CC BY
12
The research was carried out on the basis of Odessa regional clinical hospital (Odessa). Twenty patients with ventricular asynchrony were screened for Biotronik Talos DR (USA). Among surveyed men prevailed - 65%. The age of patients ranged from 48 to 75 years, an average of 57.5±2.2 years. II functional class CH was established in 65.0% of patients, III functional class CH - in 35%.
Patients were examined according to the requirements of the current clinical protocol, regulated by the order of the Ministry of Health of Ukraine from 03.07.2006 № 436 "On the approval of protocols for the provision of medical care in the specialty "Cardiology".
All patients underwent an assessment of the degree of circulatory failure in NYHA, exercise tolerance with a 6-minute walk test, and ECG. Echocardiography was conducted on the apparatus Phillips HD15 XE (Great Britain). Linear parameters of the heart cavities, presence of tricuspid and mitral regurgitation, the ejection fraction according to Teicholz and Simpson were measured. Determination of NT-pro BNP was carried out in a certified laboratory using the method of solid phase enzyme immunoassay. Statistical processing was carried out with the help of Sta-tistica 10.0 software (StatSoft Inc., USA).
The average test scores with a 6-minute walk amounted to 277.5±12.5 m, the restitution time after exercise was 32.3±3.7 s. In the ECG study, the elongation of the QRS complex was determined in all patients to an average of 131±7 ms. The NT-pro BNP content at the time of treatment in all patients exceeded 1000 pg/ml and averaged 2476±42 pg/ml. Before treatment, the mean values of left ventricular CRD were 7.3±9.3 cm, and the DAC - 6.2±0.2 cm, which corresponds to PV 30.5±2.7%.
After setting the IIA, the left ventricular CRD decreased to 6.5±0.2 cm, and the DAC decreased to 4.9±0.3 cm, the VF was 48.3±4.3%. The described changes were accompanied by an increase in tolerance to physical activity -up to 277.5±12.5 m according to the results of the test with 6-minute walking. The level of NT-pro BNP decreased after the installation of the IIA to 562±22 pg/ml.
It has been shown that NT-pro BNP is a valuable predictive biomarker in patients with ventricular desynchrony and can be used as a criterion for the effectiveness of an IWR installation.
Key words: heart failure, ventricular asynchrony, artificial pacemaker, natriuretic peptide.
Рецензент - проф. Скрипник I. М.
Стаття надшшла 19.12.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-124-130 УДК 617.728.2 - 089.844 - 085.212 - 008.852 - 072.5 Коломаченко В. I.
динам1ка тромбоцит1в при артропластиц1 кульшового суглоба
Хармвська медична академт шслядипломноТ осв^и (м. Хармв)
kolomach@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Доотдження виконано в рамках науково-дослщно! тематики кафедри травматологи, анестезюлогп та вмсыково! хiрургiI ХМАПО «Клггинно-молекуляры мехаызми запалення асоц^ йованого iз хроычними захворюваннями», № державно! реестрацп 011511001186.
Вступ. Ендопротезування культового суглоба е одыею з найбтыш поширених i успшних операцм в сучаснм медицин та називаетыся «опера^ею столбя» [13]. Вона призводиты до зменшення страж-даны патента вщ болю, пщвищенню мобтыност культового суглоба та покращенню якост життя хворого [18]. Артропластика культового суглоба супроводжуетыся пщвищеним ризиком розвитку тромбоемболiчних ускладнены в пюляоперацмному перiодi [3]. Для прогнозування таких ускладнены за-звичай використовуюты рiвены Д-дiмерiв в кровi [1], хоча дiагностична цшнюты цыого показника остан-ым часом пщвергаетыся сумыву, не говорячи вже про вартюты такого аналiзу [17]. Пщвищення рiвня Д-дiмерiв в кровi говоряты про те, що тромб утво-рився та пщвергався деградацп, тобто слугуе бтыш дiагностичним, ыж прогностичним критерiем. Пщ-
вищення ктыкост тромбоци^в в кровi е передумо-вою утворення тромбiв, тому слугуе прогностичним фактором тромбоемболiчних ускладнены. Ктыкюты тромбоцитiв в кровi може бути бiлыш доступним та доситы iнформативним маркером ризику тромбо-емболiчних ускладнены. Останнiм часом багато до-слiдникiв доводяты ефективнiсты та безпеку астри-ну, який е засобом зниження агрегацп тромбоцитiв, в профтактиц тромбоемболiчних ускладнены в х^ рургiI кулышового суглоба [2,5].
Для знеболення при ендопротезуванн кулышового суглоба можуты бути застосованi як загалына, так i рiзнi методики ре^онарно! анестезiI. Дискусiя про оптималыний метод анестезiI та аналгезiI для ще! операцiI тривае вже багато десятилiты [4,14,11]. Проте, лiкування пюляоперацмного болю пiсля такого втручання часто залишаетыся недостатнiм, i немае згоди щодо прiоритетного метода знеболення [16,10,7]. Ефективне л^вання пюляопера-цiйного болю продовжуе залишатися проблемою для лiкарiв, оскiлыки може впливати на резулытат хiрургiчного втручання. Якюне пiсляоперацiйне знеболення може не ттыки знизити частоту хронiчного болю, а й оптимiзувати роботу м'язiв та об'ем рухiв в
cyrno6i за рахунок зменшення часу iммобiлiзацiI [8]. З появою нових регiонарних методiв, якi виявилися безпечними i ефективними, виникае необхiднiсть порiвняти 1х вплив на pi3^ ланки коагуляцiI для про-гнозування тромбоемболiчних ускладнень пюля ар-тропластики кульшового суглоба.
Метою роботи був аналiз динамiки юлькост тромбоцитiв в перiоперацiйному перiодi у па^енпв, якi переносили артропластику кульшового суглоба. Ми також вивчали вплив методiв Ытраоперацмно! анестези, пiсляоперацiйноI аналгези, типу патологи, статi пацiентiв на динамiку кiлькостi тромбоцитiв у даних пащетчв.
Об'ект i методи дослщження. Дослiдження проведене у Харкiвськiй обласнiй клiнiчнiй травма-тологiчнiй лiкарнi на 136 патентах (чоловiкiв/жiнок = 52/84) вком 64,2±13,7 рокiв, яким у 2014-2016 роках у плановому порядку було виконано первинне ендопротезування кульшового суглоба (ASA II—III). Середня маса тта = 88,4±17,4 кг, зрют = 167,7±9,2 см. На проведення дослщження отриманий до-звт етичного комiтету ХМАПО (протокол № 5 вщ 23.05.2013 р.). 1нформована згода була отримана вiд уЫх пацiентiв до проведення дослiдження. Па-цiенти випадковим чином були розподтеы на шiсть груп в залежност вiд iнтраоперацiйноI анестезiI та пюляоперацмно! аналгезiI (табл.). У I груп викону-вали спiнальну анестезiю на рiвнi L3-4 голкою G26 парамедiанним доступом у положеннi на здоровому боц з уведенням 12 мг (2,4 мл) 0,5% бутвакашу; пюля операци опiоIди вводили внутршньом'язово. У II групi пiсля виконання аналопчно! спiнальноI анес-тезiI проводили катетериза^ю паравертебраль-ного простору iз застосуванням набору Perifix 401
(«BBraun», Нмеччина) на piBHi L3 на оперованм сто-poHi з уведенням 20 мл 1% розчину лщока!ну. У пю-ляоперацiйному перiодi в катетер вводився 0,25% бутвака!н у першу добу в темп 3 мл/годину, в на-cтупнi 3-4 доби - по 10 мл тричi за добу. У III груп виконувалась спшально-епщуральна анеcтезiя на рiвнi L3, при цьому опера^я проходила пiд спшаль-ною анеcтезieю, а в пicляоперацiйному перiодi в епщуральний катетер вводився 0,125% буПвака-1н у першу добу в темп 3 мл/годину, в наступи 3-4 доби - по 10 мл тричi за добу. В IV груп виконували одноразову блокаду поперекового сплетення за-днiм доступом за Capdevila в комбiнацiI з блокадою nervus ischiadicus за Labat- Moore 1% лiдокаIном у дозi 800 мг з додаванням адреналшу 1:200000 та дексаметазону 4 мг; пюля операци опющи вводили внутршньом'язово. У V групi виконували блокаду поперекового сплетення задым доступом за Capdevila з наступною катетеризащею псоас-компартмента, в комбiнацiI з каудальною блокадою з використан-ням 20 мл 0,75% роПвакашу. Одразу пюля операци в катетер вводився 0,25% буПвакаш у першу добу в темп 3 мл/годину, в наступи 3-4 доби - по 10 мл тричi за добу. В VI груп проводилась загальна анес-тезiя пропофолом по цiльовiй концентраци з фента-нiлом та атракурiумом в загальноприйнятих дозах iз Ытуба^ею трахе! та ШВЛ; пicля операци опющи вводили внутрiшньом'язово. У вЫх пацiентiв, як ком-поненти мультимодально! аналгези, застосовували ацетамiнофен, нестерощний протизапальний заЫб та iнфiльтрацiю шкiри та параартикулярних тканин мicцевим анестетиком низько! концентрацiI. Уci пацiенти отримували низькомолекулярн гепарини в профiлактичних дозах для профтактики тромбо-
Таблиця.
Характеристика пащен^в та методика штраоперацшно'Г анестези та шсляоперацшно'Г
аналгезГГ у групах
Груп а (n) I (n=23) II (n=24) III (n=21) IV (n=20) V (n=27) VI (n=21)
Чоловки/жшки 9/14 11/13 9/12 6/14 10/17 7/14
Bík, роки 66,6+10,2 65,6+13,5 69,2+8,9 61,7+15,2 66,5+12,5 54,1+16,8
Вага,кг 90,8+15,8 93,5+17,4 82,7+16,8 87,3+16,6 89,4+18,5 85,7+18,3
3picT, см 166,8+7,6 170,3+11,9 167,9+8,9 164,5+9,2 168,7+7,2 167,2+9,9
Тип патологи: коксоартроз/ перелом, n 13/10 14/10 11/10 11/9 13/14 10/11
Час операци, хв. 121+26 124+25 129+28 130+31 123+29 119+25
1нтраоперацмна анестезiя Спiнальна Спiнальна Спiнальна Psoas compartment block та блокада сщничного нерва Паравертебраль-ний блок з каудальною блокадою Загальна анестезiя
Пiсляоперацiйна аналгезiя Опющи Пролонгована параверте-бральна аналгезiя Пролонгована епiдуральна аналгезiя Опющи Пролонгована паравертебральна аналгезiя Опющи
емболiчних ускладнень починаючи з першо! доби пюля операцiI. Клiнiчних проявiв тромбоемболiчних ускладнень не було у жодного патента. Статистич-но значно! рiзницi мiж групами за демографiчними, гендерними показниками, дiагнозами та тривалiстю операцiI не виявлено.
Па^енти оперувались з застосуванням чоти-рьох методiв iнтраоперацiйноI анестези: спшаль-но! анестезiI (група СА, n=68), блокад нервiв (група БН, n=20), паравертебральноНкаудально! анестезiI (група ПВКА, n=27) та загально! анестезiI (група ЗА, n=21).
Для пiсляоперацiйного знеболювання були за-стосованi три варiанти аналгези: опющи системно (група О, n=64), пролонговану паравертебральну аналгезiю (група ПВА, n=51) та пролонговану епщу-ральну аналгезiю (група ЕА, n=21).
Хворi оперувались з приводу наслщюв коксар-трозу (група К, n=72) та переломiв (група П, n= 64) кульшового суглоба.
Пiсля операци хворих спонукали до ранньо! ф^ зично! активностi, !м дозволяли ходити на ортопе-дичних опорних ходунках, або на милицях з наван-таженням на прооперовану кш^вку 70% з першого пiсляоперацiйного дня. Визначали ктькють тромбо-цитiв в каптярнм кровi перед операцiею та на 1, 3 та 7 пюляоперацмну добу. Аналiзували вплив методiв штраоперацмно! анестези, пюляоперацмно! аналгези, стат пацiентiв та характеру патологи на дина-мiку тромбоцитiв.
Статистичний аналiз проводився з використан-ням статистичного пакету Portable Statistica 8 (SPSS, v. 11.0 для Windows; SPSS Inc., Chicago, Illinois, USA). Непары t-тести були використан для аналiзу вщмш-ностей мiж групами, за рiвень достовiрностi рiзницi приймалося р<0,05. Результати наводяться у ви-гляди середне (М) ± стандартне в^илення (а). Гра-фiки будувались для середых значень параметрiв в групах з встановленням довiрчих iнтервалiв на рiвнi 95%.
Результати досл1дження та Тх обговорен-
ня. Кiлькiсть тромбоцитiв серед уЫх пацiентiв перед операцiею в середньому становила 218,7 ± 66,1Ч109/л. Цей показник значно знизився на першу добу пюля операци до 202,8 ± 57,8Ч109/л (p = 0,0008) та на третю добу пюля операци до 191,4 ± 58,9Ч109/л (p < 0,0001). На сьому добу пюля операци ктькють тромбоци^в серед уЫх пацiентiв пщвищилася значно порiвняно з вихщним рiвнем, та становила в середньому 334,6 ± 94,5Ч109/л (p < 0,0001).
Характер динамiки юлькост тромбоцитiв в пери-феричнiй кровi був однаковим у всiх шести групах (рис. 1).
За 1 та 3 добу пюля операци спостеркалось деяке зниження ктькост тромбоци^в, але як вихщ-ний рiвень так i коливання за два днi пюля операци були в межах нормальних референтних значень. Таке зниження ктькост тромбоци^в пюля операци можна пояснити операцмною травмою, яка пщви-щуе участь тромбоцитiв в тромбоутвореннi, а також крововтратою, що призводять до втрат тромбоци^в теж. На 7 пюляоперацмну добу спостерiгалось рiзке пщвищення кiлькостi тромбоцитiв в периферичнiй
Рис. 1. Перюперацшна динам1ка к1лькост1 тромбоцит1в
(пх109/л) по групах (M±CI95%).
кровi у всiх шести групах порiвняно з вихiдним рiвнем (р<0,001). Середы значення юлькост тромбоцитiв на цьому етап коливалось в межах 300-450Ч109/л. Особливо високою була кiлькiсть тромбоци^в у па-цiентiв VI групи, як оперувались в умовах загально! анестези та отримували системну опю'щну аналге-зiю пiсля операци - 450±132Ч109/л. Зрiст кiлькостi тромбоцитiв на сьому добу пюля операци, можливо, вщбуваеться в результатi активаци кровоутворення пiсля операцмно! крововтрати. Але з кл^чно! точки зору це може пщвищити загрозу тромбоутворення в глибоких венах та шцидентнють тромбоемболiчних ускладнень.
Аналiз впливу методу iнтраоперацiйно! анестезi! на динамку юлькост тромбоцитiв показав наступну картину (рис. 2). Вихщний рiвень тромбоцитiв ю-
Меап; Whisker: Меап±0,95 Conf. Interval
ь-Ь- / / 1 т j
Тр-1 доба X Тр- 3 доба i Тр- 7 доба
|нтраоперац|ина анестезгя
Рис. 2. Перюперацшна динам1ка к1лькост1 тромбоцит1в (п*109/л) в залежност в1д методу штраоперацшно'Г анестезГГ (M±CI95%).
тотно не вiдрiзнявся миж пацieнтами, якi отримували чотири Bapia^m aHecTe3ii (р<0,05).
За 1 та 3 пюляоперацмы доби спостеpiгaлось деяке зниження юлькосп тpомбоцитiв у Bcix чоти-рьох групах в межах референтних значень. На сьому добу у Bcix чотирьох групах ктькють тромбоци^в ютотно збiльшилacь (р<0,001). В групах СА, БН та ПВКА на сьому добу ктькють тромбоци^в була од-наковою на веpxнiй межi норми. У пaцieнтiв, якi опе-
рувались в умовах загально! анестезп, (група ЗА) ктькють тромбоцитiв на сьому добу пюля операцií була значно вищою, нiж в iнших групах (р<0,01).
Аналiз впливу методу пicляоперацiйноí аналгезп на динамiку кiлькоcтi тромбоцитiв виявив наступну тенденцiю (рис. 3). Вихщний рiвень тромбоцитiв ic-тотно не в^^знявся мiж пацiентами, якi отримували три варiанти аналгезií (р<0,05).
Рис. 3. Перюперацшна динамiка кiлькостi тромбоцитiв (пх109/л) в залежностi вiд методу шсляоперацшно'Г аналгезГГ (M±CI95%).
У в^х трьох групах за 1 та 3 пюляоперацмш доби кiлькicть тромбоци^в знижувалася в межах рефе-рентних значень. На сьому добу пюля операцп у вах трьох групах ктькють тромбоцитiв була значно вища за вихiдний рiвень (р<0,01). Найвищою була кшь-кicть тромбоцитiв в грут О, де пацiенти отримували системну опюТдну аналгезiю - 362Ч109/л.
Аналiз динамiки кiлькоcтi тромбоцитiв в залеж-ноcтi вiд типу патологи (коксартроз або перелом) не виявив значних вщмЫностей мiж цими групами (рис. 4). Загальна тенденщя незначного зниження зо три доби та рiзке тдвищення кiлькоcтi тромбоци-^в на сьому добу пicля операцп спостеркалась як у пацiентiв, оперованих з приводу кокcартрозiв, так i з приводу переломiв в кульшовому cуглобi.
Аналiз перiоперацiйноí динамiки юлькост тром-боцитiв в залежноcтi вщ cтатi пацiентiв (рис. 5) не
Рис. 4. Перюперацшна динамка кшькост тромбоцитiв (пх109/л) в залежностi вiд типу патологГГ (M±CI95%).
Рис. 5. Перюперацшна динамка кшькост тромбоцитiв (пх109/л) в залежностi вiд статi пащен^в (М±С195%).
виявив гендерних вiдмiнностей цього показника (р<0,05). Як чоловiки, так i жiнки мали однакову динамку ктькост тромбоцитiв пiсля артропластики кульшового суглоба: незначне зниження на 1 та 3 пюляоперацмш доби, та рiзке пiдвищення на сьому добу пюля операцп.
Стан факторiв коагуляцп при застосуваннi рiзних методiв анестезií для артропластики кульшового суглоба вивчався в декшькох дослiдженнях. В одному юпанському дослiдженнi [6] автори не виявили впливу Ытраоперацмно'| анестезп на фактори коагуляцп, але вони доводять, що епщуральна анал-гезiя в пiсляоперацiйному перiодi пом'якшуе деякi маркери гiперкоагуляцií. Автори порiвнювали три варiанта анестезií: стнальна+внутршньовенна, ст-нально-епiдуральна та загальна внутршньовенна. Аналiзували маркери коагуляцií протягом 36 годин пюля операцп. Нашi результати динамки ктькост тромбоцитiв протягом перших трьох дiб пiсля операцп також не виявили iстотноí рiзницi мiж групами iнтраоперацiйноí анестезií: загально'|, спiнальноí, паравертебральноí+каудальноí анестезiй та блокад нервiв. Але на сьому добу тдвищення кiлькостi тромбоцитiв в кровi був значно вищим в грут за-гальноí анестезií.
Серед груп залежно вщ методу пюляоперацм-ноí аналгезií кiлькiсть тромбоцитiв також не вщ-рiзнялася за першi три доби пiсля операцií. Але на сьому добу в грут системного застосування опю'|дв ктькють тромбоци^в була значно вища, порiвняно з групами етдурально'| та паравертебральноí аналгезп. Нашi результати доводять необхщнють мошто-рування стану коагуляцií протягом принаймш тижня пiсля артропластики кульшового суглоба.
КыоИбИк и., е1 а1. [12] порiвнювали запальну вщ-повщь у пацieнтiв, якi перенесли тотальну артро-пластику кульшового суглоба пщ спiнальною анес-тезieю. Додатково проводили два варiанта аналгезií як штра- так i пiсляоперацiйно: блокада стегново-го нерва та iнфiльтрацiя перiартикулярних тканин мiсцевим анестетиком з додаванням кеторолаку та адреналЫу. Цi автори також виявили зниження ктькост тромбоци^в на третю добу пiсля операцп в обох групах, яке було бтьш виразною в групi ш-
фiльтрацiI перiартикулярних тканин, хоч i рiзниця не досягла статистично! значущостi (р=0,06). Ус нашi пацieнти отримували iнфiльтрацiю перiартикулярних тканин розчином мiсцевого анестетика, але без до-давання до нього кеторолаку та адреналшу.
Tetsunaga Т., et а1. [19] продемонстрували, що ризик тромбоемболiчних ускладнень пiсля артро-пластики кульшового суглоба вище при застосу-ваннi пiсля операцiI епщурально! та па^ент-контр-ольовано! системно! опющно! аналгезiI, порiвняно з пролонгованою блокадою стегнового нерва.
Ыакатига М., et а1. [15] продемонстрували, що спшальна анестезiя пiдвищуe ризик венозно! тром-боемболiI пiсля артропластики кульшового суглоба на 48% порiвняно з комбЫа^ею епщурально! та за-гально!анестезй
бвропейський гайдлайн з перюперацмно! про-фiлактики венозного тромбоемболiзму 2017 року рекомендуе рутинне застосування аспiрину пюля артропластики кульшового суглоба [9]. Наши пащен-ти не отримували астрин, але вони отримували не-стерощний протизапальний засiб, ацетамiнофен та низькомолекулярний гепарин. Ус цi препарати мо-
жуть впливати на pÍ3HÍ ланки коагуляци, в тому числi на ктькють та агрегацiйну здатнiсть тромбоципв.
Висновки
1. У пацieнтiв пюля артропластики кульшового суглоба ктькють тромбоци^в в периферичнм кровi незначно знижуеться за першi три доби пюля операций а на сьому добу ютотно пiдвищуeться.
2. Найбтьш виразною е пiдвищення кiлькостi тромбоци^в на сьому добу у пащенпв, якi оперува-лись в умовах загально! анестезiI та пiсля операци отримували системну опiоIдну аналгезiю.
3. Динамка ктькост тромбоцитiв е однаковою у пацiентiв, якi перенесли артропластику кульшового суглоба з приводу коксартрозу та переломiв в куль-шовому суглобi.
4. Ми не виявили гендерно! рiзницi в динамiцi ктькост тромбоцитiв у пацiентiв пiсля артропластики кульшового суглоба.
Перспективи подальших дослiджень. У по-дальшiй перспективi цiкавим буде аналiз динамiки шших факторiв коагуляцiI у данiй категорп пацiентiв, а також вивчення взаемозв'язку мiж iнцидентнiстю тромбоемболiчних ускладнень та юлькютю тромбо-цитiв.
^itepatypa
1. Adam SS, Key NS, Greenberg CS. D-dimer antigen: current concepts and future prospects. Blood. 2009;113(13):2878-87. PMID 19008457. DOI: 10.1182/blood-2008-06-165845
2. Bala A, Huddleston JI 3rd, Goodman SB, Maloney WJ, Amanatullah DF. Venous thromboembolism prophylaxis after TKA: aspirin, warfarin, enoxaparin, or factor Xa inhibitors? Clin Orthop Relat Res. 2017;475(9):2205-13.
3. Bayley E, Brown S, Bhamber NS, Howard PW. Fatal pulmonary embolism following elective total hip arthroplasty: a 12-year study. Bone Joint J. 2016;98-B(5):585-8.
4. Cozowicz C, Memtsoudis SG. General versus spinal anaesthesia in joint arthroplasties. Ann Transl Med 2015;3(12):161. Available from: http://dx.doi.org/10.3978Zj.issn.2305-5839.2015.06.11 DOI: 10.3978/j.issn.2305-5839.2015.06.11.
5. Deirmengian GK, Heller S, Smith EB, Maltenfort M, Chen AF, Parvizi J. Aspirin can be used as prophylaxis for prevention of venous thromboembolism after revision hip and knee arthroplasty. J Arthroplasty. 2016;31(10):2237-40.
6. De la Fuente Tornero E, Garutti Martínez I, Gutiérrez Tonal B, Rodríguez Huertas A, Chana Rodríguez F, Villanueva Martínez M, et al. Comparison of hemostatic markers under different techniques for anesthesia-analgesia in total hip or knee replacement. Rev Esp Anestesiol Reanim. 2010;57(6):333-40.
7. Greimel F, Maderbacher G, Zeman F, Grifka J, Meissner W, Benditz A. No Clinical Difference Comparing General, Regional, and Combination Anesthesia in Hip Arthroplasty: A Multicenter Cohort-Study Regarding Perioperative Pain Management and Patient Satisfaction. J Arthroplasty. 2017;32(11):3429-33.
8. Jakobsson J, Johnson MZ. Perioperative regional anaesthesia and postoperative longer-term outcomes. F1000Research. 2016;5:F1000 Faculty Rev-2501. DOI: 10.12688/f1000research.9100.1
9. Jenny J-Y, Pabinger I, Samama CM. For the ESA VTE Guidelines Task Force. European guidelines on perioperative venous thromboembolism prophylaxis. Aspirin. Eur J Anaesthesiol. 2017;34:1-7.
10. Johnson RL, Kopp SL, Burkle CM, Duncan CM, Jacob AK, Erwin PJ, et al. Neuraxial vs general anaesthesia for total hip and total knee arthroplasty: a systematic review of comparative-effectiveness research. Br. J. Anaesth. 2016;116(2):163-76.
11. Kehlet H, Aasvang EK. Regional or general anesthesia for fast-track hip and knee replacement - what is the evidence? [version 1; referees: 2 approved]. F1000Research 2015,4(F1000 Faculty Rev):1449. DOI: 10.12688/f1000research.7100.1)
12. Kuchálik J, Magnuson A, Tina E, Gupta A. Does local infiltration analgesia reduce peri-operative inflammation following total hip arthroplasty? A randomized, double-blind study. BMC Anesthesiology. 2017;17:63. DOI: 10.1186/s12871-017-0354-y
13. Learmonth ID, Young C, Rorabeck C. The operation of the century: total hip replacement. Lancet. 2007;370:1508-19. DOI: 10.1016/S0140-6736(07)60457-7
14. Mickhael HK, Zekry J, Elrazek MA. Selective spinal anesthesia using low concentration bupivacaine and fentanyl versus ordinary bupivacaine as a prophylaxis against deep venous thrombosis in total hip replacement surgery. Ain-Shams Journal of Anesthesiology. 2016;09:393-7. DOI: 10.4103/1687-7934.189087
15. Nakamura M, Kamei M, Bito S, Migita K, Miyata S, Kumagai K, et al. Spinal anesthesia increases the risk of venous thromboembolism in total arthroplasty. Secondary analysis of a J-PSVT cohort study on anesthesia. Medicine. 2017;96:18.
16. Opperer M, Danninger T, Stundner O, Memtsoudis SG. Perioperative outcomes and type of anesthesia in hip surgical patients: An evidence based review. World J Orthop. 2014 July 18;5(3):336-43. DOI: 10.5312/wjo.v5.i3.336.]
17. Rafee A, Herlikar D, Gilbert R, Stockwell R, Mclauchlan G. D-Dimer in the diagnosis of deep vein thrombosis following total hip and knee replacement: a prospective study. Ann R Coll Surg Engl. 2008;90:123-6. DOI: 10.1308/003588408X
18. Shan L, Shan B, Graham D, Saxena A. Total hip replacement: a systematic review and meta-analysis on mid-term quality of life. Osteoarthritis Cartilage. 2014;22:389-406. DOI: 10.1016/j.joca.2013.12.006
19. Tetsunaga T, Sato T, Shiota N, Tetsunaga T, Yoshida M, Okazaki Y, et al. Comparison of Continuous Epidural Analgesia, Patient-Controlled Analgesia with Morphine, and Continuous Three-in-One Femoral Nerve Block on Postoperative Outcomes after Total Hip Arthroplasty. Clinics in Orthopedic Surgery. 2015;7:164-70. Available from: http://dx.doi.org/10.4055/cios.2015.7.2.164
ДИНАМ1КА ТРОМБОЦИТ1В ПРИ АРТРОПЛАСТИЦ1 КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА
Коломаченко В. I.
Резюме. Артропластика культового суглоба супроводжуеться пщвищеним ризиком розвитку тромбо-емболiчних ускладнень в пiсляоперацiйному перiодi. Для прогнозування таких ускладнень зазвичай спосте-р^ають за рiвнем Д-дiмерiв в кров^ хоча дiагностична цiннiсть цього показника останым часом пщверга-еться сумыву, не говорячи вже про вартють такого аналiзу. Кiлькiсть тромбоцитiв в кровi може бути бiльш доступним та досить iнформативним маркером ризику тромбоемболiчних ускладнень.
Метою роботи був аналiз динамiки кiлькостi тромбоцитiв в перюперацмному перiодi у пацiентiв, як переносили артропластику культового суглоба. Ми також вивчали вплив методiв iнтраоперацiйноI анестезiI, пiсляоперацiйноI аналгезiI, типу патологи, стат пацiентiв на динам^ кiлькостi тромбоцитiв.
Результати нашого до^дження показали, що у пацiентiв пюля артропластики культового суглоба юль-кють тромбоцитiв в периферичнiй кровi незначно знижуеться за першi три доби пюля операци, а на сьому добу ютотно пiдвищуеться. Найбiльш виразною е пiдвищення кiлькостi тромбоцитiв на сьому добу у па^ен-^в, якi оперувались в умовах загально! анестезiI та пiсля операцiI отримували системну опющну аналгезiю, порiвняно з групою пацiентiв, якi отримували ре^онарн методи знеболювання. Динамiка кiлькостi тромбо-цитiв була однаковою у па^ен^в, якi перенесли артропластику культового суглоба з приводу коксартрозу та переломiв в культовому суглобi. Ми не виявили гендерно! рiзницi в динамц кiлькостi тромбоцитiв у пац^ ен^в пiсля артропластики культового суглоба.
Ключовi слова: артропластика культового суглоба, тромбоцити, анестезiя, аналгезiя.
ДИНАМИКА ТРОМБОЦИТОВ ПРИ АРТРОПЛАСТИКЕ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА
Коломаченко В. И.
Резюме. Артропластика тазобедренного сустава сопровождается повышенным риском развития тром-боэмболических осложнений в послеоперационном периоде. Для прогнозирования таких осложнений обычно наблюдают за уровнем Д-димеров в крови, хотя диагностическая ценность этого показателя в последнее время подвергается сомнению, не говоря уже про стоимость такого анализа. Количество тромбоцитов в крови может быть более доступным и довольно информативным маркером риска тромбоэмболи-ческих осложнений.
Целью работы был анализ динамики количества тромбоцитов в периоперационном периоде у пациентов, которые переносили артропластику тазобедренного сустава. Мы также изучали влияние методов ин-траоперационной анестезии, послеоперационной аналгезии, типа патологии, пола пациентов на динамику количества тромбоцитов.
Результаты натего исследования показали, что у пациентов после артропластики тазобедренного сустава количество тромбоцитов в периферической крови незначительно снижается за первые три дня после операции, а на седьмой день значительно повышается. Наиболее выражено повышение количества тромбоцитов на седьмой день у пациентов, которые оперировались в условиях общей анестезии и после операции получали системную опиоидную аналгезию, по сравнению с группой пациентов, которые получали регионарные методы обезболивания. Динамика количества тромбоцитов была одинаковой у пациентов, которые перенесли артропластику тазобедренного сустава по поводу коксартроза и переломов в тазобедренном суставе. Мы не выявили гендерной разницы в динамике количества тромбоцитов у пациентов после артропластики тазобедренного сустава.
Ключевые слова: артропластика тазобедренного сустава, тромбоциты, анестезия, аналгезия.
THE DYNAMICS OF PLATELET COUNT AFTER HIP JOINT ARTHROPLASTY
Kolomachenko V. I.
Abstract. Patients undergoing hip joint arthroplasty are at high risk of perioperative thromboembolic events. There is considerable debate regarding the ideal agent for venous thromboembolism prophylaxis. Administration of aspirin may be a viable option as it appears to be rather effective and is associated with a lower rate of complications. Changes in the blood platelet count could help in prediction of the thromboembolic events.
The aim of our study was to observe the platelet count during perioperative period in patients undergone total hip arthroplasty. We analysed also the dynamics of platelet count in relation to intraoperative anaesthesia and postoperative analgesia techniques, pathology type and patients' gender.
Object and methods. 136 patients (male/female=52/84) 64,2 ± 13,7 years-old undergone primary total hip joint replacement due to coxarthrosis (n=72) or fracture (n= 64) were included in the study. Four variants of intraoperative anaesthesia techniques were used: spinal anaesthesia (n = 68), general anaesthesia (n = 21), paravertebral block in combination with caudal epidural anaesthesia (n = 27), and peripheral nerve blocks (n = 20). Postoperatively three variants of analgesia were administered: systemic opioids (n = 64), paravertebral block (n = 51), and
epidural analgesia (n = 21). The platelet count was assessed preoperatively and on postoperative days 1, 3, and 7. All patients received prophylactic doses of low molecular weight heparins, non-steroid-antiinflammatory drugs and paracetamol.
Unpaired t-test was used for comparing intergroup difference, and paired t-test - for analysing the difference between stages. P < 0.05 was considered significant. The results are given as mean ± standard deviation.
Results and discussion. The preoperative platelet count (mean ± standard deviation) among all patients was 218,7 ± 66,14 1 09/L. It significantly decreased to 202,8 ± 57,84 1 09/L (p = 0,0008 vs initial) on the postoperative day 1 and to 191,4 ± 58,94109/L (p < 0,0001 vs initial) on the postoperative day 3. On the postoperative day 7 we detected a significant increase in platelet count up to 334,6 ± 94,54 1 09/L (p < 0,0001 vs initial). The same dynamics of platelet count was seen in all groups according to intraoperative anaesthesia and postoperative analgesia techniques. In all groups there was seen the moderate decrease in platelet count, but all dates were in normal reference borders. On the seventh postoperative day the platelet count increased in all groups above the normal reference level 300-4504109/L (p < 0,001 vs initial). The highest level of platelet count was detected in patients operated under general anaesthesia compared to spinal anaesthesia and paravertebral+caudal epidural blocks. The dynamics of platelet count were the same in three groups of postoperative analgesia techniques. Among these three variants of postoperative analgesia techniques the systemic administration of opioids was associated with the highest platelet count - 36 24 1 09/L. There was no significant difference in dynamics of platelet count between the patient groups operated due to coxarthrosis and fractures in hip joint. Also we did not find the gender differences in platelet count at any stage of study.
Conclusions. After total hip arthroplasty the patients have moderately decreased platelet count during the first three postoperative days and significantly elevated platelet count on the seventh postoperative day. The highest platelet count on the seventh postoperative day seen in patients operated under general anaesthesia and giving systemic opioids postoperatively, compared to regional methods of anaesthesia and analgesia. The platelet count dynamics are not dependent on pathology type (coxarthrosis or fracture) and gender.
Key words: hip joint arthroplasty, platelet count, anaesthesia, analgesia.
Рецензент - проф. Малик С. В.
Стаття надшшла 16.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-130-135 УДК 616.34+612.334:577.151.6 1Копаниця О. М., 2Марущак М. I.
анал1з потенц1алу глутатюновоТ системи антиоксидантного
захисту у щур1в при експериментальному застосуванн1
караг1нану
1Р1вненський державний базовий медичний коледж (м. Р1вне) 2ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет !м. I. Я. Горбачевського» (м. Тернопшь)
marushchak@tdmu.edu.ua
Зв'язок публ1кацп з плановими науково-до-слщними роботами. Доогмдження виконано в рамках комплексно! науково! роботи ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ун1верситет 1мен1 I. Я. Горбачевського МОЗ Укра'ши» «Бюх1м1чн1 механ1зми порушень метабол1зму за умов надходження до ор-ган1зму токсикант1в р1зного генезу», № державно! реестраци 0116Ш03353.
Вступ. Використання карапнану викликае значн1 суперечки як у науковому товариств1, так I в громад-ськост1, в основному, через вщсутнють фунтовних досл1джень щодо його впливу на орган1зм людини [13,21]. Проведен! дослщження впродовж 20112016 рр. не дають остаточной вщповщ щодо р1зного ступеня сприйнятливост1 людини до ефект1в запа-лення пщ д1ею карапнану. Кр1м цього зазначаеться, що, осюльки р1зн1 види тварин, р1зн1 тварини в межах одного виду та р1зн1 лЫп кишкових кгмтин людини да-
вали р1зн1 експериментальн результати, слщ очку-вати, що люди також можуть вщчувати р1зну ступ1нь чутливост1 до карапнану в рацюы [20]. Дан1 твер-дження обфунтовують необхщнють детального дослщження впливу карапнану на орган1зм тварини I людини.
У процес1 еволюцп в орган1зм1 людини на д1ю р1з-них патогенних чинниюв сформувалися певн1 адап-тац1йн1 мехаызми, провщну роль серед яких вщ-грають б1ох1м1чн1 процеси к знешкодження з участю ф1зюлопчно активних речовин, у тому числ1 й системою глутатюну [12,14]. Глутатюн мютиться майже у вс1х тканинах оргаызму I бере участь у багатьох бюх1м1чних та ф1зюлопчних процесах, в тому числ1, у нейтрал1заци токсичних електрофшьних сполук через прямий контакт з активними формами кисню або активацю фермент1в бiотрансформацi! - глута-т1онпероксидази та глутатiонтрансферази [7,10,15].
