CC BY
21
УДК: 619:616 - 07:616.15:611.018.54
1здепський В.Й., докт. вет. наук., професор; Слюсар Г.В., здобувач;
Передера Р.В., канд. вет. наук, доцент; Лавршенко 1.В. ®
Полтавська державна аграрна академ1я
ДИНАМ1КА МОРФОЛОГ1ЧНИХ ТА 1МУНОЛОГ1ЧНИХ
ПОКАЗНИК1В КРОВ1 ЦУЦЕНЯТ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ
РАНОВОМУ ПРОЦЕС1
У статт1 наведено динамжу морфологгчних та ¡мунолог1чних показнитв кровI при експериментальному рановому процес у собак. В раншй пост травматичний перюд реестрували змти морфолог1чного складу кровг, що характеризуются зниженням тлькостг еритроцит1в, вм1сту гемоглобту, лейкоцитозом та нейтрофтею з регенеративним зрушенням ядра. В кровг травмованих тварин виявлено зниження вгдсоттв Т-л1мфоцит1в за рахунок регуляторних субпопуляцш.
Ключовi слова: цуценята, рана, кров, лейкоформула, л1мфоцитограма, Т-л1мфоцити.
Вступ. Процес загоення ран представляв собою ланцюг взаемопов'язаних бюлопчних процеав, яю потребують достатшх репаративних властивостей оргашзму та виявляються не лише мюцево, але й охоплюють весь оргашзм. Переб^ ранового процесу значною мiрою залежить вiд стану iмунно! реактивностi органiзму [1]. Тому об'ективний висновок про стан захисних сил оргашзму при рановому процес повинен базуватися на клшжо-лабораторних дослщженнях, серед яких важлива роль належить iмунологiчним тестам [2, 3].
Мета: вивчити динамжу морфолопчних та iмунологiчних показниюв кровi цуценят при загоеннi експериментальних ран.
Матерiали i методи. Роботу виконували в умовах клiнiки ветеринарно! медицини кафедри хiрурri! та акушерства факультету ветеринарно! медицини Полтавсько! державно! аграрно! академi!. Експериментальнi дослiдження проводили на цуценятах шестимкячного вiку (п=6). Перед дослiдженнями тварин вакцинували, дегельмштизували та обробляли вiд ектопаразитiв. Попередньо готували операцiйне поле: вистригали шерстний покрив i обробляли мiсце розрiзу 70% розчином спирту. Експериментальнi рани площею 400 мм2 наносили скальпелем в дшянщ стегна.
Кров вщбирали з латерально! пiдшкiрно! вени передньо! кiнцiвки перед експериментом та на третю, п'яту, 17-ту i 32-гу добу пiсля поранення. 1! стабшзували гепарином (20 од. на 1 мл кровГ). У кровi дослщжували: вмiст гемоглобiну, кiлькiсть еритроцитiв та лейкоциив, швидкiсть осiдання еритроцитiв, виводили лейкограму. Вс вищенаведенi дослiдження виконували за загальноприйнятими методами [4].
® 1здепський В.Й., Слюсар Г.В., Передера Р.В., Лавршенко 1.В.2010
129
Кшькють Т- i В^мфоцшчв визначали методом фенотипування у тестах розеткоутворення з частками, вкритими моноклональними антитшами. Для цього стабшзовану кров вщстоювали в тонких пробiрках. Плазму вiддiляли та центрифуГували при 500 об./хв. упродовж трьох хвилин. Поим до осаду лейкоциив додавали фiзiологiчний розчин хлориду натрш на фосфатному буферi i знову центрифуГували. В круглi лунки iмунологiчних планшет вносили 0,025 мл СD-дiагностикуму антитш i додавали рiвний об'ем лiмфосуспензil, пiсля чого сумiш iнкубували 25 хв. при 37 0С. Поим ставили на годину в холодильник за температури 4 0С. Пiсля цього надосадову рiдину зливали, а до осаду додавали 0,025 мл глютарового альдегiду й робили мазки на знежирених предметних стеклах, яю висушували, фiксували спиртом i фарбували за Романовським. Пiдраховували вщсоток розеткоутворюючих лiмфоцитiв, що зв'язали не менше трьох еритроцитiв iз СD-антитiлами [5].
Отриманий цифровий матерiал обробляли статистично, при цьому визначали середню арифметичну (М) та статистичну помилку середньо! арифметично! (т).
Експериментальнi дослщження проводили з дотриманням мiжнародних принцитв Свропейсько! конвенци «Про захист хребетних тварин, як використовуються для експерименпв та iнших наукових цшей» (Страсбург, 1986), норм бюмедично! етики та вщповщних законiв Укра!ни [6-7].
Результати дослщжень. Клiнiчним обстеженням дослiдних тварин упродовж перших трьох дiб дослщу реестрували прояви загально! реакци оргашзму на травму, що характеризувалися пригшченням, втратою рухомостi та зниженням апетиту. Температура тiла була пiдвищеною, частота дихання i пульсу знаходилася на рiвнi верхнiх меж фiзiологiчних коливань. Рановий процес у тварин дослщно! групи перебрав по вторинному натягу, в неускладненш формi та характеризувався стадшшстю.
На першу-третю добу розвитку ранового процесу реестрували перюд судинних змш, що виявлявся гiперемiею бшяранових тканин, кра! ран були набрякл^ болючi. На п'яту добу дослщжень ознаки запалення зберiгалися, окрiм цього реестрували початок формування грануляцшно! тканини. На дш рани виявляли незначш крупнозернистi регенерати. В подальшому (6-14 доба) вони зливалися, утворюючи цшьну грануляцiйну тканину, паралельно спостерiгали повшьну епiтелiзацiю раново! поверхнi. Повне загоення ран реестрували на 23-25 добу дослщжень.
1з метою розкриття патогенезу ранового процесу визначали окремi показники клшко^мунолопчного статусу. Гематологiчними дослiдженнями встановлено, що на початку дослщу вс показники кровi тварин пщдослщно1 групи знаходилися в межах фiзiологiчноl норми (табл.1).
Аналiзуючи змiни морфологiчного складу кровi упродовж перших п'яти дiб пiсля нанесення експериментальних ран встановили, що у кровi тварин пщдослщно1 групи дещо зменшувалася кiлькiсть еритроциив. Так, на третю добу дослщжень даний показник становив 3,82±0,20 Т/л, на п'яту -3,55±0,24 Т/л що на 2,1 % i 9,0 % менше шж до експерименту. Вiрогiдне
130
зниження вмкту гемоглобшу в пщдослщних собак реестрували на третю добу дослщжень - 108,83±2,88 г/л (р<0,01), при цьому вш був нижчим на 14,31 % шж перед дослiдом. Упродовж подальших дослiджень встановлено поступове зростання кшькост еритроцитiв та вмiсту гемоглобiну, на 32-гу добу цi показники становили 4,62±0,21 Т/л (р<0,05) та 135,17±3,63 г/л.
Таблиця 1.
Динамiка ф1зико-\1м1чни\ та морфолоНчних показникт кров1 цуценят,
при експериментальних ранах (М±т, п =6)
Показники Перед доолдженням Перюд доалджень
3 доба 5 доба 17 доба 32 доба
Еритроцити, Т/л 3,9±0,14 3,82±0,20 3,55±0,24 4,03±0,12 4,62±0,21 *
Гемоглобш, г/л 127,00±2,32 108,83± 2,88 ** 121,50± 3,23 127,33± 3,48 135,17± 3,63
ШОЕ, мм/год 2,67±0,33 6,50±0,43 *** 9,00±0,73 *** 3,50±0,67 3,83±0,40
Лейкоцити, Г/л 5,52±0,29 8,95±0,14 *** 9,48±0,82 ** 8,43±0,14 6,78±0,09
Лейкоформула еозинофши, % 2,00±0,37 1,33±0,21 2,33±0,33 1,67±0,21 2,67±0,21
базофши, % 0,83±0,31 0,67±0,33 0,67±0,33 1,17±0,31 0,33±0,21
нейтрофши, % паличкоядерш, % 3,50±0,43 5,33±0,42 * 8,17±0,31 *** 4,17±0,31 2,50±0,43
сегментоядерш, % 61,17± 1,11 68,83±1,14 69,83±1,64 63,83±1,08 64,67±1,12
л1мфоцити, % 29,00±1,65 22,50±1,12 * 16,50±0,67 *** 25,33±0,76 26,67±0,95
моноцити, % 3,50±0,85 1,33±0,21 2,50±0,56 3,83±0,31 3,17±0,48
* р<0,05; **р<0,01; *** р<0,001 пор1вняно з показниками до експерименту
Дегенеративно-запальний перiод ранового процесу супроводжувався зростанням швидкост осiдання еритроцитiв. Максимальною вона була на п'яту добу дослщжень - 9,00±0,73 мм/год, що в 3,4 раза бшьше нiж показник, що мав мiсце перед дослщженням (р<0,001). Збiльшення швидкостi осiдання еритроциив пов'язано iз пiдвищенням вмiсту глобулмв, якi сприяють агломераци еритроцитiв. На 17-ту та 32-гу добу швидюсть осiдання еритроцитiв знаходилася в межах фiзiологiчних коливань.
Процес загоення експериментальних ран супроводжувався збшьшенням кiлькостi лейкоцита до 8,95±0,14 Г/л на третю добу дослщжень (р<0,001). Максимальний пщйом даного показника реестрували на п'яту добу -9,48±0,82 Г/л (р<0,01). На 17-ту добу дослiджень кшьккть лейкоцитiв становила 8,43±0,14 Г/л, що на 52,72 % вище шж перед дослiдженням, проте на 11,1 % менше нiж попередне значення. Лейкоцити м^рують у вогнище запалення, де здiйснюють сво! специфiчнi функци.
131
Hay^em вicнuк ЛНУВМБТ шем С.З. fжuцькoгo
Tom 12 № 2(44) 4acmuna 1, 2010
При дослщженш кровi найбшьш суттeвi змши у лейкограмi встановили на третю та п'яту добу пiсля поранення. На третю добу вщсоток паличкоядерних нейтрофiлiв зрю до 5,33±0,42 % порiвняно з 3,50±0,43 % до експерименту (р<0,05). ïx максимальний вiдсотковий вмiст - 8,17±0,31 % реестрували на п'яту добу дослщжень (р<0,001). Нейтрофiли вщносяться до фагоцитуючих клiтин, якi завдяки свох'м властивостям забезпечують протиiнфекцiйний захист оргашзму. Kрiм того, вони видшяють речовини, що стимулюють процеси регенераци у пошкоджених тканинах [8].
Упродовж всього перюду дослiджень реестрували зниження вщсотка лiмфоцитiв. На третю добу тсля поранення вмiст лiмфоцитiв становив 22,50±1,12 %, що на 22,41 % менше нiж виxiдне значення. На п'яту добу цей показник досяг мммального значення та становив 16,50±0,67 %, що на 43,1 % менше показника, що мав мюце перед експериментом. Зниження вщсотка лiмфоцитiв вказуе на зниження iмунноï реактивности
Отже, у процес загоення експериментальних ран у собак в першу фазу ранового процесу реестрували змши морфолопчного складу кров1 Вони характеризувалися зниженням кiлькостi еритроцитiв, вмюту гемоглобiну, лейкоцитозом та нейтрофiлiею з регенеративним зрушенням ядра.
1мунний статус оцшювали за характеристикою функцiональноï активност Т- i В-лiмфоцитiв, з урахуванням 1'х абсолютно!' та вiдносноï кшькост у кровi (табл. 2). В раннш пост травматичний перiод ранового процесу реестрували змши показниюв лiмфоцитограми та iмунорегуляторного iндексу. На третю добу тсля нанесення експериментальних ран вщсотки Т- i В- лiмфоцитiв суттево не вiдрiзнялися вiд вихщних значень, однак зросла 1х абсолютна кшькють в кровi. Piвень CD3+ лiмфоцитiв становив 1037,79±121,62 кл/мкл, CD22+лiмфоцитiв - 5,37±61,60 кл/мкл.
На п'яту добу тсля початку дослщжень спостер^али незначне зниження вщсоткового вмiсту Т^мфоцшчв до 35,50±1,34 %, що на 27,55 % менше, шж до експерименту (р<0,001). При цьому в Т^мфоцитарнш ланцi вiдбулися змiни серед клаЫв лiмфоцитiв. Вiдсоток Т-xелперiв зменшився до 38,83±0,79 % (на 24,12 %, р<0,001), Т-супресорiв - становив 17,83±1,14 %, що на 30,08 % менше, шж перед дослщженням (р<0,01). За рахунок цього дещо зрiс iмунореrуляторний iндекс, який становив 2,23±0,18, що на 7,73 % бшьше виxiдного значення.
На 17-ту добу дослiджень рiвень Т-лiмфоцитiв знизився до 33,67±1,76 %, що на 5, 15 % менше порiвняно з попередшм значенням, проте 1х абсолютна кiлькiсть зросла на 40,43 %. При цьому вщсоток CD8+лiмфоцитiв становив 19,67±0,76 %, що вище на 10,32% нiж попередне значення, проте нижче показника, що мав мюце перед дослщженням на 22,86 %. Вщсотковий вмкт CD4+лiмфоцитiв становив 34,67±1,23%, що на 10,71 % менше попереднього значення, та на 32,25 % менше показника до експерименту. 1мунорегуляторний шдекс в цей перюд становив 1,77±0,07, що на 14, 49 % менше шж перед дослщженням (р<0,05).
132
Таблиця 2.
Динамика ¡мунолоНчннх показникш кров1 цуценят, при експериментальних ранах (М±т, п =6)
Показники Перед Перiод дослiджень
доолдженням 3 доба 5 доба 17 доба 32 доба
Т- лiмфоцити (CD3+) % 49,00±0,52 47,83±1,30 35,50±1,34 *** 33,67±1,76 *** 43,17±1,70 *
кл/ мкл 780,55± 50,29 1037,79± 121,62 523,03± 23,93 734,47± 36,05 785,58± 57,87
Т-хелпери (CD4+) % 51,17±1,60 49,00±1,13 38,83±0,79 *** 34,67±1,23 41,17±1,45 **
Т-
супресори/ кiлери (CD8+) % 25,5±0,85 26,17±0,95 17,83±1,14 ** 19,67±0,76 ** 24,50±1,77
1Р1, CD4+/CD8+ 2,07±0,09 1,89±0,09 2,23±0,18 1,77±0,07 * 1,74±0,17
В- лiмфоцити (CD22+) % 29,33±0,49 28,33±1,05 31,83±1,97 24,17±0,95 ** 26,17±1,28 *
кл/ мкл 467,19± 30,01 605,37± 61,60 469,31± 30,81 516,77± 29,13 472,39± 25,20
Природт кшери (CD16+) кл/ мкл 10,5±0,76 8,17±0,60 8,33±1,12 10,17±0,75 9,5±0,76
* р<0,05; **р<0,01; *** р<0,001 порiвняно з тваринами контрольно! групи
На 32-гу добу дослщжень про вщновлення р1вноваги свщчило зростання абсолютного та вщсоткового вмкту л1мфоцит1в. Вщсоток Т-л1мфоцит1в становив 43,17±1,70 %, В-л1мфоцит1в - 26,17±1,28 %
Таким чином, змши л1мфоцитограми при загоенш експериментальних ран у собак характеризувалися зменшенням вмкту Т-л1мфоцит1в та регуляторних субпопуляцш. Зниження р1вшв л1мфоцит1в в кров1 пов'язано !з м1грацшними властивостями даних кл1тин та !х локальною шфшьтращею, що вщображае процеси мкцевого запалення. При х1рурпчних захворюваннях змши ¡мунобюлопчно! реактивност виявляли R.M.Bolton (1979), С.М^епк (1982), К.А. Петраков (1991).
Внсновкн.
При загоенш експериментальних ран у собак рееструються змши морфолопчного складу кров! в першу фазу ранового процесу. Вони характеризуются лейкоцитозом, нейтрофшею з регенеративним зрушенням ядра. Реакщя Т-системи !муштету характеризувалася зниженням загально! кшькосп Т-л1мфоцит1в та регуляторних субпопуляцш.
Л^ература
1. Шехтер А.Б. Репаративная регенерация и дисрегенерация (роль межклеточных взаимодействий) / А.Б. Шехтер // Современные проблемы регенерации.- Йошкар-Ола, 1987.- С. 48-63.
133
2. Лефковитс И. Методы исследований в иммунологии / И. Лефковис, Б. Перес. - М.: Мир, 1981.- 485 с.
3. Уорд А.М. Иммунохимия в клинической лабораторной практике / А.М. Уорд, Д.Т.Уитчер. - М.: Медицина, 1981.- 238 с.
4. Кондрахин И.П. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: Справочное издание/ И.П. Кондрахин, Н.В. Курилов, А.Г. Малахов и др. - М.: Агропромиздат, 1985. - 287 с.
5. Sakai M. Phenotypic analysis of hepatic T lymphocytes in a dog with chronic hepatitis / M. Sakai, I. Otani, K Ishigaki , et.al. // J.Vet.Med Sci. - 2006.- V.68(11).-P. 1219-21.
6. Европейская конвенция по защите домашних животных // Сучасна ветеринарна медицина. - 2003. - С. 149-154.
7. Закон Украши про захист тварин вщ жорстокого поводження вщ 21.02. 2006 р. - № 3447 - IV / Вщомост Верховно! Ради Украши (ВВР). - 2006. - № 27.- С. 230.
8. Маянский А.Н., Маянский Д.Н. Очерки о нейтрофиле и макрофаге.-Новосибирск: Наука, 1989.- 344 с.
9. Bolton P.M. The effects of major and minor trauma on lymphocyte kinetics in mice / P.M. Bolton, S.M. Kirov, K.J. Donald // Austral. J.Exp.Biol. and Med.Sci. -1979. - V. 57. (5). - P. 479-492.
10. Renk C.M., Long C.L., Blakemore W.S. Comparison between in vitro lymphocyte activity and metabolic changes in trauma patients / C.M. Renk, C.L. Long, W.S. Blakemore // J. Trauma.- 1982.-V.22(2).- P. 134-140.
11. Петраков К.А. Клинико-имунологический статус и имунокорекция при хирургической травме у КРС: Метод. рекомендации / К.А. Петраков, А.М. Наметов, В.Н.Денисенко.-М.,1991.- 28 с.
Summary
V.Izdepskiy, G.Slyusar, R.Peredera, I.Lavrinenko.
THE DYNAMICS OF MORPHOLOGIC AND IMMUNOLOGICAL
INDECES OF PUPPIES BLOOD AT EXPERIMENTAL PROCESS IN
WOUND IS SHOWN.
The dynamics of morphologic and immunological indeces of puppies blood at experimental process in wound is shown in the article. In early post-traumatic period changes in morphologic blood content were and they were characterized by the reduce of the number of erytrocytes, hemoglobin content, leucocytosis and neutrophilia with regenerative shift of nucleus. The reduce of percent of T-lymphocytes because of regulating subpopulations in the blood of traumatic animals is found.
Стаття надшшла до редакцИ 14.04.2010
134
