CC BY
30
К^ДПребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.36+616.366-002+616.361-002+613.95+ 616.36-003.93 ХОДАН В.В., ВОЛОСЯНКО А.Б. Державний вищий навчальний заклад «1вано-Франювський нацональний медичний унверситет»
динамка показниюв функцюнального стану апоптотичних, антиапоптотичних ангюгенезрегулюючих циток1н1в (иэр, тмр-а) печнки
у дпей з хроычним холецистохоланптом
п1д впливом комплексного лкування тютриазолыом та аскорутином
Резюме. Обстежено 120 дтей з хротчним холецистохолангтом i супутнш порушенням функщональ-ного стану печнки. Вивчено показники фактора росту геnатоцитiв (Н0¥) i фактора некрозу пухли-ни альфа (ТИ¥-а) у динамщ застосування комплексних схем лкування. Встановлено знижений рiвень Н0¥у дтей 1з хротчним холецистохолангтом, як отримували стандартну тератю + аскорутин, що розцтюеться як зниження регенеративноI активностi гепатоцитiв. При використанн в комплексному лкувант аскорутину i тютриазолту виявлено вiрогiдне зниження рiвня Н0¥, що обумовлено цито-протекторним i катляростаб^уючим ефектами на ендотелоцити синусо'Шв i гепатоцитiв у цлому. Стабшзащя показника ТИ¥-а iмовiрно вiдбуваemься при застосувант в комплекснш терапП тотриа-золту, що безпосередньо обумовлено цитопротекторним i антиоксидантним ефектами вищевказаного препарату.
Ключовi слова: фактор росту гепаmоциmiв, дти, стан печнки, хрошчний холецистохолангт, лжування.
Вступ
В Укра'1ш протягом останшх 10 роюв вщзначе-но зростання захворюваносп у дггей та тдлижгв на патологго оргашв травлення на 21,8 %, у структурi яко'1 близько одше'1 третини займають хвороби жов-чного мiхура та жовчовивщних шляхiв. Серед захво-рювань жовчовивщних шляхiв у дггей найчастше верифiкуються дискiнезiя (функцiональний розлад жовчного мiхура), спазм сфiнктера Одщ та хронiчнi холецистит, холангiт [3, 4, 10, 12, 18, 24, 26, 29].
Значна поширешсть поеднаних уражень рiзних органiв травно'1 системи, схильшсть до затяжного, рецидивуючого перебГгу вказано'1 нозологп зумов-люють медико-сощальний характер ще'1 проблеми. Супутне ураження печiнки у межах травно'1 системи визначае пошук нових удосконалених пщходГв дГа-гностики та лiкування захворювань гепатобшарно-го тракту в дггей [10, 14, 22, 25, 27, 30].
Печшка е найбгльшим органом, що виконуе ме-таболiчнi, екзо- та ендокринш функци, серед яких вироблення жовчГ, метаболiзм складових живлення органiзму, детоксикацш, регуляцш рГвня глюкози завдяки накопиченню глiкогену Г контроль гомео-
стазу оргашзму через секрещю факгорiв згортання i бглюв кровг Гепагоциги, що забезпечуюгь цi функци, сгановлягь понад 70 % маси печшки [2—4, 17].
Важливим га до кiнця не з'ясованим е процес акгивацп репарагивних власгивосгей гепагоципв пiд впливом рiзноманiгних схем герапп, до складу яких входягь цигопрогекгори га ангiопрогекгори. Регyлягорнi мехашзми акгивних цигокiнiв посгiйно вивчаюгься, рiзноманiгнiсгь гх впливiв повнiсгю не дослщжено.
Факгор росгу гепагоцигiв (HGF, Hepatocyte growth factor) — новий щенгифжований цигокiн, погужний мiгоген гепагоцигiв, i3 бiологiчними мор-фогенними га ангиапопгогичними реакцiями в рiз-них клггинах [15, 20—23, 27].
Факгор росгу гепагоцигш е б1лком, що складаегься з двох полiпепгидних ланцюгiв i3 молекулярною масою 69 i 34 кд. Хiмiчна формула—C13H17F3N4O4, (синонiми— 2,4-динггро-К3,№-дипропгл-6-(грифлюоромегил)-
© Ходан В.В., Волосянко А.Б., 2013 © «Здоров'я дитни», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
Kaíhímhq neAiorpifl / Clinical Pediatrics
1,3-бензендаамш (9CI); 2,6-диниро^^-дипролiн-4-трифлюорометил)-1,3-бензолдiамiн; 2,6-динiтро-N,N-дипролiн-4-(трифлюорометил) бензол-1,3-даамш; 1,3-бензендiамiн, 2,4-диттро-N3,N3-дипролiн-6-(трифлюорометин). Молекулярна маса — 350,2937 нг, щшьнють — 1,384 г/см3, температура китння — 433 °C при тиску 760 мм рт.ст., температура спалаху — 215,7 °C [21].
У публжацшх авторiв W.G. Jiang та S. Hiscox фактор росту гепатоципв по-iншому називають фактор, що розсiюe (SF, Scatter factor), у зв'язку з доведеним широким спектром його впливу. Фактор, що розсь юе, мае бшьший дiапазон бiологiчних функцiй щодо рiзних титв клiтин [20, 27].
За остант кiлька рокiв структура, функцп та шляхи передачi сигналiв вiд HGF/SF до клггинних рецепторiв стали 6гльш зрозумiлими. Фактор росту гепатоцитiв е плейотропним фактором росту. В пер-винних наукових медичних публiкацiях висвилюва-лися результати, що свiдчили про його участь тгльки в мггозГ гепатоцитiв. Подальшi дослiдження довели мггогенну активнiсть фактора росту гепатоцитiв для широкого кола епи^альних, мезенхiмальних, ендотелiальних клiтин. Його «поведшка» як стимулятора мггогенезу в самостiйних незалежних досль дженнях рiзних науковцiв зводилася до наймену-вання його як фактора, що розсше [21].
У Грунтовних дослщженнях R. Madonna i ств-авторiв доведено роль фактора росту гепатоципв у регуляцп ангюгенезу [22]. Було доведено, що HGF/ SF належить до кандидатiв розвитку та регуляцп регенерацП печiнки, проте концентрац1я фактора в сироватцi кровi рiзко пщвищувалася на раннiй стадп iнфаркту мiокарда i серцево! недостатносп. Досль джуваний фактор активно зад1яний в антиапопто-тичнiй дiяльностi ангюципв i сприяе ангiонеогенезу. Негативним впливом фактора в онкогенезi е форму-вання нових кровоносних судин, що забезпечують пухлини поживними речовинами та сприяють по-ширенню ракових клггин в iншi органи [22, 23].
Пщтверджено зворотнi механiзми арегенератор-них впливiв при вiдсутностi фактора росту гепатоципв [25]. Так, за результатами дослщження групи авторiв кафедри клтчно! бюхшп клiнiки Шишлi в Стамбулi [24], доведено взаемозв'язок розвитку тяжких тканинних некротичних ушкоджень печш-ки з переходом у цироз та фiброз при низьких кон-центрац1ях фактора росту гепатоцитiв [21, 30].
1ншим iз унiверсальних факторiв ушкодження печiнки е протизапальний цитокш — фактор некрозу пухлини aльфа (TNF-a), що iндукуе процес апо-птозу та залежить вщ антиоксидантного потенцiалу клiтин [3]. При експериментальному дослщжент введення a-лшоево! кислоти в культуру клггин, яка попередньо була оброблена TNF-a, спостериалася протекц1я мггохондрш, зниження активностi сери-нових протеаз, цитохрому С i попередження загибе-лi клiтин [13, 19, 29].
Хрошчна запальна реакц1я виникае внаслщок дГ1 великого спектра прозапальних медiаторiв, сприяе
формуванню основних морфолопчних проявiв за-хворювання [8]. TNF-a володie пiрогеннiстю, акти-вуе запальн процеси клiтини, синтез бiлкiв гостро! фази, стимулюе експресiю молекул адгези [7].
J.R. Bradley вважае, що TNF-a спричиняе кль тинну деструкцго, внаслiдок яко! розвиваеться апоптоз i настае загибель клiтин-мiшеней [14]. Вод-ночас е вiдомостi стосовно пригшчення апоптозу при експреси чинник1в, що стимулюють пухлинний рiст [11].
Дослщження концентрацiй ростостимулюючих та апоптотичних цитоюшв у сироватцi кровi дiтей шильного в1ку при порушеннi функцiонального стану печшки в дiтей iз хрошчним холецистохолан-гiтом дозволить оцiнити регенераторний потенщал гепатоцитiв та !х резервы можливостi.
Мета дослщження — дослщити ефективнiсть за-пропонованих удосконалених схем комплексно! те-рапп порушення функщонального стану печiнки у дiтей iз хронiчним холецистохолангiтом.
MaiepiaA та методи
Робота проводилася на базi ендокринолопчного вщдглення з гастроентерологiчними л1жками облас-но! дитячо! клш1чно! лiкарнi м. 1вано-Франювська. Для досягнення мети та виконання поставлених за-вдань проведено детальне комплексне обстеження 120 дггей, хворих на хронiчний холецистохолангiт вжом 7—18 рок1в, як1 лiкувалися в стацiонарi протя-гом 2008—2012 роив i проживали в м. 1вано-Фран-кiвську та Iвано-Франкiвськiй областi.
Методом рандомiзацn дiти, хворi на хрошчний холецистохолангiт, були розподiленi на три групи. До I групи ввшшли 40 дггей, хворих на хротчний холецистохоланпт, як1 отримували стандартну тера-п1ю згщно з протоколами л!кування МОЗ Укра!ни; II група включала 42 хворих на хротчний холецис-тохолангiт 1з сповiльненим внутршньопечшко-вим кровотоком, яю отримували стандартну тера-п1ю + аскорутин (д1юч1 речовини — рутозид 50 мг та аскорбшова кислота 50 мг) по 1 таблетщ 2 рази на день, через 30 хв тсля щи; III група в юлькоси 38 дггей — це хвор! на хротчний холецистохолан-г1т ¡з порушенням функцiонального стану печiнки, яю отримували стандартну терапiю + тютриазолш 100 мг по 1 таблетщ 2 рази на день до щи. Як групу пор1вняння обстежено 30 практично здорових дiтей аналопчного в1ку, в яких встановленi нормальш ве-личини лабораторних та шструментальних показ-ник1в.
Хворим д1тям проводилося комплексне обсте-ження: ретельне вивчення анамнезу захворювання та життя; фiзикальне обстеження; здiйснено загаль-нокл1н1чн1, 6юх1м1чш, iмуноферментнi та шстру-ментальнi дослщження.
Дослщження цитоюшв фактора росту гепатоципв та фактора некрозу пухлини альфа проводилося за допомогою реагентних наборiв ф1рми-виро6-ника ELISA Kit (Фшлянд1я) номер за каталогом: TNFa021, Human i KAC2211. Цей тест заснований
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
на методi твердофазного iмуноферментного ана-лiзу. Мiкропланшет покриваеться специфiчними моноклональними антитшами до hHGF та TNF-a. Отримаш результати рiвнiв факторiв росту гепато-цитiв i фактора некрозу пухлини альфа було тдда-но статистичному аналiзу iз розрахунком показни-юв середнiх величин та надiйного штервалу. Нами запропоновано iнформативний iндекс апоптозно-регенеративно! реактивностi гепатоцитiв, подано заявку на оформлення патенту Укра!ни на корисну модель «Споаб визначення шдексу апоптозно-ре-генераторно! реактивностi гепатоцитiв у дггей».
Результати та обговорення
Зрушення в системi мiтогенних цитокiнiв е невщ'емною складовою типових патологiчних про-цесiв, що лежать в основi багатьох захворювань. У першу чергу це стосуеться органiв гепатобшарно! системи, де дисбаланс факторiв регуляцп апоптозу в подальшому може призвести до негативного роз-витку — склерозу, фiброзу чи некрозу гепатоцитiв.
Результати змши стану антиапоптотичного ангiогенезрегулюючого цитокшу (фактора росту гепатоцитiв) у обстежених дггей пiд впливом рiзних схем л^вання наведенi на рис. 1.
Вивчення впливу включених до дослщження медикаментозних технологiй на рiвень фактора росту гепатоципв у дiтей iз хронiчним холецисто-холангiтом показало можливють його ефективно! корекцГ! пщ впливом поеднання стандартно! терапп iз включенням до комплексу аскорутину та ть отриазолiну. Встановлено вiрогiдну тенденщю до нормалiзацll концентрацп фактора росту гепатоципв у сироватщ кров^ особливо у групi дiтей, яю в комплекснiй терапп отримували аскорутин. Так, рiвень HGF у дггей II групи до лiкування становив 948,94 ± 257,29 пмоль/л, а тсля лiкування аскору-тином — 554,74 ± 53,20 пмоль/л (р < 0,05) (проти здорових — 458,57 ± 59,73 пмоль/л (р > 0,05) вщпо-
вщно). У дггей III групи, яю отримували тютриазо-лiн у комплексi стандартно! терапп, також вщ^че-но позитивну тенденщю до зниження рiвня HGF, проте вона мала бгльш повшьний характер. Кон-центрацiя HGF у сироватщ кровi дано! групи дггей була вищою i становила 1115,77 ± 320,27 пмоль/л до лжування та 753,27 ± 47,85 пмоль/л тсля ль кування (р < 0,05). Згщно з результатами досль дження, рiвень концентрацп HGF у дггей I групи, яю отримували тгльки стандартну терапГю, був вь рогГдно пгдвищений тсля лГкування i становив 833,88 ± 149,52 пмоль/л у порГвнянш з концентращ-ею на початку лГкування — 1006,82 ± 78,68 пмоль/л (р < 0,05). У порГвнянш з групою здорових дГтей да-ний показник становив 458,57 ± 59,73 пмоль/л i був вищий у два рази.
Для ощнки ефективност лiкування щодо ко-рекцп апоптотично! активностi гепатоцитiв, при-таманно! дггям 1з вираженими функцiональними змiнами печшки при хрон1чному холецистохо-лангiтi, проведений анал!з динамiки р1вня TNF-а в результат! застосування обраних для дослщжен-ня медикаментозних технологш (рис. 2). Встановлено, що тсля проведення медикаментозно! терапп в кожнш 1з груп обстежених спостерпа-лося зниження р1вня TNF-а. Нaйбiльш вагомо! позитивно! динамжи вдалося досягнути шляхом застосування стандартно! терат! 1з включенням тютриазолшу.
Так, показник TNF-а становив до л^вання 740,63 ± 179,30 пмоль/мл, а тсля завершення курсу терат! 1з тiотриазолiном — 357,99 ± 92,02 пмоль/мл (р < 0,05), при цьому тенденцшно наближаючись до вщповщного р1вня у здорових > 0,05). Застосування стандартно! терат! 1з включенням аскорутину також призвело до зниження показника TNF-а (р > 0,05). Упм, отримаш в результат такого лжу-вання показники все ще перевищували аналопч-н1, визнaченi у дией групи пор1вняння (рN > 0,01).
СТ + тютриа-
СТ + аскорутин
СТ (n = 40)
Здоровi (n = 30)
1753,27* 1115,77
1
) 554,74*
948,94
)
833,88
1006,72
458,57
200
400
600
■ До л^ування □ Пюля лiкування
800 1000 1200 HGF, пмоль/л
Рисунок 1. Динамка р1вня HGF у д'ией ¡з хрон1чним холецистохоланптом у результат л1кування
Прим1тка: * — (p) в1рогщн1сть р1зниц1 м'ж показчиками у д'ией ¡з хрон1чним холецистохоланптом та аналопчними до i псля л'1кування.
СТ + тютриа-золЫ (n = 38)
СТ + аскорутин (n = 42)
СТ (n = 40)
Здоровi (n = 30)
410,36
1457,77*
|22,68
740,63
1683,00
628,39
200
400
600 800 TNF-a, пмоль/л
■ До л^ування □ Пюля л^ування
Рисунок 2. Динамка рiвня TNF-а у д'ией iз хронiчним холецистохоланптом у результат л'1кування
Примтка: * — (p) вiрогiднiсть рiзницi м'ж показни-ками у д'ией iз хрошчним холецистохоланптом та аналопчними до i тсля л'1кування.
0
0
KëiHi4Ha neAiorpia / Clinical Pediatrics
Позитивна динамiка стабiлiзацГi показника TNF-a в результата застосування стандартно! терапп була вiрогiдною (р < 0,05), однак вщм1чалася бiльш по-вiльнiша тенденцiя щодо зниження його рiвня.
При значеннях iндексу апоптозно-регенератив-но! реактивност гепатоцитiв (1АРРГ) вiд 0,85 до 0,97 напружешсть апоптозу i регенерацп гепатоци-тiв знаходиться в межах норми, i прогноз сприятли-вий; при 1АРРГ вiд 0,39 до 0,56 вщбуваються пере-важно процеси регенерацп гепатоципв, i прогноз також сприятливий; а при 1АРРГ вщ 0,971 до 2,43 вщбуваються процеси апоптозу та переродження кигтинно! маси в сполучну тканину при гепатита, i прогноз не сприятливий щодо функщонування та життeздатностi гепатоцитiв.
Застосування курсу стандартно! терапп та стандартно! терапп iз тiотриазолiном у дггей iз хрошч-ним холецистохоланптом призвело до зростання рiвня шдексу апоптозно-регенеративно! реактив-ностi гепатоцитiв (рис. 3). Вщмчали iндуковану за-значеною терапieю стабiлiзацiю сироваткових фак-торiв росту гепатоцитiв та некрозу пухлини альфа. Динамiка показника iндексу апоптозно-регенера-тивно! реактивностi гепатоцитiв була лише тенден-цiйною (р > 0,05), i отримати вiрогiдно! нормалiза-цп рiвнiв показникiв у дiтей групи порiвняння не вдалося.
Застосування стандартно! терапп iз тютриазоль ном супроводжувалося зростанням регенераторно! активностi гепатоцитiв печшковш тканини та зни-женням рiвнiв активноста TNF-a, при цьому зна-чення 1АРРГ зростало до рiвня 0,59 ± 0,10 i мало найбгльш позитивну динамiку з наближенням до вщповщних значень у здорових дггей (рN > 0,05).
Висновки
1. Знижений рiвень фактора росту гепатоципв у дiтей II групи в порiвняннi з I та III групами може свщчити про подальший розвиток змiн функцю-
0,6-
0,91
0,61
0,43
0,48
.0,56
0,59
0,41
Здоровi (n = 30)
СТ (n = 40) СТ + аскорутин СТ + тютриа-(n = 42) золiн (n = 38)
1АРРГ
■ До лiкування □ Пiсля лiкування
Рисунок 3. Динамка показниюв р1вня ндексу апоптозно-регенераторноï реактивност гепатоцитв у дтей ¡з хрон1чним холецистохоланптом у результат л1кування
нального стану печшки та зниженог регенеративног активност1 гепатоцит1в.
2. 1ндекс апоптозно-регенеративно! реактивнос-Ti гепатоципв вщграе роль раннього маркера ощн-ки функцiонального стану печiнки, зниження рiвня якого зумовлено зростанням регенераторно! здат-ностi печiнкових клiтин до мгтозу i сповгльненням процесiв апоптозу, що встановлено у дiтей II групи дослщження.
3. Застосування в лГкуванш схем Гз аскорутином i тютриазолшом призводить до вГрогщно! стабшзацГ! значення рГвня HGF, що, на нашу думку, зумовлено цитопротекторним та капгляростабшзуючим ефек-тами на ендотелюцити синусощв та гепатоципв у цглому.
4. При застосуванш у комплекснш тераш! ri-отриазолшу вщбуваеться стабшзацГя показника TNF-a, що зумовлено його цитопротекторним та антиоксидантним ефектами.
Список AiTepaTypn
1. Бибик Е.Ю. Тиотриазолин — потенциальное лекарственное средство с детоксикационной активностью / Е.Ю. Бибик, К.А. Фомина, М.В. Ющак// Укратський медичний альманах. — 2009. — Т. 12, № 1. — С. 213-217.
2. Дельцова О.1. Стовбуровi клтини i регенерацы печшки / О.1. Дельцова, С.Б. Геращенко, Г.Б. Кулинич//Науковий вкник Ужгородського утверситету. — Серiя «Медицина». — 2012. — Вип. 1(43). — С. 175-179.
3. Компатець К.М. Оцтка впливу еспалшону на цитоктовий профыь кровi у хворих з хротчним некалькульозним холециститом на фот хелжобактерюзу у сполучент з шемiчною хворобою серця/К.М. Компатець//Перспективи медицини та бюлоги. — 2011. — Т. III, № 1. — С. 55-58.
4. Конакова О.В. Ефективтсть застосування тотриазолту для л^вання дтей, хворих на гострi вiруснi гепатити А та В/ О.В. Конакова// Запорожский медицинский журнал. — 2010. — Т. 12, № 5. — С. 37-39.
5. Мытник З.Н. Тиотриазолин — гордость отечественной медицины и фармации / З.Н. Мытник, Ю.М. Колесник // Запорожский медицинский журнал. — 2010. — Т. 12, № 5. — С. 7-9.
6. Нальотова О.М. Вплив комбтацм метформту i тотри-азолту на ефективтсть стандартноï фармакотерапи у хворих на гшертотчну хворобу, асоцтовану з iнсулiнорезистентнiстю/ О.М. Нальотова, В.Г. Гур 'янов // Експериментальна i клЫчна медицина. — 2011. — № 4(53). — С. 80-87.
7. Поликарпова А.В. Влияние IL-2 на цитокиновый профиль и уровень гормонов в сыворотке крови морских свинок/А.В. Поликарпова, Т.В. Горбач // Вкник Хартвського нащонального утверситету iменi В.Н. Каразта. — 2009. — Серы «Бiологiя». — Вип. 9, № 856. — С. 39-43.
8. Ситник К. О. Взаемозв'язок ФНП-a з обструктивними змтами ресniраторноï функци легень у хворих на артерiальну гшертензж з ожиртням / К. О. Ситник, В.1. Смирнова, Д.Ю. Сидоров // КлМчна та експериментальна патологы. — 2011. — Т. Х, № 3(37). — С. 129-132.
9. Терапевтична ефективтсть Тiотрiазолiну в комплексному лжувант серцево-судинних захворювань / 1.М. Быай, Я.Ю. Изник, С.1. Быай [та т]. // Актуальт питання фарма-цевтичног i медичног науки та практики. — 2011. — Т. XXIV, № 1. — С. 47-49.
10. Трофименко О.М. Стан макрофагальног фагоцитуючог системи у хворих на стеатоз печтки, поеднаний з хротчним некалькульозним холециститом, за наявностi синдрому niдвищеноï стомлюваностi / О.М. Трофименко // Сучасна гастроентерологы. — 2010. — № 6(56). — С. 62-67.
11. Association of IL1A, IL1B, and TNF gene polymorphisms with chronic rhinosinusitis with and without nasal polyposis: A
Kлiнiчнa пeдiaтpiя I Clinical Pediatrics
replication study / L. Mfuna Endam, C. Cormier, Y. Bosse [et al.]// Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2010. — Vol. 136(2). — P. 187-192.
12. Augmenterofliverregeneration may be a candidate for ^prognosis of HBVrelated acute on chronic liver failure as a regenerative marker/ S. Hongbo, C. Yu, K. Ming [et al.] // Hepatogastroenterology. — 2012. — Vol. 13, № 59. — P. 105-114.
13. Blake G.J. Novel clinical markers of vascular wall inflammation / G.J. Blake, P.M. Ridker // Circ. Res. — 2001. — Vol. 89. — P. 763-771.
14. Bradley J.R. TNF-mediater inflammatory disease / J.R. Bradley // J. Pathol. — 2008. — Vol. 214. — P. 291-300.
15. Elevated serum Hepatocyte Growth Factor in children and young adults with inflammatory bowel disease / Maya Srivastava, DavidZurakowski, Peter Cheifetz, Alan Leichtner[et al.] / Journal of Pediatric Gastroenterology & Nutrition. — 2001. — Vol. 33, № 5. — P. 548-553.
16. Elshtein N. Polymorbidity in gastroenterological practic / N. Elshtein//Acta Medico. — 2006. — № 5. — P. 70-73.
17. Freedman S.B. Therapeutic Angiogenesis for coronary artery disease / S.B. Freedman, Jeffrey M. Isner // Ann. Intern. Med. — 2002. — № 132. — P. 54-71.
18. Generation of endoderm-derived human induced pluripotent stem cells from primary hepatocytes / H. Liu, Z. Ye, Y. Kim [et al.] // Hepatology. — 2010. — Vol. 51(5). — P. 1810-1819.
19. Helicobacter pylori and other Helicobacter species in gallbladder and liver of patients with chronic cholecystitis detected by immunological and molecular methods / E. Apostolov, W. Abu-Al-Soud, I. Nilsson [et al.] // Scand. J. Gastroenterol. — 2005. — Vol. 40. — P.96-102.
20. Hepatocyte growth factor (HGF)/c-Met signaling is required for stem cell mediated liver regeneration / T. Ishikawa, V.M. Factor, J.U. Marquardt [et al.] // Hepatology. — 2011. — Vol. 16, № 1. — P. 247-256.
21. Hepatocyte growth factor (HGF) and it's therapeutic applications / Segura-Flores A.A., Gálvez-Gastélum F. J., Alvarez-Rodríguez A. [et al.] // Rev. Gastroenterol. Mex. — 2004. — № 69. — P. 243-250.
22. Hepatocyte growth factor: Molecular biomarker and player in cardioprotection and cardiovascularregeneration / R. Madonna, C. Cevik, M. Nasser [et al.]// Thromb. Haemost. — 2012. — № 8. — P. 107-116.
23. Induction of HGF and VEGF in hepatic regeneration after hepatotoxin-induced cirrhosis in mice/N. Tekkesin, Y. Taga, A. Sav [et al.]//Hepatogastroenterology. — 2011. — № 58 — P. 971-979.
24. Inhibition of hepcidin transcription by growth factors / J.B. Goodnough, E. Ramos, E. Nemeth [et al.] // Hepatology. — 2012. — Vol. 25, № 10. — P. 1002-1015.
25. Insulin sensitivity: Gender-related differences in subjects with normal glucose tolerance / G.P. Carnevale Schianca, L. Castello, R. Rapetti [et al.] // Nutrition, Metabolism and Cardiovascular Diseases. — 2006. — Vol. 16, № 5. — P. 339-344.
26. Jeffrey D. Molecular mediators of hepatic steatosis and liver injury/D. Jeffrey, J. Browning, D. Horton// Clin. Invest. — 2004. — Vol. 114, № 2. — P. 147-152.
27. Jiang W.G. Hepatocyte growth factor/scatter factor, a cytokine playing multiple and converse roles/ Jiang W.G, Hiscox S.//Histol. Histopathol. — 1997. — № 12. — P. 537-555.
28. Met, metastasis, motility and more / Carmen Birchmeier, Walter Birchmeier, Ermanno Gherardi [et al.] // Nature Reviews Molecular Cell. Biology. — 2003. — № 4. — P. 915-925.
29. Moseley R.H. Liver and biliary tracts/R.H. Moseley// Curr. Opin. Gastroenterol. — 2003. — Vol. 19. — P. 185-193.
30. Regulation of microRNA expression by hepatocyte growth factor in human head and neck squamous cell carcinoma / D. Susuki, S. Kimura, S. Naganuma [et al.]// Cancer Sci. — 2011. — № 8. — P. 1349-1356.
OTpuMaHO 21.05.13 □
Ходан B.B., Волосянко А.Б. Государственное высшее учебное заведение «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ АПОПТОТИЧЕСКИХ, АНТИАПОПТОТИЧЕСКИХ АНГИОГЕНЕЗРЕГУЛИРУЮЩИХ ЦИТОКИНОВ (HGF, TNF-a) ПЕЧЕНИ У ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКИМ ХОЛЕЦИСТОХОЛАНГИТОМ ПОД ВЛИЯНИЕМ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ ТИОТРИАЗОЛИНОМ И АСКОРУТИНОМ Резюме. Обследованы 120 детей с хроническим холеци-стохолангитом и сопутствующим нарушением функционального состояния печени. Изучены показатели фактора роста гепатоцитов (HGF) и фактора некроза опухоли альфа (TNF-a) в динамике применения комплексных схем лечения. Установлен пониженный уровень HGF у детей с хроническим холецистохолангитом, которые получали стандартную терапию + аскорутин, что расценивается как снижение регенеративной активности гепатоцитов. При использовании в комплексном лечении аскорутина и тиотриазолина выявлено достоверное снижение уровня HGF, что обусловлено цитопротекторным и капилляро-стабилизирующим эффектами на эндотелиоциты сину-соидов и гепатоцитов в целом. Стабилизация показателя TNF-a, вероятно, происходит при применении в комплексной терапии тиотриазолина, что непосредственно обусловлено цитопротекторным и антиоксидантным эффектами вышеуказанного препарата.
Ключевые слова: фактор роста гепатоцитов, дети, состояние печени, хронический холецистохолангит, лечение.
Khodan V.V., Volosyanko A.B.
State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ivano-Frankivsk, Ukraine
DYNAMICS OF THE FUNCTIONAL STATE OF APOPTOTIC, ANTI-APOPTOTIC ANGIOGENESIS-REGULATING CYTOKINES
(HGF, TNF-a) OF THE LIVER IN CHILDREN WITH CHRONIC
CHOLECYSTOCHOLANGITIS UNDER THE INFLUENCE OF INTEGRATED TREATMENT WITH THIOTRIAZOLINE AND ASCORUTIN
Summary. The study included 120 children with chronic cholecystocholangitis and associated violation of the functional state of the liver. We have studied indices of hepatocyte growth factor (HGF) and tumor necrosis factor alpha (TNF-a) in the dynamics of the application of complex treatment regimens. There had been detected reduced HGF level in children with chronic cholecystocholangitis who received standard therapy + ascorutin, which is considered as the reduction of regenerative activity of hepatocytes. When used ascorutin and thiotriazoline in combined treatment, significant decrease in HGF level was observed, due to cytoprotective and capillary-stabilizing effects on endotheliocytes of sinusoids and hepatocytes in general. Stabilization of TNF-a probably occurs when thiotriazoline is being used in combined treatment that directly caused by cytoprotective and antioxidant effects of the above preparation.
Key words: hepatocyte growth factor, children, state of the liver, chronic cholecystocholangitis, treatment.
