид операци Ступгнь iиволютивиих зм1н
I II III Всього
Загальна кл1н1чна група
Традицшний фейсл1фтинг 6 17 7 30
Ендоскоп1чний фейсл1фтинг 19 8 5 32
Група ризику
Традицшний фейолфтинг 0 4 6 10
Еидоскопiчиий фейсл1фтинг 4 18 11 33
Загалом 29 47 29 105
Дисперсшний аналiз ортогональних комплекшв проводили для кшькюно! характеристики сили впливу хронолопчного фактора на апаратш показники на основi обчислення Р-критерда Фiшера з подальшою ощнкою сили впливу чинника за методом Снедекора [13]. Розрахунки штегральних параметрiв стану шкiри кожно! пацieнтки за блоками апаратних критерпв грунтували на принципах полггетичного кластерного аналiзу [15], використовуючи формулу:
< =
X.,
- X
С
а
де п - число кiлькiсних показниюв, що складають блок апаратних критерпв; х; - позначення i-го показника; а! - коефiцieнт дiагностичноl вагомосп (значущостi) i-го показника серед шших показникiв; с - середне квадратичне вщхилення i-го показника. Квантифiкованi результати тддавали статистичнiй обробцi, що включала аналiз статистичного розподiлення величин за допомогою критерiю J Ястремського, визначення достовiрностi вiдмiнностей мiж I та наступними вшовими групами з урахуванням критерiю t Стьюдента (нормальне розподшення) або Х-критерiю Ван-дер-Вардена (вщхилення вiд нормального розподiлення) [4].
Результати дослщження та 1х обговорення. Вивчення змш iнтегрального параметру за допомогою методiв апаратно! дiагностики в загальнш клiнiчнiй групi пацiентiв з шволютивними змiнами шкiри I ступеня через 1 мюяць пiсля проведення традицшного фейслiфтингу встановило рiзке зростання величини показника на 77,2% (р<0,05) в порiвняннi з дооперацiйними значеннями, натомють ендоскопiчне ведення операцп не призводило до такого с^мкого збшьшення iнтегрального параметру у зазначений термш хоча також достовiрно вiдрiзнялось вщ початкових даних (+34,2%) (рис. 1).
0,45: 0,4 0,35 0,3 0,25 0,2 0,15 0,1 0,05 0
агальна к 1ш I чна група Група ризику Група ризику + перфторан
и
I ¥ й | й й 1
§ а а 5 га г? IV
РЯ 1 у 5 й й й 1 й й й й 1
й й й й 1 1
й N а § »
л ¥ й й й
й й й й й й й й й й
45
1 - лп
1 2 3 4 5 1 2
■ 2 - иероз 1 м ¡га: 3 - иепез 3 м ^а: 1г 4 - через 6 м ^а: мв 5 - через 1 п^
□ тnадимiйний фей^фтинг
П ендnскnпiuний фейслiфтинг
Рис. 1. Динамжа змш штегрального параметру апаратних критерпв шсля виконання традицшного та ендоскошчного фейсл1фтингу у пащен-пв з шволютивними змшами шюри I ступеня.
2
г = п
г=1
2
3
3
4
5
Через 3 мюящ тсля традицiйного фейслiфтингу величина дослiджуваного показника як i ранiше залишалась достовiрно вищою за дооперацiйнi данi, проте вщзначалося його суттеве зменшення вщ +77,2% до +48,9%; р<0,05). За умови ендоскошчного фейошфтингу достовiрноl рiзницi мiж початковими значеннями iнтегрального параметру та отриманими через 3 мюящ тсля операцп встановлено не було. Починаючи з 6 мiсяця тенденщя змiн параметру пiсля традицiйного та ендоскошчного фей^фтингу була прямо протилежною: наслiдком вiдкритого проведення операцп було поступове зменшення показника, а ендоскошчного - його збшьшення. Вже через рш тсля операцп значення штегрального апаратного параметру в^^знялися вщ вихщних даних на 20,3% та 29,0% (р<0,05) при традицiйному та ендоскотчному фейслiфтингу вiдповiдно. Проведення ендоскопiчного фей^фтингу в групi ризику позначалось суттевим збiльшенням iнтегрального параметру стану шюри та вiдрiзнялось вiд дооперацiйних значень на 56,4% та 58,4% (р<0,05) через 1 та 3 мюящ вщповщно. Незважаючи на те, що з 6 мюяця шсляоперацшного перюду вiдзначалось зниження показнику, достовiрна рiзниця з початковими даними продовжувала збернатись. Застосування перфторану в ходi ендоскотчно! операцп запобiгало значному пiдвищенню величини штегрального параметру шюри в порiвняннi з дооперацiйними значеннями (на 27,3% та 24,5% через 1 й 3 мюящ), а вже з 6 мюяця шсляоперацшного перюду статистично достовiрно не в^^знялось вщ величини показника до операцп. Аналiз динамши змш штегрального параметру апаратних критерпв у пащеппв з шволютивними змшами шюри II ступеня загально! клшчно! групи дозволив визначити збiльшення величини показника через 1 мюяць тсля традицшного фей^фтингу на 26,3% (р<0,05), в свою чергу достовiрного збшьшення даного параметру в зазначений термш тсля виконання ендоскошчного фей^фтингу встановлено не було. Через 3 мюящ тсля традицшного фей^фтингу
значення штегрального параметру суттево не вiдрiзнялися вiд попередньо встановлених (через 1
мюяць тсля операцп) (рис. 2).
0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0
Рис. 2. Динамжа змш штегрального параметру апаратних критерив шсля виконання традицшного та ендоскотчного фейсшфтингу у пащен™ з шволютивними змшами шюри II ступеня.
Зниження показника було помiчено через 6 мюящв пiсляоперацiйного перiоду й характеризувалось вщсутнютю достовiрноl рiзницi при використаннi як закритого, так i вiдкритого методiв проведення операцп. Через рiк тсля операцп величина iнтегрального апаратного параметру серед пащенпв, де був застосований традицшний та ендоскопiчний фейслiфтинг, достовiрно перевищувала дооперацiйнi значення та складала 23,6% та 22,4% вiдповiдно. Виконання традицшного фейслiфтингу пацiентам групи ризику призводило до суттевого збiльшення величини штегрального параметру особливо через 1 та 3 мюящ тсля виконання операцп (на 40,6% та 28,1% вщповщно; р<0,05). Деяке зниження показника вщбувалось у наступт мiсяцi тсляоперацшного перiоду, проте рiвень iнтегрального параметру шюри залишався достовiрно вищим за передоперацшт значення. В свою чергу у випадку ендоскотчно! тактики ведення операцп в грут ризику достовiрне збiльшення вiдзначалось лише через 3 мюящ з моменту втручання (+22,3%; р<0,05), в наступнi дослiджуванi термши пiсляоперацiйного перiоду збiльшення iнтегрального параметру в порiвняннi з вихiдними даними була недостовiрною.
Iнтраоперацiйне застосування перфторану в груш ризику з вщкритим варiантом ведення фейслiфтингу позначалось статистично вагомим збшьшенням величини iнтегрального параметру протягом всього дослщжуваного пiсляоперацiйного перюду: так, через 1 мiсяць тсля операцп перевищення показника над початковими даними складало 32,8% (р<0,05), а через 1 рш - 27,6% (р<0,05). Натомiсть пiсля ендоскотчно! операцп з використанням перфторану збшьшення штегрального параметру шволютивних змiн шкiри характеризувалось незначним збшьшенням показника, коливання якого протягом всього тсляоперацшного перюду не набувало достовiрних вщмшностей вiдносно вихщних даних. Пiсля виконання традицiйного та ендоскотчного фейслiфтингу у пацiентiв з шволютивними змiнами шкiри III ступеня динамша змiн iнтегрального апаратного параметру вщзначалась незначним збiльшенням показнику, коливання якого протягом всього тсляоперацшного перюду не в^^знялося достовiрно вiд висхщних даних та вагомо не в^^знялося один вiд одного при обох видах лiфтингу (рис. 3).
1,5 1
0,5 0
□ традицмний фей^фтинг □ ендоскопiчний фейслiфтинг
Рис. 3. Динамжа змш штегрального параметру апаратних критерив шсля виконання традицшного та ендоскотчного фейсл1фтингу у пащен-пв з шволютивними змшами шюри III ступеня.
Змши iнтегрального параметру в грут ризику тсля традицшного фейотфтингу характеризувались значним збiльшенням величини показника, особливо через 1 та 3 мюящ тсля операцп в порiвняннi з вихщними значеннями (на 27,3% та 26,6% вщповщно; р<0,05). В наступт термши тсляоперацшного перюду вщзначалось деяке зниження величини параметру, проте значення залишались
4 5 1 2 3 4 5 1 2
1 - по опепам иг 2 - чепез 1 м |ся| |ь 3 - чепез 3 м |ся| |г 4 - чепез 6 м|ся| ив; 5 - чепез 1 п|к
□ "фадицшний фейсл1фтинг
] ендоскоп1чний фейсл1фтинг
2
3
3
4
5
Й 1 а 1 1 1 1 1 1 1 ! 1 1 I ! 1 ! 1 \ 1 ! 8 I — 1 I — 1 1 — — -
% 1
12345 12345 12345
1 - до опепацп; 2 - чепез 1 мюяць; 3 - чепез 3 мюяш; 4 - чепез 6 мюяшв; 5 - чепез 1 Ык
досить високими та перевищували дооперацшш показники на 18,8% через 6 мюяцш та на 21,1% через 1 piK шсля операцп. Пiсля ендоскошчно! операцп достовiрною рiзниця iнтегрального параметру була через 1 мюяць та через 1 рш пiсляопеpацiйного пеpiоду та становила 22,2% в обидва теpмiни, натомють величина показнику через 1 та 3 мсящ була нижчою та статистично вагомо не вiдpiзнялась вщ початкових значень. Застосування перфторану при традицшному фейслiфтингу призвело до збiльшення величини iнтегpального параметру, яка мало в^^знялась вщ результат вщкрито! операцп, виконано! без перфторану. У пiсляопеpацiйному пеpiодi зростанню показника вагомо запобiгало штраоперацшне введення перфторану пiд час ендоскошчного фейслiфтингу й значення параметру не мало статистично вагомо! piзницi з величиною штегрального параметру до операцп.
1. За даними апаратно! дiагностики стану шири протягом 1 року пiсляопеpацiйного пеpiоду, у пащент1в загально! клiнiчно! групи з шволютивними змiнами шири I ступеня проведення фейслiфтингу за ендоскопiчною технолопею запобiгаe розвитку патологiчних змiн, як спостеpiгаються пiсля тpадицiйного лiфтингу за вщкритою технологiею через 1 i 3 мiсяцi пiсля втручання.
2. У загальнш клiнiчнiй гpупi пащен™ з iнволютивними змiнами шкipи II i III ступенiв пiсляопеpацiйна динамша стану шкipи не мае суттевих розб1жностей у залежностi вiд способу виконано! операцй.
3. У пащен™ групи ризику з iнволютивними змшами шкipи I-III ступенiв пiсля проведення фейотфтингу вщбуваеться piзке порушення апаратних паpаметpiв шкipи починаючи з найближчого пiсляопеpацiйного пеpiоду, проте iнтpаопеpацiйне введення перфторану в дозi 5 мл/кг шд час проведення ендоскопiчного втручання дозволяе попередити розвиток негативно! динамши апаратних критерпв.
Перспектиеи подальших до^джень пов'язат з досл1дженням динамжи тсляоперацтних зм1н шюри у пац1ент1в групи ризику в умовах застосування перфторану nid час проведення р1зних eapiaHmie фронтлiфтингу.
1. Белоусов В. А. Пластическая, реконструктивная и эстетическая хирургия / Белоусов В. А. - СПб : Гиппократ, 1998. - 744 с.
2. Закаров А. М. Нарушение кислородного обеспечения организма в острый посттравматический период тяжелой черепно-лицевой травмы / А. М. Закаров, Н. Б. Кармен, Е. И. Маевский // Российский биомедицинский журнал. - 2007. - Т. 8. - С. 558-565.
3. Кармен Н. Б. Влияние перфторана на кровоток при ишемических поражениях сосудистого генеза / Н. Б. Кармен, А. М. Закаров, И. Э. Лежнева [и др.] // Российский биомедицинский журнал. - 2007. - Т. 8. - С. 566-572.
4. Лакин Г. Ф. Биометрия: Учеб. пособие для биол. спец. вузов. / Лакин Г. Ф. - [4-е изд., перераб. и доп.]. - М. : Высшая школа, 1990. - 352 с.
5. Магомедов Х. М. Коррекция паравазальной микроциркуляции комплексной регионарной тром-болитической терапией / Х. М. Магомедов, М. А. Магомедов, Р. Д. Мейланова // Сибирский медицинский журнал. - 2008. - T. 28, № 1-2. - C. 30-38.
6. Макарчук О. I. Д1агностика ступеня шволютивних змш шшри обличчя на грунт1 морфолопчних критерпв i за допомогою апарату «Light check-up» / О. I. Макарчук // Морфолопя. - 2008. - T.II, №2. - С. 20-29.
7. Макарчук О. I. Патоморфолопя шшри обличчя у р1зних вжових категорш жшок 1з супутньою внутршньою патолопею / О. I. Макарчук // Морфолопя. - 2009. - T.III, №4. - С. 41-45.
8. Мороз В. В. Применение перфторана в клинической медицине / В. В. Мороз, Н. А. Крылов, А. Н. Кайдаш // Анестезиология реаниматология. - 1995. - № 6. - С. 12-17.
9. Мороз В. В. Влияние перфторана на гемореологию и гемолиз у больных с тяжелой травмой и кровопотерей / В. В. Мороз, Л. В. Молчанова, Л. В. Герасимов // Общая реаниматология. - 2006. - Т. 2, № 1. - С. 5-11.
10. Орлов А. А. Влияние перфторана на заживление мягких и костных ран у крыс / А. А. Орлов, А. С. Григорян, И. Г. Мариничева // Биомедицинский журнал. - 2004. - Т. 5. - С. 248-250.
11. Орлов А. А. Влияние кровезаменителей различных фармакологических групп на состояние системного кровотока у крыс при различных способах введения / А. А. Орлов, Н. Б. Кармен, И. Э. Лежнева // Стоматология. - 2004. - № 3. - C. 5-8.
12. Петрова И. Н. Экспериментально-клиническое исследование перфторана в реконструктивной челюстно-лицевой хирургии / И. Н. Петрова, А. А. Орлов, В. П. Ипполитов[и др.] // Вопросы реконструктивной и пластической хирургии. - 2004. - № 3/4. - С.79-81.
13. Снедекор Д. У. Статистические методы в применении к исследованиям в сельском хозяйстве и биологии / Снедекор Д. У.; [пер. с англ.]. - М. : Мир, 1961. - 262 с.
14. Усенко Л. В. Новые возможности и старые опасности инфузионно-трансфузионной терапии / Л. В. Усенко // Л1кування та д1агностика. - 1998. - № 4. - С. 42-45.
15. Bailey K. Systems as clasters / K. Bailey // Behav. Sci. - 1985. - Vol. 30, № 2. - P. 98-107.
16. McCarty M. L. Minimal incision facelift surgery / M. L. A. B. McCarty // Ophthalmol. Clin. North. Am. - 2005. -Vol. 18, № 20. - P. 305-310.
17. Toth B. A. Subperiosteal midface lifting: a simplified approach / B. A. Toth, S. P. Daane // Ann. Plast. Surg. -2004. - Vol. 52, № 3. - P.293-296.
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИИ КОЖИ ПОСЛЕ ПРОВЕДЕНИЯ ОТКРЫТОГО И ЭНДОСКОПИЧЕСКОГО ФЕЙС-ЛИФТИНГА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ПЕРФТОРАНА У ПАЦИЕНТОВ С СОПУТСТВУЮЩЕЙ ПАТОЛОГИЕЙ Усенко Л.В., Макарчук А.И.
В работе определена динамика аппаратных диагностических критериев состояния кожи в течение 1 года после открытого и эндоскопического фейслифтинга в зависимости от исходной степени инволютивных изменений, наличия сопутствующей патологии и в условиях интраоперационного применения перфторана. У пациентов общей клинической группы с инволютивными изменениями кожи I степени проведение фейслифтинга по эндоскопической технологии предотвращает развитие патологических изменений, которые наблюдаются после традиционного лифтинга по открытой технологии через 1 и 3 месяца после вмешательства. В общей клинической группе пациентов с инволютивными изменениями кожи II и III степени послеоперационная динамика состояния кожи не имеет существенных расхождений в зависимости от способа выполненной операции. У пациентов группы риска с инволютивными изменениями кожи МП степеней после проведения фейслифтинга происходит резкое нарушение аппаратных параметров кожи, однако интраоперационное введение перфторана в дозе 5 мл/кг позволяет предупредить развитие негативной динамики аппаратных критериев.
Ключевые слова: фейслифтинг, кожа, аппаратная диагностика, перфторан.
Стаття надшшла 4.05.10
DYNAMICS OF SKIN CHANGES AFTER CARRYING OUT OPEN AND ENDOSCOPIC FACELIFT WITH USE OF PERFTORAN AT PATIENTS WITH AN ACCOMPANYING PATHOLOGY Usenko L.V., Makarchuk A.I.
In this investigation dynamics of hardware diagnostic criteria of a condition of a skin within 1 year after opened and endoscopic facelift depending on initial degree of involutive changes, presence of an accompanying pathology and under conditions of intraoperational use of perftoran is defined. At patients of the general clinical group with involutive skin changes I degree carrying out facelift on endoscopic technologies prevents development of pathological changes which are observed after traditional lifting by open technology in 1 and 3 months after intervention. In the general clinical group of patients with involutive skin changes II and III degrees postoperative dynamics of a condition of a skin has no essential divergences depending on a way of the executed operation. Patients of risk group with involutive skin changes I-III degrees after carrying out facelift have a sharp infringement of hardware parameters of a skin, however intraoperational injection of perftoran in a dose of 5 ml/kg s allows to warn development of negative dynamics of hardware criteria.
Key words: facetlift, skin, hardware diagnostic, perftoran.
УДК 616.12
ДИНАМИКА ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОГО СТАТУСА ПАЦИЕНТОВ, СТРАДАЮЩИХ ЦЕРВИКАЛЬНЫМИ РЕФЛЕКТОРНЫМИ МЫШЕЧНО-ТОНИЧЕСКИМИ СИНДРОМАМИ ПОД ВЛИЯНИЕМ КОМПЛЕКСНОЙ НЕМЕДИКАМЕНТОЗНОЙ ТЕРАПИИ
В статье представлены результаты немедикаментозного лечения 78 пациентов с цервикальными рефлекторными мышечно-тоническими синдромами с анализом динамики болевого синдрома и психофизиологического статуса. Исследования показали эффективность не медикаментозного лечения и необходимость комплексного подхода к терапии пациентов данной категории с использованием методов биомеханической коррекции позвоночника, мануальной терапии и акупунктуры, что дает более выраженный клинический эффект.
Ключевые слова: цервикальные рефлекторные мышечно-тонические синдромы, вегетативная дисфункция, немедикаментозные методы терапии.
Мышечно-скелетная боль боль в последние годы приобретает характер пандемии. Так, по данным материалов 10 Всемирного Конгресса, посвященного боли (США, Сан-Диего, 2002), заболевания мышечно-скелетной системы занимают второе место по числу обращений после острых респираторных вирусных инфекций и третье место при госпитализации в общеклинической практике [1, 2, 5, 12]. Многочисленные эпидемиологические исследования показывают, что
