CC BY
59
4. Воронин Е. С. Иммунология / Е. С. Воронин, А. М. Петров, М. М. Серых, Д. А. Девришов. - М. : Колос-Пресс. - 2002. - 408 с.
5. Горовая А. И. Гуминовые вещества / А. И. Горовая, Д. С. Орлов,
0. В. Щербенко. - Киев : Наукова думка, 1995. - 304 с.
6. Дергунов А. А. Влияние биогенных препаратов на обмен веществ, клинико-биохимическое состояние и продуктивность животных : автореф. дис. ... биол. наук : 03.00.04 - биохимия / А. А. Дергунов. - Дубровицы, 2009. - 20 с.
7. Закраевская Г. С. Особенности крови гусят / Г. С. Закраевская // Земля Сибирская Дальневосточная. - 1970. - № 7. - С. 34-38.
8. Иванов И. К. Применение препарата из торфа для повышения сохранности бройлеров / И. К. Иванов и др. // Зоогигиенические и ветеринарно-санитарные аспекты промышленного производства : Сб. науч. тр. МВА. - Москва, 1988. - С. 78-83.
9. Лабораторные методы исследования в клинике : справочник / под ред. В. В. Меньшикова. М. : Медицина, 1987. - 368 с.
10. Липская В. В. Иммунобиологическая реактивность гусей и ее возрастные изменения / В. В. Липская // Развитие сельскохозяйственных животных и формирование их продуктивности. - Киев, 1966. - С. 347-348.
11. Маслянко Р. П. Методичш рекомендацп для ощнки та контролю iмунного статусу тварин: визначення факторiв неспецифiчноl резистентности клгтинних i гуморальних механiзмiв iмунiтету проти шфекцшних захворювань / Р. П. Маслянко,
1. I. Олексюк, А. I. Падовський та ш. - Львiв, 2001. - 87 с.
12. Мельник Б. А. Оргашзащя iнтенсивного вирощування м'ясних видiв птищ в Укра!т / Б. А. Мельник // Вюник аграрно! науки. - 2005. - № 2. - С. 63-67.
13. Пименов Л. М. Об определении концентрации гемоглобина в крови унифицированным гемиглобинциангидридным методом с использованием ацетонциангидридного трансформирующего раствора / Л. М. Пименова, Г. В. Дервиз // Унифицированные методы клинических лабораторных исследований / под ред. В. В. Меньшикова. - 1975. - Вып. 6. - С. 103-113.
14. Покровский А. А. Биохимические исследования в клинике / А. А. Покровский. - Москва : Медицина, 1969 г. - 300 с.
15. Тараканов Б. В. Неспецифическая резистентность и продуктивность гусей при использовании лактоамиловорина / Б. В. Тараканов, В. Н. Никулин, В. В. Герасименко // Ветеринария. - 2005. - № 2. - С. 55-58.
16. Чорний М. В. Практикум з гЫени тварин / М. В. Чорний, О. П. Прокудш, О. С. Вовк. - X., 1994. - 104 с.
Стаття надшшла до редакцИ 18.09.2015
УДК 636.39.35.064.083.37
Леппа А. Л., асистент© Харювська державна зооветеринарна академ1я, Харюв, Украгна
ДИНАМ1КА РОСТУ I РОЗВИТКУ КОЗЕНЯТ ЗАЛЕЖНО В1Д СПОСОБУ
ВИРОЩУВАННЯ
У практиц молочного козгвництва на сьогодт е три основт способи вирощування молодняку: козенят утримують разом з матками до 3-4-м1сячного в1ку, пот1м в1дтмають, а маток починають догти; роздшьно-контактний, коли козу доять одразу тсля окоту, при цьому частину молока не видоюють, а залишають козенятам, яких вирощують тд нею; козенят тсля народження в1дн1мають вгд матергв I штучно вирощують.
Таким чином, нашг дослгдження спрямоват на встановлення оптимального способу вирощування козенят, як б в конкретних природно-клгматичних умовах вгдзначались добрими показниками росту I розвитку.
в Леппа А. Л., 2015
230
Дослгдження включали визначення вагового росту молодняку.
Оцшка динамки живоi маси тддослгдного молодняку показала, що протягом дослгдного перюду перевага за показниками живоiмаси була на боц козенят 3-ог досл1дно1 групи, яю вирощувалися методом штучного випоювання. Найменшу штенсивтсть росту мали тварини контрольно! групи, яю вирощувалися на тдсоа. Пром1жне мкце займали козенята 2-ог дослгдног групи, як вирощувалися контактно-роздтьним способом.
У наших дослгдженнях ранг розподту тварин за величиною середньодобових та абсолютних приростов i вгдносног швидкостг росту мгж дослгджуваними групами був аналог1чний показникам живог маси.
Проведет до^дження показали, що на ркт i розвиток козенят суттево впливае споаб гхнього вирощування.
Ключов1 слова: козенята, зааненська порода, ркт, розвиток, жива маса, прирости, споаб вирощування, штучне випоювання, контактно-роздтьний споаб, тдсос
УДК 636.39.35.064.083.37
Леппа А. Л., ассистент
Харьковская государственная зооветеринарная академия, Харьков, Украина
ДИНАМИКА РОСТА И РАЗВИТИЯ КОЗЛЯТ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СПОСОБА ВЫРАЩИВАНИЯ
В практике молочного козоводства на сегодня существуют три основные способа выращивания молодняка: козлят содержат вместе с матками до 3—4-месячного возраста, затем отнимают, а маток начинают доить; - раздельно-контактный, когда козу доят сразу после окота, при этом часть молока не выдаивают, а оставляют козлятам, которых выращивают под ней; козлят после рождения отнимают от матерей и искусственно выращивают.
Таким образом, наши исследования направлены на установление оптимального способа выращивания козлят, которые в конкретных природно-климатических условиях отличались бы хорошими показателями роста и развития.
Исследования включали определение весового роста молодняка.
Оценка динамики живой массы подопытного молодняка показала, что в течение опыта преимущество по показателям живой массы было на стороне козлят 3-й опытной группы, которые выращивались методом искусственной выпойки. Наименьшую интенсивность роста имели животные контрольной группы, которые выращивались на подсосе. Промежуточное место занимали козлята второй опытной группы, которые выращивались контактно-раздельным способом.
В наших исследованиях ранг распределения животных по величине среднесуточных, абсолютных приростов и относительной скорости роста живой массы между исследуемыми группами был аналогичный показателям живой массы.
Проведенные исследования показали, что на рост и развитие козлят существенно влияет способ их выращивания.
Ключевые слова: козлята, зааненская порода, рост и развитие, живая масса, приросты, способ выращивания, искусственная выпойка, контактно-раздельный способ, подсос
UDC 636.39.35.064.083.37
Leppa A. L., assistant
Kharkov State Zooveterinary Academy, Kharkov, Ukraine DYNAMICS OF KIDS GROWTH AND DEVELOPMENT DEPENDS ON
GROWING METHOD
There have been three methods of young animal growing in milky goat husbandry.
Kids are kept with dams from 3-4 months age, then they are weaned and dams are milked. Contact-divide method defines dams milking after kidding and the part of milk remains for kids; kids are weaned after birth and are grown artificially.
231
Investigation results tended to optimal method of kids growing would differ in concrete climatic conditions by good growth and development indices which have been presented in the article.
Weight growth of young animals has been also included.
Assessment of dynamics as for live weight in experimental animals prevailed by indices during tested period over the third group which has been grown with artificial feeding. Animals of controlled group grown in suckling conditions showed the lowest growth intensity. Kids of the second group have been grown in a contact-divided way and occupied the intermediate position.
The range of animal division as for the daily, absolute, relative gains and growth rate between experimental groups has been analogical to the live weight indices.
Conducted researches showed the influence of growth and development on the way of growing.
Key words: kids, zaanenska breed, growth and development, live weight, gains, the way of growing, artificial feeding, contact-divided way, in suckling conditions
Вступ. Розвиток Tie! чи шшо! rany3i тваринництва продиктовано необхвдшстю забезпечення населення продуктами харчування i сировиною для переробно! промисловосп. З року в рш в рази зростае потреба населення в молощ та м'яш, у зв'язку з чим назршо питання необхiдностi використання всiх ресyрсiв тваринництва, в тому чи^ й козiвництвa [1, 3].
Враховуючи свiтовий досвiд, молочне козiвництво e однieю з перспективних галузей тваринництва. Це пояснюеться насамперед виробництвом таких поживних i корисних для здоров'я людини продукпв, як молоко та м'ясо, а також щнно! сировини для легко! промисловостi. Проте ця галузь в Укра!ш розвинена дуже слабко на вщмшну вщ багатьох кра!н свiтy, де молочне козiвництво в остaннi роки отримало значний розвиток [2, 5].
Оскшьки в Укра!ш козiвництво розвиваеться в дрiбнотовaрних господарствах i приватних подвiр'ях населення, тому у практищ молочного козiвництвa е три основш способи вирощування молодняку. Перший передбачае коли козенят утримують разом з матками до 3—4-мюячного вшу, поим вщшмають, а маток починають до!ти.
Другий вaрiaнт - роздшьно-контактний, коли козу доять одразу тсля окоту i вирощують пiд нею козенят. У цьому випадку частину молока не видоюють, а залишають козенятам, яких пiдпyскaють до матки вдень, а вночi !х утримують окремо.
Третш спосiб, направлений на вирощування козенят без матки. Тобто тсля народження !х вiднiмaють вiд мaтерiв i вигодовують за допомогою пляшечки з гумовою соскою або мисочки [4, 6].
Пошук способу вирощування козенят необхщний для устшного отримання мiцних, здорових, високопродуктивних тварин, яю володiли б хорошими вщтворними якостями. Витрати на !хне вирощування, собiвaртiсть продукцп повиннi бути мшмальним, сaмi ж тварини — добре пристосованими до природно-господарських умов.
У зв'язку з цим нaшi дослщження, спрямовaнi на встановлення оптимального способу вирощування козенят, яю б в конкретних природно-клiмaтичних умовах вщзначались добрими показниками росту i розвитку. Ц питання е актуальними, тим бшьше, що достaтнiх дослiджень у даному напрямку практично не проводилося.
Матерiал i методи. Дослiдження проводилися на бaзi ННЦ рослинництва i тваринництва ХДЗВА Дергaчiвського району, Харювсько! облaстi.
232
Для визначення оптимальних технолопчних прийомiв у молочному козiвництвi перед окотом було вщбрано 30 козоматок зааненсько1' породи, з яких за методом аналопв було сформовано 3 групи. Формування дослiдних груп було проведено на тдсташ таких показниюв: порода, вiк, жива маса, термши осiменiння.
Козенята вiд маток 1-ш контрольно!' групи вирощувалися до 3-мiсячного вiку разом з матерями на шдсос (технологiчний прийом, який прийнятий у господарствi). У вiцi 3 мюящв козенят вiднiмали вiд матерiв.
Козенята вiд маток 2-о1 дослщно1 групи вирощувалися роздiльно-контактним способом упродовж 3-х мiсяцiв. До 5-денного вшу козенята утримувалися разом з матерями. Надат у денний час козенят утримували разом з матерями, а на шч вiдбивали вiд них та шдпускали тiльки пiсля ранкового дошня. У вiцi 3 мюящв проводили повне вщлучення козенят вщ матерiв.
Козенята вiд маток 3-о1 дослiдноï групи вiдлучалися вiд матерiв вiдразу пiсля народження i вирощувалися за методом ручного випоювання. Козенят з моменту народження утримували до 3 дiб в iндивiдуальних дерев'яних клiтках, а потiм у вщдшенш (секцiï) для штучного вирощування.
З 3-мюячного вiку молодняк всiх шддослщних груп утримували в групових загонах на 10-12 голiв, безприв'язно, на глибокш пiдстилцi.
Пiд час проведення дослiджень видiляли два перiоди росту шддослщного молодняку: молочний (вiд народження до 3-мюячного вiку) i пюлямолочний (вiд 3 до 6-мiсячного вшу).
Прирют живоï маси козенят визначали шляхом щомiсячного зважування, за результатами якого визначали середньодобовий прирiст живоï маси, абсолютний прирiст та вщносну швидкiсть росту за формулою С. Бродi [7]. Одержанi данi статистично опрацювали на комп'ютерi з використанням методик М. О. Плохинького (1969) [7] та програмного лiцензiйного забезпечення Microsoft Excel 2007.
Результати дослщження. Для вивчення швидкостi росту молодняку в рiзнi перiоди розвитку нами було проведено порiвняння приросту живоï маси козенят пiддослiдних груп. Результати дослщжень представленi у таблицi 1.
Приведет даш таблицi 1 свщчать, що козенята, якi утримувалися у рiзних технологiчних умовах, мали рiзну iнтенсивнiсть росту живо1' маси.
Так, при народженш у тварин порiвнюваних груп великих коливань за живою масою не вiдзначено. Незначна перевага (3,6%) спостершалася у тварин 3 -ш дослiдноï групи. Усi козенята народилися добре розвинутими.
За результатами дослщжень, у вiцi 1 мюяця перевага у живiй масi була на сторош козенят 2-о1' дослщно1" групи. Так, вони мали на 2,2% бшьшу живу масу, шж козенята 1-о1' контрольно!' групи i на 20,9% живу масу, шж козенята 3 -о1' дослiдноï групи вщповщно.
На нашу думку на зменшення показникiв живо1' маси козенят 3 -о1' дослiдноï групи у вщ 1 мiсяця мав вплив стрес, як один з факторiв, який вони перенесли при вщлученш вщ матерiв при народженнi.
Починаючи з 2-х мiсячного вiку, навпаки, спостершалося збiльшення живо1' маси у козенят 3-о1' дослiдноï групи вщносно аналогiв з iнших груп. Так, у 2-х мюячному вщ козенята 3-о1' дослiдноï групи перевершували сво1'х однолiткiв 1 -о1' контрольно!' групи на 6,0% та козенят 2-о1' дослщно1' групи - на 2,9%, у 3-х мюячному вщ картина була аналопчною: жива маса козенят 3 -о1' дослiдноï групи в середньому склала 15,28кг, що на 19,4% бшьше, нiж у 1 -ш контрольнiй групi при статистичнш достовiрностi (Р>0,999), та на 2,38кг (18,5%) бшьше, шж у тварин 2-о1' дослiдноï групи.
233
Таблиця 1
Динамжа живо'1 маси козенят по вжовим першдам, кг_
Вж, мiс. Група
1 2 3
п М±т п М±т п М±т
При народженнi 20 2,52±0,09 20 2,49±0,12 19 2,57±0,10
1 19 6,72±0,10 20 6,87±0,13 19 5,68±0,1Г"
2 17 10,16±0,11 19 10,46±0,12 19 10,77±0,11***
3 17 12,80±0,18 19 12,91±0,24 19 15,28±0,09***
4 17 14,75±0,13 19 15,73±0,14*" 19 19,91±0,10*"
5 17 16,94±0,13 19 18,14±0,16*" 19 23,74±0,09*"
6 17 18,57±0,15 19 19,99±0,14*** 19 26,56±0,11***
Примггка: *"Р>0,999
На нашу думку на збшьшення живо! маси козенят 3-о! дослщно! групи вплинув режим год1вл1.
Отже, найбшьшу штенсившсть росту у молочний перюд мали тварини 3 -о! дослщно! групи, найменшу - контрольно!.
Як показують даш дослщжень (табл. 1), козенята дослщних груп з 3-мюячного в1ку перевершують за живою масою сво!х ровесниюв з 1 -о! контрольно! групи I р1зниця м1ж тваринами е статистично в1ропдною (Р>0,999).
Так, у 4 мюяця козенята 2-о! дослщно! групи були «важчЬ> козенят 1 -о! контрольно! групи на 0,98 кг або на 6,7% при Р>0,999, козенята 3-о! дослщно! групи - на 5,16 кг (35,0%; Р>0,999); в 6 мсящв щ показники складають вщповщно 1,42 кг (7,6%; Р>0,999) 1 7,99 кг (43,0%; Р>0,999) також на користь тварин дослщних груп.
Результати ощнки живо! маси пщдослщних козенят показали, що серед тварин дослщних груп найбшьшу живу масу, починаючи з 2 -мюячного в1ку I до кшця дослщного перюду, мали козенята 3-о! дослщно! групи I ця р1зниця м1ж групами була статистично достов1рна (Р>0,999).
З метою встановлення змш, яю вщбуваються в оргашзм1 козенят при р1зних технолопчних прийомах вирощування, важливим е ощнка прироспв живо! маси в окрем1 перюди життя.
У наших дослщженнях ранг розпод1лу тварин за величиною середньодобового приросту м1ж дослщжуваними групами був аналопчним такому за живою масою (табл. 2). Так, за перший мюяць вирощування перевага у прирост! козенят 1-о! контрольно! та 2-о! дослщно! груп над ними козенятами 3-о! дослщно! групи вщповщно склала 34,92 г { 42,32 г або 33,7% { 40,8%.
За даними дослщжень вже на другому мюящ величина середньодобових прироспв козенят, яю вирощуються без матер1в, р1зко зростае.
Слщ зазначити, що козенята, яю вирощувалися контактно -роздшьним способом, протягом дослщу розвивалися краще, шж !х однолггки з контрольно! групи.
Анашзуючи дат динамши середньодобових прироспв живо! маси козенят, можна побачити, що середньодобовий прирют вщ народження I до 6-мюячного в1ку (133,27 г) був вищим у козенят 3-о! дослщно! групи при Р>0,999, причому найвищим середньодобовий прирют був у перюд 1-2-мюящ { склав 169,65 г (Р>0,999).
Для бшьш детально! характеристики прироспв живо! маси та штенсивносп росту пщдослщних козенят визначали абсолютш прирости та вщносну швидкють росту (табл. 3).
234
Таблиця 2
Динамжа середньодобових приростов живо'1 маси козенят, г/гол.
BÍR, мiс. Tpyrn
1 2 3
n M±m n M±m n M±m
0-1 20 138,60±0,93 20 146,00±0,89*** 19 103,68±0,62***
1-2 19 111,76±1,31 20 118,07±0,78*** 19 169,65±0,43***
2-3 17 87,84±2,70 19 81,58±4,16 19 150,35±0,88***
3-4 17 64,90±2,68 19 94,21±3,55*** 19 154,04±0,79***
4-5 17 72,94±0,63 19 80,35±1,55*** 19 127,89±0,77***
5-6 17 54,51±2,79 19 61,58±1,18* 19 94,04±0,87***
0-6 17 88,43±0,53 19 97,02±0,20*** 19 133,27±0,08***
Пpимiткa: *Р>0,95; ***Р>0,999
Таблиця 3
Динамжа абсолютних приростiв та вщносно'1 швидкостi росту
дослiджyваних тварин
Tpyrn
1 2 3
M±m M±m M±m
BÍR, мiс. n абсолютний op^iar, кг ввдносна швидшсть pостy % n абсолютний пpиpiст, кг вiдноснa швидшсть pостy % n абсолютний пpиpiст, кг вiдноснa швидшсть pостy %
0-1 20 4,16± 0,03 90,31± 1,86 20 4,38± 0,03*" 94,86± 2,41 19 3,11± 0,02*** 76,20± 1,89***
1-2 19 3,35± 0,04 39,52± 0,31 20 3,54± 0,02*** 40,93± 0,66 19 5,09± 0,01*** 62,07± 0,92***
2-3 17 2,64± 0,08 22,89± 0,55 19 2,45± 0,12 20,78± 0,76* 19 4,51± 0,03*** 34,68± 0,44***
3-4 17 1,95± 0,08 14,23± 0,75 19 2,83± 0,11*** 19,95± 0,96*** 19 4,62± 0,02*** 26,27± 0,14***
4-5 17 2,18± 0,02 13,83± 0,17 19 2,41± 0,05*** 14,23± 0,25 19 3,84± 0,02*** 17,95± 0,14***
5-6 17 1,64± 0,08 9,21± 0,47 19 1,85± 0,04* 9,71± 0,23 19 2,82± 0,03*** 11,21± 0,08***
0-6 17 15,92± 0,09 150,12± 0,89 19 17,46± 0,04*** 155,44± 1,60* 19 23,98± 0,06*** 164,82± 1,18***
Лимита: *Р>0,95; ***Р>0,999
Досить пpиpодно, що пiддослiднi козенята вiдpiзнялися i за показником абсолютного ^^осту живо1' маси.
З пpедстaвлених даних табл. 3 видно, якщо козенята 1 -о!" контpольноï гpyпи за пеpiод вщ нapодження до 6-мiсячного вiкy збшьшили свою живу масу на 15,92 кг, то pовесники 3-о1' достдно1" гpyпи на 23,98 кг, що на 8,06 кг (50,6%) бшьше. Твapини 2-о1' дослiдноï ^упи також пеpевaжaли за цим показником козенят контpольноï гpyпи вiдповiдно на 1,54 кг (9,7%) i щ дат статистично вipогiднi (Р>0,999).
Анатз отpимaних даних (табл. 3) показуе, що твapини yсiх пiддослiдних 1руп мали високу вiдноснy швидкiсть pостy, яка в пеpiод вiд нapодження до 6 -мiсячного вiкy коливалася в межах - 150,1.. .164,8%.
^ичому нaйбiльшi темпи pостy у вшх твapин вiдбyвaлися в paннi вiковi пеpiоди: 0-1, 1-2 мiс. У наступш вiковi пеpiоди iнтенсивнiсть pостy козенят мае тенденцiю до зниження у всiх пiддослiдних гpyпaх.
235
Отже, за даними анатзу визначено, що найвищою штенсивнютю росту у перюд дослщу вщзначалися козенята 3-о1 дослано! групи.
Таким чином, на основi анатзу результатiв дослщжень можна стверджувати, що на рют i розвиток пiддослiдного молодняку суттево вплинув спосiб 1хнього вирощування.
Висновки. 1. На n^^^i аналiзу результатiв експериментальних дослiджень можна зробити висновок, що на рют i розвиток козенят впливае спошб 1хнього вирощування.
2. Отримаш данi дослiджень пiдтверджують доцiльнiсть вщлучення козенят вiд матерiв з моменту народження та вирощування 1х без матерiв за методом ручного випоювання.
Перспективи подальших дослiджень будуть спрямованi на вивчення впливу способу вирощування на екстер'ерш та iнтер'ернi показники козенят.
Л^ература
1. Квiтка Г. Чи е перспективи у козiвництва? / Г. Квита // Пропозищя. - 2013. - № 6. - C. 160-162.
2. Ладика Л. М. Сучасний стан та перспективи розвитку козiвництва в Сумському регiонi ГЕлектронний ресурс1 / Л. М. Ладика, В. О. Опара, О. Б. Кисельов // Вюник Сумського нацюнального аграрного унiверситету : науковий журнал. - Сер. «Тваринництво» / Сумський нацюнальний аграрний унiверситет. - Суми : СНАУ, 2014. -Вип. 2/1 (24). -С. 112-117.
3. Лушников В. П. Мясная продуктивность и потребительские свойства мяса козлят зааненской и русской пород / В. П. Лушников, О. В. Юсова // Овцы, козы, шерстяное дело. - 2008. - № 4. - С. 43-47.
4. Мирось В. В. Овцеводство и козоводство / В. В. Мирось, А. С. Фоминова. -Ростов н / Д : Феникс, 2011. - 220 с.
5. Новопашина С. Коза как она есть. Перспективы развития козоводства // С. Новопашина // Тваринництво Украши. - 2013. - № 3. - С. 8-10.
6. Петрякова А. Программа развития овцеводства и козоводства набирает обороты / А. Петрякова // Белгородский агромир. - 2011. - № 4. - С. 16-17.
7. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. - М.: Колос, 1969. - 256 с.
Стаття надшшла до редакцИ 10.09.2015
УДК 636.082.11: 636.226.23
Любинський О. I., д.с.-г.н., професор, (E-mail: [email protected])0
Кам'янець-Подшьський нацгональний утверситет гмеш 1вана Ог1енко, Кам'янець-Подшьський, Украгна
ГЕНЕТИЧНА ПОД1БН1СТЬ Р1ЗНИХ СЕЛЕКЦ1ЙНИХ ГРУП БУКОВИНСЬКОГО ЗАВОДСЬКОГО ТИПУ УКРА1НСЬКО1 ЧЕРВОНО-
РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ
Викладено результати анализу генетичног подгбностг ргзних селекцшних груп украгнськог червоно-рябог молочног худоби буковинського заводського типу. Коеф1ц1ент генетичног подгбностг 5/8-кровних коргв пор1вняно з 3/4- i 7/8-кровними був найбтьшим - 0,979-0,992, що визначае перспективи використання цих генетичних груп у формуванш високопродуктивних стад. Генетична подiбнiсть була високою при порiвняннi груп украгнського та канадського походження - 0,991, украгнського та тмецького походження - 0,992, канадського та тмецького походження - 0,995. Найнижче значення коефщента генетичног подiбностi виявлено при порiвняннi корiв
© Любинський О. I., 2015
236
