CC BY
19
УДК: 636.5: 591.11: 612.176: 612.063
Камбур М. Д., д. вет. н., професор.© Л1вощенко С. М., к. вет. н., evg-livoshhenko@yandex. ги, Задорожний I. В., астрант Сумський нацюнальний аграрный утеерситет
КОРЕКЦ1Я МОРФОЛОГ1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В КРОВ1 У 1НДИК1В
ТИМОГЕНОМ
В дангй статт1 еиечаеться питання еплиеу тимогену на морфологгчт показники кроег тдите тсля дИ та без дп теплового подразника. Встаноелено що у кроег тдите тд еплиеом тимогену морфологгчт показники кроег поеторюють динамгку егдпоегдних показните у кроег тдичат контрольног групи, I послгдоено зростають на 15-ту добу дослгдження у пор1енянш з контролем.
Ключовi слова: птиця, тдики, крое, морфологгчт показники, корекщя, тимоген.
Вступ. Галузь птахiвництва вважаеться одшею iз самих обертаючих по катталу i швидкою у тваринництвi [1]. II розвиток та вдосконалення в уЫх кра!нах свiту тiсно пов'язаний з виршенням задач щодо одержання у короткий термш таких важливих продуктiв як м'ясо та яйця [2]. Значна роль у виршенш дано! проблеми належить iндикiвництву, оскшьки воно е однiею iз перспективних галузей птахiвництва [3]. М'ясо шдиюв мае високу поживнiсть, дiетичнi якост i заслуговуе на максимальне використання у харчуванш людини
[4].
Одшею з найбшьших проблем, що юнуе у галузi iндикiвництва е зниження життездатност птицi. Порушення умов утримання, незбалансованiсть рацiонiв призводять до того, що птиця iз перших дiб життя зазнае шкiдливого впливу рiзноманiтних чинникiв. Поряд з цим наявшсть вжово! динамiки показникiв неспецифiчноI резистентност i критичних перiодiв у !х формуваннi, суттево знижуе життездатнiсть птищ. Усi цi фактори дестабiлiзують метаболiчнi процеси у органiзмi птицi, сприяють зниженню природно! резистентностi, негативно впливають на рiст i продуктивнiсть птищ [5, 6].
В останш роки для корекци природно! резистентностi оргашзму як тварин так i птищ, з устхом використовують цитомедини. Пщставою для використання у птахiвництвi цих препараив е уявлення про центральну роль тимуса i пептидних факторiв якi синтезуються цiею залозою, у функщонуванш iмунноI системи [7, 8]. Зараз уже кнують даннi про ефективне використання тимогену у курей i качок [9, 10]. Що стосуеться використання тимогену у iндикiвництвi то цьому питанню не придшяеться достатньо! уваги [10]. 1ндики
© Камбур М. Д., Л1вощенко М. Задорожний I. В., 2009 118
вiдрiзняються вщ шших видiв птищ по ряду фiзiологiчних особливостей, тому механiчний перенос схеми використання тимогену на iндикiв не бажаний.
Матер1али 1 методи. З метою корекци показникiв неспецифiчно! резистентност iндикiв за допомогою тимогену були сформован три групи iндикiв добового вжу, по десять голiв у кожнш вiдбiр проб кровi.
Дослщнш птицi першо! групи аерозольно застосовували тимоген за допомогою САГ-1 (робочий тиск 3,5-4,0 атм.) iз розрахунку 200 мкг/м3 впродовж 50-ти хвилин у вивщнш шафi пiсля сортування. Дослщна птиця друго! групи пщлягала ди теплового подразника (+40 0 С впродовж одше! години), тимоген застосовували за схемою, як i в першш групi iндичат. Третя група птищ слугувала контролем.
Результати дослщжень. Використання тимогену на iндикiв вплинуло на морфологiчний склад кров1 Результати проведених дослiджень свiдчать про позитивний вплив даного препарату на кшькють еритроцитiв у кровi шдиюв. Так у птицi контрольно! групи даний показник на першу добу становив 2,96±0,08 Т/л. У шдичат першо! групи кшьккть еритроцитiв тд дieю тимогену зросла незначно (3,02±0,09 Т/л). В той же час, у птищ друго! дослщно! групи кшьккть еритроцитiв знизилася до 2,58±0,11 Т/л, що в 1,15 рази нижче (Р<0,05), нiж у контроле На третю добу дослiджень динамжа кiлькостi еритроцитiв у кровi шдичат повторювала динамiку першо! доби. Тобто у птищ першо! групи кшькють еритроцшчв у кровi зростала до 3,17±0,11 Т/л, що в 1,14 рази вище, нiж у контролi (Р<0,05). В той же час у птищ друго! групи кшьккть еритроциив знижувалася порiвняно з показниками першо! доби до 2,41±0,09 Т/л, а порiвняно з контролем - у 1,15 рази (Р<0,05). З п'ято! по 15-ту добу у птищ першо! групи кшьккть еритроцшчв у кровi зростала з 3,23±0,09 Т/л до 3,41±0,11 Т/л, що в 1,23 - 1,57 рази вище, порiвняно з контролем (Р<0,01 i Р<0,001) (табл. 1).
Таблиця 1
Кшьккть еритроцит1в у кров1 1ндик1в
_(Т/л, М±т, п =10)_
Доба дослщження Групи
1 2 3
1 3,02±0,09 2,58±0,11* 2,96±0,08
3 3,17±0,11* 2,41±0,09* 2,78±0,05
5 3,23±0,09** 2,48±0,07 2,63±0,08
7 3,34±0,12** 2,53±0,08 2,57±0,06
15 3,41±0,11*** 2,62±0,10** 2,17±0,05
Примтка. * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001 в1дносно контролю.
У шдичат друго! групи з п'ято! доби дослщження спостер^алося незначне тдвищення кiлькостi еритроцитiв у кров1 На сьому добу кiлькiсть еритроциив у кровi iндичат друго! дослщно! групи вщповщала параметрам даного показника в шдичат контрольно! групи. Необхщно вщзначити, що у птицi контрольно! групи з сьомо! по 15-ту добу дослщження спостер^али
119
зниження юлькосп еритроциив у кров1 У той же час, у шдичат друго! групи кшьккть еритроцитсв у кровi пщвищувалася до 2,62±0,10 Т/л, що в 1,21 рази вище вiд контролю (Р<0,01).
Отриманi результати дослiджень свщчать про вплив тимогену на вмкт гемоглобiну у кровi iндикiв (табл.2).
Таблиця 2
Вмкт гемоглоб1ну у кров1 шдикт
_(г/л, М±т, п=10)_
Доба дослщження Групи
1 2 3
1 97,41±2,97 79,39±2,18* 92,12±2,72
3 103,73±2,93* 70,84±2,65 91,61±2,64
5 111,30±2,69** 78,57±2,83 89,72±2,82
7 121,56±2,51** 88,22±2,69 86,64±2,93
15 142,09±2,74*** 103,73±2,73*** 70,40±2,64
Примтка. * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р< 0,001 егдносно контролю.
На першу добу дослщжень вмкт гемоглобiну у кровi iндичат контрольно! групи становив 92,1±2,72 г/л. У шдичат першо! дослiдно! групи даний показник в цей перюд виявився дещо вище, а у шдиюв друго! дослiдно! групи вiн знизився в 1,16 рази (Р<0,05). На третю добу дослiджень вмiст гемоглобшу у кровi iндичат першо! групи зростав до 103,7±2,93 г/л, що в 1,13 рази вище, шж у контролi (Р<0,05). В наступш перiоди дослiджень (5-, 7- та 15-та доба) вмiст гемоглобшу у кровi iндикiв першо! групи зростав з 111,3±2,69 г/л до 142,1±2,74 г/л, що вiдповiдно в 1,24 i 2,02 рази вище, порiвняно з контролем (Р<0,01 i Р<0,001). У той же час у птищ друго! групи на п'яту добу дослiджень, вмiст гемоглобшу у кровi залишався в 1,14 рази нижче, шж у контролi (Р<0,05). Необхiдно вiдзначити, що з п'ято! доби дослiджень вмiст гемоглобшу у кровi iндикiв поступово зростав i на 15-ту добу становив 103,7±2,73 г/л, що в 1,47 рази вище (Р<0,001), порiвняно з контролем.
Таким чином, результати дослщжень свщчать про корегуючий вплив тимогену на вмют гемоглобшу у кровi тсля дi! теплового подразника.
Змши загально! кiлькостi еритроцитiв у кровi та гемоглобiну вплинули на середнш вмiст гемоглобiну в еритроцитi кровi в iндикiв. Необхiдно вiдзначити, що середнш вмют гемоглобiну в еритроцит кровi iндичат контрольно! групи, практично, не змшювався i коливався в межах вщ 31,12±1,61 до 34,11±1,77 пг (табл. 3.).
У шдичат першо! дослщно! групи спостерiгали тенденцш до збiльшення середнього вмiсту гемоглобшу в еритроцитах (у 1,08 рази) на сьому добу i вiрогiдне зростання цього показника на 15-ту добу дослщжень. У цей перюд середнш вмкт гемоглобшу у кровi шдиюв зростав до 41,67±1,86 пг, що в 1,28 рази вище (Р<0,01), нiж у контролi.
У шдичат друго! дослщно! групи середнш вмкт гемоглобшу у еритроцитах знижувався з першо! по п'яту добу дослщжень порiвняно з
120
контролем у 1,18 рази (Р<0,05). На сьому i 15-ту добу спостер^алося поступове зростання даного показника у iндичат друго! групи. На 15-ту добу дослщжень середнш вмiст еритроцитiв зростав до 34,81±1,72 пг, що на 8,3 % вище, нiж у птиц контрольно! групи.
Таблиця 3
Середнш вмпст гемоглобшу в еритроцитах кров1шдикчв _(п=10, пг, М±т)_
Доба дослщження Групи
1 2 3
1 32,25±1,63 30,77±1,73 31,12±1,61
3 32,72±1,91 29,39±1,78 32,95±1,84
5 34,46±1,54 28,86±1,90* 34,11±1,77
7 36,39±1,71 30,92±2,03 33,71±1,59
15 41,67±1,86** 34,81±1,72 32,44±1,46
Примтка. * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р<0,001 в1дносно контролю.
Вжова динамiка кiлькостi лейкоцитiв у кровi iндичат контрольно! групи (3-я група) характеризувалася незначним його зниженням з першо! по сьому добу дослщжень. Даний показник коливався в межах вщ 19,18±0,21 до 20,06±0,18 Г/л. Лише на 15-ту добу порiвняно з першою добою дослiджень, даний показник знижувався до 17,61±0,22 Г/л (в 1,16 рази при Р<0,05) (табл. 4).
Таблиця 4
Кшьккть лейкоцит1в у кров1шдикчв
_(Г/л, М±т, п =10)_
Доба дослщження Групи
1 2 3
1 21,37±0,26 18,74±0,24 20,06±0,18
3 22,83±0,28* 19,32±0,27 19,59±0,17
5 24,33±0,21** 19,92±0,26 19,36±0,19
7 26,46±0,23*** 20,04±0,24 19,18±0,21
15 29,27±0,26*** 21,47±0,22** 17,61±0,22
Примтка. * - Р<0,05, ** - Р<0,01, *** - Р< 0,001 в1дносно контролю.
У шдичат першо! дослщно! групи, динамжа лейкоциив у кровi характеризувалася поступовим зростанням !х кiлькостi пiсля дi!' тимогену. На першу добу дослщжень даний показник у шдичат становив 21,37±0,26 Г/л, що вщповщало параметрам контрольно! групи. На 15-ту добу дослщжень кшькють лейкоцшчв у кровi iндичат дано! групи виявилася в 1,66 рази вище (Р<0,001), порiвняно з контролем.
У той же час шдичата друго! дослщно! групи, яю перед застосуванням тимогену пщлягали дi! теплового стресу, на першу добу дослщу реагували зниженням кiлькостi лейкоцитiв у 1,07 рази. Кшьюсть лейкоцитiв у кровi птицi друго! дослiдно! групи зростала до !х кiлькостi у контролi впродовж наступних п'яти дiб дослiджень вiд 19,32±0,27 до 19,92±0,26 Г/л. З сьомо! по 15-ту добу даний показник продовжував зростати до 20,04±0,24 - 21,47±0,22 Г/л. На 15-ту
121
добу кшькють лейкоцита у KpoBi шдиюв була в 1,22 рази (P<0,01) вищою, шж у iндикiв контрольно! групи.
Висновки:
1. Встановлено корегуючий вплив тимогену на морфологiчнi показники кровi у шдичат.
2. Найбшьш суттевою виявилася дiя тимогену вiдносно показникiв морфолопчного складу кровi в iндичат першо! дослщно! групи.
3. Кшьккть еритроцшчв, вмiст гемоглобiну та середнiй вмют гемоглобiну в еритроцитах у кровi iндикiв поступово зростали пiд дiею тимогену i на 15-ту добу дослщження перевищували показники контрольно! птищ вiдповiдно у 1,57 (Р<0,01); 2,02 (Р<0,001) i 1,28 (Р<0,001) рази.
4. Пщ впливом температурного подразника i дi! тимогену кiлькiсть еритроциив, вмiст гемоглобiну та середнiй вмют гемоглобiну у еритроцитах кровi шдиюв знижувалися вiдповiдно у 1,15 (Р<0,05); 1,16 (P<0,05) i 1,01 рази з подальшим !х пiдвищенням на 15-ту добу вщносно контролю вщповщно у 1,20 (Р<0,01); 1,47 (Р<0,001) i 1,07 рази.
5. Кшькють лейкоцитiв у кровi iндикiв при корекци дi! температурного подразника тимогеном, тсля незначного зниження (у 1,07 рази) послщовно зростала i на 15-ту добу виявилася у 1,22 рази (Р<0,01), а пщ впливом тшьки тимогену у 1,66 рази вище (Р<0,001), нiж у контроле
Л1тература
1. Рябоконь Ю.А. Состояние и научное обеспечение отрасли птицеводства в 2001-2005 гг// Шаивництво: Мiжвiд. темат. наук. зб. 1П УААН. - Борки. -2006. - Вип. 58. - С. 10 - 14.
2. Ашсмова О.В., Соловйов М.Ф. Тенденци i особливост розвитку виробництва товарних яець у деяких регюнах свiту у порiвняннi з Укра!ною // Птахiвництво: Мiжвiд. темат. наук. зб. 1П УААН. - Борки. - 2004. -Вип. 55. - С. 382-386.
3. Сахацкий Н.И., Дуюнов Э.А., Мельник В.А. Выращивание индюшат в приусадебных и фермерских хозяйствах // ИП УААН - Харьков «Эспада», 2003. - 13 с.
4. Акимов В.В. Важнейший источник диетического мяса // Сшьський журнал. -1995.- №.6.- С.4-5.
5. Красильникова А. Р. Динамика местной и общей резистентности у цыплят-бройлеров и коррекция ее аэрозолями хвойных и антимикробных препаратов: Дис... канд. вет. наук: 16.00.02.- Иваново, 1999. - 153 с.
6. Чумаченко В. Ю., Чумаченко В. В., Павленко О. Дослщження iмунно! системи. Фактори що впливають на резистентшсть тварин // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2004. - № 5.- С. 33-36.
7. Никитенко А.М. Заика Л.А. Применение препаратов тимуса для повышения общей резистентности молодняка // Ветеринария.- 1984. № 8. - С. 35-36.
8. Никитенко А.М. Роль тимуса в формировании в формировании иммунологической реактивности организма // С/х биология. - 1987. - № 10. -C. 115-119.
122
9. Лукьянов А. Ф. Эффективность применения тимогена при промышленном выращивании уток на мясо: Дис... канд. с/х наук: 16.00.04.- Оренбург., 1999. -109 с.
10.Придыбайло Н.Д. Иммунодефициты у с.-х. Животных и птиц, профилактика и лечение их иммуномодуляторами. -М.:ВНИИТЭИагропром, 1991. - 44с.
Summary
In this article the question of influencing of timogenum is studied on the morphological indexes of blood of turkey after an action and without the action of thermal irritant. It is set that in blood of turkey under act of timogenum the morphological indexes of blood repeat the dynamics of the proper indexes in blood of turkey of control group, and consistently grow on 15 day of research in comparing to control.
Стаття надшшла до редакцИ' 25.03.2009
123
