CC BY
14
Данчук О. Т. Концептуальных основаниях сохранения и использования генетико-селекционных ресурсов лесных пород в Украине
Проанализированы действующие законодательные и отраслевые нормативные акты, регулирующие охранный режим и хозяйственный статус лесных генетических резерватов, а также плюсовых насаждений. Установлено, что значительная часть ранее выделенных лесных генетических резерватов и плюсовых насаждений неэффективно выполняют функцию сохранения генофонда. Обоснована необходимость внедрения норм и положений, направленных на обеспечение эффективного использования репродуктивного потенциала генетических резерватов и плюсовых насаждений, их непрерывное функционирование как стабильных и сложных по пространственной и возрастной структуре гомеостатических систем, повышение уровня генетико-селекционной ценности и биологической устойчивости на основе проведения селективных рубок и введения ограничений на санитарные рубки.
Ключевые слова: сохранение генофонда, генетические резерваты, плюсовые деревья, плюсовые насаждения, лесное семеноводство, лесосеменная база, селективные рубки.
Danchuk O. Т. On the Conceptual Principles of Conservation and Use of Genetic and Breeding Resources of Forest Species in Ukraine
Existing legislation and sectorial regulations in the part that regulates conservation and economic status of forest genetic reserves and plus forest stands is analysed. It is proved that most of earlier allocated forest genetic reserves and plus forest stands cannot effectively preserve the gene pool. We have justified the necessity of introducing of standards and regulations that would ensure the effective use of reproductive potential of genetic reserves and plus forest stands, their continuous operation as stable and complex for the spatial and age structure of homeostatic systems, increasing of the level of genetic and breeding value and biological stability based on selective cuttings and restrictions on sanitary cuttings.
Keywords: preservation of gene pool, genetic reserves, plus trees, plus forest stands, forest seed production, forest seed base, selective cuttings.
УДК 630 *17(075.8) Доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук;
здобувач С. О. Макетов - НЛТУ Украти, м. Льв1в
ДИНАМ1КА РАД1АЛЬНОГО ПРИРОСТУ СТОВБУР1В ДЕРЕВ В ОКРЕМИХ Л1СОРОСЛИННИХ УМОВАХ НА ОСУШЕНИХ Л1СОВИХ Д1ЛЯНКАХ Р1ВНЕНЩИНИ
Проаналiзовано кшьюсш показники осушувальних мелюрацш. Встановлено типо-лопчну структуру насаджень на осушених люових дшянках Рiвненськоl обл. Дослщже-но особливост динамши радiальноro приросту стовбурiв дерев сосни звичайно! та вшь-хи чорно! на осушених люових дшянках.
Виявлено найбшьш поширеш типи люорослинних умов, деревостани яких зазнали впливу пдротехшчних мелюрацш. Встановлено ци^чну залежшсть мiж коливання-ми величини радiальноro приросту i перюдами штенсивних роби з осушення земель-них дшянок. Шсля виконання мелюративних роби радiальний прирiст стовбурiв сосни звичайно! мав тенденцию до зростання, а для вiльхи чорно! - до спадання.
Ключовi слова: типолопчна структура, осушувальна мелiорацiя, радiальний прирiст.
Вступ. Пiдвищення рентабельностi сiльськогосподарського виробництва на перезволожених землях пов'язане з проведениям комплексу заходав з покра-щення водного, теплового, повiтряного i поживного режимiв грунтов, а також збереження й пiдвищення 1х родючост! У системi таких заходав провщне мiсце займае осушення болiт i перезволожених земель. При цьому, о^м сшьськогос-
подарських упдь, вплив осушувальних мелiорацiй вiдчувають й лiсовi екосис-теми, як неввд'емна частина бiогеоценозу.
Аналiз доступних л^ературних джерел свiдчить, що на початку ХХ ст. у Захщному регюш Украши частка заболочених i перезволожених земель ста-новила 46,9 % ввд площi всiх сiльськогосподарських упдь, що значно обмежу-вало розвиток рослинництва i тваринництва й вимагало впровадження заход1в осушувально! мелiорацií [3]. На перезволожених землях заходу Украши в ба-сейнi рiчки Прип'ять осушувальш мелiорацií було розпочато у другш половинi XX ст. i виконано у три етапи [2]:
• 1874-1914 рр. - для тдвищення економiчного розвитку твшчно-захщних гу-бернiй царсько!' Росп;
• 1928-1938 рр. - для ефективтшого використання заболочених земель у госпо-дарському комплексi Польсько! держави;
• 1964-1996 рр. - для тдвищення продуктивноси ильськогосподарського вироб-ництва.
Вiдтодi було збудовано й експлуатуеться до сьогодш 1130 осушувальних систем, зокрема 527 мiжгосподарських i 603 внутршньогосподарських. Найбiльш iнтенсивним виявився перiод з 1980 по 1990 рр., коли загальна площа земель з осушувальною мережею зросла на 37 %, а частка рiллi - ввд 65,7 % до 70,7 %. 1з загально! площi земель з осушувальною мережею у сшьському госпо-дарствi використано 1976,5 тис. га або 89,6 %, а лiсовi дшянки, кущi, торфороз-робки, мелюративш канали i дороги займали 222 тис. га або 10,1 %.
У пiслявоeнний перiод у Захвдних областях Украши дослiдники видшя-ють такi три етапи проектування й будiвництва осушувальних систем [2]:
1) 1946-1960 рр. - з вщкритою мережею кан^в;
2) 1961-1975 рр. - з матерiальним горизонтальним дренажем;
3) 1976-1990 рр. - з двобiчним регулюванням водно-повпряного режиму, во-дозворотних та осушувально-зволожувальних систем з автоматизованим водним регулюванням.
Починаючи з 90-х рошв XX ст. через недостатш обсяги фшансування та змiни у ставленнi до осушувально!' мелюрацц, будавниптво нових осушувальних систем було призупинено, що зумовило погiршення кислотно-основних i водно-фiзичних властивостей груштв, а також розвиток низки деградацшних процес1в. Виконанi роботи з осушення заболочених земель справили як позитивний, так i негативний вплив на рослиннiсть наземних екосистем Заходу Украши.
Мета дослщження. Основне завдання, яке ставилося перед проведениям осушувальних мелюрацш, було покращення грунтотворного i мшробюлопчно-го процесiв у Грунп, регулювання водного, повiтряного, теплового й поживного режимiв для створення сприятливих умов росту рослин. З огляду на це, метою дослщження було виявити типологiчиу структуру лiсiв i можливий вплив таких заход1в на рiст лiсових насаджень Рiвненщини, якi перебували у зонi проведен-ня осушувальних мелiорацiй за результатами вивчення радиального приросту стовбур1в дерев.
Матерiали та методи. Для встановлення типологiчноí структури лiсiв проведено аналiз видiлiв з насадженнями на осушених лiсових дiлянках, якi
мiстяться в б^ даних ВО "Укрдержлiспроект". Загальна кiлькiсть вибраних ви-дiлiв для Рiвненського ОУЛМГ становила 8061 шт. Обсяги виконаних осушу -вальних мелюращй описано за доступними лiтературними джерелами [2, 3].
Для встановлення динашки радiальних приростiв опрацьовано керни де-ревини, якi було взято за допомогою вiкового свердла Пресслера. 1х загальна кiлькiсть становить 37 шт., з яких 29 - сосни звичайно', 8 - вiльхи чорно'. Обль ковi дерева обирали з основного ярусу, яю мали добре розвинену крону, належали до першого класу за Крафтом, мали близьку до цилшдра форму стовбура. Для уникнення систематичних похибок через нерiвномiрнiсть росту дерев по периметру, зразки деревини брали почергово з рiзних боюв дерева за напрямом годинниково! стршки.
На вiдшлiфованих кернах ширину рiчних кiлець вимiрювали з викорис-танням приладу ЬШТАБ. Для аналiзу даних вiдбирали керни, для яких було встановлено явно виражеш бюлопчш тренди. Назва керна складалася з трьох частин: перша - порода, друга - порядковий номер, третя - тип лкорослинних умов, наприклад "Сосна 14 А4". Опрацювання результатiв виконано згiдно з ви-могами статистичного аналiзу даних, а також за загальноприйнятою в лковш таксацií методикою.
Результати. Виконаний аналiз доступних лiтературних джерел засввд-чив, що у структурi осушених далянок основну частину займають землi сшьсь-когосподарського призначения (90,8 %), а лiсовi - становлять всього 5,7 % [3]. Серед сшьськогосподарських упдь найбiльша площа зайнята рiллею (55,0 %), сiножатями (17,2 %) i пасовищами (16,7 %).
Найбiльшi плошд осушених земель розташованi в захщних областях Украши: Львiвськiй (23,5 %), Волинськiй (20,7 %) i Рiвненськiй (19,5 %), а найбiльшi площi осушених перелогiв виявлено у Житомирськш обл. - 21,4 тис. га. Осушеш сiножатi найбiльшi площд займають у полiських областях: Волинсь-кiй (98,5 тис. га) та Чершпвськш (94,9 тис. га), а осушеш пасовища - у Во-линськiй (98,5 тис. га) та Львiвськiй (88,5 тис. га) обл.
Як свдаать результати деяких наукових робiт, осушення лiсових земель на найбшьших площах було проведено у Волинськш (59,9 тис. га), Житомирськш (40,6 тис. га) i Рiвненськiй (34,2 тис. га) обл. Окр1м Украшського Полiсся, такi ж роботи виконували й на територц Бiлорусi, де з середини ХХ ст. було осушено 3 млн га земель, що становить 15 % вщ територц держави [5].
Очевидно, що таю масштаби мелюративних заходш не могли не позна-читися на кнуючих природних комплексах. Так, поряд iз зростанням вро-жайностi сiльськогосподарських культур у деяких полкьких районах виявлено зниження Грунтових вод до 1,2-1,8 м, обмшння рiчок i озер, збщнення видового складу рослинностi, зникнення окремих вид1в рослин i тварин, яш iснували в болотних та навколо-болотних екосистемах тощо.
Лiсовi масиви Р1вненсько1 обл. також значною мiрою потрапили пiд осу-шення. Так, за результатами аналiзу повидiльноí бази даних осушеш дшянки лi-сового фонду Рiвненського ОУЛМГ займають 25556 га вкритих лiсовою рос-линнктю д1лянок. В умовах борiв таю площд становлять 6,4 %, суборш -47,9 %, сугрудiв - 45,5 %, грудiв - 0,2 %. Серед гiгротопiв переважають сирi ти-
пи (80,3 %), а вологi i мо^ становлять, вiдповiдно, 2,8 i 16,9 % (табл.). Пашв-ними трофотопами виявилися субори i сугруди.
Табл. Розподгл площ осушених .¡¡сови.х дигянок за едатопами, %
Пгротоп Трофотоп Сума
А В С Б
3 0,1 2,6 0,1 - 2,8
4 2,6 36,2 41,3 0,2 80,3
5 3,7 9,1 4,1 - 16,9
Сума 6,4 47,9 45,5 0,2 100,0
Найбшьшу площу осушенi лiсовi дшянки займають в таких лкгоспах: Сарненський - 7933,0 га, Володимирецький - 5400,7 га, Рокитшвський -3526,6 га, Костотльський - 2978,6 га та Березшвський - 2441,2 га. Насамперед це пов'язано з рельефом територц, де знаходяться лiсовi масиви цих лкгоств. Вони розташованi в межах Полкько!' низовини, зокрема Клесiвськоí ршнини (переважш висоти 140-180 м, мiнiмальна висота 134 м у долиш рiчки Горинь). Тут же протiкае головна водна артерiя областi - рiчка Горинь зi своею найбшь-шою притокою Случчю.
На осушених лкових дшянках можна видалити чотири пашвш типи лiсу: сирий дубово-сосновий субiр осушений (В4-д-Со) - 9155,8 га, сирий чорновшь-ховий сугрудок осушений (С4-Влчо) - 9009,6 га, мокрий березово-сосновий су-бiр осушений (В5-б-Со) - 2317,1 га, сирий грабово-дубово-сосновий сугрудок осушений (С4-г-д-Со) - 1318,7 га. З деревних порiд, ят ростуть на територií проведених осушувальних мелiорацiй, переважають вiльха чорна - 8983,5 га, сосна звичайна - 8667,5 га та береза повисла - 7552,2 га. З огляду на це, вивчен-ня динамiки радiального приросту виконували саме для цих порвд.
Як вiдомо, клiматичнi та iншi умови вегетацiйного перiоду позначають-ся на ширинi рiчних юлець. Тому аналiз 1х товщини покладено в основу "ре-конструкцií" росту як окремих стовбурiв дерев, так i насаджень чи лiсових ма-сивш загалом. Чим бшьший вгк дерева, тим бiльшим е перюд, за який можна охопити такими дослщженнями i сформувати своерiдний "лтопис" подай, або виявити залежнiсть мiж величиною приросту радiусiв дерев i можливими факторами впливу на ркт за таксащйними ознаками. Такий принцип покладено в основу дендроекологп.
Останшм часом iнформапiю, яка мктиться в рiчних юльцях, використо-вують для характеристики реакпií деревних рослин на змши, що вiдбуваються в умовах 1х мiспезростання [4]. При цьому, покращення умов сприяе вищим значениям приростов таксапiйних ознак, попршенпя - меншим.
Вiдомо, що величина приросту окремого дерева залежить ввд таких фак-торiв: 1) бюлопчних особливостей породи; 2) походження; 3) вжу; 4) лкорос-линних умов; 5) клшатичних факторов; 6) будови деревостану; 7) запасу, густо-ти i повноти деревостану; ж) режиму вирощування; з) санiтарного стану; и) стихийного впливу.
Як правило, осушувальш мелiорапií е причиною зниження рiвия грунто-вих вод, що сприяе доступу повиря, а отже, й окисно-ввдновним реакщям у
грунтi. Тому теоретично таю мелюративш заходи мали б зумовити покращення лiсорослинних умов й збшьшення обсягiв нагромадження деревини, що не-вiд,eмно пов'язано з величиною радiального приросту. На рис. 1-4 наведено динамку радiального приросту стовбурiв дерев сосни звичайно'' i вiльхи чорно'1, якi росли на осушених лiсових дiлянках.
1900 1920 1940 1960 1980 2000 Рж 1940 1960 1980 2000 2020 Рж
Рис. 3. Динамжарадиального Рис. 4. Динамжарадиального
приросту стовбур'т дерев сосни приросту стовбур'т дерев втьхи
звичайноХ в умовах мокрого сугруду чорноИ в умовах мокрого сугруду
Наведет графки вщображають ш^чш значення радiального приросту соснових i вшьхових деревостанiв, яю зростали на перезволожених лiсових дь лянках. 1х побiжний аналiз свщчить про те, що у динамщ радiальних приростiв соснових деревостанiв можна виокремити 2 перюди зростання: перший - з 1950 по 1970 рр., другий - з 1990 по 2008 рр. При цьому зростання вщбувалося у 2-4 рази, порiвняно з минулими перiодами. Для втьхи чорно'1, навпаки, вщ-значено один перюд з постiйним спаданням радiального приросту - вiд 1970 до 2000 рр., тсля чого спостеркаеться деяка стабiлiзацiя цього показника.
Якщо порiвняти отриманi результати з кторичними записами, то можна зазначити, що зростання радiального приросту для соснових деревосташв неза-лежно вщ типiв лiсорослинних умов вiдбувалося як реакщя росту дерева на покращення лкорослинних умов внаслiдок осушувальних мелюрацш двох перь одiв - 1928-1938 рр. i 1964-1996 рр. Для втьхи чорно'1, навпаки, виконання осушувальних робгг призвело до зниження радiального приросту вiд 6-8 мм/рк до 2-4 мм/рiк.
У шдсумку варто зазначити, що виконанi роботи з осушення земель на територп Рiвненщини мали як позитивний, так i негативний вплив на перебк росту соснових i чорновiльхових насаджень. Для глибшого розумiння змiн, mi ввдбулися у грунп, наземному трав'яному i рослинному вкриттi в подальшому будуть виконанi бшьш грунтовш дослщження, оскiльки аналiз зразкiв деревини виявив тiльки загальнi тенденцй' мiж виконаними мелiоративними заходами i динамiкою радиального приросту.
Лiтература
1. Закон Украхни "Про мелюрацш земель" // Вщомост Верховно! Ради Украхни (ВВР). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon3.rada.gov.ua/laws
2. Зузук Ф.В. Осушеш землi Волинсько! областi та ix охорона : монографiя / Ф.В. Зузук, Л.К. Колошко, З.К. Карпюк. - Луцьк : Вид-во Волинського НУ ]м. Лесi Украхнки, 2012. - 293 с.
3. Маринич О.М. Украхнське Полiсся: фiзико-географiчний нарис / О.М. Маринич. - К. : Вид-во "Радян. шк.", 1962. - 162 с.
4. Мигунова Е.С. Типы леса и типы природы : монография / Е.С. Мигунова. - Saarbrüken : Palmarium Academic Publishing, 2014. - 293 с.
5. Скоропанов С.Г. Избранные труды / С.Г. Скоропанов; под ред. В.Г. Гусакова. - Минск : Изд-во "Белорус. навука", 2010. - 468 с.
6. Соловей В.Б. Зональш особливост грунтового покриву Полюся та проблеми генезису i дiагностики його компонентов / В.Б. Соловей, В.А. Величко // Вюник аграрно! науки : наук.-теор. журнал НААН Украши. - 1997. - № 2. - С. 10-14.
Хомюк П.Г., Максимов С. О. Динамика радиального прироста стволов деревьев в отдельных лесорастительных условиях на осушенных лесных участках Ровенщины
Проанализированы количественные показатели осушительных мелиорации. Установлена типологическая структура насаждений на осушенных лесных участках Ровен-ской обл. Исследованы особенности динамики радиального прироста стволов деревьев сосны обыкновенной и ольхи черной на осушенных лесных участках.
Выявлены наиболее распространенные типы лесорастительных условий, древос-тои которых подверглись воздействию гидротехнических мелиораций. Установлена циклическая зависимость между колебаниями величины радиального прироста и периодами интенсивных работ по осушению земельных участков. После выполнения мелиоративных работ радиальный прирост стволов сосны обыкновенной имел тенденцию к увеличению, а для ольхи черной - к снижению.
Ключевые слова: типологическая структура, осушительная мелиорация, радиальный прирост.
Khomiuk P.G., Maksimov S.O. The Dynamics of the Radial Tree Stem Increment on the Selected Site Conditions within Previously Drained Lands of Rivne Region
Some quantitative indicators of land drainages, particularly within the Rivne region are analysed. The typological structure of tree stands growing on the previously drained territories of Rivne region is defined. The study was focused on the peculiarities of radial tree stem increment of such tree species as Scots pine Pinus sylvestris L. and black alder Alnus glutinosa (L.) Gaerth. The study reveals most common forest site types with tree stands, which were previously exposed to land drainage. Cyclical correlation between radial increment and periods of high intensity land drainage is identified. Our analyses of obtained data showed that land drainage caused radial increment of Scots pine to increase, while the increment of black alder was reduced.
Keywords: Scots pine, typological structure, land drainage, radial growth.
