CC BY
35
УДК 616.009:616.8:612.017.1
Брошков М.М., к.вет.н., доцент © E-mail: dolinavet@gmail.com
Одеський державный аграрный утверситет 65012, Одеса, вул. Пантелеймотвська 13
ДИНАМ1КА ПОКАЗНИК1В КЛ1ТИННОГО I ГУМОРАЛЬНОГО 1МУН1ТЕТУ У ЦУЦЕНЯТ ЗАЛЕЖНО В1Д СТУПЕНЯ СТРЕСОВАНОСТ1
ОРГАН1ЗМУ
У статт1 представлено динамгку змш абсолютног ктькостг лейкоцит1в, л1мфоцит1в та гх субпопуляцш, фагоцитарног активност1 нейтрофшв, а також титру специфгчних антиты проти основних в1русних захворювань за введення пол1валентног вакцини з врахуванням тдивгдуальног стрес реактивност1 оргатзму. Встановлено, що цуценята у яких вгдсоток iнверсшактивних» Т-л1мфоцит1в быьше шж 10 % (в реакцггрозеткоутворення з нейромедiатором адреналтом) абсолютна кыьюсть лейкоцитiв, лiмфоцитiв та гх субпопуляцш нижча тж у тварин в яких вiдсоток тверсп складав менше 10%. Введення полiвалентног вакцини цуценятам з високою сенсибшзащею до нейромедiатору адреналту (% тверсп быьший за 10) спричинило быьш виражений пролiферативний ефект, що проявляеться у збыьшеш кiлькостi лейкоцитiв, лiмфоцитiв та гх субпопуляцш. За введення вакцини тваринам з низькою сенсибшзащею встановлено вiдсутнiсть пролiферативного ефекту на лейкоцити i лiмфоцити, що в результатi вiдобразилося на быьш низькому синтезi специфiчних антиты проти парвовiрусного ентериту та чуми всегдних.
Ключовi слова: лейкоцити, Т^мфоцити, В^мфоцити, фагоцитарна активтсть нейтрофшв, тверЫя, специфiчнi антитыа, iмунорегуляторний тдекс, НК-клтини, адренорецепщя.
УДК 616.009:616.8:612.017.1
Брошков М.М.
Одесский государственный аграрный университет 65012, Одесса, ул. Пантелеймоновская 13
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ КЛЕТОЧНОГО И ГУМОРАЛЬНОГО
ИММУНИТЕТА У ЩЕНКОВ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТЕПЕНИ СТРЕССИРОВАНОСТИ ОРГАНИЗМА
В статье представлена динамика изменений абсолютного количества лейкоцитов, лимфоцитов и их субпопуляций, фагоцитарной активности нейтрофилов, а также титра специфических антител против основных вирусных заболеваний при введении поливалентной вакцины с учетом индивидуальной стресс реактивности организма. Установлено, что щенки у которых процент инверсии «активных» Т-лимфоцитов более 10% (в реакции
© Брошков М.М., 2014
41
розеткообразования с нейромедиатором адреналином) абсолютное количество лейкоцитов, лимфоцитов и их субпопуляций ниже чем у животных у которых процент инверсии составлял менее 10%. Введение поливалентной вакцины щенкам с высокой сенсибилизацией к нейромедиатору адреналину (% инверсии больше 10) повлекло более выраженный пролиферативный эффект, проявляющийся в увеличении количества лейкоцитов, лимфоцитов и их субпопуляций.
При введении вакцины животным с низкой сенсибилизацией установлено отсутствие пролиферативного эффекта на лейкоциты и лимфоциты, что в результате отразилось на более низком синтезе специфических антител против парвовирусного энтерита и чумы всеядных.
Ключевые слова: лейкоциты, Т-лимфоциты, В-лимфоциты, фагоцитарная активность нейтрофилов, инверсия, специфические антитела, иммунорегуляторный индекс, НК-клетки,адренорецепция
UDC 616.009:616.8:612.017.1
Broshkov MM
Odessa State Agrarian University 65012, Odessa, st.Panteleymonovskaya 13
DYNAMIC OF INDICATORS CELLULAR AND HUMORAL IMMUNITY IN PUPPIES DEPENDING ON THE DEGREE OF THE BODY STRESSING
The article presents the dynamics of changes in the absolute number of leukocytes, lymphocytes and their subpopulations, phagocytic activity of neutrophils, as well as the titer of specific antibodies against the major viral diseases when administered to a multivalent vaccine based on individual stress reactivity. It has been established that puppies which the inversion percentage of "active" T-lymphocytes more than 10% (reaction rosettecreation with neurotransmitter adrenaline) absolute number of leukocytes, lymphocytes and their subpopulations lower than the percentage of animals in which the inversion of less than 10%. Administration a multivalent vaccine puppies with high sensitization to neurotransmitter adrenaline (% inversion over 10) led a more pronounced proliferative effect, which manifests itself in the increase in the number of leukocytes, lymphocytes and their subpopulations.
When administered to an animal vaccine with low sensitization established the absence of a proliferative effect on leukocytes and lymphocytes, resulting in a lower impact on the synthesis of specific antibodies against parvovirus and canine distemper virus.
Key words: white blood cells, T-lymphocytes, B-lymphocytes, the phagocytic activity of neutrophils, inversion, specific antibodies, immunoregulatory index, NK cells, adrenoretseption
Встановлено, що вплив стресових агента на розвиток iMyHHoi' вщповдо залежить не тшьки вщ стресу (його характеристик), але и вщ чутливост до нейромедiаторiв та гормошв (зокрема до катехоламмв) тих кл^ин нервово! та iмунноl систем, яю безпосередньо приймають участь в реашзацп iмунноl
42
реакци оргашзму на вплив стресового чинника[1]. В тепершнш час доведено можливкть абсорбци кaтехолaмiнiв поверхнею активованих iмyнокомпетентиних кл^ин, що свiдчить про експресiю або aфiннiстьaдренорецепторiв на поверхню цих кл^ин в процесi iмyнiзaцiï або шших процесiв [2]. Мiшенями iмyнноï системи для впливу нейромедiaторy aдренaлiнy e Т-лiмфоцити. Встановлено, що рiвень Т-адренорецепци вiдобрaжae стyпiнь aктивностi симпатоадреалово1' (САС) системи у вщповщь на дш стресорного фактору [3,4,5]. G тдстави вважати, що рецепцiя активних Т-лiмфоцитiв до нейромедiaторy aдренaлiнy дозволяе оцiнити, за вiдсотком iнверсiï, стресорну реакцш оргaнiзмy, оскiльки характеризуе стутнь yчaстi САС в реактивних змшах адаптативних мехaнiзмiв iмyнного гомеостазу[6]. Результати експериментальних дослiджень, якi були проведен в НД1 ím. Фiлaтовa на моделi стрес-iндyковaноï iмyносyпресiï, дозволили визначити, що в динамщ розвитку стресово!' реакци оргaнiзмy вiдбyвaeться пiдвищення рiвня адренорецепци тимусзалежних лiмфоцитiв [7]. Ц дослiдження показали, що розвиток aдренaлiн-iндyковaноï iмyносyпресiï починаеться вже пiсля трьох внyтрiшньовенних iн'eкцiй aдренaлiнy i ïï прояв позначаеться на зниженнi вмюту aбсолютноï кiлькостi лiмфоцитiв, зниженнi кшькост Т, i В-лiмфоцитiв i фaгоцитaрноï aктивностi нейтрофiлiв. Хaтнi тварини, на вщмшу вiд сiльськогосподaрських, пiддaються набагато частше впливу стресорiв, оскiльки частше змiнюють мiсце перебування, умови юнування та годiвлi та iнш. В зв'язку з цим актуальним е визначення особливостей iмyнофiзiологiчного статусу собак залежно вiд ступеня стресовaностi оргашзму, що необхщно враховувати пiд час проведення зaходiв iмyнопрофiлaктики.
Метою наших дослщжень було визначення впливу ступеня стресованост оргaнiзмy цуценят, за вщсотком iнверсiï Т-активних лiмфоцитiв, на утворення специфiчних aнтитiл при введеннi полiвaлентноï вакцини.
Maтерiaли i методи дослщжень. Для дослiджень використовували периферичну стaбiлiзовaнy кров та сироватку цуценят 2-х мкячного вiкy (9 голiв). Тварин роздшили на двi групи тсля першого дослiдження ступеня сенсибiлiзaцiï до нейромедiaторy aдренaлiнy. Перша група (n-5): з низькою сенсибiлiзaцieю (% шверси до 10). Друга група (n-4) з високою сенсибiлiзaцieю ( % шверси 10 i вище). Кров вщбирали врaнцi натщесерце двiчi: до та через 14 дшв тсля введення вакцини. В кровi визначали кiлькiсть лейкоцитiв, лiмфоцитiв та 1х сyбпопyляцiй, фагоцитарну aктивнiсть нейтрофiлiв а також реакцш рецепторiв Т-активних лiмфоцитiв на додавання нейромедiaторy aдренaлiнy. Абсолютний та вiдносний вмiст лiмфоцитiв та 1х сyбпопyляцiï визначали в реакци розеткоутворення з еритроцитами барана(Е тф. р.-РУЛ, Етф.ч-РУЛ)Пщрахували вiдноснy кiлькiсть «активних» Е-РУЛ на 100 кл^ин лiмфоïдного ряду в контрольних i дослщних зразках, рiзниця у вiдсоткy «активних» Т-кл^ин у дослiдних i контрольних зразках вщображае рiвень стресовaностi оргашзму тварини. Результати оцшюють на пiдстaвi порiвняння % iнверсiï «активних» Е-РУЛ в дослщних i контрольних пробах. Вщсоток шверси «активних» Т^мфоциив в дослщних пробах (з додаванням адреналшу)
43
до 10% по вщношенню до контрольних проб ( з додаванням фiзiологiчного розчину) оцшювалась як легка стутнь супресованостц вщ 10 i вище, стутнь супресованостi розцiнювалась як висока. Суть дано! реакци полягае в тому, що пiд час попередньо! шкубаци лейкоцитарно^мфоцитарно! сумiшi клiтин з адреналшом частина активних рецепторiв на поверхт iмунокомпетентних клiтин з'еднюються з цим нейромедiатором, що веде до зменшення «активних» розеткоутворюючих клiтин. Фагоцитарну актившсть нейтрофiлiв визначали використовуючи суспензiю кл^ин пекарських дрiжджiв. В лунку iмунолоriчноl планшети заливаемо 0,05 мл суспензи лейкоцитiв, потiм додаемо 0,06 мл 0,1 % суспензи пекарських дрiжджiв вбитих нагрiванням. Пiсля шкубаци 30 хв. при t 37 С в приготуванних мазках проводимо тдрахунок фагоцитуючих клiтин. За фагоцитуючу вважали клiтину - нейтрофiл, який захопив одну i бiльше кiлькiсть дрiжджових клiтин.
Титр специфiчних антитiл проти парвовiрусного ентериту та вiрусу чуми все!дних визначали методом 1ФА використовуючи тест системи фiрми «Хема».
Результати дослщжень та !х обговорення. На першому етапi дослiджень визначили наявшсть рiзницi в станi клiтинного iмунiтету у цуценят з низьким (до 10%) та високим (бшьше 10%) ступенем сенсибшзаци до нейромедiатору адреналшу (таблиця1).
Таблиця 1
Змши показннкш клггииного 1мун1тету у цуценят за введення вакцин
Показники Стан клгшнного 1муштету залежно в1д % шверси, (М±т) Ф1зюлопчш меж1
1-група - до 10% (п-5) 2-група (п-4)
до вакцинаци п1сля вакцинаци до вакцинаци тсля вакцинаци
Лейкоцити, • 10^ 8,2±3,043 8,15±2,07 6,5±1,84 8,825±1,11 6,0-16,0
Л1мфоцити , • 10^ 2,75±1,029 2,51±0,64 1,99±0,76 2,79±0,84 1,78-4,2
Т-л1мфоцити, кл\мкл 1632,75±424,7 1814,6±407,8 * 1324,0± 515,9 1901,5± 614,1* 810-3020
Т- хелпери\1ндук тори, кл\мкл 1496,0±625,48 1385,2±325,7 934,0± 448,48 1393,4± 454,4 480-1380
Т- супресори\ци тотоксичш, кл\мкл 467,5±185,44 489,5±190,73 ** 409,75± 247,71 508,13± 211,1** 302-756
В-л1мфоцити, кл\мкл 186,5±134,87 222,0±112,62 185,9± 113,35 321,5± 147,12 124-1260
1мунорегулят орний 1ндекс, Тх\Тс 3,77±1,33 3,35±1,26 3,675±1,26 2,96±0,98 2-4
НК-клггини, кл\мкл 287,5±99,69 231,67±58,8 188,63± 77,47 306,25± 114,9 150-600
Фагоцитоз нейтрофшв, кл\мкл 2164,2±686,5 2510,7±563,4 2186,14± 753,2 2695,25± 850,4 1600-4000
При високому ступет сенсибiзацil до адреналiну (друга група) встановлено нижчi в порiвняннi з першою групою слiдуючих показникiв
44
iмунолоriчноI реактивност оргашзму (1РО): лейкоцита, абсолютно! кшькосп лiмфоцитiв, абсолютну кiлькiсть Т-хелперiв та Т-супресорiв, абсолютну кiлькiсть НК-клiтин та фагоцитуючих клiтин. Зниження показникiв 1РО в цiй групi скорiш за все пов'язаш з пригнiченням пролiферативних процесiв внаслiдок постшно! сенсибшзаци оргашзму нейромедiатором адреналiном, що опосередковано може вщображати тип вищо! нервово! дiяльностi.
Наступним етапом наших дослiджень було ствставлення станiв 1РО в двох групах тварин до та тсля введення полiвалентноI вакцини. Для вивчення особливостей реакци органiзму у цуценят с високим ступенем сенсибшзаци до нейромедiатору адреналiну, в порiвнянi з тваринами iз низьким ступенем на введення iмуногенну, була використана полiвалентна вакцина «Дурамун». II вводили в рекомендованих виробником дозах, шдшюрно. Достовiрнi рiзницi мiж групами були встановлеш: по абсолютнiй кiлькостi лiмфоцитiв (*р<0,05), абсолютнiй кiлькостiТ-супресорiв(**p<0,05).
При вивченi реакци iмунокомпетентних клiтин у цуценят з рiзним ступенем сенсибшзаци на введення полiвалентноI вакцини встановлено, що у тварин з високим ступенем значно збшьшилась абсолютна кшьккть лейкоцитiв та лiмфоцитiв. У тварин з низьким рiвнем сенсибшзаци вiдсутнi суттeвi змши в абсолютнiй кiлькостi лейкоцитiв та лiмфоцитiв. Не встановлено також достовiрноI рiзницi мiж кiлькiстю Т-супресорiв до та тсля введення вакцини.
Найбшьш вираженим було тдвищення абсолютно! кшькосп Т-хелперних клiтин: в першiй груш 1х кiлькiсть знизилась, а в другш, навпаки, збiльшилась. Тобто реакщя iмунокомпетентних клiтин на введення полiвалентноI вакцини залежить вiд первкно! кшькосп клiтин.
Оцiнка показника величини iмунорегуляторного iндексу (1Р1) показала, що полiвалентна вакцина чинить iмунорегуляторний вплив. У тварин друго! групи 1Р1 знизився в бшьшш мiрi, нiж у тварин першо! групи. Як вщомо, пiдвищений 1Р1 свiдчить про дисбаланс мiж iмунорегуляторними субпопуляцiями лiмфоцитiв (переважанням Т-хелперно! активностi над Т-супресорною).
Таблиця 2
Динамика титру специфiчних антитш проти основних в1русни\
захворювань за введення полiвалентно'l' вакцини.(М±т)
Показники Групи тварин
1 група (п-5) 2 група(п-4)
до вакцинацп п1сля вакцинацп до вакцинацп п1сля вакцинацп
Титр специф1чних антитш проти чуми, ОД 9,0±2,44 27,4±9,2* 10,74±6,65 27,2±7,99
Титр специф1чних антитш проти парвов1русного ентериту, ОД 27.24±11,88 340,5±11,48 33,56±16,1 370,26±19,11
45
Оцшка стану гуморального iмунiтету, а саме: динамики утворення титру специфiчних антитш у цуценят тсля введення полiвалентноl вакцини, залежно вщ ступеня стресованостi оргашзму та кiлькостi В-лiмфоцитiв показав достовiрне пiдвищення субпопуляци В-клiтин у тварин обох груп. Найбiльш вираженим тдвищення абсолютно1 кiлькостi В - лiмфоцитiв спостерiгалось у тварин друго1 групи. Збшьшення титру специфiчних антитiл (таблиця 2) виявлено у тварин обох груп. У тварин друго1 групи наростання титру специфiчних антитш проти чуми всещних вщбулося в 2, 53 (*р<0,05) рази проти 3,0 в першш. Наростання титру специфiчних антитiл проти парвовiрусного ентериту у цуценят першо1 групи вiдбулося в 12,5 разiв проти 11,0 в другой
Висновки.
1. При високому ступенi сенсибшзаци органiзму собак до нейромедiатору адреналiну в органiзмi вiдмiчаеться зниження кiлькостi: лейкоцитiв, абсолютно1 кшькосп лiмфоцитiв, абсолютно1 кiлькiстi Т-хелперiв та Т-супресорiв, абсолютно1 кiлькiсть НК-клiтин та фагоцитуючих клiтин.
2. Встановлено, що введення полiвалентноl вакцини мало бшьш виражений пролiферативний ефект на лейкоцити та лiмфоцити у цуценят з високим ступенем сенсибшзаци до нейромедiатору адреналiну, але це суттево не вплинуло на утворення специфiчних антитш.
Перспектива подальших дослщжень. Перспективою подальших дослiджень е вивчення змiн iмунологiчноl реактивностi органiзму собак за введення засобiв для iмунокорекцil.
Лiтература
1. Абрамов В. В. Взаимодействие иммунной и нервной систем / Абрамов В.В. — Новосибирск: Наука, 1988.
2. Петров Р. В. Иммунология / Петров Р. В. М.: Медицина, 1987.
3. Корнева Е. А. Гормоны и иммунная система / Е. А. Корнева, Э. К. Шхинек. ". — Л.: Наука, 1988.
4. Маррак Ф. Т-клетка и ее рецепторы / Ф. Маррак, Дж. Каплер // В мире науки. — 1986. — № 4.
5. Половцева Т. В. Понятие о структуре и функциях иммунной системы / Т.В. Половцева // Гематология и трансфузиология. — 1993. — №3.
6. Афанасьева М. А.Развитие иммунной системы в онтогенезе крыс: нейроэндокрино-иммунные взаимодействия: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.13 „Физиология" / М. А. Афанасьева — Москва, 2009.
7. Дегтяренко Т.В. Биогенные стимуляторы и иммунореактивность/ Т.В. Дегтяренко, Р.Ф. Макулькин //Биогенные стимуляторы и иммунореактивностьТ.2-Одесса.-Маяк.- 1997.
Рецензент - д.вет.н., професор Стояновський В.Г.
46
